Blog

Хава Тор. Велика Епоха

Тема про силу навіювання вже не одне сторіччя продовжує хвилювати розуми людей. Час від часу з’являються повідомлення про випадки сп’яніння, викликані навіюванням, а не вживанням алкоголю. Прикладом цього може служити  – інцидент, що стався в 19-му сторіччі в американському штаті Мен.

#img_left#У табір із заготівлі лісу постачалися пляшки з ванільним екстрактом, що містить алкоголь. Іноді робочі пили цей екстракт і п’яніли. Кінець кінцем, керівники лісозаготівельного табору почали постачати ванільний екстракт без вмісту алкоголю. Час від часу робочі так само заходили в магазини, пили його і п’яніли (без алкоголю!).

Виявляється, така сила навіювання. Доктор Ендрю Шолі, професор психофармакології в університеті Нортамбрія в Ньюкасл (Великобританія) вважає: «Те, що ви думаєте, може бути таким же важливим, як і те, що ви п’єте».

Він повідомив Британське психологічне товариство (British Psychological Society) в 2000 році про своє дослідження психологічного впливу на людей, які п’ють каву з кофеїном і без кофеїну. Всі кажуть, що кава з кофеїном робить людей бадьорішими і уважнішими. Імовірно, кава без кофеїну такої ролі не відіграє. Доктор Шолі та його колеги провели простий експеримент над людьми, яким давали випити каву, а потім пропонували пройти комп’ютерний тест.

Не проінформувавши, людей розділили на чотири групи (A1, A2, Б1, Б2). Людям у групі A1 сказали, що їм дають каву з кофеїном, що й було насправді. Групі A2 сказали, що вони отримують каву з кофеїном, але давали її без кофеїну. У групі Б1 отримували каву без кофеїну, а групі Б2 сказали, що вони отримують каву без кофеїну, але давали каву з кофеїном.

Учені виявили що, як і було спрогнозовано, люди, які випили каву з кофеїном, були швидшими і стараннішими під час проходження тесту – але тільки якщо вони думали, що їм дали каву з кофеїном. Люди, які випили каву з кофеїном, але вважали, що вона була без кофеїну, виконали тест трохи гірше.

Найцікавіше це те, що люди, які думали, що вони випили каву з кофеїном, але насправді випили її без кофеїну, пройшли тести так, як ніби вони дійсно випили каву з кофеїном.

Таким чином те, що ви думаєте – реально може бути важливішим ніж те, що є реальним. Сила навіювання, справді, не має перешкод.

Автор Стівен Джуан, доктор філософії,  антрополог і член факультету  гуманітарних наук в університеті Сіднея, Австралія.

В рамках Австралійського Тижня Моди (Australian Fashion Week) пройшов показ колекції дизайнера Мадам Марі (Madame Marie).

#img_gallery#

Різотто з беконом і макарони в сирному соусі – страви для холодних зимових днів, що радують шлунок.

#img_left#Різотто з беконом

3 скибочки бекону

1 нарізану цибулину

1/2 чашки нарізаної кубиками моркви

1 нарізане стебло селери

1 роздавлений зубчик часнику

сіль і перець

1 лавровий лист

1 чайна ложка орегано

1 чайна ложка тим’яну

——————————-

2/3 чашки рису

1 ложка коньяку або бренді (за бажанням)

3 чашки яловичого або курячого бульйону (особливо якщо «Різотто» виходить сухуватим»)

——————————-

1/4 чашки гороху

3 ложки натертого сиру пармезану

2 ст. ложки нарізаної петрушки

Нагрійте невелику каструлю на помірному вогні. Бекон обсмажте до хрусткої скориночки і відкладіть.

Видаліть з бекону весь жир. Овочі та спеції тушкуйте на помірному вогні до появи ніжного аромату, близько 3 хвилин. Заправте сіллю і перцем.

Додайте рис, тушкуйте близько двох хвилин. Додати в каструлю бренді. Потім додати 1 чашку бульйону. Варити на слабкому вогні. Помішувати різотто потрібно постійно, додаючи по півчашки бульйону в міру вбирання. (У каструлі завжди повинна бути додаткова рідина). Варити до готовності рису (близько 20 хвилин) або на ваш смак. В кінці додати горох, пармезан, бекон і петрушку. На три порції.

Запечені макарони в сирному соусі

Я нічого не маю проти напівфабрикатів у коробці. Проте, коли захочеться потішити себе чимось ситним, з кремовим соусом, то немає нічого кращого за цей рецепт.

300 гр. макаронних виробів (краще за все маленьких рогаликів), сіль

1 ст. ложка масла

1 ст. ложка муки

3/4 чашки вершків

1,5 чашки нарізаного на тертці сиру (чеддер)

Гострий соус за смаком

Сіль і перець (багато перцю)

1/2 чашки подрібнених чіпсів

Зверху посипати панірувальними сухарями (1/2 чашки)

1 ст. ложка масла

Розігріти духовку до 350 градусів. Відварити макарони в підсоленій воді до готовності, близько 6 хвилин. Злити воду і перекласти в посуд для запікання.

В окремому посуді розігріти масло, додати муку. Постійно помішувати на повільному вогні протягом 2 хвилин. Додати інгредієнти, що залишилися (окрім панірувальних сухарів), помішувати поки не розплавиться сир.

Макарони з’єднати з соусом в посуді для запікання. Зверху посипати товченими панірувальними сухарями, і покласти шматочок масла. Випікати у відкритому посуді, хвилин 20, до рум’яної скориночки. На чотири порції.

Маріан Мун. Велика Епоха

Ситуація, яка проявилася шість років тому, раптово загострилася з жовтня 2006 р. Шість років тому було зафіксовано стійке зникнення значної кількості природних запильників: комах, птахів і кажанів, за допомогою яких квіти перетворюються у фрукти.

#img_left#З жовтня 2006 р. у небувалих масштабах почалося масове зникнення медоносних бджіл. Один бджоляр із Середнього Заходу, за даними листопада 2006 р., що мав здорових бджіл, втратив 96 % бджолиних сімей і опинився на грані банкрутства.

Хоча деякі райони були уражені бджолиними кліщами, мова йде про зникнення цілих колоній, коли у вулику залишаються окремі особини! Таке явище отримало назву "Порушення, які призводять до краху колонії". Бджоли зникають, при цьому мед, віск і інші бджолині продукти залишаються на місці. Ця проблема зафіксована в 24 штатах США, Іспанії й Польщі. Джеррі Хейз, голова відділу пасічного господарства Департаменту сільського господарства у Флориді говорить: "Я задаюся питанням: хіба медоносні бджоли – канарки у вугільній шахті? Що бджоли хочуть сказати нам, людям, на що ми повинні звернути увагу?"

Бджоли впродовж багатьох років перебували в умовах стресу, знесилені кліщами й постійними перевезеннями вуликів, харчуючись кукурудзяною патокою. Фунгіциди (прим. речовини, які вбивають грибки), інсектициди (прим. препарати для знищення комах) і гербіциди (прим. речовини, які перешкоджають росту бур’янів) послабили імунну систему бджіл, яка й так вже була підірвана, як і в інших комах. Ріст населення та використання хімікатів, представляють ще одну небезпеку для бджіл.

Генетично модифіковані рослини містять у собі гербіцидний і інсектицидний гени, які, за даними досліджень німецьких учених, передаються бактеріям у кишечнику нелітних бджіл, що не залишають вулик. Той факт, що віруси часто передають гени одного організму іншому, призвело до того, що це відкрило протиприродні двері між біологічними видами, через які можуть передаватися гени.

Наразі є багато припущень, щодо навколишнього середовища. Хейз продовжує міркувати на цю тему: "Примітно, що при порушеннях, які призводять до краху колонії, бджоли залишають колонію й не повертаються, що, як правило, не властиво суспільним комахам – залишати матку і її виводок, або нелітних бджіл. Очевидно, вони не можуть знайти дорогу назад додому. Імідахлорид, який застосовується для стримування термітів, діє так само. Одним зі способів боротьби з термітами є те, що вони, харчуючись цією речовиною, ідуть і не можуть згадати, як повернутися назад. Це речовина також руйнує імунну систему, у результаті чого нормальні мікроорганізми в них стають патогенними. Імідахлорид також використовується як інсектицид на заводах".

У США 130 млн. генетично модифікованих культур, з якими можна використовувати велику кількість гербіцидів, не зашкоджуючи їм. Є також рослини, які містять інсектицидні гени, які заманюють бджіл. Бджоли працюють безупинно, забезпечуючи нас продовольством вартістю приблизно 14 млрд. доларів США. За підрахунками, біля третини продуктів харчування ми споживаємо завдяки бджолам. Вентилятори, вертольоти й інші методи не досить ефективні для запилення.

Версія англійською

Згадка про «інцидент в Чжуннанхаї»  25 квітня 1999 року навряд чи щось скаже більшості людей; але для послідовників Фалуньгун і спостерігачів Китаю це є однією з найважливіших дат останнього десятиліття. Це точка відліку, після якої тодішній комуністичний лідер вирішив знищити дуже популярний духовний рух, що охопив всю країну.

#img_left#Рішення Цзянь Цземіня знищити Фалуньгун породило найбільш масові та запеклі кампанії у пресі з часів Культурної революції Мао. У подальші роки ЗМІ КНР, уряди, що знаходяться  під контролем,  складали все більш безглузді історії в спробі опорочити образ послідовників Фалуньгун в очах населення. Іноземних журналістів, які намагалися з’ясувати правду або написати відмінну від генеральної лінії партії думку про Фалуньгун, в кращому випадку чекала неприємна бесіда з владою із застосуванням погроз, в гіршому – видворення з країни.

Китайські лідери знаходяться в постійному страху перед великими групами людей, які збираються в одному місці, незважаючи на те, що конституція країни гарантує свободу зборів. Чжу Жунцзі, який був прем’єр-міністром на той час, зустрівся з  присутніми навколо будівлі уряду Чжуннанхай послідовниками Фалуньгун, кількість яких склала від 10 000 до 18 000, і, вислухавши їх, пообіцяв звільнити заарештованих в Тяньцзині послідовників Фалуньгун.

Натовп мирно розійшовся, але голові Цзяну цього здалося недостатньо. Він написав листа, в якому засудив Фалуньгун і підняв питання, чи не були збори послідовників Фалуньгун добре спланованою змовою  всередині партії. Він дав ясно зрозуміти, що не потерпить «…соціальну групу, в яку залучена велика кількість членів партії, кадрів, інтелігенції, військових, а також робочих і селян», які не знаходилися під безпосереднім контролем партії. Цзянь, рухомий заздрістю, страхом і бажанням захистити свою особисту владу, розв’язав великомасштабну кампанію всупереч волі Політбюро, не маючи ніяких конкретних доказів, що ця група представляла яку-небудь загрозу.

Спікер КПК у зв’язках з громадськістю через ЗМІ на весь світ заявив, що ця демонстрація була дуже руйнівною і блокувала рух, хоча зйомка події свідчить про безглуздість заяви. Багато шуму було роздуто з твердження, що протестуючі нібито «оточили» урядову будівлю.

У подальші місяці кампанія в ЗМІ, організована компартією посилилася. Справа дійшла до того, що іноземні ЗМІ почали повторювати брехню про Фалуньгун, зокрема через те, що у них не було інших джерел інформації.

За останні декілька років міжнародна організація «Репортери без кордонів» періодично публікувала повідомлення, що критикують китайський комуністичний режим за контроль над всіма ЗМІ, включаючи Інтернет. Ситуація дійшла до краю у випадку із прихованням фактів про атипову пневмонію, після чого комуністичний режим пообіцяв стати більш відкритим.

З метою заручитися можливістю провести в Пекіні Олімпійські Ігри в 2008 році КПК пообіцяла Міжнародному олімпійському комітету (МОК), що під час Олімпіади іноземні журналісти зможуть робити репортажі без будь-яких обмежень. Із цього приводу офісом прем’єр-міністра Вень Цзябао   минулого грудня було випущено ухвалу, що гарантує свободу переміщення для журналістів  і право на  будь-які репортажі  без втручання з боку влади.

Проте в Китаї видання ухвал – це одне, а їхнє втілення на ділі – зовсім інше.

Іноземні журналісти, які хочуть відвідати Тибет або  Сіньцзян, як і раніше повинні чекати спеціального дозволу, а ті, хто бажає  написати про демократичних активістів, правозахисників, дисидентів, Фалуньгун або незаконне видаляння органів, – можуть про це забути.

Знімальна група ВВС, що прибула в місто Чжушань і хотіла зняти сюжет про бунт в провінції Хунань, була звідти випроваджена владою. Крім того, безліч китайських репортерів, які писали для іноземних газет статті на заборонені теми, продовжують сидіти у в’язницях.

Припустимо, що Олімпійські Ігри все ж таки відбудуться в Пекіні (хоча все частіше піднімається тема бойкоту, зважаючи на  проблему прав людини в країні), Китай буде наповнений іноземними журналістами, охочими робити репортажі на теми, відмінні від спорту.

Хоча навіть у сфері спорту можна знайти безліч прикладів відсутності  в комуністичного режиму будь-якого жалю. Існують побоювання, які все більше зростають, з приводу нещадного режиму тренувань  здібних спортсменів, починаючи вже з 5-річного віку, які є не що інше, як жорстоке поводження з дітьми в широкому масштабі. Іншою проблемою, яку піднімають роками, є  застосування китайськими спортсменами допінгу, як правило, на вимогу тренерів.

Глава громадської безпеки Чжоу Юнкан нещодавно заявив, що поліція в ім’я захисту «соціальної та політичної стабільності повинна боротися з ворожими силами всередині та за межами країни». Така політика погано узгоджується з олімпійським духом, проте китайський комуністичний режим добре пам’ятає про південнокорейський досвід у 1988 році.

Тоді, перед Олімпійськими Іграми  в Сеулі,  безліч продемократичних демонстрацій на вулицях внесли свій вклад у падіння мілітаристського режиму в країні. Багато хто хотів би побачити щось подібне в Китаї, але можна бути впевненими, що КПК докладе максимум зусиль, аби цього не сталося.

Денис Чарльтон. Велика Епоха

Після введення в школах програми «Фрукти – школярам», їх ставлення до їжі і фізичний стан значно покращали, говорять вчителі.

#img_right#П’ятдесят сім шкіл для дітей з проблемами в районі Окленда включено в цю програму, разом з 270 школами в національному масштабі.

Ця програма є частиною 76 млн. доларової урядової програми "Здорове харчування –  Здорова поведінка" (HEHA), націленої на зниження росту ожиріння у дітей в Новій Зеландії. Всі учні в 268 школах для дітей з проблемами по всій Новій Зеландії отримують по фрукту нав день. Дітям також розповідають про важливість здорової їжі і виконання вправ.

Міністр охорони здоров’я Піт Ходжсон сказав, що початкові оцінки програми показують, що ставлення учнів до здорової їжі та фізичної діяльності стає позитивнішим. "Ніяка стратегія повністю не змінить зростання епідемії ожиріння і бездіяльності серед нас, і ніяке агентство не матиме всіх відповідей, але такі програми – це перший крок на шляху до успіху", – заявив Ходжсон.

Заступник генерального директора Міністерства охорони здоров’я Дон Метісон сказала, що звіт про «Фрукти в Школах» повинен бути випущений в квітні, але перші повідомлення показують, що програма має значні позитивні результати. Вона відзначила, що увага до надмірної ваги і проблем ожиріння новозеландців вимагає глибоких соціальних змін.

"Жодна інша західна країна не вирішила цієї проблеми, але програма HEHA є позитивним кроком в правильному напрямі, – сказала доктор Метісон. – Також слід ретельно зважувати результати як наших так і світових програм у цьому напрямі, щоб переконатися, що ми на правильному шляху". Програма «Фрукти школярам» вперше була введена в школі Тамакі в Панмурі близько року тому. В даний час школа пропонує своїм школярам здорове харчування і фізичні вправи. Серед інших заходів з поліпшення фізичного стану дітей – повна заборона на продаж газованих напоїв.

Координатор програми в школі Тамакі Крістін Пауел говорить, що 99 % школярів – це діти народу Маорі або жителів тихоокеанських островів: "У нас багато повних дітей, але вони радо приєдналися до нашої програми, у них зросла впевненість". Вона помітила минулого року великі зміни у ставленні дітей до проблеми харчування.

"У нас, безумовно, стало менше дітей, які страждають на ожиріння, – говорить Крістін. – У них (дітей) з’явилося інше ставлення до їжі та здоров’я. Ми вважаємо це успіхом". Школа планувала враховувати думку вчителів, дітей і співтовариства про цю програму, щоб налагодити зворотний зв’язок. Вона сказала, що, хоча ситуація набагато змінилася, на це пішов цілий рік. «Фактично, діти дізналися назви фруктів, які вони ніколи не їли раніше», – додала пані Пауел.

Керівник асоціації початкової школи в Пойнт Інгленд Делвін Джерман сказала, що з того часу, як почалася ця програма, діти стали приносити кращу їжу до школи. «Але є діти, які все ще не приносять свої обіди», – говорить вона, відзначивши, що часто діти просто забували свої обіди вдома, але іноді батьки не могли собі дозволити обіди для дітей. Пані Джерман сказала, що програма стала додатком до того, що школа прищеплювала дітям протягом багатьох років.

Школа св. Пія X в Глен Ін ввела минулого року цю програму терміном на чотири роки.

Директор школи Джина Бернад сказала, що більшість дітей в школі їдять здорову їжу, і деякі навіть з нетерпінням чекають фруктів. "Деякі діти приходять до школи без сніданку, тому фрукти допомагали їм дочекатися обіду, – говорить вона. – Деякі діти приносять із собою здорові обіди, але деяким просто дають пачку печива".

Пані Бернад відзначила, що тепер у дітей більше енергії, особливо в класах, де дають фрукти вдень. Вона також сподівається, що завдяки програмі, менше дітей хворітимуть у зимовий період.

Дієтлікар і старший викладач фізкультури та відпочинку при AUT Карен Зінн сказала в прес-релізі, що немає ніяких причин для дитячого ожиріння. "Життєво важливо навчити дітей в найранішому віці здоровому харчуванню. Дітей необхідно вчити, щоб вони могли самі вирішувати, що треба і що не треба їсти", –  підкреслила вона.

У жовтні 2006 року шкільна фруктова програма була поширена на наступні 154 початкових школи. Це більш ніж подвоїло кількість початкових шкіл, що брали участь у програмі: до 268 шкіл і 57000 учнів.

Факти

У 2002 році, згідно з Національним оглядом дитячого харчування, один із трьох новозеландських школярів мав надмірну вагу або страждав від ожиріння.

Серцево-судинні хвороби в Новій Зеландії складають приблизно 40 відсотків від всіх смертних випадків. Згідно з Національним фондом кардіології, маорі й тихоокеанські острів’яни найбільше схильні до ризику.

Приблизно у 110 000 новозеландців діабет другого типу. Ця цифра різко зростає із зростанням ожиріння у всіх вікових групах.

Версія англійською

Вперше дослідники наштовхнулися на дитинча морського слона на ім’я Тамара на островах Фараллон, за 27 миль від берега Сан-Франциско. Коли його виявили в Санта-Крузі після того, як воно пропливло більше тижня від острова Фараллон до Санта-Круза, дитинча було в такому трагічному стані, абсолютно виснажене і покрите нафтою, що його рятівники подумали, що воно не виживе.

#img_left#«Тамара стала першим дитинчам морського слона, врятованим під час періоду появи на світ нового потомства, який зазвичай триває з початку березня і до кінця червня», – розповідає Джесіка Хсу з  Центру морських ссавців.

Співробітники цього Центру та добровольці рятують дитинчат морських слонів, які виявляються поза зоною їхніх природних міграцій, за 600 миль уздовж північної та центральної частини Каліфорнійського узбережжя. Знайдені на скелястому морському узбережжі, викинуті штормами і відставши від матерів, дитинчата важать значно нижче за норму, не можуть їсти і перетравлювати рибу. «Зазвичай ми знаходимо 60 – 100 морських слонів у сезон, і перші 72 години витрачаємо на те, щоб відновити їх зневоднений організм, і лише потім даємо рибу», – говорить співробітниця Центру Мішель Бласкоу.

Ось уже другий рік поспіль зоопарк Сан-Франциско пропонує ще більше місця дитинчатам морського слона для плавання і відновлення перш ніж їх повернуть у дику природу. «Ось тут ми бачимо першу партію, – показує Хсу на чотирьох морських слоненят, які плавають у басейні зоопарку. – Вони були направлені з Центру морських ссавців, де пройшли перший етап відновлення, після чого вони готові їсти рибу».

У басейні плавали і пірнали грайливі дитинчата з ногами-плавниками, показуючи з-під води широкі круглі мордочки з великими очима. Але закричали чайки, передчуваючи початок їхньої годівлі та сподіваючись поласувати залишками риби. «Як тільки морські слони починають постійно їсти рибу, ми складаємо для них розклад годівлі, який на день складає приблизно 10 відсотків від їхньої маси тіла, щоб вони досягли потрібної ваги», – прокоментував Бласкоу.

Ластоногі дитинчата залишаться в зоопарку протягом, принаймні, трьох-чотирьох тижнів, де їх годуватимуть оселедцем для розвитку м’язової маси і накопичення жиру. Вони набирають значну кількість жиру для прошарку, необхідного для виживання в холодній воді Тихого океану. «На цьому етапі ненажерливі дитинчата важитимуть близько 150-200 фунтів, і їхні плавники не зможуть торкнутися землі, – говорить Хсу, – вони стануть досить великими».

Коли дитинчата будуть готові повернутися в океан, їх вивезуть із зоопарку Сан-Франциско і випустять у місці Рейєс Національного узбережжя в окрузі Марін або в Морській резервації Фітжеральд округу Сан Матео.

Північний морський слон – другий за величиною представник тюленячих у світі. Хоча вони дуже моторні у воді, морські слони досить незграбно переміщаються сушею, тьопаючи всім тілом. Дитинчата народжуються з чорним волосяним покривом, який зазвичай линяє до кінця грудного вигодовування, перетворюючись на лиснючий сріблясто-сірий покрив. У віці приблизно трьох-п’яти років, у самців морського слона розвиваються великі носи, які нагадують хобот слона. Дорослі самці можуть вирости до більш ніж 13 футів (4 м) в довжину і важити до 4 500 фунтів (2000 кг).

«Зараз Центр морських ссавців знаходиться на реконструкції, і ми вдячні зоопарку за те, що вони надали дитинчатам більше місця для плавання, звільняючи місце в Центрі для критичних пацієнтів», – сказала Хсу.

Іван Велінов. Велика Епоха

Джей Робінсон з передмістя Мельбурну – Глен Ваверлі. Вона одна з більш ніж 350 000 австралійців, які спонсують дітей, які знаходяться у важких матеріальних умовах за допомогою найбільшої в країні гуманітарної організації, що допомагає іншим державам – «Всесвітнє бачення Австралії».

#img_left#"Члени цієї організації розглядають такі основні проблеми, як харчування та освіта, – розповідає пані Робінсон про підхід благодійної організації „Всесвітнє бачення Австралії". – Вони допомагають сім’ї стати самостійною. Це те, що мене найбільше приваблює в них. Робота, яку вони виконують, не означає, що вони вічно займатимуться доброчинністю. Їх робота – допомогти людям стати самостійними".

Пані Робінсон повідомила Велику Епоху: "Стати спонсорами – це сімейне рішення. Ми вирішили, що у такий спосіб можна допомагати іншим дітям у тих країнах світу, де їм живеться не так щасливо, як тут. Для нас, як для сім’ї, це прекрасний спосіб взнати інші країни, їх культури і зробити все, що ми можемо, щоб поліпшити життя дітей в цих країнах".

Заснована в 1950-х рр. Бобом Пірсом, місіонером із США, організація "Всесвітнє бачення Австралії" щорічно надає допомогу більш ніж 10 млн. людей.

Понад 80 % грошових коштів організації спрямовано на розвиток міжнародних проектів для забезпечення прямої допомоги тим, хто її потребує. Інше витрачається на адміністративні витрати, такі як фінансування, керівництво проектами і витрати на діяльність адвокатів.

Керівник групи "Всесвітнє бачення Австралії" – Ален Дженнінгс говорить: "Спонсорство використовується для фінансування підготовчих робіт в дитячих об’єднаннях, таких як надання допомоги батькам у пошуках роботи, підвищення доходів сім’ї, забезпечення чистою водою або навчання медсестер в оздоровчих центрах.

В світі досить ресурсів, щоб всім жити безбідно. За підтримки достатньої кількості людей і політиків, бідність може бути викорінена. У нас також є програми з аборигенними співтовариствами тут, в Австралії".

Пан Дженнінгс, який займається проектами в Тихому океані, Латинській Америці та зоні Карібського моря, відзначає важливість діяльності „Всесвітнього бачення Австралії", яка призводить до поліпшення життя людей. Він говорить, що в значній мірі це визначається тими людьми, які націлені надавати допомогу.

"Співробітники організації – жителі Австралії, люди з досвідом у таких спеціальних галузях, як водопостачання, санітарія, ВІЛ/СНІД, харчування, здоров’я, а також ті, хто володіють значним досвідом роботи з населенням у країнах, що розвиваються. Важким випробуванням для мене є не той або інший випадок чи подія, а повсякденна нерівність. Важко відвідувати сім’ї, які живуть у жахливих і навіть небезпечних умовах, знаючи, що ці умови можуть бути іншими", – сказав Дженнінгс.

Минулого року він провів два місяці в Східному Тіморі (країна в Південно-Східній Азії), де головною подією для нього стало завершення будівництва водозабірної колонки, фінансування якого здійснювало "Всесвітнє бачення Австралії". "Одна жінка говорила про той час, коли вже не потрібно буде виснажувати себе тяганням води, а також забути про те, що колись не було води аби випрати білизну, помити дітей, – згадував пан Дженнінгс. – Люди зраділи, що тепер вони зможуть вирощувати врожай круглий рік, а діти просто гратися у воді. Іноді така проста річ, як цей насос, може істотно змінити життя людей. Ось це я називаю хорошим досвідом".

Дізнатися більше про роботу "Всесвітнього бачення Австралії" або внести грошову допомогу ви можете, відвідавши сайт worldvision.com.au.