Довгоочікувана церемонія відкриття Олімпійських ігор, що зворушила мільйонів глядачів по всьому світу своїми масами людей, феєрверків та міццю, залишилася позаду. З 40 мільйонами доларів, витрачених на її організацію та тисячами ракет, запущеними в небо для розігнання хмар, церемонія безумовно справила величезне враження.
#img_left#Коментатори казали про неї, як про найбільш видовищну церемонію відкриття Олімпійських ігор, що відображає китайську культуру.
Найбільш видовищна церемонія? Звичайно, так, якщо оцінювати її за кількістю театральних ефектів. Але чи відобразила вона китайську культуру? На жаль, ні.
Церемонія включала такі елементи китайської історії, як живопис, книгодрукування, опера та барабани. Мій американський друг сказав: «Хіба це не чудово, що в церемонії продемонстровано повернення до китайських коренів?» Я тільки позіхнув, тому що не міг дати короткої відповіді.
В церемонії, можливо, було продемонстровано форми китайської культури, але не її сутність.
Форми можуть уводити в оману. Багато людей, включаючи коментаторів NBC, говорили про те, що китайська культура зосереджена не на індивідуальній особистості, а на колективі, що й було помітно в церемонії відкриття.
Це – правда: китайська культура розглядає кожну особистість в її нерозривному зв’язку з іншими людьми, Небом і Землею. Але це також означає, що китайській культурі властиве єднання, збалансованість, людяність та скромність. В цьому криється її велич.
Однак під час церемонії відкриття Олімпійських ігор духу єднання та гармонії не спостерігалося, а замінений він був гігантонізмом сцен. Продемонстровані вистави являли собою не китайську концепцію колективізму, а комуністичну ідею про «маси». В масах особистість має значення лише в її зв’язку із владою, що управляє цими масами, а відносини людей один з одним, відносини особистості з Небом і Землею не мають жодного значення.
Маси, зібрані разом, є інструментом влади. Технічний виступ барабанщиків був призначений, мабуть, для того, щоб заглушити глядачів. Сучасні технології разом із масами барабанщиків розширювали їхню силу та надавали авторитарній системі ще один засіб контролю.
Сутність китайської культури та китайського колективізму не в демонстрації сили. Це система моральних принципів, таких як співчуття, правдивість, терпіння та доктрина про «золоту середину».
Китайці використовують вислів «зворушити серце та порадувати око» для опису високого артистичного мистецтва, яке також містить в собі моральні ідеали. Звісно, дещо (але не все) в церемонії відкриття Олімпійських ігор могло порадувати око, однак, багато китайців у блогах висловлювали думку, що церемонія була позбавлена морального змісту та не зворушила серця людей.
Китайський ідеал про невибагливість витікає з сильної віри в Небо або Дао, яке, згідно з віруваннями, є джерелом людської сили. Стихійні людські маси і, як написала газета Chicago Tribune, «грандіозність, що кидалася у вічі» демонстрували все що завгодно, але не невибагливість.
У традиційній китайській легенді «Дурний дід зсуває гору» рішучість старого зворушила богів, що зрушили гори, які заважали доступу в дім діда. Мао Цзедун використав цю історію, замінивши в ній богів на маси.
Під час церемонії відкриття Олімпіади було зроблено те ж саме прославлянням сили мас, але вже за підтримки сучасних технологій. Подібний підйом Китаю буде означати підйом китайської компартії, яка контролює маси, а не підйом китайського народу.
За словами Чжу Даке з університету Тунцзи в інтерв´ю Financial Times, режисер Чжан Імоу використав державну естетику, з’єднану з тоталітарними тенденціями фашизму, що відновлює в пам’яті жорстокість першого імператору династії Цінь, який правив 2200 років тому.
Грандіозні картини церемонії мають деякий зв’язок із порушеннями прав людини в Китаї. Грандіозні картини є засобом контролю над масами та виправданням для правління китайської компартії, якій маси повинні беззаперечно підкорятися.
На подібні вистави були наклеєні ярлики «розвиток», «гармонія», а тепер – «безпечна Олімпіада». Ті, хто випадають із загальної маси, не мають можливості для протесту.
Китайці, що були насильно виселені зі своїх домівок, зруйнованих для будівництва олімпійських об’єктів, безсумнівно не викликали симпатії в режиму, і, як це можна було передбачити, зазнали невдачі у спробах отримати дозвіл на протести в одному з трьох парків Пекіна, які лицемірно на час Олімпійських ігор були виділені для пікетів.
Це, очевидно, в ім’я гарантії безпечної Олімпіади велика кількість китайців була заарештована, відправлена до тюрем та піддана катуванням. Послідовники духовної практики Фалуньгун стали найбільшою групою, що постраждала від подібних репресій. Напередодні Олімпійських ігор було заарештовано не менше 10 000 послідовників Фалуньгун. Деякі з них в результаті тортур загинули ще раніше, ніж почалася Олімпіада.
Грандіозні сцени зачаровують. Моя тітка, послідовниця Фалуньгун, на початку минулого року була засуджена до семи років тюрми за те, що в неї вдома були виявлені матеріали, пов’язані з Фалуньгун. Її арешт став передвісником хвилі олімпійських арештів в Китаї. Моя двоюрідна сестра, що доклала всіх зусиль, аби визволити мою тітку, так нічого й не домоглася. Кілька днів тому вона сказала, що «розуміє» передолімпійські арешти уряду, оскільки організація подібної події в перший раз у будь-кого викликала б хвилювання.
Моя кузина, що сильно любить тітку, була «переможена» грандіозними ідеями про безпеку Олімпійських ігор. Вона в одну мить стала частиною мас, і ідеї, що пропагує партія, зіграли свою роль.
Церемонія відкриття Олімпійських ігор була проведена для компартії. Чим більш захоплюючими є її сцени, тим сильнішою є зрада китайського народу та його стародавньої культури.
Автор Хун Цзян викладає в Гавайському університеті. Він вивчає культурну географію та екологію Китаю.
