Blog

На тижні високої моди в Нью-Йорку, що організувала Mercedes-Benz, дизайнер Джоанна Мастроянни (Joanna Mastroianni) представила колекцію жіночого одягу "Осінь-зима 2008".

#img_gallery#

Годинник – це завжді прояв індивідуальності характеру володарки. Рожевий колір у міру кокетливий і наївний, тому напевне, викликае інтерес у представниць прекарасної статті. Що і створило розмаїття форм рожевого годинника: кругла, квадратна, форма мушлі та навіть фруктова.

#img_gallery#

В Китаї я маю друга, що належить до того суспільного прошарку, який отримує вигоду від нинішнього режиму влади. Недавно він подзвонив мені, і ми, уникаючи теми політики, почали балакати про розвиток економіки. Він сказав, що китайська економіка послідовно й із високою швидкістю прогресує і скоро наздожене економіку США. Він це не вигадав, адже багацько китайських та західних економістів стверджують про те, що швидкість економічного зростання Китаю становить 10%, а швидкість економічного розвитку США – 1%, і тому невдовзі Китай може перегнати США за економічними показниками.

#img_left#Що стосується швидкості та прискорення – це шкільна задача з фізики. Чи може 10% наздогнати 1%? Відповідь позитивна, але за умови, що час буде досить довгим. Скажімо, прискорення велосипеда зі старту дуже велике порівняно з прискоренням автомобіля, який їде з нормальною швидкістю. Проте, всім зрозуміло, що велосипедові не наздогнати автомобіль, оскільки тривалість прискорення у велосипеда обмежена. Звісно, коли не враховувати цей момент, то дійсно можна зробити висновок, ніби велосипед наздожене машину. Згідно з логікою тих спеціалістів, можна сказати, що за прискоренням у бігу на 30-метрів людина досягне дуже високої швидкості. Це, певна річ, смішно, але будь-який розвиток має межу. З цієї причини останніми роками в Китаї кажуть «про послідовний розвиток».

Ніхто не має сумнівів щодо швидкості розвитку китайської економіки за останні 20 років. Однак ніхто при цьому не знає, якою буде тривалість цього прискорення.

Також викликають сумніви офіційні дані китайського режиму, відповідно до яких прискорення економічного зростання триває вже 50 років. Адже Китай до цього часу не «наздогнав» Захід.

Мій вищезгаданий друг живе в місті Ченду провінції Сичуань, де середній прибуток місцевих жителів складає 600 – 700 юанів на місяць, що значно вище 40 – 50 юанів, які отримували в 1980-роки. Проте в 1980 році за 40 юанів можна було придбати 28,5 кг свинини або 105 кг рису, а сьогодні за 600 юанів можна купити 30 кг свинини або 200 кг рису. Таким чином, реальний прогрес за ці 28 років, принаймні для простих робітників, не такий вже й помітний.

Цікаво, що при значному подорожчанні рису та свинини селяни майже не отримали від цього користі, в той час як її отримали вищі прошарки. Звичайно, це інше питання. Згідно з інформацією ЗМІ, за останні 8 років Росія зі швидкістю економічного розвитку, що становить 7% у рік, збільшила прибуток своїх громадян на 500%. Це приблизно дорівнює підвищенню прибутку китайських громадян за останні 20 років.

Таємниця зростання китайської економіки значною мірою полягає в монетизації економіки. Приміром, такі галузі, як нерухомість, охорона здоров’я, освіта та страхування, 20 років тому не належали до економічної сфери, а зараз входять до ВВП. 20 років тому, якщо людина захворіла, то могла звернутися до медпункту за ліками, що в основному були безплатними, або коштували 0,1 – 0,2 юанів, і це не було вкладом у ВВП. Однак зараз у подібному випадку людина як мінімум вкладає у ВВП 100 – 200 юанів.

Заради справедливості треба сказати, нинішня економічна система Китаю стала набагато раціональнішою та досконалішою, ніж 30 років тому. Причому рівень життя народу в цілому покращився, але абсолютно не на 10%. Щоб китайська економіка повернулася в нормальне русло, мають відбутися фундаментальні зміни в суспільному устрої. Який би не був гарний велосипед, йому не наздогнати автомобіль. Вирішальний фактор – в самому державному устрої, а не в початковому прискоренні.

Цзан Шань. Велика Епоха

#img_left_nostream#Вчора я вирішив відвідати кав’ярню, щоб купити порцію „на винос”. Я давно не їв гострої їжі, і мені дуже захтілося  скуштувати м’ясо з перцем. Я взяв з собою банкноту в 10 юанів (близько 1,35 $ США) – в мене розгорався апетит при думці про пікантну гостру страву.

На мій подив, ціна подвоїлася приблизно з 30 юанів за кілограм (1,8 $ США) до 60 юанів. Покупець, що стояв поряд, сказав: „Ціна на баранину збільшилася з 16 юанів за кілограм до 36 юанів – це навіть більше ніж подвоїлася!”.

Поки я стояв у черзі, деякі покупці дорікали компартії за підвищення цін.

Один із покупців промовив: „Наші зарплати підвищилися трошки, але це дрібниці, порівняно з ростом інфляції!”. Інший відповів: „Ви, принаймні, ще отримуєте зарплату. А як буди тим, кого звільнили з роботи, залишивши без заробітку, в той час як ціни продовжують зростати? Ганьба компартії Китаю, вони безсердечні!”

Хтось додав: „Компартія настільки корумпована, що всі її члени думають лише про власну вигоду. Плювали вони на наше становище. Однак, окрім як жалітися, хіба хоч хтось із вас наважиться зробити що-небудь?”

Потім ще один покупець сказав: „Багато хто каже, що Ху (Цзіньтао) та Вень (Цзябао) піклуються про людей, але мені здається, що вони хвастаються із закритими очима. Ціни злетіли до нечуваного рівня в Китаї, і це називається піклуванням про людей?”

 

По телебаченню кожен день показують, як Ху та Вень відвідують всілякі зустрічі, і складається враження, ніби вони турбуються про людей. Фактично ж, лише пониження цін могло б дійсно допомогти людям. Лідери полюбляють демонструвати себе по ТБ, незважаючи на те, що це нам вже стоїть поперек горла. Тільки зниження цін стало б розумним учинком!”

Я посміхнувся й сказав: „Люди бачать реальність! Фактично ми знаємо, що відбувається, Ху та Вень теж знають. Вони просто продовжують вести себе подібно до короля у „новому вбранні” [мається на увазі король із казки Андерсена „Нове вбрання короля”], який розумів, що люди сміються з нього. Вони також розуміють це”.

 

Я міг дозволити собі купити тільки маленьку порцію м’яса з перцем за 10 юанів. Дорогою додому я розмірковував про китайські ЗМІ, котрі мають нахабство заявляти, що „курс китайської народної валюти росте” або „життя стає кращим”, в той час як люди плачуть та страждають від високих цін на продукти.

У дійсності кожний знає про корупцію та пониження рівня життя в Китаї, включаючи саму компартію. Однак при деспотичній системі правління голоси справедливості неможливо почути в основних ЗМІ. Оскільки всі китайські ЗМІ є „власністю партії”, для того щоб вижити, працівники ЗМІ змушені повідомляти очевидну брехню.

 

Наприклад, у вечірньому випуску новин телеканалу CCTV-1 було сказано, що на китайський народ „майже не вплинуло” підвищення цін на 6,6 %.

 

На каналі CCTV-4 в програмі „Вздовж Тайванської протоки” були показані люди, що галасували: „Неможливо жити за таких цін!” після підвищення цін на 4,5 % в Тайвані. Чому люди по обидва береги протоки реагували по-різному? Ясно, що в Китаї, коли хтось каже: „Неможливо жити за таких цін!”, це ніколи не буде висвітлено в ЗМІ.

 

У нас це нереально почути дитину, яка б сказала, що „король – голий”, коли Ху та Вень фактично постають перед нами „голяка” на каналах CCTV.

 

Однак король із казки Андерсена був великодушним, і він не став би наказувати органам державної безпеки заарештувати дитину, що сказала правду, і не звинуватив би її у „підриванні державної безпеки”, як це сталося б у Китаї.

 

Всіх китайців, які говорять про реальність економічної кризи, звинувачують у „підриванні державної безпеки”. „Король” доклав куди більше зусиль для контролю над масами, замість того щоб регулювати зростання цін.

 

Було би значно краще витрачати гроші держави не на контроль, арешти, притягнення до судової відповідальності та ув’язнення членів демократичних рухів, а на здійснення моєї пропозиції: встановити багатопартійну політичну систему та взяти курс на накопичення добробуту суспільства.

На жаль, королі не жадають перемін. Вони скоріш посадять в тюрму чесну дитину, ніж „одягнуть нове вбрання” цивілізації, свободи та демократії.

#img_right#В опублікованому 12 лютого звіті Комісії з розслідування джерела виникнення в країнах південної Азії фальшивих ліків проти малярії йдеться, що виявлені і арештовані члени злочинного угрупування, які займаються переправленням фальшивих ліків з Китаю до південної Азії.

У 2006 р. на завод із виробництва лікарських препаратів м. Гуйлін провінції Гуанси почало надходити безліч скарг на ліки із профілактики і лікування малярії, у тому числі й ліки «Артесунат» (Artesunate). Після цього завод узяв на дослідження проби різних партій ліків своєї марки, що продаються в інших містах і країнах, і з’ясувалося, що багато з них фальшиві, такі, що містять крохмаль та інші шкідливі речовини.

З цієї причини була організована комісія з розслідування, що складається із співробітників охорони здоров’я, учених, а також слідчих міжнародної поліції, які, використовуючи спорово-пилковий аналіз (pollen analysis), виявили джерело надходження цих фіктивних ліків і затримали злочинне угрупування, яке переправляло підроблені ліки в країни південно-східної Азії. Про це повідомив Комітет у своєму звіті, опублікованому 12 лютого в англійському медичному журналі «PLOS Medicine».

У звіті мовиться, що підроблений «Артесунат» містить частинки вугілля (charcoal fragments), дуже схожі на ті, які присутні в машинному вихлопі і в згорілому газі. З цього було зроблено висновок, що повітря в районі виробництва ліків дуже сильно забруднене. Шляхом аналізу в ліках також було виявлено вміст кальциту, який видобувають у провінції Гуанси. Таким чином, поступово члени комісії розкрили злочинне угрупування, а також конфіскували велику партію підроблених ліків.

Міжнародна поліція виявила, що приблизно половина ліків від малярії в Камбоджі, В’єтнамі, Лаосі, Бірмі і Тайланді підроблені. У цих ліках були виявлені шкідливі для людини речовини і речовини, заборонені для застосування у виготовленні ліків. Вони упаковані всього в 16 видів упаковки точно так, як і справжні.

Хуа Мин. Велика Епоха