Колишній директор китайських програм Міжнародного радіо Франції пан У Баочжан недавно виступив на форумі, присвяченому проблемі прав людини в Китаї, який був організований місцевою владою міста Сейрата, що розташоване біля Клермон-Ферран. Нижче наводиться промова пана У.
#img_right#Шановні пані та панове, я хотів би поділитися з вами своїм невеликим досвідом, надбаним як журналістом, а також повідомити вам кілька важливих фактів для кращого розуміння реальної ситуації в Китаї. Я також радий представити вам кілька нових інформаційних каналів новин про Китай, із яких ви зможете дізнатися докладнішу інформацію про величезну країну під назвою Китай.
Перше, про що я б хотів розповісти, – це те, що КПК (Комуністична партія Китаю) ніколи не відмовиться від своєї ідеології; вона все ще наполегливо дотримується марксистської політики диктатури й насильства. Я хотів би порекомендувати вам прочитати ”Маніфест про комуністичну партію” і ”Критичний аналіз програми Гоза” (Critique of the Gotha Program) для яснішого розуміння цього явища. Минулого року КПК виділила багатомільйонний бюджет, що склав двадцять мільйонів юанів (близько 2,5 мільйонів доларів), на фінансування дослідження марксизму. Бюджет частково призначався для друкування навчальних посібників для ефективнішого впровадження ідеології марксизму серед молодих студентів. Недавно один державний дослідник із гордістю заявив, що Китай є єдиною країною у всьому світі, яка вітає марксизм. Для підтримки марксистської ідеології від усіх членів КПК вимагають дивитися восьмисерійний документальний фільм. Мета перегляду фільму в тому, щоб застерегти членів КПК не йти шляхом колишнього Радянського Союзу. Потрібно пам’ятати про це під час вивчення Китаю.
Зараз у Китаї існує диктатура однієї партії. У Китаї, від села до великих міст, скрізь існують парткоми: у кожній організації, в урядовій установі, підприємстві і військовій частині. Влада КПК систематично придушує будь-який рух, спрямований на створення демократичного суспільства в Китаї. Починається це з політичної пропаганди, яка очорнює ”супротивника”, яка супроводжується великомасштабними арештами, тортурами й убивствами.
Після розвалу планової економіки виникла ринкова економіка, і КПК монополізувала всі природні ресурси. Вона сформувала кілька союзів з іншими комуністичними країнами, такими, як Північна Корея й Куба. Потім була вироблена ”політика імперіалізму” у міжнародних справах, і це можна було виразно простежити в її ділових відносинах під час дарфурської кризи в Судані і в проблемі з Македонією. Серед китайських товарів, що експортуються, переважає неякісна продукція, контрабанда й фальшивки. Французька митниця чудово про це знає.
У результаті такої політики щороку росте кількість жертв режиму. До кінця Культурної революції від переслідувань загинуло більше 70 мільйонів людей. Після падіння Берлінської стіни КПК підсилило своє переслідування людей, які дотримуються інших політичних або релігійних поглядів. До цього часу немає точної статистики кількості студентів і простих людей, які загинули на площі Тяньаньмень у 1989 році. Офіційно зареєстрована кількість убитих практикуючих Фалуньгун досягла більше 3 000, незлічена кількість тих, хто практикує, просто безслідно зникла. Переслідування католиків, які йдуть за Папою Римським, ніколи не припинялося. Сьогоднішнім об’єктом переслідування КПК є ті, хто має незалежне мислення: адвокати-правозахисники, журналісти, учені та будь-яка людина, яка посміла критикувати корупцію та переслідування КПК.
Разом з економічним розвитком, корупція була породжена диктатурою однієї партії, в якої немає незалежного контролю. Більше 4 000 високопоставлених чиновників втекли за кордон, прихопивши із собою US $50 мільярдів із привласнених ними фондів. Можливо, що деякі з них перебувають у Франції? Інформовані про це люди говорять, що ці колишні чиновники КПК особливо зацікавлені в купівлі великих замків у Франції. Згідно з офіційним китайським опитуванням, 90% багатих людей у Китаї є державними чиновниками.
На сьогодні в китайському суспільстві все здається благополучним, проте фактично все котиться в пекло. Не залишилося ніяких моральних принципів. Люди на все підуть заради своєї вигоди: порочні злочини відбуваються один за іншим, видаляння органів у живих людей і нелегальний продаж їх знаходяться поза контролем, студентки намагаються продати свою ”першу ніч” за допомогою Інтернету.
Соціальні конфлікти стають із кожним днем усе напруженішими. Щодня по всій країні збираються близько 200 груп протестуючих. Уряд тільки пропагує, але не прислухається до голосу народу, і танки знову були використані для придушення протестуючих (вони використовувалися на площі Тяньаньмень 17 років тому).
Вищезазначені проблеми, що відбуваються в Китаї, указують західному суспільству на болюче питання, що стосується відносин між Заходом і політичною владою комуністичного режиму.
Недавнє опитування, проведене китайськими ученими, ставить під сумнів законність влади КПК. Ґрунтуючись на фактах, учені стверджують, що комунізм у Китаї – це відродження тоталітарної і тиранічної системи, яка існувала до 1911 року. Прикриваючись китайським прапором, політична влада не представляє країну, є тільки деспотизм і пригноблювані. Ви думаєте, що КПК представляє Китай?
Західні жителі пропонують дружні стосунки і проявляють прихильність до китайців, але чи є ці китайці бюрократами КПК чи її жертвами? Чому надали б перевагу західні жителі: червоному комуністичному суспільству чи демократичній державі жовтої раси? Яка подальша лінія співпраці із КПК? Можливо, опосередковано західне суспільство також внесло свій внесок до механізму переслідування КПК.
Які ж ваші джерела новин про Китай? Чому ж у західних ЗМІ нічого не згадують про ці проблеми? Чи не тому це, що Китай не схвалює ці новини? Чи фінансуються КПК китайські газети за кордоном? Чи не є це пропагандою серед західного населення, навмисно організованою КПК? Чи не вводяться в оману західні жителі після банкетів і ленчів у китайських консульствах? Поза сумнівом, ви можете далі слухати ці джерела новин, але ви не повинні ігнорувати ось ці три незалежні ЗМІ, засновані в 2000 році жертвами, роками переслідуваними КПК: газета ”Велика Епоха”, радіо ”Голос надії” і ТБ ”Нова династія Тан”. Ці три незалежні ЗМІ є надійними джерелами новин і їхні усесторонні новини доводять це. Наприклад, вони опублікували повідомлення з приводу SARS, серйозне забруднення річки Сунхуа, переслідування практикуючих Фалуньгун та інших віруючих, журналістів і правозахисників, що борються за правосуддя, про концентраційний табір у Суцзятун, в якому у живих практикуючих Фалуньгун видаляли органи. У викритті дійсної природи комуністичної партії ці ЗМІ ніколи не брехали і не відступали від своєї мети під тиском. У 2004 році ”Велика Епоха” опублікувала серію статей під назвою ”Дев’ять коментарів про комуністичну партію”, які розповсюдилися по всьому Китаю, і в результаті прочитання коментарів, із КПК вийшло 13 мільйонів її членів.
Я щиро рекомендую звернутися до цих трьох незалежних ЗМІ тим, хто не хоче зазнати фінансових утрат під час ведення бізнесу з Китаєм, і тим, хто не хоче бути введеним в оману ”економічним дивом” у Китаї, створеним професійними каналами пропаганди, а також тим, хто не бажає втратити репутацію. Я серйозно побоююсь, що Китай стоїть перед лицем іншого конфлікту, що назріває. У Китаї члени КПК становлять лише 6 % від загального населення країни. Інші 94 % людей, прокинувшись від кошмарного сну, перестали вірити в прихід хорошого правителя. Деякі люди турбуються, що корупція, яка розповсюджується, приведе до політичного перевороту, подібного до того, який трапився в Таїланді, оскільки зараз у тих, хто жадає політичної влади, існує для цього хороша можливість.
Ван Хун. Велика Епоха
