Blog

  • КПК оголосила про ще вісім заборонених книг

    КПК оголосила про ще вісім заборонених книг

     
    #img_right#Як повідомила гонконзька газета «Нанхуа», керівництво КПК видало наказ про заборону й вилучення 8 книг відомих авторів, а також наклало штраф на видавництва, які випустили ці книги.

    У цих заборонених літературних творах представники інтелігенції діляться своїми думками про великі події, які сталися як в історичному минулому, так і в сучасному Китаї. Автори оповідають про події революції 1911 р., а також про часи «великого стрибка», розповідають про пережите людьми в ті роки.

    У повідомленні також мовиться, що один чиновник, що не побажав назвати свого імені, сказав, що центральний уряд вважає, що зміст цих 8 книг перевищує межі допустимого, тому їх неодмінно потрібно заборонити.

    Заступник начальника Центрального управління новин КПК У Шулін на спеціально зібраній нараді критикував ці книги, кажучи, що в них розголошуються державні таємниці.

    Заборона на ці книги вказує на те, що КПК боїться, що люди дізнаються правду про ці події, таким чином, КПК намагається утримати контроль над свідомістю людей і присікти обговорення болісних для неї тим.

  • У Китаї виявлений спалах епідемії ящуру

    У Китаї виявлений спалах епідемії ящуру

     
    #img_right#Як повідомляє агентство новин Чжункуан, через спалах ящуру в одному із сіл провінції Кансу вже було забито близько ста голів худоби.

    За словами міністерства сільського господарства Китаю, на ящур захворіли 7 дійних корів, і для того, щоб запобігти розповсюдженню хвороби, співробітники санітарно-епідеміологічної станції вбили їх.

    Для профілактики також забили 82 тварин – корови, барани й свині, які не були заражені. У Китаї часто виникають спалахи подібних захворювань. Останній був у листопаді минулого року.

    Версія китайською: The Epoch Times (Велика Епоха)

  • Жорстоке вбивство дівчини із Сичжоу викликало гнів народу, влада знайшла козла відпущення

    Жорстоке вбивство дівчини із Сичжоу викликало гнів народу, влада знайшла козла відпущення

    #img_left_nostream#Після того як троє чиновників зґвалтували і жорстоко вбили 16-літню дівчину, що працювала в ресторані "Лайшиде" у селі Дачжу провінції Сичуань, виникла багатотисячна акція протесту, на придушення якої місцева влада кинула безліч озброєної міліції, було поранено і арештовано багато людей, включаючи і студентів. Під час заворушень розгнівані люди підпалили ресторан. Вогонь палахкотів 5 годин, перш ніж його вдалося погасити.

    Одна робітниця ресторану сказала кореспондентові "Великої Епохи" (The Epoch Times), що той факт, що Ян Тайлі (так звали загиблу дівчину) була зґвалтована трьома чиновниками і потім убита, відомий майже всім місцевим жителям, є і свідки, і речові докази, тому це і викликало таке різке обурення народу. Але влада всіма силами намагається приховати інформацію і знищити докази. Вона також сказала, що чула, що батьки дівчини перебувають під домашнім арештом.

    Кореспондент "Великої Епохи" зателефонував до місцевого відділення міліції. Співробітник, який не побажав назвати своє ім’я, підтвердив факт акції протесту і сказав: «За ці два дні в акції взяли участь близько 10 000 чоловік, багатьох міліціонерів побили». Він також сказав, що господар цього ресторану син начальника відділення міліції західного округу на ім’я Сюй Фен.

    Офіційні китайські ЗМІ повідомили, що цей інцидент уже залагоджено, і що вже арештований підозрюваний у вбивстві дівчини – бармен ресторану на ім’я Лю Чикунь.

    У форумах сайтів багато хто стверджує, що влада просто знайшли козла відпущення, щоб покрити тих 3-х чиновників, причетних до цієї справи. Один із них сказав, що чув нібито партком повіту дав хабар, і що в провінції хтось підтримав.

    На форумі сайту також указали на те, що протягом 10-ти днів після смерті дівчини не проводилося ніякого розслідування, і лише після того, як спалахнуло народне повстання, і підпалили ресторан, влада раптом зловили «злочинця».

    Одна поінформована людина розповіла: «О 4 години ранку 18 січня голова парткому Ван Вей зібрав термінову нараду, на якій і вирішили, що вбивцею є бармен, який першим виявив дівчину і повіз її до лікарні, після чого його заарештували. Але кожен у селі знає, що бармен абсолютно не причетний до вбивства, а вбивцями є троє чиновників».

    Жителі села виражають свою стурбованість цим інцидентом, кажуть, що строго стежитимуть за розвитком справи, що все це говорить про те, що влада корумпована, що під управлінням КПК таких випадків може бути й відбувається в усьому Китаї велика кількість, що вказує на нестабільність суспільства і т. ін.

    Вони також сподіваються, що справжні злочинці все ж таки будуть покарані.

    Версія китайською: The Epoch Times (Велика Епоха)

  • Про заворушення в Китаї розповідають свідки

    Про заворушення в Китаї розповідають свідки

     
    #img_left_nostream#Передісторія
    Уночі 31-го грудня 2006 року жорстоко вбили 16-літню дівчину, яка працювала в ресторані "Лайшиде" у селі Дачжу провінції Сичуань. 31-го грудня 2006 року, коли була зміна Ян, її викликав директор ресторану і примусив обслуговувати трьох важливих чиновників, які напоїли її до сп’яніння і потім по черзі зґвалтували, після чого вона померла. З 14 по 16 січня 2007 року щодня безліч людей збираються навколо ресторану.

    17 січня, село Дачжу провінції Сичуань. Оскільки господарем ресторану-готелю "Лайшиде" є син начальника відділення міліції західного округу на ім’я Сюй Фен, то після десяти днів від смерті Ян місцева міліційна дільниця хотіла закрити цю справу й ухвалити, що Ян померла через сильне сп’яніння.

    Один свідок розповів кореспондентові, що після смерті Ян Лі до ресторану щодня приходять тисячі сповнених гнівом людей.

    Адміністрація ресторану хотіла все "владнати", заплативши родичам дівчини 500 000 юанів, що викликало ще більше невдоволення народу. У результаті вчора ресторан підпалили.

    Секретар обкому партії села Дачжу на ім’я Ван Вен кілька разів на зборах казав, що всього лише померла одна офіціантка, це такі дурниці!

    Увечері 17-го січня 2007 року близько десяти тисяч чоловік оточили ресторан. Товариші по навчанню Ян увірвалися у всередину будівлі, облили все навколо бензином і підпалили. Коли приїхали пожежники, люди не давали їм гасити вогонь і навіть розбили одну з пожежних машин.

    Місцева влада, побачивши, що ситуація виходить із під контролю, викликали з міста солдатів і міліцію, яких приїхало майже 5000 чоловік. Вони дуже побили студентів.

    Свідок сказав, що чиновники ні на гріш не цінують людське життя, завжди залишаються безкарними. Хоча вчинки місцевих жителів Дачжу різкі, але якщо так не робити, то ця справа може нічим не закінчитися.

    Цей ресторан відкрився менше ніж півроку тому, його підтримують високопоставлені чиновники, там відбувається все, що завгодно: азартні ігри, наркоманія, проституція. У країні немає ніякого порядку!

    Люди підпалили це чорне кубло, вони дійсно почувають радість!

    Ми хочемо, щоб усі китайці знали, що ті чиновники діють під прапором народу, чинять, як тварини! Потрібно обов’язково притягти їх до правосуддя! Поки їх не покарали, не заспокоїться народний гнів.

    Версія китайською мовою

     
  • Спадщина Штазі

    Спадщина Штазі

    #img_right#Діяльність міністерства держбезпеки Східної Німеччини, більше відомого як «Штазі», проникала у всі аспекти життя нещасних жителів комуністичної держави впродовж більш ніж сорока років, до возз’єднання Німеччини в 1990 році. Тих, кому вдалося пережити той час, коли мимохідь кинуте зауваження могло послужити причиною арешту, тортур і довгострокового тюремного ув’язнення, можна пробачити за бажання стерти з пам’яті ті жорстокі часи.

    У наш час, проте, спостерігається зростання усвідомлення того, щоб покоління німців, яке народилося після звільнення і користувалося свободою і демократією, не приймало це звільнення на віру.

    З цією метою, східна область Саксонія вирішила ввести «вивчення Штазі» як обов’язковий предмет в учбовий план з історії на 2007 рік; інші області, швидше за все, послідують її прикладу. Мета цієї ініціативи – забезпечити розуміння юнацтвом жахів, перенесених їх батьками, дідусями і бабусями, і не дозволити подібним посяганням на особисту свободу коли-небудь повторитися.

    Недавно парламент Німеччини продовжив до 2011 року законопроект, внесений на розгляд до 1991 р., що вимагає перевірки осіб, які знаходяться на державній службі, на предмет їх приналежності Штазі до возз’єднання Німеччини. До того ж, чиновники на керівних посадах у сфері спорту також стануть об’єктом перевірок їх минулого.

    Під час свого розквіту, Штазі володів власною футбольною командою «Динамо Берлін». Якщо їй забивав гол провідний гравець з команди супротивника, то часто його таємничим чином виганяли з поля без видимих порушень, або доданий час міг бути продовжений, поки не зрівнювався рахунок забитих голів. Комуністична партія Східної Німеччини вважала, що перемоги в спорті відіграють важливу роль в підтримці престижу її режиму на міжнародній арені. Інтенсивне тренування хлопців з найранішого віку було не чим іншим, як жорстоким поводженням з дітьми – у багатьох випадках підлітків примушували приймати ліки, що підсилюють ефективність їх гри з метою отримання олімпійської медалі, які на тривалий час підривали їх здоров’я.

    У деяких повідомленнях із спортивних таборів Китаю, які викликають занепокоєння, наголошується, що вони з ентузіазмом застосовують методи, які в 60-70-х роках приносили успіх радянським громадянам і німцям Східної Німеччини.

    Насправді, в Китайській Народній Республіці методи Східної Німеччини живі не тільки у сфері спорту. З часу проведеної Мао сумновідомої Культурної Революції, китайські органи безпеки стали експертами в діючій системі «обов’язків сусідів», відповідно до якої всі без виключення заохочувалися доносити на своїх близьких і друзів.

    Характерною рисою методу роботи Штазі було те, що вони не тільки мали майже сто тисяч повністю зайнятих таємних агентів для контролю над всім населенням, що становить всього 17 мільйонів чоловік, але також найняли ще 300 000 постійних інформаторів, впроваджених в кожну сферу діяльності суспільства.  Навіть серед 40 000 церковнослужителів було близько 3000 шпигунів Штазі.

    Якщо кількість постійних інформаторів, в яких можна було бути впевненими, що вони безумовно видадуть своїх родичів і колег по роботі, додати до загальної, то їх загальна кількість обчислюватиметься  мільйонами. Штазі володів майже такою ж кількістю таємних агентів та інформаторів, як КДБ, проте він контролював населення, що становить лише шістнадцяту частину населення Радянського Союзу.

    Ряд чинників привели до того, що німці занепокоїлись таємним впливом минулого Штазі на сучасне суспільство. Не секрет, що в деяких східноєвропейських країнах колишні комуністи, які просто «перефарбувалися», до цих пір володіють значною владою і впливом.

    Найсумновідомішим прикладом є, звичайно ж, сам російський Президент. Під керівництвом колишнього глави КДБ В. Путіна, відбувається тривожний поворот назад до контролю центрального уряду над ЗМІ та політичним процесом, який багато хто вважає пов’язаним з його минулим в секретних службах.

    За деякими оцінками, в самій Німеччині близько 1500 колишніх таємних агентів Штазі найнято силами місцевої і федеральної поліції, ще 300 чоловік є членами груп прикордонної поліції.

    Не так давно було також виявлено, що підтримуваний урядом відділ інформації про Штазі, який в даний час займається величезною кількістю файлів Штазі, набирає на службу 52 людини, які мали у минулому зв’язки з Штазі. Глава керівництва Маріан Біртлер була приголомшена, коли їй розповіли, що деякі з цих найнятих робітників підозрюються в спробі блокувати вивчення деяких особливо важливих файлів.

    #img_right#12 травня 2006 р., Берлін, нагородження на 56-му Конкурсі Німецьких фільмів. Німець Флоріан Хенкель фон Доннерсмарк (у центрі) з нагородами «Лола» за фільм «Das Leben der Anderen» (Життя інших) у номінаціях ‘кращий директор’ і ‘кращий фільм’.

    Також в недавні дебати з питання Штазі зробив внесок номінант Золотого Глобуса за ‘кращий зарубіжний фільм’ – фільм «Життя інших». Переможець вже щонайменше шести нагород «Лола» в Німеччині, фільм Хенкеля фон Доннерсмарка переміг на відомому щорічному конкурсі Європейських фільмів 2006 року.

    Тоді як фільм отримав багато хороших відгуків, деякі критики ставили запитання про розумність його загальної основної ідеї. Журналіст з «LA Weekly» Скот Фаундас вважає, що фільм «…озирається на минуле, на ті дні не з гнівом або обуренням, а скоріше, з романтичною і наївною ностальгією… Фільм «Життя інших» хоче нам показати, що Штазі – принаймні, деякі з них, – були, подібно до братерства Гестапо, «лише виконавцями наказів»». Це підсилює деяку стурбованість тим, що німецьких підлітків може привернути «комуністичний кітч» так само, як британські бритоголові і панки 60-70-х рр., які будучи тоді дуже молодими, щоб пам’ятати Другу світову війну, перейняли нацистські емблеми, символи і реліквії як частину своєї тиради проти правлячих кіл.

    Менш романтичне зображення жахів життя при режимі Штазі можна знайти в книзі австралійського журналіста Ганни Фандер «Земля Штазі. Розповіді із-за Берлінської стіни».

    В одній із цих історій розповідається про дівчину-підлітка на ім’я Міріам, яку спіймали, коли вона намагалася втекти з країни, і посадили у в’язницю. Після звільнення, Міріам вийшла заміж за хлопця-дисидента, але її сімейне щастя зруйнувалося, коли чоловіка заарештували, закатували і вбили. Її спроби розкриття правди щодо смерті чоловіка та місцезнаходження його залишків нагадали мені про схожу ситуацію австралійки, китаянки за походженням, Джен Дай.

    #img_right#Чоловік пані Дай був послідовником Фалуньгун, якого китайська влада тривалий час тримала в ув’язненні і піддавала тортурам до тих пір, поки його мертве тіло не було таємничим чином виявлене в покинутій халупі. Цю шокуючу новину місіс Дай дізналася тільки після того, як вона з’явилася на веб-сайті інтернету.

    В результаті тиску, що здійснювався нині не існуючою австралійською урядовою радіостанцією Мельбурну 3АК,  місіс Дай змогла отримати прах свого чоловіка, або принаймні, якийсь прах, який був оголошений прахом її чоловіка.

    За ті чотири роки, що минули з тих пір, вона все ще не добилася пояснення справжніх обставин його смерті – смерті, яка зруйнувала її життя і життя її юної дочки, що росте без батька. Такі випадки – зловісне нагадування про те, що ми повинні завжди залишатися пильними для того, щоб приборкати дії таємної поліції у всьому світі для гарантії того, що спадщина Штазі припинить своє існування.

    Денис Чарльтон. Велика Епоха

  • Насильно відібрали землю, а потім побили…

    Насильно відібрали землю, а потім побили…

     
    #img_left_nostream#Члени селянської сім’ї з 3-х чоловік, які проживають в селі Шоуї району, що розвивається, міста Суйчжоу провінції Хубей, були побиті понад 20-ма бандитами після того, як 19 січня вони спробували перешкодити будівельній компанії почати роботи на їхній ділянці землі. Земля  була  відібрана насильно і при цьому не було досягнуто угоди про виплату їм грошової компенсації.

    Кажуть, що частину землі 9-го сектора села Суйчжоу вже вилучили, і збираються на ній будувати фабрику з виробництва бавовняної тканини.
     
    Земля і 4-х кімнатний будинок мами Гао Цуйін (селянки, сім’я якої була побита) теж були відібрані, будинок був знесений. Але Гао Цуйін вимагає, щоб організація повернула землю.
     
    #img_right#19-го січня, в другій половині дня, коли обидві сторони ще не досягли угоди, будівельна організація приїхала і насильно почала будівельні роботи на їхній землі.

    Сім’я Гао спробувала перешкоджати їм, тоді виконроб подзвонив по телефону, після чого приїхали 20 чоловік з мафіозної структури і побили 3-х чоловік сім’ї Гао.

    #img_right#«Вони силою захопили нашу землю, – розповідає кореспондентові дружина сина Гао, – не виплативши нам грошей. Вчора 20 чоловік били нас трьох, у нас все тіло в синцях. Били протягом 20 хвилин, навколо зібралися селяни і керівництво села, всі висловлювали обурення, але ніхто не заступився за нас – тільки дивилися. Один із селян спробував словесно зупинити їх, але отримав такий ляпас, що у нього з вуха потекла кров».

    Редактор сайту «Женмін куаньча» Лю Фей із цього приводу сказав, що використання сили мафії для вилучення землі і розправи над простими людьми є найпоширенішим явищем порушення прав людини в Китаї.

     
    Мафіозні структури поводяться так нахабно саме тому, що у них є надійне прикриття – підтримка і захист з боку місцевої влади і деяких чиновників.

     
    Версія китайською мовою: The Epoch Times (Велика Епоха)

  • Мешканці Сан-Франциско підтримують вихід 17 мільйонів китайців з КПК

    Мешканці Сан-Франциско підтримують вихід 17 мільйонів китайців з КПК

    #img_right#Центр Допомоги у виході з Комуністичної партії Китаю (КПК) в Каліфорнії вирішив організувати 14 січня парад на Портсмутській площі в Сан-Франциско, щоб підтримати вихід 17 мільйонів чоловік з КПК та інших комуністичних організацій.

    У цій події взяли участь маршируюча група «Божественна Земля» із Сан-Франциско і танцювальний ансамбль. Обидва ансамблі складалися з китайських і західних послідовників Фалуньгун. Це живописне видовище привернуло увагу багатьох перехожих, які пізніше залишилися, щоб послухати зворушливі промови запрошених доповідачів.

    На мітингу Ма Ючжі, представник Центру Допомоги у виході з КПК, сказав: «Вже 17 мільйонів китайців вийшло з КПК. Сьогодні особливий день, щоб відзначити цю подію!».

    Під час своєї промови пан Ма пояснив, що зараз, коли кожен знає про злобну історію КПК, вона продовжує вбивати і викрадати людей, оскільки суть її природи ніколи не змінювалася. Він згадав, що зовсім недавно, минулого місяця, влада провінції Цзянсу насильно зруйнувала будинок 75-річного дідуся, коли він знаходився всередині. Літній чоловік помер від падаючих розвалин, а влада продала його будинок бізнесменам, отримавши при цьому зиск. Пізніше за тілом приїхало шість вантажівок з озброєними солдатами.

    14 січня Центр Допомоги у виході з КПК в Каліфорнії провів мітинг на підтримку 17 мільйонів китайців, що вийшли з КПК та інших комуністичних організацій на Портсмутській площі в Сан-Франциско. Фото: Цзін Сун/Великая Епоха

    #img_right#Інший виступаючий, Ван Фен, головний менеджер компанії високих технологій, з району Затоки послався на стародавнє прислів’я: «переповнити чашу терпіння», щоб продемонструвати принцип невизначеності поворотного моменту. «Ніхто не знає, коли переповниться чаша терпіння, також ніхто не знає, коли шанс вийти з КПК буде втрачений». Ван попередив: «Якщо хтось не вийде з КПК, коли відбудеться поворотний момент, вони ніколи не зможуть звільнитися від цього зла».

    Одна з мешканців  району  Затоки, професор Ця, пригадала побиття і вбивства численних  груп людей, яких здійснювала КПК у момент приходу до влади. Вона поділилася своїми хворобливими спогадами про «Рух проти правих елементів» у 1957 році, коли її шановного вчителя затаврували як класового ворога за його порівняння марксизму з водою – простішою  речовиною, ніж чай. Ця сказала: «Я сподіваюся, що всі китайці зможуть прокинутися, вийти з КПК, тим самим її зруйнувавши».

    Чжоу Жун. Велика Епоха

  • Звідки надходять до нас промислові товари?

    Звідки надходять до нас промислові товари?

    Багато товарів з позначкою «Зроблено в Китаї», які заповнюють полиці магазинів роздрібної торгівлі по всьому світу, були вироблені в застінках величезної системи трудових таборів Китаю.

    #img_right#За деякими оцінками, від 4 до 6 мільйонів чоловік (приблизно стільки ж, скільки всього працюючих в Австралії), міститися в цій системі концтаборів, яка відома в Китаї як Лаогай. Відомо, що понад 200 різних видів продукції, виробленої в Лаогай, експортується за кордон.

    Відіграючи важливу роль у розвитку економіки Китаю, ця неоплачувана примусова праця стала одним з інструментів, який комуністичний режим Китаю використовував десятки років для підтримки контролю над населенням країни. Система трудових таборів розроблена для знищення тих, хто має відмінні від комуністичної партії Китаю (КПК) соціальні, політичні і релігійні погляди. Її метою є знищення ув’язнених фізично, морально і духовно.

    Люди, що потрапили в Лаогай діляться на дві частини: кримінальні злочинці і дисиденти, які є послідовниками різних релігій, що не схвалюються КПК, практикуючими Фалуньгун і борцями за демократію. Згідно з даними Міжнародної Амністії, китайці, які отримали терміни ув’язнення в таборах, позбавлені права найняти адвоката, їх справи ніколи не проходили слухання в суді. «Вирок», зазвичай, ухвалювали керівники місцевої влади. Китайці можуть бути поміщені в таборах на більш ніж чотири роки, де вони виявляються перед загрозою побиття і тортур, особливо, якщо відмовляться розкаятися в своїх «злочинах».

    В результаті роботи, проведеної Міжнародною Організацією з розслідування злочинів проти Фалуньгун, були виявлені свідчення того, що м’які іграшки, зроблені в трудових китайських таборах за контрактом для Lanzhou Zhenglin Nongken Food Ltd., Jin Printing Co. Ltd., Qiqihaer Siyou Chemical Industry Co. Ltd і Beijing Mickey Toys Co. Ltd, пізніше були експортовані до Канади, Австралії, Бразилії, Угорщини і Японії.

    Серед інших виробів, виготовлених в трудових таборах, були гумові м’ячі добре відомої всім спортивної марки. В’язані светри, подушки, шприци, одноразові палички для їжі, етикетки і упаковка теж є поширеними товарами, виготовленими в різних таборах.

    Також повідомлялося, що отруйні садові добрива, такі як пестициди і гербіциди, упаковувалися руками ув’язнених. Ніякі заходи безпеки, спеціальний одяг або захисні окуляри, під час роботи з такими небезпечними речовинами не застосовувалися, що приводило до отруєнь і серйозних шкірних захворювань.

    Колишня ув’язнена китайського трудового табору Дженіффер Чжен у своїй книзі «Свідок Історії» дала детальний опис примусовій праці та тортурам, які мали місце в одному з таборів в Пекіні.

    «Нас примушували працювати сім днів на тиждень з 5.30 ранку до 1-2 ночі. Якщо приходив наказ про квоти, нас примушували працювати декілька днів без сну», – писала вона. Деякі іграшки, які їй доводилося робити, призначалися для компанії Nestle.

    Під час ув’язненя пані Чжен зазнавала побиття електричними палицями до тих пір, поки не непритомніла. Її також позбавляли сну, прагнучи "перевиховати", змусивши відмовитися від її віри в духовну практику Фалуньгун.

    Пані Чжен є однією із сотень тисяч практикуючих Фалуньгун, які були відправлені до Лаогай. З понад 3 тисяч офіційно підтверджених загиблих послідовників Фалуньгун в Китаї, більшість були вбиті там же. Система Лаогай завдяки величезному об’єму безкоштовної праці підсилює економіку Китаю, вона подібна до нацистських концентраційних таборів і радянському ГУЛАГу. Дана система частково пояснює, чому товари, вироблені в Китаї, такі дешеві.

    Як і раніше актуальне питання про те, чи зможе Захід в новому 2007 року дійсно вплинути на цю моральну кризу, що прикривається розвитком капіталізму в Китаї, після того, як ми сказали про нацистські звірства другої світової війни: «Це ніколи не повинно повторитися»?

    Хоча експортуючі компанії можуть переконати роздрібних продавців в тому, що поставлена продукція виготовлена без порушень прав людини, як ми можемо бути в цьому цілком впевнені, якщо примусова праця на материковому Китаї впроваджена настільки широко і продовжує безперешкодно розповсюджуватися?

    «Світова спільнота вважає, що Китай змінився. Стан прав людини покращав і кожен прагне налагодити бізнес з Китаєм, не знаючи дійсного становища прав людини тут, не знаючи, що так багато людей було замучено і вбито в трудових таборах», – писала Дженіффер Чжен.

    Чейні Блу. Велика Епоха

  • Діти в небезпеці! Україна і Росія на передовій у війні з ВІЛ-інфекцією

    Діти в небезпеці! Україна і Росія на передовій у війні з ВІЛ-інфекцією

    #img_left_nostream#Україна і Росія увійшли до сімки країн, які забезпечили 40% ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ вагітних жінок антиретровірусними препаратами. Про це йдеться в новій доповіді ЮНІСЕФ, у якій підводяться проміжні підсумки розпочатої рік тому кампанії "Об’єднаймося заради дітей. Об’єднаймося проти СНІДУ".

    "ВІЛ позбавляє мільйони дітей дитинства. Він є основною причиною порушення їх основних прав – права на турботу, захист і любов. Він позбавляє їх можливості вчитися. Він позбавляє дітей майбутнього", – наводить офіційний сайт ООН рядки з доповіді.

    Його автори закликають світ об’єднатися і позбавити майбутні покоління від СНІДу. Вони нагадують про цілі, проголошені минулого року в рамках кампанії "Об’єднаймося заради дітей. Об’єднаймося проти СНІДу", які направлені на запобігання зараженню дітей СНІДом і забезпечення ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ лікуванням і підтримкою.

    У доповіді повідомляється, що тільки 10% ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ дітей мають можливість лікуватися. Інших чекає дуже коротке життя. Кожен третій з таких дітей вмирає вже на першому році життя, а на другому році вмирає кожен другий.

    Майбутні матері, які заражені ВІЛ-інфекцією, часто страждають, не знаючи як вчинити, народжувати чи ні. Нерідко на онлайн форумах можна побачити прохання про пораду.

    "Порадьте. У мене ВІЛ- інфікована рідна сестра. Їй майже 30 років. Вчора подзвонила і плаче – завагітніла. Дитини дуже хоче, але страшно… Я хочу щоб вона народила – але абсолютно не знаю який шанс народити здорову дитину, що зробити для цього, і якщо, не дай бог, вона все ж таки народиться з ВІЛ – то як вона розвиватиметься, скільки житиме? Чи зможемо ми щось для неї зробити?",- пише жінка на одному з  численних форумів, які спрямовані саме на тему ВІЛ-інфекцій.
     
    Як стверджують лікарі, ВІЛ-ІНФІКОВАНА жінка може народити, як неінфіковану ВІЛ, так і ВІЛ-ІНФІКОВАНУ дитину. За даними світової статистики із 100 дітей, народжених ВІЛ-ІНФІКОВАНИМИ жінками, в середньому заражаються ВІЛ 30% дітей.

    "На жаль, часто буває так, що ВІЛ-ІНФІКОВАНА мати відмовляється від дитини ще в пологовому будинку, тому дуже важлива робота з вагітними жінками, інфікованими ВІЛ, в ході якої їм необхідно роз’яснювати, що шанси народити здорову дитину при правильному веденні вагітності досить високі", – пише на своєму інтернет-сайті Медичний центр Євромедпрестиж.

    За даними доповіді ЮНІСЕФ, у всьому світі вірусом імунодефіциту заражені 2,3 мільйони дітей у віці до 15 років. Серед молоді від 15 до 24 років ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ більше 10 мільйонів чоловік. Так само в доповіді повідомляється, що через цей вірус 15,2 мільйона дітей у віці до 15 років залишилися сиротами. Прогнозується, що вже в 2010 році ця кількість зросте до 20 мільйонів. Тільки 10% із заражених дітей отримали підтримку або необхідні послуги.

     
  • Первісні європейці жили в Росії

    Первісні європейці жили в Росії

    #img_right#Останні археологічні розкопки в селі Костьонки говорять про існування сучасної європейської людини на території Росії 45 тисяч років тому.

    Поблизу річки Дон у селі Костьонки Хохольського району Воронезької області археологи виявили статуетки, вироби з каменя, а також прикраси, які, імовірно, були виготовлені 45 000 років тому. Це дає підстави припустити, що сучасні люди уже на той час були мешканцями цих місць.

    Основні розкопки в селі Костьонки проводилися в 20-30-х роках XX століття. Тоді в районі Костенківсько-Боршевських стоянок були знайдені кременеві наконечники, мотики з мамонтової кістки, кістяні лопатки, жезл з оленячого рогу, близько 40 жіночих статуеток, фігурок ведмедя та інших предметів. Сюрпризом для археологів тоді було виявлення вулканічного попелу на території Костенок, що допомогло знайти цінні артефакти у гарному стані.

    Сучасна теорія припускає, що люди сучасного типу вийшли зі Східної Африки й шлях їхнього проходження пролягав через Червоне море, потім берегом Аравійського півострова до Індії. Інший шлях мігрантів пройшов через Малайзію до Австралії.

    Міжнародна група вчених, яка досліджувала череп людини в м. Хофмірі (Південна Африка), підтверджує його схожість із черепом людини, що проживала тоді в Європі. І вік цього черепа близько 36 тисяч років. На основі цього відкриття можна зробити висновок про те, що міграція сучасної людини, тобто Homo sapiens, почалася приблизно 36-40 тисяч років тому, а батьківщиною сучасної людини можна вважати Південну Африку.

    Мігруючі з Близького Сходу сучасні люди витіснили зі своєї території корінних неандертальців і прибули до Європи, залишаючи на своєму шляху наскальні малюнки, прикраси та інші предмети побуту.

    Учені не виключають, що першим житлом первісних європейців могло бути й село Костьонки.