Blog

Вторгнення Росії в Україну спричинило серйозні зміни в оборонній політиці в Європі та Азії, а раніше нейтральні країни, як-от Швеція та Фінляндія, подали заявки на вступ до НАТО.

У Східній Азії вторгнення в Україну і погрози Володимира Путіна атакувати своїх ворогів ядерною зброєю змусили Південну Корею і Японію серйозно замислитися про придбання ядерної зброї.

Питання про придбання Південною Кореєю і Японією цієї зброї не нове. Обидві країни є технологічно розвиненими і мають ВВП, що входить до десятки найвищих у світі. В Японії лідери і раніше говорили про ядерну зброю. У 1957 році Нобусуке Кісі, тодішній прем’єр-міністр, заявив у парламенті, що, на його думку, пацифістська повоєнна конституція не містить прямої заборони на володіння Японією ядерною зброєю, за умови, що вона буде дуже маленькою.

Південна Корея, з іншого боку, не схильна до пацифізму. Приблизно з 2006 року, коли північнокорейський режим Кімів пригрозив їм ядерною війною, південнокорейці спокійно дбають про те, щоб Сеул міг у короткі терміни створити ядерну зброю. Вибухнуть не тільки південнокорейські ядерні боєголовки, а й ракети, які їх доставлять, потраплять, зокрема, в бункер північнокорейського диктатора.

Ми бачили масоване використання бойових безпілотників в Україні. Наприкінці грудня кілька північнокорейських безпілотників також проникли на територію Південної Кореї. 4 січня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що Південна Корея може розгорнути тактичну ядерну зброю “або володіти власним ядерним потенціалом” у разі ескалації північнокорейських загроз.

У березні 2022 року, після тотального вторгнення Росії в Україну, колишній прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе гучно заявив, що Японія повинна терміново розглянути питання про застосування ядерної зброї. Він хотів відкритих дебатів, без самозаспокоєння і з урахуванням реальної ситуації.

Однак нинішній прем’єр-міністр Фуміо Кісіда назвав цю пропозицію “неприйнятною”. Він родом із Хіросіми, міста, що стало ціллю ядерної атаки наприкінці Другої світової війни, що пояснює позицію нинішнього прем’єр-міністра.

З моменту вторгнення Росії до Криму в лютому 2014 року і до теперішнього моменту питання про ядерну зброю перебуває в центрі ситуації в Україні.

Вторгнувшись і анексувавши Крим, Росія порушила Будапештський меморандум – багатосторонню угоду, що гарантує територіальну цілісність України, підписану 1994 року. Ця угода передбачала обмін української ядерної зброї в обмін на взаємні гарантії безпеки. На той час Україна володіла третім за величиною ядерним арсеналом у світі.

Росія, США і Велика Британія підписали Будапештський меморандум з Україною, за яким весь її ядерний арсенал перейшов до Росії. На той час Америка, Велика Британія і Україна думали, що вони розв’язали проблему пострадянської ядерної зброї і територіального суверенітету України.

Очевидно, що це не стосується Росії, яка порушила цю угоду в 2014 і 2022 роках. Сьогодні Україна, позбавлена засобів ядерного стримування, зазнала нападу і стикається як із вторгненням, так і з ядерним шантажем.

Південна Корея, яка не має ядерної зброї, може зрівнятися з ними. Володіння ядерною зброєю забезпечує Кім Чен Ину єдиний елемент міжнародної популярності. Його балістичні ракети можуть нести ядерні боєголовки далеко за межі Сеула.

Звідси ядерний шантаж і здирництво Кіма: “Заплатіть мені і гарантуйте виживання мого зубожілого і злочинного режиму”. В іншому разі я пошлю вам ядерні ракети, і ви заплатите життями і грошима набагато більше, ніж хабарі і підлабузництво ЗМІ, які я вимагаю”.

Цей північнокорейський шантаж, постійні погрози ядерного нападу, супроводжувані вимогами продовольчої та фінансової допомоги, виснажив терпіння Південної Кореї та Японії.

Водночас ядерні погрози Росії на адресу України та Заходу показують, що такий шантаж справді може перерости у справжню війну.

Протягом багатьох років оборонні аналітики міркували про те, скільки часу знадобиться Японії та Південній Кореї, щоб створити ядерний пристрій. Федерація американських учених одного разу припустила, що Японія “потенційно може виробити функціональну ядерну зброю всього за один рік”. У 2014 році NBC повідомила, що, за даними неназваних джерел, Японія має в своєму розпорядженні “обладнання та засоби для виробництва ядерної зброї за шість місяців”.

Зі свого боку, південнокорейські джерела, посміхаючись, дають таку оцінку: “Це не займе багато часу”.

Японія, що володіє ядерною зброєю, стане кошмаром для Китаю. Пекін також знає, що японська і південнокорейська ядерна зброя буде працювати.

Комуністичний диктатор Китаю Сі Цзіньпін може подякувати своєму другові Володимиру Путіну за те, що він спонукав дві процвітаючі азійські демократії стати регіональними ядерними державами.

Думки, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Epoch Times.

Остін Бей – полковник (у відставці) резерву армії США, письменник, синдикований оглядач і викладач стратегії та стратегічної теорії в Техаському університеті в Остіні. Його остання книга називається “Коктейлі з пекла: п’ять воєн, що формують 21 століття”.

За матеріалами The Epoch Times USA

Новини по темі:

Кожен може купити електричний або гібридний автомобіль. Але за умови, що кожен зможе заплатити за нього своїми грошима, а не грошима платників податків. Очевидно, що навіть у країні захисників довкілля, Німеччині, на придбання «зеленого» автомобіля покупців підстьобували державні субсидії.

За даними Управління автомобільного транспорту Німеччини, продажі повністю електричних автомобілів (EV) у січні 2023 року впали на 13,2% порівняно із січнем 2022 року, а продажі гібридних автомобілів — на 6,2%. Водночас спостерігалося зростання продажів нових бензинових автомобілів на 3,5% та незначне падіння дизельних — на 1,2%. Основна причина — скасування державних субсидій.

Як справедливо пише Wall Street Journal, уряд Німеччини вважав, що екологічний дух візьме гору над будь-якими іншими міркуваннями, навіть фінансовими. Цього не сталося, й перспективи дуже погані. За оцінками Асоціації автомобільної промисловості, продажі електричних і гібридних автомобілів цього року впадуть на 8% порівняно з 2022 роком, причому найбільше падіння припаде на гібриди (-20%). Німці знову купуватимуть більше автомобілів, що працюють на бензині й, отже, забруднюють навколишнє середовище. Крім цього, країна, відмовившись від атомної енергетики й припинивши імпорт російського природного газу, стала дедалі більше споживати вугілля. Щоб заслужити довіру, екологічна політика Німеччини має стати більш реалістичною в найближчі роки.

Концепция брака у молодого поколения в Китае активно меняется, возраст вступления в первый брак продолжает увеличиваться, а также растёт количество бездетных женщин.

Как сообщило центральное китайское телевидение CCTV, 11 февраля в Пекине прошёл третий форум по народонаселению и развитию Китая. В рамках форума было озвучено, что в настоящее время в КНР усиливается тенденция к низкому уровню рождаемости и сокращению семей.

У подрастающего поколения значительно изменились представления о браке и деторождении, молодые люди всё больше не спешат заводить семью. Так, средний возраст женщин, вступающих в первый брак, вырос с 22 лет в 1980-х годах до 26,3 года в 2020 году, а средний возраст рождения первого ребёнка увеличился до 27,2 года.

Ожидания женщин по поводу количества детей, которых они хотели бы иметь, также снижаются. В 2021 году среднее число детей, которых они хотели бы иметь, составило 1,64, а среди женщин, рождённых в 90-е и 00-е годы, эта цифра ещё меньше: 1,54 и 1,48 соответственно. Также растёт уровень бездетности женщин. В 2015 году он составлял 6,1 %, а в 2020 году достиг почти 10 %.

Согласно опросу, проведённому «Китайским центром исследований народонаселения» в 2021 году, менее 70 % женщин в возрасте до 35 лет считали, что «жизнь полноценна только с детьми».

Центральные власти призывают местные правительства предпринять «смелые» шаги для повышения рождаемости.

В этом году в Китае впервые официально было признано сокращение населения. Согласно данным статистического управления КНР, в 2022 году в стране родилось 9,56 миллиона детей, но при этом умерло 10,41 миллиона человек.

Чтобы стимулировать рост населения, в некоторых регионах были отменены ограничения для регистрации детей. Например, теперь уже не важно, состоят ли родители в браке, а также, фактически, была легализована внебрачная рождаемость. Некоторые провластные эксперты даже предлагают снизить брачный возраст до 18 лет.

За последние 17 месяцев Европа потратила почти 800 миллиардов евро на борьбу с энергетическим кризисом. Больше всех потратила Германия.

«С начала энергетического кризиса в сентябре 2021 года в европейских странах было выделено 792 миллиарда евро (846,6 миллиарда долларов) на защиту потребителей от роста цен на энергоносители», — говорится в анализе, проведенном 13 февраля бельгийским экономическим аналитическим центром Bruegel.

Из 792 миллиардов евро 681 миллиард приходится на Европейский Союз, 103 миллиарда — на Великобританию и 8,1 миллиарда — на Норвегию.

Больше всех на защиту своих потребителей выделила Германия — 268,1 миллиарда евро. Великобритания заняла второе место, за ней следуют Италия (99,3 миллиарда евро), Франция (92,1 миллиарда евро) и Испания (40,2 миллиарда евро).

В опубликованном 19 декабря анализе Института энергетических исследований (IER) вина за нынешний энергетический кризис в Европе возлагается на принятые блоком неправильные решения, такие как продвижение возобновляемых источников энергии ценой сокращения добычи нефти и газа.

Согласно анализу Bruegel, в процентном отношении к ВВП Словакия выделила больше всего средств для своих потребителей энергии — 9,3%. За ней следуют Германия — 7,5 процента, Мальта — 7,1 процента, Дания — 6,1 процента и Болгария — 5,7 процента. Кипр и Финляндия выделяют на эти цели менее 1 процента своего ВВП.

Было установлено, что страны Европейского союза ввели целый ряд мер по борьбе с энергетической инфляцией, включая снижение энергетического налога/налога на добавленную стоимость (НДС), регулирование розничных цен, денежные переводы уязвимым группам населения, поддержку бизнеса и так далее.

Затраты на борьбу с энергетическим кризисом стоят в одном ряду с фондом восстановления ЕС после COVID-19 (750 миллиардов евро).

Германия подверглась критике за большой размер своего пакета энергетической помощи, поскольку некоторые выразили опасения, что политика Берлина может подорвать меры по контролю за энергопотреблением в Европе в целом.

По материалам The Epoch Times USA

Концепція шлюбу у молодого покоління в Китаї активно змінюється, вік вступу в перший шлюб продовжує збільшуватися, а також зростає кількість бездітних жінок.

Як повідомило центральне китайське телебачення CCTV, 11 лютого в Пекіні відбувся третій форум з народонаселення і розвитку Китаю. У рамках форуму було озвучено, що нині в КНР посилюється тенденція до низького рівня народжуваності та скорочення створення сімей.

У молодого покоління значно змінилися уявлення про шлюб і дітонародження, молоді люди все більше не поспішають заводити сім’ю. Так, середній вік жінок, які вступають у перший шлюб, зріс із 22 років у 1980-х роках до 26,3 року 2020 року, а середній вік народження першої дитини збільшився до 27,2 року.

Очікування жінок щодо кількості дітей, яких вони хотіли б мати, також знижуються. У 2021 році середня кількість дітей, яких вони хотіли б мати, становила 1,64, а серед жінок, народжених у 90-ті та 00-ті роки, ця цифра ще менша: 1,54 і 1,48 відповідно. Також зростає рівень бездітності жінок. У 2015 році він становив 6,1 %, а 2020 року сягнув майже 10 %.

Згідно з опитуванням, проведеним “Китайським центром досліджень народонаселення” 2021 року, менше ніж 70 % жінок віком до 35 років вважали, що “життя повноцінне тільки з дітьми”.

Центральна влада закликає місцеві уряди зробити “сміливі” кроки для підвищення народжуваності.

Цього року в Китаї вперше офіційно було визнано скорочення населення. Згідно з даними статистичного управління КНР, у 2022 році в країні народилося 9,56 мільйона дітей, але водночас померло 10,41 мільйона осіб.

Щоб стимулювати зростання населення, у деяких регіонах було скасовано обмеження для реєстрації дітей. Наприклад, тепер уже не важливо, чи перебувають батьки у шлюбі, а також, фактично, було легалізовано позашлюбну народжуваність. Деякі провладні експерти навіть пропонують знизити шлюбний вік до 18 років.

За матеріалами Epoch Times

За останні 17 місяців Європа витратила майже 800 мільярдів євро на боротьбу з енергетичною кризою. Найбільше витратила Німеччина.

«Від початку енергетичної кризи у вересні 2021 року в європейських країнах було виділено 792 мільярди євро (846,6 мільярда доларів) на захист споживачів від зростання цін на енергоносії», — йдеться в аналізі, проведеному 13 лютого бельгійським економічним аналітичним центром Bruegel.

З 792 мільярдів євро 681 мільярд припадає на Європейський Союз, 103 мільярди — на Велику Британію і 8,1 мільярда — на Норвегію.

Найбільше на захист своїх споживачів виділила Німеччина — 268,1 мільярда євро. Велика Британія посіла друге місце, за нею йдуть Італія (99,3 мільярда євро), Франція (92,1 мільярда євро) та Іспанія (40,2 мільярда євро).

В опублікованому 19 грудня аналізі Інституту енергетичних досліджень (IER) провину за нинішню енергетичну кризу в Європі покладають на ухвалені блоком неправильні рішення, як-от просування відновлюваних джерел енергії ціною скорочення видобутку нафти й газу.

Згідно з аналізом Bruegel, у відсотковому відношенні до ВВП Словаччина виділила найбільше коштів для своїх споживачів енергії — 9,3%. За нею йдуть Німеччина — 7,5 відсотка, Мальта — 7,1 відсотка, Данія — 6,1 відсотка та Болгарія — 5,7 відсотка. Кіпр і Фінляндія виділяють на ці цілі менше ніж 1 відсотка свого ВВП.

Було встановлено, що країни Європейського союзу запровадили цілу низку заходів для боротьби з енергетичною інфляцією, включно зі зниженням енергетичного податку/податку на додану вартість (ПДВ), регулюванням роздрібних цін, грошові перекази вразливим групам населення, підтримкою бізнесу тощо.

Витрати на боротьбу з енергетичною кризою стоять в одному ряду з фондом відновлення ЄС після COVID-19 (750 мільярдів євро).

Німеччина зазнала критики за великий розмір свого пакета енергетичної допомоги, оскільки дехто висловив побоювання, що політика Берліна може підірвати заходи з контролю за енергоспоживанням у Європі загалом.

За матеріалами The Epoch Times USA

===

Новини по темі:

Охранник британского посольства в Берлине был пойман на шпионаже в пользу России в ходе тайной операции, сообщил суд.

Британец Дэвид Баллантайн Смит, 58 лет, был движим сильной ненавистью к собственной стране и пророссийскими взглядами, когда решил передать секреты враждебному иностранному государству, сообщили в суде Олд Бейли.

Предполагается, что он получал значительные суммы денег в обмен на секретную информацию от посольства в Германии.

Масштабы его деятельности, продолжавшейся четыре года, были раскрыты после его ареста в Потсдаме, где он жил в августе 2021 года.

В ноябре прошлого года Смит признал себя виновным по восьми обвинениям, в соответствии с Законом о государственной тайне в совершении действий, наносящих ущерб безопасности или интересам государства.

В понедельник он вернулся в Олд Бейли для судебного разбирательства по вопросу о мотивации Смита.

Обвиняемый заявил в обосновании своей вины, что он не собирался наносить “ущерб” Великобритании и хотел лишь причинить “неудобства и смущение” британскому посольству.

Он утверждал, что ему не платили, а мотивом послужила обида на своих работодателей, страдающих психическими расстройствами.

Но прокурор Элисон Морган заявила, что обвиняемый придерживался “сильных антибританских взглядов” и поддерживал Россию и президента Владимира Путина.

Она сказала: “Преднамеренное взаимодействие ответчика с российскими властями путем предоставления им конфиденциальной и секретной информации демонстрирует неизбежное и явное намерение нанести ущерб Великобритании.

“В распоряжении обвиняемого находились конфиденциальные и секретные материалы, датированные уже 2018 годом.

“Невероятно предположить, что он завладел материалами только в контексте спора со своими работодателями или потому, что намеревался выявить недостатки в системе безопасности”.

Излагая версию обвинения, Морган рассказала, как деятельность Смита была раскрыта в результате операции под прикрытием.

Поводом послужило письмо, отправленное Смитом в ноябре 2020 года члену военного персонала посольства России в Берлине, которое свидетельствовало о постоянных контактах.

В письме, адресованном генерал-майору Чухрову, Смит сообщил “небольшую свежую информацию о британском посольстве”, включая изображения пропусков сотрудников.

Операция под прикрытием давала Смиту возможность получить “очень секретную информацию” о человеке по имени “Дмитрий”, который, как полагал Смит, был россиянином, помогающим Великобритании.

Морган сказала: “Очевидно, что такой человек представлял бы явный интерес для тех, с кем обвиняемый контактировал в российском посольстве”.

Затем к нему обратился другой оперативник под прикрытием по имени “Ирина”, который выдавал себя за агента российской разведки.

Морган сообщила, что после общения с Ириной Смит был арестован немецкими властями 10 августа 2021 года.

Утверждается, что Смит получил “значительные” суммы наличных в обмен на свою шпионскую деятельность.

Анализ его финансов в 2021 году выявил отсутствие снятия наличных, что указывает на наличие у Смита альтернативного источника дохода.

Кроме того, после ареста у него было изъято 800 евро наличными, сообщили суду.

Ожидается, что судья Мюррей вынесет решение о намерениях подсудимого в конце недели после того, как Смит даст показания во вторник.

Смиту грозит максимальное наказание в виде 14 лет лишения свободы за шпионаж, когда ему будет вынесен приговор в пятницу.

Новое заявление коммунистического Китая о том, что Соединенные Штаты в течение прошлого года направили 10 воздушных шаров в сторону его территорию, отвергается официальными лицами США как ложное.

Представитель министерства иностранных дел Китая Ван Вэньбинь заявил на пресс-конференции 13 февраля, что американские воздушные шары незаконно вторгались в воздушное пространство Китая 10 раз в течение 2022 года.

Это заявление было немедленно отвергнуто координатором Совета национальной безопасности (СНБ) по стратегическим коммуникациям Джоном Кирби.

«Это неправда. Этого не было. Абсолютная неправда», — сказал Кирби в интервью MSNBC 13 февраля.

«Мы не летаем на воздушных шарах над Китаем».

Заявление Коммунистической партии Китая (КПК) прозвучало после того, как один из аэростатов-шпионов режима пролетел над континентальной частью США, приблизившись к нескольким ядерными объектами американских вооруженных сил.

Соединенные Штаты сбили китайский шар-шпион 4 февраля недалеко от побережья Южной Каролины, спустя целую неделю после того, как он был замечен над Алеутскими островами на Аляске.

С тех пор американские чиновники обмениваются с другими странами разведывательной информацией о китайской программе использования аэростатов-шпионов, которая, по их словам, нацелена по меньшей мере на 40 стран на пяти континентах. Пекин, тем временем, настаивает на том, что воздушный шар использовался в гражданских целях и случайно вторгся в воздушное пространство США.

КПК, которая правит Китаем как однопартийным государством, в последние годы разрабатывала воздушные шары для различных военных целей.

В официальной публикации военного крыла КПК, опубликованной в 2020 году, говорится, что режим может использовать высотные воздушные шары, подобные сбитому в этом месяце, для распространения террора и смятения.

«В будущем аэростатные платформы могут стать подобными подводным лодкам в морских глубинах, бесшумными убийцами, наводящими ужас», — говорится в публикации КПК.

В одном инциденте, освещенном китайскими государственными СМИ в 2018 году и впоследствии удаленном, китайские военные использовали высотный воздушный шар для подъема и сброса гиперзвуковых ракет в целях тестирования.

По материалам The Epoch Times USA

Охоронець британського посольства в Берліні був спійманий на шпигунстві на користь Росії в рамках операції під прикриттям, повідомив суд.

58-річний британець Девід Баллантайн Сміт керувався сильною ненавистю до власної країни і проросійськими поглядами, коли вирішив передати секрети ворожій іноземній державі, повідомляє кримінальний суд Олд-Бейлі.

Стверджується, що він отримав значні суми грошей в обмін на секретну інформацію від посольства в Німеччині.

Масштаби його діяльності протягом чотирьох років були розкриті після його арешту в Потсдамі, де він жив, у серпні 2021 року.

У листопаді минулого року Сміт визнав себе винним за вісьмома пунктами обвинувачення за Законом про державну таємницю, вчинивши дії, що завдають шкоди безпеці або інтересам держави.

У понеділок він повернувся до Олд-Бейлі для судових дебатів щодо питання про мотивацію Сміта.

Обвинувачений заявив в обґрунтуванні своєї позиції, що він не мав наміру завдати “шкоди” Британії і хотів лише завдати “незручностей і збентеження” британському посольству.

Він стверджував, що йому не заплатили, і його мотивом була образа на роботодавців, а також проблеми з психічним здоров’ям.

Але прокурор Елісон Морган заявила, що підсудний мав “сильні антибританські погляди” і підтримував Росію і президента Володимира Путіна.

Вона сказала: “Свідома взаємодія обвинуваченого з російською владою шляхом надання їм конфіденційної та секретної інформації демонструє неминучий і чіткий намір завдати шкоди Великій Британії.

“Підсудний мав у своєму розпорядженні конфіденційні та секретні матеріали, датовані ще 2018 роком”.

“Неможливо припустити, що він заволодів матеріалами лише в контексті суперечки зі своїми роботодавцями або тому, що мав намір викрити прогалини в системі безпеки”.

Викладаючи версію обвинувачення, Морган описала, як діяльність Сміта була викрита в результаті операції під прикриттям.

Приводом для неї став лист, який Сміт надіслав у листопаді 2020 року військовому співробітнику посольства Росії в Берліні і в якому пропонував підтримувати постійний контакт.

У листі, адресованому генерал-майору Чухрову, Сміт опублікував “невелику інформацію про британське посольство”, включаючи зображення перепусток співробітників.

Операція під прикриттям дала Сміту можливість отримати “дуже секретну інформацію” про людину на ім’я “Дмитрій”, якого Сміт вважав росіянином, що допомагає Британії.

Морган сказала: “Очевидно, що така людина представляла б очевидний інтерес для тих, з ким відповідач контактував у російському посольстві”.

Потім до нього звернувся інший оперативник під прикриттям на ім’я “Ірина”, який представлявся агентом російської розвідки.

Морган повідомила, що після взаємодії з Іриною Сміт був заарештований німецькою владою 10 серпня 2021 року.

Стверджувалося, що Сміт отримав “значні” суми готівки в обмін на свою шпигунську діяльність.

Аналіз його фінансів у 2021 році виявив відсутність зняття готівки, що вказує на те, що Сміт мав альтернативне джерело доходу.

Крім того, після його арешту у нього було вилучено 800 євро готівкою, повідомили в суді.

Очікується, що суддя Мюррей винесе рішення щодо намірів підсудного пізніше цього тижня після того, як Сміт дасть свідчення у вівторок.

Після винесення вироку в п’ятницю Сміту загрожує максимальне покарання у вигляді 14 років позбавлення волі за шпигунство.

Нова заява комуністичного Китаю про те, що Сполучені Штати впродовж минулого року спрямували 10 повітряних куль у бік його території, відкидається офіційними особами США як неправдива.

Представник міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь заявив на пресконференції 13 лютого, що американські повітряні кулі незаконно вторгалися в повітряний простір Китаю 10 разів протягом 2022 року.

Цю заяву було негайно відкинуто координатором Ради національної безпеки (РНБ) зі стратегічних комунікацій Джоном Кірбі.

«Це неправда. Цього не було. Абсолютна неправда», — сказав Кірбі в інтерв’ю MSNBC 13 лютого.

«Ми не літаємо на повітряних кулях над Китаєм».

Заява Комуністичної партії Китаю (КПК) прозвучала після того, як один з аеростатів-шпигунів режиму пролетів над континентальною частиною США, наблизившись до кількох ядерних об’єктів американських збройних сил.

Сполучені Штати збили китайську кулю-шпигун 4 лютого недалеко від узбережжя Південної Кароліни, за тиждень після того, як її помітили над Алеутськими островами на Алясці.

Відтоді американські чиновники обмінюються з іншими країнами розвідувальною інформацією про китайську програму використання аеростатів-шпигунів, яка, за їхніми словами, націлена щонайменше на 40 країн на п’яти континентах. Пекін тим часом наполягає на тому, що повітряна куля використовувалася в цивільних цілях і випадково вторглася в повітряний простір США.

КПК, яка править Китаєм як однопартійною державою, останніми роками розробляла повітряні кулі для різних військових цілей.

В офіційній публікації військового крила КПК, опублікованій 2020 року, йдеться про те, що режим може використовувати висотні повітряні кулі, подібні до збитої цього місяця, для поширення терору та сум’яття.

«У майбутньому аеростатні платформи можуть стати подібними до підводних човнів у морських глибинах, безшумними вбивцями, що наводять жах», — ідеться в публікації КПК.

В одному інциденті, висвітленому китайськими державними ЗМІ у 2018 році й згодом видаленому, китайські військові використовували висотну повітряну кулю для підйому й скидання гіперзвукових ракет з метою тестування.

За матеріалами The Epoch Times USA

===

Новини по темі: