Досвід захисту архітектурної спадщини Італії для України

 

#img_left_nostream#У семінарі, який був запланований як відкрита дискусія, брали участь доповідачі з Італії, Франції, Росії та України. Проект має на меті інформувати громадськість і представників місцевих і державних органів влади про економічне і культурне значення архітектурного здобутку епохи авангардизму в Києві та Москві.

Більшість споруд тих часів є громадськими і належать державі. Закордонні експерти поділились досвідом того, як в європейських країнах таким об’єктам надається нове життя. Стару споруду можна наповнити новою функцією, і це буде свого роду бізнес-проект, який потребує залучення експертів з різних галузей: економістів, юристів, архітекторів, інженерів. Держава передає архітектурні об’єкти 20х-30х років ХХ століття у розпорядження місцевих адміністрацій, ті, в свою чергу, залучають інвесторів, які готові вкладати гроші у всі роботи, пов’язані з оновленням споруди.

 

Приватні структури зацікавлені в інвестуванні таких проектів, оскільки матимуть змогу в подальшому отримувати з нього прибуток. 20% отриманих коштів мають повертатись у місцевий бюджет. Приватні підприємці отримують право на довгострокове користування оновленим архітектурним об’єктом строком до 99 років. Офіційно ж споруда залишається у громадській власності.  

Експерти наголошують на важливості відкритого діалогу між представниками місцевих адміністрацій, інвесторами, населенням та технічними спеціалістами. Клаудіо Панкері, голова компанії Raethia Real Estate зауважує, що переговори про подальшу долю певного архітектурного об’єкту мають бути прозорими – це є важливою передумовою успішності проекту. За її відсутності можуть виникнути негативні суспільні процеси: дезінформація, невдоволення громадськості, відсутність конкуренції і затягування строків реалізації проекту.  

Учасники семінару наголосили на тому, що досвід Італії у питанні збереження історичної і архітектурної спадщини не може бути переданий у чистому вигляді, він має бути адаптований під конкретні умови Києва чи Москви. Закордонні і українські експерти виразили сподівання, що такий досвід буде перейнятий і співробітництво між державними структурами і приватним сектором у питаннях захисту історичних споруд буде розвиватись.