antonprima.pro

Blog

  • Фоторепортаж: Виставка «Світ динозаврів» відкрилася в Києві

    Вперше в Києві 10 вересня в Печерському ландшафтному парку (Співоче поле) відкрилася виставка «Світ динозаврів». На території парку площею 4 га оселилися створені в натуральний зріст 62 динозавра, серед яких Стегозавр, Диплодоки, Трицератопс, Археоптерикс, Тиранозавр і інші доісторичні рептилії. У парку представлені експонати тріасового, юрського, крейдового періодів. Розмір деяких мешканців  сягає 6 метрів у висоту та 23 метріи у довжину.
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
  • Дослідження океану: підводний світ

    Дослідження океану: підводний світ

    Одного разу, під час зйомок під водою, я почув часті клацаючі звуки. Коли я обернувся, приблизно в 10 футів від мене був дельфін. Сонячне світло, що проникало в товщу води, зробило цю зустріч незабутньою. Я зробив знімок, і дельфін поплив.

    #img_center_nostream#

    Бувають особливі моменти на кадрах: під час поїздки верхи на коні, походу дикими місцями, терпляче очікування в засідці в африканському степу або на перетині П’ятої авеню в Манхеттені, коли фотографії говорять самі за себе.

    Червонохвості яструби, які гніздилися на кам’яній черепиці будівлі з розкішними апартаментами навпроти Центрального Парку, викликали свого часу великий переполох в суспільстві. Фотографи та орнітологи налаштовували свої камери з потужними телеоб’єктивами, щоб побачити батьків, які годують свій виводок. Деякі полювали за кадрами на яструбів, які шукали їжу для своїх пташенят.

    "Дивіться уважно, – кажу я починаючим дайверам, – і ви зможете насолодитися морським життям, повним пригод, дізнавшись про підводний світ більше за все те, що ви до сих пір вивчали".

    Я сходив на високі гори, прорубувався крізь джунглі і, навіть, побував на війні, але підводний світ залишається для мене привабливим. Для тих, хто ніколи не поринав у морські глибини або не бачив підводного життя, я захопив з собою фотографії.

    «Я нічого не бачу», – була типова скарга водолазів, коли покійна Норін Рус, найвідоміший інструктор з дайвінгу в Флориді, показувала їм свої улюблені рифи. «Вони не бачили, тому що вони не дивилися», – сказала б Норін мені, абсолютно розчарована нездатністю деяких людей бути спостережливими.

    Багато хто вважає, що зустріч з дельфіном є звичайною справою. Більшість запитує мене, чи побачимо ми під водою акул. Деякі очікують побачити китів, – що було б громом серед ясного неба. Морські мешканці живуть у морських глибинах, але ми не завжди можемо їх побачити. Те, що ми можемо побачити, якщо готові проявити терпіння та спостерігати підводний життя очима фотографа, – це багатство форми та кольору, красу і незвичність великих і малих створінь. У темряві колір зникає. Вимкніть світло в кімнаті, що наповнена яскравими червоними та зеленими фарбами. Ви побачите чорно-білі або сірі тони. Увімкніть світло – і кольори повернуться. За відсутністю світла кольори нікуди не зникають, вони просто стають непомітними.

    Океан діє як гігантський блакитний фільтр. Його блакитний відтінок фільтрує світло. Коли ми спускаємося під воду, для людського ока кольори зникають. Через кілька футів теплі кольори не сприймаються, а на глибині близько 100 футів, все виглядає блакитним. Увімкніть водонепроникний ліхтар, і кольори з’являться у всій своїй красі.

    Стробоскопічна зйомка необхідна під водою. В той час як цифрові технології покращили світлозбиральні властивості камери, світло, як і раніше, необхідно, щоб виявити колір. Немає необхідності використовувати різні методи покращення фотографій і колориту, доступні на комп’ютерах. Оригінальні зображення, такі, як випадкова зустріч з морськими тваринами або незвичайна поведінка мешканця моря, зафіксовані на плівці, стають рідкісними свідоцтвами підводного життя, що маловивчене наукою.

    Коли на освоєння космосу була виділена найбільша частина бюджету США в гонці з колишнім Радянським Союзом, один жартівник сказав: «Ми знаємо про зворотній бік Місяця більше, ніж про дно океану».

    Як морські черепахи повертаються кожен рік в той же самий час, на ті ж самі пляжі, де вони з’явилися на світ? Черепахи відкладають яйця на пляжі. З яєць вилуплюються дитинчата, дуже невелике число яких виживає, щоб спуститися в глибини океану і відправитися в подорож, в якій вони проводять більше 5 років. Щоб повернутися для спаровування та для відкладання яєць, вони пропливають сотні і навіть тисячі миль.

    #img_center_nostream#

    Орієнтуватися їм дозволяє не GPS, а, наскільки ми можемо визначити, магнітні кристали в мозку черепахи. Я фотографував самця морської черепахи виду логгерхед у водах Бойнтон-Біч, в штаті Флорида, протягом останніх 19 років. Він був відсутнім більшу частину року, але кожен рік повертався до того ж самому рифу для спаровування.

    Норін Рус знала двох дуже великих черепах, яким вона дала ім`я Роберт і Раджа. Норін зміряла панцир Роберта, він становив близько 120 см від шиї до кінця щитка – гігант для підводного царства.

    Недавня зустріч була так само цікавою для мене, як, мабуть, і для черепахи. Я направив свою камеру на невеликий отвір в рифі і зосередився на спробах зробити знімок якого-небудь його маленького мешканця, коли відчув погладжування по голові. Я озирнувся і побачив щось біле. Я припустив, що це рука водолаза, який намагається привернути мою увагу.

    Дотик повторився. Мені було прикро, що він відволікав мою увагу від знімка, який я намагався зробити. Коли я повернув голову, самка черепахи логгерхед простягала до мене ласти. Допитлива черепаха погладжував мене по голові.

    Я повільно перемістив мою камеру, поки ми стояли прямолиць. Ми кілька секунд дивилися в очі один одному, перш ніж я натиснув на кнопку, щоб отримати знімок черепахи з близької відстані. Потім вона попливла геть.

    Окунь-Голіаф з’явився під час останнього зимового сезону і плив зі мною протягом усього занурення. Я не годував його, хоча він дивився на мене з явним натяком, щоб я дістав для нього омара. Я зробив фотографії окуня.

    Тяга деяких морських істот до людини дуже дивна. Більшість, але не всі випадки можна пояснити тим, що дайвери одного разу погодували тварин. Черепаха була допитлива, а окунь, здавалося, хотів компанії і відчував себе комфортно в присутності людини-риби з фотоапаратом.

    Ми бачимо під водою більше, ніж можемо пояснити. Те, що я в змозі зафіксувати на плівку, – лише мала частина того, що я бачу. Підводні зустрічі з акулами відносно рідкі. Те, що роздувають популярні телевізійні програми про дику природу є штучним. Щоб піймати акул, під водою поміщають принаду. Коли акули чують запах здобичі або відчувають вібрацію риби, що пронизана острогою, їх поведінка змінюється.

    Ми мешкаємо на цій планеті разом з безліччю цікавих і розумних створінь. Якщо ми навчимося спостерігати природу, ми так само навчимося жити в гармонії з життям, що оточує нас. "Дивіться уважно, – кажу я починаючим дайверам, – і ви зможете насолодитися повним пригод морським життям, дізнавшись про підводний світ більше, ніж ви де-небудь могли вивчити".

    Автор – Джон Крістофер Файн, морський біолог та експерт у галузі досліджень моря та океану. Як дайвер він має кваліфікацію Master Scuba Instructor і Instructor Trainer. Він також є автором 24 книг, ілюстрованих його фотографіями.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

  • Духовне бачення фотографа

    Духовне бачення фотографа

    Винахід камери поставив під сумнів призначення живопису: навіщо писати реалістичну картину, якщо можна просто сфотографувати?

    #img_left#Віктор Бахтін, фотограф дикої природи, одного разу описав мені роботу, яку повинен виконати фотограф, щоб зняти гарний кадр. Світло має велике значення. Фотограф часто відвідує одне й те ж місце в очікуванні потрібного освітлення.

    Завдяки комбінації техніки та знання предмету, фотограф здатний створити живу картину.

    Бахтін використовував метафору зі скиданням з пагорба статуї: те, що залишається, – шедевр. Занадто багато відволікаючих і зайвих деталей заважає. Зі знанням справи фотограф знімає на камеру саму мить, коли все гармонійно і в кадрі немає нічого зайвого.

    Роблячи фото дикої природи, фотографи скрупульозно вивчають об’єкти, які хочуть сфотографувати. У Йеллоустонському національному парку (Yellowstone National Park) фотографів часто можна бачити на дорогах. Одного разу хтось сказав, що у пагорба в полі рано вранці бачили вовків.

    Світанок або сутінок – час доби, коли більшість ссавців виявляють активність. Вовки рідко активні в середині дня, і вони не показуються на очі людям.

    Ведмеді не агресивні за своєю природою. Вони приходять і йдуть, часто видаючи менше шуму, ніж миша, але вони часто зображуються як люті та неприємні лісові мешканці. Одного разу рано вранці я йшов слідами ведмедиці та її дитинчати в нещодавно зрубаному лісі. Ведмедик старанно слідував поруч з нею, знайомлячись з життям лісу.

    Один з перших майстрів фотографії Ансельм Адамс міг дати людям відчути незайманість дикої природи західних Скелястих гір за допомогою своїх фотографій.

    Aдамс любив використовувати світлові контрасти. Він освоїв нові методи друку, що надало фотографам великі можливості. Його перша фотографія «Купол в Йосемітській долині» показала нові можливості фотографії в передачі «суворої та блискучою поезії реальності».

    Для фотографа його діяльність – це не просто клацання кнопки. Для створення справжніх фотографій потрібно багато досвіду та терпіння.

    Тім Джебхарт. Велика Епоха

  • Культура Стародавнього Китаю — дарунок Богів

    Культура Стародавнього Китаю — дарунок Богів

    #img_right#Культура Стародавнього Китаю нараховує близько 5 тисяч років, а самі китайці вірять, що їхня культура передана їм богами. Основу цієї культури, згідно з міфами, заклали божества, що спустилися на землю.



    Так, легендарний перший імператор Китаю Фу Сі з тілом дракона і головою людини розробив систему уявлень китайців про Всесвіт. Шень-нун («Божественний хлібороб»), другий правитель Піднебесної, виявив і випробував сотні лікарських рослин, включаючи чай, і створив сільськогосподарський календар. Третій володар — Хуан-ді або Жовтий імператор — став засновником китайської медицини. А його історіограф Цан Цзе створив китайські ієрогліфи, взявши за зразок обриси річок і морів, гір і потоків, сліди птахів і звірів, драконів і змій.

    Наріжними каменями культури Стародавнього Китаю в більш пізні часи стали три релігії — буддизм, даосизм і конфуціанство, ще більш наповнивши її божественним змістом.



    І-цзин (Книга Змін)

    Фу Сі, згідно з легендою, навчив своїх співвітчизників ловити рибу і готувати їжу на вогні. Однак найбільш значуще для культури Стародавнього Китаю — це його винахід восьми триграм, які стали основою уявлень про світобудову.

    Одного разу Фу Сі на березі річки Хуанхе помітив крилатого дракона. Придивившись до нього, він побачив загадкові знаки на його лусці. Фу Сі запам’ятав їх і перемалював. Пізніше він виявив, що ці знаки нагадують сліди пташиних лап на піщаному березі. Він зробив висновок, що це не простий збіг і таким чином усвідомив важливий принцип — єдність походження всього живого. Цей принцип він відобразив у перших символах китайського письма, відомих як «вісім триграм». Потім, шляхом поєднання, з восьми триграм було утворено 64 гексаграми, які складають основу пророкувань за І-цзин — Книгою Змін.

    Ворожіння полягає у виборі шляхом визначеного ритуалу відповідної гексаграми. Для кожної гексаграми у Книзі Змін дається опис і набір афоризмів, які наставляють ворожбитів, як чинити в ситуації, що виникла.

    Культура Стародавнього Китаю: «вісім триграм» Фу Сі
    Культура Стародавнього Китаю: «вісім триграм» Фу Сі

    Гадаючи за допомогою цієї стародавньої книги, вчені, імператори і прості жителі Піднебесної знаходили правильні рішення у важкій ситуації, могли передбачити майбутню біду, вибирали щасливий день для весілля або військового походу. Філософія Книги Змін проходить червоною ниткою через всю культуру Стародавнього Китаю. Її принципи знайшли своє відображення в китайській математиці і філософії, політиці і стратегії, живописі, музиці, танцях, обрядах та медицині.

    Три релігії Піднебесної

    Не викликає сумнівів, що буддизм, даосизм і конфуціанство — це три кити, на яких стоїть культура Стародавнього Китаю. Ці три релігії, як і Книга Змін, залишили великий відбиток на історії і світогляді мешканців Піднебесної.

    Лао-Цзи, вчитель даосизму сказав: «Людина слідує Землі, Земля слідує Небу, Небо керується Дао, а Дао керується природністю». Єдність неба, землі і людини — це ідеал, до якого століттями прагнули китайці.

    #img_right#Засновник даосизму Лао-Цзи жив у царстві Чу династії Чжоу в шостому столітті до н.е. Він служив архіваріусом при дворі та консультував Конфуція з питань придворних ритуалів та етики. У старості Лао-Цзи залишив службу і відправився в західні гори. На кордоні Китаю він залишив стражникові свою працю з п’яти тисяч ієрогліфів для науки нащадкам — «Даодецзін» або «Канон про Дао і Чесноту». Цей твір є пам’яткою китайської думки, яка справила великий вплив на культуру Стародавнього Китаю і всього світу.

    Лао-Цзи вчив китайців великодушності, спокою і недіянню, а також залишив багато мудрих висловів, що стали сьогодні популярними афоризмами. Зокрема, це Лао-Цзи сказав, що «благородний муж одягає простий одяг, але в душі має дорогоцінний камінь» і «хто вважає, що все збагнув, той нічого не знає». Лао-Цзи також виклав ідеї щодо управління країною. Він вважав, що збільшення кількості законів, указів і заборон призводить до розбоїв, грабежів і збіднення народу.

    #img_right#Хоча конфуціанство часто приймають за релігію, в ньому відсутній інститут церкви, і конфуціанське вчення нерелігійне. Конфуціанський ідеал — створити гармонійне суспільство за древнім зразком, де кожна людина має свою функцію. Гармонійне суспільство засноване на ідеї відданості у відносинах між начальником і підлеглим, батьком і сином, спрямованій на підтримку гармонії і самого цього суспільства.

    Конфуцій висловив золоте правило культури Стародавнього Китаю: «Не роби іншому те, чого не побажав би собі». Він також навчив китайців принципу золотої середини. Конфуцій сказав: Непохитна середина — це найвища чеснота, але сьогодні вже рідкісна серед людей.

    Буддизм, що проникнув у Китай на початку першого тисячоліття н.е., приніс у країну такі якості, як співчуття і прагнення врятувати всі живі істоти. Перший храмовий комплекс був побудований імператором мін Східної династії Хань (29-75 роки н.е.) Оскільки ченці з Індії привезли буддійські священні писання й статуетки на білому коні, цей комплекс був названий Храмом білого коня.

    До шостого століття н.е. буддизм отримав велику популярність і був визнаний державною релігією. Проте буддизм не витіснив традиційні вчення конфуціанства і даосизму, а утворив разом із ними єдиний комплекс «трьох релігій», кожна з яких доповнювала дві інші.

    Завдяки буддистам з VI століття став популярним день поминання покійних, який відзначають в середині 7-го місяця за місячним календарем. В основі свята — молебень на спасіння всіх «безпритульних» душ, несправедливо убитих за життя.

    #img_left_nostream#Культура Стародавнього Китаю: питання виживання

    Китайці пережили соціальну і політичну кризу в кінці династії Цін (1644-1911), що призвела до утворення в 1912 році Китайської Республіки і пізніше в 1949 році — Китайської Народної Республіки, очолюваної Комуністичною партією Китаю. З цього моменту, підтримувані КПРС, представники компартії Китаю почали впроваджувати комунізм, який є концепцією, що по суті протилежна культурі Стародавнього Китаю.

    Гуманність Конфуція підмінили класовою боротьбою і доносами один на одного. Замість прагнення до єдності неба, землі і людини комуністи агітують, що «людина повинна завоювати природу і перетворити світ». Компартія розуміла, що комуністична теорія насильства не може зрівнятися з багатою культурою п’ятитисячолітнього Китаю і не завоює серця китайців. Тому Мао Цзедун застосував «лом» і в травні 1966 року почав «Велику культурну революцію», яка тривала 10 років до смерті Мао Цзедуна.

    Буддійські, даоські і конфуціанські храми в Китаї були закриті, а ченців відправили на «перевиховання», подібно до того, як це відбувалося в СРСР з православною і католицькою церквою.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    У багатьох храмах були спалені або пошкоджені ритуальні ковшики, статуї божеств, сувої канонів, храмові таблички та інші стародавні культурні реліквії. Серед них найбільш відомі — храм Доуму, храм Вищої чистоти, храм Вищого Світу, жіночий монастир Хуаянь, храм Нінчжень, храм Гуань Юя та ін.

    Був розграбований і перший буддистський Храм білого коня. Були зруйновані також тисяча рельєфів Будд, що були покриті кольоровою глазур’ю і прикрашали гору «Довголіття» в Літньому палаці в Пекіні. Один з найбільш відомих храмів конфуціанства — Храм літератури в провінції Цзілінь — був сильно пошкоджений «хунвейбінами» («червоними охоронцями»).

    Влада Китаю пізніше реабілітувала «три релігії» та їхніх послідовників. Проте досі гостро стоїть питання про щирість офіційної політики щодо традиційної культури. Адже з одного боку влада Китаю по всьому світу будує інститути Конфуція, а з іншого, викладачі багатьох західних вишів, зокрема Гарварду, називають їх «інститутами комунізму» за пропаганду і систему освіти, що прийнята в них. У той же час офіційний Пекін створює перешкоди для проведення в різних країнах світу концертів ShenYun Performing Arts — відомої трупи, яка ставить собі за мету відродити традиційну китайську культуру.

    Як би там не було, чи зможуть китайці вибратися з духовної ями, в якій вони опинилися в останньому столітті, і відродити традиційні цінності, залежить тільки від них. Адже Лао-Цзи сказав: «Ураганний вітер не може дути з ранку до вечора». Можливо, і для відродження культури Стародавнього Китаю скоро настануть світліші часи.

  • Кішка – не іграшка

    Кішка – не іграшка

    #img_left_nostream#Пухнастий улюбленець в будинку приносить багато радості та позитивних емоцій не тільки дітям, але й дорослим. Однак необхідно пам’ятати, що кішка – це не іграшка, і, наважившись завести кошеня, необхідно враховувати деякі моменти.

    Кішка в домі – це майже член сім’ї. За думкою психологів, присутність в будинку кошеняти дуже корисно під час виховання дітей – вони навчаються піклуватися про тих, хто менше і безпорадніше за них, вчаться любити. Кошеня завжди підтримає дитину в будь-яких іграх, і дитині буде не так самотньо під час відсутності батьків. Дорослим кішки допомагають розслабитися, відпочити, зняти напругу. Коли господар погано себе почуває, засмучений або втомився, кішка це завжди відчує, ляже поруч, почне муркотіти, зігріє місце, яке болить. З кішкою можна поговорити, поскаржитися, виплакатися.

    Однак, незважаючи на всі плюси, треба пам’ятати, що кішки є переносниками різних захворювань, таких, як хламідіоз (головна ознака хвороби у тварини – сильний кон’юнктивіт, який не піддається лікуванню), токсоплазмоз (протікає у тварини безсимптомно), сказ. Крім того, можливе зараження глистами, лишаєм. Тому нещодавно взяту тварину необхідно показати спеціалісту, який призначить потрібне лікування та зробить щеплення. Особливо це важливо у випадку, коли в будинку є вагітна жінка або тільки що народжена дитина.

    Якщо Ви хочете мати тварину, яка Вас любить, слухається та розуміє, доведеться витратити на її виховання чимало часу. При цьому виховувати та привчати до гігієни необхідно не тільки кошеня, а й своїх домочадців. Змушуйте їх ретельно мити руки після ігор з кішкою, забороніть дитині цілувати тварину, поясніть, чим це небезпечно.

    Тварина допоможе Вам зростити добру та чуйну дитину, а ті проблеми, які вона може завдати, нескладно передбачити та нейтралізувати.

    Токсоплазмоз – це небезпечно, але кішки тут ні причому

    Токсоплазмоз – це інфекційне захворювання, що викликається паразитом який оселилися в клітинах людини (чи тварини) на ім’я Toxoplasma gondii, в житті якого простежується дві стадії: котяча та некотяча.

    Під час некотячої стадії токсоплазми проникають всередину кишкової стінки людини (чи тварини) і починають розмножуватися в клітинах до тих пір, поки клітини не лопаються від великої кількості мікробів, і тоді молоді токсоплазми через кров і лімфу поступово розносяться по всьому організму.

    Лікувати хронічний токсоплазмоз важко, так як ліки погано діють на цисти (основну форму існування токсоплазм в організмі людини), тому найкращий ефект приносить лікування під час гострої фази.

    І все ж зараження людини не є головною метою паразита, хоча це навряд чи може нас втішити. Кінцева мета токсоплазми – кішка (або те, що може стати її здобиччю), в організмі якої вона проходить завершальну стадію свого розвитку, оточує себе щільною оболонкою та виводиться разом із фекаліями. Потім знову настає черга людини (прибирали, приміром, за кішкою) або свинок і мишок (бігаючих десь поруч). І так далі …

    Ознаки хвороби

    У гострий період захворювання може протікати під маскою простудно-вірусної інфекції: підвищення температури, головний біль, судоми, м’язові болі, збільшення лімфовузлів, печінки та селезінки. У хронічній стадії (коли мікроорганізм вже тривалий час знаходиться в тканинах) людина відчуває підвищену стомлюваність, апатію, порушення сну, погіршення пам’яті, підвищену сприйнятливість до звукових та зорових подразників.

    Поразка опорно-рухового апарату супроводжується сильними болями в м’язах, затруднений рух. При ураженні серцевого м’яза людина відчуває біль, серцебиття, знижується артеріальний тиск. В шлунково-кишковому тракті можуть спостерігатися ниючі болі в животі, метеоризм, порушення апетиту, сухість в роті, ураження підшлункової залози. Особливо небезпечно ураження мозку, яке може призвести до неврологічних і психічних порушень.

    Джерела зараження

    У звичайній ситуації здорова людина не може заразитися токсоплазмозом від хворої людини. Але це можливо при пересадці органів і тканин, а також через плаценту від вагітної жінки її плоду (причому, це може відбутися тільки один раз одній дитині).

    У всіх інших випадках зараження відбувається оральним шляхом. Наприклад, при вживанні м’ясних продуктів, які не пройшли достатню термічну обробку, непастеризованого молока, некип’яченої води, немитих фруктів, овочів і зелені (оскільки вони контактують з ґрунтом, в якому можуть бути токсоплазми).

    Можливо також зараження через пошкоджені слизові та шкірні покриви.

    #img_right#Токсоплазмоз і вагітні жінки

    На думку медиків, зараження жінки токсоплазмозом під час вагітності або незадовго до цього може призвести до викидня або передчасної загибелі плоду, а також до смерті новонародженого або народження дитини з уродженою патологією нервової системи, ураженням очей, органів слуху та інших життєво важливих систем.

    Токсоплазма вважається не небезпечною для майбутньої дитини, якщо зараження жінки відбулося більш ніж за 6 місяців до зачаття. Якщо ж інфекція проникла в організм пізніше, то вірогідність передачі її плоду зростає з наближенням моменту зачаття. Біля однієї третини жінок, які заразилися в період вагітності, передають паразита плоду, а дві третини – народжують здорових неінфікованих дітей.

    Але токсоплазмоз легко діагностувати. Оскільки обстеженню підлягають всі вагітні жінки на ранніх термінах вагітності (а в ідеалі й раніше), то можна вчасно вжити необхідних заходів і уникнути серйозних наслідків.

    Кілька слів на захист кішок

    Вважається, що вагітним жінкам не варто контактувати з тваринами, оскільки вони можуть як самі заразитися від них токсоплазмозом, так і заразити свою майбутню дитину. Але треба відзначити й той факт, що, по-перше, люди рідко заражаються токсоплазмозом від хворих тварин, а, по-друге, якщо тварина живе в будинку вже давно, і жінка заразилася задовго до вагітності, то (згідно з дослідженнями) її імунна система захищає майбутню дитину від зараження. Проте все ж таки не варто заводити нових домашніх тварин, якщо ви плануєте вагітність.

    Так, основний життєвий цикл токсоплазми протікає в кишечнику кішок. Кішки виділяють паразитів з калом, і тоді ті можуть потрапити в організм людини (чи тварини). І все ж частіше зараження відбувається не в процесі контактування з домашніми кішками, а, як вже було сказано вище, при вживанні напівсирого м’яса та немитих овочів і фруктів. Якщо ви обстежуєте свою кішку на антитіла токсоплазми, то майте на увазі, що тварини, які мають антитіла, вважаються менш небезпечними, ніж ті, у яких антитіл немає (тобто, немає захисту від інфікування).

    До речі, організм людини зі здоровим імунітетом досить легко справляється з токсоплазмозом. Тим більше, вироблені організмом антитіла до токсоплазмозу залишаються в людини на все життя, формують стійкий імунітет і не допускають розвитку захворювання.

    Так що зміцнюйте імунітет, дотримуйтесь елементарних правил гігієни, їжте правильно приготоване м’ясо та любіть на здоров’я своїх котиків.

  • Якщо квапишся, тренуйся не поспішаючи

    Якщо квапишся, тренуйся не поспішаючи

    Body Focus: як при 20-хвилинному тренуванні один раз на тиждень привести своє тіло в найкращу форму. Звучить надто заманливо для того, щоб бути правдою. Двадцять хвилин тренування в тиждень цілком достатні для того, щоб стати струнким, здоровим і більш активним?

    Це стверджує Маріо Адельт, тренер і директор фітнес-центру Body Focus в Гамбурзі – центру для «високоефективного персонального тренування». Цей тренер не схожий на «шафу» з бичою шиєю, який з’їв кілограми протеїну, і при рукостисканні він не роздрібнить ваші кисті.

    Маріо Адельт виглядає так, як хотів би виглядати кожен: з правильними пропорціями тіла, еластичними рухами, ідеально прямою поставою. Тільки випадково можна помітити під рукавами футболки міцні м’язи. Ненав’язлива, елегантна міць хижої кішки.

    Як часто тренується сам Адельт? Раз на 8-10 днів! За 20 хвилин він працює так інтенсивно, що потім його тілу потрібно більше відпочинку. Неймовірно! Так тренується бізнес-еліта в Нью-Йорку. У Німеччині це поки новинка.

    Не перевіриш – не повіриш

    Як кажуть, не перевіриш – не повіриш. Після трьох тренувань вже можна помітити ефект, обіцяє Адельт. Тренування заплановані по понеділках.

    «Візьми з собою рушник!», – радить подруга, яка два рази на тиждень потіє на тренуваннях. Тільки розігрів на біговій доріжці в неї займає від 20 до 45 хвилин. Була б у мене така витривалість, я б бігала підтюпцем. Але досі мені вдалося довести свою витривалість тільки за письмовим столом.

    Бігової доріжки, на щастя, в Body Focus не видно. Замість цього, перед першим тренуванням я стою на вагах, які вимірюють показники обміну речовин і склад тіла: кількість м’язової маси, жирової маси і маси кісток, кількість води. Показники всі в нормі і відповідають показникам 16-річної людини. Чарівні ваги!

    «Але не завадило б ще трохи м’язової маси», – вважає тренер. «М’язи – це саме пружне волокно. Тому вони відповідальні за силует, поставу та форму тіла», – пояснює він. Для тих, хто хоче бути струнким, не має сенсу голодувати. Оскільки втрачена при цьому вага включає не тільки жирову тканину, а також м’язову масу та воду. Деякі екстремальні дієти призводять навіть до зменшення маси кісткової речовини, якщо не поєднуються з тренуваннями.

    Підігнано, як костюм, зшитий на замовлення

    Отже, до тренажерів. Тренажери MedX на перший погляд не надто відрізняються від тих, що стоять у звичайних фітнес-центрах. «Є тільки деякі відмінності, що обумовлюють інтенсивність тренування», – пояснює мені тонкощі Адельт.

    Під час тренування навантаження розподіляється так, що при русі в різних позиціях воно досягає різного ступеня інтенсивності для різних ділянок м’язів. Так як м’язи та суглоби не в усіх точках амплітуди однаково сильні. Завдяки цьому тіло отримує повноцінне тренування. «У фітнес-центрах часто можна побачити, що люди роблять різкі, швидкі рухи. Вони прагнуть з розмаху подолати слабке місце», – відзначає фізіотерапевт. Це пошкоджує суглоби.

    Тренажери пристосовані не тільки до тренування так званих слабких місць людини. Їх можна коригувати індивідуально для кожного відвідувача. «Підігнати, як костюм на замовлення», – говорить Адельт.

    Упряжка

    Максимального ефекту від тренування можна досягти, коли вправи виконуються точно, і в рух приводяться тільки ті м’язи, які необхідні на даний момент. Наприклад, щоб тіло автоматично не допомагало м’язами ніг і стегон, коли тренуються тільки м’язи спини, ноги і стегна фіксуються. Крім того, тренер уважно стежить за тим, щоб рухи виконувалися правильно та в необхідному темпі.

    Фітнес між двома тренуваннями

    Тренування не викликало великої напруги, і рушник мені не знадобився. Температура повітря в залі на площі Генземаркт підтримується в межах 17°С. «Це знімає частину втоми організму при тренуванні», – пояснює фізіотерапевт, – «Не так швидко починаєш потіти».

    «Якщо поспішаєш, можна в обідню перерву або між зустрічами зняти жакет, розстебнути воріт і відразу приступити до тренування», – говорить Адельт.

    Тонка робота

    При всьому дефіциті часу вправи виконуються повільно та сконцентровано. «Повільніше, тут тримати напругу, тепер тут знову повільно», – дружньо звучить голос тренера. Від уважних очей тренера не ховається нічого: чи впираються стопи рівномірно? Або: «Не забувайте дихати». Навантаження встановлюються так, що на кожному тренажері сили закінчуються після 60 – 90 секунд. Якщо руки або ноги тремтять, можна ще зробити один або два повтори. «Повільніше», – весь час ввічливо звучить нагадування.



    Свіжість зі слабкістю в колінах

    Ось і все. Але не зовсім, як я і побоювалася. Власне, тренування можна продовжити. Але у мене є й інші справи, крім тренувань, та й досить фітнесу.

    Спускаючись сходами, я зі сміхом помічаю, що м’язи втомилися і коліна підгинаються, як після довгої поїздки на велосипеді. Руки здаються гумовими весь залишок дня. А, загалом, я відчуваю себе бадьорою та свіжою.

    Вранці наступного дня

    Через нестачу руху в останні місяці, я вже стала подумувати, що чим старше стаєш, тим важче починати фізичні вправи: спортивна активність   щоразу відзначалася  болем у м’язах.

    Від болю приходить відчуття втоми. Цікаво, як же я буду себе почувати після настільки інтенсивного тренування? Поки чудово! Ніякого почуття, як після велотуру. Злегка болять м’язи, нагадуючи про те, що я вже виконала мою тижневу програму фітнесу.

    По секрету

    На друге тренування я запізнилася на кілька хвилин. Щоб не втрачати часу, я приступаю до тренування в блузі. Завдяки кондиціонеру – ніяких проблем. Завдяки контрольованим рухам, не потрібно побоюватися, що блузка трісне по швах.

    Немає нікого, хто б оглядав з нерозумінням мій неспортивний наряд, так як приміщення для тренування від всіх інших відокремлено тканиною. Кому приємно бачити співробітника або знайомого, коли у нього на завершальній стадії тренування тремтять руки? Протягом 20 хвилин тренування всі тренажери разом із тренером належать лише тому, хто тренуюється. Також і роздягальня з душем.

    Все це має свою ціну: від 55 € за одне півгодинне тренування або ж 39,90 € при купівлі вигідного пакету з декількох тренувань, включаючи переодягання.

    Зміни в тілі

    Я радію вправам для преса: від поліпшення кровообігу з’являється відчуття метеликів у животі. І взагалі, скучивши за більшою рухливістю, я краще відчуваю своє тіло.

    «Навіть якщо важко, не з розмаху, а повільно, і краще одним рухом менше». Навіть під час третього тренування увага тренера не зменшилася. Спускаючись сходами, відчуваю, що на цей раз у мене міцні коліна. А «гумовість» в руках проходить за півгодини.

    Роздумуючи, сісти мені відразу за комп’ютер або спочатку поїсти, я впираюся руками в боки й відчуваю, що моя талія стала міцнішою. Дійсно: після третього тренування помітні зміни.

    Мої плечі не відчувають болю. Вони просто більш відчутні. Це стає помітно, коли я хочу прийняти за письмовим столом звичну нездорову позицію з скорченою спиною та плечима. Це не так приємно, як пряма постава, тому я виправляю її.

    Наступне відкриття: причісуючись, зауважила, що плечі та руки набули форму. Адельт не обманув: це м’яке тренування дійсно високоефективне.

    Хайке Золянскі. Велика Епоха

  • Мате: напій індіанців, що має «божественне походження»

    Мате: напій індіанців, що має «божественне походження»

    #img_left_nostream#За легендою індіанців, напій мате має божественне походження. Він був подарований Богами жителям Латинської Америки для того, щоб подарувати щастя, зняти втому та зміцнити. Але властивості мате зробили його популярним і серед блідолицих.

    Напій мате готується з рослини каа (інд. трава), що в серед конкістадорів отримала назву йєрба мате (yerba mate). Воно являє собою зелене дерево-чагарник. Для приготування напою зазвичай використовуються молоді пагони з глянцевими листями.

    Індіанці використовували мате під час тривалих переходів, коли доводилося тривалий час залишатися без їжі, але в той же час було потрібно багато сил. Він також став незмінним атрибутом різних обрядів і ритуалів. Традиційно настій розпивають з так званих калабасів (посудин із тикви) за допомогою бомбільї (трубочки з фільтром). Заварений мате зберігав свої властивості протягом декількох днів.

    Відразу з моменту колонізації Південної Америки мате отримав велику популярність, бо він є чудовим засобом від цинги. У дальніх плаваннях в умовах нестачі свіжих овочів і фруктів, цинга ставала прокляттям моряків. Тому перші конкістадори дуже швидко оцінили корисні властивості мате і, таким чином, він опинився в Європі, отримавши назву «настій єзуїта». Його вартість перевищувала ціну кави або чаю.

    У листі йєрба мате містяться алкалоїди з групи ксантинів. До цієї групи входять різні тонізуючі речовини, наприклад: кофеїн, теобромін і теофілін.

    Йєрба мате також містить алкалоїд матеін, який відрізняється від кофеїну тим, що не викликає нервового збудження, не підвищує тиск і не збільшує серцебиття. При цьому матеін зберіг всі плюси ксантинів. Він підсилює концентрацію уваги, фізичну силу та активність людини.

    #img_right#В мате міститися вітаміни B1, B2, C, E і різні мікроелементи. У зв’язку з цим настій покращує когнітивні здібності людини (пам’ять, мислення), підвищує імунітет і посилює опірність організму до інфекцій.

    Завдяки недавнім дослідженням американських вчених Іллінойського університету стало відомо, що мате також здатний перешкоджати виникненню серцево-судинних і онкологічних захворювань. Безліч антиоксидантів виробляється в людському організмі завдяки вживанню мате.

    Ферменти, що містяться в йєрба мате, впливають і на концентрацію ліпопротеїнів крові. Мате підвищує рівень ліпопротеїнів високої щільності та зменшує концентрацію ліпопротеїнів низької щільності. В цілому, це знижує активність атеросклеротичних процесів в судинах, що є головною причиною смертності сучасного людства.

    Один із шанувальників мате, письменник Хуліо Кортасар, так писав у своєму романі: «Мате — як абзац. Випив — і можеш починати з нового рядка». Візьміть калабасу з мате з собою на роботу і під час перерви відчуйте дух Латинської Америки і забудьте про втому та дрібні проблеми.

  • Прогулянка підвищує активність головного мозку

    Прогулянка підвищує активність головного мозку

    #img_left_nostream#За думкою американських вчених, прогулянки на свіжому повітрі, крім іншого, сприятливо позначаються на інтелектуальному рівні людини.

    До такого висновку прийшла група нейрохірургів з Університету штату Іллінойс (США). В ході дослідження функціональної активності головного мозку була виявлена пряма залежність від прогулянок на свіжому повітрі.

    Керівник досліджень професор Арт Крамер (Art Kramer) вважає, що якщо людина робить три прогулянки по 40 хвилин щотижня, то її інтелектуальний потенціал збільшується.

    Як вважають вчені, функціональна активність головного мозку підвищується в зв’язку з тим, що під час прогулянок людині доводиться реагувати на безліч зовнішніх подразників.

  • Електронний стетоскоп від iPhone починає замінювати звичайні

    Електронний стетоскоп від iPhone починає замінювати звичайні

    #img_left_nostream#З тих пір, як Рене Лаеннек винайшов стетоскоп з дерева на початку 19 століття, він зазнавав постійних змін. Одна з останніх завершилася створенням так званого айстетоскопа, що стало можливо завдяки безкоштовного додатку до iPhone.

    У деяких британських клініках вже активно тестують новинку, а інші стверджують, що він вже допомагає ескулапам рятувати людське життя.

    Додаток було розроблено доктором Пітером Бентлі з Університетського коледжу в Лондоні спочатку в якості веселої іграшки, але справа набула серйозний оборот. За останніми даними понад три мільйони користувачів iPhone вже завантажили цю програму.

    Айстетоскоп представляє з себе iPhone з підключеними навушниками та встановленим додатком. Особливо чутливий мікрофон прикладається до точок аускультації, в яких прослуховуються серцеві тони як звичайний фонендоскоп. Мікрофон фіксує всі звуки та записує їх у пам’ять у вигляді фонокардіограми, яка водночас з’являється й на екрані.

    Таким чином, все стає дуже наочним. Якщо ви не довіряєте своєму слабкому слуху, то зможете побачити серцеві тони або патологічні шуми на фонокардіограмі. Зручність пристрою також і в тому, що кожна людина, яка не має медичної освіти, зможе відправити фонокардіограму свому лікарю по інтернету.

    Доктор Бентлі вважає, що «всі навколо натхнені величезним потенціалом, який відкривається у світі медицини завдяки можливостям мобільних телефонів». «Смартфони – це неймовірно потужні пристрої, насичені сенсорами, камерами, чутливими мікрофонами та дивовижними дисплеями. Вони здатні рятувати людське життя,  і самим серйозним чином покращувати стан охорони здоров’я», – додав він.

  • ‘Динамо’ перемагає запоріжців, але втрачає двох гравців

    ‘Динамо’ перемагає запоріжців, але втрачає двох гравців

    #img_left_nostream# Максим Коваль відстояв "насухо" у матчі проти свого колишнього клубу.

    Ще перед початком матчу з запорізьким "Металургом" в стані "Динамо" були погані новини. У грі за збірну Україну отримав травму Андрій Шевченко. Наскільки серйозне його пошкодження, стане відомо пізніше.

    А на 12-й хвилині матчу змушений був залишити поле і Попов, якого замінив Нінкович. Щоправда, саме Нінкович став автором першого голу динамівців.

    Не можна не відзначити чудовий дриблінг Ярмоленко, який на останній хвилині першого тайму розправився на правому фланзі з двома гравцями команди гостей і навісив у штрафну, де Нінковичу залишалося тільки підставити голову.

    У другому таймі "Динамо" подвоїло свою перевагу. Гусєва збили, а Мілевський чітко реалізував пенальті.

    У середині другого тайму у "Металурга" було декілька непоганих моментів для взяття воріт Коваля. Але екс-гравець запорізького клубу зіграв бездоганно.

    Потім вже "Динамо" могло збільшувати рахунок (особливо активний був Ярмоленко), але більше голів у цьому матчі не було.

    Таким чином, "Динамо" скористалося вчорашньої осічкою "Шахтаря", наблизившись до "гірникам".

    Прем’єр-ліга. 9-й тур. "Динамо" – "Металург" (З) – 2:0

    Голи: Нінкович, 45 1, Мілевський, 52 (з пенальті)

    "Динамо": Коваль, Данило (Бетао, 41), Михалик, Хачеріді, Попов (Нінкович, 12), Вукоєвич, Гусєв, Гармаш (Гіоане, 83), Маграо, Ярмоленко, Мілевський

    "Металург" (З): Безотосний, Опанасенко, Вернидуб, Невмивака, Польовий, Тігорєв, Тейку, Єременко (Алозіє, 48), Пісоцький (Цигирлаш, 46), Аржанов Сидорчук, 85), Татанашвілі

    За матеріалами: sport.tochka