Blog

#img_left#Упарт (Oopart — недоречний експонат) — термін, яким позначають доісторичні об’єкти, знайдені в різних куточках світу. Враховуючи рівень технології їх виконання, визначення віку, засноване на фізичному, хімічному і / або геологічному аналізі, протистоїть загальноприйнятим теоріям сучасної науки. Упарти часто ставлять вчених у незручне становище, але надихають сміливих дослідників та людей, які цікавляться альтернативними науковими теоріями.

В 1998 році інженер-електрик Джон Дж. Вільямс побачив на землі щось, що нагадувало електричний з’єднувач. Він викопав його і виявив, що це трьохконтактний штепсель, вставлений в маленький камінь.

За словами Вільямса, камінь він знайшов під час екскурсії по сільській місцевості в Північній Америці, в районі, віддаленому від людських поселень, індустріальних комплексів, аеропортів, фабрик, та електронних або ядерних установок. Незважаючи на те, що це применшує значимість його відкриття, Вільямс відмовляється назвати точне місце знахідки, щоб ця ділянка не була розграбована в пошуках інших таємничих реліквій.

Відомий, як «Енігмаліт» (комбінація Енігми і моноліту) або «Петрадокс», пристрій демонструє наявність електронного компонента, вкладеного в природно сформований, твердий камінь граніту, що складається з кварцу та польового шпату (з незначним відсотком слюди).

Через атмосферу загадковості, яка оточує знахідку, ціна Енігмаліта складає $500 000. Багато членів наукового співтовариства класифікували його як обман, виготовлений виключно для слави і заробляння грошей.

Однак Вільямс пояснює, що його незвичайний камінь доступний для будь-якого дослідника та аналізу. Вчені поки що ухиляються від випробування каменю, незважаючи на відкрите запрошення.

Як розповідає Вільямс, він віддав примірник на аналіз інженера та геолога. Електронний компонент, вкладений в граніт, не показав ніяких слідів склеювання або зварювання в будь-якій відомій формі; стало ясно, що об’єкт уже існував під час формування скелі.

Геологічний аналіз каменю показав, що йому приблизно 100 000 років — відповідно до звичайного розуміння технологічного розвитку людства, це неймовірно. Корпус штепселя зроблений з невідомої речовини, це не деревина, не пластмаса, не каучук, не метал і не який-небудь інший матеріал, який вчені в змозі розпізнати.

Вільямс забороняє руйнувати примірник. Сам він використовував потужний рентген, який показав, що матричний компонент простягається в непрозору внутрішню структуру в межах каменю.

Тоді як скептики вважають, що це обман, Вільямс переконаний, що він розкопав справжній уламок або фрагмент давньої, штучної або позапланетної технології, і прагне зробити так, щоб учені підтвердили його справжність. Однак Вільямс наполягає на своїй присутності під час аналізу, щоб камінь залишився неушкодженим.

Деякі вважають, що вчені відсторонюються від вивчення екземпляра, бо бояться того, що вони могли б виявити. Якщо науковий аналіз доведе справжність знахідки, це може радикально змінити наше розуміння людської історії.

Якщо екземпляр справжній, дослідники повинні розглянути його проектування. Чому такий компонент був вкладений в камінь? Якій меті такий об’єкт служив?

Вільямс вважає, що місце розташування його каменю приховує у собі свідоцтва минулої цивілізації або позаземного існування. Він збирає команду неупереджених дослідників, щоб повністю дослідити ділянку.

Вокруг Янцзы расположено немало химических предприятий, которые сливают в реку большое количество вредных токсичных отходов. В результате таких действий сотни миллионов людей, потребляющих из неё воду, находятся в опасности. Между тем, официальные источники в Китае заявляют, что качество воды в реке Янцзы «в целом хорошее и её можно употреблять».

#img_left#Согласно недавнему сообщению газеты Economic Information Daily со ссылкой на последние данные Комитета защиты водных ресурсов реки Янцзы, объём загрязнённой воды в реке превысил 33,9 млрд тонн в этом году. Каждый год загрязнение реки увеличивается на два процента.

В декабре прошлого года министерство охраны окружающей среды КНР заявило, что вдоль берегов Янцзы работает не менее 400 тысяч химических заводов, 5 крупных комплексов по производству стали и 7 мощных заводов по переработке нефти.

Янцзы — это самая длинная река в Азии, она достигает 6300 км. и содержит 40% всех водных запасов Китая. Река протекает через 11 провинций, где вдоль её берегов живут около 500 млн человек.

Люди в большинстве городов, расположенных вдоль реки Янцзы, употребляют воду из неё, пишет газета Ningbo Daily со ссылкой на слова Хэ Чуньиня, директора Департамента охраны окружающей среды провинции Цзянсу. Не существует другого источника питьевой воды, сообщает издание. Много новых химических фабрик работают в центральном и западном регионах КНР, и поскольку эти регионы менее развиты, здесь меньше контроля. Загрязнённую воду сливают прямо в реку, что влияет на города, расположенные вниз по течению, отметил господин Хэ.

Опасные грузы

Опасные грузы, которые перевозят рекой, довольно часто вызывают загрязнение Янцзы.

Газета Economic Information Daily со ссылкой на Комитет водного транспорта города Наньтун сообщает, что 300 тыс. тонн опасных грузов ежедневно перевозится рекой, начиная с 2003 года. Сюда входит нефть, сжиженный нефтяной газ, мазут, бензин, спирт и другие горючие и токсичные субстанции. 70% из них относятся к категории чрезвычайно токсичных веществ, согласно Международной конвенции по предотвращению загрязнения водным транспортом.

Заместитель директора Комитета водного транспорта города Наньтун Сюэ Цзяньцзюнь указывает, что некоторые из этих вредных веществ растворяются в воде. И очищение возможно только за счёт процесса разбавления. Химические вещества, не растворяются в воде, а опускаются на дно, добавляет господин Сюэ.

«Когда эти опасные вещества попадают в воду, в действительности не существует эффективных методов для устранения загрязнения. Если случится утечка чего-то очень вредного, это повлияет на крупные города такие как Шанхай, Сучжоу, Нанкин и другие. Последствия будут просто катастрофическими», — отмечает господин Сюэ.

15 марта грузовое судно потерпело аварию, в результате которой в реку попало 100 кг стирола. Две водоочистительные установки вниз по течению, поставлявшие воду в города Уси и Чанчжоу, прекратили свою работу. Местные жители были вынуждены покупать питьевую воду в бутылках.

Чиновники не признают существование проблемы

Такое существенное загрязнение вызвало беспокойство общественности. Между тем, китайские чиновники не учитывают это.

Как писала газета Вечерний Ухань (Wuhan Evening New), заместитель директора Комитета защиты водных ресурсов реки Янцзы Цзан Сяопин сказал: «Нет повода беспокоиться. Ежегодно объем потока воды в реке Янцзы составляет 1 трлн тонн, а 30 млрд тонн загрязненной воды — это не существенно. За исключением некоторого локального загрязнения».

«В целом вода достаточно качественная и её можно употреблять», — говорит он.

Китайские пользователи интернета имеют другое мнение по этому поводу.

Один посетитель на форуме club.kdnet отмечает: «Масса потока воды реки Янцзы ежегодно составляет 951,9 млрд тонн. Если сравнить с количеством загрязнённой воды в 3,9 млрд тонн: 339/9519 = 3,56%. Разве это не слишком высокий уровень загрязнения?».

Другой пользователь пишет: «Итак, 3% загрязнения означает 15 мл на каждую бутылку. Разве это безопасно?»

Коррумпированные инспекторы

В апреле китайская Академия инженерно-технических наук и министерство охраны окружающей среды опубликовали отчет, указывающий, что около половины питьевой воды в Китае не соответствует стандартам. 190 млн человек употребляют воду, объём вредных веществ которой превышает допустимый уровень. В 90% городов подземные воды загрязнены.

От некоторых загрязняющих веществ воду очистить очень трудно. Работник одного из водоочистительных предприятий сообщил Великой Эпохе, что более 60 различных химических соединений очень трудно удалить. Вместе с тем, водные ресурсы и запасы воды ограничены. Даже если вода не пригодна к употреблению, пока не возникнет ситуация масштабного химического отравления, власть не закроет предприятия, поставляющие воду, чтобы не вызвать социальную нестабильность, отметил он.

Другой сотрудник, отвечающий за контроль качества воды сообщил Великой Эпохе, что когда на предприятие приезжают инспекторы для проведения проверки, то руководство принимает их «должным образом». Каждый инспектор получает конверт с деньгами.

«Следовательно, пока не случилось нечто страшное, люди будут смотреть на эту проблему одним глазом, тогда как другой глаз будет закрытым», — образно сказал он.

Тан Вэнь и Гао Цзитань, Великая Эпоха (The Epoch Times)

Оригинал на английском: The Epoch Times

Навколо річки Янцзи розташовано чимало хімічних підприємств, які зливають у річку велику кількість шкідливих токсичних відходів. У результаті таких дій сотні мільйонів людей, що споживають воду з річки, перебувають у небезпеці. Тим часом офіційні джерела у Китаї заявляють, що якість води у річці Янцзи «загалом хороша і її можна вживати».

#img_left#Згідно з нещодавнім повідомленням газети Economic Information Daily з посиланням на останні дані Комітету захисту водних ресурсів річки Янцзи, об’єм забрудненої води в річці перевищив 33,9 млрд тонн у цьому році. Кожного року забруднення річки збільшується на два відсотки.

В грудні минулого року міністерство охорони довкілля КНР заявило, що вздовж берегів Янцзи працює щонайменше 400 тисяч хімічних заводів, 5 великих комплексів з виробництва сталі і 7 потужних заводів з переробки нафти.

Янцзи — це найдовша ріка у Азії, вона сягає 6300 км. Вона містить 40% усіх водних запасів Китаю. Річка протікає 11 провінціями, де вздовж її берегів мешкає близько 500 млн людей.

Люди у більшості міст, що розташовані вздовж річки Янцзи, вживають воду з неї, пише газета Ningbo Daily з посиланням на слова Хе Чуньіня, директора Департаменту охорони довкілля провінції Цзянсу. Не існує іншого джерела питної води, якщо вода в річці забруднена, повідомляє видання. Багато нових хімічних фабрик працюють у центральному та західному регіонах КНР, і оскільки ці регіони менш розвинені, тут менше контролю. Забруднену воду зливають прямо в річку, що впливає на міста, які розташовані вниз за течією, зазначив пан Хе.

Небезпечні вантажі

Небезпечні вантажі, що перевозять рікою, досить часто спричиняють забруднення Янцзи.

Газета Economic Information Daily з посиланням на Комітет водного транспорту міста Наньтун повідомляє, що 300 тис. тонн небезпечних вантажів щоденно перевозиться річкою, починаючи з 2003 року. Сюди входить нафта, зріджений нафтовий газ, мазут, бензин, спирт та інші горючі і токсичні субстанції. 70% із них належать до категорії надзвичайно токсичних речових, згідно з Міжнародною конвенцією із запобігання забрудненню водним транспортом.

Заступник директора Комітету водного транспорту міста Наньтун Сюе Цзяньцзюнь вказує, що деякі з цих шкідливих речовин розчиняються у воді. І очищення можливе тільки за рахунок процесу розбавлення. Хімічні речовини, що не розчиняються у воді, опускаються на дно, додає пан Сюе.

«Коли ці небезпечні речовини потрапляють у воду, насправді не існує ефективних методів для усунення забруднення. Якщо трапиться витік чогось дуже шкідливого, це вплине на великі міста такі, як Шанхай, Сучжоу, Нанкін та інші. Наслідки будуть просто катастрофічні», — зазначає пан Сюе.

15 березня вантажне судно потерпіло аварію, в результаті якої в річку потрапило 100 кг стиролу. Дві водоочисних установки вниз за течією, які постачали воду у містах Усі і Чанчжоу, припинили свою роботу. Місцеві жителі змушені були купувати питну воду у пляшках.

Посадовці не визнають існування проблеми

Таке суттєве забруднення викликало занепокоєння громадськості. Тим часом китайські посадовці не зважають на це.

Як писала газета Вечірній Ухань (Wuhan Evening New), заступник директора Комітету захисту водних ресурсів річки Янцзи Цзан Сяопін сказав: «Немає приводу турбуватися. Щорічно об’єм потоку води в річці Янцзи становить 1 трлн тонн, а 30 млрд тонн забрудненої води — це не суттєво. За виключенням деякого локального забруднення».

«Загалом вода досить якісна і її можна вживати», — каже він.

Китайські користувачі інтернету мають іншу думку з цього приводу.

Один відвідувач на форумі club.kdnet зазначає: «Маса потоку води річки Янцзи щорічно становить 951,9 млрд тонн. Якщо порівняти з кількістю забрудненої води в 33,9 млрд тонн: 339/9519 = 3,56%. Чи це не надто високий рівень забруднення?».

Інший користувач пише: «Отже, 3% забруднення означає 15 мл на кожну пляшку. Хіба це безпечно?»

Корумповані інспектори

У квітні китайська Академія інженерно-технічних наук та міністерство охорони довкілля опублікували звіт, який вказує, що близько половини питної води у Китаї не відповідає стандартам. 190 млн людей вживають воду, місткість шкідливих речовин якої перевищує допустимий рівень. У 90% міст підземні води забруднені.

Від деяких забруднюючих речовин воду очистити дуже важко. Працівник одного з водоочисних підприємств повідомив Великій Епосі, що більше 60 різних хімічних сполук дуже важко видалити. Водночас водні ресурси і запаси води обмежені. Навіть якщо вода не придатна до вживання, доки не виникне ситуація масштабного хімічного отруєння, влада не закриє підприємства, які постачають воду, щоб не спричинити соціальну нестабільність, відзначив він.

Інший співробітник, що відповідає за контроль якості води повідомив Великій Епосі, що коли на підприємство приїжджають інспектори для проведення перевірки, то керівництво приймає їх «належним чином». Кожний інспектор отримує конверт із грошима.

«Отже, поки не трапилося щось страшне, люди дивитимуться на цю проблему одним оком, тоді як інше око буде заплющеним», — образно сказав він.

Тан Вень і Гао Цзитань, Велика Епоха (The Epoch Times)

Оригінал англійською: The Epoch Times