#img_right#Мовчазна підтримка Пекіном бірманського уряду та жорстокі репресії проти китайського народу викликають гнів світової спільноти. Навіть південноафриканський архієпископ Десмонд Туту, лауреат нобелівської премії миру, який рідко цікавиться справами міжнародної політики, закликав Китай втрутитися у сутички в Бірмі. Інакше він має намір приєднатися до кампанії бойкоту прийдешніх Олімпійських ігор у Пекіні.
Деякі люди на Заході стверджують, що Китай підтримує Бірму (М’янма), керуючись економічними інтересами, інші думають, що причиною є страх Пекіна перед демократією. В Китаї ж експерти виправдовують уряд зовні правильними аргументами: «Причина підтримки в тому, що Китай дотримується принципу не втручатися у внутрішні справи інших держав і не робить такий великий вплив на Бірму, як уявляє собі зовнішній світ». Виходячи з таких міркувань, вони вважають правильним те, що Пекін зберігає мовчання стосовно ситуації в Бірмі.
Насправді ж спостерігачі, якщо вони тільки навмисно не вдають із себе нетямущих, ясно усвідомлюють, що влада Китаю підтримує М’янму керуючись виключно власними політичними інтересами.
По-перше, і в Китаї, і в Бірмі правлять диктаторські режими. Різниця в тому, що в Китаї влада належить громадянським чиновникам, тоді як у Бірмі при владі перебувають військові, після того як в 1962 році генерал Не Він здійснив державний переворот. Коли Комуністична партія Китаю прибрала владу до своїх рук, вона також сформувала військовий уряд. Під час політичних рухів КПК, таких як «придушення контрреволюціонерів» та «земельна реформа», були вбиті десятки мільйонів людей, однак уряд називав це «відновленням справедливості». Дійсно, хіба Пекін не придушує всі масові протести за допомогою військової сили? Пригнічення народу з боку бірманської хунти в порівнянні з тим, що здійснює китайська компартія, – це дитячі ігри, ціна за «підтримання стабільності». Крім того, обидва режими сильно корумповані, але КПК має більше досвіду. В Бірмі і без того вже розгніваним мешканцям нещодавно стало відомо, що дочка лідера військової хунти Тан Шве отримала у придане 50 мільйонів доларів США. В Китаї особисте життя можновладних чиновників вважається державною таємницею.
По-друге, Пекін не хотів би бачити, що лізі диктаторів завдається шкода. Починаючи з періоду правління Мао Цзедуна, Китай постійно експортує в сусідні країни свої революційні ідеї, щоб сформувати лігу диктаторів для боротьби проти політики західних країн та «мирної еволюції». За ідеї комунізму ці країни заплатили тяжку ціну, про що Китай замовчує перед китайськими людьми. На даний момент число членів ліги значно скоротилося, і у Китаю залишилося лише декілька друзів – Північна Корея та Бірма. Пекіну доводиться підтримувати свого союзника – уряд Бірми, щоб зберегти владу.
По-третє, інтерес Китаю до Бірми також має і геополітичний характер. В останні роки Китай намагається заручитися підтримкою країн Південно-Східної Азії. Серед країн цього регіону Пекін більше всього грошей інвестує в Бірму. Після 1988 року Пекін забезпечив її військовим обладнанням на суму 2 мільярда доларів США, а також надав економічну допомогу у розмірі декількох мільярдів доларів, включаючи фінансування інфраструктури та військових навчань.
Виходячи з вищезазначених мотивів, у січні поточного року Китай разом із Росією та ПАР наклали вето на ухвалення Радою Безпеки ООН будь-яких санкцій по відношенню до Бірми. Це заохотило військову хунту продовжувати чинити свавілля.
Оскільки міжнародне співтовариство відкинуло рішення Пекіна, КПК з гордістю почепила цю «медаль» собі на шию та почала називати себе героєм у боротьбі проти «західних імперій» та рятівником країн, що розвиваються. Бірманські телеканали навіть перервали свої звичайні програми, щоб показати кадри, як представник Китаю в ООН Ван Гуанья піднімає праву руку і говорить «ні» західним країнам, а також, щоб висловити подяку Пекіну за підтримку. У нинішній ситуації в Бірмі Пекін може побачити своє власне майбутнє – можлива ізоляція як реакція на засудження з боку світової спільноти.
Китайським людям не важко зрозуміти яку роль грає Китай на міжнародній арені. Досить лише згадати старі приказки, такі як «рибалка рибалку бачить здалеку», «про людину судять по її друзях», і тоді стане ясно, що об’єднує КПК, південнокорейського лідера Кім Чен Іра та бірманську хунту.
Я дуже люблю спати. Настільки люблю, що свій сон я захищаю як тільки можу. Якраз нещодавно я прочитав лекцію про користь сну і про те, як забезпечити достатню його кількість. Частково мій ентузіазм щодо сну викликаний тим, що він допомагає відновити наш рівень енергії, таким чином збільшуючи й підтримуючи загальний рівень активності та уважності. Можливо, менше значення надається тому фактові, що достатня кількість сну також пов’язана із зменшенням ризику захворіти на хронічну хворобу, включаючи хворобу серця й діабет 2-го ступеня.
#img_left#Оскільки наше тіло саме вимагає того, щоб ми проводили чимало часу уві сні, то не слід дуже дивуватися, виявивши, що для цього існує вагома причина.
На цьому тижні стало відомо про дослідження, яке, очевидно, додасть ваги вже існуючим доказам того, що сон є критичним чинником для підтримки здоров’я. Результати ще не опублікованого дослідження були представлені на засіданні Британського товариства здорового сну на цьому тижні. Далі наводяться деякі факти, виявлені протягом дослідження.
Упродовж 17 років учені досліджували більше 10 000 британських держслужбовців, режим сну яких був проаналізований у 1985-88 рр. і в 1992-93 рр. Учасники дослідження були під спостереженням аж до 2004 р.
Учених особливо цікавило, які зміни відбудуться із здоров’ям учасників, якщо вони зменшать час сну з 7 год до всього лише 5 год, що як правило трапляється з людьми, коли їх поглинає робота та інші зобов’язання.
Було виявлено, що в учасників, які зменшили час свого сну у такий спосіб, удвічі збільшився ризик померти від серцево-судинних захворювань (наприклад, від інфаркту або інсульту). У цілому ризик померти зріс на 70%.
У подібних дослідженнях (епідеміологічних) завжди існує вірогідність того, що взаємозв’язок між зменшенням часу сну та підвищеним ризиком захворіти викликаний так званими «зовнішніми» чинниками. Наприклад, у людей, які ведуть сидячий спосіб життя, можуть бути проблеми зі сном, і є можливість того, що підвищений ризик захворіти у них викликаний браком фізичної активності. У проведеному дослідженні враховувалися такі «зовнішні» чинники, як діяльність, вік, стать, сімейний стан, куріння, індекс маси тіла і кров’яний тиск, що збільшило достовірність зв’язку між браком сну і підвищеного ризику померти, означаючи, що зменшення сну дійсно може призвести до передчасної смерті.
Д-р Джон Бріффа – лондонський лікар, автор робіт на тему здоров’я, у яких приділяється особлива увага галузі харчування і природної медицини.
#img_left_nostream#17 жовтня в УНІАНі відбулася прес-конференція, присвячена до Всеукраїнського дня боротьби з раком молочної залози. У прес-конференції взяли участь: лікар-онколог і голова правління МБФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї» Галина Майструк, Олімпійська чемпіонка Стелла Захарова, керівник соціальних проектів компанії «Мері Кей» Людмила Павліченко, а пізніше до учасників приєдналася пані Ірина Бекешкіна, соціолог Фонду «Демократичні ініціативи».
Галина Павлівна Майструк у вступному слові зазначила важливість завчасного обстеження жінок та вчасного виявлення захворювання на ранній стадії. Пані Галина впевнена, що тільки пропаганда здорового способу життя може сприяти запобіганню виникнення раку молочної залози.
Олімпійська чемпіонка Стелла Захарова, Президент благодійного фонду «Спорт і діти», під час своєї промови підкреслила, що «зараз в Україні нараховується близько 7 млн. дітей, серед яких 2 млн. – бездомні». «Сьогодні ми повинні КРИЧАТИ про такі проблеми, як бездомні діти, знецінення здорового способу життя та бездуховність…», – зазначила пані Стелла. «Мені дуже боляче бачити те, що зараз на телебаченні пропагують не здоровий спосіб життя, не спорт, а тютюн, алкогольні напої тощо», – говорить пані Стелла.
#img_right#Галина Павлівна Майструк прокоментувала той факт, що цього року Україна вперше приєднається до проекту «Глобальна ілюмінація» або, як її ще називають «Рожева ілюмінація». В рамках цього проекту у жовтні місяці відомі архітектурні споруди на всіх континентах підсвітлюються рожевим світлом. Це робиться, щоб привернути увагу до необхідності ранньої діагностики раку молочної залози та здорового способу життя.
19, 20 та 21 жовтня в рамках цього проекту на Європейській площі у рожевому світлі опиниться будівля Українського дому.
Пані Ірина Бекешкіна, яка провела у 2006 році соціальне опитування серед пацієнтів у 7 обласних лікарнях України, що за географією репрезентують регіональний поділ держави, зазначила, що 96% хворих жінок вважають за необхідне встановлення обов’язкових щорічних профілактичних оглядів для всіх категорій населення. «Зараз в Україні близько 100 тис. громадян хворіють на онкозахворявання, зокрема на рак молочної залози», – добавила пані Галина Майструк. Найбільш вразливий вік – від 40 до 55 років. Велике значення має вчасне обстеження молочної залози – маммографія.
Всі учасники прес-конференції висловили своє щире прагнення переконати українських жінок не зволікати, не боятися, а вчасно проходити обстеження молочної залози та лікувати рак на ранній стадії виникнення.
Існують ті, хто вважають, що унікальна жовтошкіра сімейка Метта Грейнінга переживає не кращі дні. Останні роки були відмічені зниженням кількості гумору і відсутністю можливості створити що-небудь, порівнянне з такими класичними серіями, як «Містер Плау» або «Хто застрелив Містера Бернса?».
#img_left#Додайте до цього поступові покази «Південного парку» і «Сім’ї Гай» і стане ясно, що, схоже, найуспішніший мультиплікаційний серіал повинен потіснитися на п’єдесталі.
Разом з дитиною Ральфом Віггамом, що «вилазить з емблеми «20th Century Fox», глядачі переходять в світ, який в останні 20 років став для них другим будинком, – в Спрінгфільд.
Як ви і чекаєте, коханий всіма Гомер Симпсон з його дивним божевіллям разом з жителями свого рідного містечка потрапляють в купу неприємностей. Після усиновлення свині (вираз «свиня-павук» стає фразою літа), та ігнорування страждаючої дружини Мердж і свого рідного сина Барта, сюжет набуває екологічний поворот. Не дивлячись на те, що Ліза є Сімпсоном, її лекція про забруднення називається «Незручна правда» і весь процес стає глузливим, іронічним.
В результаті Спрінгфільд закритий на карантин і видалений з карти. Природно, що все, починаючи від начальника Віггама до садівника Віллі нещасні, тому отцеві сімейства належить знов завоювати серця своїх родичів і врятувати місто.
Найбільшою складністю стало зберегти формат кінокартини довшим за півгодинну телевізійну серію. Для порівняння, фільм «Південний парк» майже втрачає свій комедійний імпульс , тоді як фільм «Симпсони» тут має змішані результати. Перша частина зроблена так прекрасно, що навіть директор школи Скіннер пишався б нею, і деякі моменти вважаються кращими у всьому шоу; а найкраща з них – це взаємовідношення між Гомером і його іншому по грі в покер "Гарі Плоттер". Також це незліченна кількість невикористаних мною моментів, і мені не хотілося б зіпсувати вашу насолоду від них своїм ревю.
Потреба пристосуватися до великого екрану приводить до того, що сюжет переходить в приємний фінал, який, не дивлячись на своє глибоке враження, проте, позбавляє яскравості гумор.
Вихід на великий екран дозволяє, проте, побачити кожного героя, що з’являвся в мультфільмі з початку його створення. Успішна естетика пройшла довгий шлях, щоб довести, що двомірна анімація як і раніше здатна вижити на нашому тривимірному світі. Сенс цього ще більше підкреслюється в світі графіки миру CGI, коли Гомер грає в комп’ютерну гру, де морж стріляє в танцюючого пінгвіна, пародіюючи анімаційний фільм «Роби ноги».
Картина «Симпсони» не боїться сміятися сама над собою, і ми також витрачаємо багато часу, щоб розділити цей сміх. Цих 86 хвилин дружніх відносин, драми (смерть героя!), дій Гомера і свині-павука досить, щоб зауважити, що Симпсони дійсно повертаються.
27 жовтня 2007г. телебачення НТД «Нова Династія Тан» проведе міжнародний конкурс китайського вокалу.
#img_left#Видатна викладачка вокалу Хань Сюцю, що присвятила своїй роботі майже пів століття, вважає організацію телебаченням НДТ конкурсу китайського вокалу за дуже добру ідеєю. На думку Хань, це вперше дасть можливість професійним китайським виконавцям всього світу продемонструвати свій талант в чесній конкуренції.
Перший міжнародний конкурс подібного роду
«Не дивлячись на те, що конкурс націлює свою увагу на китайській музиці, запрошуються взяти в нім участь вокалісти зі всього світу у віці 18-55 років. Конкурс є унікальною можливістю кожному продемонструвати свій талант. До цих пір міжнародні конкурси вокалу обмежувалися західною музикою, і досі не відбувався конкурс саме китайського вокалу на міжнародному рівні. Конкурс, організований ТБ НДТ, відбудеться в Нью-Йорку, і будь-хто може безкоштовно зареєструвати в нім свою участь. Учасники конкурсу за бажанням можуть виконати будь-яку традиційну або класичну китайську пісню. На конкурсі оцінюватимуться навики співу, манера виконання і професіоналізм учасників. «Такої можливості ніколи раніше не було», – розповіла пані Хань нещодавно в інтерв’ю "Велика Епоха".
Сучасне положення китайської класичної музики
«Ось вже декілька років я живу в Сполучених Штатах і не знаю про існуючу ситуацію в області вокальної музики в Китаї. Проте коли я жила в Китаї, багато з моїх колег, що займаються традиційною або класичною музикою, так і не досягли успіху в своїй професії, – заявила Хань. – Хоча вони щосили прагнули зберегти традиції, але із-за нестачі професіоналів в області вокальної музики і ресурсів вона поступово прийшла до занепаду, пропав і інтерес у слухачів. Щоб вижити, деякі вокалісти перемкнулися на виконання поп-музыки, і лише невеликий відсоток з них продовжує дотримуватися своїх принципів, виконуючи класичну китайську музику. Але їх можливості обмежені».
Оцінюючи вокального виконання
«Оцінити вокальний виступ не складно, – сказала Хань. – У кожного є чиста добра і щира сторона. Коли ви чуєте пісню або фрагмент мелодії, якщо вона виражає істину, милосердя і красу, ви відчуваєте спокій і радість. Навіть пристрасна і надихаюча музика може бути розумною і елегантною. Сила дійсної і хорошої музики і її соціальній вплив може спонукати людини змінитися в кращу сторону і бажати красивого, яскравого і здорового життя.
Якщо пісня володіє всіма цими характеристиками, тоді вона хороша. Звичайно, якщо ви насправді хочете зрозуміти музику, існують особливі методи оцінки: осмислена оцінка, емоційна оцінка, і оцінка техніки. Якщо пісня звучить приємно, вона оцінюється в рамках аналізу.
Якщо пісня викликає відчуття задоволення, засмучення радощі або злість,, тоді оцінка проводиться на емоційному рівні. Якщо ж ви хочете вивчити структуру пісні, зміни в тоні і навики виконавця, тоді це оцінка техніки».
Якості, необхідні хорошому виконавцеві
На думку Хань, хороший співак повинен:
мати високі моральні засади, а також багатий життєвий і соціальний досвід;
бути обдарований хорошим голосом. Людський голос подібний до музичного інструменту – найбільш унікальний голос слухати приємніше. Співакові необхідно старанно вчитися і тренуватися. Кар’єра співака повна випробувань. Вокалістові часто необхідно подолати самоту і нудьгу, у міру того, як він або вона розучує і практикує ноту за нотою, що може бути нудним заняттям;
розуміти і уміти застосовувати різні методи виконання, повинен знати, як потрібно співати. Якщо дозволяють умови, продовжити подальше навчання в музичному інституті. Без знань вокальної техніки, використовуваної в музичному театральному співі, буде важко досягти високого професіоналізму в області вокальної музики;
повинен бути знайомий з різноманітністю як класичною, так і іншими формами мистецтва. Було б добре, якби вокаліст міг навчитися грати, хоча б на одному музичному інструменті і розвинув здібності в образотворчому мистецтві, у фотографії, танці, спорті та ін. адже все це допоможе поліпшити музичні досягнення вокаліста;
мати глибокі і систематичні знання в області музики, такі як історія і теорія музики. Практичні навики співака відбражені в найдрібніших деталях його виступу – від самого виконання, до виходу на сцену і відходу з неї.
У хорошого виконавця повинен бути елегантний і приємний зовнішній вигляд. Він повинен вкласти все своє серце у виконання пісні і співати ясним і чистим голосом. Хороший виконавець повинен демонструвати уміння контролювати свій голос, щоб той співпадав з відповідною поставою і позою. Хороший спів включає чудове музичне виконання і повний прояв особистих достоїнств співака.
Історія вокального мистецтва пережила золоте століття, коли славу знайшли багато великих співаків. В даний час серед китайців багато обдарованих співаків, але не вистачає систематичності і всебічності навчання в цій сфері. Тому я бажаю співакам, особливо китайським вокалістам, наполегливо працювати і разом відродити золоте століття вокальної музики. Я вірю, що це століття не за горами.
Півстолітня кар’єра пані Хань
«Вже стільки років пройшло, стільки всього трапилося, що навіть і не знаю з чого почати. Треба, напевно, сказати, що в моїй кар’єрі співачки були три важливі періоди, – сказала Хань. – Перший, коли я вивчала західну класичну музику в Центральній консерваторії – кращому музичному вищому учбовому закладі Китаю. Після закінчення Консерваторії я стала вокалісткою в кращому музичному ансамблі Китаю – Центральному філармонічному суспільстві. Третій етап [моєї кар’єри] – роки викладання в кращому музичному інституті музики для малих етнічних груп – Центральному Інституті національностей. Ці три етапи охоплюють три етапи мого життя за сорок років, що складає майже півстоліття. В ті роки я багато що пережила. Вони були для мене одночасно і щасливими і важкими.
Щасливими тому, що музика – моя мрія і любов. Кожного разу, як я чую теплі овації залу, або коли мої учні научаються красиво співати, я дуже щаслива. Це як благословення з небес, винагорода за всю мою важку роботу і жертви. Але це також і складно, тому що світ мистецтва, як ярмарок пихатості, де люди борються за славу і багатство. Іноді ця боротьба дуже жорстока. Це бентежило мене, чому я відчувала себе самотньо і знесилено».
«Тепер, коли я живу в США, я часто думаю про своїх вчителів, колег і учнів. Я вдячна їм за допомогу і натхнення. Я дуже по ним сумую. Я також знаю наскільки важко вижити традиційній музиці в Китаї, особливо через демонічнуі істеричну музику, що схожа на сміття, яка захопила ринок.
Я бачила вистави, в яких співаки виступають з розпатланим волоссям, непристойно жестикулюють, носять дивний одяг, мало не кусають мікрофон і бурмотять безглузді слова. Вони називають це модним стилем і виділяють спеціальний тип сучасної музики, що мене засмучує. Тому мені б хотілося скликати всіх вокалістів, особливо з Китаю, щоб відновити їх інтерес до традиційної музики, і створити благополучніше середовище за допомогою семінарів з традиційної музики, проведення вокального конкурсу. Ми можемо співробітничати з ТБ НДТ, щоб освітлювати такі заходи.
Китайські народні пісні
«Народні пісні були популярні в Китаї з давніх часів, – пояснила Хань. – П’ять тисяч років назад було багато пісень про рибалку і орні роботи. Одна відома народна пісня – пісня про любов часів Ю Великого, яка була створена 4000 років тому. Лі Бай (Li Bai), відомий поет династії Тан, написав вірші для пісні про війну, в якій солдати співають, їдучи верхи на конях. Практично всі династії породили багато відомих народних пісень.
У сучасному Китаї, в основному в кінці 19го століття, в країні народилися також багато красивих народних пісень. Китайські народні пісні характеризуються великою різноманітністю стилів, що походять з різних районів. Але багато пісень було втрачено через відсутність систематичного збору і вивчення.
Інститути мистецтва з’явилися на заході декілька століть назад, і поступово розвивалася теорія музики, включаючи музичну теорію, система нотного відображення музики і методи відтворення голосу. Тому на заході було збережено багато музики, і сьогодні безліч пісень залишаються популярними. У Китаї, проте, багато хороших народних пісень було перероблено на сучасний лад. Зберігши мелодію, текст змінювали, на вихваляння китайської компартії. Таким чином, пісні ці використовуються як політична пропаганда. Це велика ганьба».
Пані Хань Суцю в даний час проживає в Сполучених Штатах. Вона закінчила вокальне відділення Центральної музичної консерваторії і була провідною співачкою в консерваторії протягом 12ти років. Вона також була солістом і провідною співачкою в багатьох постановках великого масштабу. Вона також давала сольні концерти. Її призначали професором по вокалу на факультеті навчання вокалу в Центральному Університеті національностей.
До того ж її запрошували викладати вокал в різних музичних інститутах Китаю і за кордоном. Пані Хань опублікувала багато статей по вокалу і була членом жюрі незліченних вокальних конкурсів.
«А що це ми все без молока, та без молока? – питав кіт «Матроскін» в улюбленому мультфільмі і дітей і дорослих. – А давайте, корову заведемо, чи що ?». Насправді все набагато простіше, тепер, щоб додати молочка до чаю або кави, вже не потрібно турбуватися про придбання корови або шукати де течуть молочні річки – потрібно просто зайти в найближчий магазин і вибрати будь-який пакет молока на ваш смак.
#img_left#З чим у нас асоціюється молоко? Для багатьох людей перші спогади про молоко – каламутна біла рідина з ненависною пінкою і нудний голос бабусі, мами або виховательки, що твердить про необхідність пити молоко щоденно.
Згадуються уперті сльози, що застилають очі і що примушують кухоль розпливатися, і власні гарячі клятви (зрозуміло, не вголос), що, коли я буду дорослою, ніколи в житті не питиму цю гидоту!
А що Ви знаєте про молоко?
Молоко – один із найдавніших харчових продуктів. Ще Авіценна стверджував, що молоко – це краща їжа для людей. Академік Павлов називав молоко їжею, приготованою самою природою, а прекрасна жінка Єгипту – цариця Клеопатра щодня приймала молочні ванни. Молочно-медова маска для шкіри обличчя відома і в наш час як «секрет оксамитової шкіри». До речі, робиться вона дуже просто: потрібно розмішати чайну ложку меду, чайну ложку вівсяних пластівців і дві чайні ложки сирого молока. Через 5 хвилин нанести на шкіру обличчя на 10 хвилин, після чого змити теплою водою. Підходить ця маска для сухої і нормальної шкіри.
Проте зовсім недавно ярі супротивники цього напою почали вигадувати всілякі міфи про його шкідливість. Звичайно, у будь-якого продукту можна знайти негативні сторони. Я не змогла пригадати продукт, який був би стовідсотково корисний. Виявляється, навіть вода може бути шкідливою. Якщо вона безкоштовна з-під крана, а не бутильована з магазину.
Лікар-гастроентеролог Єва Леонідівна Кінякіна в рубриці «Жіноче здоров’я» на запитання про те, чи шкідливо пити молоко дорослим? – відповідає: – Дійсно, така думка існує. Висловлюють її, перш за все, зарубіжні фахівці. «Супротивники» незбираного молока стверджують, що у всіх ссавців молоко п’ють лише дитинчата. Тільки людина, дорослішаючи, продовжує вживати його.
Встановлено, що багато дорослих жителів Азії, Африки, Південної Європи і Латинської Америки зазнають труднощів з перетравленням цього напою. У них погано засвоюється лактоза – молочний цукор. І ті речовини, які повністю не перетравилися, стають причиною шлунково-кишкових розладів, здуття живота і діареї. Причому здатність до засвоєння молока втрачається поступово, у міру дорослішання людини. Проте у більшості жителів Північної Європи і Росії таких проблем не виникає. У них молочний цукор повністю перетравлюється як у молодому, так і в похилому віці. Ця особливість обумовлена генетично. Саме тому молоко таке популярне в цих регіонах.
Друга причина, через яку молоко потрапило в немилість, – це досить великий вміст холестерину. Але повніють люди не від молока, а від жира, що міститься в ньому. Всього налічується 11 ступенів жирності молока від 0,3 до 6%. Тому думка, що літнім або повним людям молоко протипоказане, теж невірна. Людині, схильній до повноти, краще вибирати молоко з невеликим відсотком жирності – 1-1,5%, а не 5-6%. Тоді воно принесе тільки користь. Для того, щоб знизити і без того невисоку калорійність (100 грамів молока близько 60 кілокалорій), існує знежирене молоко, але в ньому відсутні жиророзчинні вітаміни, наприклад, вітаміни А і D, які необхідні для ідеальної шкіри і здорових кісток. Тому тим, хто сперечається з приводу шкоди або користі молока, можна сміливо заявляти: «Хочеш мати довгі стрункі ніжки – пий незбиране молоко!».
Медики стверджують, що незбиране молоко може викликати алергічні реакції. Прояви харчової алергії на молочні білки можуть бути різними – від кропив’янки до нудоти, печії і блювоти. Через небезпеку розвитку алергії у малюків лікарі останнім часом не рекомендують пити багато незбираного молока вагітним жінкам. Проте ці твердження справедливі тільки для людей схильних до алергії.
Щодо кисломолочних продуктів таких обмежень немає.
Наприклад: один з дієвих способів лікування простуди – тепле молоко з маслом і медом. А застарілий кашель виліковує гаряче молоко, кип’ячене з плодами фенхелю. Його потрібно пити перед сном великими ковтками.
Для вегетаріанців молочні продукти – єдине джерело тваринного білка. Півлітри молока задовольняють добову потребу в білкові на 20%. Воно містить вітаміни В1, В6, В12, З, D, кальцій, фосфор і кобальт. Молоко і молочні продукти зараз є одними з найбільш багатофункціональних харчових продуктів. Своєю різноманітністю вони задовольняють багато смаків, підходять для всіх вікових груп і їх можна споживати в будь-яких кількостях і в будь-яких випадках. Але якщо у вас все ж таки є сумнів, як з’ясувалося, з тими компонентами молока, які організм не в змозі перетравити, можуть сперечатися кисломолочні продукти, наприклад, закваска. А йогурт є джерелом кальцію і вітамінів групи Ст.
Природним антибіотиком, який допомагає в профілактиці і лікуванні туберкульозу легенів, деяких захворювань шлунково-кишкового тракту і виснаження називають кумис, дієтичний кисломолочний напій з молока кобил.
Прекрасними тонізуючими нервову і серцево-судинну системи властивостями володіє кефір. А кисле молоко, сметана, і сир допомагають в лікуванні хвороб серця, нирок і нервової системи.
І, нарешті, кисломолочний білок, який міститься у всіх кисломолочних продуктах, сприяє стимуляції діяльності печінки, підвищенню опірності організму до інфекції, а також містить всі необхідні організму людини амінокислоти.
Для приготування молочних супів і киселів використовують прісне молоко, яке у великому асортименті є у продажу.
Молоко стерилізоване – це продукт тривалого зберігання, який пройшов короткочасну високотемпературну обробку. Продукт, призначений для безпосереднього споживання. Він виготовлений з нормалізованого коров’ячого молока, яке пройшло гомогенізацію і одноразову стерилізацію в потоці, з подальшим охолоджуванням і упаковкою в асептичних умовах.
Пастеризованим називають молоко, яке зазнало теплової обробки за певних температурних режимів і потім охолоджене.
Сухі молочні продукти – це спеціально оброблене молоко, здатне тривалий час зберігатися без псування, зручне для розфасовки, упаковки, дальніх перевезень. Сушка молока проводиться гарячим повітрям на розпилювальних сушарках. За засвоюваністю сухі молочні продукти у відновленому вигляді практично не поступаються натуральному молоку.
Молоко сухе незбиране використовується для відновлення і приготування різних видів молочних продуктів на молочних заводах, в кондитерському і хлібопекарському виробництві, використовується в домашніх умовах. Сухе знежирене молоко застосовують для виготовлення кисломолочних продуктів з підвищеним вмістом молочного залишку, для випічки хлібобулочних виробів, для виробництва морозива, як корм для сільськогосподарських тварин.
У домашніх умовах для приготування їжі з використанням молока, існують безліч рецептів.
Можна додати в молоко ложечку варення або порізати банан і сказати, що з цього дня ми більше не питимемо корисне молоко – тільки смачний і красивий коктейль.
Можна приготувати молочну кашу: рисову, гречану або макарони. У наший сім’ї дуже люблять молочний суп «з крокодилами». Готую я його так:
Просіваю склянку муки. Додаю дрібку солі, 1-2 ст. ложки цукру (залежить від смаку), ваніль, 1 яйце і пачку вершкового масла. Доливаю тепле молоко і замішую тісто, як на оладки. Ложкою змоченою в киплячому, на повільному вогні молоці, набираю тісто (приблизно 3 частина ємкості ложки) і опускаю в каструлю з молоком. Тісто відстає від ложки у вигляді галушок неправильної форми, які ми, жартома називаємо «крокодилами». Молоко можна злегка підсолодити. Суп виходить легкий і ароматний.
А на десерт ми дуже любимо шоколадно-молочний пудинг:
Желатин заливаю теплим молоком, перемішую і залишаю на 30 хвилин. Потім ставлю на вогонь і нагріваю, помішуючи до повного розчинення желатину, не доводячи рідину до кипіння. Додаю цукор і ванілін. Половина приготованого молока з желатином відливаю в інший посуд і додаю в нього какао порошок. Коли обидві рідини остигнуть, розливаю в розеточки або креманки, можна просто в стакани. Спочатку, помалу заливаю молоко і ставлю в холодильник. Коли остигне, заливаю шар какао і знову ставлю в холодильник. Шарів, за бажанням, можна зробити скільки завгодно. Подавати на стіл можна в стакані або опустити стакан ненадовго в гарячу воду і викласти на тарілку.
В інтерв’ю Великій Епосі д-р Джейсон Лю, директор наукового Інституту із вивчення взаємозв’язку між душею та тілом в Каліфорнії, розповів про переваги першого міжнародного конкурсу китайського вокалу, що проводиться телебаченням "Нова Династія Тан" (ТБ НДТ) у Нью-Йорку в жовтні 2007 року.
#img_left#«Як лікар, який використовує музику як ліки, і як медичний працівник, що спеціалізується в сфері медичного ефекту руху хвиль, я був невимовно радий ідеї та ініціативі ТБ НДТ з просування традиційної музики і хотів щиро подякувати ТБ-станції за їхнє спонсорство серії важливих заходів, що поширюють традиційну культуру».
Д-р Лю вірить, що конкурс вокалу для людства означає початок повернення до суті вокальної культури, яка була залишена тисячі років тому.
«Музика і пісні, які виражають чисту істину, чисту доброту і чисту красу, здатні виправити серце і стримати хвороби, виконуючи роль, яку ліки не можуть замінити».
Д-р Лю пояснює: «Конкурс не тільки надає можливість професіоналам поділитися досвідом у своїй сфері, допомагає поширити традиційне мистецтво, але також показує правильний напрям для різних аспектів людського суспільства, включаючи здоров’я і благополуччя людства».
Доктор Лю має як медичну, так і музичну освіту. Він лікує і гіпнотизує своїх пацієнтів музикою і в той же самий час сам складає терапевтичну музику.
В середині 80-х Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) вибрала д-ра Лю і стала його спонсором для навчання в Японії і отримання ступеня кандидата медичних наук. На початку 90-х він провів докторське дослідження і клінічну роботу в медичній школі «Девіс» і медичній школі при Університеті Майямі, США.
Після цього він присвятив себе вивченню теорії меридіанів у китайській медицині, звукових хвиль і музичної терапії, музичної гіпнотичної терапії і психологічної терапії.
#img_left#Після десяти років спеціалізованого дослідження і клінічних експериментів доктор Лю став засновником мозково-хвильової терапії – природного ефективного методу, що не вимагає акупунктури і ліків. Метод був сертифікований асоціацією альтернативної медицини і суспільством гіпнотичної медицини в Сполучених Штатах.
Експерименти на кристалах води, проведені доктором Масару Емото, директором Міжнародного центру здоров’я, показують, що вода формує красиві з’єднання кристалів після прослуховування такої гармонійної і мирної музики, як різдвяна «Тиха ніч», а коли на неї впливають дратівливою музикою, такою як «важкий метал», утворює потворні і неправильні кристали.
Традиційна і сучасна музика впливають на людський розум і тіло по-різному
Доктор Лю говорить, що музична терапія належить медицині хвилевих рухів, і що музика, думка і мова – типові хвилеві рухи. Людське життя приходить з енергетичної системи Всесвіту, і коли воно отримує гармонійні хвилі, які знаходяться у відповідності до природи та Всесвіту, розум і тіло позитивно їм відповідають.
Д-р Лю вилікував музикою багатьох пацієнтів. Він працює, щоб з’єднати терапевтичну теорію Інь і Ян і п’ять елементів традиційної китайської музики із спеціальним ефектом сучасної електронної музики, підкреслюючи роль традиційної китайської музики та її вплив на фізичне і моральне здоров’я, духовне життя.
«Численні клінічні випадки в моєму досвіді показують, що традиційна музика творить дива. Вона відкриває канали і проходи в тілі, розширює розум і сприяє зростанню мудрості».
#img_left#Продовжуючи свої міркування, д-р Лю говорить: «Красивий музичний фрагмент може об’єднати Небеса, Землю і Людину воєдино і очистити духовну сферу людини, так що його тіло природним чином стане здоровим. Насправді, тіло людини і її розум є ідентичними і, щоб лікувати тіло людини, неминуче доводиться спочатку привести в порядок її розум».
Коли ми запитали його про відмінності між класичною і сучасною музикою за своїми ефектами впливу на людський розум і душу, д-р Лю сказав, що різниця очевидна і проста.
Багато світових досліджень припускають, що сучасна музика, така як рок-н-рол і диско, шкодять здоров’ю людей. Молоді люди, які їх часто слухають, частіше гірше вчаться у школі і мають погане здоров’я. Вони також гірше можуть концентруватися, і у них частіше буває депресія. З іншого боку, ті, хто любить класичну музику, зазвичай володіють стійкістю, концентрованим розумом і високим рівнем моральності поведінки.
Доктор Лю говорить, що його музична терапія заснована на вишуканому ритмі традиційної музики і експресивності електронної музики та наповнена енергією, яка виходить від хвилевих рухів, що є дуже ефективним для лікування хвороб.
Ефекти оздоровлення і виховання традиційної музики
Доктор Лю вважає, що хороший виконавець або співак повинні мати тверду основу вдосконалення тіла і виховання своєї природи. Слухати музику і пісні не просто забава; це також і процес вдосконалення своєї природи і підживлення для здоров’я.
Справжній видатний співак може передати своїй аудиторії чудовий світ, приносячи їм натхненні послання і життєвість. Співак, який виконує традиційні пісні повинен бути фізично і духовно здоровий, щоб його пісні могли випромінювати здоров’я.
Д-р Лю також говорить: «Хороший концерт – унікальна фізична терапія і духовний заряд. Мені пощастило подивитися гала-концерти ТБ НДТ, і у мене залишилися такі відчуття. Серед сучасної музики такий вечір класичної музики, дійсно, знайти не просто. Прослуховування хворої музики може тільки пошкодити внутрішні органи людини, тканини і нервову систему. Таким чином, я пропоную нашим читачам навчитися вибирати для своєї розваги здорову музику і пісні».
Традиційна музика з’єднує розум, тіло і дух людини зі Всесвітом
#img_left#Згідно з д-ром Лю, музична терапія може сягати корінням у стародавню божественну культуру. Китайці завжди використовували музику для лікування хвороб, і вони раніше говорили: «Музика – хороші ліки. Музика випереджає медицину».
Китайський ієрогліф, що означає «медицина», походить від ієрогліфа «музика», до якого ще додали частину, що означає «трава». Так і вийшов ієрогліф «медицина». Небесна музика і земна трава – криниця здоров’я для людини.
Традиційна китайська музика, особливо музика імператорського палацу, вимагає балансування інь і ян та гармонії п’яти елементів. Вона заснована на принципі Всесвіту, що п’ять елементів і п’ять нот (китайська традиційна музика записуються п’ятьма нотами – прим. перекладача) відповідають п’яти органам і п’яти емоціям.
Д-р Лю говорить, що найважливіша роль музики полягає в тому, щоб об’єднати розум, тіло і дух людини Всесвіту.
«Послання в музиці виражається в мелодії, ритмі і нотах, але вони більші за це. Вони є тим, що музикант, який удосконалюється, приходить до розуміння, як справжній сенс життя відбивається в мистецтві музики».
Додаючи, д-р Лю сказав: «У цьому сенсі класична китайська музика, насправді, – музика Небес». На його думку, західна класична музика також володіє високою художньою цінністю і може підняти людям рівень духовності. Раніше західна класична музика виконувалася в церквах, щоб вихваляти Бога. Музика була урочистою і милосердною, розуміючою і терпимою. Коли сучасні люди слухають її, вони відчувають благоговіння і відчувають прямий зв’язок з Богом.
Конкурс вокалу означає відновлення традицій
Говорчи про Міжнародний конкурс китайського вокалу ТБ НДТ, д-р Лю сказав: «Я дуже вдячний ТВ НДТ за їхні зусилля, тому що це дуже гарна справа. Цей конкурс не просто надає хороші можливості професійним вокалістам, але також важливий і для людей всього світу».
Він додав: «За допомогою цього конкурсу люди отримають стимул, працюватимуть краще, і встановлять для себе вищий стандарт. В той же час конкурс допоможе людям краще зрозуміти, що означає традиційне вокальне мистецтво і його критерій. Це також і навчання, і процес обміну для вокалістів, за допомогою якого більше людей дізнаються про традиційне вокальне мистецтво».
«Традиційне вокальне мистецтво повинне стати духовною їжею для всіх в людському суспільстві».
"Екіпаж шаттлу – це єдиний організм, подібний до уряду чи футбольної команди", – інтерв’ю з командиром космічного човна "Discovery" Марком Поланськи. "З космосу можна побачити забруднення навколишнього середовища. Це наводить на думку про те, що якщо ми, будучи жителями цієї планети не навчимося її оберігати, то одного разу ми припинимо своє існування. Такою поведінкою ми вбиваємо самих себе", – говорить Поланськи.
#img_right#Далі приводиться інтерв’ю з американським астронавтом Марком Поланськи, який на початку 2005 року очолив місію STS-116. Він брав участь у 117-ій місії шаттлу та 20-му польоті американської вантажної ракети до Міжнародної космічної станції (МКС).
Старт 20-денної місії відбувся 10 грудня 2006 року і став першим нічним стартом з листопада 2002 року (STS-113). Це був останній планомірний запуск шаттлу з Pad 39B до того, як стартовий майданчик не був дезактивований та перебудований для випробувальних польотів нової ракети ARES-I.
Велика Епоха: Для нас, звичайних земних жителів, подібні космічні експедиції уявляються чимось дуже напруженим. Навіть такі повсякденні справи, як сон та прийняття їжі, здійснюються в особливих умовах. Що відбувається, коли якийсь член екіпажу починає хворіти чи отримує поранення? У вас в команді є запасні люди?
Марк Поланськи: Кожен член команди відповідає за незліченну кількість завдань. У нас завжди є людина, яка несе основну відповідальність, й одна або дві людини, які можуть її замінити у разі аварії. Проте буває і так, що кожен знає про те, що навіть, якщо він почувається кепсько, то має виконати своє завдання.
Ми маємо на борту медикаменти і двоє членів екіпажу мають медичну освіту. У нас також є лікар на наземній станції, з яким ми можемо при нагоді зв’язатися. У даному випадку мова йде про вимоги до кожного члена екіпажу. Можна провести аналогію з футбольною командою. Якщо на футбольному полі хтось отримує травму, то гра не може припинитися, просто необхідно провести заміну й продовжувати робити все необхідне. Все дуже просто.
В.Е.: Що ви можете сказати стосовно їжі?
М.П.: Їжа просто чудова! Зараз вже не так, як колись, хоча, багато хто як і раніше вважає, що ми видавлюємо живильну масу з тюбиків, схожих на ті, що від зубної пасти. Сьогодні у нас багатий вибір: крабовий салат, морепродукти або італійські овочі. Завдяки Крістеру (шведський колега) у нас навіть є паштет з лося. Ми маємо також напівфабрикати, що заливаються водою і залишаються на певний час, потім можна їсти в гарячому чи холодному стані. Інші продукти вже готові, подібно до томатної пасти в пакеті. Необхідно тільки їх підігріти й розрізати упаковку.
В.Е.: Що Ви можете сказати про психологічну підготовку?
М.П.: На мою думку, двотижнева місія є менш важкою, ніж підготовка до неї. Під час такої короткої місії кожну секунду ми дуже зайняті, тому що у нас просто дуже багато справ. Мета психологічної підготовки полягає у тому, щоб ми могли плідно працювати як єдина команда та раціонально використовувати час.
Коли ми виконуємо роботу, у нас також є перерви для відпочинку. Можливо, причиною найбільшого занепокоєння є наші сім’ї. Хочеться, щоб у них все було добре. Для них це, мабуть, ще важче, ніж для нас.
Вдома в нашому офісі є люди, завдання яких полягає у піклуванні про наші сім’ї, для того, щоб у нас не боліла голова. Для людей, які беруть участь у тривалих місіях, наприклад протягом півроку, все зовсім інакше. Перед ними ставляться великі завдання, і також існують свої способи психологічної підготовки до такої тривалої місії.
В.Е.: Коли дивитеся на Землю з космосу, що спадає Вам на думку?
М.П.: Я думаю про багато важливих речей. Коли я вперше побачив Землю з космосу, для мене це був хвилюючий момент. Я думав про свою сім’ю, про друзів, про всіх тих, хто піклувався про мене, коли я був дитиною, про те, чим я все життя хотів займатися і що нарешті я опинився тут!
Коли я подивився на Землю просто з естетичної точки зору, я подумав про дві речі. Перше, наскільки Земля крихітна. Ми облітали її зі швидкістю 8 кілометрів на секунду, настільки швидко, наскільки це можна уявити. Можна було побачити тонкий блакитний шар, що оточував планету, – атмосфера, яка захищає нас від випромінювання.
Довкола тебе оточує суцільна темнота космосу, й існує тільки цей тоненький шар атмосфери. Можна бачити забруднення атмосфери отруйними речовинами. З більш близької відстані можна побачити озера, що зменшуються, і хвилі брудної води. Це наводить на думку про те, що якщо ми, будучи жителями цієї планети, не навчимося її оберігати, то одного разу ми припинимо своє існування. Такою поведінкою ми вбиваємо самих себе. І все це викликано одним лише забрудненням екології. Ми повинні докладати більше зусиль для того, щоб зберегти наше навколишнє середовище у чистому вигляді.
Але з іншого боку, облітаючи Землю, можна побачити багато гарних місць. Я не бачив реальних кордонів між різними країнами. Лише частини світу, про які я знав те, що там існують проблеми, наприклад, Близький Схід або Африка, й усі вони виглядали чудово. Проте я знаю, що люди інколи роблять страшні речі по відношенню один до одного, і мені хочеться, щоб кожен зміг побачити світ таким, яким бачив його я. Тоді люди, можливо, змогли б замислитися над тим, як зробити краще, замість того, щоб вести постійну боротьбу.
Інша украй важлива річ – це те, що у нас міжнародна команда, члени якої народилися в різних країнах. Я сподіваюся, що наша співпраця в деякому розумінні може стати моделлю інтернаціоналізму. Це також може стати надією на майбутнє, надією на те, що наші діти й онуки не будуть розраховуватися за зроблені нами помилки.
В.Е.: На вашу думку, який внесок Ви і Ваша команда може зробити для захисту Землі?
М.П.: Те, що ми вже робимо – говоримо про це та демонструємо фото й відео Землі. Одне з найскладніших місць у світі, де досить кепські справи – це Африка. Роздивляючись фото, що ми зробили з космосу, ми помітили, що якесь озеро стає все меншим і меншим за розміром. Насправді, воно вже майже висохло. Я думаю, що коли демонструєш подібні фото в якості свідоцтв того, що люди не можуть бачити своїми очима, це дозволяє їм замислитися й почати щось змінювати.
Обидві мої місії проходили взимку, одна у грудні, інша – у лютому. У цей час в районі над Китаєм можна було побачити густі клуби диму, пилу, газів, що викидаються в атмосферу. Це має зв’язок з їх методом отримання енергії. Вони спалюють величезну кількість викопного палива. Коли ми летимо над Китаєм, ми завжди спостерігаємо великий смог над країною. Тільки тоді, там, я зрозумів, з якою кількістю проблем стикається ця країна. Водночас, навіть тоді, коли в Китаї у багатьох галузях спостерігається певний розвиток, в окремих сферах, особливо в індустрії, доводиться шукати окремий шлях вирішення проблем.
Потім можна побачити такі місця, як Африка або інші країни, що розвиваються, де вони після збирання врожаю підпалюють свої поля. Увесь пил проникає в атмосферу і тоді можна спостерігати тисячі й тисячі миль смогу над областями, що горять. Вночі навіть можна побачити великі пожежі.
В.Е.: Що є найважливішим у спільній роботі команди?
М.П.: Коли формується екіпаж, перша важлива річ – трошки поговорити, щоб переконатися в тому, що у нас однакові цілі. Наша мета – вдало здійснити місію. Жоден з членів екіпажу не має права ставити особисті цілі вище за інтереси команди. Нам відомо, що у кожного є своє его й улюблені заняття. Проте, ми зобов’язані діяти як єдиний колектив, подібно до спортивної команди, об’єднання або навіть уряду.
Наступний пункт полягає у тому, що ми маємо ставитися один до одного з повагою. Жарти – це все добре, тому що ми дуже любимо жартувати, але ми також повинні відчувати взаємоповагу у спілкуванні один із одним. Ми знаходимося у такому близькому контакті протягом тривалого часу й від цього нікуди подітися, тому необхідно прислухатися до того, що відчуває і думає кожен.
У звичайному середовищі ми іноді боїмося показувати свої справжні відчуття та сподіваємося на те, що хтось подасть нам знак. Але під час виконання місії на шаттлі – так справа не піде. Хтось вважає, що я виконую певне завдання. А якщо ні? В результаті виникає образа, і все ускладнюється. Тоді я маю сказати: «Вибач, я не знав, що ти цього хотів». «Добре, я тобі дам знак». «Ні, не треба робити знаків, якщо ти чогось хочеш – просто скажи про це». Усе відбувається саме так.
Інша річ те, що ми завжди чекаємо від кожного, що він здатен виконати більше. Якщо ти впораєшся зі своїм завданням, і, озирнувшись, бачиш, що інші шість членів екіпажу зайняті виконанням своїх проектів, то навіть якщо до твоїх обов’язків не входить ця робота, завжди необхідно подумати над тим, як допомогти іншим. Варто просто запитати у членів екіпажу – чи не потрібно приготувати що-небудь, почистити ванну чи зробити іншу дрібницю. Робота завжди знайдеться. Таким чином формується команда. Я б не зміг мріяти про кращу команду. Я вважаю, що саме такі дрібниці відіграють велику роль.
В.Е.: Які у Вас плани на майбутнє?
М.П.: Я збираюся повернутися до Хьюстона для того, щоб підтримати інші команди. Якщо мій начальник, Голова відділу астронавтики, вирішить, що я маю полетіти, він одразу ж подзвонить мені й викличе у свій офіс. Якщо це станеться, я полечу. Або він ніколи більше не викличе мене. Одна із таємниць мого життя – це те, як нас призначають та коли покличуть на завдання. Я не маю реального уявлення про це.
Навіть по тому, як на Тайвані звучать слова привітання, можна помітити, на скільки шанобливо тут цінується їжа. Замість слів «Як справи?» вони говорять «Ви вже їли сьогодні?». Ця пристрасть є частиною китайської культури й говорить про те, що «без їжі немає життя».
#img_left_nostream#Кулінарні джерела
Сьогоднішні тайванські страви складаються із східних, західних, стародавніх та сучасних блюд. Така різноманітна кухня – це внесок численних емігрантів, які осідали в цьому районі за історичних або політичних причин. Вони були вихідцями з багатьох районів материкового Китаю, таких як Пекін, Гуаньдун, Сичуань і Шанхай.
Наприкінці 40-х рр., коли уряд Гоміньдана і його війська потрапили на Тайвань, туди ж переїхали й шеф-кухарі з багатьох районів Китаю. Ці майстри кулінарного мистецтва привнесли свої особливі, характерні тільки для певних областей, кулінарні секрети й навички. Відкрилося багато ресторанів, які знайомили тайваньців із зовсім новою культурою харчування.
Значного впливу на тайванські страви з морепродуктів зробила Японія. Після закінчення Другої світової війни скінчилося і 50-літнє правління Японії на Тайвані. Японці залишили після себе кулінарну традицію, де важливе місце займала сира їжа. У той же час японська їжа також зазнала впливу з боку Тайваню, що додало їй особливого місцевого колориту. Наприклад, тунець, дуже дорога в Японії риба, став розповсюдженим делікатесом. В Японії його зазвичай подають сирим, а на Тайвані готують багатьма способами: тушкують, жарять із чорним перцем, готують на грилі. Хоча тайванська кухня й має китайські коріння, але місцеві жителі поряд з першими переселенцями вплинули на нинішню тайваньську кулінарну традицію.
Переселенці з Фуцзяна за часів династії Мін
Серед перших переселенців, які освоїлися в 1000 р. на Тайвані, була народність хакка з провінції Фуцзянь у Китаї. Цей народ проживає переважно у північній частині Тайваню, у той час як частина переселенців із провінції Фуцзянь опанувала південь острова. За часів династії Мін (1368-1644 рр..) емігранти з провінції Фуцзянь оселялися в прибережному місті Тайнані. Вони створили традицію вуличної трапези, що відображала ранній тайванський уклад життя.
Скарбничка культур і традицій
Відомий як Формоза (у перекладі з португальської – прекрасний) острів Тайвань – це скарбничка культур і традицій. Для тайваньців характерні різні культурні традиції та життєві устрої, що значно впливає на спосіб приготування їжі, а також на харчову індустрію в цілому. Той, хто вже побував на Тайвані, скаже, що тайваньці полюбляють випити й закусити.
На Тайвані люблять нові рецепти та ідеї. Сюди прагнуть приїхати люди, які мають відкритий характер, які шукають оновлення і змін. Щоразу, приїжджаючи на Тайвань, ви можете відкрити для себе смак нових фруктів або невідомих для вас до сьогодні овочів, а також зіткнутися з новими рецептами різноманітних блюд.
Найважливіша кулінарна виставка в Тайбеї
#img_left_nostream#З 1989 року шефи-кухарі-новатори демонструють свою майстерність у Міжнародному торговому центрі в Тайбеї. Це одне з найважливіших кулінарних шоу в Азії.
Головним сюрпризом серед представлених китайських блюд став «Водний бенкет» міста Луоян, що був визначений як «особлива регіональна кухня». Шеф-кухарі приготували воістину імператорський бенкет часів династії Тан, якою правила імператриця У Цзетянь 1 300 років тому – єдина жінка-імператор за всю історії Китаю. Нею щиро захоплювалися її сучасниці, які жили тоді в Луояні.
Історія стверджує, що одного разу імператриці У Цзетянь схотілося поїсти «суп із гнізд ластівки» саме тоді, коли для збору головних його компонентів ще не настав час. Усі кинулися на пошуки, в результаті яких знайшли тисячолітню ріпу, що важила більше 20 кг і була незвичайною прикрасою імператорського двору У Цзетянь. Імператорські кухарі взяли частину ріпи й нарізали її смужками. Потім змішали її зі свининою й пряностями. Після восьмиденного готування було створене блюдо «луояньський агар», що за своїм смаком нагадував «суп із гнізд ластівки». З того часу це блюдо традиційно готується до початку «Водного бенкету». Сам «Водний бенкет» складається з 24 блюд, що містять у собі холодні закуски й основні блюда.
Блюда «Водного бенкету» удосконалювалися й розвивалися протягом століть. Бульйони з місцевих інгредієнтів, які допомагають жителям залишатися здоровими й сповненими сил, отримали назву «Водний бенкет» саме тому, що складаються здебільшого із супів і водянистих блюд. Це компенсує нестачу вологи серед сухого пустельного клімату даного району.
Кухня хакка – прості страви кочівників
#img_left_nostream# Блюда кухні хакка відображають важку працю й ощадливий характер народу хакка. Всі блюда за своїм смаком дуже натуральні, оскільки мають мало приправ і не містять штучних ароматизаторів. Кухня хакка на материковому Китаї – пряна, а на Тайвані – солона, солодка, кисла.
Народ хакка завжди страждав від злиднів, відчував нестачу їжі, найчастіше кочував. Їхня простота й кочовий спосіб життя часто знаходять своє відображення у кухні. Через їхню бережливість більшість блюд консервуються природно, наприклад, в’яляться на сонці або засолюються, завдяки чому продукти можна зберігати протягом всього року.
Найпопулярніше блюдо хакка – Сяо Фен, що складається з трьох шматків нарізаного тонкими шарами м’яса свині. М’ясо нарізується й готується з консервованими спеціально вирощеними паростками бамбука.
У приготуванні Сяо Фен використовуються тільки характерні для хакка пряності: лук, часник, соєвий соус і вино. Це блюдо має дуже смаковитий аромат.
Кухня хакка внесла помітне пожвавлення в кулінарних традиціях Тайваню. Все більша кількість гурманів відкриває для себе, прості на перший погляд, але апетитні тайваньські блюда.
