Blog

#img_left_nostream#Зв`язок  інтелекту та якості харчування доведений. Особливо це стає актуальним для студентів. Кому як не їм відомий «мозковий штурм» під час сесії? Як же харчуватися, щоб «сіра речовина» не підвела в найвідповідальніший момент?

Під час підготовки до іспитів, ми дуже часто забуваємо про нормальне людське харчування. Природно, набагато легше з`їсти готову піцу і запити її пляшкою коли, а не возитися годинами на кухні.

Виявляється, дієтично правильна, а найголовніше – здорова їжа, є важливою ланкою в процесі підготовки до сесії або іспиту, відзначає Medheart. Поставляючи мозку правильну «їжу для роздумів», ви отримаєте від нього продуктивне засвоєння знань. Адже це ясно, як білий день!

Абсолютно очевидно, що для повноцінного функціонування мозку необхідні певні живильні речовини. Чим краще «паливо» отримає ваш мозок, тим краще він працюватиме.

Щоб мозок не працював цілодобово на травлення, а виконував правильну роботу, необхідно харчуватися калорійною але легкою їжею, тому з раціону потрібно повністю виключити м’ясо.

По можливості, слід виключити з меню цукор, оскільки він миттєво потрапляє в кров, і вже через хвилину голова стає ясною. Але це лише короткочасний ефект.  Проти швидкого підвищення рівня цукру в крові організм викидає "пожирача цукру" – інсулін (гормон підшлункової залози), і вже через декілька хвилин рівень цукру падає.

В результаті є можливим помітне зниження розумової працездатності, нез’ясовне, здавалося б, відчуття слабкості. Тому не варто мати ілюзій щодо цукрового "допінга".

Більш корисною є своєчасна помірна трапеза, що містить хліб, горіхи, рис, мюслі або боби. У них містяться комплексні з’єднання цукру, так звані полісахариди. Вони звільняються повільніше, лише хвилин через п’ятнадцять рівень цукру поступово підвищується, і людина відчуває себе бадьорою і свіжою. І в процесі розумової роботи набагато краще підкріпитися булочкою або крекером, ніж  цукеркою, інформує Medicinform.

Так, досліди канадських учених показали: тварини, які виросли на багатому жирами раціоні, були не здатні навчитися вирішенню завдань, з якими легко справлялися їх енергійні ровесники. Ця закономірність справедлива і для людини, причому як в довготривалому, так і в короткочасному плані.

Тому їжа школяра або студента повинна містити хоч трохи білка рослинного походження. Тому фахівці радять до хліба, макарон та каш додавати порцію молочних продуктів, гороху, квасолі.

А щоб ніщо не утрудняло процеси , що відбуваються в мозку, необхідні мінерали та вітаміни. Чим важча робота передбачається, тим більша потреба організму в цих речовинах. Причому в повноцінному раціоні їх міститься досить, і немає необхідності заповнювати дефіцит штучними препаратами.

Залізо і вітаміни групи B  необхідні нам для збереження фізичної  та розумової енергії. До продуктів, що містять залізо, відносяться зернові культури і шпинат. Ну й, звичайно ж, не варто забувати про яблука.

Їжа, що містить вітаміни групи B, містить продукти з цільного зерна, яйця і горіхи. Рибу і сою також варто включити в свій раціон.

Добавки з вітаміном С – це не їжа. Добавки – це, звичайно, добре, але звичайна їжа – це набагато краще. Апельсин містить не лише вітамін С, але й клітковину, фітохімікалії, бета-каротин та інші мінеральні речовини. Цього не замінить одна пігулка. Коли підете готуватися, захопіть з собою яблука, банани, морквину або курагу.

Крім того, однією з важливих умов є правильний режим харчування. Робота головного мозку підтримується за рахунок його кровообігу. Процес травлення також вимагає кровопостачання, тому активне переварювання великої кількості їжі викликає приплив крові до травної системи і відповідно відтік її від голови. Наслідки банального переїдання можна спостерігати в повсякденному житті: після рясної трапези розумова діяльність сповільнюється, настає розслаблення.

Від людини, яка щільно поїла, не доводиться чекати творчих рішень і оригінальних знахідок. Тому для підтримки розумової активності бажано дозувати навантаження на травну систему. Але життя багатьох людей організоване так, що більшу  частину своєї добової норми харчування вони споживають за один раз.

Протягом дня вони мають дискомфорт, викликаний простою причиною – голодом, а потім враз наздоганяють прогаяне і стають мало здібними до продуктивної діяльності. Щоб цього не відбувалося, харчування має бути рівномірним.

Підсумуємо: їсти менше, але частіше.  Найоптимальніший варіант на сьогоднішній день, це  5-6 порцій легкої збалансованої їжі в день. На сніданок краще відмовитися від традиційно споживаних продуктів – яйця, масло, ковбаса. Вони мають високий вміст жиру і холестерину, повільно перетравлюються, викликають відтік крові від мозку. В результаті людина довго відчуває себе так, ніби  не цілком прокинулася, і для початку активної діяльності потрібний чималий час і вольове зусилля.

Хороший сніданок повинен складатися з продуктів з низьким вмістом жиру. Це може бути пісна шинка – у жодному випадку не ковбаса або сало; нежирний плавлений сир або сир замість масла, свіжі фрукти або сік замість цукровмісних продуктів.

Обід може перекреслити всі надії на успіх в другій половині дня, якщо він складається переважно з продуктів, що містять вуглеводи. Як невелика порція гарніру, картопля і макарони цілком прийнятні, але як основне блюдо здатні викликати сонливість і розслаблення, які так недоречні в середині дня.

Солодкий десерт лише посилює цей ефект. Тому експерти рекомендують на обід продукти, багаті білками. Птиця або риба сприяють наповненню крові амінокислотами, стимулюючими мозкову активність.

До вечора бажано що-небудь легке для засвоєння. Бажані фрукти, а з напоїв – молоко або сок. Також на десерт цілком підійдуть йогурти з мюслі.

Проте не все так однозначно, не варто зовсім виключати зі свого раціону продукти, що сприяють підвищенню вмісту в крові холестерину. Низький вміст холестерину в крові дійсно оберігає від атеросклерозу, проте є небезпечним для психіки.

Такого висновку дійшли американські фахівці, обстеживши більше тисячі чоловіків в різному віці. Чоловіки з низьким вмістом холестерину в крові частіше страждають депресіями. Річ у тім, що холестерин – основний матеріал "ізоляції" наших нервів. Тому недивно, що багато прихильників модних дієт не можуть похвалитися гарним настроєм, але це не перешкодить при здачі сесії.

#img_left_nostream#Медовий торт готувати зовсім нескладно. Секрет цього тіста стане в нагоді вам не тільки для виготовлення коржів у медовому торті, а також кренделів, пряників, печива в поєднанні з варенням, натертим лимоном із цукром та іншими вашими фантазіями.

Візьміть яйця, масло або маргарин, цукор і мед, розчинивши все на паровій бані. Додайте чайну ложку соди. Дайте масі трохи охолонути і всипте борошно, розмішайте до однорідної маси. Не поспішайте відразу всипати все борошно, краще додайте під час розкочування тіста.

Розкочіть тісто на тонкі-тонкі пласти і випікайте в духовці за температури 200 градусів до 5 хвилин (не пересушіть тісто, інакше коржі будуть просочуватися вершками дуже довго).

Збийте вершки, можна разом із 35% сметаною, додавши ванілін і дрібно нарізаний чорнослив.

Приготовлені коржі складіть один на одного і обріжте краї, надавши необхідну форму майбутньому медовому торту (квадратну, круглу, сердечко і т.д.)

Змастіть коржі збитими вершками зі сметаною і чорносливом, обсипавши верх медового торту подрібненими обрізками коржів. Можна додати горіхи.

Для приготування коржів медового торту вам знадобиться:

2 яйця, 100 г масла або маргарину, 200 г цукрового піску, 1 ст. ложка меду, 1 чайна ложка соди, 450—500г борошна.

Сливки і сметану можна взяти в однаковій пропорції, чорносливу 100—150г і не забудьте 20 г ванільного цукру.

Медовий торт може постояти в холодильнику ніч і більше. Від цього він буде тільки смачніший.

Смачного!

#img_left_nostream#Що таке здоровий спосіб життя – єдиного чіткого визначення, мабуть, не існує, та ми і не збираємося його давати, наша мета зрозуміти, що саме заважає нам його вести.

 

Зазвичай, під здоровим способом життя мають на увазі комплекс різних речей, від перебування у тренажерному залі, до дотримання дієт і відмови від шкідливих звичок – про це написано багато. Ми ж спробуємо зайти з іншого боку і поглянути, не що потрібно робити для ведення цього здорового способу життя, а що потрібно для цього не робити.

Старовинна приказка свідчить: пізно рити колодязь, коли хочеться пити. Пізно виснажувати себе дієтами, коли організм вже в поганому стані і саме час звертатися до лікаря. Отже, перше, що не потрібно робити для отримання здорового способу життя – це піддаватися поширеній помилці, що про здоров’я потрібно починати думати, коли цього здоров’я вже немає. Хвора людина за визначенням не зможе вести здоровий спосіб життя.

Була, а можливо і є до цих пір, одна людина, яка будувала своє життя по простому алгоритму, – три тижні пила, на четвертий хапалася за штангу і за 4-5 днів активно виганяла з себе накопичені за місяць шлаки. Звичайно, це крайність, але цей приклад  добре ілюструє, для чого багато хто починає займатися спортом. Тут ми не говоримо про професійних спортсменів, у них інша ситуація, та й до нашої теми  здорового способу життя вони не мають відношення. Хоч би тому, що професійні спортсмени вирушають на пенсію тоді, коли звичайні люди досягають віку «повного розквіту сил».

#img_right_nostream#Повертаючись до наприкладу  штангового очищення, люди, що займаються спортом або що сидять на дієті щоб знищити наслідки свого не здорового способу життя за визначенням не можуть вважатися послідовниками цього найздоровішого способу життя. Подумайте, скільки сил витрачає людина, щоб привести себе в порядок? Адже досить просто перестати робити те, що приводить організм в безлад. І тут ми впритул йдемо до зміни свого мислення.

На пострадянському просторі до недавнього часу вести здоровий спосіб життя було… не модно. На відміну від Заходу. Можливо, це пов’язано з тим, що здоровий спосіб життя пропагувався в Радянському Союзі як обов’язковий атрибут здорового і благонадійного будівельника комунізму, потім соціалізму, а коли будувати стало нічого, здоровий спосіб життя закінчився разом зі своєю пропагандою.

На Заході здоровий спосіб життя служив простій та ясній меті – успішному життю. Це була дуже проста і конкретна мета, на відміну від радянської абстракції. Але це було давно, сьогодні  знову на урядовому рівні схвалена і профінансована (як ми можемо переконатися по великій кількості спортивних шоу і серіалів) пропаганда і спорту, і здорового способу життя. З іншого боку, ще сильні саморуйнівні інстинкти. Типовим прикладом цьому може бути те, що як люди починають палити, щоб не виділятися, так би мовити, підтримати компанію, вже не кажучи про здобуття найпоширенішої пільги курця – п’ятнадцятихвилинних перерв кожної робочої години.  Іншим прикладом є те, що не ставиться під сумнів уявлення, що будь-яке свято це, перш за все, привід випити. Як втім, і будь-яке нещастя.

Як ви напевно вже здогадалися, друге, що не потрібно робити, це дозволяти собі формувати шкідливі звички комусь на  догоду. Скажімо, якщо людина хоче палити і це її усвідомлений вибір, то це її особиста справа. Але зовсім інше, коли ми формуємо цю звичку наслідуючи приклад інших або слідуючи суспільним стереотипам. До речі, в разі усвідомленого вибору, хоч і не можна говорити про справжній здоровий спосіб життя, але можна поступати як Чак Норіс, який палить сигари, не затягуючись, по одній в день.

#img_left_nostream#Здоровий спосіб життя починається в голові. Візьмемо типовий для мегаполісу приклад – брак часу, з яким ми зазвичай боремося, врізуючи час сну. Звичайно, ми тут не стверджуватимемо, що для здорового способу життя всім потрібно спати по вісім годин. Люди індивідуальні, комусь, дійсно треба вісім, а іншому вистачає і шести. Але, допустимо, що ви саме той, кому потрібно саме вісім годин сну. Що відбувається, коли ви п’ять днів на тиждень спите по п`ять-шість годин? Неуважність, дратівливість, підвищена стомлюваність, знижена стійкість до стресу, а для деяких – схильність до ожиріння.

А якщо до цього додається проблема з харчуванням? Так що нам заважає, заважає жити в гармонії з потребами свого тіла? Думки про те, що треба встигнути сделать і те і це. Цілі всієї такої метушні в білячому колесі нашої цивілізації можуть бути абсолютно різні, але в основі будь-якої з них лежить наше бажання цю мету досягти. Найпримітивнішим прикладом цього буде кар’єра (або робота для трудоголіків). Який вже тут здоровий спосіб життя.

Отже, по-третє можна відмовитися від відчуття важливості, які ми додаємо здійсненню наших цілей і бажань. Коли вони перестануть грати роль морквини, прив’язаної перед носом осла, що біжить вперед, то залишиться час (і можливість) і для нормального сну і нормального харчування, та і досягнення тих же цілей буде набагато менш енерго і нерво витратним. Життя в гармонії з собою і є справжній здоровий спосіб життя.

А якщо до цього додати ще і заняття спортом, то буде ще краще.

#img_left_nostream#Напевно, багато хто знайомий з білоруським словом «бульба». Це картопля — культура, яку справді можна назвати національним харчовим продуктом. Свою улюблену «бульбу» білоруси прославляють у віршах, піснях і танцях. У республіці відкрито багато кафе-бульбяних, де готують національні страви з картоплі.

Наприклад, популярна «Картопляна бабка», яка готується з різними начинками. Є багато рецептів приготування «бабки». Нижче розглянемо один із них

«Картопляна бабка», фарширована грибами з цибулею

Беремо невисоку форму для випікання, змащуємо її маслом і натираємо на дрібній терці 3 великі очищені сирі картоплини, масу укладаємо рівним шаром до країв, потім посипаємо її дрібно нарізаною ріпчастою цибулею. Подрібнюємо гриби (можна взяти 200 г свіжих печериць), солимо. Потім натираємо на дрібній терці ще 3 великі картоплини, масу вирівнюємо до країв, солимо і заливаємо вершками. Для цього вам буде потрібно 200 г 30—35% вершків.

Ставимо страву в середину холодної духовки. Температура при випіканні 220°С. Час випікання 30—40 хвилин. Перед подаванням посипаємо зеленню (кропом). Подаємо на стіл зі сметаною.

Смачна есьці!

#img_left_nostream#Цю холодну м’ясну страву приготувати неважко. Холодець із яловичиною прикрасить будь-який стіл і буде у вас під рукою на всі випадки життя, тому що його зберігання в холодильнику гарантоване протягом кількох днів.

Яловичину (м’якоть) відваріть до готовності в пропорції 1:3 (1кг м’яса на 3 літри води). Не забувайте, що вода википить, а м’ясо увариться. Але попередньо обваріть м’ясо і перший бульйон вилийте, щоб більше не було накипу. У цьому випадку не має значення кількість води.

Другий бульйон для холодцю буде прозорим. Щоб він був ще й красивим, покладіть у нього неочищену головку ріпчастої цибулі для смаку і для кольору, знявши тільки один сухий шар цибулевих лусочок.

Посоліть, додайте половинку лимона, перець, одну цілу морквину. Наприкінці можете додати часточки солодкого червоного перцю, а після того, як знімете бульйон з вогню — чайну ложку меду.

Желатин попередньою залийте для набухання невеликою кількістю холодної води з розрахунку на літр готового бульйону 40г желатину.

Коли м’ясо буде готове, викладіть його в окремий посуд для охолодження. Візьміть піали, викладіть в них спочатку часточки моркви, яєць (заздалегідь відварених) і перцю, потім нарізане кубиками м’ясо. Покладіть в піали по маленькій гілочці свіжого кропу або петрушки.

Бульйон, що залишився, процідіть, дайте йому трохи охолонути та покладіть у нього набряклий желатин. На повільному вогні, безперервно помішуючи й не доводячи до кипіння, розчиніть желатин у бульйоні. Потім залийте ним приготовлене в піалах м’ясо.

Коли «холодці» охолонуть, покладіть піали в холодильник. Перед подаванням обережно теплим ножиком відокремте масу від посуду на максимально доступній відстані, щоб не пошкодити застиглий бульйон. Потім переверніть піалу і витрусіть «холодець», як ви це робили в пісочниці, коли будували піщані пиріжки.

Заливне м’ясо при подаванні на стіл добре поєднується з маринованими овочами. Любителям «гострого» запропонуйте цю страву з хроном або гірчицею.

Приємного вам апетиту!