Blog

  • Факел на захист прав людини вітають в Лос-Анджелесі (фотоогляд)

    Факел на захист прав людини вітають в Лос-Анджелесі (фотоогляд)

    6 квітня о 13 годині Всесвітня естафета факела на захист прав людини прибула в м. Лос-Анджелес. Її зустрічали декілька сотень чоловік і більше 10 організацій.

    Хода естафети пройшла під гаслами «Олімпіада не може проходити разом із злочинами проти людства», «Підтримуємо проведення Олімпіади китайським народом без КПК (китайська компартія)», «Не буде прав людини – не буде й Олімпіади» і так далі. Учасники руху Факела на захист прав людини засуджують порушення прав людини китайською компартією і закликають уряди різних країн припинити насильство з боку КПК.

    #img_gallery#

  • Збуваються пророцтва свині з м. Аншань

    Збуваються пророцтва свині з м. Аншань

    У 2007 р. у мережі Інтернет широко розповсюджувалася інформація про випадок у селі міста Аншань. Коли господар зібрався заколоти свиню, вона сказала йому: «Цього року (рік Свині) я (свинина) дорога, в майбутньому буде дорогий рис, а через рік у будинках не буде людей».

    #img_left#Багато людей не сприйняло це серйозно, проте ціни на м’ясо, а тим більше на свинину, в Китаї значно піднялися. Хотілося б сказати, що справжні бізнесмени могли б вигідно використати ці пророцтва свині та заробити багато грошей. Але, швидше за все, таких людей не буде, оскільки в нашому світі відбувається так: ті, хто може повірити в таке, зазвичай не проявляють цікавості до слави й вигоди, а в тих, хто тільки й думає, як заробити гроші, голова наповнена матеріальними поняттями, вони ніколи не повірять у таке, а навпаки, ще голосно сміятимуться. Тому не варто боятися, що пророцтво свині викличе ажіотаж на ринку.

    Проте друге її пророцтво теж збулося. У 2008 р. почали надзвичайно швидко рости ціни на рис, причому відбувається це у світовому масштабі. Ціни на рис на світовому ринку цього року досягли історичного максимуму.

    Люди кажуть: «Перед смертю людина не обманює». Ці пророцтва свиня сказала в ту мить, коли господар уже заніс над нею ніж.

    Це незвичайна свиня. Дуже можливо, що якесь життя, побачивши, що людей чекає небезпека, захотіло попередити їх про це. Але не хотіло довго бути серед людей і перебувати в омані людського світу, тому переродилося в тіло свині і якраз перед смертю повідомило людям те, що хотіло, і пішло. Повірять люди чи ні, це вже їхня справа.

    Свиня хотіла повідомити саме третє своє пророцтво. Перші два вона сказала тільки для того, щоб пробудити людей і викликати у них довіру. Перед великим лихом завжди є знамення, але, на жаль, люди дуже самовпевнені, а тому дуже поверхові й нетямущі. Вони звертають увагу тільки на те, що бачать очима. В історії було безліч випадків, подібних, наприклад, до переказу про лева з червоними очима, але люди завжди однаково реагували на таке. Люди не вміють здобувати уроки з минулого, а тільки розкаюються, коли вже пізно що-небудь змінити.

    У січні 2008 р. провісник із Гонконгу сказав, що в Китаї почнеться політична й економічна криза. Він також передбачив, що до церемонії відкриття Олімпіади станеться багато бід.

    Зараз тільки початок квітня, а вже сталося: стихійне лихо великих снігопадів на півдні Китаю, землетруси, криваве придушення тибетців, велика інфляція в країні, падіння курсу акцій на біржі, іноземні політики збираються бойкотувати Олімпіаду. І це тільки початок. Тибетці, обдурені вкладники компанії «Ілішен», ті, хто втратив гроші на акціях, люди, домівки яких знесли, китайські апелянти, селяни, в яких відібрали землю, звільнені з роботи робітники та ін. – їхній гнів росте. Одного дня вони «вибухнуть», подібно до бомби, і тоді китайській компартії (КПК) не уникнути лиха. Почнеться переворот влади. І цей день уже близько.

    Зараз Небо знищує КПК. Той час, коли «у будинках не буде людей», можливо, настане після того, як КПК буде знищено. Тому всі ті, хто «одного кольору» з КПК, будуть знищені першочергово, як сміття.

    Поміркуймо, ця одухотворена свиня ціною свого життя хотіла врятувати людей. Ті, хто залишиться, зрозуміють усе.

    Жень Баймін. Велика Епоха
  • Послідовниця Фалуньгун написала лист в Європарламент про перенесені нею тортури в китайській в’язниці (фото)

    Послідовниця Фалуньгун написала лист в Європарламент про перенесені нею тортури в китайській в’язниці (фото)

    Вийшовши з трудового табору, послідовниця Фалуньгун пані Чжан Ляньін написала листа членам Європарламенту. В листі вона описує тортури і знущання, перенесені нею під час ув’язнення.

    #img_left#Пані Чжан Ляньін, послідовниця Фалуньгун із Пекіна, раніше працювала офіційним представником Guangda Group Ltd і службовкою CPA. Її багато разів заарештовували і поміщали в центри затримання та трудові табори за те, що вона займається Фалуньгун.

    14 червня 2005 р. більше десяти поліцейських із поліцейської дільниці Сянхеюань м. Пекіна ввірвалися до її діму. Вони знову заарештували її та вдруге відправили до трудового табору. Під час ув’язнення в розподільному центрі та жіночому трудовому таборі її неодноразово катували. Приблизно дев’ять разів вона непритомніла від тортур.

    21 травня 2006 р. чоловік пані Чжан, Ню Цзіньпін, вичерпавши всі методи, такі як петиції та апеляції, які були відхилені, розповів про тортури, яким піддавали його дружину віце-президентові Європейського парламенту панові Едвардові Макміллану-Скотту. 13 грудня 2007 р. пані Чжан звільнили з трудового табору. Вона була дуже блідою і худою, на її тілі залишилися сліди від тортур.

    Нижче наведено текст листа, який написала Чжан Ляньін віце-президентові Європейського парламенту панові Едварду Макміллан-Скотту, а також її свідчення, представлені 26 листопада 2007 р. на слуханні в Європейському парламенті з проблем прав людини в Китаї:

    Шановний пане Едварде Макміллан-Скотт і члени Європейського парламенту!

    Мене звуть Чжан Ляньін. Я послідовниця Фалуньгун із материкового Китаю. Мій чоловік Ню Цзіньпін і ще один послідовник Фалуньгун Цао Дун (зараз перебувають у в’язниці), зустрілися з паном Макміллан-Скоттом у Пекіні 21 травня 2006 р. Вся побита, в синцях я була звільнена з пекінського трудового табору 13 грудня 2007 р.

    Завдяки спільним зусиллям пана Едварда Макміллан-Скотта і членів Європейського парламенту Цао Дун, мій чоловік і я були запрошені на слухання з проблем ситуації прав людини в Китаї, що проводиться Комісією прав людини в Європейському парламенті 26 листопада 2007 р. Але ми упустили цю рідкісну можливість розповісти про мій випадок перед Вашою Комісією через те, що на той час я була в ув’язненні в трудовому таборі. Через строгий контроль китайської компартії (КПК) над людьми, що живуть на материковому Китаї, позбавлення їх основних прав людини, а також унаслідок того, що КПК не хоче, щоб перед усім світом була викрита справжня ситуація переслідування практикуючих Фалуньгун, нам було дуже важко виїхати з Китаю, щоб відвідати цю важливу зустріч. Тому я хотіла б вибачитися перед паном Макміллан-Ськоттом і всіма членами Європейського парламенту.


    Сумний досвід, про який важко згадувати

    Мене піддавали переслідуванням протягом двох із половиною років. Багато департаментів уряду беруть участь у переслідуванні. Серед них «Офіс 610», департаменти поліції, місцевий уряд, центри ув’язнення, розподільні центри трудових таборів, трудові табори і госпіталі. У своїх діях вони практично ніколи не дотримуються встановлених законом правил. Коли заарештовували мене чи звільняли, вони ніколи не показували мені ніяких юридичних документів.

    #img_center_nostream#

    Протягом цих двох із половиною років переслідування мене піддавали таким видам тортур:

    Мене дев’ять разів душили до безпам’ятства. Жодного разу мене не відправляли в госпіталь для надання швидкої меддопомоги.

    П’ять разів мене катували так жорстоко, що я впадала в глибоку кому, і мене відправляли в пекінський госпіталь Женьхе і госпіталь Тяньтанхе при трудовому таборі.

    Одного дня мені ввели невідомі ліки, від чого я впала в кому, а потім у мене сильно погіршився зір. Мене також довго тримали під пекучим сонцем, поки я не непритомніла.

    У березні 2006 р. мене вкотре побили, і я знепритомніла. Медичне обстеження показало, що в обох півкулях мого мозку був широкий крововилив. З госпіталю Тяньхетан мене відправили до госпіталю Женьхе, де мене протягом десяти днів рятували в реанімації. Але офіційні особи трудового табору брехали, кажучи, що я сама завдала собі «пошкодження». Насправді в маленькій камері, де мене тримали, була встановлена відео камера, але вони не надали відео запис.

    Протягом кількох місяців мені вводили і примушували пити невідомі ліки. (Протягом двох років в’язниці я часто голодувала, протестуючи проти переслідування, і тому мене насильницький годували). В результаті у мене протягом тривалого періоду часу був розлад шлунку. За три місяці до звільнення кожен ранок, після обіду й увечері, мене силоміць годували невідомими ліками, від чого я втрачала контроль над кишечником. Мене били безліч разів, позбавляли сну і годували екскрементами.

    Під час насильницького годування мені неодноразово дуже ушкоджували рот і ніс, і я не могла дихати. Ті, хто мене мучив, кричали: «Ми замучимо тебе до смерті!»

    Протягом 50 днів, з 1 червня 2006 р. до 20 липня 2006 р., мені міцно зв’язали руки і ноги, а шию прив’язали мотузками до стільця, на голову періодично накидали щільну ковдру. У такому стані я перебувала кілька днів підряд. Я була вимушена випорожнюватися в штани.

    Протягом року мене тримали в маленькій камері, розміром 3 квадратних метра. Там було холодно і волого взимку, і жарко, задушливо і смердюче влітку. Там було багато комарів і мух. Протягом місяця вікна і двері були щільно зачинені, і жоден промінь світла не проникав усередину камери, тому я навіть не знала, який зараз час доби. Щодня охоронці виливали на ліжко, на підлогу і на мене воду. У туалеті, розташованому біля ліжка, було повно личинок різних комах, які були і на ліжку, від чого у мене гноїлася шкіра.

    Але насильницьке годування і тортури душінням не були найжахливішою часткою моїх страшних днів перебування в ув’язненні. Найнестерпніше і жахливіше, що залишилося в моїй пам’яті, і від чого я відчуваю холод, коли згадую про це, – це тортури, під час яких мені закривали ніс і рот на довгий час, знову і знову повторюючи це, поки я не втрачала контроль над своїм кишечником і сечовим міхуром. Вони використовували мокрий рушник, накриваючи ним мій рот і ніс, щоб я не могла дихати, а потім вони знімали рушник, потім знову закривали рот і ніс. Біль був таким сильним, що я відчувала, неначе я зараз вибухну. Я втрачала силу у всьому тілі, мої ноги німіли, й у мене починалося нетримання. Потім вони нелюдяно кричали: «Вона, нарешті, померла від задухи!» Після того, як поліцейський на прізвище Ван, який був відправлений до трудового табору з Бюро трудових таборів Пекіна, побачив на відео камері весь цей хворобливий для мене процес, він сміявся і питав мене: «Ну як, сподобалося?». Ті дні, які я провела там, були гірші за смерть.

    Далі буде

    За матеріалами сайту minghui.org

  • Китайські солдати знову відкрили вогонь по тибетцям

    Незважаючи на усесвітній протест і засудження кривавого придушення китайською владою тибетців, у неділю (6 квітня) солдати китайської компартії знову відкрили вогонь по тибетських демонстрантах у провінції Сичуань. У результаті 10 чоловік здобуло вогнепальні поранення, 5 важко поранено. Цю інформацію передало радіо Voice of Tibet Foundation 4 квітня.

    У блозі відомої тибетської письменниці Вей Се з’явилася інформація про те, що 6 квітня в монастирі Лінчао, розташованому в повіті Гордзе провінції Сичуань, ченці проводили щорічні збори. Місцева влада направила солдатів і поліцейських у цей монастир, щоб перешкодити проведенню цього великого буддійського заходу. В результаті більше тисячі ченців, місцевих жителів і студентів почала протестувати проти такого грубого втручання влади.

    Демонстрація протесту тривала з 12 до 17 години, протестувальники голосно викрикували «Хай живе Далай-лама», «Свободу Тибету», «Нам потрібна свобода», «Дозвольте Далай-ламі повернутися додому» та ін. Щоб придушити акцію протесту, солдати відкрили вогонь по демонстрантах, у результаті вогнепальні поранення здобуло 10 чоловік, із них 5 важко поранено, ще кілька чоловік пропали без вісті. На цей час зовсім немає ніякого зв’язку з цим районом.

    Є також інформація про те, що, побоюючись посилення хвилі протестів у повіті Гардзе, починаючи з минулого тижня, китайська компартія направляє туди додаткові загони солдатів. Практично всі місцеві готелі повністю зайняті солдатами. Співробітник одного з готелів сказав кореспондентові радіо «Вільна Азія»: «Наш готель повністю зайнятий солдатами. Вони перебуватимуть тут до вересня, поки не закінчиться Олімпіада».

    За повідомленням радіо «Вільна Азія», китайська влада повністю блокує всю інформацію про те, що відбувається в Тибеті та тибетських районах. «Правильною» вважається тільки інформація, передана агентством Сіньхуа (офіційне китайське ЗМІ), вся інша інформації вважається «незаконною».

    7 квітня тибетський уряд у вигнанні підтвердив, що кількість убитих у тибетських районах тибетців уже перевищила 150 чоловік.

    Версія китайською

  • Спайдервік: хроніки: Не читайте цю книгу (рецензія)

    Спайдервік: хроніки: Не читайте цю книгу (рецензія)

    #img_left_nostream#«Спайдервік: хроніки» ("Spiderwick Chronicles"), 2008

    Режисер: Марк Уотерс
    Автори сценарію: Девід Бернбаум, Холлі Блек, Кері Кіркпатрік
    Оператор: Калеб Дешанель
    Композитор: Джеймс Хорнер
    Продюсери: Стів Барнетт, Холлі Блек, Кері Кіркпатрік, Френк Маршалл В ролях: Фреді Хаймор, Сара Болджер, Нік Нолте, Мері-Луїза Паркер, Джоан Плоурайт, Сет Роген, Девід Стретерн та інші.


    Ось що таке пафос? Так відразу і не придумаєш. Щось глобальне і широке, те, що погано узгоджується з поняттям «міри» і «смаку», те, що явно занадто і явно надмірно. Не дуже зрозуміло. Тому скористаємося простішим визначенням: пафос – це те, що абсолютно відсутнє в казковій картині Марка Уотерса «Спайдервік: хроніки». Але, на жаль, це головна, і чи не єдина гідність фільму.

    В цілому, те, що Голлівуд останнім часом захопився адаптаціями літературних творів, це скажімо, непогано. Це навіть відмінно, тому що те, що роблять штатні сценаристи Голлівуду, давно вже не лізе ні в які кіноекрани. Єдиний осад, що залишився у глядачів після їхнього вдалого страйку, це жаль «а треба було просто звільнити».

    Тому, ще одна екранізації книги, а точніше напівкниги-напівкоміксу, написаного американським ілюстратором Тоні Дітерліцци на пару з письменницею Холлі Блек в 2003 році, це навіть добре. Тим більше, дитячого кіно ніколи багато не буває, вже краще казка, ніж чергова кров і бруд дорослого світу. Але в екранізації від Марка Уотерса є одна очевидна вада — «ще одна». Змахує на стрічку конвеєра.

    Отже, сімейство Грейс, у складі матері, яка пережила розлучення, досить дорослої дочки, яка захоплюється фехтуванням, і пари близнят середнього шкільного віку, у зв’язку з цим самим розлученням переїздять в будинок своєї тітоньки/двоюрідної бабусі, яка внаслідок душевного розладу  переселилася в заклад відповідного медичного профілю. Будинок і на перший погляд здається їм старим і малопривабливим. А вже під час знайомства з ним і зовсім стає ніяково: скрізь павутина, хаотично нагромаджені старі речі і дуже багато солі. Ще й речі почали пропадати. До чого б це? Та вже ні до чого хорошого, це точно.

    І вірно, варто  було одному з близнят забратися на горище, як він виявив там скриню, а в скрині — ні, не яйце із смертю Кощія, але річ теж, безумовно, загадкова — «Путівник по магічних світах». Та ще написаний їхнім прадідусем майже 80 років тому. Причому до книги прикладена записка «У жодному випадку цю книгу не читати». Є ще якийсь спосіб змусити читати 13-річного хлопчиська? Навряд чи.

    #img_right#Події, які послідували услід за цим, очікувані: виявляється, в будинку присутній справжнісінький домовик, який охороняє все житло, і що найбільш важливо — чарівну книгу, а в лісі навколо будинку живе безліч дивних істот, дружніх і не дуже. А оскільки знання – це сила, частина з цих істот, а саме компанія дурнуватих, але злобних гоблінів на чолі з могутнім огром мріє оволодіти чарівною книгою. А для цього їм треба знищити будинок і його мешканців. Ось і виходить — війна. Хай і чарівна і часто водевільна, але смертельно небезпечна.

    На жаль, багатообіцяюча зав’язка, і набір досить якісних спецефектів не вилилися в іскрометне видовище. Сюжетові катастрофічно не вистачає подій та інтриг. Творців підвело прагнення слідувати літературному оригіналу, хоча давно вже відомо: книги і фільми — речі дещо різні, те, що в книгах займає значний об’єм, у фільмі часто реалізується одним-двома планами. І навпаки, те, що в книзі виражено однією фразою — «виляючи і ухиляючись від ножів і ополоників, щур кинувся через кухню до виходу» — у фільмі може стати окремою вражаючою сценою. Що ми й бачили в «Рататуї». На жаль, у творців «Спайдервіка» до цього руки не дійшли. У них персонажі просто біжать, просто падають і дуже багато розмовляють. Без особливої дотепності.

    Звичайно, ставка творців фільму була рівно на одного живого персонажа, близнят Джареда і Саймона. Так, людини дві, а виконавець і образ, на жаль, один — улюбленцеві публіки «шоколадному» Фреді Хаймору не вдалося втілити в життя відразу двох героїв, що само собою зовсім не тривіальне акторське завдання. Втім, Хаймору взагалі не треба було нічого втілювати, оскільки образ хлопчика, що зіткнувся з чарівним світом, він реалізував недавно у Люка Безсонна в стрічці «Артур і мініпута». Вторинність ролі важко не відмітити, як втім, і загальну блідість всіх живих персонажів фільму. Навіть такий блискучий виконавець, як Нік Нолте, на жаль, не зміг зробити нічого з прописаним для нього персонажем — злобним огром. І, присягаюся магією, не його в тому провина.

    Зате комп’ютерні персонажі, на яких і тримається весь, скажімо так, рідкуватий сюжет, вельми симпатичні й про них хочеться сказати особливо. Творіння знаменитого художника по персонажах Дзжімма Хенсона, творця сміховинних ляльок «Маппет-шоу» і моторошнуватої краси персонажів «Лабіринту», теж начисто позбавлені якого-небудь пафосу. Вони не вражають як дивізії лиходіїв з «Володаря кілець», або живописні напівактори, напівмоделі «Беовульфа», але від них явно віє життям і теплом. Вони достатньо яскраві, наділені переконливими характерами і поведінкою, і всі суцільно без винятку кумедні.

    Кумедне також те, що творці фільму навмисно вирішили нікого не лякати. Не можна сказати, що казка про путівник Спайдервіка — це різдвяна історія з рюшечками і рожевими бантиками, розповідь про верблюдиків, які ділять яблучко, але проте, режисер свідомо дистанціювався від жанру фентезійного триллера. Прикольно, подекуди навіть смішно, але у жодному випадку не страшно. І це, мабуть, головна знахідка авторів — на цей фільм можна піти з найвразливішими дітьми. Ось тільки фантазії б творцям побільше.

    #img_left_nostream#Тому, що в цілому в сюжеті «Спайдервіка» ви не побачите нічого нового. Ніби все вже десь і було: чарівний атрибут, який всім до зарізу потрібний, когось норовлять зарізати, світ фантастичних істот, що знаходиться поряд зі світом реальних людей, чаклунства, польоти на грифонах і обов’язковий в цих випадках головний, найголовніший і більший лиходій. Все вже десь було, і що найнеприємніше, на екранах знайшло втілення зовсім недавно. «Міст в Терабітію», «Хроніки Нарнії», вже згадуваний мною «Артур і мініпута» — все це фільми-близнята. Зовсім як головні герої фільму — один хлопчик у двох персонажах. Варіації на одну й ту ж, нескінченну тему.

    Не впевнений, що на фільм чекає скажений успіх, картині явно не вистачає «перчинки», якоїсь яскравої індивідуальної особливості. І якщо вже говорити в термінах гастрономів, то у фіналі явний перебір із солодкими інгредієнтами. Утримуючись весь фільм від патетики і моралей, творці явно переборщили з цією справою під завісу. Звідси мораль: не насилуйте себе обмеженнями, якщо щось хочете, робіть це відразу. Щоб потім знати міру. А екранізація другого роману з серії «Спайдервіка», тим часом, вже анонсована.

    Отже, нікуди ми не подінемося, до зустрічі в кіно.

    Джерело:
    Кінокадр

  • Чи уявляєте ви собі «Фламінго»?

    Чи уявляєте ви собі «Фламінго»?

    Якщо ви шукаєте що-небудь для прикраси вашої домашньої або робочої обстановки, чом би вам не звернути увагу на дуже барвисту квітку фламінго, яка має форму серця.

    #img_left#Цю дивовижну глянсову квітку можна придбати в квіткових магазинах, але найчастіше люди люблять вирощувати її як кімнатна рослину. Вона ідеальна для прикраси будь-якої обстановки. Ця яскрава рослина квітне весь рік, вона не вимагає великого відходу, і добре приживається як в закритому приміщенні, так і на відкритому повітрі.

    Квітка фламінго або антуріум належить сімейству ароїдних (Araceae), які вперше з’явилися на вологому тропічному континенті Південної Америки. Більшість рослин фламінго імпортовані з Азії, де вони дуже популярні і доступні в різноманітті дивовижних забарвлень. Вони бувають глянцевочервоними, гібриднозеленими, рожевими, фіолетовими, рожево-ліловими і персиковими.

    Ці рослини дуже витривалі й чудово себе почувають на відкритому повітрі, але слід остерігатися лютих морозів і навіть надмірних холодів. Будучи тропічною рослиною, ці квіти віддають перевагу теплим вологим умовам і повинні знаходитися в тіні.

    За правильного догляду, ця рослина повинна почати цвітіння протягом перших шести місяців, і довговічні глянсові квіти у формі серця, що високо цінуються, варті ваших зусиль. Антуріуми ростуть порівняно поволі: близько 6-10 квіток на одній рослині за рік.

    Щоб стимулювати ріст більшої кількості прекрасних суцвіть, тримайте ваш антуріум у теплому місці і підгодовуйте кожного місяця спеціальними добривами. Підтримуйте грунт сирим, але добре відфільтрованим і просоченим повітрям. Регулярне видалення старих суцвіть і листя з основи стебла сприяє росту здоровіших суцвіть і листя. Щоб запобігти передчасному в’яненню і гниттю, упевніться, що ваша квітка фламінго отримує велику кількість світла, без прямих сонячних променів.

    Якщо ви віддаєте перевагу живим зрізаним квітам, то вибирайте букети без плям або сліз і регулярно обприскуйте їх, щоб підтримувати їх колір. Зірвані квіти можуть простояти, принаймні, два – три тижні, якщо їх періодично занурювати у воду кімнатної температури на 20 – 30 хвилин.

    Джен Лію. Велика Епоха
  • «Я літаю в повітрі, у мене просто немає слів»

    «Я літаю в повітрі, у мене просто немає слів»

    Берлін. Вразивши глядачів під час своєї прем’єри в берлінському Міжнародному центрі конгресів 15 березня, Китайська феєрія трупи «Шень Юнь» («Божественне мистецтво») завершилася вибухом овацій – глядачі, аплодуючи стоячи, три рази просили артистів вийти на сцену.

    #img_left#Мануела Інгонга, родом з Екваторіальної Гвінеї, співробітник посольства цієї країни в Берліні, відвідала Феєрію разом зі своєю колегою Людмилою Стефановою. Вони отримали квитки як подарунок під час китайського Нового року, і з нетерпінням чекали дня прем’єри.


    «Шоу просто фантастичне. Мені сподобалося абсолютно все. Особливо мені сподобався танець «Фортізія навесні». Кольори, їх співзвуччя з музикою танцю, рухами тіла. Я літаю в повітрі, просто немає слів», – зізналася Інгонга. Вона також розповіла про враження від номера «Жінка на Місяці»: «Той номер з місяцем, незважаючи на те, що він пов’язаний з вічним життям, так само як зв’язаний і з концертом, цей номер якимсь дивовижним чином пов’язаний з кожним із нас. «Жінка на Місяці» нагадала мені про мою рідну землю. Танець дуже красивий».

    Інгонга додала, що в Екваторіальній Гвінеї теж існує легенда, пов’язана з Місяцем. «Тут людина просить щось у Місяця. У легенді мого народу, Місяць звертається з проханням до жінки – насправді до дитини, оскільки у Місяця не може бути дітей. Місяць просить у жінки, що працює в полі, її дитину. У нас в країні вважають, що якщо придивитися до Місяця, то можна побачити жінку і дитину. Місяць вкрав у жінки дитину. Тому «Жінка на Місяці» нагадала про дім».

    Постановки з барабанами, Переможні барабани і Барабанщики при дворі Тан, теж нагадали Інгонзі про її дім. «Це теж частина нашої культури, адже ми багато граємо на барабанах. Під час гри на барабанах відчуваються потужність і сила – як африканка, я дуже глибоко це відчуваю».

    Олександр Хамрле. Велика Епоха

  • Куди поїхати на травневих?

    Куди поїхати на травневих?

    Наближаються травневі свята, а з ними і клопіт по вибору місця майбутнього відпочинку. До літньої відпустки ще далеко, а так хочеться хоч трохи розслабитися після холодної зими і відігрітися під першими промінчиками весняного сонця.

    #img_left#Вибір турів на травневі свята 2008 значно розширився і доповнився. З’явилися нові напрями, програми, додаткові авіарейси.

    Незважаючи на подорожчання путівок, лідируюче місце в Україні продовжує займати Туреччина, куди чартери почнуть літати щодня вже з середини квітня. Травневі свята – вважаються тут першим високим сезоном, тому ціни поповзуть вгору. Додамо до цього підвищення вартості на паливо і стрибок іноземної валюти, і отримаємо додаткових 20%.

    Гарячим напрямом для українських туристів як і раніше залишається Анталійське узбережжя, а також Кападокія, Сіде і Мармаріс. Вартість травневого туру на вісім днів у готель категорії 5* на Анталійське узбережжя складе від 730 USD на одну людину. У вартість включені переліт, харчування all inclusive, мешкання в готелі, трансфер аеропорт-готель-аеропорт і медична страховка.

    Ще одна країна, яка завойовує авторитет серед вітчизняних туристів, – це Греція. Острів Кріт – це одне з улюблених місць відпочинку українців. Тут можна не тільки насолодитися чистим морем і білосніжними пляжами, а й відвідати розвалини стародавніх міст, або вирушити в круїз по грецьких островах.

    Тур на травневі до Греції на 11 днів в готель категорії 3* коштуватиме від 685 EURO на людину. У вартість включається авіапереліт, мешкання в готелі, харчування (сніданок + вечеря), трансфер аеропорт-готель-аеропорт, а також послуги російськомовного гіда.

    Афіни – ще одне місто, в якому варто побувати під час травневого відпочинку. Тут пропонується обширна екскурсійна програма, з відвідинами монастирів, стародавніх міст, прогулянками на теплоході і масою інших розваг. Екскурсійний тур на 8 днів коштуватиме від 770 EURO на одну людину, і включить авіапереліт, мешкання в готелі, харчування, екскурсії за програмою і медичну страховку.

    Травневі тури до Єгипту продовжують користуватися популярністю. Хоча до літа цей напрям трохи зменшить обороти і передасть право лідерства Туреччині, але це не зробить Єгипет менш привабливим. Тут літо триває практично круглий рік, а температура Червоного моря не опускається нижче 20 градусів за Цельсієм.

    Дуже популярними є комбіновані тури, які включають не тільки відпочинок в готелі, але й екскурсії по місцевих і навіть зарубіжних визначних пам’ятках, наприклад, одноденні тури до Ізраїлю. Тур в Хургаду на 8 днів за програмою all inclusive коштує в середньому від 900 USD на одну людину. Сюди включено мешкання в п’ятизірковому готелі, харчування, авіапереліт, трансфер аеропорт-готель-аеропорт і медична страховка.

    Не варто забувати і про активний відпочинок, для якого ідеальним місцем, звичайно, вважається Європа. Сюди включається відразу декілька напрямів. Спочатку зупинимося на Угорщині, де провести травневий відпочинок буде цікаво і захоплююче. Програми тут дуже насичені, і включають відвідини декількох міст, купання в термальних водах, знайомство з культурою, історією і стилем життя угорців.

    Тур на вісім днів до Будапешта коштуватиме від 225 EURO на одну людину. У вартість включається проїзд потягом, мешкання в готелях, харчування (сніданки), супровід гіда і екскурсії за програмою.

    Ще одна країна, яка стане ідеальним мічцем для активного відпочинку на травневі, – це Чехія. Вона володіє унікальною властивістю чарувати будь-якого, хто хоч раз тут побував. Середньовічні романтичні замки, величні парки в своїй первозданній красі, прекрасні заповідники, таємничі печери – все це тут – в серці Європи.

    Шестиденний тур по Чесьих місцях обійдеться в 175 EURO на одну людину. У вартість буде включено переїзд на автобусі, мешкання в готелі, харчування (сніданки), супровід гіда, екскурсії за програмою і медична страховка.

    Поспішаєте! Адже до травневих залишився всього один місяць!

  • Тиждень моди L’Оreal у Торонто. Частина 5 (фотоогляд)

    Тиждень моди L’Оreal у Торонто. Частина 5 (фотоогляд)

    З 17 по 22 березня 2008 р. у Торонто пройшов L’Оreal Fashion Week (LFW), на якому були представлені модні колекції сезону "Осінь-зима 2008/2009".

    Пропонуємо вашій увазі фотоогляд колекції від KidRobot.

    #img_gallery#

  • Безлади в Лхасі почалися через провокацію Китаю – нові факти

    Безлади в Лхасі почалися через провокацію Китаю – нові факти

    З’явилися нові докази того, що китайський режим організував заворушення і насильство в Лхасі для дискредитації мирних протестів буддійських ченців.

    #img_left#Згідно із словами китайського перекладача Далай-лами, Нгавангу Нієндре, свідок повідомив, що китайський міліціонер у Лхасі переодягнувся у одяг тибетця та приєднався до протестувальників, тримаючи ніж у руці. Цей самий свідок також впізнав цю людину в репортажі Бі-Бі-Сі й на фотографіях новин, наданих Китаєм.

    Китаянка з Таїланду (яка побажала не називати свого імені) училася в Лхасі, коли проходили протести в березні. Оскільки один із її друзів – міліціонер, вона дуже часто провідувала його в місцевому відділенні міліції, а також знала інших тамтешніх міліціонерів.

    Після акцій протесту 14 березня, її та інших іноземців послали у відділення міліції, де вона бачила чоловіка з ножем у руці, коли він ішов із деякими арештованими тибетцями. Чоловік пізніше зняв одяг тибетського стилю і надів міліційну уніформу.

    Цю жінку з іншими іноземцями наступного дня відправили з Лхаси. Коли вона прибула до Індії через Непал, вона впізнала міліціонера, якого вона бачила в тибетському наряді в телевізійних новинах Бі-Бі-Сі та на фотографіях, які китайське посольство надало ЗМІ.

    Нгаванг Нієндра повідомив, що свідок була приголомшена, коли вона побачила міліціонера в новинах Бі-Бі-Сі. Вона тоді зрозуміла, що людина переодягнулася під тибетця, щоб підбурювати людей до заворушень.

    Свідок зв’язався з Тибетською організацією в Індії та розповіла ним, що вона бачила. На зборах 17 березня організація надала фотографію новин, спочатку надану китайським посольством в Індії, на якій міліціонер проявляв себе як тибетський повстанець.

    На «Сіньхуа» та інших китайськомовних веб-сайтах, підконтрольних китайському комуністичному режимові, після тих зборів, на яких свідок розповів про це, замаскований міліціонер на деякий час зник із фотографій. Недавно оригінальна фотографія «чоловіка з ножем» повернулася на ці веб-сайти.

    Нгаванг Нієндра сказав: «Фотографію з цією людиною китайське посольство відіслало в Бі-Бі-Сі та Радіо «Вільна Азія». Друга фотографія була відіслана пізніше. Вони ідентичні, але на другій фотографії цієї людини немає».

    «У телерепортажі ви можете побачити, що ця людина намагається завдати удару ножем іншим людям. Але в пізніших показах цих самих кадрів ви не знайдете тієї людини. Вони все запланували. Після того як люди порушили питання, цей відеозапис ніколи більше не транслювався по телебаченню».

    Інший доказ

    Те, що китайський режим провокував заворушення в Лхасі, недавно здобуло підтвердження з інших джерел. Це лиш один випадок із багатьох подібних такого роду обманів у послужному списку китайського режиму.

    Комуністична партія Китаю (КПК) не вперше підсилає міліціонерів, щоб ті брали участь під виглядом протестуючих у громадських протестах у Тибеті та підбурювали людей до заворушень. У своїх «Подіях У Лхасі 2-10 березня 1989 року», китайський журналіст Тан Дасянь розкрив, як КПК організувала заворушення, щоб придушити протести в Тибеті 1989 року.

    Відповідно до статті, «Вдосвіта 5 березня озброєна міліція в Тибеті отримала план дій від головнокомандувача штаб-квартири озброєної міліції, пана Лі Ліаньсю. …300 чоловік мали були переодягнутися в звичайних громадян і тибетських ченців, вийшовши на Восьмикутну вулицю та інші ділянки повстання в Лхасі.

    «Спаліть Священну Пагоду на північному сході храму Дачжао. Розгроміть рисовий магазин у бізнес-районі, підбурюйте громадян грабувати рис та їжу, нападіть на торгівельну компанію «Тибет-Ганьсу». Заохочуйте людей грабувати продуктові магазина, але тільки в дозволених місцях».

    Згідно зі словами коментатора, пана Ченя Покуна, «у протесті цього року, сцена повстання була вельми схожою на ту, що сталася в 1989 році. Група молодих людей двадцяти років діяла добре організованим способом. Вони спочатку викрикували гасла, потім палили деякі машини біля монастиря Рамоче, а потім уривалися в сусідні магазини і грабували їх, і в кінці спалили велику кількість магазинів.

    «Дії здавалися добре спланованими та скоординованими, і проводилися вміло. На перехресті біля монастиря Рамоче хтось заздалегідь підготував багато каменів однакового розміру. Кожен важив кілька кілограмів. Ці камені дивним чином уникнули уваги численних міліціонерів і агентів у штатському, які наповнили місто».

    Доповідь того, що трапилося цього року, яку надав пан Чень, підтверджена Британським агентством розслідувань на основі високих технологій штабу квартири зв’язку Уряду, чиї супутники помітили, що китайські міліціонери підбурюють до бунтів у Лхасі, згідно з повідомленням бюлетеня G2.

    Ці доповіді також допомагають зрозуміти сенс аспектів, які спантеличують, репортажу 14 березня в «Нью-Йорк Таймс» із сцени вулиць Лхаси

    Згідно з «Нью-Йорк Таймс», «Іноземці та жителі Лхаси, які засвідчили погроми, були приголомшені побаченим і тим, чому цього не бачить міліція. Бунтівні міліціонери втекли на початку сутичок, і потім їх ніде не було видно».

    Один чернець передав телефоном, що інші ченці повідомили, як кілька офіцерів більше цікавилися відеозйомкою погромів, ніж їхнім припиненням. «Вони тільки спостерігали», – сказав чернець. «Вони намагалися знімати відео і користувалися фотоапаратами, щоб зробити кілька фотографій», – пише Нью-Йорк Таймс».

    Публікація агентством «Сіньхуа» фотографії «людини з ножем» і її розповсюдження китайським посольством, як повідомляє перекладач Далай-лами, збігається із спостереженнями цього ченця.

    Тим часом тибетці й далі стверджують, що китайський режим надавав світові неправдиву інформацію про те, що трапилося під час протестів у Лхасі.

    30 молодих ченців увірвалося на прес-конференцію для іноземних журналістів після протестів, що проводилася в четвер китайським режимом у Храмі Джокнанг у Лхасі. Згідно з повідомленням репортера USA Today Каллума Мак Леода (як повідомляє агентство «Рейтерс»), молоді ченці кричали, «Не вірте їм. Вони одурюю вас. Вони кажуть брехню».

    Цінь Юе, Ці Юе. Радіо Голос Надії