Blog

У Франції 20 травня 2010 пройшов добродійний вечір в готелі "Дю Кап" в Антібах.

#img_gallery#

В середу, 12 травня, у Франції, на Блакитному березі, почав свою роботу 63-й Міжнародний Канський кінофестиваль.

На цьому фестивалі по червоній доріжці йдуть знаменитості і гостів в роскішних туалетах (частина 5 фотоогляду).

#img_gallery#

Китай. За даними китайських соціологів та економістів, основним джерелом ВВП Китаю є низька оплата праці китайських селян-мігрантів. Але, не дивлячись на це, ці люди залишаються найнижчим соціальний прошарок в китайському суспільстві.

#img_right#Кожен рік до і після новорічних свят у Китаї відбувається масова міграція людей. Переповнені авто- і залізничні вокзали, величезні потоки людей спрямовуються до кас, створюючи багатотисячні черги. Це явище одна з особливостей сучасного Китаю.

Більшість цих людей є робітниками-мігрантами з сільської місцевості, які перед святом їдуть додому, а після свята повертаються на роботу, яка знаходиться далеко від їхнього будинку і сім’ї.

За 30 років реформ і «політики відкритості» в КНР частка внеску в національний ВВП робітників-мігрантів зросла на 21%. За даними Китайської академії соціальних наук, протягом кількох останніх років працю китайських селян, включаючи робітників-мігрантів, становить не менше 60% ВВП.

За цифрами цього зростання ВВП, якими так вихваляється перед Заходом китайський уряд, значноїю мірою стоїть низькооплачуваний труд селян.

У своєму звіті з дослідження зарплат у світі китайський соціолог Лю Чжіжун проводить порівняння по зарплаті і соціальному забезпеченню між Китаєм та іншими країнами.

#img_left#Наведемо деякі дані з цього звіту. Найнижча зарплата в Китаї становить у середньому 15% аналогічної зарплати у світі. За цим показником Китай стоїть на 158 місці у світі.

Найнижча зарплата у КНР становить 25% ВВП на душу населення, у той час як у світі вона складає 58%. За цим показником Китай стоїть нижче навіть 32 африканських країн.

Зарплата китайських держслужбовців вище мінімальної зарплати в 6 разів, в світі в середньому – у 2 рази. Зарплата високих начальників держпідприємств у Китаї в 98 разів більша за найнижчу зарплату, в світі в середньому – в 5 разів. Різниця зарплат між галузями в Китаї складає 3000%, у світі в середньому – 70%.

Витрати на освіту в КНР складають 2,6% ВВП, що на 50% нижче світових показників. Витрати на медичне обслуговування в Китаї складають 4% ВВП, у той час, як у США, Німеччині, Англії і Франції – 15%. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Китай стоїть з кінця на 4 місці за рівнем справедливого надання лікування.

«За десять з гаком років Китай став однією з країн з найбільшою різницею в доходах між бідними і багатими. Як рейки потягу йдуть паралельно, так і розвиток країни в цілому має відбуватися рівномірно. Якщо рельсу чиновників прокласти вище, а рельсу простих людей нижче, то “поїзд-Китай” не зможе рухатися вперед на таких рейках», – говорить Лю.

Згідно з офіційною статистикою китайської влади, за останні 22 роки частка зарплати працівників у китайському ВВП скоротилася на 20%.

Величезні сили трудових мігрантів в Китаї витрачаються на розвиток інфраструктури міст, що становить більше 30% місцевого ВВП, але при цьому самим робітникам дістається з цього «котла» вкрай мало. Величезна армія робітників-мігрантів, що становить основну робочу силу в Китаї, стоїть в самому низу за рівнем соціального забезпечення і положення в суспільстві.

«Вставати раніше птахів, лягати спати пізніше кішок, трудитися важче волів, харчуватися гірше свиней», – це досить влучний опис «традиційного» становища робітників-мігрантів в Китаї. Таку характеристику навів один з китайських робітників у своєму блозі.

Селяни в Китаї живуть у найбільш примітивних умовах – часто, це брудні приміщення, побудовані з відходів будматеріалів. Уряд поставив їх у такі умови, що вони готові працювати на небезпечних і важких роботах, що дозволяє господарям підприємств заощаджувати на заходах з техніки безпеки. Наприклад, в місті Шеньчжень кожного дня в середньому 31 робочий стає інвалідом через виробничі травми, кожні 4,5 дні на виробництві гине 1 людина.

У Китаї відбувається найбільше в світі число аварій на шахтах. Більшість загиблих під час цих аварій – це робітники-мігранти. Перед тим як приступати до роботи, вони не проходять ніякого навчання і спеціальної підготовки. Господарі шахт поспішають скоріше отримати прибуток, тому цих селян відразу облямовують в забій, де знову ж практично не вживають жодних заходів безпеки. Згідно зі статистикою, більше 90% шахтарів у Китаї хворі на запилення легенів різних ступенів, а це більше мільйона людей. Їх смертність в 3 рази вище, ніж смертність від нещасних випадків на шахтах.

Більшість робітників-мігрантів працюють від 12 до 16 годин на день без оплати за понаднормові години. При цьому влада не дбає про їхнє здоров’я. Їм не призначене отримання страховки на пільгове лікування, у них немає практично ніякого соціального забезпечення. Згідно з дослідженням, понад 40% цих людей хворі різними захворюваннями, пов’язаними з основною роботою: туберкульоз, гепатит, гіперостоз, запилення легенів і так далі.

Згідно з офіційною статисткою, в 2004 році в Китаї місячний дохід понад 70% робітників-мігрантів був нижче 600 юанів ($ 85,7); в 2006 році ця цифра підвищилася до 800 юанів; в 2009 році 31,5% цих робочих на місяць отримували зарплату від 800 до 1200 юанів ($ 114,2 – $ 171,4).

Практично кожен робітник-мігрант в КНР на своєму досвіді знає, що таке вирахування з зарплати, позбавлення премії, затримка зарплати і навіть не виплата її зовсім. За даними Китайської академії соціальних наук у рік загальна сума затримки зарплати цим людям досягає 100 млрд юанів ($ 14,2 млрд). Вимагаючи виплати зароблених грошей і намагаючись відстоювати свої права, ці люди найчастіше піддаються побиттю та арештам, що нерідко призводить до самогубств викликаним станом безвиході.

#img_right#У даний час в Китаї спостерігається найбільша у світі міграція. Починаючи з 1994 року, в цій країні у п’ять разів збільшилась кількість міських жителів, а число робітників-мігрантів досягло 230 млн чоловік. Переїзд селян у міста неможливо уникнути. Цей етап пройшли багато європейських країн, в яких цей процес зайняв ціле століття і навіть більше.

У своєму звіті про розвиток міст науковий консультант Китайського дослідницького інституту проектного планування міст Цзоу Деци вказав, що кожен рік у китайських містах поселяються більше 100 млн селян, і це є найбільшою маятниковою міграцією в світі. Однак через діючу систему реєстрації, ці люди не можуть стати повноцінними городянами, а вічно змушені бути тільки тими, що приїхали на заробітки, що і є, на думку Цзоу, головною причиною негативних наслідків урбанізації в КНР.

З одного боку, робітники-мігранти з селян вносять найбільший внесок у зростання економіки, а з іншого – ці люди були викинуті за ворота соціального забезпечення.

Під впливом світової фінансової кризи в Китаї закрилася велика кількість підприємств, на яких працювали селяни-мігранти. Більш як 28 млн з них втратили роботу.

Один з представників Політичної консультативної ради КНР порахував, що кожен селянин, який приїхав до міста на заробітки, у середньому приносить дохід 25 тис. юанів ($3,5 тис.) на рік. При цьому сам селянин отримує від цієї суми в середньому лише 8 тис. юанів ( $1142), а інші гроші залишаються в місті.

Серед робітників-мігрантів 65,1% – це одружені чоловіки, які довго перебувають далеко від сім’ї. При цьому їхні дружини повинні нести на собі весь тягар турботи про дітей, по господарству і піклуватися про літніх батьків. Все це призводить до розпаду шлюбів. За статистикою 60% розлучень селян відбувається саме з цієї причини. Ця цифра стабільно збільшується.

Також нерідкі випадки, коли чоловік і дружина змушені виїхати на заробітки, залишивши своїх дітей на виховання бабусям і дідусям. За даними досліджень, в Китаї є понад 10 млн так залишених дітей, над вихованням яких практично ніхто не піклується. 80% злочинів, скоєних неповнолітніми серед селян, здійснюють саме ці діти.

Наведені данні дозволяють замислитися про ціну, яку платить країна за так зване “економічне чудо Китаю”, і чиї піт і кров стоять за показниками економічного зростання, і чиї заслуги присвоїла собі правляча компартія.

Продовжимо знайомство з «Вісьмома Безсмертними (ба сянь)». У цій главі йдеться про одного з них на ім’я Лі Те Гуай (Лі «залізна клюка»).

#img_left#Цей безсмертний найчастіше зображується кульгавим жебраком, що спирається на залізну клюку. У правій руці він тримає гарбуз-горлянку, в якій зберігається зілля за допомогою якого можна відокремити душу від тіла. За переказами, Лі був високою людиною з темним обличчям і великими очима, з кучерявою бородою та кучерявим волоссям на голові, схопленим залізним або золотим обручем. Юй Хуан (Нефритовий Імператор) дарував йому безсмертя за його шляхетні вчинки і лікування людей.

За однією з версій, Лі Те Гуай був лікарем і вченим. Згідно з твором філолога Вана Шичжень (1526-1590 рр.), Лі жив у 8 столітті н.е. і був також відомий, як Лі Нін’ян. Його особу пов’язують з Хань Сянцзи, племінником відомого конфуціанського мислителя Хань Юй, який жив в 768-824 рр.

40 років Лі Те Гуай осягав Дао в горах Чжуннаньшань, а потім, залишивши в хатині тіло, відправився мандрувати. Тіло розтерзав тигр, а душа, що повернулася вселилася в плоть померлого кульгавого жебрака. Розповідають, що Лі міг зменшуватися і ночував у своєму гарбузі-горлянці. На базарі він продавав чудотворні зілля, що ліковували від усіх хвороб.

Лі Те Гуай вважався покровителем магів, астрологів, чарівників і чаклунів, а також лікарів, і його зображення служили знаком аптекарських лавок.

За іншою версією, даос Лі був учнем і сучасником Лао Цзи. Він зневажав мирську суєту, вів аскетичний спосіб життя в гірській печері із кам’яним дверима. 40 років він прожив у горах, осягаючи таємниці безсмертя, сидячи на своїй циновці і часто забуваючи про їжу.

Одного разу в печері Даньшань, в провінції Аньхой, він залишив своє фізичне тіло доглядати учню і відправився до Лао Цзи, попередивши учня, що якщо він не повернеться через сім днів (Алхімічний цикл перетворень), то учень повинен буде знищити його тіло. Через шість днів учень дізнався про хворобу матері і, не чекаючи закінчення встановленого терміну, спалив тіло вчителя і пішов додому. Повернувшись, Лі виявив, що його тіло спалене. В цей час недалеко помер кульгавий жебрак, і Лі увійшов у його тіло. З того часу він набув вигляду кульгавого неімущого, та став Лі Те Гуаєм. Потім він з’явився в будинку учня, оживив його матір, а через 200 років взяв учня на небо.

Лі Те Гуай настільки добре опанував таємниці магії, що Нефритовий Імператор запросив його на Небо займатися цією ж справою. Лі Те Гуай відправився на небо, проте, часто з’являвся і на землі. Він брав вигляд старого, що продає лікарські зілля. Житло йому було не потрібно. Він зменшувався і влізав у свою сумку, що висіла на гаку або ж у гарбуз, а вранці вилазив назад.

Одного разу він захотів зробити безсмертним одного зі своїх учнів, Чаоду, і наказав йому слідувати за ним у палаючу піч. Чаоду, однак, злякався і не пішов за ним. Тоді Лі кинув у воду лист бамбука і запропонував Чаоду переплисти на ньому річку. Той знову відмовився. Тоді Лі сказав: «Ти дуже прив’язаний до земних речей і не зможеш стати безсмертним». Після цього він скочив на лист бамбука і переплив річку.

За деякими легендами, Лі Те Гуай був також учнем не тільки Лао Цзи, але і Богині Заходу – Сиванму.

Колобки-цукерки з сухофруктів — це не лише смачний, але ще й чудовий продукт для тих, хто вживає здорову їжу. Він також підійде для сироїдів і всіх, хто веде активний спосіб життя.

Приготування колобків — процес простий, не вимагає теплової обробки. Комбінації сухофруктів такі різноманітні, що ви можете сміливо фантазувати і експериментувати, створюючи щось нове.

Для приготування колобків підходять будь-які сухофрукти, пропущені через м’ясорубку — це фініки, інжир, курага, папайя, банани тощо.

Будь-які горіхи — грецькі, арахіс, фундук та ін.

Будь-яке насіння — сезам, соняшник, какао, кокосова стружка тощо.

Для надання пружної форми можна використовувати мед, повидло з яблук, імбиру, а також будь-які горіхові пасти, такі, наприклад, як: із кунжуту, фундука, мигдалю, марципану, фісташок тощо.

Приготування колобків:

Помістіть усі інгредієнти в миску, ретельно перемішайте і скачайте колобки.

Готові колобки обкатайте в насінні кунжуту, какао, порошку зеленого чаю мате або в кокосовій стружці.

Дайте настоятися кілька годин при кімнатній температурі, потім викладіть на блюдо або в коробочку. Колобки готові!

Для приготування колобків вам знадобиться:

• 2 ст. ложки пюре з фініків
• 2 ст. ложки пюре з кураги
• 1 ст. ложка кокосової стружки
• 1 ст. ложка злегка подрібнених волоських горіхів
• 3 ст. ложки мигдальної пасти

Смачного!