Blog

Наш триденний маршрут проходив північною частиною штату, в районі річки Маррі (Murrey, у російській традиції неправильно називається Муррей) – найбільшої з австралійських рік – і включав огляд декількох цікавих історичних містечок, а також довколишньої природи.

Пізнього ранку 16 лютого ми пішли на північ і через три з лишком години були на озері Бога (яке насправді не God’s Lake, як можна подумати, а Lake Boga).

Серед численних озер в окрузі воно відоме тим, що на його березі знаходиться музей літаючого човна Каталіна. Для тих, хто не знає, поясню, що літаючими човнами називають літаки, здатні приземлятися на воду й плавати (а деякі – амфібії – вміють ще й сушею їздити).

Catalina Flying Boat A24-30 – одна з чотирьох збережених в Австралії. Під час Другої світової війни це був один із найпопулярніших літаків, незамінний у рятувальних операціях. Його навіть робили в СРСР за ліцензією.

Оскільки Каталіна – головна визначна пам’ятка озера й однойменного населеного пункту, то навіть покажчики з назвою (див. вище) виконані у вигляді профілю крила літака.

Усього за 14 кілометрів від озера знаходиться місто Свон Хілл (Swan Hill). За спогадами шотландського мандрівника й першовідкривача Томаса Мітчелла, який у 1836 році розбив на цьому пагорбі свій табір. У мілкій заводі за півмилі від табору жили лебеді, які репетували так голосно, що заважали спати, незважаючи на відстань. Так майбутнє місто одержало свою назву. Зараз це типове провінційне містечко з десятьма тисячами населення, де після п’ятої вечора зовсім немає чого робити.

Можна хіба що подивитися міську визначну пам’ятку – гігантську тріску, а потім піти гуляти на Маррі-річку.

На прибережних деревах живе безліч папуг-корел, які без перерви кричать і перелітають із одного берега на інший. Водиться тут і птах значно більший.

Він схожий на жовтоклюву колпицю. Цей родич лелек та ібісів живе у воді й харчується мальками риб та комахами, яких ловить, проціджуючи воду крізь потовщення на дзьобі. Невипадково англійською цей птах називається "ложкодзьоб" (spoonbill)

На заході ми поїхали шукати нічліг, але про це – наступного разу.

#img_gallery#

За повідомленням інформаційного центру Джунянше, відомий правозахисник Ху Цзя повідомив 11 квітня, що органи влади китайської компартії (КПК) забороняють опальному адвокатові Гао Чжішену, який знаходиться під домашнім арештом, зв’язуватися з демократичними силами в Китаї, із зарубіжними ЗМІ та із закордонними громадськими організаціями, загрожуючи розправою з членами його сім’ї.

#img_left#Після восьмимісячного ув’язнення, минулого тижня Гао зумів зв’язатися з Ху Цзя по телефону. Адвокат розповів, що після викрадання в серпні минулого року, поліцейські прив’язали його до залізного стільця майже на 600 годин. На нього направляли сильне електричне світло з двох боків понад 500 годин, він був закутий у наручники на 600 годин. Гао також повідомив, що після його звільнення, його будинок цілодобово «охороняють» понад 100 міліціонерів.

Сам Ху Цзя через те, що опублікував розмову з Гао, також вже знаходиться під спостереженням, за його словами, «прямо за дверима квартири сидять 4 міліціонери, коли я виходжу, то вони мене заштовхують назад у квартиру».

Гао Чжішен, відомий адвокат в Китаї, який отримав нагороду «Один з 10 найвидатніших адвокатів». Останніми місяцями, вивчаючи справу про репресії послідовників Фалуньгун, він написав 3 відкритих листи голові КПК Ху Цзінтао та іншим лідерам компартії. 15 серпня 2006 р. його таємно викрала поліція.

Тільки 22 грудня 2006 року суд почав розглядати його справу, звинувативши Гао в «спробі підриву влади держави», йому присудили 3 роки в’язниці з відстроченням вироку на 5 років. Після викрадення, його дружина Ді Хе і дочка зазнали переслідувань, включаючи побиття.

Версія китайською

На Індійському тижні моди Wills Lifestyle India Fashion Week, який пройшов у Делі, свої колекції продемонстрували 58 індійских дизайнерів (частина 3 фотоогляду).

#img_gallery#

На Індійському тижні моди Wills Lifestyle India Fashion Week, який пройшов у Делі, свої колекції продемонстрували 58 індійских дизайнерів (частина 4 фотоогляду).

#img_gallery#

На Індійському тижні моди Wills Lifestyle India Fashion Week, який пройшов у Делі, свої колекції продемонстрували 58 індійских дизайнерів (частина 5 фотоогляду).

#img_gallery#

Так називається новий спектакль театральної групи "Єрусалим".

#img_left#16-річна Вардина дочка вже ставить собі це питання. А Варда, по-материнському, бажаючи влаштувати щастя дівчинки, відповідає їй запитанням: «коли сумно і смутно, хіба щастя відходить?» Дочка і мама в унісон відповідають: «ні».

Печаль – це всього лише реакція на власну внутрішню обмеженість. А якщо силою думки, або силою волі вирватися з цього обмеження? Що буде?

Давайте подивимося спектакль-комедію під філософською назвою "Ти вже щаслива?" і відповімо на це питання.

Як народився спектакль? Дуже просто. Варда бен Хур, чудова актриса нашого покоління, з 13 років на сцені, обожнює читати, пише оповідання. Написала оповідання про одну реальну історію, як виявилася її власною, пов’язаною із смертю батька в 95-му році. Батько наказав Варді бути щасливою. Варда вперше серйозно задумалася над цим питанням і написала оповідання. Принесла його в Театр. Тільки у Театрі, в цій маленькій, творчій сім’ї, де ніколи не передбачиш, що відбудеться і що народиться (причому в ньому народилося немало перлин, відомих усьому світові). Театр-Фемініст з Великої букви і в чоловічому роді. Саме там, невідомо як, народжується комедія "Ти вже щаслива?" за однойменною повістю Варди бен Хур, де вона ж у головній ролі. Повірте, їй було соромно грати саму себе. Габі Лев – актриса Театру, глибока, яскрава, бере на себе режисуру.

Гершон Вайсерфірер – блискучий комедіант і музикант, складає музику до спектаклю і грає в ньому.

Даніель Офман – віртуоз-музикант, скрипаль, грає роль скрипки і ще…

Надав Лев – молодий, красень-актор, грає роль ударних і ще…

Аєлет Столлер – обдарована актриса, танцівниця і співачка, поставила хореографію. Ось в такому складі створювалася, вірніше, імпровізувалася комедія.

Варда грає і себе, і свого тата, і свою бабусю, причому перший раз грає чоловічу роль. Трійця музикантів, перевтілюючись у кожній сцені у відповідний образ, супроводжує Варду. Вони ж – ця трійця, служать декорацією.

Публіка сміялася і плакала одночасно. Класична традиція справжньої комедії доводити публіку до такого стану тягнеться від Мольєра, через Шалом-Алейхема, до майстрів комедії, яких не перерахуєш в одній маленькій статті. Але ефект комедії не тільки в цьому. Він глибший. Публіка насміявшись, витираючи сльози, отримує відповідь на те саме одвічне питання: що ж таке щастя. Відповідь виявляється простою.

Батько Варди, йдучи з життя, бачачи втомливу боротьбу за виживання своєї габаритної і по-жіночому невдачливої дочки, можливо, відчуваючи себе винним, що народив її такою, благословляє Варду, наказуючи їй бути щасливою.

Варда, пройшовши свої 50 років виснажливої боротьби з самою собою, написавши оповідання, зігравши його, переходить в нову якість, звільнена від боротьби за виживання. Варда приймає волю батька і робить вибір: бути щасливою. Вона ніби передає публіці естафету щастя: будь ласка, дорога публіко, ви можете теж вибрати "бути щасливим", мій батько наказав мені вибрати щастя, я послухалася і … щаслива.

Варда розлучена, ростить двох дівчаток, одна з них дауненя. Коли бачиш цю актрису на сцені, всі її кілограми вмить перетворюються на вражаючу легкість. Вона – талановита і цим все сказано.

Зі мною поряд сиділа одна молода, симпатична жінка. Як виявилось, за дивним збігом доль, ми живемо з нею в одному будинку. Вона сама ростить трійню і всі троє алегофрени різних ступенів. Узявши її до Варди познайомитися після спектаклю, я була свідком майже безмовного, глибокого розуміння споріднених доль. Моя сусідка теж вибрала бути щасливою.

Чи сумує Варда, порівнюючи себе з голлівудськими стандартами? Напевно, є трохи, але її щастю це не заважає. Естафета дійсно передана.

Дивіться спектакль 14 і 15 травня в Єрусалимі, на сцені Маабада. У вас є чудова нагода спробувати прийняти естафету щастя.

Хава Тор. Велика Епоха

Багато миль і місяці суворих тренувань привели Сару Гамільтон на Кумару, східне узбережжя Нової Зеландії.

#img_left#Її мета – перетнути фінішну межу на західному узбережжі, яка знаходиться в 243 кілометрах звідси. Гонки по узбережжю складаються із 140 км. їзди на велосипеді, 36 км. бігу і 67 км. веслування на байдарках. Вона, можливо, зіткнулася з двома найважчими днями в своєму житті.

Сара, яка грає в гольф і теніс, не знала, що таке гонки, поки минулого року їй не довелося побувати в команді підтримки для свого 20-річного сина. Потім її охопило натхнення, і вона сама "захворіла" цим.

Разом зі своїм чоловіком Керрі, Сара навчилися веслуванню на байдарці в липні, під час глибокої зими, коли температура була біля 4°С. Вона, також навчилася їздити на велосипеді. Керрі розробив план тренувань. У вересні, за п’ять місяців до гонок, вони почали серйозні тренування.

Розклад тренувань?

«Це було важко, дійсно важко. Маючи роботу, це означало підйом о 5 годині ранку, щоб поїздити на велосипеді і побігати. Дві години бігу. Вихідні також присвячувалися тренуванням, особливо веслуванню на байдарці. Цей розклад поглинув все. Наша молодша дочка, якій 15 років, впродовж цих місяців відчувала себе трохи сиротою. Я заспокоїла її, сказавши, що після всього цього знову приділятиму їй всю увагу».

«Ми любили тренування, наша фізична форма кардинально змінилася. Мені подобалося вчитися їздити на велосипеді й веслувати на байдарці. Спочатку я нервувала, дуже нервувала, коли доводилося йти вниз по річці (під час гонок). Це веслування не було приємним, ми пленталися як курки».

«Найприємнішою частиною гонок на узбережжі було для нас те, що всі наші діти нас підтримували. Ти наближаєшся до переходу і чуєш їхні крики: "Давай мамо! Давай тату!" Такий виск! Для мене це було важливішим, ніж перетнути фінішну межу. То були справжні відчуття, дорожчі за золото».

#img_right#«Це була дуже насичена подія. Коли мені залишалося пробігти 3 км., то довелося підганяти себе, поки, нарешті, я не прийшла до фінішу. Перетин фінішної межі після двох днів і понад 18 годин гонок був приголомшуючим».

«Я була повністю виснаженою, не могла навіть сповзти з велосипеда. І раптом я почула дітей, які кричали, хоч і не знала де вони; все було як у тумані і так емоційно, дуже емоційно. Все було надзвичайно захоплююче».

Сара перемогла в класичній секції серед жінок у віковій групі за 50. Непогано для новачка. Вона була вражена рівнем підтримки, наданої під час гонок з боку деяких із 80 учасників змагань.

На останньому етапі велосипедної гонки, коли Сара ледве пленталася, її оточила група, і в неї відкрилося друге дихання для досягнення Крайстчерча – останнього рубежу. «Всі допомагали іншим перетнути фінішну пряму, досягти своєї мети. Я ніколи не відчувала чогось подібного. Це був відмінний, безкорисливий обмін знаннями. Дійсно чудово».

«У душі я здивувалася, тому що думала, що подібне могло зменшувати мої достоїнства. Я думала, що не можу в думках бути достатньо твердою, але це не відбилося на гонках. Я так сильно хвилювалася, в той же час була дійсно на висоті. Одного разу, коли я хвилювалася під час веслування (навіть не бачила людей, які оточують мене), то відразу зосередилася на воді і не випала з байдарки. Мені подобалося пливти задом наперед і веслувати, це так розслабляло, що я могла бачити, де ми знаходимося».

#img_left#Чи варто було це витрачених зусиль і часу?

«О, так, так, звичайно. Коли ви знаходитеся в літньому віці, ви думаєте: "Гаразд, куди вже мені". Походи, навчання їзді на велосипеді і веслуванню на байдарці відкрили в мені так багато нових граней… І це дає можливість переконатися, що ти дійсно можеш чогось досягти, досягти фінішу, і зробити це. Тепер я більше не боюся братися за нові справи».

А що далі?

«Я ніколи не бігала марафон, тому думаю, що варто спробувати. Подивимося, що вийде».

Близько 80 учасників з майже 15 країн щорічно приєднуються до гонок по узбережжю Шпайта. У змаганнях п’ять разів перемагали команди з Австралії, Англії і Південної Африки.

27 березня 2007 року Чи Цзяньвей, член демократичної партії провінції Чжецзян, був звинувачений у «використанні культу з метою підірвати існуючий правопорядок». Районним судом Шанчен міста Ханчжоу провінції Чжецзян він був засуджений до трьох років ув’язнення.

#img_left#Його 85-річна мати була така приголомшена цією новиною, що хотіла накласти на себе руки, зістрибнувши з високої будівлі. На щастя, друзі Чи встигли вчасно її зупинити.

 

Вона сказала кореспондентові Великої Епохи: «Я більше не можу жити… Мені важко дихати. Він мій єдиний син, я виховала його такою хорошою людиною, яким він і є і ось його так помилково звинувачують! Мені краще піти з ним у в’язницю».

Друзі Чи і його адвокат були обурені таким вироком, вважаючи його абсолютно безглуздим. Понад тисяча активістів демократії, включаючи Ван Дунхай, Чжу Юйфу, Лу Генсун, Жень Вейжень, Сюй Гуан і Ян Цзайсінь, 28 березня подали петицію протесту і почали збір пожертвувань для підтримки сім’ї Чи.

У жовтні 2006 року Чи був арештований міліціянтами у цивільному разом з Чжу Юйфу. Пізніше поліція при обшуку знайшла у нього вдома відео-диск «Дев’ять коментарів про комуністичну партію». Щоб зібрати докази проти Чи, поліція допитувала багато активістів: Цзінь Бяо, Ян Цзаньмін, Сюй Гуан і У Юаньмін. 21 листопада Чи звинуватили у «використанні псевдовчення з метою підірвати існуючий правопорядок».

Чжу Юйфу розповів «Великій Епосі», що він переконаний у цілковитій невинності Чи, що той не зробив нічого протизаконного. На його думку, Чи став жертвою політичного переслідування. Чжу також додав, що весь юридичний процес не відповідав законам країни, і результат вже був наперед відомий, ще до початку суду. Крім того, під час розслідування звинувачення своїми питаннями ввело в оману друзів Чи, щоб використовувати їхні свідчення.

Чжу продовжував: «Я бачив це все чітко і ясно і був страшно обурений. Судова система перетворилася на інструмент китайського режиму для зміцнення його диктатури. Законодавча система не допоможе Чи, тому ми, якщо у нас є совість, повинні йому допомогти і розділити його нещастя. Нам треба поклопотатися про його матір, підтримати її матеріально. Ми також сподіваємося, що добрі люди за кордоном протягнуть руку допомоги».

Фань Цзілян сказав: «У в’язниці я зустрічав практикуючих Фалуньгун, всі вони хороші люди, проте комуністичний режим впирається на своєму переслідуванні, застосовуючи дуже жорстокі заходи. Зараз навіть непрактикуючі Фалуньгун, такі як Чи Цзяньвей, все одно потрапляють у в’язницю, тільки через те, що у них була яка-небудь інформація про Фалуньгун.

Лу Генсун упевнений, що Чи засуджений до ув’язнення через те, що він поширював відеодиски, які містять інформацію про Фалуньгун. Такий судовий процес страждає відсутністю фундаментальних принципів, у нього немає як фактичних, так і юридичних перспектив. Немає ніяких доказів та відповідних юридичних документів. Немає свідчень свідків.

Лу додав, що Цзяньвей неодружений, живе зі своєю 85-річною матір’ю. Він хороший син. Після його арешту, мати не осушує очей, все сподівається, що їй повернуть сина. У неї немає бажання жити.

Версія англійською

На минулій сесії китайського конгресу в Пекіні, деякі члени Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради Китаю (НПКР) внесли пропозицію проводити в Китаї на регулярній основі дезинфекцію женьміньбі (ЖМБ, купюри в 100 юанів). 

#img_left#Гроші виявилися покриті бактеріями, що передаються за допомогою рук людини. Дослідження показало, що найбруднішими в світі є банкноти ЖМБ з материкового Китаю. На кожній з них знаходиться щонайменше 180 000 бактерій, а на деяких дрібніших купюрах – до 37 мільйонів.

За повідомленнями «Guangzhou Daily» від 14 березня, на зустрічі підкомітету НПКР у справах культури, в рамках засідання конгресу, депутат з провінції Гуанчжоу Луо Тяньчань підняв питання про те, що гроші знаходяться в обігу в Китаї стають дуже брудними і створюють несприятливу репутацію країні.

Інші депутати підтримали обговорення цієї проблеми. Один з них додав: у зв’язку з тим, що клімат у місті Гуанчжоу дуже вологий, ситуація там серйозніша, ніж в Пекіні. На грошах в Гуанчжоу може бути більше бактерій.

Інший депутат Пен Ліні також привів деякі факти, згідно з якими в найгустонаселенішій країні світу на кожній грошовій купюрі знаходиться щонайменше 180 000 бактерій, що безперечно робить їх найбруднішими грошима в світі. Університетом в Туреччині були опубліковані результати досліджень, які говорять про те, що інфекція гепатиту поширена серед касирів у 6 разів більше, ніж серед інших груп населення.

Пен Ліні запропонував налагодити дезинфекцію грошей, з метою зниження розповсюдження бактерій при контактах з купюрами, знижуючи таким чином вірогідність зараження інфекцією при поводженні з грошима.

У засобах масової інформації також була інформація про експеримент, проведений в бактерійному дослідницькому центрі одного з коледжів Гонконгу, який показав, що з шести країн Азії – Гонконгу, Китаю, Індії, Пакистану, Камбоджі, Філіппін і Кореї, китайські ЖМБ містять максимальну кількість бактерій. На цій купюрі міститься, щонайменше, 178 000 бактерій – що на 160 000 більше, ніж на грошах, які знаходяться в обігу в Гонконзі і Камбоджі.

 

Повідомляється, що в Китаї було зібрано близько 5000 банкнот ЖМБ з Шанхаю, Чунцина, Гуанчжоу, Наньцзіна і Даляня, на яких виявили понад 10 видів бактерій, таких як кишкова паличка, вірус гепатиту групи В (ГВВ), стрептокок, цвіль, сальмонелла та ін.

 

Деякі лікарі висловили думку про те, що бактерії кишкової палички з’явилися з екскриментів. Якщо люди не миють руки після відвідин туалету і потім торкаються до грошей, то ці бактерії залишаються на них.

Версія англійською

За повідомленням сайту «Женьмінбао», південна китайська провінція Гуаньдун, один з небагатьох районів, де почалися так звані «реформи». У ній бізнесменів з Гонконгу, Тайваню і Макао більше, ніж в інших провінціях. Але кримінальна обстановка в Гуаньдун набагато гірша.

#img_left#Вбивства, пограбування і крадіжки трапляються тут гнітюче регулярно. Випадків пограбувань і крадіжок так багато, що того, хто викликає  міліцію, вона звинувачує «у марних витратах громадських ресурсів». У поліції просто немає сил розкрити всі такі справи.

Гонконзька газета «Економіка» повідомила, що вже багато разів траплялися вбивства бізнесменів з Тайваню, і, через небезпечне середовище, дуже багато хто з них вважає за краще найняти своїми охоронцями майстрів Шаоліня.

Деякі бізнесмени особисто їдуть у провінцію Хенань, де знаходиться монастир Шаолінь, і запрошують майстрів У-шу працювати в їхніх організаціях. На думку цих бізнесменів, є надія, що майстерність шаолінських ченців може відлякати злодіїв і грабіжників. Хоча зарплата таких майстрів у 2 рази вища, ніж у звичайної охорони, бізнесмени вважають, що справа того варта.

Газета пише, що насправді, в Китаї дуже велика потреба в охороні та охоронцях. Провінція Хенань вже стала базою для їхньої підготовки. Лише навколо Шаоліня, відкрито понад 600 шкіл У-шу, в яких навчається понад сто тисяч чоловік.

На думку автора статті, причина такої великої потреби в охороні і охоронцях в тому, що в нинішній період поліція вже перетворилася на інструмент влади для придушення свого народу, а не займається справами його безпеки.

Китайська версія статті