Blog

Крупнейшая фракция правящей Либерально-демократической партии (ЛДП) Японии подозревается в нецелевом использовании доходов от партий по сбору средств “для поддержки избирательных кампаний в верхнюю палату парламента в течение многих лет”, сообщили в субботу местные СМИ, цитирует Anadolu Agency.

“Фракция возвращала законодателям, участвующим в выборах в Палату советников, все доходы от продажи билетов для сбора средств, которые они продавали для группы, не декларируя доходы в отчетах о политических фондах, намереваясь использовать их в качестве секретных средств”, — говорится в сообщении агентства Kyodo со ссылкой на источник, “знакомый с этим вопросом”.

Японские прокуроры уже начали расследование и провели обыски в офисах двух основных фракций правящей партии в связи со скандалом, связанным со сбором средств, произошедшим ранее на этой неделе.

“Согласно обвинениям, фракции ЛДП традиционно устанавливают для законодателей квоты на продажу партийных билетов, а в некоторых группах дополнительные средства передаются им обратно в качестве своего рода комиссионных, если они превышают поставленные цели”, — сообщает информационное агентство.

В сообщении говорится, что фракция якобы не указала дополнительные средства в качестве дохода в отчетах о политическом финансировании группы, и не указала, что эти средства были переданы обратно законодателям в качестве расходов, а законодатели также не сообщили о получении денег.

Предполагается, что размер скрытых фондов фракции составляет около 500 миллионов иен (3,5 миллиона долларов).

На прошлой неделе премьер-министр Японии Фумио Кисида вывел из состава своего кабинета нескольких министров, в числе которых оказались главный секретарь кабинета Хирокадзу Мацуно, министр экономики Ясутоси Нисимура, министр сельского хозяйства Итиро Миясита и министр внутренних дел Дзюндзи Судзуки.

Это произошло после того, как всплыл скандал с политическим финансированием, который привел к снижению общественного одобрения правительства до самого низкого уровня с момента вступления Кисиды в должность в октябре 2021 года.

Пять старших заместителей министров и парламентский заместитель министра также ушли в отставку.

Нову роботу британського художника Бенксі вкрали в п’ятницю менш ніж за годину після встановлення в південній частині Лондона.

На тлі знака “Stop” було зображено 3 літальні апарати, схожі на безпілотники MQ-1 Predator американського виробництва. Такі безпілотники були задіяні в конфліктах на Близькому Сході, під час воєн в Афганістані, Іраку, Ємені та Сирії.

На фотографіях і відео, поширюваних в інтернеті, зафіксовано крадіжку: злочинець за допомогою плоскогубців від’єднав знак від стовпа. У демонтажі йому допомагав спільник, після чого обидва втекли, при цьому глядачі спостерігали за пограбуванням.

Бенксі, чия аудиторія в Instagram становить понад 12 мільйонів осіб, незадовго до інциденту виклав зображення роботи на своєму сайті та в соціальних мережах. Художник відомий своїм нестандартним підходом до мистецтва, який часто стирає межі між публічними інсталяціями та перформансами.

Голливудская актриса Анджелина Джоли, которая была послом доброй воли, а затем специальным посланником до прошлого года, осудила несправедливое отношение к разным группам людей в мире, которое, по ее словам, присутствует “даже в ООН”.

В беседе с сирийским журналистом и режиссером Ваадом аль-Катеабом Джоли сказала, что 20 лет назад, когда она начала работать на международном уровне, у нее было представление о “хороших парнях”, будь то конкретные страны или отдельные люди, но последующий опыт подсказал ей, что это совсем не так.

Подчеркивая, что права человека не одинаково распределены по всему миру, она сказала, что “права человека (иногда) предназначены для этих (некоторых) людей… (но) никогда — для тех (других) людей”.

Реальность такова, что мир действует на основе “бизнес-интересов”, сказала Джоли, назвав такое положение дел “уродливым”. По ее словам, ее это удручает и расстраивает, особенно “как человека, который не понаслышке знаком с военными преступлениями”.

Правительства, политики и лица, принимающие решения, дают обещания и делают заявления, но зачастую это приводит к тому, что “ничего не меняется”, сказала она.

Она отметила, что людей часто воспитывают в духе того, что “колониализм закончился”, однако контроль и злоупотребления в развивающихся странах все еще сохраняются.

“Отношение, контроль и злоупотребления в отношении развивающихся стран сейчас, возможно, хуже, чем когда-либо, в борьбе за ресурсы… Интересы бизнеса (определяются) даже в Организации Объединенных Наций, которая обладает последним правом вето. Так было всегда”, — добавила она.

В прошлом месяце Джоли осудила продолжающиеся израильские бомбардировки Газы и призвала принять меры против коллективного наказания палестинских мирных жителей.

Разместив в интернете фотографию разрушений в Газе, она написала: “Это преднамеренная бомбардировка населения, оказавшегося в ловушке, которому некуда бежать. Газа уже почти два десятилетия является тюрьмой под открытым небом и быстро превращается в братскую могилу”.

Она добавила: “Отказываясь требовать гуманитарного прекращения огня и препятствуя Совету Безопасности ООН навязать его обеим сторонам, мировые лидеры являются соучастниками этих преступлений”.

Найбільшу фракцію правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП) Японії підозрюють у нецільовому використанні доходів від партій зі збору коштів “для підтримки виборчих кампаній до верхньої палати парламенту протягом багатьох років”, повідомили в суботу місцеві ЗМІ, цитує Anadolu Agency.

“Фракція повертала законодавцям, які беруть участь у виборах до Палати радників, усі доходи від продажу квитків для збору коштів, які вони продавали для групи, не декларуючи доходи у звітах про політичні фонди, маючи намір використати їх як секретні кошти”, — ідеться в повідомленні агентства Kyodo з посиланням на джерело, “знайоме з цим питанням”.

Японські прокурори вже почали розслідування і провели обшуки в офісах двох основних фракцій правлячої партії у зв’язку зі скандалом, пов’язаним зі збором коштів, що стався раніше цього тижня.

“Згідно зі звинуваченнями, фракції ЛДП традиційно встановлюють для законодавців квоти на продаж партійних квитків, а в деяких групах додаткові кошти передають їм назад як своєрідні комісійні, якщо вони перевищують поставлені цілі”, — повідомляє інформаційне агентство.

У повідомленні йдеться про те, що фракція нібито не вказала додаткові кошти як дохід у звітах про політичне фінансування групи, і не вказала, що ці кошти були передані назад законодавцям як витрати, а законодавці також не повідомили про отримання грошей.

Передбачається, що розмір прихованих фондів фракції становить близько 500 мільйонів ієн (3,5 мільйона доларів).

Минулого тижня прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда вивів зі складу свого кабінету декількох міністрів, серед яких опинилися головний секретар кабінету Хірокадзу Мацуно, міністр економіки Ясутосі Нісімура, міністр сільського господарства Ітіро Міясіта і міністр внутрішніх справ Дзюндзі Судзукі.

Це сталося після того, як сплив скандал із політичним фінансуванням, що призвів до зниження суспільного схвалення уряду до найнижчого рівня з моменту вступу Кісіди на посаду в жовтні 2021 року.

П’ять старших заступників міністрів і парламентський заступник міністра також пішли у відставку.

Голлівудська акторка Анджеліна Джолі, яка була послом доброї волі, а потім спеціальним посланником до минулого року, засудила несправедливе ставлення до різних груп людей у світі, яке, за її словами, є “навіть в ООН”.

У бесіді з сирійським журналістом і режисером Ваадом аль-Катеабом Джолі сказала, що 20 років тому, коли вона почала працювати на міжнародному рівні, вона мала уявлення про “хороших хлопців” (чи це конкретні країни, чи окремі люди), але подальший досвід підказав їй, що це зовсім не так.

Підкреслюючи, що права людини не однаково розподілені по всьому світу, вона сказала, що “права людини (іноді) призначені для цих (деяких) людей… (але) ніколи — для тих (інших) людей”.

Реальність така, що світ діє на основі “бізнес-інтересів”, сказала Джолі, назвавши такий стан справ “потворним”. За її словами, її це пригнічує і засмучує, особливо “як людину, яка не з чуток знайома з військовими злочинами”.

Уряди, політики та особи, які ухвалюють рішення, дають обіцянки і роблять заяви, але найчастіше це призводить до того, що “нічого не змінюється”, сказала вона.

Вона зазначила, що людей часто виховують у дусі того, що “колоніалізм закінчився”, проте контроль і зловживання в країнах, що розвиваються, все ще зберігаються.

“Ставлення, контроль і зловживання щодо країн, що розвиваються, зараз, можливо, гірші, ніж будь-коли, у боротьбі за ресурси… Інтереси бізнесу (визначаються) навіть в Організації Об’єднаних Націй, яка володіє останнім правом вето. Так було завжди”, — додала вона.

Минулого місяця Джолі засудила ізраїльські бомбардування Гази і закликала вжити заходів проти колективного покарання палестинських мирних жителів.

Розмістивши в інтернеті фотографію руйнувань у Газі, вона написала: “Це навмисне бомбардування населення, яке опинилося в пастці, і якому нікуди бігти. Газа вже майже два десятиліття є в’язницею просто неба і швидко перетворюється на братську могилу”.

Вона додала: “Відмовляючись вимагати гуманітарного припинення вогню і перешкоджаючи Раді Безпеки ООН нав’язати його обом сторонам, світові лідери є співучасниками цих злочинів”.

«Для всех детей путь, на который мы хотим их вдохновить, — это путь добродетели: именно в этом заключается радость для всех нас».

Двадцать три года назад молодая пара, опираясь на веру, выбрала естественное планирование семьи вместо контрацепции, в результате чего у них родилось девять сыновей и одна дочь — и огромная, счастливая семья, в которой почитают Бога и добродетели.

46-летний Райан Топпинг и его жена, 45-летняя Анна Топпинг, живут в Эдмонтоне, Канада, со своими 10 детьми — их «10 маленькими вселенными».

Г-н Топпинг — публицист, профессор богословия и директор Института Бенедикта XVI в Теологическом колледже Ньюмана в Эдмонтоне, Альберта. Госпожа Топпинг, бывшая учительница английского языка и математики, является домохозяйкой и обучает детей дома. Пара познакомилась в небольшом христианском колледже в канадских прериях и жила в «сплоченном студенческом сообществе» в течение двух лет, прежде чем начала встречаться.

«Жизнь в таком сообществе, где большинство людей искренне стремились возрастать в добродетели, дала нам достаточно времени, чтобы узнать друг друга в рамках дружеских отношений», — рассказал г-н Топпинг в интервью изданию The Epoch Times.

Господин Топпинг рассказал: «Мы поженились в 22 года. Мы начали наш брак, как, я думаю, и все наши друзья, с использования искусственных контрацептивов. Я наткнулся на аргумент против контрацепции, как ни странно, на уроке философии, посвященном Святому Августину — выдающемуся философу и богослову четвертого века. Аргумент был примерно такой: Природа дает нам подсказки, как жить хорошо; если это так, то мы должны обращать внимание на добро тела и его силы; технологии полезны, но когда они начинают использоваться для возвеличивания нашей свободы, чтобы воевать против нашей биологической природы, против наших природных способностей, то возникает что-то нехорошее».

«Сегодня люди стремятся быть „превзойденными“ во всем, в том числе быть трансгуманистами: как насчет того, чтобы сперва стать людьми!».

Растущая семья

Для Топпингов было понятно, что рождение, воспитание и образование детей является «самой благородной задачей, которую муж и жена могут разделить», и после встречи с несколькими католическими парами, которые использовали естественное планирование семьи (ЕПС), или периодическое воздержание, для планирования своей семьи, они поняли, что этот путь является правильным для них.

«Мы поняли, что пары, которые используют методы естественного планирования семьи, редко разводятся. Это привлекло мое внимание», — сказал г-н Топпинг. «В моей семье, откуда я родом, был развод, и я не хотел, чтобы это повторилось. Мы также начали знакомиться с большими семьями. Их счастье и близость были заразительны».

Через пять лет после бракосочетания у Топпингов родился первый сын, Питер, которому сейчас 17 лет и который учится в местной семинарии, чтобы стать католическим священником. Затем появились еще четверо мальчиков — Джозеф, 16 лет, Томас, 14 лет, Фрэнсис, 13 лет, и Доминик, 12 лет — все они сегодня учатся в небольшой классической академии.

Григорий, 10 лет, Иван Павел, 9 лет, и единственная дочь супругов, Екатерина, 6 лет, учатся дома. Самые младшие дети — Амброуз, 4 года, и Филипп, 2 года. Госпожа Топпинг также пережила четыре выкидыша.

«Я происхожу из семьи, в которой было шестеро детей; у Анны — двое», — сказал г-н Топпинг. «В нашем первом разговоре о том, сколько детей мы хотели бы иметь, я сказал, что надеюсь на 14, а Анна думала, что хотела бы двоих. Через некоторое время Анна убедилась, что она тоже хотела бы иметь большую семью! Мы часто удивляемся Божьей милости, которая дарует нам так много даров».

Как справляться с критикой

Однако другие не всегда поддерживали решение Топпингов иметь большую семью.

«Когда мы только начали заводить детей, и у нас было трое маленьких мальчиков, люди в магазинах часто спрашивали: „Вы все еще пытаетесь завести девочку, или вы уже закончили?“. Некоторые делали немного насмешливые замечания о том, что мы „очень заняты“, — рассказывает г-н Топпинг. „Я помню, как один парень спросил мою жену, все ли это ее дети, а потом сказал: „Но вы выглядите такой интеллигентной“, на что моя жена ответила: „Это потому, что интеллигентные люди имеют детей“. Я не присутствовал во время того похода в магазин, но я гордился ее ответом!»

Топпинги утверждают, что большая семья имеет много преимуществ: вы никогда не будете одинокими; вам никогда не позволят думать, что вы центр вселенной, но всегда будете иметь «встроенную команду поддержки» за спиной; никто не тратит одежду, игрушки, еду, газ или воду для ванны, поскольку все общее; все учатся упорно работать.

На духовном уровне, по словам господина Топпинга, «есть много возможностей поставить других перед собой».

Сталкиваясь с трудностями, Топпинги напоминают себе, что «Бог дает нам трудности, чтобы мы через них становились более добродетельными». Их самый большой вызов, имея 10 детей, заключается в том, чтобы знать, как лучше всего распределить их время, поскольку потребности детей очень разные.

Г-н Топпинг сказал: «В одной комнате мы обсуждаем философские вопросы, в соседней комнате кому-то нужна помощь в изучении гамм на пианино, в другой комнате разворачивается захватывающий матч по рестлингу, а у моих ног наш малыш дергается, чтобы поменять подгузник. … Знание о четырех классических темпераментах — сангвиник, холерик, меланхолик, флегматик — кардинально изменило понимание и воспитание наших детей».

Нет детей — нет будущего

Господин Топпинг, автор таких книг, как «Рождество у костра: рассказы, эссе и стихи к Рождеству Христову» и «Элементы риторики: как писать и говорить четко и убедительно», говорит, что у них также есть несколько домашних привычек, которые помогают воспитывать их большую семью сознательным образом.

«Мы не позволяем смотреть телевизор», — говорит господин Топпинг. «За завтраком мы читаем вслух короткое житие святого; дети изучают классическую музыку, а мы вместе поем народные песни и поэзию; все выполняют много домашних обязанностей; школа и спорт важны, но не главные».

Кроме того, миссис Топпинг берет один день в месяц отпуска «для восстановления сил», мистер Топпинг каждый год уходит в духовный отдых, также родители ежедневно молятся вместе, чтобы оставаться духовно связанными между собой. Любой хаос в их суетливом, занятом доме полностью перекрывается радостью и восторгом от воспитания семьи.

«Мы любим мальчиков. Они могут быть шумными, неряшливыми и всегда дерутся, но никто не держит на них зла», — говорит господин Топпинг. «Тем не менее, мы не можем поверить, насколько Бог был добр к нам, дав нам одну дочь. Мы постоянно удивляемся тому, насколько она естественно отличается от мальчиков. Слишком часто полы противопоставляются друг другу; почему бы не праздновать то, как мы созданы, чтобы дополнять друг друга?»

«Когда родилась наша дочь, мы обнаружили, насколько сильна потребность мальчиков в защите. Еще до того, как Кэтрин исполнилось 6 месяцев, они уже обсуждали, что будут делать, если какой-то мальчик попытается ее обидеть! Вероятно, когда-то за ней будет ухаживать молодой человек: „Каким бы он ни был, надеюсь, он будет сильным“».

По словам г-на Топпинга, их большая семья все еще вызывает у незнакомцев либо шок, либо положительное отношение, но поскольку в мире сейчас «слишком много грусти», например, технологическая зависимость и политические конфликты, семья важна как никогда раньше.

«Нет семьи — нет детей; нет детей — нет будущего», — сказал г-н Топпинг. «Одна из радостей большой семьи заключается в том, что вы открываете для себя множество возможных комбинаций, которые вы и ваш супруг/супруга можете создать! … Для всех детей путь, которым мы хотим их вести, — это путь добродетелей: именно в этом заключается радость для всех нас».

Господин Топпинг является профессором богословия и директором Института Бенедикта XVI в Теологическом колледже Ньюмена в Эдмонтоне, Канада. Он опубликовал 10 книг, среди которых «Элементы риторики» (2016) и «Рождество у костра: рассказы, эссе и стихи к Рождеству Христову» (2019).

Оркестр из шести человек из Польши поразил зрителей, которые стали свидетелями их путешествия через 10 стран за 10 дней на велосипеде.

Big Bike Orchestra создали шесть друзей-музыкантов в 2019 году: Адриан Засада, 45 лет, вокалист и гитарист; Мацей Драпинский, 35 лет, аккордеонист; Енджей Рочецкий, 35 лет, скрипач; Кшиштоф Бернацкий, 35 лет, кларнетист и саксофонист; Шимон Вицинский, 36 лет, контрабасист; и Мацей Домагальский, 25 лет, перкуссионист.

После того, как они сконструировали уникальный велосипед и репетировали игру на своих инструментах на ходу, друзья были готовы к уникальному музыкальному путешествию.

Отправившись из польского города Быдгощ на севере страны, группа посетила Чехию, Словакию, Австрию, Лихтенштейн, Швейцарию, Италию, Францию, Бельгию, Нидерланды и Германию.

Они играли свою уникальную музыку в стиле «поп-фолк» перед изумленной публикой в таких знаковых местах, как Эйфелева башня в Париже, Бранденбургские ворота в Берлине, Карлов мост в Праге, Атомиум в Брюсселе, а также во время велопробега по мостам Амстердама.

«Это была невероятно сложная задача, — рассказал аккордеонист господин Драпинский в интервью The Epoch Times, — как с точки зрения планирования и организации тура, так и во время непосредственного выполнения проекта».

Далее господин Драпинский описал некоторые незабываемые, а порой и юмористические моменты, которые они пережили во время путешествий на велосипеде длиной более 3,9 метра, перевозимый на большие расстояния с помощью автобуса с отдельным прицепом.

«Хотя путешествия по шоссе не вызывают особых трудностей, передвижение по горным городкам в Альпах или извилистым улочкам в центрах городов может быть довольно сложным», — сказал он.

«Что касается самих выступлений, то неожиданные ситуации случаются довольно часто. Иногда случаются незначительные неисправности велосипеда, различные погодные условия, с которыми приходится бороться, а однажды во время выступления наш контрабасист случайно зацепился инструментом за ветку дерева и упал с велосипеда. К счастью, никто не пострадал».

В сентябре этого года секстет выступал на живописной террасе в польских горах, когда одна из досок, по которой они ехали, сломалась, что привело к внезапной остановке велосипеда.

Перкуссионист господин Домагальский упал, получив синяк; небольшую катастрофу снял на видео один из зрителей. После размещения в Интернете видео получило более 20 миллионов просмотров.

«Реакция людей в каждом месте, где мы бываем, почти одинакова», — говорит господин Драпинский. «Прежде всего, это удивление. Одна из самых распространенных реакций тех, кто нас видит, — тянуться к своим телефонам, чтобы зафиксировать момент».

«Только представьте себе… Вы идете по улице или ждете перед сценой на концерт, и вдруг слышите музыку позади себя. Вы оборачиваетесь и видите шестерых ребят, которые едут на одном велосипеде, играя на инструментах — и на лице каждого из них естественно появляется улыбка».

Именно господин Драпинский был первым, кто вдохновился на создание необычного и безумно популярного музыкального действа.

«Когда возникла безумная идея создать шестиместный велосипед и посадить на него музыкантов, я понял, что нашел нужных людей. Смелых, отважных, не боящихся вызовов. Оставалось только воплотить в жизнь этот уникальный велосипед», — рассказал он.

Каждый из участников группы уже был активным, сформировавшимся музыкантом до того, как они собрались вместе, и все они пересеклись на разных этапах своей карьеры.

Сначала участников было пятеро, и несколько лет группа выступала под названием Kontrabus, гастролировала по Польше и выпустила два сингла. Позже, когда зародилась идея создания Big Bike Orchestra, к ним присоединился кларнетист Матеуш Шванковский, но через некоторое время его сменил господин Бернацкий.

Уже через несколько недель после основания оркестр получил приглашение принять участие в конкурсе «Польша имеет талант» и дошел до полуфинала. Сейчас, сочиняя и исполняя собственные современные народные песни, группа выпустила три сингла, отыграла более 100 концертов и получила бесчисленное количество приглашений выступить на фестивалях и мероприятиях по всей Европе и за ее пределами.

Их «Maniana Tour 2023» все еще продолжается, и господин Драпинский рассказывает, что он и его друзья, которые затрагивают в своей музыке такие важные вопросы, как свобода человека, имеют еще много планов.

«До сих пор мы исполняли наши песни исключительно на польском языке, но в ближайшем будущем планируем подготовить и англоязычные версии», — говорит он.

Сейчас музыканты используют вторую версию оригинального транспорта, который нуждался в доработке из-за «разнообразного опыта и приключений во время выступлений». Контрабасист господин Вицинский взял на себя задачу сконструировать усовершенствованную модель. Из-за длины велосипеда и необходимости вместить шесть человек, конструкция и механизм управления значительно отличаются от обычного велосипеда.

«Водитель несет большую ответственность за безопасность всех, но каждый музыкант также отвечает за стабильность, и даже малейшие нежелательные движения могут повлиять на плавность езды», — сказал господин Драпинский, добавив, что обучение синхронизации езды с исполнением музыки заняло несколько месяцев.

«Частые и длительные путешествия вдали от дома действительно требуют много усилий от нас и наших семей. Это природа работы активных музыкантов, — говорит господин Драпинский, — и мы стараемся как можно лучше справляться как с профессиональными, так и с домашними обязанностями».

«Когда мы едем на концерты, мы полностью сосредоточены на нашей работе, чтобы обеспечить энергичное выступление. В автобусе мы обсуждаем планы и идеи на будущее. Однако, когда мы возвращаемся домой, мы стараемся полностью погрузиться в домашнюю жизнь. Это нелегко, но мы делаем все возможное».

Проводя столько времени вместе как группа, мы становимся тесным маленьким сообществом, говорит он. «Мы создаем музыкальную семью. Как и в любой семье, есть лучшие моменты и моменты слабости. Однако мы справляемся с этими сложными периодами без проблем, потому что мы очень близкие друзья, и каждый может рассчитывать друг на друга», — сказал он.

Господин Драпинский считает, что они не смогли бы посвятить столько времени гастрольной жизни, если бы не одна вещь.

«Мы просто любим играть и дарить людям радость!», — сказал он.

Смотрите их в действии в видеороликах в Instagram и YouTube!

Сейчас продолжается работа над дебютным альбомом, а приглашения на концерты продолжают поступать из разных уголков мира. Их трудолюбивый менеджер Камиль Незгода занят организацией мероприятий на следующий год, а ребята из Big Bike Orchestra имеют большие мечты.

«Наша цель — показать наш велооркестр на всех континентах. Мы убеждены, что наш проект был бы прекрасно принят в Азии или Америке, а концертный тур в США — одна из целей, которую мы надеемся осуществить в ближайшее время», — сказал господин Драпинский.

«Для всіх дітей шлях, на який ми хочемо їх надихнути, — це шлях чеснот: саме в цьому полягає радість для всіх нас».

Двадцять три роки тому молода пара, спираючись на віру, обрала природне планування сім’ї замість контрацепції, в результаті чого у них народилося дев’ять синів і одна донька — і величезна, щаслива сім’я, в якій шанують Бога і чесноти.

46-річний Райан Топпінг і його дружина, 45-річна Анна Топпінг, живуть в Едмонтоні, Канада, зі своїми 10 дітьми — їхніми «10 маленькими всесвітами».

Пан Топпінг — публіцист, професор богослов’я та директор Інституту Бенедикта XVI в Теологічному коледжі Ньюмана в Едмонтоні, Альберта. Пані Топпінг, колишня вчителька англійської мови та математики, є домогосподаркою і навчає дітей вдома. Пара познайомилася в невеликому християнському коледжі в канадських преріях і жила в «згуртованій студентській спільноті» протягом двох років, перш ніж почала зустрічатися.

«Життя в такій спільноті, де більшість людей щиро прагнули зростати в чеснотах, дало нам достатньо часу, щоб пізнати один одного в рамках дружніх стосунків», — розповів пан Топпінг в інтерв’ю виданню The Epoch Times.

Пан Топпінг розповів: «Ми одружилися у 22 роки. Ми почали наш шлюб, як, я думаю, і всі наші друзі, з використання штучних контрацептивів. Я натрапив на аргумент проти контрацепції, як не дивно, на уроці філософії, присвяченому Святому Августину — видатному філософу і богослову четвертого століття. Аргумент був приблизно такий: Природа дає нам підказки, як жити добре; якщо це так, то ми повинні звертати увагу на добро тіла і його сили; технології корисні, але коли вони починають використовуватися для звеличення нашої свободи, щоб воювати проти нашої біологічної природи, проти наших природних здібностей, то виникає щось недобре».

«Сьогодні люди прагнуть бути „перевершеними” у всьому, в тому числі бути трансгуманістами: як щодо того, щоб спершу стати людьми!».

Зростаюча сім’я

Для Топпінгів було зрозуміло, що народження, виховання та освіта дітей є «найблагороднішим завданням, яке чоловік і дружина можуть розділити», і після зустрічі з кількома католицькими парами, які використовували природне планування сім’ї (ППС), або періодичне утримання, для планування своєї сім’ї, вони зрозуміли, що цей шлях є правильним для них.

«Ми зрозуміли, що пари, які використовують методи природного планування сім’ї, рідко розлучаються. Це привернуло мою увагу», — сказав пан Топпінг. «У моїй родині, звідки я родом, було розлучення, і я не хотів, щоб це повторилося. Ми також почали знайомитися з більшими сім’ями. Їхнє щастя і близькість були заразливі».

Через п’ять років після одруження у Топпінгів народився перший син, Пітер, якому зараз 17 років і який навчається в місцевій семінарії, щоб стати католицьким священиком. Потім з’явилися ще четверо хлопчиків — Джозеф, 16 років, Томас, 14 років, Френсіс, 13 років, і Домінік, 12 років — всі вони сьогодні навчаються в невеликій класичній академії.

Григорій, 10 років, Іван Павло, 9 років, і єдина донька подружжя, Катерина, 6 років, навчаються вдома. Наймолодші діти — Амброуз, 4 роки, і Філіп, 2 роки. Пані Топпінг також пережила чотири викидні.

«Я походжу з сім’ї, в якій було шестеро дітей; у Ганни — двоє», — сказав пан Топпінг. «У нашій першій розмові про те, скільки дітей ми хотіли б мати, я сказав, що сподіваюся на 14, а Ганна думала, що хотіла б двох. Через деякий час Ганна переконалася, що вона теж хотіла б мати велику сім’ю! Ми часто дивуємося Божій милості, яка дарує нам так багато дарів».

Як справлятися з критикою

Проте інші не завжди підтримували рішення Топпінгів мати велику родину.

«Коли ми тільки почали заводити дітей, і у нас було троє маленьких хлопчиків, люди в магазинах часто запитували: „Ви все ще намагаєтеся завести дівчинку, чи ви вже закінчили?“. Дехто робив трохи глузливі зауваження про те, що ми „дуже зайняті“, — розповідає пан Топпінг. „Я пам’ятаю, як один хлопець запитав мою дружину, чи це всі її діти, а потім сказав: „Але ви виглядаєте такою інтелігентною“, на що моя дружина відповіла: „Це тому, що інтелігентні люди мають дітей“. Я не був присутній під час того походу в магазин, але я пишався її відповіддю!»

Топпінги стверджують, що велика сім’я має багато переваг: ви ніколи не будете самотніми; вам ніколи не дозволять думати, що ви центр всесвіту, але завжди матимете «вбудовану команду підтримки» за спиною; ніхто не марнує одяг, іграшки, їжу, газ чи воду для ванни, оскільки все спільне; всі вчаться наполегливо працювати.

На духовному рівні, за словами пана Топпінга, «є багато можливостей поставити інших перед собою».

Стикаючись з труднощами, Топпінги нагадують собі, що «Бог дає нам труднощі, щоб ми через них ставали більш доброчесними». Їхній найбільший виклик, маючи 10 дітей, полягає в тому, щоб знати, як найкраще розподілити їхній час, оскільки потреби дітей дуже різні.

Пан Топпінг сказав: «В одній кімнаті ми обговорюємо філософські питання, в сусідній кімнаті комусь потрібна допомога у вивченні гам на піаніно, в іншій кімнаті розгортається захоплюючий матч з рестлінгу, а біля моїх ніг наш малюк смикається, щоб поміняти підгузник. … Знання про чотири класичні темпераменти — сангвінік, холерик, меланхолік, флегматик — кардинально змінило розуміння і виховання наших дітей».

Немає дітей — немає майбутнього

Пан Топпінг, автор таких книг, як «Різдво біля вогнища: оповідання, есе та вірші до Різдва Христового» та «Елементи риторики: як писати та говорити чітко і переконливо», каже, що у них також є кілька домашніх звичок, які допомагають виховувати їхню велику сім’ю у свідомий спосіб.

«Ми не дозволяємо дивитися телевізор», — каже пан Топпінг. «За сніданком ми читаємо вголос коротке житіє святого; діти вивчають класичну музику, а ми разом співаємо народні пісні та поезію; всі виконують багато домашніх обов’язків; школа і спорт важливі, але не головні».

Крім того, місис Топпінг бере один день на місяць відпустки «для відновлення сил», містер Топпінг щороку йде у духовний відпочинок, також батьки щодня моляться разом, щоб залишатися духовно пов’язаними між собою. Будь-який хаос у їхньому метушливому, зайнятому домі повністю перекривається радістю і захопленням від виховання сім’ї.

                                 

«Ми любимо хлопчиків. Вони можуть бути галасливими, неохайними та завжди б’ються, але ніхто не тримає на них зла», — каже пан Топпінг. «Тим не менш, ми не можемо повірити, наскільки Бог був добрий до нас, давши нам одну дочку. Ми постійно дивуємося тому, наскільки вона природно відрізняється від хлопчиків. Занадто часто статі протиставляються одна одній; чому б не святкувати те, як ми створені, щоб доповнювати один одного?»

«Коли народилася наша донька, ми виявили, наскільки сильною є потреба хлопчиків у захисті. Ще до того, як Кетрін виповнилося 6 місяців, вони вже обговорювали, що робитимуть, якщо якийсь хлопчик спробує її скривдити! Ймовірно, колись за нею буде залицятися молодий чоловік: „Яким би він не був, сподіваюся, він буде сильним“».

За словами пана Топпінга, їхня велика сім’я все ще викликає у незнайомців або шок, або позитивне ставлення, але оскільки у світі зараз «занадто багато смутку», наприклад, технологічна залежність і політичні конфлікти, сім’я важлива як ніколи раніше.

«Немає сім’ї — немає дітей; немає дітей — немає майбутнього», — сказав пан Топпінг. «Одна з радощів великої сім’ї полягає в тому, що ви відкриваєте для себе безліч можливих комбінацій, які ви й ваш чоловік/дружина можете створити! … Для всіх дітей шлях, яким ми хочемо їх вести, — це шлях чеснот: саме в цьому полягає радість для всіх нас».

Пан Топпінг є професором богослов’я та директором Інституту Бенедикта XVI в Теологічному коледжі Ньюмена в Едмонтоні, Канада. Він опублікував 10 книг, серед яких «Елементи риторики» (2016) та «Різдво біля вогнища: оповідання, есе та вірші до Різдва Христового» (2019).

Оркестр з шести осіб з Польщі вразив глядачів, які стали свідками їхньої подорожі через 10 країн за 10 днів на велосипеді.

Big Bike Orchestra створили шість друзів-музикантів у 2019 році: Адріан Засада, 45 років, вокаліст і гітарист; Мацей Драпінський, 35 років, акордеоніст; Єнджей Рочецький, 35 років, скрипаль; Кшиштоф Бернацький, 35 років, кларнетист і саксофоніст; Шимон Віцінський, 36 років, контрабасист; і Мацей Домагальський, 25 років, перкусіоніст.

Після того, як вони сконструювали унікальний велосипед і репетирували гру на своїх інструментах на ходу, друзі були готові до унікальної музичної мандрівки.

Вирушивши з польського міста Бидгощ на півночі країни, група відвідала Чехію, Словаччину, Австрію, Ліхтенштейн, Швейцарію, Італію, Францію, Бельгію, Нідерланди та Німеччину.

Вони грали свою унікальну музику в стилі «попфолк» перед здивованою публікою в таких знакових місцях, як Ейфелева вежа в Парижі, Бранденбурзькі ворота в Берліні, Карлів міст у Празі, Атоміум у Брюсселі, а також під час велопробігу мостами Амстердаму.

«Це було неймовірно складне завдання, — розповів акордеоніст пан Драпінський в інтерв’ю The Epoch Times, — як з точки зору планування та організації туру, так і під час безпосереднього виконання проєкту».

Далі пан Драпінський описав деякі незабутні, а часом і гумористичні моменти, які вони пережили під час подорожей на велосипеді довжиною понад 3,9 метра, котрий перевозили на великі відстані за допомогою автобуса з окремим причепом.

«Хоча подорожі по шосе не викликають особливих труднощів, пересування гірськими містечками в Альпах або звивистими вуличками в центрах міст може бути досить складним», — сказав він.

«Щодо самих виступів, то несподівані ситуації трапляються досить часто. Іноді трапляються незначні несправності велосипеда, різні погодні умови, з якими доводиться боротися, а одного разу під час виступу наш контрабасист випадково зачепився інструментом за гілку дерева і впав з велосипеда. На щастя, ніхто не постраждав».

У вересні цього року секстет виступав на мальовничій терасі в польських горах, коли одна з дощок, по якій вони їхали, зламалася, що призвело до раптової зупинки велосипеда.

Перкусіоніст пан Домаґальський впав, отримавши синець; невелику катастрофу зняв на відео один із глядачів. Після розміщення в Інтернеті відео отримало понад 20 мільйонів переглядів.

«Реакція людей у кожному місці, де ми буваємо, майже однакова», — каже пан Драпінський. «Перш за все, це здивування. Одна з найпоширеніших реакцій тих, хто нас бачить, — тягнутися до своїх телефонів, щоб зафіксувати момент».

«Тільки уявіть собі… Ви йдете вулицею або чекаєте перед сценою на концерт, і раптом чуєте музику позаду себе. Ви обертаєтеся і бачите шістьох хлопців, які їдуть на одному велосипеді, граючи на інструментах — і на обличчі кожного з них природно з’являється посмішка».

Саме пан Драпінський був першим, хто надихнувся на створення незвичайного і шалено популярного музичного дійства.

«Коли виникла божевільна ідея створити шестимісний велосипед і посадити на нього музикантів, я зрозумів, що знайшов потрібних людей. Сміливих, відважних, які не бояться викликів. Залишалося тільки втілити в життя цей унікальний велосипед», — розповів він.

Кожен з учасників гурту вже був активним, сформованим музикантом до того, як вони зібралися разом, і всі вони перетнулися на різних етапах своєї кар’єри.

Спочатку учасників було п’ятеро, і кілька років гурт виступав під назвою Kontrabus, гастролював Польщею і випустив два сингли. Пізніше, коли зародилася ідея створення Big Bike Orchestra, до них приєднався кларнетист Матеуш Шванковський, але через деякий час його змінив пан Бєрнацький.

Вже через кілька тижнів після заснування оркестр отримав запрошення взяти участь у конкурсі «Польща має талант» і дійшов до півфіналу. Зараз, пишучи та виконуючи власні сучасні народні пісні, гурт випустив три сингли, відіграв понад 100 концертів та отримав незліченну кількість запрошень виступити на фестивалях та заходах по всій Європі та за її межами.

Їхній «Maniana Tour 2023» все ще триває, і пан Драпінський розповідає, що він та його друзі, які торкаються у своїй музиці таких важливих питань, як свобода людини, мають ще багато планів.

«Досі ми виконували наші пісні виключно польською мовою, але в найближчому майбутньому плануємо підготувати й англомовні версії», — каже він.

Наразі музиканти використовують другу версію оригінального байка, який потребував доопрацювання через «різноманітний досвід та пригоди під час виступів». Контрабасист пан Віцінський взяв на себе завдання сконструювати вдосконалену модель. Через довжину велосипеда та необхідність вмістити шістьох людей, конструкція та механізм керування значно відрізняються від звичайного велосипеда.

«Водій несе велику відповідальність за безпеку всіх, але кожен музикант також відповідає за стабільність, і навіть найменші небажані рухи можуть вплинути на плавність їзди», — сказав пан Драпінський, додавши, що навчання синхронізації їзди з виконанням музики зайняло кілька місяців.

«Часті та тривалі подорожі далеко від дому справді вимагають багато зусиль від нас та наших родин. Це природа роботи активних музикантів, — каже пан Драпінський, — і ми намагаємося якнайкраще справлятися як з професійними, так і з домашніми обов’язками».

«Коли ми їдемо на концерти, ми повністю зосереджені на нашій роботі, щоб забезпечити енергійний виступ. В автобусі ми обговорюємо плани та ідеї на майбутнє. Однак, коли ми повертаємося додому, ми намагаємося повністю зануритися в домашнє життя. Це нелегко, але ми робимо все можливе».

Проводячи стільки часу разом як гурт, ми стаємо тісною маленькою спільнотою, каже він. «Ми створюємо музичну родину. Як і в будь-якій сім’ї, є кращі моменти та моменти слабкості. Однак ми справляємося з цими складними періодами без проблем, тому що ми дуже близькі друзі, і кожен може розраховувати один на одного», — сказав він.

Пан Драпінський вважає, що вони не змогли б присвятити стільки часу гастрольному життю, якби не одна річ.

«Ми просто любимо грати та дарувати людям радість!», — сказав він.

Дивіться їх у дії у відеороликах в Instagram та YouTube!

Наразі триває робота над дебютним альбомом, а запрошення на концерти продовжують надходити з різних куточків світу. Їхній працьовитий менеджер Каміль Незгода зайнятий організацією заходів на наступний рік, а хлопці з Big Bike Orchestra мають великі мрії.

«Наша мета — показати наш велооркестр на всіх континентах. Ми переконані, що наш проєкт був би чудово прийнятий в Азії чи Америці, а концертний тур до США — одна з мрій, яку ми сподіваємося здійснити найближчим часом», — сказав пан Драпінський.

Компания Twitter нарушила условия контракта, не выплатив миллионы долларов в виде бонусов, которые социальная сеть, теперь называющаяся X Corp, обещала своим сотрудникам, постановил в пятницу федеральный судья, сообщает Reuters.

Марк Шобингер, который был старшим директором Twitter по вознаграждениям до того, как покинуть компанию Илона Маска в мае, подал в суд на Twitter в июне, заявив о нарушении контракта.

В иске Шобингер утверждал, что до и после того, как миллиардер Маск купил Twitter в прошлом году, компания обещала сотрудникам 50 % от их целевых бонусов на 2022 год, но так и не произвела эти выплаты.

Отклонив ходатайство Twitter о прекращении дела, окружной судья США Винс Чхабрия постановил, что Шобингер обоснованно заявил о нарушении договора в соответствии с законодательством Калифорнии и что он подпадает под действие бонусного плана.

“Как только Шобингер выполнил просьбу Twitter, предложение Twitter выплатить ему взамен бонус стало обязательным договором в соответствии с законодательством Калифорнии. И, якобы отказавшись выплатить Шобингеру обещанный бонус, компания Twitter нарушила этот договор”, — написал судья.

Адвокаты Twitter утверждали, что компания дала лишь устное обещание, которое не является договором, и что дело должно регулироваться техасским законодательством, сообщает Courthouse News, который первым сообщил о решении. Судья постановил, что дело рассматривается в соответствии с законодательством Калифорнии и что “все противоположные аргументы Twitter несостоятельны”.

С тех пор как Маск купил компанию и сократил более половины ее сотрудников, на X подано множество исков от бывших сотрудников и руководителей.

В исках содержится целый ряд претензий, в том числе утверждение, что X дискриминировала пожилых сотрудников, женщин и работников с ограниченными возможностями, а также не предупредила заранее о массовых увольнениях. Компания отрицает свою вину.