Blog

#img_left#Китайський Інтернет, на думку аналітиків, оточений «великою стіною цензури». За допомогою технологій, аналогічних тим, які використовують в усьому світі для протидії спаму і порнографії в Інтернеті, уряд Китаю спорудив віртуальну стіну в мережі, відому як система Great China Firewall. Ця «стіна» або як її ще називають «Золотий щит» обмежує для китайців доступ до іноземних сайтів, форумів і новинних порталів, що містять інформацію, невгодну прокомуністичній владі.



Китайський Інтернет і цензура

За офіційною версією Пекіна, за допомогою цензури влада пригнічує порнографію, азартні ігри і злочинність, однак насправді постійного контролю зазнає будь-яка інформація, що містить критику уряду. Пошукові системи, які працюють у Китаї, повинні здійснювати самоцензуру, тобто вони зобов’язані самостійно фільтрувати неугодні режиму компартії результати пошуку. У разі неприйняття Інтернет-компанією такої системи, вона буде змушена залишити територію КНР, як, приміром, сталося з пошукачем Google в березні.

Засновник компанії Google Сергій Брін нещодавно в інтерв’ю Wall Street Journal ототожнив режим Китаю з СРСР, де він народився і виріс. «Особливо це стосується цензури та стеження за дисидентами, — вважає він. — Я бачу такі ж характерні ознаки тоталітаризму, і особисто мене це дуже турбує».

У китайському Інтернеті фільтрується пошукова інформація, що включає такі ключові слова, як Тибет, Внутрішня Монголія, уйгури, активісти-демократи, права людини, різанина на площі Тяньаньмень у 1989 р., Тайвань, вчення Фалуньгун, Лі Хунчжи (засновник Фалуньгун), книга «Дев’ять коментарів про комуністичну партію», концерт Shen Yun і т.п.

Іншими словами, якщо ви введете ці слова в будь-якій пошуковій машині, перебуваючи, скажімо, в Європі або США, то пошукач видасть багато об’єктивної інформації щодо цих запитів. Але якщо ви перебуваєте в Китаї, то пошукачем буде представлена тільки та інформація, яка не суперечить інтересам компартії Китаю.

Інформація, яка стосується Фалуньгун, зазнає цензури особливо жорстко. Коли за даними дослідження, проведеного владою Китаю в 1999 році, число послідовників духовно-оздоровчої практики Фалуньгун перевищило 70 млн., генсек на той час Цзян Цземінь побачив у цьому загрозу для Комуністичної партії Китаю і її ідеології. З липня 1999 р. влада заборонила займатися Фалуньгун китайцям по всій країні і за допомогою державних ЗМІ стала поширювати наклепи про це вчення.

Послідовники Фалуньгун почали використовувати Інтернет для протистояння репресіям. Так, і по сьогоднішній день на китайському сайті minghui.org щодня публікуються випадки незаконних арештів, тортур і насильства китайських поліцейських над прихильниками вчення. Мешканцям Китаю закритий доступ до цього і багатьох інших сайтів на «чутливі теми».

#img_left#Щоправда, великий клопіт завдає китайській владі те, що організація «Рух за вільний Інтернет» розробила для китайців прості та ефективні методи прориву блокади китайського Інтернету. Це програмне забезпечення дозволяє отримати доступ до сайтів та інформації, яка фільтрується «Золотим щитом».

Структури, залучені в регулювання і цензуру китайського Інтернету



Згідно з дослідженням проекту «Open Net Initiative», організованого спільними зусиллями фахівців юридичної школи Гарварда і університетів Кембриджа, Оксфорда і Торонто, цензуру китайського Інтернету здійснюють і контролюють такі державні служби Китаю:

Державна рада КНР

Центральний відділ пропаганди

Міністерство телекомунікацій

Міністерство культури

Міністерство комерції

Міністерство громадської безпеки

Управління друку та видавничої діяльності

Міністерство інформаційної індустрії

Державне управління радіо, кіно і телебаченням

Комітет з державної таємниці та ін.

Заступник голови китайського «Руху за свободу Інтернету» Чжоу Шиюй вважає, що компартія Китаю сьогодні володіє найбільш передовими технологіями і найбільш потужними системами контролю Інтернету в світі. За його словами, спочатку у влади просто був великий брандмауер, а потім вони впровадили проект «Золотий щит» і створили Інтернет-армію, що складається з близько 280 тис. осіб.

Табу для китайських ЗМІ

Після відходу Google c китайського Інтернету Державна рада КНР опублікувала наступні вказівки для суворого дотримання всіма китайськими ЗМІ:

•    Для інформаційних повідомлень використовувати лише джерела з головних державних ЗМІ, публікація повідомлень інших джерел забороняється; заголовки статей, передрукованих з дозволених видань, не можна змінювати;

#img_left#•    При передруці новинних повідомлень обов’язково посилатися на державні джерела; не пропонувати будь-яких «тем для обговорення», не робити ніяких розслідувань, детальних репортажів не публікувати; щоб узяти інтерв’ю з експертами на дану тему, необхідний дозвіл влади, виданий заздалегідь;

•    Громадська думка, що підтримує рішення Google, і будь-яке «інакомислення» щодо політики держави, виражене графічно, у словах, аудіо- або відеозасобами має бути негайно вилучене з сайтів.

Крім того, Держрада видала вказівку прибрати на всіх сайтах будь-які слова, зображення, відео-та аудіоінформацію, які могли б бути використані для «нападу на партію, націю, державні органи влади чи політику, яку партія проводить по відношенню до мережі Інтернет».

Правила для реєстрації сайтів у Китаї

Офіційні китайські ЗМІ 8 лютого 2010 р. повідомили, що Міністерство інформаційної індустрії КНР встановило регіональним урядам нові правила щодо отримання доменного ім’я в зоні cn. За цими правилами, відтепер усі, хто хоче створити свій сайт у Китаї, зобов’язані пред’явити посвідчення особи і фотографію, а потім пройти співбесіду з відповідним чиновником, який вирішує, чи можна вам зареєструвати доменне ім’я.

За запевненням уряду компартії, це викликано необхідністю припинення порнографії в китайському Інтернеті, проте міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» вважає, що цим влада хоче залякати людей.

У заяві «Репортерів без кордонів» мовиться: «Ці нові правила щодо китайського Інтернету ми вважаємо великим кроком назад. … Їхні [представників компартії] аргументи про боротьбу з порнографією тільки туману наводять. Їхня справжня мета в тому, щоб посилити контроль китайського Інтернету».

Однак, незважаючи на те, що компартія КНР здійснює блокаду Інтернету, останнім часом саме «всесвітня павутина» стає найбільш дієвим засобом вираження думки народу, а також інструментом просування в Китаї принципів свободи думки, слова та інформації. В епоху стрімкого розвитку інформаційних технологій Інтернет став чи не єдиним вікном для китайців у світ, у якому відсутня цензура.

#img_left_nostream#Чотири великі винаходи стародавнього Китаю — так в однойменній книзі знаменитий дослідник китайської культури Джозеф Нідем охрестив винайдені в Середні віки папір, друкарство, порох і компас. Саме ці відкриття сприяли тому, що багато напрямків культури і мистецтв, раніше доступні лише багатіям, стали надбанням широких мас. Винаходи стародавнього Китаю зробили можливими й далекі подорожі, що сприяло відкриттю нових земель. Отже, розглянемо кожний із них у хронологічному порядку.

Винахід стародавнього Китаю № 1 — папір

Першим великим винаходом стародавнього Китаю вважається папір. Згідно з китайськими літописами династії Східна Хань, папір винайшов двірський євнух династії Хань — Цай Лун у 105 році н.е. У глибоку давнину в Китаї до появи паперу для записів використовували скручені в згортки смужки з бамбука, сувої з шовку, дерев’яні та глиняні таблички і т.д. Найбільш же древні китайські тексти або «цзягувень» були виявлені на черепашачих панцирах, які датуються 2-м тисячоліттям до н. е. (династія Шан).

У ІІІ столітті папір уже широко застосовували для записів замість більш дорогих традиційних матеріалів. Розроблена Цай Лунем технологія виробництва паперу полягала в наступному: кипляча суміш із пеньки, кори тутового дерева, старих риболовних сіток і тканин перетворювалася на пульпу, після чого її розтирали до пастоподібного однорідного стану і змішували з водою. У суміш занурювали сито в дерев’яній рамі з тростини, вичерпували ситом масу і струшували, щоб рідина стекла.

При цьому в ситі утворювався тонкий і рівний шар волокнистої маси. Цю масу потім перекидали на гладкі дошки. Дошки з виливками клали одна на іншу. Пов’язували стопку і накладали зверху вантаж. Потім затверділі і зміцнілі під пресом листи знімалися з дошок і сушилися. Виготовлений за такою технологією паперовий лист виходив легким, рівним, міцним, менш жовтим і більш зручним для записів.

Детальніше про історію паперу читайте в статті Виникнення паперу в Китаї: натхнення цивілізації

Винахід стародавнього Китаю № 2 — друкарство

Виникнення паперу сприяло появі іншого великого винаходу стародавнього Китаю — друкарства. Найдавніший відомий зразок друку на дерев’яних дощках — це сутра (буддійський текст) на санскриті, надрукована на конопляному папері приблизно між 650 і 670 роками н.е. Однак першою друкованою книгою зі стандартним розміром вважається зроблена під час династії Тан (618–907) Алмазна сутра. Вона складається з сувоїв довжиною 5,18 м.

Згідно з дослідником традиційної культури Китаю Джозефом Нідемом, методи друку, які використовувалися в каліграфії Алмазної сутри, значно перевершують по досконалості і вишуканості мініатюрну сутру, надруковану раніше. #img_right#Набірні шрифти: Державний діяч і вчений-ерудит Китаю Шень Ко (1031–1095) вперше виклав спосіб друку за допомогою набірного шрифту у своїй праці «Записки про струмок снів» у 1088 році, приписавши дане нововведення невідомому майстру Бі Шену. Шень Ко описав технологічний процес виробництва літер з обпаленої глини, процес друку і виготовлення набірних шрифтів. Палітурна техніка:

Виникнення друку в дев’ятому столітті істотно змінило техніку переплетення. Під кінець епохи Тан книга зі скручених сувоїв паперу перетворилася в стопку аркушів, що нагадує сучасну брошуру. Згодом при династії Сун (960–1279) листи стали згинати по центру, роблячи перев’язку типу «метелик», через що книга вже набула вигляду сучасної. Династія Юань (1271–1368) ввела корінець з цупкого паперу, а пізніше за часів династії Мін листи почали прошивати нитками. Друкарство в Китаї зробило великий внесок у збереження багатої культури, що формувалася століттями.

Винахід стародавнього Китаю № 3 — порох

Вважається, що порох був розроблений у Китаї в X столітті. Спочатку він використовувався як начинка в запальних снарядах, а пізніше були винайдені порохові снаряди вибухової дії. Порохову цівкову зброю, згідно з китайським літописом, вперше було застосовано в боях 1132 р. Це була довга бамбукова трубка, куди закладався порох і потім підпалювався. Цим «вогнеметом» ворогові наносилися сильні опіки. #img_left_nostream#Століття по тому, у 1259 році, вперше було винайдено рушницю, яка стріляє кулями — товста бамбукова трубка, в яку поміщався заряд пороху і кулі. Ще пізніше на рубежі 13–14 століть у Піднебесній поширилися металеві гармати, що заряджаються кам’яними ядрами.

Крім військової справи, порох активно застосовували і в побуті. Так, порох вважався добрим дезінфікуючим засобом при лікуванні виразок і ран, під час епідемій, а також його використовували для труїння шкідливих комах. Проте, мабуть, найбільш «яскравим» винаходом, який з’явився завдяки створенню пороху, є феєрверки. У Піднебесній вони мали особливе значення. За стародавніми повір’ями, злі духи сильно бояться яскравого світла і гучного звуку. Тому здавна на Новий китайський рік існувала традиція у дворах палити багаття з бамбука, який шипів у вогні і лопався з тріском. А винахід порохових зарядів, безсумнівно, налякав «нечисту силу» вже не на жарт — адже за силою звуку і світла вони значно перевершували старий спосіб.

Пізніше китайські вмільці почали створювати різнокольорові феєрверки шляхом додавання в порох різних речовин. Сьогодні феєрверки стали незамінним атрибутом святкування Нового року практично у всіх країнах світу.

Винахід стародавнього Китаю № 4 — компас

#img_right#

Перший прототип компаса, як вважається, з’явився за часів династії Хань (202 до н.е. — 220 н.е.), коли китайці почали використовувати магнітний залізняк, орієнтований на північ-південь. Правда, він отримав застосування не в навігації, а у ворожінні. У древньому тексті «Луньхен», написаному в 1 столітті н.е., в главі 52 древній компас описується так: «Цей інструмент нагадує ложку, і якщо його покласти на тарілку, то його ручка вкаже на південь». Опис магнітного компаса для визначення сторін світу вперше викладено в китайському манускрипті «Уцзін Цзуньяо» 1044 р. Компас працював на принципі залишкової намагніченості з нагрітих сталевих або залізних болванок, які відливалися у формі риби.

Останні клали в чашу з водою, і в результаті індукції і залишкової намагніченості з’являлися слабкі магнітні сили. У манускрипті згадано, що цей прилад використовували як покажчик курсу в парі з механічною «колісницею, яка вказує на південь». Більш досконалу конструкцію компаса запропонував уже згаданий китайський учений Шень Ко. У своїх «Записках про струмок снів» (1088) він детально описав магнітний відхил, тобто відхилення від напряму на істинну північ, і пристрій магнітного компаса з голкою. Використовувати компас для навігації вперше запропонував Чжу Юй у книзі «Застільні розмови в Нінчжоу» (1119 р.).

До відома: Крім чотирьох великих винаходів стародавнього Китаю, умільці Піднебесної подарували нашій цивілізації наступні корисності: китайський гороскоп, барабан, дзвін, арбалет, скрипку ерху, гонг, військові мистецтва «ушу», оздоровчу гімнастику цигун, виделку, локшину, пароварку, палички для їжі, чай, соєвий сир тофу, шовк, паперові гроші, лак, зубну щітку з щетини, туалетний папір, повітряного змія, газовий балон, настільну гру Го, гральні карти, фарфор і багато іншого.