Археологи, які оглядають руїни стародавнього поселення недалеко від берегів Греції тепер думають, що вони могли бути витвором 5000-річної давнини і, безумовно, самим стародавнім містом яке поринуло в море, виявленим до теперішнього часу.
Розкопки, проведені цього літа, стали першими протягом п’яти років співпраці між грецькими та британськими вченими, спрямованими на дослідження містечка Павлопетрі. Це місто не вивчалося, починаючи з його відкриття та нанесення на карту британським археологом в 1967-68 роках.
Доктор Джон Хендерсон, археолог з університету Ноттінгема, проводить дослідження спільно з пані Елай Спонділіс з Ефорейтского відділення “Підводного антикваріату” грецького Міністерства культури. Доктор Хендерсон – перший археолог за 40 років, який отримав офіційний пропуск від уряду Греції для проведення досліджень на цьому місці.
“Це було надзвичайно захоплюючим. Я читав про це місце, коли був молодим, і навіть не міг припустити, що зможу занурюватися тут, й буду мати можливість проводити дослідження. Ми натрапили приблизно на 9000 квадратних метрів нових будівель, які були нещодавно виявлено у зв’язку із зсувом піску, що дійсно викликало у нас відчуття нервового тремтіння”, – сказав доктор Хендерсон.
Павлопетрі знаходиться приблизно на відстані 3-4 метрів від води біля піщаного узбережжя південної Лаконії. Це просто чудово. Будинки, вулиці, внутрішні двори, можливі релігійні споруди, могили та пам’ятники – всі були нанесені на карту, використовуючи сучасні 3D-цифрові технології.
До теперішнього часу Павлопетрі відносили до Мікенського періоду (приблизно 1680-1180 до н.е.) – це історична аксіома для більшої частини давньогрецької літератури і міфів. Нещодавно знайдено глиняний посуд епохи неоліту, який свідчить на користь того, що це місце, можливо, було заселено починаючи, принаймні, з 2800 до н.е. Досліджуючи це морське поселення, вчені сподіваються зрозуміти більше про твори грецького суспільства Бронзового віку.
Доктор Крісанті Гэлау, фахівець Егейської історії з університету Ноттінгема, займається дослідженнями більшості стародавніх знахідок.
“Моя улюблена знахідка, до теперішнього часу – глиняне сито ранніх мікенських часів, яке ймовірно використовували для виготовлення якогось алкогольного напою”, – сказала вона. – “Найдивовижніша нинішня знахідка
– недавно виявлена зона поселень і особливо велику монументальну будівлю” Мегарон “[великий зал]”.
“Одна з головних цілей розкопок у наступному році полягає у вивченні ландшафту прилеглих територій, щоб зрозуміти, як ця ділянка занурилась під воду”, – говорить доктор Хендерсон.
“Рівень моря може підвищуватися і знижуватися з багатьох причин …
Однак ми знаємо, що рівень моря в Середземномор’ї змінювався не дуже інтенсивно, починаючи з 5000 років до нашої ери (плюс або мінус близько 50 см кожну тисячу років). Таким чином, ми не можемо розглядати зміну рівня моря як причинний фактор для занурення Павлопетрі “, – пояснив він.
“Замість цього ми, мабуть, маємо справу з дією зсувів земної кори.
Східне Середземномор’я – одна з найбільш сейсмічно активних областей в світі. Наприклад, західна частина острова Кріт підвищилася на 6 метрів, у той час як Неаполітанська затока знизилась майже на 10 метрів. Схоже, що і Павлопетрі занурився на 4 – 5 метрів приблизно після 1000 року до н.е. судячи з глиняного посуду “, – додав Хендерсон. – “Чи лишили Павлопетрі жителі у зв’язку із зануренням, ми ще не знаємо. Можливо, катастрофа сталася на ділянці землі, яка повільно зникала під рухом піщаних барханів перш, ніж хвилі вторглися в цю череду тектонічних подій”.
