Фінська ядерна енергетична компанія оголосила у понеділок про рішення негайно розірвати контракт із російською державною корпорацією “Росатом” на будівництво атомної електростанції, частково через війну в Україні, “яка посилила ризики для проєкту”, повідомляє Associated Press.
Фінська енергетична компанія Fennovoima також назвала “значні затримки та неможливість реалізації проєкту” як причину розірвання контракту на будівництво АЕС “Ханхіківі” на півночі Фінляндії.
Згідно з планом, на станції повинен був бути встановлений реактор з водою під тиском російського дизайну потужністю 1200 МВт, і атомна станція повинна була виробляти близько 10% електроенергії, необхідної Фінляндії, повідомила компанія.
У квітні 2021 року компанія оголосила, що будівельні роботи розпочнуться у 2023 році, а комерційна експлуатація — у 2029 році.
У своїй заяві генеральний директор компанії Fennovoima Йоахім Шпехт сказав, що це рішення, як очікується, вплине як на співробітників компанії, так і на компанії, що входять в ланцюжок поставок.
На зустрічі за зачиненими дверима китайські чиновники вищого рангу ясно дали зрозуміти, що добре усвідомлюють шкоду, яку завдає політика «нульової терпимості» щодо COVID-19, але вони не змінять цієї політики до ХХ З’їзду КПК, який проходитиме восени цього року.
Про це президент Торгової палати Європейського союзу у Китаї Йорг Вуттке в інтерв’ю швейцарському виданню Neue Zürich Zeitung.
Хвиля штаму «Омікрон» у Китаї призвела до того, що один за одним на карантин було закрито три мегаполіси: Сіань, Шеньчжень та Шанхай.
«У той час, як закордонні країни навчилися жити з вірусом, у Китаї влада постійно повертається до вихідної точки», — каже Вуттке.
Бувши провідним європейським бізнесменом, який понад 30 років жив і працював у Китаї, Вуттке має зв’язки з високопосадовцями Китаю та отримує інформацію з перших рук.
Торгова палата Європейського союзу в Китаї, членом якої є Вуттке, 8 квітня надіслала листа віцепрем’єру Держради компартії Китаю Ху Чуньхуа, в якому пояснила, як політика «нульової терпимості», що проводиться Пекіном, порушує діяльність європейських компаній у Китаї. У листі говорилося, що старі методи масового тестування та ізоляції не працюють у випадку зі штамом «Омікрон» і що Пекіну слід переглянути свою політику щодо цього.
Через 20 днів після відправки цього листа Вуттке запитали, чи бачить він якісь ознаки того, що пекінська влада переглядає політику «нульової терпимості»? Його відповідь була: “Ні”.
Він намагався сказати своїм знайомим в уряді КНР, що вони можуть використовувати інші країни як приклад того, як можна ефективно боротися з вірусом і навчитися жити з ним. Проте чиновники у Пекіні не слухали його.
За словами Вуттке, 150 тисяч нових випадків зараження на день вже можуть не бути проблемою в Німеччині, проте 20 тисяч таких випадків все ще вважаються занадто великою кількістю в Китаї.
«За останні два роки партійне керівництво [Китаю] і уряд придумали наратив про те, що Китай впорався з епідемією набагато краще, ніж західні країни, що розкладаються. Зараз подібні заяви перетворюються на ніщо прямо в них на очах», — каже Вуттке.
Чиновники усвідомлюють шкоду “нульової терпимості”, але не можуть це зупинити
На зустрічі за зачиненими дверима Вуттке провів ряд особистих зустрічей із високопосадовцями Китаю. Вони ясно дали зрозуміти, що добре обізнані з негативним впливом політики «нульової терпимості» на економіку країни, але цю політику неможливо припинити до завершення ХХ З’їзду КПК.
«На закритих засіданнях, особливо в міністерствах, які займаються економікою та бізнесом, я зустрічав добре поінформованих, неупереджених політиків вищої ланки. Вони чудово розуміють, що означає політика «нульової терпимості» для економіки, але зараз вони не можуть нічого зробити, щоб змінити цю політику», — розповідає Вуттке.
Далі він пояснив: «Голова Сі сподівається бути затвердженим на третій термін правління, тому в такий ключовий момент він не може змінити своєї риторики. Голова Сі загнав себе відразу в дві безвиході: він не може змінити свою політику «нульової терпимості», і також не може змінити свої дружні стосунки з Путіним».
Китайці бояться вірусу і ще більше бояться, що їх посадять на карантин
За словами Вуттке, пересічні громадяни в Китаї справді бояться нового коронавірусу. Усіх, у кого виявляється позитивний тест, одразу забирають із дому, як ув’язненого, і змушують жити у притулку із тисячами інших людей. Умови там жахливі, і саме там люди справді хворіють.
Урядова пропаганда змусила китайців дуже боятися вірусу
«Влада не сказала людям про те, що штам «Омікрон» м’якший або інші країни навчилися жити з цим вірусом. Влада [КНР] цілий рік критикувала західні мРНК-вакцини, внаслідок чого китайці зовсім перестали вірити вакцинації».
Так само офіційна пропаганда створила нинішню дилему, і тепер влада не може визнати, що є інший ефективний спосіб боротьби з COVID-19, крім розрекламованої ними політики «нульової терпимості».
«Вони [влада КНР] не може визнати, що європейці знову можуть літати у відпустку та значною мірою жити нормальним життям [без використання жорстких локдаунів, як у Китаї]. Чиновники не можуть визнати і те, що крім китайської вакцини також ефективно можна використовувати західну мРНК-вакцину», — пояснив Вуттке.
Економіка може бути принесена в жертву антиковідної політики
Нинішній рік для китайської економіки розпочався досить непогано. Однак, за словами Вуттке, після того, як 28 березня в Шанхаї було підтверджено перші випадки захворювання, все звалилося.
Політика «нульової терпимості» змусила великий економічний центр Шанхай та прилеглі райони заплатити велику економічну ціну. Так, за перші три тижні квітня обсяги вантажних перевезень у Шанхаї впали на 81% у річному обчисленні. А в сусідній провінції Цзянсу аналогічне падіння становило 30%. Загалом у країні обсяги вантажоперевезень у квітні скоротилися на 15% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Щодо декларованого владою річного зростання економіки на 5,5% Вуттке впевнений, що досягти таких показників буде нереально і що зростання може становити максимум 4%.
«Прагнення інвестувати не повернеться доти, доки [бізнес-спільнота] не повірить, що політика «нульової терпимості» не зміниться. Жодна податково-бюджетна політика не може компенсувати ці обмеження».
«[Влада КНР] зосередила велику увагу на політиці «нульової терпимості». Внаслідок цього багато чиновників перебувають у стані саморуйнування. Вони зовсім не дбають про короткострокову економіку. У нинішній ситуації чиновники, орієнтовані на бізнес, навряд чи виживуть. Великий страх викликає директива зверху, яка каже, що, якщо у підконтрольному вам регіоні з’являється підтверджений випадок захворювання, у вас є серйозна проблема», — резюмував Вуттке.
Финская ядерная энергетическая компания объявила в понедельник о решении немедленно расторгнуть контракт с российской государственной корпорацией “Росатом” на строительство атомной электростанции, отчасти из-за войны в Украине, “которая усугубила риски для проекта”, сообщает Associated Press.
Финская энергетическая компания Fennovoima также назвала “значительные задержки и невозможность реализации проекта” в качестве причины расторжения контракта на строительство АЭС “Ханхикиви” на севере Финляндии.
Согласно плану, на станции должен был быть установлен реактор с водой под давлением российского дизайна мощностью 1 200 МВт, и атомная станция должна была вырабатывать около 10% электроэнергии, необходимой Финляндии, сообщила компания.
В апреле 2021 года компания объявила, что строительные работы начнутся в 2023 году, а коммерческая эксплуатация — в 2029 году.
В своем заявлении генеральный директор компании Fennovoima Йоахим Шпехт сказал, что это решение, как ожидается, окажет значительное влияние, как на сотрудников компании, так и на компании, входящие в цепочку поставок.
Згідно з недавнім опитуванням, на тлі зростання цін на продукти харчування в Канаді зростає популярність садівництва.
Опитування, проведене Ангусом Рідом (Angus Reid) та Лабораторією агропродовольчої аналітики Університету Делхаузі, показало, що 52% канадців стали вирощувати продукти харчування вдома, що на 1% більше, ніж у 2020 році. Серед них 9% почали займатися садівництвом після пандемії.
При цьому 17% респондентів вирощували продукти харчування раніше, але зараз перестали, 8% канадців сказали, що цього року вперше вирощуватимуть продукти вдома. Це говорить про те, що понад 1 мільйон із приблизно 14 мільйонів канадських домогосподарств внесуть цю зміну. Причому 85% нових садівників становлять городяни, 46% з яких молодше 35 років.
Найвища частка новачків у країні — 10% нових садівників — зафіксована в Атлантичному регіоні, за ним йдуть Квебек та Онтаріо, які мають по 8%.
Найвищий загальний відсоток садівників — у Саскачевані, на півдні центральної частини Канади, а найнижчий — в Онтаріо, у центральній частині країни. Проте з початком пандемії в Онтаріо та Атлантичному регіоні спостерігалося найбільше зростання кількості садівників.
На думку Сільвена Шарлебуа (Sylvain Charlebois), директора Лабораторії агропродовольчого аналізу, зростання інтересу до садівництва не є швидкоплинним захопленням.
«Завдяки ковіду садівництво в Канаді переживає друге дихання. Результати ясно показують, що садівництво залишається популярним заняттям у Канаді навіть після двох років пандемії», — зазначив Шарлебуа у пресрелізі.
Що стосується мотивуючих факторів, майже три чверті канадців (74%) кажуть, що їм подобається садівництво або це відмінне хобі, а 49% вважають, що зелень, овочі та фрукти, які вони вирощують, вищої якості, ніж ті, що продаються у магазині. Економія грошей мотивує 41% садівників, у той час, як 12% переймаються браком продовольства, і лише 3% займаються садівництвом з метою додаткового доходу.
Согласно недавнему опросу, на фоне роста цен на продукты питания в Канаде растёт популярность садоводства.
Опрос, проведённый Ангусом Ридом (Angus Reid) и Лабораторией агропродовольственной аналитики Университета Дэлхаузи, показал, что 52% канадцев стали выращивать продукты питания дома, что на 1% больше, чем в 2020 году. Среди них 9% начали заниматься садоводством после пандемии.
При этом 17% респондентов выращивали продукты питания раньше, но сейчас перестали, 8% канадцев сказали, что в этом году впервые будут выращивать продукты дома. Это говорит о том, что более 1 миллиона из примерно 14 миллионов канадских домохозяйств внесут это изменение. Причём 85% новых садоводов составляют горожане, 46% из которых моложе 35 лет.
Самая высокая доля новичков в стране — 10% новых садоводов — зафиксирована в Атлантическом регионе, за ним следуют Квебек и Онтарио, у которых по 8%.
Самый высокий общий процент садоводов — в Саскачеване, на юге центральной части Канады, а самый низкий — в Онтарио, в центральной части страны. Однако с началом пандемии в Онтарио и Атлантическом регионе наблюдался самый большой рост числа садоводов.
По мнению Сильвена Шарлебуа (Sylvain Charlebois), директора Лаборатории агропродовольственного анализа, возросший интерес к садоводству не является мимолётным увлечением.
«Благодаря ковид садоводство в Канаде переживает второе дыхание. Результаты ясно показывают, что садоводство остаётся популярным занятием в Канаде даже после двух лет пандемии», — отметил Шарлебуа в пресс-релизе.
Что касается мотивирующих факторов, почти три четверти канадцев (74%) говорят, что им нравится садоводство или это отличное хобби, а 49% считают, что зелень, овощи и фрукты, которые они выращивают, более высокого качества, чем те, что продаются в магазине. Экономия денег мотивирует 41% садоводов, в то время как 12% беспокоятся о нехватке продовольствия, и только 3% занимаются садоводством с целью дополнительного дохода.
Головний пропагандист Російської Федерації Дмитро Кисельов продовжує просувати ідею ядерних ударів, заявляючи у своїй передачі “Вісті тижня” на телеканалі “Россия1”, що “Росія може перетворити Велику Британію на радіоактивну пустелю”. Для цього достатньо «підводних човнів Росії «Посейдон» або «ракети Сармат».
У своїх пропагандистських заявах Кисельов посилається на твердження прем’єр-міністра Великобританії про те, що він попереджав Росію про те, що у разі реальної ядерної загрози з боку Росії уряд Великобританії не проводитиме попередні консультації з союзниками, а ухвалить рішення самостійно.
Нижче наводиться повний виступ Дмитра Кисельова, який транслювався у прямому ефірі телеканалу “Россия1”:
Главный пропагандист Российской Федерации Дмитрий Киселёв продолжает продвигать идею ядерных ударов, заявляя в своей передаче “Вести недели” на телеканале “Россия1”, что “Россия может превратить Великобританию в радиоактивную пустыню”. Для этого достаточно «подлодки России «Посейдон» или «ракеты Сармат».
В своих пропагандистских заявлениях Киселёв ссылается на утверждения премьер-министра Великобритании о том, что он предупреждал Россию о том, что в случае реальной ядерной угрозы со стороны России правительство Великобритании не будет проводить предварительные консультации с союзниками, а примет решение самостоятельно.
Ниже приводится полное выступление Дмитрия Киселева, транслировавшееся в прямом эфире телеканала “Россия1”:
За даними української розвідки, Росія готується до спалаху холери у регіонах, що межують з Україною.
Так, голова Росспоживнагляду Ганна Попова підписала постанову про додаткові заходи щодо профілактики холери. Особлива увага приділяється додатковим профілактичним заходам у прикордонних з Україною регіонах: Брянській, Курській, Білгородській, Воронезькій та Ростовській областях, Краснодарському краї та окупованому Криму.
Керівникам територіальних управлінь доручено до 15 травня підготувати лабораторії для проведення аналізів на холеру, а до 1 червня забезпечити готовність медичних установ до застосування протиепідемічних заходів.
Цілком імовірно, що наприкінці травня та на початку червня російські лідери вдадуться до провокацій у регіонах, що межують з Україною. Традиційно вони спробують перекласти відповідальність за це на Україну, звинувативши її у застосуванні біологічної зброї.
По данным украинской разведки, Россия готовится к вспышке холеры в регионах, граничащих с Украиной.
Так, глава Роспотребнадзора Анна Попова подписала постановление о дополнительных мерах по профилактике холеры. Особое внимание уделяется дополнительным профилактическим мерам в приграничных с Украиной регионах: Брянской, Курской, Белгородской, Воронежской и Ростовской областях, Краснодарском крае и оккупированном Крыму.
Руководителям территориальных управлений поручено к 15 мая подготовить лаборатории для проведения анализов на холеру, а к 1 июня обеспечить готовность медицинских учреждений к применению противоэпидемических мероприятий.
Вполне вероятно, что в конце мая и начале июня российские лидеры прибегнут к провокациям в регионах, граничащих с Украиной. Традиционно они попытаются переложить ответственность за это на Украину, обвинив ее в применении биологического оружия.
1 мая министр экономики и климата Германии Роберт Хабек заявил, что страна добилась прогресса в сокращении зависимости от российского ископаемого топлива и рассчитывает к концу лета стать полностью независимой от импорта российской сырой нефти.
Министерство экономики и климата заявило в Twitter, что эта цель является «реалистичной», отметив при этом, что с начала года страна уже сократила свою долю импорта российских энергоносителей до 12 % по нефти, до 8 % по углю и 35 % по природному газу.
«Все эти шаги, которые мы предпринимаем, требуют огромных совместных усилий от всех участников, и они также означают затраты, которые ощущаются как экономикой, так и потребителями. Но они необходимы, если мы больше не хотим подвергаться шантажу со стороны России», — сказал Хабек в своем заявлении.
Германии удалось за относительно короткое время перейти на закупки нефти и угля в других странах, поэтому «полная независимость от импорта российской сырой нефти к концу лета вполне реальна», — заявили в министерстве Хабека.
Германия, крупнейшая экономика Европы, испытывает растущее давление со стороны Украины и других стран, требующих сократить импорт энергоносителей из России.
Цены на энергоносители в Германии выросли почти на 40 %, страна закупает для своих потребностей около 25 % нефти и 40 % газа в России, в результате этого чиновники не хотят сокращать импорт.
Хотя доля импорта природного газа из России снизилась до 35 % после вторжения в Украину, отчасти благодаря увеличению закупок в Норвегии и Нидерландах, центральный банк Германии заявил, что полное отключение страны от российской нефти может иметь экономические последствия в виде роста инфляции и снижения экономического производства страны примерно на 5 %.
Однако критики утверждают, что выгодные платежи за энергоносители служат дальнейшему подкреплению вторжения Путина в Украину.
В настоящее время ЕС платит России ежедневно по $ 850 млн за нефть и природный газ.
Опрос, проведенный 2 мая Институтом Ifo, показал, что все меньше немецких компаний опасаются за свое выживание, несмотря на экономические риски, связанные с войной в Украине.
По данным института, только 7,1 % из почти 8 500 опрошенных компаний считают, что их существование находится под угрозой, что почти в два раза меньше, чем в предыдущем опросе в январе, когда этот показатель составлял 13,7 %.
Для дальнейшего сокращения российского импорта Германия планирует ускорить строительство терминалов для сжиженного природного газа, но отмечает, что это требует огромных совместных усилий, которые также повлекут за собой расходы, которые ощутит экономика и потребители.
Комментарии Хабека прозвучали в тот момент, когда Европейский Союз рассматривает возможность введения эмбарго на поставки российской нефти в рамках шестого пакета санкций против этой страны.
Исполнительный вице-президент Еврокомиссии Валдис Домбровскис заявил на прошлой неделе в интервью лондонской газете The Times, что страны ЕС рассматривают «некоторую форму нефтяного эмбарго», но оно должно быть введено «таким образом, чтобы максимально усилить давление на Россию и при этом минимизировать побочный ущерб для нас самих».
Между тем, 26 апреля российский энергетический гигант «Газпром» отключил поставки газа в Польшу и Болгарию после того, как эти две страны не заплатили в рублях.
Компания, расположенная в Санкт-Петербурге, отметила, что «оплата за газ, поставленный с 1 апреля, должна производиться в рублях», как предписано Путиным, и что обе страны были уведомлены об этом «своевременно».
