Китайські ієрогліфи — одна з найглибших і найзагадковіших форм писемності на планеті. Кожен ієрогліф — малюнок, у кожного знака — своя історія і значення.
Зміст статі:
 |
Історія китайських ієрогліфів
#img_left#Донині точно невідомо, коли вперше виникли китайські ієрогліфи. Є відомості, що це сталося за часів династії Інь (1401—1122 рр. до н.е.), але є переказ про те, що китайські ієрогліфи винайшов історіограф небесного імператора Хуанді на ім’я Цан Цзе чотири тисячі років тому.
«Цан Цзе винайшов ієрогліфи, і з цієї нагоди Небо обсипало землю просом, а злі духи ридали ночами», — так мовиться в легенді.
Відомий учений і каліграф епохи династії Тан (618—907 рр. н.е.) Юй Шинань так сказав про винахід Цан Цзе: «Він створив шість видів ієрогліфічних рисок, узявши за зразок контури гір і потоків, річок і морей, сліди дракона та змії, птахів і звірів».
Відомий танський письменник і художник Цзан Яньюань пояснив, як слід розуміти цей факт: «Небо не могло більше приховувати від людей свої таємниці. Люди, навчившись писемності, вже могли розпізнати небесні таємниці. Це схоже на щасливий акт провидіння, коли зерна проса самі сипляться з Неба».
Легенда також каже про те, що китайські ієрогліфи дозволили людям пізнавати принципи й основні закони будови Всесвіту. Злі духи не могли більше так легко вводити людей в оману і брехати їм, тому вони плакали.
Китайські ієрогліфи — це справжній скарб культури Стародавнього Китаю. Китайці говорять про «єдність Неба і людини», що також відображається в ієрогліфах.
Найдавніші китайські ієрогліфи писали на черепахових панцирах і кістках бика. Їх називають «цзягувень», що дослівно перекладається як «текст на панцирі та кістках». Згодом, після появи технологій плавлення бронзи, китайські ієрогліфи почали писати на бронзових посудинах. Вони називалися «цзіньвень», що означає «текст на бронзі».
12 китайських ієрогліфів древнього зображення «цзягувень», що позначають тварин китайського гороскопу. Під кожним знаком написаний його аналог в сучасному (спрощеному) зображенні. Ієрогліфи на зображенні (зліва направо зверху вниз) позначають: щур, бик, тигр, кролик, дракон, змія, кінь, вівця, мавпа, півень, собака, кабан.
У ході розвитку ієрогліфічного письма почали з’являтися різні стилі каліграфії, такі як: «чжуань», «лішу», «сін», «цао», «кай» та ін. Згодом каліграфія перетворилася на вид мистецтва зі своїми суворими правилами. Наприклад, кожен китайський ієрогліф повинен строго вписуватися у квадрат заданого розміру, риски ієрогліфа повинні суворо писатися зверху вниз і зліва направо, спочатку пишуться горизонтальні риски, а потім вертикальні і т.д.
Нижче на малюнку можна простежити порядок креслення рисок на прикладі китайського ієрогліфа «мудрість» (huì — хуей):
У Китаї й досі вважається, що каліграфія відображає якості і характер людини. У стародавні часи люди, які хотіли найнятися на роботу, давали не резюме, як зараз, а свою каліграфію, за якою роботодавець і судив, наймати цю людину чи ні.
Основні графічні елементи китайського ієрогліфа
Насправді ієрогліфічна писемність, на відміну від алфавітної, майже не пов’язана з самою мовою. ЇЇ знаки варто розуміти більш асоціативно, образно. І якщо вивчення розмовної мови починають із фонетики, то опанування письмової грамоти ― з найпростіших складових китайського ієрогліфа.
Кожен ієрогліф складається з певної кількості графічних елементів (всього їх понад 200). Як правило, самі по собі ці елементи не несуть якогось смислового навантаження. Записані у певній послідовності поєднання графічних елементів, називаються графемами. Графема може вживатися як самостійний простий китайський ієрогліф або виступати частиною складного.
Найпростіші графеми китайського ієрогліфа. Зображення: Leonid 2/ru.wikipedia.org
Порядок написання графем у китайському ієрогліфі. Фото: H.ua
Базовими графічними елементами китайського ієрогліфа є:
- горизонтальна риска
- вертикальна риска
- крапка
- похила ліворуч
- гак
- похила праворуч
- висхідна вліво
- ламана
Із цих найпростіших елементів утворюються похідні, наприклад, тричі ламана горизонтальна.
Важливо також знати правила написання елементів китайського ієрогліфа. Наприклад, інструмент для письма повинен рухатися зліва направо, якщо ми пишемо горизонтальну риску, і зверху вниз, якщо вертикальну чи похилу. У першу чергу ми пишемо вертикаль, потім ― горизонталь. Спочатку пишеться похила ліворуч, після ― похила праворуч. Перш за все ― зовнішній бік ієрогліфа, потім ― середина. Останньою ставиться крапка праворуч.
Кількість китайських ієрогліфів
Кількість китайських ієрогліфів, як і самі ієрогліфи, також постійно змінювалася. Найбільша їхня кількість була зібрана у збірці «Цзі юнь», складеній при династії Сунь. Ця збірка нараховує 53 525 ієрогліфів.
Сьогодні неможливо точно визначити, скільки ідеографічних знаків нараховує китайське письмо. Середньостатистичний китаєць використовує у своїй мові кілька тисяч ієрогліфів. Грамотною вважається людина, що розуміє значення 1,5 тис. ― 3,5 тис. ієрогліфів. У спробі підрахувати точну кількість китайських ієрогліфів, думки мовознавців розійшлися. Одні називають цифру 40 тис., інші ― 70 тис. Більшість ієрогліфів міститься лише в текстах класичної народної літератури.
Культурний вплив китайської писемності
Лігатура ― побажання, об’єднане в один китайський ієрогліф. Зображення: GSKLee/ru.wikipedia.org
Необхідно знати, що китайська культура ― єдиний приклад давньої культури, що зберегла свою систему писемності донині. До нас дійшли пам’ятки китайської писемності, створені ще до нашої ери, ― «Шу-цзін» («Книга історії») і «Ши-цзін» («Книга пісень»).
Китайська писемність передалася до В’єтнаму і Японії ще в I―III ст. н. е. Як наслідок ці мови стали використовувати китайські ієрогліфи (адаптувавши та змінивши їх) у своїх письмових системах. Японія досі використовує ієрогліфи китайського походження у своїй системі письма.
Китайська писемність, насамперед, спирається на візуальне сприйняття. Тому існують так звані живописні ієрогліфи (малюнки рослин, квітів, птахів тощо, які складаються з безлічі ієрогліфічних знаків) і лігатури (побажання, що, об’єднані в один ієрогліф).
Китайський ієрогліф «Щастя» і листівки з побажаннями. Ілюстрація: Donbass.ua
Можна сказати, що китайські ієрогліфи якоюсь мірою визначили сприйняття цим народом навколишнього світу. Багато звичаїв, а також деякі зразки народної творчості були створені під впливом особливостей китайської мови. Наприклад, традиція вішати біля входу в будинок перевернутий ієрогліф «Щастя». Перехожий подумає: Ієрогліф «Щастя» перевернувся, що також співзвучно із виразом: «Щастя прийшло».
Вимова в китайській мові
Незважаючи на велику кількість китайських ієрогліфів, слів у цій мові, якщо можна їх так називати, дуже мало. У таблиці піньінь (таблиця транскрипцій) представлено всього 394 склади — це і є весь словниковий запас китайської мови. Передавати усно багатий зміст письмової мови допомагають чотири основні тони і численні поєднання. Тобто один і той же склад, виголошений різними тонами і вживаний у різних поєднаннях з іншими складами, має абсолютно різні значення. Щоб усе це розпізнати під час спілкування, людина повинна певною мірою володіти музичним слухом.
Проте якщо, наприклад, хтось прочитає китайською мовою невідомий вірш, ніхто не зрозуміє весь його зміст, поки не прочитає письмовий варіант. Це тому, що у віршах для досягнення рими використовуються нестандартні поєднання китайських ієрогліфів, значення яких на слух зрозуміти практично не можливо.
У процесі вивчення ієрогліфічної писемності у людини розвивається образне сприйняття та зорова пам’ять. Вивчення написання китайських ієрогліфів розвиває художні здібності. Вивчення тонів розвиває музичний слух. Тобто ця писемність сама по собі сприяє гармонійному розвитку людини, не тільки збагачуючи її знання, але й розвиваючи здібності до мистецтва, що дуже цінували в Стародавньому Китаї.
Традиційне і спрощене накреслення
На жаль, після захоплення влади компартією, в Китаї почалася реформа писемності, в результаті чого написання багатьох китайських ієрогліфів сильно спростилося і вони стали називатися «спрощеними» ієрогліфами. Значення «спрощених» ієрогліфів змінилося в порівнянні з їхніми традиційними аналогами, і через це історичний зміст, закладений у багато ієрогліфів, повністю загубився. Це добре видно на прикладі з китайським ієрогліфом «країна».
Традиційна китайська писемність пишеться зверху вниз справа наліво. Написи на вивісках також могли бути написані горизонтально справа наліво. Сьогодні в Континентальному Китаї вже давно перейшли на спрощені китайські ієрогліфи і «західну» форму писемності — горизонтально зліва направо. Проте в автономних районах Китаю, таких як Тайвань, Гонконг і Макао (Аоминь), які не перебувають під прямою владою компартії, зберігся стародавній стиль написання і використовуються традиційні китайські ієрогліфи, які також називають «ієрогліфами в повному накресленні».
Щоб прочитати газету китайською мовою, потрібно знати близько 3000 китайських ієрогліфів.
Значення китайських ієрогліфів
Якщо Вам цікаві китайські ієрогліфи і їх значення, пропонуємо Вам прочитати наступні статті:
Ієрогліф «хороший»
Ієрогліф «щастя»
Ієрогліф «Будда»
Ієрогліф «терпіння»
Ієрогліф «жадібність»
Ієрогліф «сім’я»
Ієрогліф «доброта»
Ієрогліф «вдача»
За новими статтями про значення ієрогліфів стежте у рубриці «Китайські ієрогліфи».
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.