Федеральна прокуратура Німеччини веде слідство проти високопоставлених чиновників Китаю, які шпигували за послідовниками Фалуньгун у Німеччині.
В околицях Ганновера, одного дня вранці в середині травня у двері квартири Дань Суня подзвонили співробітники федеральної кримінальної служби і пред’явили ордер на обшук. Дань Сунь – доброзичливий сухорлявий пан, відкрив двері і попросив зайти. Він запросив пройти до кабінету, де на полиці стояла статуя Будди і пахло благовоніями. Федеральна прокуратура веде розслідування за підозрою його в шпигунській діяльності. Суня звинувачують у тому, що він працював на китайську розвідку, шпигував за послідовниками Фалуньгун, як повідомив журнал «Шпігель». Але для слідчих більше цікавили два високопоставлених урядових чиновника з Шанхаю, співучасників Суня.
Шпигунська діяльність Дань Суня почалася в 2005 році, коли він приїхав до Берліна, в китайське посольство за отриманням візи. З початку 90-х років він жив у Німеччині, отримавши громадянство. Одного разу Сунь вирішив відвідати свого хворого батька в Китаї. Отримання візи виявилося складною справою. Сунь вже довгий час практикує Фалуньгун і, з точки зору китайського уряду, є цікавим співрозмовником.
Дипломат, яка прийняла його заяву про видачу візи, займає провідне становище в консульському відділі посольства Китаю, що знаходиться в центрі Берліна. Служби новин прирівнюють його до міністерства розвідки. Китайська «КДБ» вважається найбільшою громадянської службою розвідки, і грає центральну роль у шпигунстві за кордоном.
Співробітниця консульства прямо запитала його про заняття Фалуньгун і запропонувала зустріч з двома уявними «китайськими експертами». Мова йшла про «дослідницький проект», нібито досліджує процес медитації з точки зору науки.
Сунь – академік, він видав багато книжок на цю тему, він зацікавився. Зустріч відбувалася у березні 2006 року в одному з ресторанів у центрі Берліна. Двоє чоловіків і одна жінка, які представилися, як співробітники університету Шанхаю – факультету традиційної китайської медицини. Один з них, на думку Суня, виглядав особливо благородним. Під час вечері зав’язалася жвава розмова, яка продовжилася в кімнаті готелю «Парк Інн» на Александерплатц. До півночі вони обговорювали духовні аспекти Фалуньгун, медичний ефект вправ і політичне переслідування Фалуньгун у Китаї.
Для послідовників Фалуньгун – це принцип життя. Мова йде про китайську традиційну медитативну практику, про властивості: Істина Доброта Терпіння, які досягаються за допомогою виконання п’яти класичних вправ цигун і завдяки відповідності практикуючого цим властивостям. Ця практика очищає тіло і дух. А для китайського уряду, навпаки, Фалуньгун – це «злий культ» і його послідовники – вороги держави, які переслідуються по всьому світу. Після того, як вчення широко поширилося, уряд, 22 липня 1999 року, наклало на нього заборону. Незадовго перед цим, у червні 1999 року було засновано «Офіс 610» для «викорінення злого культу» під прямим керівництвом компартії.
Тим вечором, Сунь не знав, що його співрозмовники ніякі не вчені, а працівники «Офісу 610». Принаймні, так стверджує Федеральна прокуратура Німеччини. Сяохуа Ч., «особливо благородна людина», за відомостями німецької розвідслужби, навіть є начальником офісу в ранзі віце-міністра.
«Якщо сюди із Шанхая прилітає глава «команди анти-Фалуньгун» для вербування агента з Німеччини, – це незвичайна справа. Це показує, наскільки важливо їм подолати цей рух. І як активно китайські служби готові діяти» – пише «Шпігель».
Десятиліттями азіати вважалися в Німеччині безпроблемним партнерами. Про секретні дії Пекіна німецька влада не знала нічого. Китай був темою для торгової палати, а не для секретних служб. Тепер часи змінилися. Ця величезна країна стала однією з найважливіших противників німецької контррозвідки. Спеціальний відділ займається «проникненнями» з Китаю, використовуючи тактику «російської лінії», розроблену під час холодної війни. Викриті дипломати, які працюють на розвідку, висилаються з країни за нелегальні дії, нові співробітники посольства перевіряються. Дружньо-нейтральні відносини перетворилися на приховану війну шпигунів.
Ця конспіративна діяльність підриває німецько-китайські відносини. Під час візиту пані Меркель до Китаю у 2007 році в зовнішньополітичних відносинах проявилася напруга. Тоді електронна пошта федерального уряду Німеччини була атакована хакерами, імовірно, зі схвалення китайського уряду. Від звинувачень у статті «Шпігеля» прем’єр-міністр Китаю Вень Цзябао дистанціювався: він пообіцяв пані Меркель, що Китай «рішуче й енергійно» боротиметься з хакерами.
Навесні 2009 року німецькою контррозвідкою був спійманий пан Ван з генерального консульства в Мюнхені. Він збирав відомості про уйгурів, налагоджував джерела інформації, зустрічався з людьми і передавав інформацію до Пекіна. У листопаді 2009 року німецька федеральна прокуратура обшукала квартири чотирьох підозрюваних, пана Вана вони не змогли затримати, оскільки він володів дипломатичною недоторканністю. Німецька влада зажадала від китайського уряду видворення Вана, і в грудні він покинув Німеччину.
Таких дипломатичних церемоній не удостояться борці з Фалуньгун Сяохуа Ч. і Бінь С. Вони будуть затримані, як тільки ступлять на землю Німеччини. Після бесіди в готелі «Парк Інн» вони продовжили контакт з Дань Сунем, навіть завели з ним дружбу. Вони регулярно обмінювалися електронними листами і майже щодня спілкувалися по скайпу.
З вересня 2008 року, як з’ясували співробітники контррозвідки, Сунь передавав у Китай всю електронну переписку послідовників Фалуньгун, які проживають у Європі. 2 січня 2009 року академік відкрив ще один електронний ящик GMX, до якого не він один мав доступ. Його китайські друзі теж користувалися цією адресою, федеральна кримінальна служба ідентифікувала їх в околицях Шанхая.
У той час, як німецькі служби говорять про «важливість інформації», Сунь стверджує, що хоча й посилав великий обсяг інформації про Фалуньгун, але тільки із загальнодоступних джерел, цитати з книг, з виступів, керівництва по медитації. Для Суня важливо «ніколи не порушувати німецькі і китайські закони». Він відчуває себе жертвою, яка потрапила в таємні механізми секретних служб. Він навіть не підозрював, що його співрозмовники були китайськими агентами.
У жовтні 2009 року, за сім місяців до обшуку, о 9 ранку в двері Дань Суня подзвонили двоє німецьких співробітників служби безпеки Нижньої Саксонії. «Ми знаємо, що ви працюєте на китайську службу розвідки, – сказав один з них. – Ви весь час знаходитеся під спостереженням». Одночасно він витяг фото готелю «Парк Інн»: «Що сталося в цьому готелі?» Відповідати на це питання Суню доведеться в суді. Дань Сунь (ім’я вигадане) сказав, що понад усе сподівався, що китайський уряд визнає жорстоке переслідування послідовників Фалуньгун «великою помилкою». Він, за його словами, вірить до цих пір у те, що йому вдалося переконати своїх співрозмовників з Китаю в тому, що потрібно припинити репресії Фалуньгун.
