Blog

  • Повний успіх майстрів латинського джазу

    Повний успіх майстрів латинського джазу

    Буена Вісту Соушел клаб, Садлер Уелс
     
    #img_right_nostream#«Буэна – це хто?» – запитала моя свекруха. – «Що це, нова театральна трупа?».

    І хоча я знав, що це була кубинська джазова група, я також ніколи не чув про їх.

    Коли група з 12 чоловік піднялася на сцену, я з подивом відзначив, що половина її складалася з людей пенсійного віку. Одна навіть потрібна була допомога, коли він виходив на сцену. Але музика, на щастя, була далеко не нудною. Вона була повна енергії і запалу, коротких ритмів; навіть було важко усидіти на місці протягом усіх 100 хвилин концерту. Жінка, що сидить переді мною, танцювала навіть у своєму інвалідному кріслі.

    Буэна Вісту Соушел Клаб грав класичний кубинський джаз. Анжел Терри і Филиберто Санчес, граючи на контрабасі і цимбалах, створили щільне тло, у той час як вся інша група наповнив атмосферу віртуозним, багатим, контрастним, але в той же час гармонічним звуком. Більшої єдності і злагодженості, чим у цих людей, я ніколи не бачив.

    Кілька мелодій були повільними, але більшість – дуже енергійними. Соліст Карлос Калунга з працею стримував себе. Його тіло рухалося в ритмі сальса, і голос був повним і живим. Музика переповняла більшість музикантів, вона лилася з них нестримно і неспинно, багато хто з них посміхалися в цей момент, начебто це і було те саме, заради чого вони жили.
    Духові інструменти, тріо з трубами і саксофоніст, флейтист і кларнетист грали так злагоджено, як це робить колектив світового рівня. Короткий насичений ритм, із украпленнями яскравих нот для того, щоб переконатися в оволодінні вашою увагою, був просто чудовим. Може бути, по класі вони не дотягають до Артуро Сандовала, але вже так близькі до нього, як тільки може дотягтися до такого рівня смертний.
    Кожен музикант був винятково гарний, кожен з них одержав можливість один раз чи більш заволодіти увагою всього залу, але те, що дійсно зробило їхню музику одним цілим, – це та увага, яке вони приділяли один одному. І саме це допомогло їхній музиці стати набагато більш цільної разом, чим по окремості.
    Один єдиний недолік – це спроба Калунги завести розмову з глядачами (більшість з нас не говорить іспанською мовою). Однак він досить швидко зрозумів це, засміявся і швидко початків нову пісню.
    Усі закінчилося тим, що глядачевий зала підхопилася на ноги і танцював (так, навіть та жінка в інвалідній колясці). Важко було представити, чим же все це закінчиться. Коли музика зупинилася, музиканти на сцені обіймалися, щоб підтримати і подякувати один одного. Усе це не було грою на публіку, це була музика від душі, зіграна винятковими людьми, що просто люблять грати разом.
    Англійська версія: The Epoch Times

  • Лікарські властивості евкаліпта

    Лікарські властивості евкаліпта

    Евкаліпт – природна олія, що знаходиться в листі, – антисептична, і використовується для лікування кашлю, ОРЗ та інших інфекцій.

    #img_left#У незайманих лісах Австралії аборигени вирощували дерева евкаліпта. Здатний до росту, з висотою більш ніж 400 футів (122 метра), евкаліпт вважається найвищим деревом у світі. Місцеві аборигени використовували його гуму, смолу, олію і нектар. Навіть корені були коштовним джерелом живлющої води.

    Листя, яке має заспокійливу властивість, використовувалося як наживка при лові риби. Аборигени так само робили припарки з листків, щоб загоїти рани. Антисептичні властивості евкаліптової олії були визнані в Європі пізніше, у XIX сторіччі, коли лікарі застосовували хірургічні інструменти.

    Сама назва «евкаліпт» походить від грецького «eucalyptos», що означає «добре закритий», тому що квітка цвіте від закритого кубка, кришка якого відривається, щоб звільнити квітку. Існує більше 700 різних різновидів евкаліпта у світі, і тільки близько 25 видів цілющого дерева використовується в комерційних цілях. Олія листя і смола кори використовуються в медицині, у гірській промисловості та при виготовленні парфумерії.

    Евкаліпт був представлений іншим країнам десь у 1770 році ботаніком сером Джозефом Банкі, що приєднався до експедиції Кука в Тихоокеанські Острови й в Австралію. А пізніше, дослідник і ботанік Барон фон Мюллер зробив евкаліпт надбанням усього світу. В даний час ці цілющі дерева можна знайти на кожному континенті. Один з різновидів евкаліпта globulus одержав назву «пропасного дерева», тому що його змучені спрагою корені могли висушити вологий ґрунт, вільний від малярійних москітів.

    Якщо розглядати евкаліпт із погляду лікарських властивостей, то він є «антирослиною», тобто антиспазматичним, антибіотиком, антисептичним і протигрибковим засобом. Наприклад, за рецептом арабів, якщо використовувати кілька крапель олії разом з вином, то вийде прекрасний засіб для розсмоктування ран. Олія разом з іншими компонентами може бути використана у вигляді інгаляцій від кашлю, для розтирань грудної клітки, як мазь, для полоскань. Внутрішнє використання ліків, що містять олію евкаліпта, повинне бути дозволене лікарем, тому що вони несумісні з багатьма звичайними ліками і можуть привести до побічних ефектів. Гострий аромат евкаліптової олії може бути використаний як гомеопатичний засіб.

    Деякі засоби від комах зроблені з застосуванням евкаліпта і лимона. Маючи сильний неприємний запах, вони є досить ефективними. Ці засоби від комах повинні використовуватися протягом трьох років. Деякі досвідчені натуралісти рекомендують сон на листі евкаліпта, щоб уникнути появи вошей, що живуть на західних узбережжях континентів.

    Олія евкаліпта, що володіє загоюючими і розслаблюючими властивостями, використовується, як правило, у турецьких ваннах, саунах.

    Энтоні Ленгстоун. Велика Епоха
  • Місяць – гігантський штучний задум? (Частина друга)

    Місяць – гігантський штучний задум? (Частина друга)

    #img_center_nostream# 
     
    За мить після того, як астронавти місії Аполлон XI встановили перший сейсмограф на Місяці 20 липня 1969 р., НАСА були відмічені перші ознаки сейсмічної активності супутника. Не зважаючи на те, що вони мали незначний характер, учені вирішили дізнатися, чи була вищезазначена активність викликана падінням на поверхню «Місяця XV», радянського безекіпажного супутника, який був виведений на орбіту Місяця у той самий час, коли екіпаж Аполлона здійснював свою місію. Закінчилося все тим, що він з веління випадку вдарився у так зване «Море криз». Але, незалежно від характеру падіння, те, що від початку і донині привертає увагу у команд дослідників, це дивовижна тривалість такої активності на сірому планетоїді.

    Нині багато команд дослідників скрупульозно займаються інтерпретацією тисяч годин запису, зробленого встановленими на Місяці сейсмографами під час програми Аполлон. У цьому ряду місій (Аполлон XI-XVI) були встановлені вимірювальні прилади, що передавали на Землю велику кількість даних. Це продовжувалося аж до їх відключення у 1977 р.

    За даними досліджень, проведених Йосіо Накамурою, геофізиком із Техаського університету, який зараз вивчає ці явища, існує різновид лунотрусів (місячних землетрусів) малої сили, які виникають в середньому із протяжністю в 1000 км місячної поверхні, що є вельми дивним.

    «Їх глибина більша, ніж у будь-якого землетрусу, який спостерігався на Землі», – пояснює Кетрін Л. Джонсон, геофізик з Океанографічного інституту Скріпса (США). Порізно ці невеликі землетруси відбуваються із частотою у декілька разів на день, до того ж, переважна їх більшість – у видимій стороні Місяця. Ця асиметрія додається до великого списку інших асиметрій, які спостерігаються у нашого супутника.

    Клайв Р. Ніл, професор цивільного будівництва та геологічних наук Університету Нотр-Дам (США), також вивчає дані, що були отримані програмою Аполлон. Він зміг підтвердити наявність 28 сильних землетрусів невеликої глибини (5,5 балів за шкалою Ріхтера), і що цікаво, після яких Місяць продовжував тремтіти більше 10 хвилин. На Землі зазвичай такі коливання продовжуються не більш ніж півхвилини. «Місяць резонував, як дзвін», – розповів Ніл. Незліченні дослідження свідчать про те, що наш Місяць, імовірно, є порожнистим планетоїдом, що був утворений з однієї    суцільної частини.

    Такі цікаві особливості нашого супутника призвели до виникнення гіпотези, яку консервативній групі вчених прийняти дуже важко.

    Вже у 1960-х роках Михайло Васін і Олександр Щербаков з Академії Наук СРСР висунули гіпотезу про те, що насправді наш супутник був створений штучним способом. Не зважаючи на те, що ця ідея здавалася сміховинною у минулі роки, численні дані НАСА, схоже, підтверджують постулати теорії штучного Місяця. Й у цьому немає нічого дивовижного, оскільки супутник Місяць володіє має найбільш рідкісні риси, які тільки можна було б зустріти у небесного тіла: виявлені різні асиметрії його сторін (видимої та темної); кратери на його поверхні у глибину не перевищують 5 км, не зважаючи на те, що мають сотню кілометрів у радіусі; його низька щільність і резонанс у коливанні лише дають привід вважати, що це порожнистий планетоїд; він є неймовірно опуклим тілом (більш, ніж фізика здатна пояснити); має зосередження маси в окремих точках під поверхнею; будучи холодним тілом, він має величезні плями (моря) матеріалу, який учені донині вважають лавою; його орбіта майже ідеально кругова; походження дотепер лишається важкою для уточнення теорією.

    Зараз незрозуміле походження Місяця продовжує спричиняти полеміку. Із трьох або чотирьох найбільш популярних теорій минулого століття сьогодні вчені приймають одну як найбільш правдоподібну: походження від «повільного зіткнення». Ця теорія намагається пояснити те, як міг утворитися супутник із фрагментів меншої ніж Земля планети, зіткнувшись із нею.

    Щоб перевірити динамічний розвиток цього зіткнення, лабораторії використовують суперкомп’ютери, які здатні відтворювати графіки з мільйонами можливих змінних. Згідно обчислень, Місяць міг утворитися, тільки у тому випадку, якби тіло певного розміру вдарилося у Землю під дуже особливим кутом, вивільняючи у космос речовину, здатну зібратися разом замість того, щоб знов осісти на Землю. Разом з іншими змінними для цього потрібно, щоб об’єкт удару, створивши ударну хвилю, не розбився вщент, і щоб швидкість удару була близько 15 км/с.

    Але навіть якщо примудритися відтворити такий складний початок, у великої сріблястої кулі все ще залишається безліч каверзних особливостей, які ми не можемо пояснити.

    Прикладом цього є хмара намагнічених частинок пилу, що постійно переміщається зі світлом дня точно по лінії землі, відокремлюючи місячний день від ночі. Ця слабка «магнітна буря», явище, яке залишили без підтвердження під час програми Аполлон, була вивчена на початку цього року. Можливо, це й породжує більшість явищ, які ідентифікують як «місячні часові явища» або англійською LTP (lunar transient phenomena).

    Впродовж віків були згадки про дивне сяюче світло на Місяці, яке багато з астрономів ризикували назвати доказом існування там розумного життя. Існують навіть фотографічні свідоцтва НАСА, які ідентифікуються як LTP. Тімоті Стабс із Відділення дослідження сонячної системи Центру космічних польотів Годдарда вважає, що ефект стіни пилу є невизначеним: можливо, вона прозора, невидима та нешкідлива; або також цілком можливо, що вона є являє собою дійсну проблему, паралізуючи скафандри, вкриваючи їх поверхню, і викликаючи у екіпажа перегріви. «Нам ще доведеться вивчити багато з того, що стосується Місяця», – сказав Стабс.

    Висновок

    Визнання того, що ця величезна мертва куля, що обертається навколо нашої Землі, не є природним супутником, а – задум розуму, вирішило б велику частину питань, пов’язаних із фізичними аномаліями, що стоять перед нами, оскільки їх походження, а також численні аспекти нинішнього стану Місяця не можуть бути пояснені відомими законами фізики.

    Але при цьому виникають два ще більших питання: хто створив Місяць, і з якою метою? Є немало тих, хто вважає, що в її створенні взяли участь інопланетяни. Але ще більше людей вважають, що творцем планетоїда є доісторична цивілізація.

    Таке походження Місяця представляється неможливим для прихильників теорії лінійної еволюції людини. Але наукове співтовариство мало-помалу виявляє незліченні докази існування стародавніх цивілізацій, що процвітали у технічному відношенні, і які створили такі нині нез’ясовні речі, як доісторичні ядерні реактори у Габоні, залізний лом (інструмент) без домішок (чого важко досягти за допомогою сучасних методів), що був виявлений в Індії, або Антикитерський годинник.

    Але з якою метою розумні істоти могли створити Місяць? Головна відповідь на це питання є такою: для освітлення нічного неба. Мета, заради якої людина могла оволодіти технологією створення колоса, що світиться, такої величини для скептиків представляється просто смішною. Але якщо ми зупинимося, щоб поглянути на сучасні досягнення і проекти людства, можливо, ця ідея вже не здаватиметься нам такою абсурдною. Після того, як одного разу Карл Саган зробив нариси із простими слідами на Місяці та Марсі, людина вже почала змінювати зовнішній вигляд інших світів, тим більше, коли почав складатися проект Місяця як можливого постачальника енергії. У цьому довгостроковому проекті планується засіяти Місяць величезними сонячними батареями, які за допомогою мікрохвиль передаватимуть цю енергію на Землю.

    Також під час оцінки впливу людини на космос слід враховувати те, що без нашого супутника життя на Землі було б просто неможливим. Місяць служить своєрідним «гравітаційним якорем», який не дозволяє наший планеті обертатися безладно, із днем, що дорівнював би 6 годинам, нестерпною зимою та згубним літом. Саме тому, знаючи, що Місяць віддаляється від Землі на якісь міліметри на рік, деякі вчені навіть почали намічати ідеї щодо збереження стабільності на земній кулі. Олександр Ейвіан з Університету штату Айова (США) натякнув, що можна «викрасти» один із супутників Юпітера (Європу) і помістити його на нашій орбіті, – проект супутника досить складний для того, щоб бездоганно його реалізувати. Така здатність (маніпулювання небесними тілами наший Сонячної системи) – це очевидний приклад впливу, який може зробити людина на космос у найближчі роки. Отже, нам слід переглянути погляди на те, наскільки неможливим є, щоб цивілізація, подібна до нашої, що народилася тисячі років назад, могла запалити високо у небі величезний «космічний світильник».

    Оригінал статті іспанською:

    La Gran Época (Велика Епоха)

  • Місяць – гігантський штучний задум? (Частина друга)

    Місяць – гігантський штучний задум? (Частина друга)

    #img_center_nostream# 
     
    За мить після того, як астронавти місії Аполлон XI встановили перший сейсмограф на Місяці 20 липня 1969 р., НАСА були відмічені перші ознаки сейсмічної активності супутника. Не зважаючи на те, що вони мали незначний характер, учені вирішили дізнатися, чи була вищезазначена активність викликана падінням на поверхню «Місяця XV», радянського безекіпажного супутника, який був виведений на орбіту Місяця у той самий час, коли екіпаж Аполлона здійснював свою місію. Закінчилося все тим, що він з веління випадку вдарився у так зване «Море криз». Але, незалежно від характеру падіння, те, що від початку і донині привертає увагу у команд дослідників, це дивовижна тривалість такої активності на сірому планетоїді.

    Нині багато команд дослідників скрупульозно займаються інтерпретацією тисяч годин запису, зробленого встановленими на Місяці сейсмографами під час програми Аполлон. У цьому ряду місій (Аполлон XI-XVI) були встановлені вимірювальні прилади, що передавали на Землю велику кількість даних. Це продовжувалося аж до їх відключення у 1977 р.

    За даними досліджень, проведених Йосіо Накамурою, геофізиком із Техаського університету, який зараз вивчає ці явища, існує різновид лунотрусів (місячних землетрусів) малої сили, які виникають в середньому із протяжністю в 1000 км місячної поверхні, що є вельми дивним.

    «Їх глибина більша, ніж у будь-якого землетрусу, який спостерігався на Землі», – пояснює Кетрін Л. Джонсон, геофізик з Океанографічного інституту Скріпса (США). Порізно ці невеликі землетруси відбуваються із частотою у декілька разів на день, до того ж, переважна їх більшість – у видимій стороні Місяця. Ця асиметрія додається до великого списку інших асиметрій, які спостерігаються у нашого супутника.

    Клайв Р. Ніл, професор цивільного будівництва та геологічних наук Університету Нотр-Дам (США), також вивчає дані, що були отримані програмою Аполлон. Він зміг підтвердити наявність 28 сильних землетрусів невеликої глибини (5,5 балів за шкалою Ріхтера), і що цікаво, після яких Місяць продовжував тремтіти більше 10 хвилин. На Землі зазвичай такі коливання продовжуються не більш ніж півхвилини. «Місяць резонував, як дзвін», – розповів Ніл. Незліченні дослідження свідчать про те, що наш Місяць, імовірно, є порожнистим планетоїдом, що був утворений з однієї    суцільної частини.

    Такі цікаві особливості нашого супутника призвели до виникнення гіпотези, яку консервативній групі вчених прийняти дуже важко.

    Вже у 1960-х роках Михайло Васін і Олександр Щербаков з Академії Наук СРСР висунули гіпотезу про те, що насправді наш супутник був створений штучним способом. Не зважаючи на те, що ця ідея здавалася сміховинною у минулі роки, численні дані НАСА, схоже, підтверджують постулати теорії штучного Місяця. Й у цьому немає нічого дивовижного, оскільки супутник Місяць володіє має найбільш рідкісні риси, які тільки можна було б зустріти у небесного тіла: виявлені різні асиметрії його сторін (видимої та темної); кратери на його поверхні у глибину не перевищують 5 км, не зважаючи на те, що мають сотню кілометрів у радіусі; його низька щільність і резонанс у коливанні лише дають привід вважати, що це порожнистий планетоїд; він є неймовірно опуклим тілом (більш, ніж фізика здатна пояснити); має зосередження маси в окремих точках під поверхнею; будучи холодним тілом, він має величезні плями (моря) матеріалу, який учені донині вважають лавою; його орбіта майже ідеально кругова; походження дотепер лишається важкою для уточнення теорією.

    Зараз незрозуміле походження Місяця продовжує спричиняти полеміку. Із трьох або чотирьох найбільш популярних теорій минулого століття сьогодні вчені приймають одну як найбільш правдоподібну: походження від «повільного зіткнення». Ця теорія намагається пояснити те, як міг утворитися супутник із фрагментів меншої ніж Земля планети, зіткнувшись із нею.

    Щоб перевірити динамічний розвиток цього зіткнення, лабораторії використовують суперкомп’ютери, які здатні відтворювати графіки з мільйонами можливих змінних. Згідно обчислень, Місяць міг утворитися, тільки у тому випадку, якби тіло певного розміру вдарилося у Землю під дуже особливим кутом, вивільняючи у космос речовину, здатну зібратися разом замість того, щоб знов осісти на Землю. Разом з іншими змінними для цього потрібно, щоб об’єкт удару, створивши ударну хвилю, не розбився вщент, і щоб швидкість удару була близько 15 км/с.

    Але навіть якщо примудритися відтворити такий складний початок, у великої сріблястої кулі все ще залишається безліч каверзних особливостей, які ми не можемо пояснити.

    Прикладом цього є хмара намагнічених частинок пилу, що постійно переміщається зі світлом дня точно по лінії землі, відокремлюючи місячний день від ночі. Ця слабка «магнітна буря», явище, яке залишили без підтвердження під час програми Аполлон, була вивчена на початку цього року. Можливо, це й породжує більшість явищ, які ідентифікують як «місячні часові явища» або англійською LTP (lunar transient phenomena).

    Впродовж віків були згадки про дивне сяюче світло на Місяці, яке багато з астрономів ризикували назвати доказом існування там розумного життя. Існують навіть фотографічні свідоцтва НАСА, які ідентифікуються як LTP. Тімоті Стабс із Відділення дослідження сонячної системи Центру космічних польотів Годдарда вважає, що ефект стіни пилу є невизначеним: можливо, вона прозора, невидима та нешкідлива; або також цілком можливо, що вона є являє собою дійсну проблему, паралізуючи скафандри, вкриваючи їх поверхню, і викликаючи у екіпажа перегріви. «Нам ще доведеться вивчити багато з того, що стосується Місяця», – сказав Стабс.

    Висновок

    Визнання того, що ця величезна мертва куля, що обертається навколо нашої Землі, не є природним супутником, а – задум розуму, вирішило б велику частину питань, пов’язаних із фізичними аномаліями, що стоять перед нами, оскільки їх походження, а також численні аспекти нинішнього стану Місяця не можуть бути пояснені відомими законами фізики.

    Але при цьому виникають два ще більших питання: хто створив Місяць, і з якою метою? Є немало тих, хто вважає, що в її створенні взяли участь інопланетяни. Але ще більше людей вважають, що творцем планетоїда є доісторична цивілізація.

    Таке походження Місяця представляється неможливим для прихильників теорії лінійної еволюції людини. Але наукове співтовариство мало-помалу виявляє незліченні докази існування стародавніх цивілізацій, що процвітали у технічному відношенні, і які створили такі нині нез’ясовні речі, як доісторичні ядерні реактори у Габоні, залізний лом (інструмент) без домішок (чого важко досягти за допомогою сучасних методів), що був виявлений в Індії, або Антикитерський годинник.

    Але з якою метою розумні істоти могли створити Місяць? Головна відповідь на це питання є такою: для освітлення нічного неба. Мета, заради якої людина могла оволодіти технологією створення колоса, що світиться, такої величини для скептиків представляється просто смішною. Але якщо ми зупинимося, щоб поглянути на сучасні досягнення і проекти людства, можливо, ця ідея вже не здаватиметься нам такою абсурдною. Після того, як одного разу Карл Саган зробив нариси із простими слідами на Місяці та Марсі, людина вже почала змінювати зовнішній вигляд інших світів, тим більше, коли почав складатися проект Місяця як можливого постачальника енергії. У цьому довгостроковому проекті планується засіяти Місяць величезними сонячними батареями, які за допомогою мікрохвиль передаватимуть цю енергію на Землю.

    Також під час оцінки впливу людини на космос слід враховувати те, що без нашого супутника життя на Землі було б просто неможливим. Місяць служить своєрідним «гравітаційним якорем», який не дозволяє наший планеті обертатися безладно, із днем, що дорівнював би 6 годинам, нестерпною зимою та згубним літом. Саме тому, знаючи, що Місяць віддаляється від Землі на якісь міліметри на рік, деякі вчені навіть почали намічати ідеї щодо збереження стабільності на земній кулі. Олександр Ейвіан з Університету штату Айова (США) натякнув, що можна «викрасти» один із супутників Юпітера (Європу) і помістити його на нашій орбіті, – проект супутника досить складний для того, щоб бездоганно його реалізувати. Така здатність (маніпулювання небесними тілами наший Сонячної системи) – це очевидний приклад впливу, який може зробити людина на космос у найближчі роки. Отже, нам слід переглянути погляди на те, наскільки неможливим є, щоб цивілізація, подібна до нашої, що народилася тисячі років назад, могла запалити високо у небі величезний «космічний світильник».

    Оригінал статті іспанською:

    La Gran Época (Велика Епоха)

  • Шумер: писемність заради обліку майна

    Шумер: писемність заради обліку майна

    #img_left_nostream#Вчені вважають найдавніший винахід писемності найбільш істотним внеском шумерів в історію світової культури. На території Стародавнього Близького Сходу задовго до появи клинопису, навіть, задовго до появи шумерів, існував спосіб зберігання та передачі інформації. Система глиняних кульок (значків або фішок 1-3 см), де кожен елемент позначав один об’єкт (корову, барана тощо) слугувала для обліку майна вже у 9-му тисячолітті до н.е.
     
    Приблизно з 5 тис. до н.е. з метою кращого зберігання, фішки стали поміщати у спеціальні контейнери – булли (порожнисті глиняні кулі діаметром 10 см). Наприклад, якщо контейнер містив інформацію про кількість голів худоби, то, щоб провести підрахунок вмісту, його необхідно було розбити.
     
    У 3300 р. до н.е. на поверхні булли з’являється короткий опис його вмісту й необхідність розбивати контейнер при кожній перевірці відпадає. Фішки виявилися непотрібними, і зникли, а контейнер став плоским. Так виникли перші глиняні таблички з числами: кружечками та куточками, видавленими у глині, форма і розмір яких вказували на об’єкт, що позначався, та його кількість.
     
    #img_left_nostream#Розвиток від таблички з відтисненими на ній значками, що означали числа, до клинописної таблички, відбувся тільки у Шумері. У 70-і роки минулого століття при розкопках палацу у стародавньому місті Ебла (північно-західна Сірія) було знайдено близько 20 000 клинописних табличок, що датуються серединою 3-го тисячоліття.
     
    #img_left_nostream##img_right#Перші символи писемності мали форму товарів і були піктограмами, що відображали загальний зміст повідомлення у вигляді одного або послідовних малюнків. Таким є, наприклад, знак «коза».
     
    Пізніше стали використовуватися сталі поєднання піктограм, смисл яких поступово відходив від суми смислів зображень (ідеограми). Наприклад, знак «птах» разом із знаком «яйце» давали поєднання «плодючість» як абстрактний термін.
     
    До 3000 року до н.е. піктограми й ідеограми стали використовувати фонетично, складаючи із цих символів слова, що деколи навіть не мали прямого відношення до зображених предметів.
     
    Разом із тим змінювався і стиль писемності. Для спрощення запису, всі символи було розкладено на короткі відрізки, які вже не треба вирізати у глині, а можна просто наносити за допомогою спеціальної палички із загостреним кінцем.
     
    #img_left_nostream#Паралельно з цим відбувається розворот існуючих символів на 90° проти годинникової стрілки.

    Словник нової писемності постійно поповнювався. Писемність вже була здатна передавати не тільки адміністративні записи, але і літературні твори, такі, як «Поема про Гільгамеша».

     
    Починаючи із II тисячоліття до н.е. клинопис розповсюджується по всьому Близькому Сходу. І хоча винахід писемності з’явився як кульмінація тривалого процесу розвитку відміток на глині, що відбувався на всій території Стародавнього Близького Сходу, саме шумерам вдалося, використовуючи систему фішок, перейти безпосередньо до писемності.

     
     
     
     
     
     
     
     
    Матеріали, що використовувалися:
     
    «Історія Стародавнього Сходу» В.І. Авдєєв. Видання друге, доповнене і перероблене. Державне видавництво політичної літератури, 1953.
     
    Шумов С.А, Андрєєв А.Р. Ірак: історія, народ, культура: Документальне історичне дослідження. – М.: Моноліт-Євролінц-традиція, 2002

  • Шумер: писемність заради обліку майна

    Шумер: писемність заради обліку майна

    #img_left_nostream#Вчені вважають найдавніший винахід писемності найбільш істотним внеском шумерів в історію світової культури. На території Стародавнього Близького Сходу задовго до появи клинопису, навіть, задовго до появи шумерів, існував спосіб зберігання та передачі інформації. Система глиняних кульок (значків або фішок 1-3 см), де кожен елемент позначав один об’єкт (корову, барана тощо) слугувала для обліку майна вже у 9-му тисячолітті до н.е.
     
    Приблизно з 5 тис. до н.е. з метою кращого зберігання, фішки стали поміщати у спеціальні контейнери – булли (порожнисті глиняні кулі діаметром 10 см). Наприклад, якщо контейнер містив інформацію про кількість голів худоби, то, щоб провести підрахунок вмісту, його необхідно було розбити.
     
    У 3300 р. до н.е. на поверхні булли з’являється короткий опис його вмісту й необхідність розбивати контейнер при кожній перевірці відпадає. Фішки виявилися непотрібними, і зникли, а контейнер став плоским. Так виникли перші глиняні таблички з числами: кружечками та куточками, видавленими у глині, форма і розмір яких вказували на об’єкт, що позначався, та його кількість.
     
    #img_left_nostream#Розвиток від таблички з відтисненими на ній значками, що означали числа, до клинописної таблички, відбувся тільки у Шумері. У 70-і роки минулого століття при розкопках палацу у стародавньому місті Ебла (північно-західна Сірія) було знайдено близько 20 000 клинописних табличок, що датуються серединою 3-го тисячоліття.
     
    #img_left_nostream##img_right#Перші символи писемності мали форму товарів і були піктограмами, що відображали загальний зміст повідомлення у вигляді одного або послідовних малюнків. Таким є, наприклад, знак «коза».
     
    Пізніше стали використовуватися сталі поєднання піктограм, смисл яких поступово відходив від суми смислів зображень (ідеограми). Наприклад, знак «птах» разом із знаком «яйце» давали поєднання «плодючість» як абстрактний термін.
     
    До 3000 року до н.е. піктограми й ідеограми стали використовувати фонетично, складаючи із цих символів слова, що деколи навіть не мали прямого відношення до зображених предметів.
     
    Разом із тим змінювався і стиль писемності. Для спрощення запису, всі символи було розкладено на короткі відрізки, які вже не треба вирізати у глині, а можна просто наносити за допомогою спеціальної палички із загостреним кінцем.
     
    #img_left_nostream#Паралельно з цим відбувається розворот існуючих символів на 90° проти годинникової стрілки.

    Словник нової писемності постійно поповнювався. Писемність вже була здатна передавати не тільки адміністративні записи, але і літературні твори, такі, як «Поема про Гільгамеша».

     
    Починаючи із II тисячоліття до н.е. клинопис розповсюджується по всьому Близькому Сходу. І хоча винахід писемності з’явився як кульмінація тривалого процесу розвитку відміток на глині, що відбувався на всій території Стародавнього Близького Сходу, саме шумерам вдалося, використовуючи систему фішок, перейти безпосередньо до писемності.

     
     
     
     
     
     
     
     
    Матеріали, що використовувалися:
     
    «Історія Стародавнього Сходу» В.І. Авдєєв. Видання друге, доповнене і перероблене. Державне видавництво політичної літератури, 1953.
     
    Шумов С.А, Андрєєв А.Р. Ірак: історія, народ, культура: Документальне історичне дослідження. – М.: Моноліт-Євролінц-традиція, 2002

  • Бажання ‘Матерів Тяньаньмень’ напередодні Дня Матері

    Бажання ‘Матерів Тяньаньмень’ напередодні Дня Матері

    #img_left_nostream#Напередодні Дня матері пекінська влада ще більше підсилила нагляд за "Матерями Тяньаньмень". У Гонконзі учасниці цього об’єднання планують збирати підписи підтримки і направити їх лідеру КПК Ху Цзіньтао з тим, щоб Пекін дозволив відкрито вшанувати пам’ять загиблих родичів.

    Репортери «Великої Епохи» взяли по телефону інтерв’ю у пані Дін Цзілінь, однієї з активних учасниць руху.

    «Я сподіваюся, що з вашою допомогою вдасться допомогти матерям загиблих 17 років тому, щоб вони мали можливість вшанувати пам’ять загиблих. Наші серця сильно болять від того, що тоді загинули наші близькі і їх тепер уже не повернути. Але те, що Пекін забороняє нам відкрито вшановувати їх пам’ять, ще болючіше, і ми не можемо витерпіти цей біль».

    Її телефон прослуховується й блокується і тому їй не можуть додзвонитися з-за кордону

    Пані Дін Цзілінь опублікувала свою статтю в «Apple Daily», у якій розповіла про події 4-го червня. Її подруга Чжоу Шучжуан на 10-ій річниці бійні на Тяньаньмень знаходилася під домашнім арештом і дала інтерв’ю Радіо "Вільна Азія".

    Відтоді вона захворіла тромбозом мозку, і у неї віднялася половина тіла. Коли вона приходила на могилу загиблої дитини, то її забирала міліція. Таке відношення влади дуже шкодить їй. Пані Дін Цзілінь написала відкритий лист керівництву КПК і закликала владу справедливо вирішити цю проблему, щоб були дотримані їх законні права й інтереси. Необхідно сісти і спокійно обговорити цю проблему.

    Великая Эпоха

     

  • Бажання ‘Матерів Тяньаньмень’ напередодні Дня Матері

    Бажання ‘Матерів Тяньаньмень’ напередодні Дня Матері

    #img_left_nostream#Напередодні Дня матері пекінська влада ще більше підсилила нагляд за "Матерями Тяньаньмень". У Гонконзі учасниці цього об’єднання планують збирати підписи підтримки і направити їх лідеру КПК Ху Цзіньтао з тим, щоб Пекін дозволив відкрито вшанувати пам’ять загиблих родичів.

    Репортери «Великої Епохи» взяли по телефону інтерв’ю у пані Дін Цзілінь, однієї з активних учасниць руху.

    «Я сподіваюся, що з вашою допомогою вдасться допомогти матерям загиблих 17 років тому, щоб вони мали можливість вшанувати пам’ять загиблих. Наші серця сильно болять від того, що тоді загинули наші близькі і їх тепер уже не повернути. Але те, що Пекін забороняє нам відкрито вшановувати їх пам’ять, ще болючіше, і ми не можемо витерпіти цей біль».

    Її телефон прослуховується й блокується і тому їй не можуть додзвонитися з-за кордону

    Пані Дін Цзілінь опублікувала свою статтю в «Apple Daily», у якій розповіла про події 4-го червня. Її подруга Чжоу Шучжуан на 10-ій річниці бійні на Тяньаньмень знаходилася під домашнім арештом і дала інтерв’ю Радіо "Вільна Азія".

    Відтоді вона захворіла тромбозом мозку, і у неї віднялася половина тіла. Коли вона приходила на могилу загиблої дитини, то її забирала міліція. Таке відношення влади дуже шкодить їй. Пані Дін Цзілінь написала відкритий лист керівництву КПК і закликала владу справедливо вирішити цю проблему, щоб були дотримані їх законні права й інтереси. Необхідно сісти і спокійно обговорити цю проблему.

    Великая Эпоха

     

  • ‘Вийти з КПК’ та ‘Дев’ять коментарів’ широко розповсюджуються всередині китайської армії

    ‘Вийти з КПК’ та ‘Дев’ять коментарів’ широко розповсюджуються всередині китайської армії

    На підставі даних, отриманих з різних джерел, "The Epoch Times" встановила, що "Дев’ять коментарів про комуністичну партію" та інформація про вихід з партії її членів швидко розповсюджуються всередині Китайської армії через інтернет, по телефону, факсу, електронній пошті, по радіо і за допомогою інших засобів зв’язку.

    #img_left#Відтоді, як старший військовий лікар з Шеньяна надав інформацію, що організація, під наглядом якої відбувається видалення органів у живих послідовників Фалуньгун, – це військова система, на адресу китайської армії стала поступати безліч телефонних дзвінків з-за кордону, щоб розповісти службовцям про "Дев’ять коментарів" і злочини Комуністичної партії Китаю (КПК). За словами голови зарубіжної Асоціації китайських відставників пана Чженьяна, широке розповсюдження "Дев’яти коментарів" спричинило сильне потрясіння у військових колах.

    "Китайські військовослужбовці живуть в критичний момент, коли історія поклала на нас відповідальну місію. Тільки шляхом виходу з лав КПК, комсомолу і піонерської організації ми зможемо покінчити з цим злим режимом,підтримати нашу військову цілісність і стати гідними громадянами Китаю, зможемо зберегти нашу людську і божественну природу", – заявив пан Лінь від імені своєї організації.

    Інтернет дуже популярний серед військовослужбовців: майже у всіх військових є комп’ютери, і всі військові кадри мають електронні рахунки. Відставники є головним джерелом інформації для кампанії "Вийти з партії", оскільки вони знаходяться серед різних соціальних груп і, в той же час, підтримують міцні довгострокові зв’язки з військовими.

    Через страх розповсюдження "Дев’яти коментарів" і виходу з партії військових, починаючи з минулого року, КПК примушує військовослужбовців не тільки знову повернутися до вивчення теорії так званої "Підтримки передового характеру КПК" та "соціальній гармонії", але й, крім того, повторно пройти курс військової історії режиму в подробицях. Крім цього КПК випустила безліч різних внутрішніх документів, що стосуються посилення її контролю.

    Відомий коментатор новин пан У Фань вказав на те, що внутрішні документи, випущені КПК, доводять те, що "Дев’ять коментарів"та інформація, що стосується "виходу з партії", так як і інша, пов’язана з цими питаннями інформація, приховано розповсюджується серед військовослужбовців. Він додав, що армія надає кошти на життя для КПК, і те, що кількість людей, які вийшли з партії, досягло 10-ти мільйонів, день за днем підсилює страх КПК.

    Пан У бачить два шляхи, якими може піти армія. Один шлях – порвати з контролем КПК і вибрати шлях "націоналізованих озброєних сил", стати учасниками і захисниками національної реформи, щоб просунути вперед реформування Китаю. Інший шлях – Народна Визвольна армія розпадеться разом з настанням краху КПК на хвилі "Дев’яти коментарів" та "виходу з партії" і з іншими військовими перебудує військову оборону Китаю.

    Політика КПК, що проводиться останнім часом, показує, що в її армії немає стійкості

    Коли кількість тих, що вийшли з партії перевищила 10 мільйонів чоловік, голова Центрального політвідділу Народної визвольної армії, Лі Цзінай, опублікував статтю під назвою "Глибоко вивчати статут партії, щоб всебічно здійснювати політику партії і подальший розвиток партійних озброєних сил". Ця стаття була опублікована в номері провідного ідеологічного журналу Центрального Комітету КПК "Pursuing the Truth Journal" ("Слідувати істині") від 28 квітня.

    Коментатор У Фань вказує, що Лі Цзінай спеціалізується на здійсненні контролю над мисленням військовослужбовців, контролю над безпекою і охороною. Той факт, що ця стаття була опублікована в провідному журналі КПК, говорить про те, що всередині озброєних сил існують конфлікти, а також про те, що попередні заборони не справили належного враження.

    У серпні минулого року КПК випустила один за іншим декілька документів з метою зміцнення самовладдя партії в озброєних силах. Ці керівні принципи призначалися для того, щоб укріпити різні військові служби, політичні вірування офіцерів військової оборони, політичний порядок, військову оцінку, експертизу, і ввести строге покарання тих, хто підтримує паради, демонстрації, сидячі страйки, клопотання і організовані звернення.

    Пан У вважає, що нова ініціатива КПК – явна ознака нестійкості озброєних сил, що з’явилися ознаки розпаду, і КПК переживає кризову ситуацію, переживає боячись, не знаючи, що робити, і лише приймає заходи примусового характеру.

    Незадоволеність, що зростає серед військовослужбовців

    За останні декілька років в Китаї мали місце широкомасштабні звернення з протестом з боку військовослужбовців і відставників; незадоволеність серед військових посилилася. 10 квітня близько 1600 відставників, одягнених у форму, зібралися перед західними воротами центрального політвідділу для проведення сидячої демонстрації, яка привернула увагу всього світу.

    Колишній полковник армії Лі Ціке заявив, що в армії наростає атмосфера незадоволеності системою контролю КПК. Багато військовослужбовців, особливо які належать до нижніх чинів, роздратовані злим і аморальним контролем КПК, і не хочуть пристосовуватися до безпринципної політичної влади, яка вводить людей в оману і пригнічує їх; ця система руйнує цінності суспільства. Більшість військовослужбовців і їх родичі також страждають від здійснюваного КПК контролю. Вони є прихованою силою в боротьбі з правлячою владою КПК.

    Пан У, що відслужив в армії 8 років, виходячи з свого досвіду, говорить, що зарплата військових нижча середнього прожиткового мінімуму, що просування по службі проходить повільно, і немає гарантій, що буде виплачена допомога при демобілізації. Тому моральність військ нестійка; значна кількість персоналу дійсної військової служби просять просування у службі або демобілізації, а деякі просто тікають з армії.

    Заклики до націоналізації військових сил посилюються

    За останні роки, час від часу, у пресі з’являлися статті і звучали промови, у яких був виражений протест проти керівництва КПК, а також заклик до націоналізації армії.

    Газета "Asia Times" повідомляє, що деякі військові офіцери, що пройшли навчання у США, виступають за націоналізацію армії і хочуть, щоб армія стала більш професійною. Але КПК виступає проти цих ідей, оскільки боїться, що це стане небезпечним для існування однопартійної диктатури.

    4 березня цього року Суспільство економічної реформи Китаю при Державній Раді запросило близько 40 учених країни на "Конференцію Сішань", що проводилася з приводу реформи китайського ринку. На конференції виступив професор Хе Вейфан з Пекінського університету. Він відкрито поставив питання про проведення політичної реформи, яка включала б створення багатопартійної системи, націоналізацію армії і свободу друку.

    Пан Чао Сіюань, відомий китайський юрист і економіст, виступив із схваленням висловленого Хе Вейфаном, додавши, при цьому, що багато хто розділяє цю точку зору. Коментатор У Фань також відзначив, що, судячи з результатів проведеної конференції, велика частина суспільства Китаю змінила своє ставлення і хоче позбавитися від КПК, а фракція прихильників реформи усередині армії також побачила, куди слід йти військовим після розповсюдження "Дев’яти коментарів" і здійснення "виходу з партії" всередині армії.

    Широкомасштабний вихід з партії серед військових у відставці

    1 липня минулого року 47 офіцерів у відставці з провінцій Хебей, Шаньсі, Ляонін, Цзілінь, Хейлунцзян і декількох інших провінцій колективно вийшли з лав Комуністичній партії Китаю.

    За словами одного з відставників провінції Хебей, який побажав не називати свого імені, у багатьох місцях відставники організували вихід з партії цілими групами, і кількість учасників цього процесу щодня зростає. Він сказав: "Ми втратили і економічну, і політичну перевагу, і живемо в бідності. Нам нікуди і ні до кого звернутися після демобілізації. Ми працюємо на місцях вже декілька років. Коли заклик до "виходу з партії" став широко розповсюджуватися, ми, натхненні відкритими заявами про вихід з партії, розклеєними на вулицях Китаю, вирішили виходити з неї колективно".

    За даними, отриманими кореспондентами "The Epoch Times", що взяли інтерв’ю у декількох відставників, з 1980-х рр. КПК проводить широкомасштабне роззброєння, і багато колишніх офіцерів стали працювати у промисловості. Хоча комуністичний режим продовжує викрикувати гасло "ніяких змін в отриманні економічних і політичних вигод", насправді, відставникам не гарантують ні платні, ні медичного обслуговування.

    З 2002 р. біля 1-го мільйона відставників подали прохання владі з проханням реалізувати положення "ніяких змін в отриманні економічних і політичних вигод". Але майже на кожному рівні на їх прохання влада відповідала відмовою. Іноді за апелянтами встановлювали стеження, переслідували і, при нагоді, ізолювали, щоб піддати тортурам.

    Відставники говорять, що, не дивлячись на те, що вони прикладають великі зусилля, тягнучи службу, вони стали об’єктом диктатури КПК, і їм нікуди і ні до кого звернутися. Зараз у них склалося більш ясне розуміння природи КПК, і вони виходять з партії колективно.

  • ‘Вийти з КПК’ та ‘Дев’ять коментарів’ широко розповсюджуються всередині китайської армії

    ‘Вийти з КПК’ та ‘Дев’ять коментарів’ широко розповсюджуються всередині китайської армії

    На підставі даних, отриманих з різних джерел, "The Epoch Times" встановила, що "Дев’ять коментарів про комуністичну партію" та інформація про вихід з партії її членів швидко розповсюджуються всередині Китайської армії через інтернет, по телефону, факсу, електронній пошті, по радіо і за допомогою інших засобів зв’язку.

    #img_left#Відтоді, як старший військовий лікар з Шеньяна надав інформацію, що організація, під наглядом якої відбувається видалення органів у живих послідовників Фалуньгун, – це військова система, на адресу китайської армії стала поступати безліч телефонних дзвінків з-за кордону, щоб розповісти службовцям про "Дев’ять коментарів" і злочини Комуністичної партії Китаю (КПК). За словами голови зарубіжної Асоціації китайських відставників пана Чженьяна, широке розповсюдження "Дев’яти коментарів" спричинило сильне потрясіння у військових колах.

    "Китайські військовослужбовці живуть в критичний момент, коли історія поклала на нас відповідальну місію. Тільки шляхом виходу з лав КПК, комсомолу і піонерської організації ми зможемо покінчити з цим злим режимом,підтримати нашу військову цілісність і стати гідними громадянами Китаю, зможемо зберегти нашу людську і божественну природу", – заявив пан Лінь від імені своєї організації.

    Інтернет дуже популярний серед військовослужбовців: майже у всіх військових є комп’ютери, і всі військові кадри мають електронні рахунки. Відставники є головним джерелом інформації для кампанії "Вийти з партії", оскільки вони знаходяться серед різних соціальних груп і, в той же час, підтримують міцні довгострокові зв’язки з військовими.

    Через страх розповсюдження "Дев’яти коментарів" і виходу з партії військових, починаючи з минулого року, КПК примушує військовослужбовців не тільки знову повернутися до вивчення теорії так званої "Підтримки передового характеру КПК" та "соціальній гармонії", але й, крім того, повторно пройти курс військової історії режиму в подробицях. Крім цього КПК випустила безліч різних внутрішніх документів, що стосуються посилення її контролю.

    Відомий коментатор новин пан У Фань вказав на те, що внутрішні документи, випущені КПК, доводять те, що "Дев’ять коментарів"та інформація, що стосується "виходу з партії", так як і інша, пов’язана з цими питаннями інформація, приховано розповсюджується серед військовослужбовців. Він додав, що армія надає кошти на життя для КПК, і те, що кількість людей, які вийшли з партії, досягло 10-ти мільйонів, день за днем підсилює страх КПК.

    Пан У бачить два шляхи, якими може піти армія. Один шлях – порвати з контролем КПК і вибрати шлях "націоналізованих озброєних сил", стати учасниками і захисниками національної реформи, щоб просунути вперед реформування Китаю. Інший шлях – Народна Визвольна армія розпадеться разом з настанням краху КПК на хвилі "Дев’яти коментарів" та "виходу з партії" і з іншими військовими перебудує військову оборону Китаю.

    Політика КПК, що проводиться останнім часом, показує, що в її армії немає стійкості

    Коли кількість тих, що вийшли з партії перевищила 10 мільйонів чоловік, голова Центрального політвідділу Народної визвольної армії, Лі Цзінай, опублікував статтю під назвою "Глибоко вивчати статут партії, щоб всебічно здійснювати політику партії і подальший розвиток партійних озброєних сил". Ця стаття була опублікована в номері провідного ідеологічного журналу Центрального Комітету КПК "Pursuing the Truth Journal" ("Слідувати істині") від 28 квітня.

    Коментатор У Фань вказує, що Лі Цзінай спеціалізується на здійсненні контролю над мисленням військовослужбовців, контролю над безпекою і охороною. Той факт, що ця стаття була опублікована в провідному журналі КПК, говорить про те, що всередині озброєних сил існують конфлікти, а також про те, що попередні заборони не справили належного враження.

    У серпні минулого року КПК випустила один за іншим декілька документів з метою зміцнення самовладдя партії в озброєних силах. Ці керівні принципи призначалися для того, щоб укріпити різні військові служби, політичні вірування офіцерів військової оборони, політичний порядок, військову оцінку, експертизу, і ввести строге покарання тих, хто підтримує паради, демонстрації, сидячі страйки, клопотання і організовані звернення.

    Пан У вважає, що нова ініціатива КПК – явна ознака нестійкості озброєних сил, що з’явилися ознаки розпаду, і КПК переживає кризову ситуацію, переживає боячись, не знаючи, що робити, і лише приймає заходи примусового характеру.

    Незадоволеність, що зростає серед військовослужбовців

    За останні декілька років в Китаї мали місце широкомасштабні звернення з протестом з боку військовослужбовців і відставників; незадоволеність серед військових посилилася. 10 квітня близько 1600 відставників, одягнених у форму, зібралися перед західними воротами центрального політвідділу для проведення сидячої демонстрації, яка привернула увагу всього світу.

    Колишній полковник армії Лі Ціке заявив, що в армії наростає атмосфера незадоволеності системою контролю КПК. Багато військовослужбовців, особливо які належать до нижніх чинів, роздратовані злим і аморальним контролем КПК, і не хочуть пристосовуватися до безпринципної політичної влади, яка вводить людей в оману і пригнічує їх; ця система руйнує цінності суспільства. Більшість військовослужбовців і їх родичі також страждають від здійснюваного КПК контролю. Вони є прихованою силою в боротьбі з правлячою владою КПК.

    Пан У, що відслужив в армії 8 років, виходячи з свого досвіду, говорить, що зарплата військових нижча середнього прожиткового мінімуму, що просування по службі проходить повільно, і немає гарантій, що буде виплачена допомога при демобілізації. Тому моральність військ нестійка; значна кількість персоналу дійсної військової служби просять просування у службі або демобілізації, а деякі просто тікають з армії.

    Заклики до націоналізації військових сил посилюються

    За останні роки, час від часу, у пресі з’являлися статті і звучали промови, у яких був виражений протест проти керівництва КПК, а також заклик до націоналізації армії.

    Газета "Asia Times" повідомляє, що деякі військові офіцери, що пройшли навчання у США, виступають за націоналізацію армії і хочуть, щоб армія стала більш професійною. Але КПК виступає проти цих ідей, оскільки боїться, що це стане небезпечним для існування однопартійної диктатури.

    4 березня цього року Суспільство економічної реформи Китаю при Державній Раді запросило близько 40 учених країни на "Конференцію Сішань", що проводилася з приводу реформи китайського ринку. На конференції виступив професор Хе Вейфан з Пекінського університету. Він відкрито поставив питання про проведення політичної реформи, яка включала б створення багатопартійної системи, націоналізацію армії і свободу друку.

    Пан Чао Сіюань, відомий китайський юрист і економіст, виступив із схваленням висловленого Хе Вейфаном, додавши, при цьому, що багато хто розділяє цю точку зору. Коментатор У Фань також відзначив, що, судячи з результатів проведеної конференції, велика частина суспільства Китаю змінила своє ставлення і хоче позбавитися від КПК, а фракція прихильників реформи усередині армії також побачила, куди слід йти військовим після розповсюдження "Дев’яти коментарів" і здійснення "виходу з партії" всередині армії.

    Широкомасштабний вихід з партії серед військових у відставці

    1 липня минулого року 47 офіцерів у відставці з провінцій Хебей, Шаньсі, Ляонін, Цзілінь, Хейлунцзян і декількох інших провінцій колективно вийшли з лав Комуністичній партії Китаю.

    За словами одного з відставників провінції Хебей, який побажав не називати свого імені, у багатьох місцях відставники організували вихід з партії цілими групами, і кількість учасників цього процесу щодня зростає. Він сказав: "Ми втратили і економічну, і політичну перевагу, і живемо в бідності. Нам нікуди і ні до кого звернутися після демобілізації. Ми працюємо на місцях вже декілька років. Коли заклик до "виходу з партії" став широко розповсюджуватися, ми, натхненні відкритими заявами про вихід з партії, розклеєними на вулицях Китаю, вирішили виходити з неї колективно".

    За даними, отриманими кореспондентами "The Epoch Times", що взяли інтерв’ю у декількох відставників, з 1980-х рр. КПК проводить широкомасштабне роззброєння, і багато колишніх офіцерів стали працювати у промисловості. Хоча комуністичний режим продовжує викрикувати гасло "ніяких змін в отриманні економічних і політичних вигод", насправді, відставникам не гарантують ні платні, ні медичного обслуговування.

    З 2002 р. біля 1-го мільйона відставників подали прохання владі з проханням реалізувати положення "ніяких змін в отриманні економічних і політичних вигод". Але майже на кожному рівні на їх прохання влада відповідала відмовою. Іноді за апелянтами встановлювали стеження, переслідували і, при нагоді, ізолювали, щоб піддати тортурам.

    Відставники говорять, що, не дивлячись на те, що вони прикладають великі зусилля, тягнучи службу, вони стали об’єктом диктатури КПК, і їм нікуди і ні до кого звернутися. Зараз у них склалося більш ясне розуміння природи КПК, і вони виходять з партії колективно.