antonprima.pro

Blog

  • Десерти: Крем «Шарлотт»

    Десерти: Крем «Шарлотт»

    Крем Шарлотт
    Крем Шарлотт готується дуже просто і для його приготування не потрібен великий набір продуктів.
    Не дивлячись на це, крем дуже універсальний і підходить для прошарку тортів, для їхньої прикраси, а також для прикраси кексів і тістечок, і навіть для наповнення еклерів і профітролів.
    Цей крем легко забарвлюється харчовими барвниками, а якщо до складу включити какао, ви отримаєте ніжний шоколадний крем.

    Інгредієнти:

    Масло вершкове — 80 г
    Цукор — 70 г (3 ст.л.)
    Молоко — 50 г
    Білки яєць — 2 шт
    Ванільна пудра — 1 г
    Вихід готової страви — 200 г

     

    Технологія приготування

    Для приготування крему готують яєчно-молочний сироп. Цукор (90% від кількості за рецептурою) з молоком доводять до кипіння. Білки збивають 5—7 хвилин з рештою цукру. В яєчну масу  поступово тонкою цівкою вливають гаряче молоко з цукром. Отриману масу ставлять на водяну баню і уварюють при температурі 104—105ºС до загустіння (близько 10 хвилин). Яєчно-молочний сироп проціджують і швидко охолоджують до 20ºС постійно помішуючи, щоб не утворилась плівка на поверхні.

    Вершкове масло збивають 7—10 хвилин при невеликих обертах, потім, збільшивши кількість обертів, маленькими порціями додають яєчно-масляний сироп, ванільну пудру і збивають ще 10—15 хвилин.
     

  • Рецепт пряників з повидлом

    Рецепт пряників з повидлом

    Пропонуємо до вашої уваги рецепт пряників з повидлом.

    Готуємо пряники з повидлом. (Wul/Dreamstime Stock Photos & Stock Free Images)

    Для їх приготування нам знадобляться такі продукти:

    • 300 г пшеничного або житнього борошна
    • 1 склянка цукру (250 г)
    • 1 ч.л. кориці
    • 1 ч.л. гвоздики
    • трохи фенхеля і запашного перцю
    • 1/2 пакетика розпушувача
    • 2—3 ст.л. меду
    • 2 ст.л. молока
    • 2 яйця
    • цукрова пудра

    Для начинки:

    • 5 ст.л. повидла
    • 1 ст.л. лимонної цедри
    • 8 ст.л. ядер горіхів
    • 150 г фініків

    таблиця мір і ваги

    Рецепт пряників з повидлом:

    Мед розігріємо і перемішаємо з розпушувачем, гвоздикою, корицею, фенхелем, перцем, молоком і збитим яйцем.

    Додамо цукор, просіяне борошно і замісимо тісто. Розділимо тісто на 3 частини і розкачаємо смужками завширшки 5 см.

    Приготуємо начинку

    Перемішаємо повидло з натертою лимонною цедрою, крупно нарізаними фініками і горіхами.

    Посередині кожної смужки покладемо начинку, сторони смуг з’єднаємо, защипаємо краї і покладемо на лист швом донизу.

    Змащуємо вироби яйцем і випікаємо в духовці при температурі 180 градусів.

    Готові пряники посиплемо цукровою пудрою.

    Наріжемо косими скибочками і подамо до столу з молоком або ароматним чаєм.

    Смачного!

  • Рецепт: горіхи із сиру

    Рецепт: горіхи із сиру

    Для приготування «горіхів із сиру» — сирних кульок — нам знадобляться такі продукти:

    • 250 г сиру
    • 2 яйця
    • 5—6 ст.л. цукру
    • 0,5 ч.л. соди, гашеної оцтом
    • щіпка солі
    • 1 склянка борошна
    • 1 пакетик ваніліну
    • олія

    Горіхи із сиру. Приготування:

    Готуємо тісто. У сир додамо яйця, цукор, сіль, соду гашену оцтом, ванілін, все перемішаємо до однорідної маси. Потім додамо борошно. З тіста зробимо кульки. Сирні кульки обваляємо в манній крупі і обсмажимо на олії до золотистого кольору. Готові кульки обваляємо у цукровій пудрі.

  • Рецепт: Рисова локшина по-корейськи

    Рецепт: Рисова локшина по-корейськи

    Для приготування такої локшини найкраще використовувати сковороду-вок! Але можна приготувати страву і в звичайній великій сковороді з антипригарним покриттям. Рецепт дуже простий і готується швидко!

    Для приготування страви «Рисова локшина по-корейськи» нам знадобляться продукти:

    • 300 г рисової локшини;
    • 300 г м’яса (свинина);
    • 2 цибулини;
    • 100 г грибів (консервовані шампіньйони);
    • солодкий червоний перець;
    • 200 г мексиканської овочевої суміші;
    • 2 ст. л. соєвого соусу;
    • 1 ч. л. винного оцту;
    • оливкова олія;
    • сіль за смаком.

    Процес приготування рисової локшини по-корейськи:

    Свинину наріжемо невеликими смужками і обсмажимо на олії. Цибулю наріжемо кільцями, перець і гриби подрібнимо. Додамо овочі до м’яса, обсмажуємо близько 10 хв. Потім увіллємо винний і соєвий соус, посолимо і готуватимемо ще 2 хв. Рисову локшину замочимо на 8 хв. Воду зіллємо. Варимо локшину протягом 5 хв. Локшину викладемо до м’яса і готуємо ще протягом 5 хв.

    Корисно знати:

    Оливкова олія містить органічні кислоти, мінерали і вітаміни, які так необхідні організму людини. Крім того, оливкова олія чинить омолоджувальну дію, покращує роботу травної системи.

  • Рецепт сирного супу з грибами

    Сирний суп — один із найулюбленіших супів у багатьох сім’ях, завдяки ніжному вершковому смаку.

    Він ситний і його нескладно приготувати.

    Для цього знадобиться:

    • 3 л води або бульйону;
    • 100 г свіжих печериць;
    • 100 г цвітної капусти;
    • 100 г рису;
    • 2 пачки у фользі (180 г) плавленого сиру;
    • 2—3 середні картоплини;
    • 1 цибулина;
    • 1 морквина;
    • соняшникова олія;
    • 2—4 ст. л. нарізаної зелені;
    • сіль, перець

    Очищаємо картоплю, моркву і цибулю.

    Промиваємо рис, печериці та капусту.

    Воду доводимо до кипіння.

    Поки вода закипає, підготуємо овочі. Картоплю нарізаємо соломкою, цибулю — кубиками, печериці — скибочками. Суцвіття капусти розрізаємо на чотири частини, моркву тремо на крупній тертці.

    Як тільки вода закипить — додаємо картоплю. Потім, коли вода знову закипить, висипаємо рис. Піну від картоплі і рису знімаємо.

    Тільки-но починає варитися картопля, відразу ставимо сковороду на вогонь і в соняшниковій олії кілька хвилин обсмажуємо цибулю.

    Потім додаємо моркву і обсмажуємо її до золотистого кольору.

    Додаємо печериці і злегка підсмажуємо. Піджарку висипаємо в каструлю.
    Додаємо капусту. Поки вона вариться, натираємо на тертці плавлений сирок і висипаємо в суп.

    Перемішуємо — потрібно щоб сирок повністю розчинився.

    Солимо, додаємо приправи.

    Суп потрібно поварити ще близько 5 хвилин на слабкому вогні і вимкнути.

    За бажанням можна дати супу настоятися близько 10 хвилин.

    Перед подаванням додати зелень.

    Смачного!

    Читайте також:
    Суп з помідорами
    Андалузский суп гаспачо

  • Китайський суп: готуємо вдома

    Китайський суп: готуємо вдома

    Святковий обід у Піднебесній включає як мінімум три види китайського супу, наприклад, суп з плавників акули, суп з ластівкового гнізда і між стравами — суп з гірчичною зеленню. На вишуканих обідах подають суп і під час великої перерви між стравами для нейтралізації смаку попередньої серії страв і «очищення піднебіння», що дозволяє повною мірою насолодитися новими стравами.

    Але яким би не був китайський суп, вишуканим банкетним або простим повсякденним, його основу завжди повинен становити добрий бульйон. Такий бульйон повинен під час довгого помірного варіння витягти весь природний букет і солодкість із кісток і м’яса. Крім того, він повинен бути нейтральним — щоб приправи і спеції, які будуть введені потім, могли безперешкодно розкрити свій аромат. Зважаючи на це, кухарі в Китаї для варіння бульйону використовують тільки курятину або свинину, але ніколи — яловичину, оскільки їй характерний більш виражений смак.

    Китайський суп

    Китайський суп буває легким (або швидким) і щільним (або «цілющим»).

    У багатьох супах тривалого варіння використовуються сушені продукти. Це одна з особливостей китайської кухні. Століття тому китайці опанували науку збереження харчових продуктів за допомогою заквашування та висушування під вітром і на сонці. Такі продукти, як корінь лотоса, китайський мангольд, ріпа, гриби, гірка диня, морські водорості і т.п., висушуються, навіть якщо вони вживаються в їжу і свіжими. Висушені морепродукти, такі як плавники акули, каракатиці, кальмари, устриці та гребінці, використовувати в китайському супі краще, оскільки сушені продукти змінюють смакові якості супу, роблячи його більш насиченим. Тривале варіння на повільному вогні надає китайському супу особливий смак.

    У звичайний день вдома подають якийсь один вид супу. Зазвичай достатньо густий, з шматочками курки, м’яса, сушених грибів, кореня лотоса і з різними іншими овочами, щоб китайський суп вийшов ситний. Кожному гостю надається право налити собі стільки супу, скільки він забажає, тому супи зазвичай подають у великій супниці. Їдять супи з піал, використовуючи невелику фарфорову або металеву ложку-черпачок діаметром близько 15 см. Як правило, суп є останньою стравою обіду.

    Готуємо китайський суп вдома

    Китайський суп

    Рецепт № 1. Китайський суп

    Варена куряча грудка — 200 г
    Соєвий соус — 2 ст.ложки
    Рисове вино або сухий херес — 4 ст.ложки
    Мелений білий перець
    Часник — 10 зубчиків
    Шпинат — 100 г
    Лимонний сік — 4 ст.ложки
    Бульйон курячий — 1,5 л
    Рисова локшина — 60 г
    Порізана кінза — 1 ст.ложка

    Щоб приготувати китайський суп, спершу наріжте м’ясо вузькими смужками. Херес з’єднайте з соєвим соусом, посипте перцем і вилийте на м’ясо.

    Доведіть бульйон до кипіння, почистіть часник і опустіть в бульйон. Зменшіть вогонь. Нехай часник вариться близько 10 хвилин, потім вийміть його.

    Переберіть шпинат, помийте і наріжте. Введіть його в бульйон і варіть близько 3 хвилин. Вичавіть в суп лимонного соку, куряче м’ясо з маринадом, локшину і варіть протягом хвилини.

    Китайський суп готовий. Подаючи до столу, для краси посипте його нарізаною кінзою.
     

    Рецепт № 2. Китайський суп

    вода — 2 л
    куряча грудка — 2 шт
    морква — 1 шт
    консервовані паростки бамбука — 150–200 г
    сушені гриби шиітаке — 80 г
    цукор — 1 ст. ложка
    світлий соєвий соус — 4–5 ст. ложок
    чорний перець горошком, свіжий перець чилі, соус, зелень кінзи — за смаком

    Курячі грудки помийте, залийте водою і поставте на середній вогонь. Додайте цілу очищену моркву, трохи горошин чорного перцю і солі за смаком. Варіть близько години.

    Тим часом замочіть сушені гриби в теплій воді протягом 40 хвилин, потім вийміть їх і наріжте скибочками.

    Моркву і курячі грудки вийміть з бульйону, наріжте маленькими шматочками і складіть в миску. Додайте консервовані паростки бамбука і скибочки грибів. Влийте соєвий соус, введіть цукор і сіль. Все перемішайте і залиште на годину для маринування.

    Далі викладіть маринад у каструлю з киплячим бульйоном, нагрійте до кипіння і варіть близько 5 хвилин. Готовий китайський суп розлийте по тарілках. За бажанням прикрасьте зеленню кінзи і дрібно нарізаним перчиком чилі.
     

    Рецепт № 3. Китайський кисло-гострий суп з локшиною

    Бульйон — 3 л
    Гриби шиітаке — 10 шт
    Перець чилі — 1 шт
    Корінь імбиру — 50 г
    Лимон — 1 шт
    Локшина рисова — 50 г
    Рисове борошно або картопляний крохмаль — 4 ст.ложки
    Яйця — 2 шт
    Тофу (соєвий сир) — 100 г
    Помідори — 2 шт
    Соєвий соус — за смаком

    Спосіб приготування:

    Гриби замочіть у воді десь на годину для збільшення в об’ємі.

    Потім обсушіть гриби і наріжте смужками.

    Подрібніть корінь імбиру і разом із перцем чилі і грибами опустіть в каструлю з бульйоном. Поставте каструлю на вогонь і варіть протягом півгодини. Після цього влийте сік лимона і вийміть з супу перець. Опустіть в суп локшину.

    Потім влийте в борошно трохи води, перемішайте до консистенції сметани і вилийте в каструлю.

    Збийте яйця міксером і тонкою цівкою введіть в суп. Проваріть близько 5 хвилин.

    Наріжте тим часом помідори, тофу і додайте в суп. Готуйте ще 2–3 хвилини. Після виключення вогню бажано дати китайському супу настоятися.
     

    Рецепт № 4. Китайський суп курячий

    Морква — 2 шт
    Цибулина —1 шт
    Цибуля-порей — 1 шт
    Часник — 1 зубчик
    Капуста — 1 чашка, порізана тонкою соломкою
    Бульйон курячий
    Чорні китайські гриби (можна білі)
    Спагеті сушені
    Соєвий соус

    Поріжте грудки, посоліть і поперчіть. У моркві зробіть виїмки і поріжте на кружечки, щоб зробити «квіточки». Цибулю наріжте соломкою. В олії стушкуйте моркву, цибулю та подрібнений часник протягом двох хвилин. Потім покладіть капусту і курку, налийте необхідну вам кількість бульйону (в залежності від бажаної густоти китайського супу) і тушкуйте ще протягом 15 хвилин.

    Замочіть гриби і спагеті приблизно на 20 хвилин, а потім варіть в супі 5 хвилин. В кінці приготування за смаком додайте солі і трохи цукру.

    Намагайтеся не переварити суп.

    Смачного!
     

  • Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Китайська кухня дуже своєрідна й екзотична в порівнянні з європейською. А все тому, що в давні часи до приготування їжі в Китаї ставилися по-філософськи, як до якогось естетичного ритуалу. Проте, традиційна народна китайська їжа дуже проста ― рис, локшина, бобові, овочі і т. ін. М’ясні страви в Китаї не користуються особливою популярністю. Однак, банкетна їжа разюче відрізняється від повсякденної. Качка по-пекінськи чи Бей Джин Хао ― одна з найулюблених китайських святкових страв.

    Качка по-пекінськи

    Отже, Бей Джин Хао можна приготувати двома способами: смажити тушку в підвішеному стані над вогнищем або ж у закритій печі.

    Так чи інакше, для приготування цієї страви в домашніх умовах нам знадобляться такі інгредієнти:

    Тушка качки (2―3 кг);

    Херес 1 ст. ложка;

    Мед 4 ст. ложки;

    Соєвий соус 5 ст. ложок;

    Імбирний порошок 1 ст. ложка;

    Кунжутне масло 1 ст. ложка;

    Перець мелений 1 ст. ложка;

    Вода 1 склянка;

    Харчовий барвник червоного кольору (за бажанням);

    Сіль.

    Хрустка шкірочка

    Качку по-пекінськи подають на стіл із мандариновими коржиками, але їх можна замінити млинцями, для приготування яких нам знадобиться:

    Пшеничне борошно 500 г;

    Окріп 1 склянка;

    Яйце 1 шт.;

    Молоко 2/3 склянки;

    Масло рослинне 2 ст. ложки;

    Зелена цибуля.

    Качка по-пекінськи готується таким чином: тушку слід промити, видалити з неї волосяний покрив (якщо треба), потім просушити, обрізати кінчики крил. Зрізати з качки зайвий жир, обдати її окропом. Потім натираємо тушку хересом зовні і всередині, залишаємо її за кімнатної температури хвилин на 10. Натираємо качку сіллю і в такому стані кладемо у холодильник на 12 годин. Бажано, щоб качка «стояла» на великій тарелі або в каструлі. Для цього можна скористатися склянкою, яку ми поміщаємо в тушку. Періодично з тарелі потрібно видаляти рідину, що натекла.

    Дістаємо качку, рівномірно змащуємо її медом і знову ставимо в холодне місце на такий же час (12 годин). Як мине цей час готуємо піч: заливаємо в деко воду, нагріваємо духовку до 190 ˚С. Качку кладемо грудкою догори на решітку для гриля, під якою ставимо деко з водою. Покриваємо всю цю конструкцію шаром фольги. Запікаємо качку по-пекінськи протягом години. У цей час готуємо соус: змішуємо імбир, кунжутне масло, перець і соєвий соус до стану густої маси. Витягуємо качку і за допомогою пензлика змащуємо її щойно приготованим соусом. Деко з водою ми прибираємо, а качку на решітці знову поміщаємо в піч, встановивши попередньо температуру в ній 260˚С. Стежимо, щоб птах не підгорів. Чекаємо приблизно 25 хвилин.

    Третій раз змащуємо качку сумішшю меду і соєвого соусу і знову ставимо в піч, в режимі «гриль» готуємо 5 ― 10 хвилин. За цей час наша качка по-пекінськи підрум’яниться і отримає хрустку скоринку. Дістаємо готову качку, даємо їй трохи охолонути, видаляємо кістки і ріжемо птицю на тонкі шматочки. Важливо, щоб скоринка залишалася на кожному з них.

    Сама качка по-пекінськи вже готова, а ми в цей час беремося за приготування доповнення до неї ― млинців. Змішуємо борошно і воду, додаємо збите яйце. Вливаємо молоко, потім масло. Кидаємо туди ж подрібнений зелений лук. І ретельно перемішуємо. Випікаємо тонкі млинці на тефлоновій пательні, не змащуючи її олією!

    Качка по-пекінськи

    Качку по-пекінськи подаємо на стіл із млинцями, соєвим соусом, зеленою цибулею та цибулею-пореєм. Незважаючи на те, що для приготування цієї страви доведеться виділити так багато часу, в цілому, рецепт простий. Тому наступного разу здивуєте своїх гостей справжнім делікатесом китайської кухні.

  • Витинанка — витончена краса: мистецтво вирізання з паперу від Дарії Альошкіної

    Талановита українка Дарія Альошкіна вже 10 років удосконалює свою майстерність вирізання тонких ажурних візерунків з паперу — витинанку. Про це мистецтво і свої плани на майбутнє вона поділилася в інтерв’ю The Ukrainians.

    Дарія Альошкіна за освітою скульптор, але ось уже 10 років, як вона бере в руки не камінь, а папір і перетворює його на вишукане мереживо.

    Українці називають це мистецтво «витинанка», від слова «витинати» — «вирізувати», а в англомовних країнах це — paper cut. Спочатку воно зародилося на Сході та тільки у XVIII-XIX століттях прийшло в Україну. Найбільше це мистецтво розцвіло на Поділлі, де і народилася Дарія Альошкіна.

    «У дитинстві ми з батьками вирізали вечорами, це було наше хобі. Вони викладали в сільській школі та придумували, як урізноманітнити дозвілля і зацікавити дітей: тато організував театр тіней, а мама — гурток вишивки. Вона завжди говорила, що не треба обмежуватися сніжинками, бо це значно ширше мистецтво. Головне — придумати свій сюжет, а втілити це можна і в об’ємній витинанці, і у площинному зображенні», — розповідає Дарія.

    Для своєї першої виставки скульптур вона вирішила зробити кілька витинанок, щоб прикрасити стіни. Після виставки було більше відгуків про витинанки, ніж про скульптуру — так Дарія знайшла своє покликання:

    «За десять років мене більше визнали в мистецтві як витинкарку, ніж скульпторку. Але я хотіла б поєднувати ці напрямки, намагаюся брати участь у щорічному фестивалі льодової скульптури. Мрію ще попрацювати з каменем, але це вже, напевно, на пенсії».

    Кожен день у своєму графіку Дарія обов’язково залишає пару годин для творчості.

    Дивлячись на величезну витинанку, здається, що це дуже трудомістка робота. Але є один секрет: маленькі деталі вирізуються набагато довше, ніж великі. Тому майстер намагається поєднувати великі елементи з дуже дрібними. Для Дарії цей контраст вже став частиною її стилю.

    «У моїх витинанках можна помітити якісь національні мотиви, хоча я ніколи їх спеціально не використовую. Просто вони живуть десь у моїй підсвідомості. Іноді мені здається, що вони сидять у мені ще з дитинства. У нас були дуже творчі батьки і ми росли в дуже неординарному середовищі», — говорить вона.

    Зараз Дарія працює у двох напрямках. Перший — створення великих фіранок на вікна, які також можна вішати на стіни або інші поверхні. Другий — витинанка альбомного типу: її можна купити та покласти під скло. У майстра багато замовлень з’являється напередодні різних свят, особливо новорічних і різдвяних. До того ж часто компанії замовляють витинанки зі своїм логотипом.

    Для роботи добре підходить тонкий папір, але працювати з ним дуже складно. До того ж готова витинанка надзвичайно тендітна. Тому Дар’я вибирає папір товстіший.

    Виставки її робіт проходять не тільки в Україні, але і в Німеччині, Франції та Польщі.

  • Вытынанка — утончённая красота: искусство вырезания из бумаги от Дарии Алёшкиной

    Талантливая украинка Дария Алёшкина уже 10 лет совершенствует своё мастерство вырезания тонких ажурных узоров из бумаги — вытынанку. Об этом искусстве и своих планах на будущее она поделилась в интервью The Ukrainians.

    Дария Алёшкина по образованию скульптор, но вот уже 10 лет, как она берёт в руки не камень, а бумагу и превращает её в изысканное кружево.

    Украинцы называют это искусство «вытынанка», от слова «витинати» — «вырезать», а в англоязычных странах это — paper cut. Первоначально оно зародилось на Востоке и только в XVIII—XIX веках пришло в Украину. Больше всего это искусство расцвело на Подолье, где и родилась Дария Алёшкина.

    «В детстве мы с родителями вырезали по вечерам, это было наше хобби. Они преподавали в сельской школе и придумывали, как разнообразить досуг и заинтересовать детей: папа организовал театр теней, а мама — кружок вышивки. Она всегда говорила, что не надо ограничиваться снежинками, потому что это несравненно более широкое искусство. Главное — придумать свой сюжет, а воплотить это можно и в объёмной вытынанке, и в картинке», — рассказывает Дария.

    Для своей первой выставки скульптур она решила сделать несколько вытынанок, чтобы украсить стены. После выставки было больше отзывов о вытынанке, чем о скульптуре — так Дария нашла своё призвание:

    «За десять лет меня больше признали в искусстве как вытынкарку, чем скульпторшу. Но я хотела бы сочетать эти направления, стараюсь участвовать в ежегодном фестивале ледовой скульптуры. Мечтаю ещё поработать с камнем, но это уже, наверное, на пенсии».

    Каждый день в своём графике Дария обязательно оставляет пару часов для творчества.

    Глядя на огромную вытынанку, кажется, что это очень трудоёмкая работа. Но есть один секрет: маленькие детали вырезают гораздо дольше, чем большие. Поэтому мастер старается сочетать большие элементы с очень мелкими. Для Дарии этот контраст уже стал частью её стиля.

    «В моих вытынанках можно заметить какие-то национальные мотивы, хотя я никогда их специально не использую. Просто они живут где-то в моем подсознании. Иногда мне кажется, что они сидят во мне ещё с детства. У нас были очень творческие родители, и мы росли в очень неординарной обстановке», — говорит она.

    Сейчас Дария работает в двух направлениях. Первое — создание больших занавесок на окна, которые также можно вешать на стены или другие поверхности. Второе — вытынанка альбомного типа: их можно купить и положить под стекло. У мастера много заказов появляется накануне различных праздников, особенно новогодних и рождественских. К тому же часто компании заказывают вытынанки со своим логотипом.

    Для работы хорошо подходит тонкая бумага, но работать с ней очень сложно. К тому же готовая вытынанка чрезвычайно хрупкая. Поэтому Дарья выбирает бумагу потолще.

    Выставки её работ проходят не только в Украине, но и в Германии, Франции и Польше.

  • Одежда из секонд-хенда поможет создать стильный образ

    ⓅОпределённая часть потребителей предпочитает искать вещи в секонд-хенде. Но у таких торговых точках есть и достоинства, и недостатки.

    #img_center_nostream#

    Преимущества секонд-хенда

    Основное преимущество заключается в доступной стоимости одежды. Секонд-хенд можно смело отнести к местам, посещение которых не опустошит карманы покупателей. При этом можно отыскать вещь действительно от именитого бренда. А иногда попадаются абсолютно новые изделия. Эти факты дают чётко понять, что наряды из секонд-хенда способны создать модный и стильный образ.

    Уникальность вещей, найденных в подобных магазинах, тоже не вызывает сомнений. Вероятность увидеть в городе человека в такой же одежде, сводится к нулю. Теперь за оригинальность нет надобности много платить, тем более что необычные модели довольно часто присутствуют на стеллажах торговых точек, реализующих одежду б/у.

    Владельцы магазинов секонд-хенда заинтересованы в оптовых продажах своих товаров. Исходя из этого, оптовики могут рассчитывать на сниженные цены и другие лояльные условия.

    Это верный вариант для покупки модной и недорогой детской одежды. А так как малыши каждый год прибавляют в росте, то доступные вещи из секонда послужат наиболее выгодным и оправданным приобретением.

    Ознакомившись с преимуществами и недостатками секонд-хендов, потенциальный покупатель сам должен решить, что ему в данный момент наиболее выгодно. Как бы там ни было, подобные магазины имеют стабильного покупателя, их товарные предложения особенно актуальны для родителей, чьи дети каждый новый сезон нуждаются в обновлении одежды.

    Незначительные минусы

    К минусам подобных заведений следует отнести недостаточный выбор размеров одежды. Часто качественные вещи присутствуют на распродаже всего в одном экземпляре. И если этот единственный вариант подойдёт, то покупателю повезло. В большинстве случаев приходится довольно много времени тратить на поиски подходящих по размеру и дизайну вещей.

    Стирка изделий, приобретённых в секонд-хенде, является обязательным моментом. Ведь неизвестно, кто перед вами их мерил или носил. Также присутствует специфический запах специального средства, которым обрабатывают одежду в процессе подготовки к реализации.

    ​*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.