Blog

А чи легко отримати візу до Франції, – поцікавилися ми у посла Франції в Україні Жан-Поль Везнана.

– Пане посол, раніше ви заявляли, що посольство Франції планує делегувати агентствам функцію збору даних для видачі віз. Яку користь від цього отримають українці?

– Так, ми справді плануємо зробити це, подібно тому, як вже вчинили посольства Німеччини, Бельгії та інших країн. Це значно полегшить процес подачі документів на візу, оскільки українці неодноразово скаржилися на те, що у наше посольство неможливо додзвонитися. Така послуга буде коштувати приблизно 5 євро. Це на додаток до 35 євро за оформлення Шенгенської візи.

– Скажіть, а який відсоток відмови у візі українцям?

– Зрозумійте мене правильно, я не можу розголошувати подібну інформацію. Ми намагаємося уникнути конкуренції між нашим посольство та посольствами інших країн. Наприклад, якщо сьогодні ми повідомимо, що посольство Франції не видає візу 5% українців, а завтра посольство Німеччини заявить, що вони не видають візу 20%, то всі побіжать подавати анкети на отримання візи до нас.

– Добре, а які найбільш часті причини відмови?

– Як правило, ми відмовляємо, коли помічаємо, що аплікант подає фальшиві документи. Або ж після вивчення досьє виявляємо підвищений ризик нелегальної міграції. Також ми не видаємо візи тим, хто не довів нам свою платоспроможність, або тим, у кого немає виклику сторони, що запрошує. Але в одному я можу вас запевнити, відсоток відмови у візі в нашому посольстві дуже малий.
 
– Скажіть, чи передбачена видача безплатних віз певним категоріям людей?

– Так, у нас це практикується. Наприклад ми видаємо візи безплатно особам до 25 років. Що стосується інших, я також не хотів би розголошувати цю інформацію. Але, наприклад, коли оркестр або група вчених відправляються у Францію, вони отримають візу безплатно. Хочу також підкреслити, що наша місія полягає в обміні між країнами, а не в його блокуванні.

30 жовтня він же через цей сайт написав термінове повідомлення, у якому дякував всім людям всередині та за межами Китаю, які висловили йому свою підтримку. Стосовно хвилювання людей за його безпеку він запевнив, що в нинішній час він знаходиться у повній безпеці. Він сказав: «Я знаю, що я роблю, я говорю те, що хоче сказати весь народ Китаю».

Він також упевнений в тому, що в найближчі один-два місяці буде ставати ще більш «спекотно», ще більше людей будуть вставати та висловлювати свою думку.

Після публікації відкритого листа Вана, його телефон буквально розжарювався від великої кількості дзвінків як з Китаю, так і з-за кордону з вираженням підтримки. Він сам навіть і не очікував, що буде така сильна реакція, особливо від китайців всередині країни: «Дуже багато людей опублікували мій відкритий лист на сайтах і в форумах, і я дуже задоволений цим, оскільки самі кінцеві зміни мають відбутися саме в Китаї, а не за кордоном».

Дзвінки поступають з різних куточків Китаю, деякі просто виражають підтримку, деякі говорять, що покажуть відкритий лист усім, кому зможуть.

Впевнений, що 90% партійних чиновників підтримають моє починання

Більше всього викликає подив те, що після публікації відкритого листа, ще не було жодного дзвінка з вираженням протесту або погроз. Сам Ван Чжаоцзюнь, який живе у Пекіні, в дуже політично чуттєвому місці, пояснив цю ситуацію так: «Мені здається, що мої слова відбили те, що хоче сказати більшість чиновників КПК (компартії Китаю), навіть дуже високих чиновників».

Ван Чжаоцзюнь, який раніше працював в армії та в Народній політичній консультативній раді впевнений, що принаймні 90% чиновників КПК поділяють його погляди.

У Вана є впевненість стосовно своєї безпеки: «КПК винна переді мною, вона винна перед усім китайським народом, до того ж я займаю високу посаду. Я вважаю, що з моєю безпекою немає проблеми. Та і люди мого віку в Китаї пережили дуже багато, мені вже нічого боятися».

У найближчому майбутньому будуть постійно з’являтися нові люди, які будуть вставати та відкрито говорити

Ван вважає, що його відкритий лист – це лише початок, деякий поштовх, дуже скоро будуть і інші люди: «Протягом найближчих від 1 до 3 місяців у Китаї буде ставати все гарячіше, і в цей час я повинен буду дати їм дорогу, я не буду блокувати їм шлях, моя справа займатися економікою».

Ван у своєму листі говорить, що до написання цього листа його наштовхнули дії корумпованих чиновників головного управління екології. Саме вони змусили його написати все те, що накопичилося у нього на душі. Він витратив на це три місяці, і після публікації листа відчув, що позбавився великого душевного тягаря.

Написання відкритого листа – єдиний спосіб

На питання, чому Ван вибрав форму відкритого листа, він сказав, що в такій ситуації, яка зараз у Китаї, це єдиний спосіб донести інформацію до перших керівників країни, оскільки якщо просто намагатися передати подібний лист через канцелярію Ху Цзіньтао або Веня Цзябао, то можливо мені навіть не дозволять туди увійти. А написання відкритого листа це певна форма тиску на місцеву владу, я вірю, що лише таким чином вони будуть змушені передати цей лист Ху та Веню.

Його лист нині вже передано до політичної консультативної ради провінції Аньхой. Ван говорить: «Спираючись на мій досвід роботи в цих державних структурах, я можу з впевненістю сказати, що вони передадуть цей лист тим, хто стоїть вище них, щонайменше, він дійде до Цзя Цінліня (член постійного комітету ЦК КПК), і я думаю, що він не зможе не прийняти його».

Найкращий час дати Ху та Веню шанс

Стосовно того, що лист був написаний та опублікований одразу після 17-го З’їзду КПК, Ван Чжаоцзюнь сказав, що це найкращий час дати шанс Ху та Веню, дати їм шанс піти шляхом конституційного демократичного управління, шанс зупинити страждання китайського народу, до того ж цей процес трансформації мирний та раціональний. «Як би там вони не трубили, але на 17-ому З’їзді всі знали, що народ сильно невдоволений, тому якщо почати процес змін та крок за кроком йти цим шляхом, то сила підтримки буде дуже великою. Але потрібно обов’язково йти, прислухаючись та чаянь народу, і тоді в процесі трансформації стан усього суспільства буде залишатися мирним та стабільним».

Ван Чжаоцзюнь є першим чиновником провінціального рівня у континентальному Китаї, котрий відкрито закликає зупинити репресії проти послідовників Фалуньгун. Він закликає Ху та Веня як можна скоріше зупинити ці репресії, стверджуючи, що на сьогоднішній день це є вкрай терміновою справою, а також вимагає, щоб ті, хто приймав рішення стосовно репресій Фалуньгун, постали перед судом.

Ван сказав, що прочитавши відкритий лист адвоката Гао Чжишена, він ще глибше познайомився з ситуацією репресій над послідовниками Фалуньгун. Він заявив: «Ці репресії більше не повинні продовжуватися, дивлячись із загальної ситуації, по всій країні дуже багато послідовників Фалуньгун, всі вони вимагають права говорити. Якщо уряд не надасть їм такого права, то інші люди тим паче не зможуть нічого сказати, це рівнозначно тому, що всім їм закрили рота. Таким чином, виходить, що через репресії Фалуньгун репресіям піддаються й всі інші».

У своєму листі, який складається більш ніж із 40 000 ієрогліфів, Ван вважає, що найсуттєвішим пунктом на порядку денному зараз стоїть те, щоб «у народних масах виділилася така людина, як Єльцин». Ван також закликає всіх відправляти своїм знайомим sms. Він сказав, що люди більше не мають відстоювати свої права ціною своїх життів, що зараз для китайців найголовніше ясно виявити свою позицію. «Мати демократичне середовище, це наше спільне бажання, якщо ми постійно будемо всюди розповсюджувати його, додаючи до цього нашу тверду волю та силу вираження, таким чином ми досягнемо підтримки всіх. Це також не заборонено китайськими законами».

Ван стверджує, що найефективнішим методом уникнути пригнічення є як можна скоріше висловити свою позицію. Він сказав, що під час виступів студентів [4 червня 1989], всі тоді вважали, що не потрібно чинити опір партійним лідерам, треба скоріше розійтися з площі Тяньаньмень, але вони не могли собі уявити, що на той час пригноблення вже почалося. Ван сказав: «Я вважаю, що використовувати форму демонстрацій протесту вже дуже застаріло, зараз не потрібно так чинити, зараз потрібно, щоб всі люди виразили свою тверду волю та спільні прагнення, не потрібно давати диктаторському режиму приводу відкривати вогонь, щось зупиняти або починати пригнічення.

Надія на добре життя наступного покоління

Згадуючи прожите в своєму житті, Ван вважає, що найбільш жахливе та гірке – це революція, він сподівається, що майбутні покоління людей не будуть страждати від цього. «У нас немає ненависті; те, що було у минулому вже пройшло і стало історією; ми маємо дивитися вперед, у майбутнє. Ми пережили все це і повинні зробити висновки заради нашого сьогодення і майбутнього, заради майбутнього наших дітей. Це є певною загальнолюдською властивістю, я думаю, що це не тільки моя думка, а й всіх людей, включаючи й консерваторів, до яких багато хто ставиться дуже погано, і тим більше так думають Ху та Вень».

Версія англійською