Добре відомо, що для зрощення кісток при їх переломах завжди потрібно багато часу, а інколи за наявності супутніх захворювань вони взагалі не можуть добре зростися. У зв’язку з цим для поліпшення процесів відновлення лікарі зазвичай використовують пересадку кісткових ділянок (трансплантацію).
Розрізняють декілька видів трансплантатів: гетеро-, алло-, аутотрансплантанти. Перші два – це біологічний матеріал, що не належить даній людині й відрізняється антигенною структурою. Тому такі трансплантати погано приживаються, і частенько відторгаються організмом. Також їх використання часто пов’язане з етичними проблемами, тому оптимальним варіантом є використання власних тканин і клітин людини (автогенна трансплантація).
У разі пересадки кісткових елементів зазвичай використовується клубова кістка тазу. Такий матеріал містить багато кальцію, а також клітини, що відповідають за регенерацію кісткової тканини, – остеобласти. Проте, хоча такі методи лікування і є успішними і поширеними, все-таки вони пов’язані з перспективами проведення спільної анестезії, що є певною мірою травматичною для пацієнта, та іншими неприємними моментами. Ці причини сприяють проведенню безперервних досліджень з використанням стволових клітин (клітин-попередників або остеобластів) для лікування.
Остеобласти містяться в кістковій тканині, що розвивається. У сформованій кістці вони містяться лише в неактивній формі в надкісниці. У разі виникнення перелому, вони активуються і виробляють структурні білки, формуючи майбутній остов. Шляхом виділення солей кальцію вони викликають мінералізацію, і таким шляхом замуровують себе, перетворюючись на інші клітини – остеоцити. Остеоцити, зацементовані в кісткових пластинках, продовжують життєдіяльність вже протягом 20 років, поки їх не замінять нові. В такий спосіб за рахунок діяльності остеобластів надкісниці відбувається регенерація кісток при їх пошкодженні.
Проте в деяких випадках, навіть досить часто, формування нової тканини може бути утрудненим з огляду на те, що є недолік остеобластів. Цьому можуть сприяти попередні травми, інфекції, наявність рубців, літній вік або виражені системні захворювання (наприклад, цукровий діабет). Тому перспектива безпосереднього введення в ділянку перелому клітин-попередників, або остеобластів, можливо, зможе поліпшити картину регенерації.
Корейський хірург завербував остеобласти
Дослідження традиційно проводилися на двох групах пацієнтів з переломами верхніх і нижніх кінцівок. Перша група отримувала ін’єкції остеобластів, а іншій проводилося лише стандартне лікування (група контролю). Введення остеобластів із застосуванням лише місцевої анестезії продемонструвало виражене прискорення на 1 – 2 місяці загоєння переломів у порівнянні з відновленням у другій групі.
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.