Blog

Нью-Йоркський тиждень моди стартував показом колекції Кеннета Коула (частина 2 фотоогляду).

#img_gallery#

#img_left_nostream#«Техніки вдосконалення душі та тіла, можливо, і не виліковують рак, але вони роблять життя страждаючих від нього легше». В статті під назвою «Комбінована терапія», що вийшла друком в Newsweek, підкреслювалося, що цигун допомагав хворим на різні види раку зменшити біль і неспокій і вести повноцінне життя.

Стаття встановила, що цигун, стародавня китайська медитативна практика, та інші альтернативні практики допомогли тисячам пацієнтів, що займались ними, подолати хворобу, а також дали чудове відчуття того, що вони самі беруть участь у своєму відновленні.

Згідно зі статтею, 80 % хворих на рак використовували різні методи, такі як цигун, медитація, музична терапія, візуалізація й інші методи як додаткове лікування. Це також показало, що практики вдосконалення душі та тіла допомагали пацієнтам краще спати і впоратися з болем, неспокоєм і депресією, котрі часто виникають за умов застосування традиційних методів лікування, а також укріплювали імунну систему хворих на рак.

Зв’язок між духовним і фізичним здоров’ям, який раніше суспільство ігнорувало, отримує все більше і більше визнання. Офіційні медичні кола починають усвідомлювати, наскільки важливим є цей зв’язок.

#img_right#У голландців уже в 13 столітті була гра під назвою «кольф». Всього сторіччям пізніше французи вже били по м’ячу спеціальними киями, змагаючись, хто першим зажене м’яч у лунку. Але, як всім відомо, власне гру в гольф у тому вигляді, в якому ми її знаємо, винайшли шотландці.

Це загальноприйнята думка, якої дійшли дослідники й історики, переглянувши чимало джерел. Однак, схоже, настав час узяти до уваги нові факти.

Як твердить професор Лін Хунлін з університету Ланшоу, Китай, китайці грали в гольф вже в 10-му столітті нашої ери.

До вашої уваги пропонується колекція одягу сезону «Весна-літо 2008» від дизайнера Lee Mathews, продемонстрована на «Тижні моди в Австралії».

Стиль колекції від Lee Mathews – вільний, простій. Як вона сама каже: «Всі мої моделі створюються з моїх відчуттів».

#img_gallery#

"Всеопромінююче світло Будди", хореографія професора Жан Тецзюнь.

#img_left#Одним з найяскравіших виступів, на першому новорічному гала-концерті NTDTV у Торонто був танець "Відкриття Небесних воріт", поставлений Жан Тецзюнь, відомим канадським хореографом китайського походження, що була примою-балериною Китайської національної балетної трупи. Довідавшись, що пані Жан повторно представить танець на гала-концерті в 2006 році, ми зв’язалися з нею й взяли в неї інтерв’ю по телефону.

Обговорюючи хореографію, Жан Тецзюнь відзначає, що в сучасному суспільстві більше цінується бізнес ніж мистецтво. "Мистецтво танцю втратило свої великі традиції й заради привернення уваги підкреслює все нетрадиційне", – говорить вона.

"Недавно я дивилася модерністську версію знаменитого балету "Попелюшка", – продовжує вона. "В оригінальній версії Попелюшка була доброю дівчиною, яка ніколи ні на що не жалілася, навіть, коли її мачуха й дві зведені сестри погано з нею поводилися. Її хрещена, котра була феєю допомогла потрапити Попелюшці на бал, де вона завоювала любов принца. Попелюшка втратила свого черевичка, кваплячись повернутися додому до півночі, і потім принц по загубленому черевичку знайшов  її. У цій історії доброта Попелюшки й погане поводження її сестер протиставлялися одне одному.

Але в модерністській версії історія змінила свою ідею похвали доброти й засудження зла, вона скоріше потурала злій стороні людської натури. У постановці превалював чорний колір. Дві зведені сестри були головними персонажами й займали більшу частину театральної афіші, а Попелюшка губилася на їхньому тлі. Освітлення сцени було темним і лиховісним, музика звучала дивно, танець був награним, і публіка не могла побачити в цьому ніякої краси.

Я також дивилася в Гонконзі балет за мотивами традиційної легенди про китайську фею. Однак, він демонстрував найтемніші сторони людського характеру, такі як ревнощі, зраду й безвідповідальні сексуальні відносини. На сцені було поміщене ліжко, і фея поводилася як повія".

Пані Жан говорить, що їй сумно дивитися на те, як перекручені сюжети в цих модерністських версіях, і що подібні танці вчать людей тільки поганому. "У минулі роки був строгий відбір танцюристів, заснований на їхньому таланті й кваліфікації. Далеко не всі могли сягнути вершин навіть після підтримки з боку батьків і довгих років важкого тренування", – говорить вона. "Тепер шляхетний вид мистецтва навчає балерин танцювати провокаційні рухи, що погіршує мораль нашого суспільства". "Артисти повинні бути відповідальними за суспільство, наш обов’язок створювати чисте й прекрасне мистецтво, і це мій основний мотив у творенні нових танців", – стверджує пані Жан.

Стосовно танцю "Відкриття Небесних воріт" пані Жан говорить, що традиційна китайська культура передана небесами. Музика, що супроводжує танець підносить хвалу богам, і описує час, коли небесні ворота були відкриті, і боги один за іншим спускалися, щоб покликати додому людей, що блукали на Землі тисячі років. Назва танцю походить із поеми Шао Юна династії Північний Сун. Жан описує танець, як "священний і великий", що демонструє сцену, коли Небеса й Земля перебували в гармонії.

Пані Жан вірить, що традиційне китайське мистецтво значно відрізняється від мистецтва, яке пропагується сьогодні китайським урядом. "В останні 50 років, мистецтво використовувалось як  інструмент, що слугує політичним цілям для демонстрації вдаваного процвітання", – говорить вона. Пані Жан приводить як  приклади зразкові опери часів Культурної Революції – "Дівчинка з білим волоссям", що пропагує земельну реформу й "Червоний схід", що зображує запеклу класову боротьбу.

"Це мистецтво служить політичним потребам часу. Недавно перед лицем різних криз, Міністр культури КНР, спонсував Хор Жовтої ріки, заохочуючи закордонних китайців брати участь; вони пропагують лояльність до КПК", – вважає вона.

"У наші дні в Китаї змінилися також і поняття  артистистизму. Багато балерин вважають, що артистизм – це здатність високо підняти ногу, зводячи танець до циркових і спортивних навичок".

Пані Жан говорить, що у своїх танцях вона хоче відновити щире, прекрасне, традиційне китайське мистецтво. "Самовдосконалення надихнуло мене на створення танцю "Квіткова фея". У сьогоднішньому аморальному суспільстві квіти лотосу залишаються незаплямованими. Танець показує, як квіткові феї переносячи страждання, поширюють істину й красу в людському світі".

Хореографічне мистецтво пані Жан аудиторія зможе оцінити в ході турне по 16 містах новорічних гала-концертів NTDTV.

Чжу Цзян. Велика Епоха

"Всеопромінююче світло Будди", хореографія професора Жан Тецзюнь.

#img_left#Одним з найяскравіших виступів, на першому новорічному гала-концерті NTDTV у Торонто був танець "Відкриття Небесних воріт", поставлений Жан Тецзюнь, відомим канадським хореографом китайського походження, що була примою-балериною Китайської національної балетної трупи. Довідавшись, що пані Жан повторно представить танець на гала-концерті в 2006 році, ми зв’язалися з нею й взяли в неї інтерв’ю по телефону.

Обговорюючи хореографію, Жан Тецзюнь відзначає, що в сучасному суспільстві більше цінується бізнес ніж мистецтво. "Мистецтво танцю втратило свої великі традиції й заради привернення уваги підкреслює все нетрадиційне", – говорить вона.

"Недавно я дивилася модерністську версію знаменитого балету "Попелюшка", – продовжує вона. "В оригінальній версії Попелюшка була доброю дівчиною, яка ніколи ні на що не жалілася, навіть, коли її мачуха й дві зведені сестри погано з нею поводилися. Її хрещена, котра була феєю допомогла потрапити Попелюшці на бал, де вона завоювала любов принца. Попелюшка втратила свого черевичка, кваплячись повернутися додому до півночі, і потім принц по загубленому черевичку знайшов  її. У цій історії доброта Попелюшки й погане поводження її сестер протиставлялися одне одному.

Але в модерністській версії історія змінила свою ідею похвали доброти й засудження зла, вона скоріше потурала злій стороні людської натури. У постановці превалював чорний колір. Дві зведені сестри були головними персонажами й займали більшу частину театральної афіші, а Попелюшка губилася на їхньому тлі. Освітлення сцени було темним і лиховісним, музика звучала дивно, танець був награним, і публіка не могла побачити в цьому ніякої краси.

Я також дивилася в Гонконзі балет за мотивами традиційної легенди про китайську фею. Однак, він демонстрував найтемніші сторони людського характеру, такі як ревнощі, зраду й безвідповідальні сексуальні відносини. На сцені було поміщене ліжко, і фея поводилася як повія".

Пані Жан говорить, що їй сумно дивитися на те, як перекручені сюжети в цих модерністських версіях, і що подібні танці вчать людей тільки поганому. "У минулі роки був строгий відбір танцюристів, заснований на їхньому таланті й кваліфікації. Далеко не всі могли сягнути вершин навіть після підтримки з боку батьків і довгих років важкого тренування", – говорить вона. "Тепер шляхетний вид мистецтва навчає балерин танцювати провокаційні рухи, що погіршує мораль нашого суспільства". "Артисти повинні бути відповідальними за суспільство, наш обов’язок створювати чисте й прекрасне мистецтво, і це мій основний мотив у творенні нових танців", – стверджує пані Жан.

Стосовно танцю "Відкриття Небесних воріт" пані Жан говорить, що традиційна китайська культура передана небесами. Музика, що супроводжує танець підносить хвалу богам, і описує час, коли небесні ворота були відкриті, і боги один за іншим спускалися, щоб покликати додому людей, що блукали на Землі тисячі років. Назва танцю походить із поеми Шао Юна династії Північний Сун. Жан описує танець, як "священний і великий", що демонструє сцену, коли Небеса й Земля перебували в гармонії.

Пані Жан вірить, що традиційне китайське мистецтво значно відрізняється від мистецтва, яке пропагується сьогодні китайським урядом. "В останні 50 років, мистецтво використовувалось як  інструмент, що слугує політичним цілям для демонстрації вдаваного процвітання", – говорить вона. Пані Жан приводить як  приклади зразкові опери часів Культурної Революції – "Дівчинка з білим волоссям", що пропагує земельну реформу й "Червоний схід", що зображує запеклу класову боротьбу.

"Це мистецтво служить політичним потребам часу. Недавно перед лицем різних криз, Міністр культури КНР, спонсував Хор Жовтої ріки, заохочуючи закордонних китайців брати участь; вони пропагують лояльність до КПК", – вважає вона.

"У наші дні в Китаї змінилися також і поняття  артистистизму. Багато балерин вважають, що артистизм – це здатність високо підняти ногу, зводячи танець до циркових і спортивних навичок".

Пані Жан говорить, що у своїх танцях вона хоче відновити щире, прекрасне, традиційне китайське мистецтво. "Самовдосконалення надихнуло мене на створення танцю "Квіткова фея". У сьогоднішньому аморальному суспільстві квіти лотосу залишаються незаплямованими. Танець показує, як квіткові феї переносячи страждання, поширюють істину й красу в людському світі".

Хореографічне мистецтво пані Жан аудиторія зможе оцінити в ході турне по 16 містах новорічних гала-концертів NTDTV.

Чжу Цзян. Велика Епоха