#img_left#У матчі 13-го туру чемпіонату України київське «Динамо» вдома обіграло луцьку "Волинь".
На 13-й хвилині Андрій Шевченко відкрив рахунок, а на 24-й хвилині Артем Мілевський з передачі Брауна Ідейе подвоїв перевагу киян. Один м’яч відквитати «Волині» вдалося, Шумахер головою переправив м’яч у сітку після навісу з флангу.
#img_left#В матче 13-го тура чемпионата Украины киевское «Динамо» дома обыграло луцкую "Волынь".
На 13-й минуте Андрей Шевченко открыл счет, а на 24-й минуте Артем Милевский с передачи Брауна Идейе удвоил преимущество киевлян. Один мяч отквитать «Волыни» удалось, Шумахер головой переправил мяч в сетку после навеса с фланга.
Не так давно у шкільних підручниках чорним по білому було написано, що найдовшою річкою у світі є Ніл (6670 км). Але незабаром вчені змінили свою думку, віддавши цю першість Амазонці.
#img_gallery#
Так сталося з кількох причин. По-перше, Ніл став коротшим після зведення на ньому в 1960 р. Асуанської греблі, а по-друге, Амазонка має кілька гирл (Мараньйон та Укаялі) і віднедавна відлік її довжини ведеться від витоку Укаялі. Від цієї точки довжина південноамериканської річки становить понад 7000 км!
Амазонка — найдовша річка у світі. Фото: Wondnature.ru
Крім того, що це найдовша річка у світі, Амазонка має ще кілька першостей. Це найбільша річка за розмірами басейну і найбільш повноводна (завдяки рясним тропічним опадам вона щогодини приносить в Атлантичний океан 643 млрд літрів води).
Амазонку наповнюють більше 500 притоків. Найбільш значущі з них — лівий Ріу-Негру, і правий — Мадейра. Якщо підсумувати довжину всіх рукавів цієї ріки-чемпіона, то її загальна протяжність становитиме більше 25 000 км!
Найдовша річка у світі: хлопчик із племені на Амазонці. Фото: Fotoart.org.ua
Недарма індіанці, захоплюючись красою могутньої Амазонки, прозвали її «королевою річок». Води найдовшої річки у світі прилягають до підніжжя Перуанських Анд, густих тропічних лісів Болівії та Еквадору, «плавучих островів» Колумбії, плантацій кущів гуарани та маніоки в Бразилії.
Найдовша річка у світі: джунглі Амазонки. Фото: Nowere.net
На берегах Амазонки в буйному рослинному царстві, серед ліан і густого сплетіння пальмового листя, чекають своїх жертв ягуари і анаконди, ховаються від хижаків тапіри (травоїдні тварини, що на вигляд нагадують свиней), пасуться капібари (найбільші гризуни у світі), пустують мавпи, ховаються жаби. У каламутних, через знесений потоком мул, водах Амазонки мешкає більше 2 тис. видів риб, у тому числі й знамениті «підводні вовки» — піранії, величезні скати та річкові акули.
Найдовша річка у світі: представник місцевої фауни — тапір.
Фото: Еxotjivot.com
Найдовша річка у світі — Амазонка — повністю виправдовує свою назву, що походить ще з часів іспанських конкістадорів (XVI ст.). Завойовники настільки були здивовані силою індіанських жінок, які воювали нарівні з чоловіками, що назвали річку в честь їхнього племені («de los Amazonas»). Її обривисті береги майже не дають до себе підступитися. Вони не просто круті і глинисті, а й заболочені або часто затоплені. Корчі, що пливуть за течією, постійні вири і мерзенний мул — все говорить про невгамовний норов войовничої Амазонки.
Найдовша річка у світі: каламутні води Амазонки. Фото: Egr.msu.edu
Але підкорити велику «далеку Амазонку», як її описав Р. Кіплінг, людина намагається вже давно, як заради досягнення своїх корисних цілей, так і суто зі спортивного інтересу. У першому випадку, мова йде про нещадну вирубку джунглів на берегах Амазонки. Тут людина, виявляючи себе як егоїстична, бездумна істота, виступає, скоріш, винищувачем природи, дроворубом, що позбавляє нашу планету життєвої енергії.
Як безневинний приклад підкорення норовливої Амазонки, слід згадати Мартіна Стрела, чия історія стала сюжетом для документального фільму «Людина Великої ріки» (2009 р.). Цей безстрашний словенський плавець, подолавши 5268 км вплав за 66 днів і, потрапивши до Книги рекордів Гіннеса, показав всю силу людського духу і довів можливість порозуміння людини і природи.
Мартін Стрел — перша людина, що подолала Амазонку вплав.
Не так давно в школьных учебниках чёрным по белому было написано, что самой длинной рекой в мире является Нил (6670 км). Но вскоре учёные изменили своё мнение, отдав это первенство Амазонке.
#img_gallery#
Так случилось по нескольким причинам. Во-первых, Нил стал короче после создания на нём в 1960 г. Асуанской плотины, а во-вторых, Амазонка имеет несколько устий (Мараньон и Укаяли) и с недавних пор отсчёт её длины ведётся от истока Укаяли. От этой точки длина южноамериканской реки составляет более 7000 км!
Амазонка — самая длинная река в мире.
Фото: Wondnature.ru
Кроме того, что это самая длинная река в мире, Амазонка имеет ещё несколько первенств. Это самая крупная река по размерам бассейна и самая полноводная (благодаря обильным тропическим осадкам она ежечасно приносит в Атлантический океан 643 млрд литров воды).
Амазонку наполняют более 500 притоков. Самые значимые из них — левый Риу-Негру, и правый — Мадейра. Если суммировать длину всех рукавов этой реки-чемпиона, то её общая протяжённость составит более 25 000 км!
Самая длинная река в мире: мальчик из племени на Амазонке.
Фото: Fotoart.org.ua
Не зря индейцы, восхищаясь красотой могучей Амазонки, прозвали её «королевой рек». Воды самой длинной реки в мире соприкасаются с подножиями Перуанских Анд, густыми тропическими лесами Боливии и Эквадора, «плавучими островами» Колумбии, плантациями кустарников гуараны и маниоки в Бразилии.
Самая длинная река в мире: джунгли Амазонки.
Фото: Nowere.net
У берегов Амазонки в буйном растительном царстве, среди лиан и густого сплетения пальмовых листьев, поджидают своих жертв ягуары и анаконды, скрываются от хищников тапиры (травоядные животное, что с виду напоминают свиней), пасутся капибары (самые крупные грызуны в мире), резвятся обезьяны, прячутся лягушки. В мутных, из-за переносимого потоком ила, водах Амазонки обитает более 2 тыс. видов рыб, в том числе и знаменитые «подводные волки» — пираньи, огромные скаты и речные акулы.
Самая длинная река в мире: представитель местной фауны — тапир.
Фото: Еxotjivot.com
Самая длинная река в мире — Амазонка — полностью оправдывает своё название, что происходит ещё со времён испанских конкистадоров (XVI в.). Завоеватели настолько были удивлены силой индейских женщин, которые воевали наравне с мужчинами, что назвали реку в честь их племени («de los Amazonas»). Её обрывистые берега почти не дают к себе подступиться. Они не просто круты и глинисты, но и заболочены или часто затоплены. Плывущие по течению коряги, постоянные водовороты и омерзительная тина — всё говорит о буйном нраве воинственной Амазонки.
Самая длинная река в мире: мутные воды Амазонки.
Фото: Egr.msu.edu
Но покорить великую «далёкую Амазонку», как её описал Р. Киплинг, человек пытается уже давно, как ради достижения своих корыстных целей, так и чисто из спортивного интереса. В первом случае, речь идёт о беспощадной вырубке джунглей на берегах Амазонки. Здесь человек, проявляя себя как эгоистичное, бездумное существо, выступает, скорее, уничтожителем природы, дровосеком, что лишает нашу планету жизненной энергии.
Как безобидный пример покорения строптивой Амазонки следует вспомнить Мартина Стрела, чья история стала сюжетом для документального фильма «Человек Большой реки» (2009 г.). Этот бесстрашный словенский пловец, преодолев 5268 км вплавь за 66 дней и, попав в Книгу рекордов Гиннеса, показал всю силу человеческого духа и доказал возможность взаимопонимания человека и природы.
Мартин Стрел — первый человек, преодолевший Амазонку вплавь.
#img_left#Донецький "Шахтар" лише в доданий час зміг вирвати перемогу в сімферопольської "Таврії".
Першими відкрили рахунок гірники, Адріано з розвороту, проштовхнув м’яч у ворота. Кримчани відквитались ще до перерви, Максим Калиниченко поборовся до кінця з захисниками, зберіг м’яч і проштовхнув на Ідахора, той скинув на Назаренка, який дальнім ударом спрямував снаряд точно в кут воріт.
Під кінець зустрічі вже в компенсований час зусиллями Шевчука "Шахтар" зміг вийти вперед, а через три хвилини Луїс Адріано забив третій м’яч.
Після матчу наставник «гірників» Мірча Луческу підійшов до арбітра зустрічі Наталії Рачинський і подякував їй за відмінне суддівство. У подарунок підніс їй величезний букет троянд. Таким чином, Мірча вибачився за свої висловлювання на адресу суддівства в Україні і, зокрема, самої Наталії після гри з «Карпатами» 24 липня.
#img_left#Донецкий "Шахтер" лишь в добавленное время смог вырвать победу у симферопольской "Таврии".
Первыми открыли счет горняки. Адриано с разворота протолкнул мяч в ворота. Крымчане отквитались еще до перерыва, Максим Калиниченко поборолся до конца с защитниками, сохранил мяч и протолкнул на Идахора, тот сбросил на Назаренко, который дальним ударом направил снаряд точно в угол.
Под конец встречи уже в компенсированное время усилиями Шевчука "Шахтер" смог выйти вперед, а спустя три минуты Луис Адриано забил третий мяч.
После матча наставник «горняков» Мирча Луческу подошел к арбитру встречи Натальи Рачинской и поблагодарил ее за отличное судейство. В подарок преподнес ей огромный букет роз. Таким образом Мирча извинился за свои высказывания в адрес судейства в Украине и, в частности, самой Наталии после игры с «Карпатами» 24 июля.
Легенди в Китаї допомагали людям зберігати благородство і милосердя і вчили допомагати кожному. Ця розповідь — закінчення історії про принцесу драконів і вченого Лю І (частина 1, частина 2).
#img_left#З давніх-давен принцесу драконів, третю дочку царя драконів озера Дун Тін, видали заміж за принца драконів річки Цзінхе. Принц набув репутації безжального, жорстокого, бездушного і впертого дракона, який погано поводився з принцесою і вигнав її з палацу.
У той час молодий чоловік на ім’я Лю І зібрався до Пекіна для участі в щорічному імператорському іспиті на місце державного службовця. По дорозі на іспит Лю І почув повний розпачу дівочий плач. Зупинившись, він вислухав розповідь дівчини, яка виявилася принцесою, про горе, що її спіткало.
Глибоко зворушений розповіддю принцеси, Лю І подумав, що тільки він може доставити її послання цареві драконів озера Дун Тін. Благородне серце підказало йому змінити шлях, щоб доставити листа, написаного кров’ю на смужці тканини, яку дівчина відірвала від свого одягу.
Після того як звістка потрапила до адресата, обурений брат царя озера Дун Тін вирішив негайно повернути дівчину додому.
Відмова від винагороди
Після запеклого бою принцеса разом зі своїм дядьком благополучно повернулася до своєї родини.
Щоб відсвяткувати повернення принцеси і подякувати Лю І за допомогу в порятунку, в палаці влаштували велике свято. Придворні літописці записали цю історію, а поети та музиканти склали пісню, щоб майбутні покоління пам’ятали і змогли розповісти про подію своїм дітям.
Принцесі дуже хотілося віддячити Лю І за позбавлення від страждань, і тому, як тільки з’являлася можливість, вона щоразу висловлювала йому свою вдячність. Однак учений був задоволений тим, що допоміг принцесі, і відмовлявся від винагороди.
Тепер в розкішному палацовому вбранні принцеса зовсім не була схожа на колишню нещасну пастушку. Чарівна дівчина, увінчана діадемою, виглядала велично.
Після того, як на бенкеті виголосили третій тост, брат царя драконів Цяньтан Цзюнь запропонував Лю І руку своєї племінниці. Він сказав, що принцеса, в подяку за надану їм допомогу, була б щаслива стати дружиною Лю І.
Слова Цяньтан Цзюня настільки потрясли вченого, що він не міг вимовити ні слова і лише похитував головою з боку в бік. Через деякий час, нарешті, він зміг говорити, і сказав:
«Ні, не варто так робити, бо всі навколо стануть думати, що я запропонував принцесі допомогу, бувши зачарованим її красою, і що мої справжні наміри не відповідають моїй розповіді. Як благородна людина, я завжди готовий надати допомогу кожному, хто її потребує».
Ще не зовсім оговтавшись від збентеження, Лю І продовжив: «Як кажуть, „благородна людина не стане шукати нагороди за добрі справи. Вона здійснює їх заради блага тих людей, які потребують допомоги“. Будь ласка, вибачте мене за те, що я відхиляю вашу пропозицію. До принцеси ж я ставлюся з великою повагою, запевняю вас у цьому».
Після своїх слів Лю І, як і личить благородній людині, залишив палац, не взявши з собою запропоновані йому дари.
Правильний вибір
Повернувшись додому, Лю І розповів матері про те, що трапилося з ним. Мати подивилася на нього з подивом і промовила: «Все-таки є праведні боги на цій землі». Вона пишалася вчинком сина і тим, що він повів себе як справжній благородний чоловік.
День за днем непомітно пролетів цілий рік. Життя йшло, і одного разу мати Лю І вирішила, що синові прийшла пора одружитися. Вона сказала йому — всім юнакам і дівчатам по досягненні повноліття потрібно створювати сім’ю.
«Я підібрала для тебе відповідну пару. Ця дівчина дочка пана Лу з повіту Цзеян, що неподалік від нас. Сім’я пана Лу благополучна, тому дівчина буде тобі гарною дружиною. Вона добра, розумна і дуже працьовита. Тобі вона сподобається. Будь ласка, сину, вибери день для весілля».
Коли вчений побачив обличчя нареченої, то не повірив своїм очам, тому що його майбутня дружина була як дві краплі води схожа на третю принцесу драконів озера Дун Тін. Лю І розповів своїй нареченій історію, що сталася з ним, і про те, що все ще не може забути принцесу. Однак, будучи благородною людиною в словах і вчинках, він завжди буде поважати і шанувати свою дружину.
Слова Лю І глибоко зворушили серце юної дівчини. І тоді наречена вченого зізналася, що вона і є та сама третя принцеса озера Дун Тін. Дівчина теж не могла забути свого благодійника. Вона пам’ятала давню приказку: «Кого з доброти душевної обдарували краплею води, тому потрібно у відповідь винагородити свого благодійника повноводним весняним потоком». Знаючи про сподівання дівчини, її сім’ї довелося довго і наполегливо розмірковувати над тим, яким же чином їх здійснити.
Вихід знайшов дядько принцеси Цяньтан Цзюнь. Він переїхав з племінницею в повіт Цзеян і придумав, як поєднати серця молодих людей. Так принцеса драконів стала дружиною вченого Лю І, неначе це було визначено на небесах.
Китайские фермеры продолжают наращивать использование химических удобрений, пытаясь увеличить показатели урожайности. В то же время эксперты предупреждают о негативных последствиях таких действий.
#img_right#«Если фермеры злоупотребляют химическими удобрениями в течение длительного времени, то остатки удобрений в почве сказываются на качестве воды в этой местности. Когда азотные удобрения смывает в реку, или они попадают в воздух, то это также негативно влияет на окружающую среду», — говорит в интервью телеканалу NTD господин Сюй Миньган, заместитель директора Института сельскохозяйственных ресурсов и регионального планирования Китайской академии аграрных наук.
Согласно исследованию Института земель и удобрений при этой академии, общее количество химических удобрений, которые сейчас используются в Китае, увеличилось на 225% с 1980 года, тогда как урожайность повысилась всего на 40%.
На 1 га земли в Китае сейчас приходится 191 кг азотных удобрений. Это 151%, 159% и 329% от количества удобрений соответственно во Франции, Германии и США. Однако уровень урожайности в Китае на 10—30% меньше, чем в этих странах.
«Производство и применение удобрений в КНР превышает треть от их общего количества в мире. В последние годы с целью повышения урожая зерновых использование удобрений и пестицидов в Китае существенно повысилось. Это привело к опустыниванию земли и накоплению органических веществ в почве», — пишет Economic Information Daily со ссылкой на заявление Лю Сяожань с Цзилиньской ассоциации зерновых культур.
В провинции Цзилинь, где выращивается наибольшее количество зерновых культур в Китае, некоторые фермеры используют удобрения в течение всего года, а не только в период посева, сообщает Economic Information Daily.
Как указано в ежегодном отчете Бюро статистики провинции Цзилинь, в 1984 году здесь использовали 500 тыс. тонн удобрений. В 2010 году здесь было использовано уже 5 млн тонн. В то же время урожай зерновых за последние 30 лет увеличился с 10 до 25 млрд кг.
«Нам известно, что в почве содержится недостаточно питательных веществ, поэтому мы вынуждены применять удобрения. Но мы должны делать это рассудительно. Лишние удобрения попадут в почву и воздух, и повлекут загрязнения окружающей среды», — говорит в интервью NTD Цзюй Сяотан, профессор из Колледжа ресурсов и естественных наук при Китайском аграрном университете.
«Злоупотребление удобрениями также увеличивает количество вредителей и нужно применять больше пестицидов, — добавляет господин Цзюй. — Вы можете сравнить вкус местных овощей и фруктов с зарубежными. В Китае овощи и фрукты более низкого качества из-за чрезмерного использования удобрений».
«Обычно мы просим фермеров применять преимущественно органические удобрения и листья. Если этого недостаточно, фермеры могут добавить искусственные химические удобрения. Такое сочетание позволит увеличить количество азота в почве и улучшить микрофлору. Но если мы используем только азотные удобрения или опрометчиво комбинируем их, то питательные вещества в почве будут размещены неравномерно, — добавляет господин Цзюй. — Избыток азота и фосфора попадает в водоемы и вызывает эвтрофикацию — увеличение питательных веществ в воде. Это в свою очередь приводит к чрезмерному росту водорослей, дефициту кислорода и, как следствие, гибели высшей растительности, рыб и других животных. В процессе расщепления аммиака загрязняется воздух. Оксид азота, возникающий в результате расщепления, — это парниковый газ, который имеет в 298 раз больший потенциал, чем углекислый газ».
Исследователи из Столичного педагогического университета в Пекине (Capital Normal University — CNU) пришли к выводу, что на 35–97% причиной загрязнения пяти больших озер в Китае является чрезмерная поставка питательных веществ в водоемы и наличие там большого количества органических веществ. Отчет об этом был опубликован в журнале «Экология и сельское хозяйство» в 2006 году. Одна из трех основных причин загрязнения озер — это чрезмерное использование удобрений, отмечалось в отчете.
Согласно статистике Министерства сельского хозяйства Китая, более 40% сельскохозяйственных земель непригодны для использования из-за эрозии почвы, истощения земли, щелочности или кислотности почвы. Общая площадь загрязненных земель составляет 10 млн га. Низкий уровень урожайности зафиксирован на 67% площади пахотных земель. В 10 провинциях, где проводилось исследование, масса органического вещества снизилась на 35%, по сравнению с началом 90-х годов.
Сегодня ежегодное применение азотных, фосфатных и калийных удобрений в Китае составляет более 54 млн тонн, из которых 33 млн — это азотные удобрения.
Надмірний оптимізм, щовластивий деяким людям, може призвести досерйозних проблем. Причиною цього є особливе ставлення, аточніше, абсолютне ігнорування очевидних речей.
Занатомічної точки зору інформація, яка невідповідає завищеним очікуванням, несприймається і неаналізується корою лобових часток мозку.
Нейрофізіологічні закономірності надмірного оптимізму були досліджені вУніверситетському коледжі Лондона (Англія). Група вчених начолі зТалі Шарот поставила задачу знайти відповідь напитання: чому люди проявляють надмірний оптимізм.
Якправило, люди ретельно відбирають отриману інформацію. Але, чим більше людині властивий зайвий оптимізм, тим слабший вплив негативної інформації наїї оцінку. Такий підхід має і переваги, і недоліки.
Удослідженні 19 добровольцям було запропоновано оцінити вірогідність того, щовїхньому житті відбудеться / невідбудеться певний інцидент. Список таких інцидентів склали події— від «незначні», такі яккрадіжка, шахрайство або запізнення нароботу, до«вагомих»— важкі захворювання, передчасна смерть таін.
Добровольці повинні були оцінити для себе ймовірність такої події. Після цього вчені оголошували середньостатистичну ймовірність настання такої події для людини, зурахуванням її віку тасоціального статусу.
Під час експерименту активність мозку добровольців фіксувалася задопомогою ФМРТ (функціональної магнітно-резонансної томографії). Через певний час добровольців знову попросили оцінити свій ризик для кожної запропонованої події, і свій рівень оптимізму.
Результати показали, щобільшість людей коректували свої оцінки зурахуванням отриманої інформації. При цьому якщо людина оцінювала свій ризик захворювання раком у40%, апотім їй оголошували, щосередньостатистична вірогідність такого захворювання становить 30%, тонаступного разу вона оцінювала свій ризик в32%. І навпаки, якщож початковий ризик оцінювався в10%, тонаступне коригування була або незначним, або його зовсім небуло.
Близько 79% добровольців виявили схильність коригувати свої оцінки укращу для себе сторону, і запам’ятовуваність справжніх рівнів ризику була однаковою увсіх випадках. Також було встановлено, щонаступінь оптимістичності настрою людини невпливають ні ступінь поширеності події, ні ймовірність помилки воцінці.
Ранні дослідження виявили, щопоясна кора і прилеглі донеї області головного мозку (дозавдань яких відносять розпізнання, обробку помилок і виявлення конфліктів) відповідають заступінь освоєння інформації, яка невиправдовує очікування. Під час того, якдобровольці отримували і аналізували інформацію про справжній рівень ризику тієї чиіншої події, дослідники спостерігали заактивністю вцих ділянок мозку.
Яквиявилося, активність цих ділянок була вищою, коли людина переоцінювала рівень свого ризику (т.зв. «позитивна помилка»), ніж увипадку «негативної помилки». Утойже час, при зайвому оптимізмі спостерігалося ослаблення мозкової реакції нанебажану інформацію.
Оптимістам властиво формувати свій погляд насвіт зінформації, щовідповідає їх уявленням, і невірно враховувати «песимістичні» сигнали.
Дослідники говорять: «Наші результати є механістичним поглядом нате, якневиправданий оптимізм може зберігатися уважких умовах […]. Вони показують, щосхильність людини дооптимізму підживлюється нездатністю її мозку коректно кодувати помилки воцінках, які вимагають „песимістичного“перегляду останніх».
Результати досліджень були опубліковані вжурналі Nature Neuroscience.
Излишний оптимизм, свойственный некоторым людям, может привести ксерьезным проблемам. Причиной этого является особое отношение, аточнее, абсолютное игнорирование очевидных вещей.
#img_left#Санатомической точки зрения информация, которая несоответствует завышенным ожиданиям, не может восприниматься инеанализируется корой лобных долей мозга. Нейрофизиологические закономерности излишнего оптимизма были исследованы вУниверситетском колледже Лондона (Англия). Группой ученых воглаве сТали Шарот была поставлена задача найти ответ навопрос: почему люди часто проявляют излишний оптимизм.
Как правило, люди тщательно отбирают полученную информацию. Но, чем более человеку свойственен излишний оптимизм, тем слабее влияние негативной информации наего оценку. Такой подход имеет как преимущества, так инедостатки.
Приисследовании 19 добровольцам было предложено оценить вероятность того, что вихжизни произойдет или не произойдет определенный инцидент. Список таких инцидентов составляли события от«незначительных», таких как кража, мошенничество или опоздание наработу, доболее «весомых»― тяжелые заболевания, преждевременная смерть идр.
Добровольцы должны были оценить для себя вероятность такого события. После этого ученые объявляли среднестатистическую вероятность наступления такого события для человека, сучетом его возраста исоциального статуса.
Вовремя эксперимента активность мозга добровольцев фиксировалась спомощью ФМРТ (функциональной магнитно-резонансной томографии). Через определенное время добровольцам снова было предложено оценить свой риск для каждого изпредложенных событий, исвой уровень оптимизма.
Результаты показали, что большинство людей корректировали свои оценки сучетом полученной информации. При этом если человек оценивал свой риск заболевания раком в40%, азатем ему объявляли, что для него среднестатистическая вероятность такого заболевания составляет 30%, товследующий раз оноценивал свой риск в32%. Инаоборот, еслиже первоначальный риск оценивался в10%, тоследующая корректировка была либо незначительной, либо вовсе отсутствовала.
Около 79% добровольцев были склонны корректировать свои оценки влучшую для себя сторону, изапоминаемость подлинных уровней риска была одинаковой вовсех случаях. Также было установлено, что настепень оптимистичности настроя человека невлияют нистепень распространенности события, нивероятность ошибки воценке.
Ранние исследования обнаружили, что поясная кора иприлегающие кней области головного мозга (кзадачам которых относят распознание, обработку ошибок ивыявление конфликтов) отвечают настепень освоения информации, неоправдывающей ожидания. Вовремя того, как добровольцы получали ианализировали информацию обистинном уровне риска того или иного события, исследователи наблюдали заактивностью вэтих участков мозга.
Как оказалось, что когда человек переоценивал свой уровень риска (т.н. «положительная ошибка»), активность этих участков была выше, чем вслучае «отрицательной ошибки». Втоже время, при излишнем оптимизме наблюдалось ослабление мозговой реакции нанежелательную информацию.
Исследователи говорят: «Наши результаты представляют собой механистический взгляд нато, как неоправданный оптимизм может сохраняться внерасполагающих кнему условиях […] Они показывают, что склонность человека коптимизму подпитывается неспособностью его мозга корректно кодировать ошибки воценках, которые требуют „пессимистического“ пересмотра последних».
Результаты исследований были опубликованы вжурнале Nature Neuroscience.
