«В Четікампі кращі ткалі килимів у всій Новій Шотландії», – повідомила керівник нашої поїздки Хайді.
Акадійська культура і мистецтво
#img_left#Ми якраз зупинилися біля музею Ле Труа Піньон, присвяченого акадійській культурі та мистецтву виготовлення килимків. Деякі з цих чудових килимків ручної роботи зображували президентів США і портрет Жаклін Кеннеді, виконаний відомою художницею Елізабет Лефорт.
Цей вид народного мистецтва був принесений до Нової Шотландії французами-акадійцями в 1700-х роках. Вони були виселені зі своїх будинків після того, як Британія проголосила Нову Шотландію своїм володінням, але через роки після підписання Паризького договору в 1763 році деякі акадійці повернулися. Американський поет Генрі Водсворт Лонгфелло написав про важку долю в епічній поемі «Евангеліна».
Скромне рибальське містечко Четікамп, розташоване на схід від міста Галіфакс на о. Кейп-Бретон, був нашою першою зупинкою на нічліг під час 10-денної автобусної поїздки від Caravan Tours. Наш маршрут проходив чудовим зеленим узбережжям затоки Св.Лаврентія і включав чудові прибережні райони Канади – Нову Шотландію, Нью-Брансвік і острів Принца Едварда.
Крім мистецтва виготовлення килимів, ця провінція славиться музичними традиціями, особливо грою на скрипці і веселими кельтськими піснями, привезеними шотландцями сотні років тому.
Музика і танці – частина їх життя. Тут сильний вплив європейців – англійців, ірландців, французів та шотландців. Тому ця земля зветься Новою Шотландією. Я не могла не помітити французькі триколірні прапори, що гордо розвиваються над Четікампом, і величезний плакат «Ласкаво просимо» французькою мовою. У цьому році місто відзначає свою 225-у річницю.
Схоже, що багато жителів Нової Шотландії народилися зі скрипкою і смичком в руках. Ми відвідали кілька вечірок, де виконувалися галлійські пісні і танці.
Дорогою Кабот трейл
Після дводенного відпочинку в містечку, маючи намір поспостерігати за китами (на жаль, в той день не з’явились ні кити, ні дельфіни), ми були готові продовжити шлях самим мальовничим маршрутом, захоплюючою дух дорогою Кабот трейл.
Ми петляли по серпантину дороги Кейпбретонського Національного високогірного парку, де нагромадження крутих скель змінювали плавні округлі лінії берегів і густо порослі лісами гірські хребти – справжній рай для фотографа.
Ми зупинилися в Плезент Бей (Приємна бухта), щоб помилуватися океаном. Там я залізла на невеликий пагорб, щоб поспостерігати за рибальськими човнами, що перевозили величезні корзини крабів.
В останній день ми дісталися до берега озера Баддека, до тимчасової резиденції винахідника Олександра Грехема Белла. На пагорбі, що підноситься над ясними спокійними водами озер Бра Дор, побудований інтерактивний музей, присвячений Беллу і його дружині Мейбл. Там я покаталася на саморобному човні «Амеба» довжиною 66 футів.
У музеї представлена велика ретроспектива життєвого шляху Белла. Я дізналася так багато про цього неймовірного гуманіста (філантропа), про що не знала раніше: як він навчав глухих, одружився на одній зі своїх учениць, дружньо ставився і допомагав Хелен Келлер та її вчительці Ганні Салліван, і навіть винайшов судно на підводних крилах.
Белл якось сказав: «Я багато подорожував світом, але своєю простою красою острів Кейп-Бретон перевершує все».
«Жізель Кантрі Інн», де я зупинилася на два дні перебування, був ідеальним готелем. Він підкорив їжею, гідною гурманів, прекрасним обслуговуванням і красиво обставленими кімнатами.
На наступний день ми відвідали знамениту фортецю Луїсбург в околицях Баддека, побудовану французами в 1713 році і майже повністю зруйновану британцями в 760 році. В даний час історичний комплекс Луїсбург є найбільшим відтвореним містом 18 століття в Північній Америці. Костюмовані персонажі гуляють по вулицях, щоб передати справжню атмосферу епохи.
#img_right#Перлина морів
Найменша провінція Канади, площею 2185 квадратних миль з населенням в 140 тисяч чоловік, – о. Принца Едварда виділяється як перлина морів. Барвиста столиця Шарлоттаун, раніше відома як Порт де Ла Жуа (Порт Радості), була перейменована на честь дружини короля Англії Георга III. В цьому історичному місті в 1864 році проходила перша зустріч, яка в підсумку призвела до утворення Об’єднаної Канади.
Однак, для багатьох молодих дівчат о. Принца Едварда асоціюється з жалісної історією Ганни з «Будинку з зеленими фронтонами» письменниці Люсі Мод Монтгомері, дія якої розгорталося в м. Кавендіш. Я не могла залишити острів, не відвідавши легендарний будинок із зеленими фронтонами і не пройшовшись Алеєю Закоханих, яка надихнула автора написати цю нестаріючу історію.
Я дуже рекомендую подивитися мюзикл, поставлений по цій книзі, який вже 47 років ставлять в Шарлоттаун – і не без підстав.
Столиця Нової Шотландії
Наша поїздка була б неповною без дводенного перебування в м. Галіфакс, столиці Нової Шотландії, де я відразу відчула знайому атмосферу – схоже на моє рідне місто Сан-Франциско з його вишуканими будівлями вікторіанської епохи, пристанню і пагорбами.
Чудовий міський парк був у цвіту. Недалеко від нього гордо височить фортеця. Слід обов’язково відвідати Морський музей, де зберігаються предмети з «Титаніка», потерпілого аварію корабля поблизу берегів Галіфаксу в той трагічний день 14 квітня 1912 року.
Ця місцевість відома ще одною катастрофою – катастрофою літака швейцарської авіакомпанії Swiss Air Flight 111 в прилеглій бухті Пеггі, де знаходиться, мабуть, самий фотографований маяк на тлі білих, позбавлених рослинності, кам’яних брил.
Подорож підходила до завершення, і я поцікавилася, що відчувають мої товариші по поїздці. Даррен Льюин, який щороку відвідує родичів і друзів у Канаді, висловився так: «Я вперше побував на Атлантичному узбережжі Канади і я б хотів повернутися і познайомитися ближче з природою і красою цієї землі».
Пенсіонер Білл Амадес, який приїхав зі своєю чарівною дружиною Маріанн, соціальним працівником, сказав: «Слово, що приходить на думку, коли я думаю про Нову Шотландію – чарівно».
Донна Деміль, заступник директора в Школі гостинності та туризму Чиказького університету Рузвельта, подорожувала цим автобусним маршрутом три рази. «Кожна поїздка чимось відрізняється», – сказала вона.
Мені стали зрозумілі мої власні роздуми, коли я виглядала у ілюмінатор в той час, як наш літак робив віраж над нескінченним зеленим килимом Галіфаксу.
Незабутні спогади
Образи рибальських сіл і розкішних пейзажів, які я спостерігала під час поїздки, ожили в моїй пам’яті, коли, розслабившись, я слухала пісню Song for the Mira у виконанні співачки з Нової Шотландії Анни Мюррей. Ця пісня розповідає про одну річці на о. Кейп-Бретон, недалеко від її рідного шахтарського міста Спрінгхіллз, де зараз знаходиться музей на її ім’я.
Її мелодійний голос, що співає про багаті, родючі землі, навічно врізався і в мою пам’ять.
«Чи можна уявити собі місце на Землі
Більш гідне принців і королів?
Я не проміняю десять ваших міст на Меріон Брідж
На ту радість, що він несе».
*****
Беверлі Манн, Велика Епоха. Беверлі Манн живе в Сан-Франциско і останні 28 років пише нариси про подорожі та мистецтво. Вона отримала численні нагороди, включаючи Нагороду за видатну майстерність подорожніх нотаток.
