Blog

Нижче наведено свідчення свідка, жінки, що назвала себе Аньне; її розповідь була зафіксована на папері зі звукозапису.

Вона надала інформацію про табір смерті Суцзятунь. Аудіозапис з її свідченнями як свідка був прослуханий під час прес-конференції, яку провела "Велика Епоха" 13 квітня 2006 року в Національному прес-клубі у Вашингтоні, округ Колумбія.

"Мене звуть Аньне. Раніше я працювала в Центрі комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини провінції Ляонін. Я розкрила існування концентраційного табору, прихованого усередині лікарні.

Моя робота була пов’язана зі статистикою. Мій чоловік працював хірургом в тій лікарні. Даруйте, що не змогла прийти на сьогоднішню прес-конференцію. Останні декілька років я рятуюся від реальної загрози моєму життю. Коли мій чоловік вирішив припинити вилучати органи у практикуючих Фалуньгун, його мало не вбили представники якоїсь організації у Китаї.

Ми з чоловіком працювали в тій лікарні з 1999 по 2004 рр. Він вилучав органи у практикуючих Фалуньгун. Він був нейрохірургом. Його обов’язок полягав у вилученні рогівки у живих практикуючих Фалуньгун. Я розкрила жахливу інформацію – в цій лікарні у великої кількості живих практикуючих Фалуньгун вилучали органи, такі як печінка та рогівка. Деякі практикуючі все ще дихали після того, як у них вилучили органи проти їх волі, але їх все одно відправляли в кремаційну піч лікарні.

Піч в котельні лікарні використовували також як кремаційну. Деякі практикуючі були слабкими, а інші були здоровими та міцними. Оскільки поліція викрадала цих людей без ордера на арешт, у них не було з собою ніяких документів. Таким чином, жоден практикуючий Фалуньгун не вийшов звідти живим. Там у декількох тисяч практикуючих Фалуньгун брали і нирки, і рогівку, і шкіру, а їх тіла спалювали, щоб знищити докази.

Центр комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини провінції Ляонін знаходиться за адресою 49 Xuesong Road, Sujiatun, Shenyang City, Liaoning Province. Це перша головна лікарня у Китаї, що спеціалізується на лікуванні серцевих та церебрально-васкулярних хвороб. Ця лікарня складається з лікарні по навчанню традиційній медицині в провінції Ляонін та центру лікування тромбозів у Шеньяні. Тільки там є…

Частина персоналу лікарні знає, але вони… Багато хірургів беруть участь у таких операціях по вилученню органів таємно. Деякі співробітники не насмілюються розкрити цю таємницю, навіть коли вони знають про неї. Вони уникають говорити про це, оскільки не хочуть, щоб їх убили. Більшість практикуючих Фалуньгун надходило з в’язниці Дабей, примусового трудового табору Масаньцзя та інших в’язниць Шеньяна.

Інших викрадали у парках або прямо з їх домівок. Їх викрадали, тому що вони відмовлялися відректися від своєї віри у Фалуньгун. Поліція не оформлювала ордерів на арешт, та їх рідні не знали, коли їх заарештовували. Оскільки, відповідно до політики китайського комуністичного уряду, вбивство практикуючого Фалуньгун не мало ніяких правових наслідків, смерть практикуючого Фалуньгун у китайській каральній системі була просто нічим.

Вбиваючи практикуючих Фалуньгун, китайська компартія говорила залученому в цю справу персоналу лікарні, що практикуючі Фалуньгун були на межі смерті, оскільки вони піддавалися насильству, вони були страчені за кримінальні злочини або стали схибленими через практику Фалуньгун.

Болісно згадувати минуле. Ціна на живі людські органи набагато вища, ніж на ті, які вилучили з мертвих тіл. Після вилучення живих органів деякі практикуючі Фалуньгун залишалися живими і ще дихали, але деякі тіла відразу кидали в кремаційну піч. Не залишалося ніяких слідів від їх тіл. Іноді хірурги зашивали розрізи та просили родичів [жертви] або представників родичів підписати договір, за яким тіло підлягало спалюванню.

Деякі родичі поняття не мали про те, що якісь органи були видалені. Більш того, деякі практикуючі, які надійшли з в’язниці, мали дуже хороше здоров’я. Але їм вводили психотропні препарати, які завдавали тяжкої шкоди їх центральній нервовій системі. Потім їх переводили в концентраційний табір Суцзятунь для додаткових тортур, поки в них не вилучать органи та їх тіла не будуть спалені. Деякі практикуючі були дуже слабкими, а інші були дуже здоровими та сильними.

За останні декілька років багато з них було викрадено. У них з собою не було ніяких документів. Вони були такі нещасні. Я дізналася про це у кінці 2003 року. У той час мій чоловік став розсіяним та знаходився неначе у трансі. Він робив це роками, але ніколи не розповідав мені про це. Він тримав це у таємниці. У нього часто траплялися нічні кошмари, він прокидався з жахом і криком. Він тупо дивився в екран телевізора.

Коли я або дитина торкалися до нього, він скрикував. Я думала, що він ненормальний. У цей час я почула, як деякі колеги говорять про це, оскільки в нашому Бюро Охорони здоров’я багато людей працюють разом і у наших друзів теж є друзі з цього кола. Був вже 2003 рік. Пройшло вже близько двох років з 2001 по 2003. У мене пішло близько двох років на те, щоб з’ясувати, що чоловік, який спить поряд зі мною, такий мерзотник. Я не могла це витерпіти. Я примусила його піти з роботи, і він погодився.

Але те, що він пішов з роботи, поставило його в смертельну небезпеку. Через це моя сім’я вирішила виїхати за кордон. Мій чоловік сказав мені: "Ти поняття не маєш про мої муки. Ці практикуючі Фалуньгун були живими. Все було б нормально, якби ми брали органи з мертвих тіл, але ці люди були дійсно живими". Ці речі робилися таємно. Хірурги, що брали участь у цьому в нашій лікарні, були інтернами, направленими з інших лікарень.

Оскільки уряд не захищає життя практикуючих Фалуньгун, їх життя ні в що не ставиться. Лікарі-інтерни використовували тіла практикуючих Фалуньгун для експериментів. Багато таких лікарів-інтернів приходило до нас у лікарню, а також і наша лікарня направляла своїх інтернів у інші лікарні. Деякі лікарі мучилися після того, як робили це. Деяких переводили в інші місця. Деякі міняли своє ім’я та переїздили абикуди.

Деякі виїжджали за кордон. Деяких, можливо, убили, щоб прибрати свідків. Співробітники нашої лікарні таємно називали котельню – піччю "спалювання". Правда, мені так боляче, коли я іноді думаю про це. Це дуже жорстоко. Адже місія лікаря рятувати людей від смерті та лікувати поранених, але там… У мого чоловіка була звичка вести щоденник. Був такий запис у щоденнику. Коли пацієнт знепритомнів, він ножицями розрізав його одяг. З кишені випав пакет. Мій чоловік розкрив його і виявив там коробочку.

У коробочці лежав амулет на щастя з символікою Фалуньгун і записка. У записці: "З днем народження, мама". Мій чоловік був абсолютно спустошений. У Китаї багато лікарень, які займаються цими справами. Таємно вони вилучили органи у багатьох живих практикуючих Фалуньгун.

Коли наші робочі котельні тільки почали там працювати, вони були бідними. Через деякий час вони накопичили велику кількість наручних годинників, каблучок та намист. Вони зняли ці цінності з практикуючих Фалуньгун перед тим, як кинути їх в кремаційну піч. За словами співробітників нашої лікарні, деяких практикуючих кидали у піч до того, як вони помирали. Бідні практикуючі Фалуньгун. Мені так шкода. Щодня я мучуся, відчуваючи провину. Якби я змогла раніше переконати свого чоловіка кинути це, можливо, багато практикуючих залишилося б живими.

Я знаю, що багато практикуючих Фалуньгун знаходяться в ув’язненні в багатьох лікарнях у Китаї. Сподіваюся, що ці злочини будуть швидше розкриті міжнародним співтовариством, щоб можна було врятувати тих, хто залишився. Сподіваюся, моя сім’я та родичі зможуть почути мої свідчення. Я розлучилася з чоловіком, тому що я не можу прийняти той факт, що мій чоловік вилучав органи у практикуючих Фалуньгун.

Я сама дуже травмована та спустошена. Якби мій колишній чоловік не сказав мені, що він вилучав органи у живих практикуючих Фалуньгун, я б не повірила в це. Я не є практикуючою Фалуньгун. Говорячи тут, я не знаходжуся на такому високому ступені моральності, як практикуючі Фалуньгун. Але, як китаянка, що має совість, я дійсно відчуваю провину останні декілька років.

Я думала розповісти про це у Китаї, але багато людей у Бюро Охорони здоров’я, хто знає про це, не погодилися зі мною. Вони сказали мені, якщо я розкрию це, то мене і мою сім’ю вб’ють. Це державний злочин. Я знаю, що ця держава скоює ці злочини. Знаю, поодинці я не зможу змінити це, але знаю, що багато лікарів перестануть це робити. Я щиро сподіваюся, що ці лікарі після того, як вислухають мої щирі свідчення, діятимуть за совістю.

Також сподіваюся, що це питання буде швидко вирішене. Я не критикую Китай. Я зовсім не хотіла критикувати Китай, але саме китайський уряд був причиною цього. Сподіваюся, вони дадуть щиру відповідь тим людям без совісті. Дякую вам".

17 квітня 2006 р.

Нижче наведено свідчення свідка, жінки, що назвала себе Аньне; її розповідь була зафіксована на папері зі звукозапису.

Вона надала інформацію про табір смерті Суцзятунь. Аудіозапис з її свідченнями як свідка був прослуханий під час прес-конференції, яку провела "Велика Епоха" 13 квітня 2006 року в Національному прес-клубі у Вашингтоні, округ Колумбія.

"Мене звуть Аньне. Раніше я працювала в Центрі комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини провінції Ляонін. Я розкрила існування концентраційного табору, прихованого усередині лікарні.

Моя робота була пов’язана зі статистикою. Мій чоловік працював хірургом в тій лікарні. Даруйте, що не змогла прийти на сьогоднішню прес-конференцію. Останні декілька років я рятуюся від реальної загрози моєму життю. Коли мій чоловік вирішив припинити вилучати органи у практикуючих Фалуньгун, його мало не вбили представники якоїсь організації у Китаї.

Ми з чоловіком працювали в тій лікарні з 1999 по 2004 рр. Він вилучав органи у практикуючих Фалуньгун. Він був нейрохірургом. Його обов’язок полягав у вилученні рогівки у живих практикуючих Фалуньгун. Я розкрила жахливу інформацію – в цій лікарні у великої кількості живих практикуючих Фалуньгун вилучали органи, такі як печінка та рогівка. Деякі практикуючі все ще дихали після того, як у них вилучили органи проти їх волі, але їх все одно відправляли в кремаційну піч лікарні.

Піч в котельні лікарні використовували також як кремаційну. Деякі практикуючі були слабкими, а інші були здоровими та міцними. Оскільки поліція викрадала цих людей без ордера на арешт, у них не було з собою ніяких документів. Таким чином, жоден практикуючий Фалуньгун не вийшов звідти живим. Там у декількох тисяч практикуючих Фалуньгун брали і нирки, і рогівку, і шкіру, а їх тіла спалювали, щоб знищити докази.

Центр комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини провінції Ляонін знаходиться за адресою 49 Xuesong Road, Sujiatun, Shenyang City, Liaoning Province. Це перша головна лікарня у Китаї, що спеціалізується на лікуванні серцевих та церебрально-васкулярних хвороб. Ця лікарня складається з лікарні по навчанню традиційній медицині в провінції Ляонін та центру лікування тромбозів у Шеньяні. Тільки там є…

Частина персоналу лікарні знає, але вони… Багато хірургів беруть участь у таких операціях по вилученню органів таємно. Деякі співробітники не насмілюються розкрити цю таємницю, навіть коли вони знають про неї. Вони уникають говорити про це, оскільки не хочуть, щоб їх убили. Більшість практикуючих Фалуньгун надходило з в’язниці Дабей, примусового трудового табору Масаньцзя та інших в’язниць Шеньяна.

Інших викрадали у парках або прямо з їх домівок. Їх викрадали, тому що вони відмовлялися відректися від своєї віри у Фалуньгун. Поліція не оформлювала ордерів на арешт, та їх рідні не знали, коли їх заарештовували. Оскільки, відповідно до політики китайського комуністичного уряду, вбивство практикуючого Фалуньгун не мало ніяких правових наслідків, смерть практикуючого Фалуньгун у китайській каральній системі була просто нічим.

Вбиваючи практикуючих Фалуньгун, китайська компартія говорила залученому в цю справу персоналу лікарні, що практикуючі Фалуньгун були на межі смерті, оскільки вони піддавалися насильству, вони були страчені за кримінальні злочини або стали схибленими через практику Фалуньгун.

Болісно згадувати минуле. Ціна на живі людські органи набагато вища, ніж на ті, які вилучили з мертвих тіл. Після вилучення живих органів деякі практикуючі Фалуньгун залишалися живими і ще дихали, але деякі тіла відразу кидали в кремаційну піч. Не залишалося ніяких слідів від їх тіл. Іноді хірурги зашивали розрізи та просили родичів [жертви] або представників родичів підписати договір, за яким тіло підлягало спалюванню.

Деякі родичі поняття не мали про те, що якісь органи були видалені. Більш того, деякі практикуючі, які надійшли з в’язниці, мали дуже хороше здоров’я. Але їм вводили психотропні препарати, які завдавали тяжкої шкоди їх центральній нервовій системі. Потім їх переводили в концентраційний табір Суцзятунь для додаткових тортур, поки в них не вилучать органи та їх тіла не будуть спалені. Деякі практикуючі були дуже слабкими, а інші були дуже здоровими та сильними.

За останні декілька років багато з них було викрадено. У них з собою не було ніяких документів. Вони були такі нещасні. Я дізналася про це у кінці 2003 року. У той час мій чоловік став розсіяним та знаходився неначе у трансі. Він робив це роками, але ніколи не розповідав мені про це. Він тримав це у таємниці. У нього часто траплялися нічні кошмари, він прокидався з жахом і криком. Він тупо дивився в екран телевізора.

Коли я або дитина торкалися до нього, він скрикував. Я думала, що він ненормальний. У цей час я почула, як деякі колеги говорять про це, оскільки в нашому Бюро Охорони здоров’я багато людей працюють разом і у наших друзів теж є друзі з цього кола. Був вже 2003 рік. Пройшло вже близько двох років з 2001 по 2003. У мене пішло близько двох років на те, щоб з’ясувати, що чоловік, який спить поряд зі мною, такий мерзотник. Я не могла це витерпіти. Я примусила його піти з роботи, і він погодився.

Але те, що він пішов з роботи, поставило його в смертельну небезпеку. Через це моя сім’я вирішила виїхати за кордон. Мій чоловік сказав мені: "Ти поняття не маєш про мої муки. Ці практикуючі Фалуньгун були живими. Все було б нормально, якби ми брали органи з мертвих тіл, але ці люди були дійсно живими". Ці речі робилися таємно. Хірурги, що брали участь у цьому в нашій лікарні, були інтернами, направленими з інших лікарень.

Оскільки уряд не захищає життя практикуючих Фалуньгун, їх життя ні в що не ставиться. Лікарі-інтерни використовували тіла практикуючих Фалуньгун для експериментів. Багато таких лікарів-інтернів приходило до нас у лікарню, а також і наша лікарня направляла своїх інтернів у інші лікарні. Деякі лікарі мучилися після того, як робили це. Деяких переводили в інші місця. Деякі міняли своє ім’я та переїздили абикуди.

Деякі виїжджали за кордон. Деяких, можливо, убили, щоб прибрати свідків. Співробітники нашої лікарні таємно називали котельню – піччю "спалювання". Правда, мені так боляче, коли я іноді думаю про це. Це дуже жорстоко. Адже місія лікаря рятувати людей від смерті та лікувати поранених, але там… У мого чоловіка була звичка вести щоденник. Був такий запис у щоденнику. Коли пацієнт знепритомнів, він ножицями розрізав його одяг. З кишені випав пакет. Мій чоловік розкрив його і виявив там коробочку.

У коробочці лежав амулет на щастя з символікою Фалуньгун і записка. У записці: "З днем народження, мама". Мій чоловік був абсолютно спустошений. У Китаї багато лікарень, які займаються цими справами. Таємно вони вилучили органи у багатьох живих практикуючих Фалуньгун.

Коли наші робочі котельні тільки почали там працювати, вони були бідними. Через деякий час вони накопичили велику кількість наручних годинників, каблучок та намист. Вони зняли ці цінності з практикуючих Фалуньгун перед тим, як кинути їх в кремаційну піч. За словами співробітників нашої лікарні, деяких практикуючих кидали у піч до того, як вони помирали. Бідні практикуючі Фалуньгун. Мені так шкода. Щодня я мучуся, відчуваючи провину. Якби я змогла раніше переконати свого чоловіка кинути це, можливо, багато практикуючих залишилося б живими.

Я знаю, що багато практикуючих Фалуньгун знаходяться в ув’язненні в багатьох лікарнях у Китаї. Сподіваюся, що ці злочини будуть швидше розкриті міжнародним співтовариством, щоб можна було врятувати тих, хто залишився. Сподіваюся, моя сім’я та родичі зможуть почути мої свідчення. Я розлучилася з чоловіком, тому що я не можу прийняти той факт, що мій чоловік вилучав органи у практикуючих Фалуньгун.

Я сама дуже травмована та спустошена. Якби мій колишній чоловік не сказав мені, що він вилучав органи у живих практикуючих Фалуньгун, я б не повірила в це. Я не є практикуючою Фалуньгун. Говорячи тут, я не знаходжуся на такому високому ступені моральності, як практикуючі Фалуньгун. Але, як китаянка, що має совість, я дійсно відчуваю провину останні декілька років.

Я думала розповісти про це у Китаї, але багато людей у Бюро Охорони здоров’я, хто знає про це, не погодилися зі мною. Вони сказали мені, якщо я розкрию це, то мене і мою сім’ю вб’ють. Це державний злочин. Я знаю, що ця держава скоює ці злочини. Знаю, поодинці я не зможу змінити це, але знаю, що багато лікарів перестануть це робити. Я щиро сподіваюся, що ці лікарі після того, як вислухають мої щирі свідчення, діятимуть за совістю.

Також сподіваюся, що це питання буде швидко вирішене. Я не критикую Китай. Я зовсім не хотіла критикувати Китай, але саме китайський уряд був причиною цього. Сподіваюся, вони дадуть щиру відповідь тим людям без совісті. Дякую вам".

17 квітня 2006 р.

Я просто звичайний журналіст. «Велика Епоха» і я першими повідомили про існуючі факти вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун у клініці комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини в провінції Ляонін.

Спочатку я вважав, що через розкриття цього злого злочину його можна буде зупинити, та ті, хто зробив історичні гріхи, зазнає покарання, а ув’язнені там послідовники Фалуньгун зможуть звільнитися, та їх життя буде врятоване. Це – найтрагічніший і та антилюдяніший злочин.

Я дуже засмучений, що китайський режим вивіз звідти всіх живих свідків і знищив усі докази того, що відбувалося у Суцзятунь. КПК ще раз обдурила міжнародне співтовариство та ЗМІ, спокусивши вигодами міжнародне співтовариство та погрожуючи всім свідкам, агентствам та країнам, які захочуть розповісти про ці злочини.

#img_center_nostream#

Сьогодні день, коли Ху зустрічається з Бушем, і це – мить, коли міжнародні ЗМІ та люди всього світу звертають увагу на Китай. Я вибрав цей день, щоб публічно засудити злочини КПК у Суцзятунь. Я не боюся втратити своє життя, і якщо потрібно – використовувати його як свідчення заради викриття жахливих злочинів КПК, що вирізує органи у живих послідовників Фалуньгун.

Я знаю, що КПК не залишить мене у спокої, тому що я повідомив про цю ситуацію, але я все ж таки хочу, ризикуючи своїм життям, розповісти про факти цих переслідувань. У той же самий час я хочу сказати кожному, що я вже неодноразово говорив вам, що злочини в Суцзятунь є тільки верхівкою айсбергу в загальнонаціональному переслідуванні. Викрадання та продаж органів послідовників Фалуньгун та інших ув’язнених відбуваються в трудових таборах по dсій країні.

Моє повідомлення про злочини у Суцзятунь було зроблене в надії допомогти розслідувати інші трудові табори, і як звернення до таких свідків як Аньне, які володіють такою інформацією, щоб сміливо вийти вперед. Виходьте! Я запрошую всіх Вас сміливо вийти вперед і засвідчити злочини КПК.

До і після 2000 року, за родом діяльності я контактував з деякими людьми у Китаї, щоб зібрати різнобічну інформацію, яка допомогла б мені отримувати нове розуміння заяв китайського уряду, його дій, і поточної ситуації.

У 2003 році, коли епідемія атипової пневмонії у Китаї була в найбільшому розпалі, я виїхав з Гонконгу, та подорожував півднем Китаю, провінцією Хейлунцзян, також північним Китаєм, спостерігаючи корупцію та всю низькість системи КПК. Я зв’язувався з багатьма чиновниками у місті Шен’ян, провінції Ляонін. Їх брехливість, жадібність, незаконна поведінка не вкладається в голові й огидно зла. Нова та стара політика, яку встановив центральний уряд, урядові агентства, судова система та влада, дана чиновникам, все спрямоване на здирництво у людей грошей. Коли я зв’язувався з цими чиновниками, я вперше зрозумів, що існує підземний табір Суцзятунь.

Проте, в такому великому місті дуже важко вести розслідування та довести його існування. За минулі три роки, я досліджував велику кількість всіляких ресурсів, спілкувався з багатьма людьми, і нарешті вийшов на табір Суцзятунь, де було дуже багато практикуючих Фалуньгун, у яких вирізували рогівки, брали кістковий мозок, внутрішні органи, а тіла спалювали. Навіть їх волосся йшло на виготовлення перук, продавалися шкіра і жир. Рештки їх тіл спалювали в кремаційній печі, знищуючи будь-які свідоцтва. Пані та панове, чи можете Ви уявити, що такі злочини поширені скрізь по всьому Китаю?

Я збирав інформацію на вебсайтах центрів з пересадки органів у містах Шеньян та Тяньцзінь. Реклама на цих сайтах спрямована на іноземних пацієнтів, які потребують пересадки органів, надаючи їм велику кількість живих органів.

На англійській версії вебсайта Міжнародного центру допомоги з трансплантації в Китаї (China International Transplant Network Assistance Center (CITNAC)) оголошено, що пошук відповідної нирки займає від тижня до місяця. Тоді як в США період очікування складає два роки і довше. Всі ми знаємо, що нирки та інші органи дуже важко підтримувати живими, для нирок це 24-48 годин, і ще менше для серця. Ясно видно, що з 2001 року в тяньцзінському центрі трансплантації органів кількість операцій з пересадки значно збільшилася.

Експерти з пересадки органів вважають, що для того, щоб підтримувати такий швидкий підбір органів відповідним пацієнтам, повинні існувати секретні канали постачань живих органів. Багато лікарів та медсестри, які відповіли на телефонні дзвінки у лікарнях і центрах пересадки в Пекіні та Шен’яні, відкрито визнали, що донори живі та дуже здорові, та навіть безпосередньо визнали, що вони – послідовники Фалуньгун. Коли починали задаватися конкретніші питання, вони говорили, що це нетелефонна розмова і це є тонкою темою: "Продовжимо нашу розмову, коли ви приїдете сюди".

Зараз є багато рекламних матеріалів та оголошень про пересадку нирок або інших органів, реклами на вебсайтах центрів пересадки органів у Китаї. Китай став країною-гігантом з пересадки органів. Міжнародне співтовариство дізналося, що якщо ви потребуєте швидкої пересадки органів, то вам потрібно їхати до Китаю, там є такі канали.

Ці злочини вчиняє мережа корпорацій та співучасників, які торгують органами викрадених послідовників Фалуньгун. Туди залучені охоронці трудових таборів, хірурги, медсестри, урядовці системи охорони здоров’я, чиновники поліції, чиновники центрального уряду, торговці органами на чорному ринку та закордонні торговці органами. Це величезний злочин, що знаходиться поза нашою уявою.

Колишній чоловік пані Аньне хворий на рак і знаходиться на останній стадії, проходячи курс хіміотерапії у Канаді. Він – сирота героя КПК. Він втік з Китаю і не хотів брати участь у цих злочинах. За ним стежили та погрожували йому. Дружина, яка його захищала, отримала глибоке поранення ножем у ліву ділянку живота, у нього самого на руках п’ять великих ран. Аньне вийшла, щоб допомогти сплатити за гріхи свого колишнього чоловіка.

Кілька лікарів та службовець, залучені в операції з пересадки органів у Суцзятунь, засвідчили, що органи були узяті у живих послідовників Фалуньгун.

Політика переслідування КПК практикуючих Фалуньгун така, що за їх вбивство немає ніяких покарань.

Я отримав багато анонімних дзвінків на свій мобільний, включаючи дзвінки від деяких моїх колишніх колег та босів, що просили припинити викриття того, що я знайшов, з тим, щоб великий інцидент перетворився на маленький, а потім з маленького в ніщо. Я дійсно сподіваюся, що моє розслідування – помилка. Але якщо є хоч один відсоток вірогідності того, що це правда, ми повинні вийти і викрити це, зупинити злочини, які не повинні бути прийняті ніким.

Я просто звичайний журналіст. «Велика Епоха» і я першими повідомили про існуючі факти вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун у клініці комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини в провінції Ляонін.

Спочатку я вважав, що через розкриття цього злого злочину його можна буде зупинити, та ті, хто зробив історичні гріхи, зазнає покарання, а ув’язнені там послідовники Фалуньгун зможуть звільнитися, та їх життя буде врятоване. Це – найтрагічніший і та антилюдяніший злочин.

Я дуже засмучений, що китайський режим вивіз звідти всіх живих свідків і знищив усі докази того, що відбувалося у Суцзятунь. КПК ще раз обдурила міжнародне співтовариство та ЗМІ, спокусивши вигодами міжнародне співтовариство та погрожуючи всім свідкам, агентствам та країнам, які захочуть розповісти про ці злочини.

#img_center_nostream#

Сьогодні день, коли Ху зустрічається з Бушем, і це – мить, коли міжнародні ЗМІ та люди всього світу звертають увагу на Китай. Я вибрав цей день, щоб публічно засудити злочини КПК у Суцзятунь. Я не боюся втратити своє життя, і якщо потрібно – використовувати його як свідчення заради викриття жахливих злочинів КПК, що вирізує органи у живих послідовників Фалуньгун.

Я знаю, що КПК не залишить мене у спокої, тому що я повідомив про цю ситуацію, але я все ж таки хочу, ризикуючи своїм життям, розповісти про факти цих переслідувань. У той же самий час я хочу сказати кожному, що я вже неодноразово говорив вам, що злочини в Суцзятунь є тільки верхівкою айсбергу в загальнонаціональному переслідуванні. Викрадання та продаж органів послідовників Фалуньгун та інших ув’язнених відбуваються в трудових таборах по dсій країні.

Моє повідомлення про злочини у Суцзятунь було зроблене в надії допомогти розслідувати інші трудові табори, і як звернення до таких свідків як Аньне, які володіють такою інформацією, щоб сміливо вийти вперед. Виходьте! Я запрошую всіх Вас сміливо вийти вперед і засвідчити злочини КПК.

До і після 2000 року, за родом діяльності я контактував з деякими людьми у Китаї, щоб зібрати різнобічну інформацію, яка допомогла б мені отримувати нове розуміння заяв китайського уряду, його дій, і поточної ситуації.

У 2003 році, коли епідемія атипової пневмонії у Китаї була в найбільшому розпалі, я виїхав з Гонконгу, та подорожував півднем Китаю, провінцією Хейлунцзян, також північним Китаєм, спостерігаючи корупцію та всю низькість системи КПК. Я зв’язувався з багатьма чиновниками у місті Шен’ян, провінції Ляонін. Їх брехливість, жадібність, незаконна поведінка не вкладається в голові й огидно зла. Нова та стара політика, яку встановив центральний уряд, урядові агентства, судова система та влада, дана чиновникам, все спрямоване на здирництво у людей грошей. Коли я зв’язувався з цими чиновниками, я вперше зрозумів, що існує підземний табір Суцзятунь.

Проте, в такому великому місті дуже важко вести розслідування та довести його існування. За минулі три роки, я досліджував велику кількість всіляких ресурсів, спілкувався з багатьма людьми, і нарешті вийшов на табір Суцзятунь, де було дуже багато практикуючих Фалуньгун, у яких вирізували рогівки, брали кістковий мозок, внутрішні органи, а тіла спалювали. Навіть їх волосся йшло на виготовлення перук, продавалися шкіра і жир. Рештки їх тіл спалювали в кремаційній печі, знищуючи будь-які свідоцтва. Пані та панове, чи можете Ви уявити, що такі злочини поширені скрізь по всьому Китаю?

Я збирав інформацію на вебсайтах центрів з пересадки органів у містах Шеньян та Тяньцзінь. Реклама на цих сайтах спрямована на іноземних пацієнтів, які потребують пересадки органів, надаючи їм велику кількість живих органів.

На англійській версії вебсайта Міжнародного центру допомоги з трансплантації в Китаї (China International Transplant Network Assistance Center (CITNAC)) оголошено, що пошук відповідної нирки займає від тижня до місяця. Тоді як в США період очікування складає два роки і довше. Всі ми знаємо, що нирки та інші органи дуже важко підтримувати живими, для нирок це 24-48 годин, і ще менше для серця. Ясно видно, що з 2001 року в тяньцзінському центрі трансплантації органів кількість операцій з пересадки значно збільшилася.

Експерти з пересадки органів вважають, що для того, щоб підтримувати такий швидкий підбір органів відповідним пацієнтам, повинні існувати секретні канали постачань живих органів. Багато лікарів та медсестри, які відповіли на телефонні дзвінки у лікарнях і центрах пересадки в Пекіні та Шен’яні, відкрито визнали, що донори живі та дуже здорові, та навіть безпосередньо визнали, що вони – послідовники Фалуньгун. Коли починали задаватися конкретніші питання, вони говорили, що це нетелефонна розмова і це є тонкою темою: "Продовжимо нашу розмову, коли ви приїдете сюди".

Зараз є багато рекламних матеріалів та оголошень про пересадку нирок або інших органів, реклами на вебсайтах центрів пересадки органів у Китаї. Китай став країною-гігантом з пересадки органів. Міжнародне співтовариство дізналося, що якщо ви потребуєте швидкої пересадки органів, то вам потрібно їхати до Китаю, там є такі канали.

Ці злочини вчиняє мережа корпорацій та співучасників, які торгують органами викрадених послідовників Фалуньгун. Туди залучені охоронці трудових таборів, хірурги, медсестри, урядовці системи охорони здоров’я, чиновники поліції, чиновники центрального уряду, торговці органами на чорному ринку та закордонні торговці органами. Це величезний злочин, що знаходиться поза нашою уявою.

Колишній чоловік пані Аньне хворий на рак і знаходиться на останній стадії, проходячи курс хіміотерапії у Канаді. Він – сирота героя КПК. Він втік з Китаю і не хотів брати участь у цих злочинах. За ним стежили та погрожували йому. Дружина, яка його захищала, отримала глибоке поранення ножем у ліву ділянку живота, у нього самого на руках п’ять великих ран. Аньне вийшла, щоб допомогти сплатити за гріхи свого колишнього чоловіка.

Кілька лікарів та службовець, залучені в операції з пересадки органів у Суцзятунь, засвідчили, що органи були узяті у живих послідовників Фалуньгун.

Політика переслідування КПК практикуючих Фалуньгун така, що за їх вбивство немає ніяких покарань.

Я отримав багато анонімних дзвінків на свій мобільний, включаючи дзвінки від деяких моїх колишніх колег та босів, що просили припинити викриття того, що я знайшов, з тим, щоб великий інцидент перетворився на маленький, а потім з маленького в ніщо. Я дійсно сподіваюся, що моє розслідування – помилка. Але якщо є хоч один відсоток вірогідності того, що це правда, ми повинні вийти і викрити це, зупинити злочини, які не повинні бути прийняті ніким.

Я просто звичайний журналіст. «Велика Епоха» і я першими повідомили про існуючі факти вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун у клініці комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини в провінції Ляонін.

Спочатку я вважав, що через розкриття цього злого злочину його можна буде зупинити, та ті, хто зробив історичні гріхи, зазнає покарання, а ув’язнені там послідовники Фалуньгун зможуть звільнитися, та їх життя буде врятоване. Це – найтрагічніший і та антилюдяніший злочин.

Я дуже засмучений, що китайський режим вивіз звідти всіх живих свідків і знищив усі докази того, що відбувалося у Суцзятунь. КПК ще раз обдурила міжнародне співтовариство та ЗМІ, спокусивши вигодами міжнародне співтовариство та погрожуючи всім свідкам, агентствам та країнам, які захочуть розповісти про ці злочини.

#img_center_nostream#

Сьогодні день, коли Ху зустрічається з Бушем, і це – мить, коли міжнародні ЗМІ та люди всього світу звертають увагу на Китай. Я вибрав цей день, щоб публічно засудити злочини КПК у Суцзятунь. Я не боюся втратити своє життя, і якщо потрібно – використовувати його як свідчення заради викриття жахливих злочинів КПК, що вирізує органи у живих послідовників Фалуньгун.

Я знаю, що КПК не залишить мене у спокої, тому що я повідомив про цю ситуацію, але я все ж таки хочу, ризикуючи своїм життям, розповісти про факти цих переслідувань. У той же самий час я хочу сказати кожному, що я вже неодноразово говорив вам, що злочини в Суцзятунь є тільки верхівкою айсбергу в загальнонаціональному переслідуванні. Викрадання та продаж органів послідовників Фалуньгун та інших ув’язнених відбуваються в трудових таборах по dсій країні.

Моє повідомлення про злочини у Суцзятунь було зроблене в надії допомогти розслідувати інші трудові табори, і як звернення до таких свідків як Аньне, які володіють такою інформацією, щоб сміливо вийти вперед. Виходьте! Я запрошую всіх Вас сміливо вийти вперед і засвідчити злочини КПК.

До і після 2000 року, за родом діяльності я контактував з деякими людьми у Китаї, щоб зібрати різнобічну інформацію, яка допомогла б мені отримувати нове розуміння заяв китайського уряду, його дій, і поточної ситуації.

У 2003 році, коли епідемія атипової пневмонії у Китаї була в найбільшому розпалі, я виїхав з Гонконгу, та подорожував півднем Китаю, провінцією Хейлунцзян, також північним Китаєм, спостерігаючи корупцію та всю низькість системи КПК. Я зв’язувався з багатьма чиновниками у місті Шен’ян, провінції Ляонін. Їх брехливість, жадібність, незаконна поведінка не вкладається в голові й огидно зла. Нова та стара політика, яку встановив центральний уряд, урядові агентства, судова система та влада, дана чиновникам, все спрямоване на здирництво у людей грошей. Коли я зв’язувався з цими чиновниками, я вперше зрозумів, що існує підземний табір Суцзятунь.

Проте, в такому великому місті дуже важко вести розслідування та довести його існування. За минулі три роки, я досліджував велику кількість всіляких ресурсів, спілкувався з багатьма людьми, і нарешті вийшов на табір Суцзятунь, де було дуже багато практикуючих Фалуньгун, у яких вирізували рогівки, брали кістковий мозок, внутрішні органи, а тіла спалювали. Навіть їх волосся йшло на виготовлення перук, продавалися шкіра і жир. Рештки їх тіл спалювали в кремаційній печі, знищуючи будь-які свідоцтва. Пані та панове, чи можете Ви уявити, що такі злочини поширені скрізь по всьому Китаю?

Я збирав інформацію на вебсайтах центрів з пересадки органів у містах Шеньян та Тяньцзінь. Реклама на цих сайтах спрямована на іноземних пацієнтів, які потребують пересадки органів, надаючи їм велику кількість живих органів.

На англійській версії вебсайта Міжнародного центру допомоги з трансплантації в Китаї (China International Transplant Network Assistance Center (CITNAC)) оголошено, що пошук відповідної нирки займає від тижня до місяця. Тоді як в США період очікування складає два роки і довше. Всі ми знаємо, що нирки та інші органи дуже важко підтримувати живими, для нирок це 24-48 годин, і ще менше для серця. Ясно видно, що з 2001 року в тяньцзінському центрі трансплантації органів кількість операцій з пересадки значно збільшилася.

Експерти з пересадки органів вважають, що для того, щоб підтримувати такий швидкий підбір органів відповідним пацієнтам, повинні існувати секретні канали постачань живих органів. Багато лікарів та медсестри, які відповіли на телефонні дзвінки у лікарнях і центрах пересадки в Пекіні та Шен’яні, відкрито визнали, що донори живі та дуже здорові, та навіть безпосередньо визнали, що вони – послідовники Фалуньгун. Коли починали задаватися конкретніші питання, вони говорили, що це нетелефонна розмова і це є тонкою темою: "Продовжимо нашу розмову, коли ви приїдете сюди".

Зараз є багато рекламних матеріалів та оголошень про пересадку нирок або інших органів, реклами на вебсайтах центрів пересадки органів у Китаї. Китай став країною-гігантом з пересадки органів. Міжнародне співтовариство дізналося, що якщо ви потребуєте швидкої пересадки органів, то вам потрібно їхати до Китаю, там є такі канали.

Ці злочини вчиняє мережа корпорацій та співучасників, які торгують органами викрадених послідовників Фалуньгун. Туди залучені охоронці трудових таборів, хірурги, медсестри, урядовці системи охорони здоров’я, чиновники поліції, чиновники центрального уряду, торговці органами на чорному ринку та закордонні торговці органами. Це величезний злочин, що знаходиться поза нашою уявою.

Колишній чоловік пані Аньне хворий на рак і знаходиться на останній стадії, проходячи курс хіміотерапії у Канаді. Він – сирота героя КПК. Він втік з Китаю і не хотів брати участь у цих злочинах. За ним стежили та погрожували йому. Дружина, яка його захищала, отримала глибоке поранення ножем у ліву ділянку живота, у нього самого на руках п’ять великих ран. Аньне вийшла, щоб допомогти сплатити за гріхи свого колишнього чоловіка.

Кілька лікарів та службовець, залучені в операції з пересадки органів у Суцзятунь, засвідчили, що органи були узяті у живих послідовників Фалуньгун.

Політика переслідування КПК практикуючих Фалуньгун така, що за їх вбивство немає ніяких покарань.

Я отримав багато анонімних дзвінків на свій мобільний, включаючи дзвінки від деяких моїх колишніх колег та босів, що просили припинити викриття того, що я знайшов, з тим, щоб великий інцидент перетворився на маленький, а потім з маленького в ніщо. Я дійсно сподіваюся, що моє розслідування – помилка. Але якщо є хоч один відсоток вірогідності того, що це правда, ми повинні вийти і викрити це, зупинити злочини, які не повинні бути прийняті ніким.

Нещодавно "Велика Епоха" отримала конфіденційний документ організації під назвою «Офіс 610» міста Таншань провінції Хебей.

Документ наказував провести «ретельне та посилене розслідування» по всій провінції Хебей, вимагаючи «реєстрації кожного практикуючого Фалуньгун зі складанням досьє».

#img_center_nostream#

Ці нові накази говорять про те, що в Таншані ще залишилося багато «неперевихованих» практикуючих Фалуньгун, по відношенню до яких «Офіс 610» має намір продовжити політику репресій.

«Перевиховання» – евфемізм, який «Офіс 610» використовує для того, щоб примусити практикуючих Фалуньгун зректися своєї віри, описуваний багатьма практикуючими як крайня форма ідеологічної обробки та тортур.

#img_center_nostream#

Джерело всередині Китаю, що передало документ, сказало, що «Офіс 610» у місті Таншань провінції Хебей почне наступну стадію переслідувань практикуючих Фалуньгун з кодовою назвою «Операція Весняний Грім», слідуючи наказам, отриманим з головного управління «Офісу 610» в Пекіні.

Документ наказував усім комітетам КПК кожного населеного пункту, району та округу, також відомствам під прямим управлінням окружних адміністрацій проводити ретельне, детальне розслідування практикуючих Фалуньгун на їх території. Їх мета – мати ясне уявлення про тих практикуючих, які відмовилися бути «перевихованими», дані про їх освіту, інтелектуальний рівень, рівень кваліфікації, судимості, звільнення з місць роботи, виключення зі шкіл, а також про те, чи були вони раніше координаторами консультаційних пунктів Фалуньгун.

#img_center_nostream#

Згідно джерелам, всебічне дослідження почалося 5 квітня 2006 року. Перевіряється кожне село, житло та робоче місце. На кожного практикуючого складається досьє. Також здійснювалися розслідування серед сезонних робочих, які знімають квартири. Проект украй конфіденційний, всі досьє з позначкою «Практикуючі Фалуньгун» повинні бути складені до кінця квітня.

Документ рекомендує наступну поведінку поліцейським при зборі відомостей про послідовників Фалуньгун: «Повинні бути присутніми офіцери поліції. У разі непередбачених обставин слід діяти напролом.»

#img_center_nostream#

При проведенні обшуку нам слід тільки виконувати його, але не розголошувати операцію. Операція строго конфіденційна. Ми повинні жорстко контролювати кількість людей, що знають про проект. Ми не повинні дозволяти кому-небудь звинувачувати нас, дотримуйтеся обережності при використанні примусових заходів».

8 квітня «Велика Епоха» повідомляла про посилення переслідувань, спрямованих проти Фалуньгун, наводячи місто Шицзячжуан у провінції Хебей в якості приклада. Нещодавно поліція міста Шицзянчжуан та офіцери «Офісу 610» провели спільну нараду, наказавши всім поліцейським ділянкам та їх комітетам, бригадам пожежної охорони та іншим робочим одиницям спланувати черговий раунд репресій.

#img_center_nostream#

Основним завданням було звернути пильну увагу на квартиронаймачів, сезонних робочих практикуючих Фалуньгун протягом наступних трьох місяців. Також вони наказали всім сумісним комітетам реєструвати домашні телефонні номери відомих практикуючих Фалуньгун. Аналітики вказують, що за минулі декілька років КПК навмисно придушувала новини про Фалуньгун на материковому Китаї, породжуючи у багатьох думку, що він зник на материку. Проте вищенаведена інформація «Офісу 610» демонструє, що послідовники Фалуньгун твердо продовжують практикувати.

Вень Хуа. Велика Епоха