Автори законопроекту вважають, що чинне законодавство не забезпечує повною мірою право на доступ до інформації як журналістів, так і звичайних громадян. Працівники медіа повсякчас зустрічаються з відмовою органів влади надавати інформацію через віднесення її до «інформації з обмеженим доступом»; застосування грифів «опублікуванню не підлягає», «не для друку», «для службового користування»; ігнорування інформаційних запитів. Усе це, на думку правозахисників та медіа фахівців, є неправомірним.
«Ми повертаємо владу обличчям до людей, – вважає один з авторів законопроекту, перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова Андрій Шевченко. – З країни вахтерів і секретів Україна повинна стати країною свободи й поінформованості».
Його колега Мар’яна Демкова, заступник голови Центру політико-правових реформ, уважає, що основна прогалина існуючого Закону України «Про інформацію» полягає в тому, що він фактично не відмежовує публічну інформацію від приватної. «В старому законі конфіденційна інформація визначена як така, що може належати органам влади і може поширюватися за їхнім бажанням. А це є неприпустимим в умовах забезпечення прозорості дій влади та протидії корупції», – зауважила Демкова.
У законопроекті прописаний механізм доступу кожного, не тільки журналістів, до публічної інформації як такої, що становить суспільний інтерес. Кожна особа матиме право звернутися із запитом, незалежно від того, чи стосується цей документ її особисто, чи ні, та без пояснень причини. Причому запити можуть бути подані в усній формі.
Окрім цього законопроект скорочує терміни для відповіді на запити. Відповідь повинна бути надана якнайшвидше, але не пізніше п’яти робочих днів із моменту отримання запиту.
У документі відведена спеціальна роль Уповноваженому з прав людини. Він буде зобов’язаний проводити роз’яснювальну роботу серед населення з питань забезпечення доступу до інформації та контролювати чиновників, чи виконують вони норми цього закону.
Додатковим нововведенням нового закону є захист інформаторів, тобто посадових та службових осіб, які розголошують інформацію з обмеженим доступом стосовно установ, де працюють. Ці люди будуть захищені в тому випадку, якщо їхня інформація буде стосуватися неправомірної поведінки та корупційних дій, які вчиняють їхні колеги.
Якщо ж чиновники не нададуть публічну інформацію, приховають її або спотворять, вони будуть покарані згідно із Цивільним кодексом.
Чи запрацюють ці правила в Україні, дізнаємось уже восени, коли Верховна Рада голосуватиме за законопроект.
