Blog

Вона з’ясувала, що в 70% випадків лід містив більшу кількість бактерій, ніж вода з туалетів.

Щоб здійснити свій проект Жасмин Робертс побувала в п’ятьох ресторанах серії »фастфуд» на півдні Флориди. У кожному ресторані вона брала шматочки льоду зі столиків самообслуговування, а також з машин автоматичної подачі льоду для напоїв. У цих же ресторанах вона брала і зразки туалетної води.

Усі зразки були поміщені в стерильні ємності і досліджені в лабораторії центру з вивчення раку Лі Моффіт.

У чотирьох з п’яти випадків лід, який був узятий зі столиків для самообслуговування, містив більше бактерій, ніж вода в туалеті. А лід з машин автоматичної подачі, містив більше бактерій, ніж туалетна вода, у трьох випадках.

Щодо бактерій, знайдених у льоді в трьох з п’яти ресторанів результат виявився таким: дослідження показали наявність бактерій кишкової групи, бактерій, що присутні у фекаліях теплокровних тварин.

Симптоми, пов’язані з присутністю бактерій кишкової групи, включають спазми і понос. Інший вид кишкової бактерії, під назвою ДНК-полімераза (Е. Coli), може викликати кишкові захворювання, а в окремих випадках призвести до гемолітичного уремічного синдрому, серйозного захворювання нирок.

12-річна дівчинка сказала, що результати її вразили.

"Я думала, що в льоді міститься невелика кількість бактерій, і я ніколи не сподівалася, що їх буде так багато», – сказала вона. І ніколи не думала, що вода з туалету може бути чистішою”.

Вона припускає, що існує кілька шляхів зараження води.

"Можливо, апарати не очищують належним чином, або причиною є те, що хтось торкається льоду руками", – сказала вона.

Після того, як у лабораторії були отримані ці результати, Жасмин зустрілася з керівниками і власниками ресторанів. Вони були шоковані цими результатами. Деякі керівники сказали, що вони скористаються цією інформацією для того, щоб змінити методи обслуговування.

Який урок ми можемо з цього мати? Коли замовляєте напої, уникайте льоду в склянці.

Брайєн Трогт. Велика Епоха

Вона з’ясувала, що в 70% випадків лід містив більшу кількість бактерій, ніж вода з туалетів.

Щоб здійснити свій проект Жасмин Робертс побувала в п’ятьох ресторанах серії »фастфуд» на півдні Флориди. У кожному ресторані вона брала шматочки льоду зі столиків самообслуговування, а також з машин автоматичної подачі льоду для напоїв. У цих же ресторанах вона брала і зразки туалетної води.

Усі зразки були поміщені в стерильні ємності і досліджені в лабораторії центру з вивчення раку Лі Моффіт.

У чотирьох з п’яти випадків лід, який був узятий зі столиків для самообслуговування, містив більше бактерій, ніж вода в туалеті. А лід з машин автоматичної подачі, містив більше бактерій, ніж туалетна вода, у трьох випадках.

Щодо бактерій, знайдених у льоді в трьох з п’яти ресторанів результат виявився таким: дослідження показали наявність бактерій кишкової групи, бактерій, що присутні у фекаліях теплокровних тварин.

Симптоми, пов’язані з присутністю бактерій кишкової групи, включають спазми і понос. Інший вид кишкової бактерії, під назвою ДНК-полімераза (Е. Coli), може викликати кишкові захворювання, а в окремих випадках призвести до гемолітичного уремічного синдрому, серйозного захворювання нирок.

12-річна дівчинка сказала, що результати її вразили.

"Я думала, що в льоді міститься невелика кількість бактерій, і я ніколи не сподівалася, що їх буде так багато», – сказала вона. І ніколи не думала, що вода з туалету може бути чистішою”.

Вона припускає, що існує кілька шляхів зараження води.

"Можливо, апарати не очищують належним чином, або причиною є те, що хтось торкається льоду руками", – сказала вона.

Після того, як у лабораторії були отримані ці результати, Жасмин зустрілася з керівниками і власниками ресторанів. Вони були шоковані цими результатами. Деякі керівники сказали, що вони скористаються цією інформацією для того, щоб змінити методи обслуговування.

Який урок ми можемо з цього мати? Коли замовляєте напої, уникайте льоду в склянці.

Брайєн Трогт. Велика Епоха

Що може бути чарівнішим, ніж захід сонця?

Що може бути чарівнішим, ніж захід сонця?

Науковий співробітник астрономічного інституту імені Штернберга Сергій Попов розповідає, як учені шукають нові типи космічних об’єктів: «За останні десять років чи не щороку відкривається новий карликовий супутник в нашій галактиці. Окрім цього з’являлися нові типи нейтронних зірок. Ці зірки … не є джерелом періодичних радіоімпульсів. Інший приклад нового типу нейтронних зірок — це магнітари, нейтронні зірки з дуже сильним магнітним полем, які фактично були передбачені й відкриті тільки в 1990-і роки».

Кількість нових типів об’єктів достатньо велика, фактично на кожен рік що-небудь доводиться. Космічні промені — розігнані заряджені частинки випромінюють гамма-кванти, які летять до Землі, потрапляють в атмосферу, утворюють зливи частинок, що збираються за допомогою чашок 12-метрового телескопа HESS. Там, де випромінювання спіймане, воно потрапляє в спеціальні фотоелектронні помножувачі, з’являється електронний сигнал, по якому реєструється гамма-квант: «А потім в новинах все це називається "Астрономи побачили". Вісім побачених астрономами джерел можуть бути дуже цікавими об’єктами. Для шести з них вдалося знайти можливе пояснення. Видно, велика частина з них — це залишки найновіших, а для двох об’єктів виявити щось в напрямі, звідки прийшов гамма-сигнал, так і не вдалося. Тобто нічого не видно в рентгенівському або радіо-діапазоні. В області центру галактики джерел велика кількість, але у поле зору телескопа не потрапив жоден об’єкт, який потенційно може бути джерелом гамма-випромінювання. Відповідно, це можуть бути нові типи джерел», — говорить Сергій Попов. Коли астрономи щось побачили, вони реєструють параметри об’єкту, але не кажуть, що конкретно побачили, тому що не знають що саме.

Прослуховування радіоефіру – нелегке завдання: то там весь час шуми, потріскування, то голос на фоні чутний або музика, а якщо маленьке одне клацання, яке трапляється раз може бути в добу, його дуже важко виділити в шумі. Сергій Попов розповідає про пошук джерел спалахів жорсткого випромінювання.

VLA — це радіотелескоп, який є трьома залізничними коліями завдовжки по 27 кілометрів кожен, прокладені в пустелі. По ним на спеціальних платформах їздять декілька чашок великих радіотелескопів. Це могутня система, її недавно модернізували, і ось на цьому інструменті були відразу отримані нові результати: «Причому саме відкриття було зроблене пару років назад, і лише зараз з’явилася публікація. Оскільки виділення і розуміння того, що дані спалахи не є дефектом апаратури, не є наземними сигналами, вимагають достатньо великих зусиль. І я б навіть сказав, що від експериментаторів потрібна деяка мужність для публікації такого результату, оскільки такий результат в деякому розумінні суперечить основній парадигмі сучасної науки, оскільки він невідтворний. Повторних сплесків від цього джерела або подібних сплесків від інших джерел не спостерігалося. Параметри цих спалахів такі, що теоретикам дуже важко підібрати який би то не було відомий тип джерел для пояснення таких спалахів».

Колись були потрібні століття, щоб знайти неспростовні докази геліоцентричного стану Всесвіту, зараз завдяки новим відкриттям помилковість сприйняття навколишнього світу розсівається набагато швидше. Яку частину шляху нам належить ще пройти?..

За матеріалами Радіо Свободи

Науковий співробітник астрономічного інституту імені Штернберга Сергій Попов розповідає, як учені шукають нові типи космічних об’єктів: «За останні десять років чи не щороку відкривається новий карликовий супутник в нашій галактиці. Окрім цього з’являлися нові типи нейтронних зірок. Ці зірки … не є джерелом періодичних радіоімпульсів. Інший приклад нового типу нейтронних зірок — це магнітари, нейтронні зірки з дуже сильним магнітним полем, які фактично були передбачені й відкриті тільки в 1990-і роки».

Кількість нових типів об’єктів достатньо велика, фактично на кожен рік що-небудь доводиться. Космічні промені — розігнані заряджені частинки випромінюють гамма-кванти, які летять до Землі, потрапляють в атмосферу, утворюють зливи частинок, що збираються за допомогою чашок 12-метрового телескопа HESS. Там, де випромінювання спіймане, воно потрапляє в спеціальні фотоелектронні помножувачі, з’являється електронний сигнал, по якому реєструється гамма-квант: «А потім в новинах все це називається "Астрономи побачили". Вісім побачених астрономами джерел можуть бути дуже цікавими об’єктами. Для шести з них вдалося знайти можливе пояснення. Видно, велика частина з них — це залишки найновіших, а для двох об’єктів виявити щось в напрямі, звідки прийшов гамма-сигнал, так і не вдалося. Тобто нічого не видно в рентгенівському або радіо-діапазоні. В області центру галактики джерел велика кількість, але у поле зору телескопа не потрапив жоден об’єкт, який потенційно може бути джерелом гамма-випромінювання. Відповідно, це можуть бути нові типи джерел», — говорить Сергій Попов. Коли астрономи щось побачили, вони реєструють параметри об’єкту, але не кажуть, що конкретно побачили, тому що не знають що саме.

Прослуховування радіоефіру – нелегке завдання: то там весь час шуми, потріскування, то голос на фоні чутний або музика, а якщо маленьке одне клацання, яке трапляється раз може бути в добу, його дуже важко виділити в шумі. Сергій Попов розповідає про пошук джерел спалахів жорсткого випромінювання.

VLA — це радіотелескоп, який є трьома залізничними коліями завдовжки по 27 кілометрів кожен, прокладені в пустелі. По ним на спеціальних платформах їздять декілька чашок великих радіотелескопів. Це могутня система, її недавно модернізували, і ось на цьому інструменті були відразу отримані нові результати: «Причому саме відкриття було зроблене пару років назад, і лише зараз з’явилася публікація. Оскільки виділення і розуміння того, що дані спалахи не є дефектом апаратури, не є наземними сигналами, вимагають достатньо великих зусиль. І я б навіть сказав, що від експериментаторів потрібна деяка мужність для публікації такого результату, оскільки такий результат в деякому розумінні суперечить основній парадигмі сучасної науки, оскільки він невідтворний. Повторних сплесків від цього джерела або подібних сплесків від інших джерел не спостерігалося. Параметри цих спалахів такі, що теоретикам дуже важко підібрати який би то не було відомий тип джерел для пояснення таких спалахів».

Колись були потрібні століття, щоб знайти неспростовні докази геліоцентричного стану Всесвіту, зараз завдяки новим відкриттям помилковість сприйняття навколишнього світу розсівається набагато швидше. Яку частину шляху нам належить ще пройти?..

За матеріалами Радіо Свободи

Науковий співробітник астрономічного інституту імені Штернберга Сергій Попов розповідає, як учені шукають нові типи космічних об’єктів: «За останні десять років чи не щороку відкривається новий карликовий супутник в нашій галактиці. Окрім цього з’являлися нові типи нейтронних зірок. Ці зірки … не є джерелом періодичних радіоімпульсів. Інший приклад нового типу нейтронних зірок — це магнітари, нейтронні зірки з дуже сильним магнітним полем, які фактично були передбачені й відкриті тільки в 1990-і роки».

Кількість нових типів об’єктів достатньо велика, фактично на кожен рік що-небудь доводиться. Космічні промені — розігнані заряджені частинки випромінюють гамма-кванти, які летять до Землі, потрапляють в атмосферу, утворюють зливи частинок, що збираються за допомогою чашок 12-метрового телескопа HESS. Там, де випромінювання спіймане, воно потрапляє в спеціальні фотоелектронні помножувачі, з’являється електронний сигнал, по якому реєструється гамма-квант: «А потім в новинах все це називається "Астрономи побачили". Вісім побачених астрономами джерел можуть бути дуже цікавими об’єктами. Для шести з них вдалося знайти можливе пояснення. Видно, велика частина з них — це залишки найновіших, а для двох об’єктів виявити щось в напрямі, звідки прийшов гамма-сигнал, так і не вдалося. Тобто нічого не видно в рентгенівському або радіо-діапазоні. В області центру галактики джерел велика кількість, але у поле зору телескопа не потрапив жоден об’єкт, який потенційно може бути джерелом гамма-випромінювання. Відповідно, це можуть бути нові типи джерел», — говорить Сергій Попов. Коли астрономи щось побачили, вони реєструють параметри об’єкту, але не кажуть, що конкретно побачили, тому що не знають що саме.

Прослуховування радіоефіру – нелегке завдання: то там весь час шуми, потріскування, то голос на фоні чутний або музика, а якщо маленьке одне клацання, яке трапляється раз може бути в добу, його дуже важко виділити в шумі. Сергій Попов розповідає про пошук джерел спалахів жорсткого випромінювання.

VLA — це радіотелескоп, який є трьома залізничними коліями завдовжки по 27 кілометрів кожен, прокладені в пустелі. По ним на спеціальних платформах їздять декілька чашок великих радіотелескопів. Це могутня система, її недавно модернізували, і ось на цьому інструменті були відразу отримані нові результати: «Причому саме відкриття було зроблене пару років назад, і лише зараз з’явилася публікація. Оскільки виділення і розуміння того, що дані спалахи не є дефектом апаратури, не є наземними сигналами, вимагають достатньо великих зусиль. І я б навіть сказав, що від експериментаторів потрібна деяка мужність для публікації такого результату, оскільки такий результат в деякому розумінні суперечить основній парадигмі сучасної науки, оскільки він невідтворний. Повторних сплесків від цього джерела або подібних сплесків від інших джерел не спостерігалося. Параметри цих спалахів такі, що теоретикам дуже важко підібрати який би то не було відомий тип джерел для пояснення таких спалахів».

Колись були потрібні століття, щоб знайти неспростовні докази геліоцентричного стану Всесвіту, зараз завдяки новим відкриттям помилковість сприйняття навколишнього світу розсівається набагато швидше. Яку частину шляху нам належить ще пройти?..

За матеріалами Радіо Свободи