Blog

"У насилля багато облич" – за кулісами саміту "Великої вісімки"

#img_left#Ще до початку саміту "Великої вісімки" в Хайлігендамі, який був проведений в суботу 2 червня, вібдулися сутечки між поліцією та 2000 демонстрантів. Було затримано 141 чоловік. Велика Епоха взяла інтерв’ю у противників саміту "Великої вісімки" та поліції.

Противники



Монті Шедель, організатор протестів проти саміту "Великої вісімки" говорить, що насилля має багато облич. Для нього насилля починається з відправки солдатів та бойових літаків у гарячі точки. Він також не підтримує розколу серед антиглобалістів, які включають в себе більше 300 організацій, на мирних протестантів та прихильників застосування сили.

Ханна, 18-річна школярка з Бремена навпаки настроєна войовничо. Вона говорить, що не можна допустити розколу в русі, тому що є єдина чітка мета. "Велика вісімка" повинна зникнути, а капіталізм – припинити своє існування. Для досягнення цього будь-які методи підійдуть. Путін має піти у відставку, а уряд ФРГ треба розпустити. По переконанням Ханни, це стане першим кроком до покращення ситуації.

Серед демонстрантів ходили чутки, що сутечки 2 червня були організовані поліцейськими в цивільному, щоб налаштувати суспільну думку проти антиглобалістів і знайти виправдання для більш жорстких заходів з боку поліції. Монті Шедель не може підтвердити обґрунтованість цього твердження: "Це були просто хулігани, подібні до тих, що на футбольних матчах". Він готовий прийняти діалог між членами "Великої вісімки" лише в тому випадку, якби туди були допущені представники пригнічених та меншин всього світу. Таким чином, він не вважає саміт "Великої вісімки" демократичним.

#img_gallery#

Молитва за мир

Беа, Катлін і Ката з Герліца вирішили довести, що існує можливіть мирного розв’язання конфліктних ситуацій. Вони є членами «Speak» – європейської організації антикапіталістичних християн і вірять в зціляючу силу Ьіблії. В якості символу надії вони вибрали крила янголів, які прикріпили за спиною. Вони прагнули до примирення всіх сторін. За людей, які вдаютсья до насилля, також потрібно молитися, тому що в Біблії говориться, що треба любити своїх ворогів. Їх представниця Ульріке Фленіг каже, що вони хочуть добитися суспільних змін за допомогою любові.

Старший комісар Конраді

Старший комісар поліції Міхаель Конраді поділився своїми переживаннями: "Для демонстрантів, які готові до насилля, лише одна наша присутність розцінюється як провокація. Однак вони, здається, розуміють, що в них мало шансів проти нас. Бачачи правопорушення, ми маємо втручатися і діяти рішуче та без вагань. Інцидент 2 червня, коли було поранено 400 службовців, не залишає місця для толерантності", – вважає Конраді.

Тіло Герке. Велика Епоха

У квітні Тайвань відмовився брати участь у запланованій Китаєм естафеті з передачею факела на Олімпійських Іграх 2008 у Пекіні, що викликало загальну критику.

#img_left#Обвинувачення посипалися не тільки з боку континентального Китаю, але й із боку прихильників комуністичної партії Китаю (КПК) за кордоном; через відмову брати участь в естафеті Тайвань звинувачують у тому, що він порушує Олімпійську Хартію й принципи, встановлені міжнародним Олімпійським комітетом, у питанні розподілу спорту й політики.

Тайвань тим часом заявив, що маршрут для естафети прокладений як внутрішній, що знижує суверенітет Тайваню й принижує його верховний статус.

Які б протиріччя не існували між Китаєм і Тайванем, це обурення говорить про те, що девіз, обраний КПК для Олімпійських і Параолімпійських ігор 2008 р. – "Один світ, одна мрія", все-таки не відображає дійсності. Здається малоймовірним, що при проведенні Олімпійських ігор у наш час політика буде відділена від спорту, оскільки політика все ще встановлює моральну основу при проведенні цього заходу. Вона перевіряє, наскільки в країні-спонсорі дотримуються свободи й наскільки країна, що влаштовує в себе Олімпійські ігри, виконує свої моральні зобов’язання стосовно міжнародного співтовариства.

КПК покритикувала відмову Тайваню в питанні проведення естафети з передачею факела, запевняючи, що Тайвань поводиться врозріз із принципом "відокремити спорт від політики", про що говориться в Олімпійській Хартії, у той час, як сама вона не дотримується цього принципу з того часу, як їй були надані субсидії на проведення Олімпійських ігор 2008.

Майже за рік до початку Олімпійських ігор в "гармонійному суспільстві", запропонованому режимом Ху Цзіньтао, політична атмосфера всередині Китаю стала задушливою. Арешти правозахисників Гао Чжишена й Чень Гуанчена, арешти членів демократичної партії Китаю Чень Шуціна й Чжу Юйфу, арешт незалежного письменника Лі Хуна – усе це говорить про те, що КПК ніколи не діяла в дусі Олімпійської Хартії, а дані нею обіцянки – це всього лише хитрощі в конкуренції з іншими країнами, щоб стати хазяїном Олімпійських ігор 2008.

Нещодавно центральний комітет КПК віддав наказ провести чистку Інтернету в Китаї. Як же КПК буде здійснювати принцип "гармонічного суспільства" в Інтернеті? Хіба КПК не хоче закрити рот кожному правдивому користувачеві Інтернет, щоб провести ігри, витрачаючи на це гроші й трудові ресурси?

Кандидати в президенти Франції Франсуа Байру й Сеголєн Руаяль заявили, що якщо Китай не вдасться до дій, спрямованих на припинення геноциду в районі Дарфур у Судані, то можна буде розглядати питання про бойкот літніх Олімпійських ігор 2008 у Пекіні.

Міа Ферроу, відома акторка й посланник доброї волі від ООН, підтримала пропозицію бойкотувати пекінські Олімпійські ігри 2008. Виступаючи із критикою економічної підтримки Китаєм геноциду, здійснюваного в Дарфурі в Судані, вона назвала Олімпійські ігри в Пекіні "геноцидні Олімпійські ігри ".

Багато хто сподіваються, що Тайвань як прекрасний приклад демократичного суспільства для всіх представників етнічної групи китайців, у союзі з іншими країнами й міжнародним співтовариством візьме на себе ініціативу в здійсненні бойкоту Олімпійських ігор у Пекіні.

Версія англійською

Доповідь Серенади Ву, представника Асоціації журналістів Гонконгу, на  ХXVI Всесвітньому Конгресі Міжнародної Федерації журналістів.

#img_left#У Гонконгу збільшилася кількість медійних платформ, нині нараховується 18 газет та декілька радіостанцій.

Але, на сьогоднішній день, основною проблемою є наявність цензури. 58% журналістів вважають, що ситуація з свободою преси в Гонконгу погіршилася. 40% журналістів вдаються до самоцензури. Вони кажуть, що проблема самоцензури більш серйозна, ніж 10 років тому. Ці цифри лише видима частина айсбергу.

Найголовніша погроза свободі преси в Гонконгу – у зміні власників видань. Це має свої наслідки: люди бояться висловлювати свої думки через залежність від центрального уряду й страху покарань, чи якихось санкцій. Зменшилася кількість електронних публікацій, у минулому незалежних. Вони, в свій час, вільно обговорювали питання незалежності Гонконгу. У середині 90-х років було закрито низку газет.

Об’єднання з Китаєм не сприяло розширенню нашої аудиторії. Більшість наших газет стали проводити політику явної підтримки Пекіну, адже ними і володіють пекінці. Політична орієнтація на Пекін стала переважаючою у нашому парламенті. Через тиск китайської влади, зараз багато компаній переїхали для віщання в Японію.

Гонконгський уряд за 10 років возз’єднання з Китаєм змінився під його впливом. Великі проблеми постають перед радіо та телебаченням Гонконгу – знижується різноманітність подачі матеріалів. Телебачення фактично перетворилося в державну організацію. Його негайно ж критикують, якщо воно не виконує урядове замовлення.

Підтримка місцевого уряду відчувається все менше. Був призначений комітет з 7 членів для того, щоб наглядати за теле- і радіомовленням у Гонконгу. Ми перестаємо бути громадськими ЗМІ. У березні комітет заявив, що наша Асоціація веде неправильну політику.

Ми просимо неурядові організації допомогти нашій Асоціації в захисті свободи преси і громадського радіо та телебачення. У випадку, якщо наші зусилля не будуть підтримані, у нас не буде шансів служити суспільству і розвивати суспільне телебачення та радіомовлення. В ці роки ми зазнавали й інших труднощів – кілька людей опинилися викинутими на вулицю. Це було пов’язано з 23 статтею Основного закону і стосувалося політичного тиску Китаю і його втручання в політику Гонконгу. Цей закон зачіпав основні права людини.

Дякуємо вам за підтримку, тому що уряд скасував 23 статтю. Сьогодні ми знову просимо вас допомогти, тому що уряд планує відновити її. Це станеться незабаром, без вашої підтримки не обійтися, ми не зможемо боротися на самоті. Ми повинні стояти пліч-о-пліч у боротьбі проти наших ворогів, щоб відстоювати наші ідеали.

Ми відчуваємо сильний тиск не тільки від уряду, але і від громадськості. У нас один вихід – боротися. Ми набралися сміливості і просимо наших колег продовжувати роботу, використовуючи перо і мікрофон для підтримки свободи.

#img_right_nostream#Частина четверта. Нові полюси. Іран і ТНК

Іран

Як окремий геополітичний полюс Іслам сформулювати проблематично. Кожна з країн, що належить до Ісламського світу, являє собою самодостатній світ, що в рівній мірі претендує на роль окремого полюса. Наприклад, якщо вже «робити» полюсами Японію та Індію, як це пропонує відомий американський стратег Збігнев Бжезінській в книзі «Велика шахівниця», то чим «гірші» Пакистан, Іран, Саудівська Аравія або Австралія?

Інше питання, що за природою геополітики геополітичних полюсів в світі багато бути не може. Тим більше, в безпосередній близькості своїх кордонів один до одного: кожен полюс повинен мати сферу свого впливу. Інакше, ці «доморослі полюси» просто розірвуть один одного.

Враховуючи той факт, що сам по собі Іслам не є уніфікованою релігією, містячи в собі різні ідеологічні і релігійні течії – утворення Ісламу як окремого геополітичного полюса практично неможливе.

В результаті, «пошук» полюса, що поширює свій вплив на регіон Близького і Середнього Сходу, на основі релігійного критерію з самого початку приречений на провал.

Аналізуючи політичний, соціально-економічний потенціал країн вказаного регіону, найбільші перспективи застовпити «лідерство» в ньому має Іран. Цьому сприяє ряд передумов.

По-перше, вигідне геостратегічне розташування Ірану на перетині торгових шляхів з Азії до Європи. Нагадаємо, що саме через персидські землі пролягав в IX столітті н.е. знаменитий Великий Караванний шлях, відомий під назвою «Шовкового шляху». У середньостроковій перспективі світові торгові вантажопотоки знову можуть піти через Іран: за умови спорудження Євразійського трансконтинентального проекту.

По-друге, за умови успішного завершення своєї мирної «ядерної програми», Іран стане великим експортером енергії в своєму регіоні. Цей статус істотно зміцнить побудову газопроводів і нафтопроводів.

По-третє, Іранська нафтова біржа на о. Кірш, що анонсувала продаж «чорного золота» винятково за євро, може виявитися відчутним чинником в поваленні Імперії Долара.

Слід зазначити, що зміцненню лідерства Ірану на Близькому і Середньому Сході при збереженні існуючих тенденцій ніщо не заважає. І, що не менш важливе, – ніхто не заважає: потенціал сусідніх Туреччини і Пакистану в цьому відношенні з іранськими можливостями не порівнянний. А Ірак взагалі розруйновано війною.

Становлення лідерства Ірану можна тільки уповільнити. Як мінімум, шляхом нагнітання існуючої політичної напруженості, наприклад, навколо «ядерної програми» Тегерана. Як максимум, – спробою спровокувати повномасштабні війни у всьому регіоні.

ТНК

В умовах глобалізації в системі міжнародних відносин зростає роль транснаціональних корпорацій. Правда, ця роль в експертному співтоваристві поки що не до кінця вивчена. Як наслідок, виникає більше питань, ніж є на них відповідей.

Наприклад, чи є транснаціональні корпорації самостійним «геополітичним полюсом»? Або ж кожна ТНК – це окремий «геополюс»?

А може ТНК – це всього лише важлива «надбавка» до США, перетворююча Америку в Pax Americana? На користь цієї «версії» свідчить формальна американська «прописка» більшості ТНК. Хоча США від такої «прописки» також зазнають певних збитків, хай і не таких масштабних, як країни «іншого» світу.

В той же час, якщо ТНК є геополітичними полюсами, то чи можна їх порівнювати з іншими полюсами? Або ж ТНК стоять в рівній мірі не тільки над країнами світу, але і над іншими геополюсамі? Проте, величезна залежність світу від діяльності транснаціональних корпорацій стрімко росте. Як і росте сама кількість ТНК.

У 1970 – 2001 роках число ТНК зросло в 9 разів з 7,3 тис. до 65 тис., а кількість їх філіалів збільшилася в 31 разів (з 27,3 тис. до 850 тис.).

Об’єм накопичених транснаціональними корпораціями прямих інвестицій ще в 1999 році складав $6,6 трлн. Для порівняння: у 1990 році цей показник складав $1,7 трлн.

Крім того, за підсумками 1999 року, об’єм продажів ТНК склав $19 трлн.Транснаціональні корпорації в своїй сукупності забезпечують не менше 10% глобального ВВП, на їх частку припадає третина світового експорту, а також 4\5 світового банку патентів і ліцензій.

Слід також відзначити, ТНК контролюють 90% ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну, залізняку; 85% ринку міді і бокситів; 80% ринку чаю та олова, а також 75% ринку бананів і сирої нафти. (дані Світового банку за 1999 рік).

Показово, що серед перших 50-ти ТНК 13 мають прописку в США, 9 – в Японії, 8 – в Німеччині, 5 – у Франції, 4 – в Швейцарії і 3 – в Англії.

Ігор Шевирьов. Спеціально для Великої Епохи

Поліція Гонконгу повинна зняти обмеження, накладені на щорічний марш, що має пройти 1 липня цього року, – це слідує з рішення, прийнятого у вівторок Гонконгською апеляційною радою, яка слідкує за масовими мітингами та процесіями в місті.

#img_left#Апеляційна рада постановила, що поліція повинна надати для проведення маршу три смуги руху та продовжити час, призначений для протесту перед штаб-квартирою уряду, до 19:00.

Апеляційна рада постановила, що поліція повинна надати для проведення маршу три смуги руху та продовжити час, призначений для протесту перед штаб-квартирою уряду, до 19:00.

Згідно початкового плану поліції, маршируючим повинні були надати лише одну смугу, і їм було заборонено входити в будинок штаб-квартири уряду після 18 години, як це було в липневих маршах останніх років.

Як повідомляє Apple Daily, член законодавчих зборів Лі Чеук-ян, який відвідав слухання, сказав, що голова апеляційної ради, колишній суддя Верховного Суду Вільям Раймонд Артур Сірс, знайшов обмеження, накладені поліцією в цьому році, дивними та викликаючими занепокоєння з приводу безпеки під час проведення маршу, якщо люди будуть йти по смузі, розташованій поряд з двома іншими, по яким буде рухатися транспорт.

Згідно Apple Daily, Фронт громадянських прав людини, організатор щорічного маршу 1 липня, вітає рішення апеляційної ради і заявляє: постанова свідчить про те, що обмеження, встановлені поліцією, були повністю безпідставними.

Коментуючи обмеження, накладені поліцією, в інтерв’ю телебаченню "Нова Династія Тан" минулої неділі Ло Юк Кай, директор організації "Контроль прав людини в Гонгонгу" (HKHRM), сказав, що дії поліції свідчать про повернення до утисків свободи в Гонконгу.

Він задаєтьcя питанням, чому уряд і поліція віддають перевагу іншим людям, які користуються дорогою, обмежуючи марш лише однією смугою руху, відмічаючи, що фактично це дискримінація тих, хто хоче висловити свою думку, організувавши мирний марш в публічному місці.

Голова виконавчої влади Гонконгу Дональд Цзан і Генеральний секретар уряду Рафаель Хуей Си-ян несуть відповідальність за перегляд цього питання, говорить Ло.

Серед інших порушень свободи в колишній британській колонії Ло відзначає низку подій, в яких були уражені права практикуючих Фалуньгун, включаючи використання поліції для змови з вуличними торговцями, щоб ті висунули обвинувачення проти практикуючих Фалуньгун, що мирно виражали протест перед Відділенням зв язку Китаю в березні 2002 року.

Серед прикладів дискримінації по відношенню до практикуючих Фалуньгун в Гонконгу, наведених Ло, вказуються труднощі, зв язані з арендою приміщень для своєї діяльності, з якими зустрічаються послідовники Фалуньгун, а також мовчання гонконгських ЗМІ про їх широкомасштабні протести проти переслідування Фалуньгун у Китаї.

Гонконг був повернений Китаю Великобританією 1 липня 1997 року як спеціальний адміністративний район (SАР) на основі угоди по принципу "Одна країна, дві системи". В 2002 році спроба китайського режиму ввести ряд законів в цілях "національної безпеки" в місті, щоб обмежити свободу його громадян, викликала зростаюче невдоволення серед жителів Гонконгу.

#img_right#1 липня 2003 року величезна кількість людей, по оцінкам близько 500 000 чоловік, вийшли на вулиці на захист демократії. С того часу кожне 1 липня, день святкування "передачі", стає днем щорічного маршу за демократію.

Багато хто вважає, що обмеження, введені в цьому році на марш, пов’язані з приїздом голови комуністичного режиму Китаю Ху Цзіньтао, який буде присутній на офіціальній юбілейній урочистості 1 липня в Гонконгу.

У неділю адвокату-правозахиснику Терезі Чу, одній з послідовників Фалуньгун з Тайваню та виконавчому директору азіатської правозахисної організації, в аеропорту не дозволили в’їхати в Гонконг, і це при тому, що вона в минулому році багато разів відвідувала Гонконг.

Раніше цієї неділі іншим практикуючим Фалуньгун з Тайваню також було відмовлено у в’їзді до Гонконгу.

По словам Чу, вона отримала конфіденціальний документ від якоїсь авіакомпанії, в якому повідомлялось, що послідовники Фалуньгун є "небажаними гостями" до 1 липня, і що міграціонний офіс Гонконгу створить "чорний список" практикуючих з Тайваню, яким буде відмовлено чи у в’їзді до Гонконгу, чи в посадці на борт літака зі сторони авіакомпанії.

Версія англійською

5 липня відбудеться світова прем’єра фільму "Трансформери", довгоочікуваної екранізації вподобаного дітьми мультфільму.

Дві позаземні цивілізації – Аутоботи і Десептикони – ведуть багатовікову війну за гегемонію у Всесвіті. Полем бою несподівано стає Земля, і майбутнє нашої цивілізації опнияється під питанням.

Нове творіння Майкла Бея навіє глядачу ностальгію, вас очікує подорож у світ дитинства, коли, припавши до голубих екранів, ви жадібно дивилися серію за серією мультфільм "Трансформери", конкуренцію якому могли створити хіба що діснеєвські твори. Майкл Бей та його команда вирішили створити дещо неймовірне, повнометражний фільм-екранізацію настільки вподобаного мультфільму з сучасними спецефектами та чудовим сюжетом для подібного екшну. Ця картина не залишить байдужим ні любителя старого доброго мультику, ні шанувальника фантастики. Сюжет досить динамічний та нагадує мотиви фільму "Післязавтра" та "Війна світів".

Нагадаємо, що за плечима автора такі роботи, як "Армагеддон" (1998), "Перл Харбор" (2001), "Скала" (1996).

#img_gallery#

Хао Датун, один з Сьоми Височенних Даосів у Даосизмі Цуаньчжень, широко відомий у Китаї. Колись він мандрував із Вочжоу на територію, відому сьогодні як провінція Хебей на півночі Китаю.

#img_left#Там він просидів під мостом у медитації шість років. За цей час дітлахи не раз висміювали його, але він не звертав на це уваги. Діти також будували вежу з каменів на його голові, але і це не порушило його спокій. Коли ріка почала виходити зі своїх берегів, він не покинув свого місця і недивлячись ні на що залишився цілим та здоровим. Це говорить про те, що він був людиною, яка мала велике терпіння та надзвичайні здібності.



Риття печер у горах

Хао Датун був учнем Ван Чуняна, вчителя Даосизму Цуаньчжень. Після того, як Ван Чунян пішов з життя він став даоським богом, сім його учнів, кожний окремо, відправились мандрувати по світу. Хао Датун подорожував по різним місцям і підтримував своє життя жебракуванням.

Одного разу Ван Чунян спустився в людське суспільство в образі молодого юнака і сказав Хао Датуну, що, тільши викопавши печеру та залишившись там для самовдосконалення, він зможе досягти просвітлення.

Хао Датун скористався порадою свого вчителя та відправився до гори Хуа, яка розташовувалася в центральному Китаї. Він витратив три роки на те, щоб викопати крутий схил на протилежній стороні гори. В цей час двоє учнів Мейлян та Чжуцін наслідували його приклад. Ці двоє учнів допомагали Хао Датуну рити печеру і працювали дуже старанно. Хао Датун також піклувався про них. По закінченню печери, вони назвали її Фіолетовою Печерою Троянд і приготувалися вдоснолюватися в ній.

Але несподівано, як тільки Фіолетова Печера Троянд була завершена, з’явився літній даоський монах і сказав: "Ваша печера виглядає дуже привабливо. Я не вмію копати печери, чи можна мені залишитися в печері та самовдосконалюватися в ній?". Хао Датун погодився та віддав йому печеру. Учні були дуже засмучені, алі нічого не поробиш, оскільки їх вчитель вже дав згоду монаху.

Хао Датун і двоє учнів відправились в іншу частину гори, щоб вирити ще одну печеру. Одразу після закінчення другої печери прийшов інший даос і також попросив віддати йому печеру. Таким чином, Хао Датун та учні, одну за одною, віддавали печери, які вони викопували.

Хао Датун та його учні витратили більше 40 років на риття, викопавши всього 70 печер, але все ще не мали місця для самовдосканелення.

"Скеля, що змінила серця"

Хао Датун повів своїх двух учнів до скелі Ненечуань на горі Хуа. Він попросив їх, щоб вони потримали мотузку, на якій він спустився на скелю, щоб викопати печеру на узгір’ї.

На самому початку учні планували йти вслід за Хао Датуном, щоб вдосконалюватися в даоських богів, але протягом багатьох років вони лише допомагали Хао Датуну копати печери, які віддавали іншим людям, так нічого і не дізнавшись про Дао. Вони вирішили втекти, але так, щоб Хао Датун не бачив цього. Оскільки Хао Датун був внизу на узгір’ї, ці двоє учнів подумали, що це чудова можливість для втечі. Вони відрізали мотузку, покинувши свого вчителя на узгір’ї, і одразу ж зникли зі своїми пожитками.

Йдучи все далі та далі, пройшовши валун, вони побачили Хао Датуна, який безтурботно йшов їм назустріч. Вони одразу зрозуміли, що їх вчитель вже досяг просвітлення, та дуже жалкували, що втратили такий шанс.

Побачивши їх відчай, Хао Датун ще раз прийняв їх в свої учні. Той валун пізніше був названий "Скелею, що змінила серця".

Хао Датун повів своїх учнів до Південної Небесної Брами, яка знаходилася на півдні гори Хуа, і почав там копати печеру. Якось, коли Хао Датун сидів всередині печери, він покинув земне життя і став даоським богом. Таким чином, ця печера не була повністю довершена, і пізніше її назвали "Незавершеною печерою".

Лю Цзіньсун. Велика Епоха