Blog

Більше 17 000 людей, переодягнутих за Санта Клаусів, вийшли в неділю на вулиці міста Порту в Португалії. Веселий натовп промарширував, збираючи гроші  на благодійність. Парад до того ж побив світовий рекорд по найбільшій кількості присутніх Санта Клаусів.

#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

#img_left#Після того, як в світі вибухнула фінансова криза, різко скоротилися експортні замовлення китайських заводів. Ситуація також значно посилилася недавніми скандалами з отруєними молочними продуктами та небезпечними для здоров’я іграшками.

 

Все це створило кризову ситуацію в одному з найкрупніших китайських центрів виробництва – м. Веньчжоу східної провінції Чжецзян. Серед більше 300 тис. підприємств-виробниківу цьому місті зараз 20% або взагалі припинили виробництво, або зменшили його на 50%, повідомляє кореспондент The Epoch Times.

Близько 20% одягу та взуття в Китаї, виготовляється саме у Веньчжоу, а також 70% бритв, окулярів і замків, більше 90% запальничок.

Згідно з даними, озвученими в листопаді керівником комітету із стимулювання малого і середнього бізнесу Веньчжоу Чжоу Девенем, капітал приватних підприємців міста становить 87 млрд 600 млн доларів США.    

Британська газета Independent опублікувала статтю, в якій мовиться, що торік у Веньчжоу було вироблено 1 млрд пар взуття, що становить 40% всього світового експорту в рік. У повідомленні також мовиться, що нині у Веньчжоу вже закрилося 8 тис. підприємств. Один місцевий виробник окулярів розповів, що торік  у нього було 200 замовлень на постачання окулярів, а цього року лише 18. Тому йому нічого не залишається, як освоювати внутрішній ринок.

Згідно з офіційними даними, в першій половині року зростання ВВП міста Веньчжоу становило 9,4%, а в 3-му кварталі він знизився до 9%. Як повідомили місцеві ЗМІ,  хоч у Веньчжоу ситуація поки не така серйозна, як в провінціях Гуандун і Чжецзян, де почалася велика хвиля закриття підприємств, однак із 3 млн приїжджих робітників 20%  уже звільнені.

На китайському сайті «Китайська економіка» опубліковані дані, згідно з якими із 300 тис. підприємств Веньчжоу нині 20% призупинені, понад 40 тис. підприємств повністю закрилися.

Проте справжню економічну ситуацію в цьому районі дізнатися дуже важко, оскільки багато даних не розголошуються, оскільки їх вважають «державними таємницями».

Нагадаємо, що бурхливий розвиток приватного підприємництва у Веньчжоу почався в кінці 70-х рр. У 90-х – приватні підприємці Веньчжоу вже не їздили потягами, а літали літаками, навіть на близькі відстані.

#img_left_nostream#Як були споруджені такі пам’ятники як Стоунхедж, Великі Піраміди в Гізі, фортеця Саксайуаман та інші стародавні споруди. Багато з вчених вважають, що в деяких випадках тільки для того, щоб доставити масивні брили до місця спорудження, потрібні були десятки тисяч робітників.

 

Однак, невисокий на зріст чоловік з Латвії наполягає, що ці старовинні споруди були збудовані з використанням набагато менших зусиль, застосовуючи будівельний секрет, який було втрачено на віки. Він навіть стверджує, що зміг застосувати цю техніку на практиці при будівництві таємничого Коралового замку.

 

В 25 років Едвард Лієдскалниньш був заручений з дівчиною на 10 років молодшою за нього – Агнесе Скафе, яку він ласкаво називав «мила шістнадцятилітка». На біду, за ніч до весілля, наречена Едварда змінила своє рішення і кинула його. Як не дивно, але Лієдскалниньш вирішив збудувати дійсно чарівний замок на пам’ять про своє загублене кохання.

 

Після свого жорстокого розчарування і перенесеного туберкульозу Лієдскалниньш іммігрував з рідної Латвії до США. Він оселився у Флорида-Сіті, де реалізував свій проект вражаючої і загадкової споруди, яка коли-небудь була збудована однією людиною: Кораловий замок, або як його називає Лієдскалниньш «Парк кам’яних воріт».

 

Споруджена повністю з каменів, які Лієдскалниньш сам переніс, обробив і встановив – дивовижна споруда повністю зроблена з гігантських брил, вага деяких з них перевищує 30 тонн. Після 28-річної самотньої праці й використання простих інструментів власноруч виготовлених Едвардом – блоку і лебідки – Кораловий замок втілився у реальність.

 

Однак замість того, щоб поділитися своїм загадковим будівельним секретом зі світом, Лієдскалниньш доклав усіх зусиль, щоб зберегти свою таємницю пересування кам’яних брил. З цього приводу було багато дискусій, але нікому не вдалося повторити переміщення настільки величезних каменів без будь-яких зовнішніх зусиль. За однією з легенд, одного разу вночі діти слідкували за Лієдскалниньшем і побачили, що великі кам’яні брили літають у повітрі немов «повітряні кульки».

 

У 1936 році Лієдскалниньш вирішив перемістити споруду в сусідній Хомстід і найняв вантажівку для перевезення каменів – єдиний випадок, коли він вдався до допомоги. Постійно докладаючи зусиль щодо збереження свого секрету, Лієдскалниньш наполіг на тому, щоб водій лишив свою вантажівку на ніч для того, щоб він міг самостійно завантажити величезні брили. Водій взяв під сумнів його слова, але наступного дня Лієдскалниньш, як і пообіцяв, завантажив каменюки у великий трейлер для перевезення.

 

 

Спорудження Коралового замку оповите таємницями. Яким чином одна людина змогла перемістити великі брили вагою 1100 тонн для будівництва цієї масивної споруди. Хоча Лієдскалниньш ніколи детально не розповідав свої  будівельні секрети, він лишив записи, які наводять на думку щодо серії експериментів з використанням магніту, які свідчать про те, що його таємниця пов’язана з дослідженням магнітного поля Землі. Невже Лієдскалниньшу вдалося відкрити, як деякі вважали, спосіб подолання гравітації?

 

Лієдскалниньш не давав прямих відповідей на запитання про спорудження Коралового замку, але він стверджував, що володіє технікою, яка була колись відома стародавнім будівничим – техніка, подібна до тієї, яку використовували при будівництві великих Єгипетських пірамід. Він повторював, що ця технологія дуже проста, якщо ти володієш секретом.

 

Одна з приголомшливих особливостей Коралового замку – кам’яний блок вагою у дев’ять тонн, який використовується як брама на вході в замок. Лієдскалниньш встановив цей величезний камінь з такою точністю, що його можна відчиняти легким дотиком. У 1986 році, більш ніж через 30 років після смерті Лієдскалниньша, виникла необхідність відремонтувати браму. Для виконання цієї роботи знадобилася бригада з 6 чоловік і кран вантажопідйомністю 20 тонн, щоб пересунути кам’яну брилу. Але, не дивлячись на використання техніки, команді не вдалося встановити браму з тією ж точністю.

 

Інтер’єр Коралового замку сам по собі демонструє витончену художність і чудо інженерної думки. Він офіційно вважається історичним пам’ятником і був перетворений у відкритий музей для всіх, хто відчуває зацікавленість і бажає внести свій вклад у розкриття загадки про те, як жив і працював ексцентричний латиш. Кораловий сад декорований столами і стільцями, а сходи і сонячний точний до хвилини годинник – свідчення надзвичайних здібностей Лієдскалниньша.

 

Як то кажуть,  Лієдскалниньша ніколи не бачили працюючим у його Кораловому замку, однак сусіди переказували, що робота у його майстерні супроводжувалась чудернацьким співом пізніми вечорами. Яку саме технологію застосовував Лієдскалниньш і чому він хотів зберегти у таємниці таке надзвичайне відкриття? Чи дійсно він володів тими ж будівничими таємницями, які застосовували у стародавньому світі? Нам лишається тільки здогадуватися, оскільки таємниця будівництва була відома тільки  Лієдскалниньшу, який забрав з собою в могилу свій  будівельний секрет.

Вогні на головній ялинці країни засвітилися на площі Незалежності в Києві 20 грудня. Верхівка новорічної красуні сяє на 35-метровій висоті. Ялинка прикрашена сотнею різнокольорових пластикових кульок, гірляндами та сніжинками.

Рух на «Майдані» біля ялиночки значно пожвавився: люди за гроші фотографуються з казковими персонажами, купують новорічні прикраси й милуються найвищою в Європі ялинкою, що утворена 20-ти тонним металевим каркасом і складаэться з 450-ти маленьких ялиночок.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

 

 

#img_left_nostream#Побачити зубастих хижаків тепер можна хіба що в зоопарку. З 1998 року вовки визнані рідкісним різновидом в Європі, зараз вони на межі зникнення. На думку вчених, основними причинами цього стали мисливці, вирубка лісів і глобальне потепління, повідомляє телекомпанія НДТ.

Андрій Бeрежинський завідує польським заповідником для вовків. За його словами, провина за зникнення цих тварин в Європі лежить саме на людині.

"Люди впливають на середовище існування та міграцію вовків. Інакше кажучи: скрізь, де є люди, вовків майже немає. Вовки мешкають там, де немає людей, і умови сприятливі", – говорить директор заповідника для вовків Андрій Бeрежинський.

Тепер майбутнє лісових розбійників залежить від рішення, прийнятого в польському місті Познань. Представники більше 180 країн зустрілися там, щоб встановити нові правила взаємодії людини та природи. На їхню думку, критичним чинником для вовків стала зміна клімату.

Нині в польському заповіднику мешкає 12 вовків. Деякі з хижаків народилися в зоопарках, а деяких передали мисливці. Заповідник розсташований в найбільшому лісі Польщі  Нотека – на головному маршруті міграції вовків.

Поза заповідником шансів на виживання практично немає.

#img_gallery#Емігрант з Китаю закликав міжнародне співтовариство звернути увагу на те, що уряд китайської компартії  (КПК)  реально загрожує миру і стабільності всього людства.

Як повідомило радіо «Вільна Азія», Лу Дечен відсидів у в’язниці в Китаї 10 років за те, що у 1989 р. облив фарбою портрет Мао Цзедуна на центральній пекінській площі Тяньаньмень, після того емігрував у Канаду. Він взяв участь у міжнародному науковому дискусійному форумі, який проходив у Мілані (Італія).

«Основна думка моєї доповіді полягає у тому, що Китай в даний час є «пороховою бочкою», а демократія – «вогнегасником». Не важко побачити, що ситуація в сучасному Китаї напружена до межі, можна сказати, якщо тільки з’явиться маленька іскорка – спалахне велике полум’я. Якщо так буде продовжуватися, то не тільки в Китаї настане лихо – це вплине на весь світ і порушить безпеку в ньому»,- коротко розповів зміст свого докладу на форумі Лу.

Надалі Лу продовжив: «Та небезпека, яка наближається в цей час майже така, як декілька років тому, коли Мао говорив: «Якщо у нас помре 300 млн. людей, то лишиться ще 300 млн.». А до цього Ленін проводив таку ж політику. В ті роки вони спровокували комуністичні революції в Індонезії та Камбоджі. А коли СРСР розпався, вони стали по-новому будувати свою політичну стратегію. Тому, дивлячись на події у Китаї, мене охоплює тривога. Я сподіваюсь, що мир зверне увагу на цю небезпеку».

Подібні форуми проходять два рази на рік і мають міжнародний масштаб.

#img_left#У вівторок, 23 грудня, о 10.00 Президент України Віктор Ющенко провів нараду з головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та Головою Ради міністрів АР Крим, керівниками органів місцевого самоврядування.

 

Нараду було присвячено питанню мінімізації наслідків світової фінансової кризи. На підставі даних про ситуацію в регіонах, на нараді обговорили термінові заходи, що необхідно вжити для виходу з кризи.

 

Президент акцентував увагу керівників регіонів на необхідності забезпечення економічної та політичної стабільності на місцях. Також першочергове завдання для регіональної влади – виконання місцевих бюджетів та недопущення соціальної напруги.

#img_left_nostream#Будучи здоровими, ми рідко замислюємося над тим, який стан ми б переживали, якби захворіли. Але коли ми дійсно захворюємо, то думаємо лише про те, як би знову стати здоровими. Скільки б багатства ми не накопичили в цьому світі, воно фактично не має жодного значення, якщо ми не відчуваємо себе здоровими. Це тісно пов’язано з усвідомленням власної смерті. В глибині душі всі ми знаємо, що проживемо на Землі лише кілька десятків років і після цього — кінець.

В такому випадку, що є важливим? Це дійсно цікаве питання. Гроші — ні, адже ми не можемо забрати їх із собою. Так само і з усіма нашими речами. Наявність грошей або власності тимчасова. Ці речі перестануть хвилювати нас, коли ми помремо.

Тоді дехто згадує про свої стосунки з людьми. Їм здається, що сім’я та друзі повинні бути найважливішими. Однак коли ми залишимо цей світ, ми втратимо з ними контакт.

Деякі люди ніби помирають, а потім раптово оживають, що називається клінічною смертю. Багато хто з них розповідає про побачене за цей час. Вони передають свої враження, які здаються просто вражаючими. Дехто каже, що потрапив у погане місце, але більшість опиняється в гарному. Вони відчувають свободу від болю та страждань їхніх фізичних тіл.

Переживши клінічну смертю, багато хто розповідає про те, що побачив увесь процес свого життя, що все життя постало перед ним, включаючи всі добрі і погані скоєні справи. Вони побачили, як їхні вчинки та слова впливали на інших. Мабуть, це дуже тяжко усвідомлювати, якого болю ти завдав іншим.

Перед ними також показуються гарні справи, що вони зробили. Я пам’ятаю, як одна жінка, що побачила своє життя, сказала, що найсуттєвіша подія в її житті трапилася, коли вона була маленькою дівчинкою. Вона сказала, що найбільш важливим вчинком всього її життя було те, коли вона, тримаючи в руках маленьку квіточку, відчувала до неї невимушену любов. Це було найважливішим. За все її життя, вона зрозуміла, що це було найважливішим.

Знаючи, що одного дня перед нами постане все наше життя, ми можемо зробити висновок, що в житті важливо не те, хто ми, або якими речами ми володіємо, а те, як добре ми ставимося до інших. Отже, коли ми плануємо своє життя та встановлюємо собі цілі, можливо, було б непогано, якби ми спочатку думали про інших.

Життя безсмертне, але на Землі — ні. Як ми дивитимемося в очі людей, які спостерігали за тим, що ми робили, коли все буде закінчено? Будемо сподіватися, що тоді нам буде чому порадіти.

Девід Снейп — письменник.