Blog

Китай. Колишній чиновник відділу співробітництва канцелярії зовнішньої торгівлі та економіки КНР, Чжан Іцзе розповіла про те, які репресії і тортури зазнала в Китаї за те, що не відмовилася від своєї віри у вчення Фалуньгун.

#img_left#Дізнавшись про те, як випускниця університету «Цінхуа» Лю Чжімей не відмовилася від своїх переконань, і за це її тортурами довели до божевілля в китайській в’язниці, Чжан Іцзе сказала, що пережила теж саме.

У 80-х роках Чжан та її чоловіка направили працювати в китайське посольство в Румунії. Вони були дипломатами. У 90-х роках подружжя повернулося в Китай і Чжан зайняла посаду голови відділу співробітництва управління зовнішньої торгівлі та економіки. У 1995 році вона почала займатися духовною практикою Фалуньгун. З початком репресій послідовників цієї практики з боку комуністичного режиму в 1999 році, Чжан заарештовували сім разів. Після чого при міжнародній підтримці їй вдалося виїхати з КНР і приїхати до Нью-Йорку, де вона і проживає в даний час.

Чжан розповіла про перенесені нею в Китаї репресії нашому кореспондентові.

«Зло, яке неможливо описати людською мовою»

Після того, як в липні 1999 року тодішній генсек компартії КНР Цзян Цземінь почав всебічне придушення Фалуньгун, Чжан, яка організувала у себе в канцелярії пункт практики і навчала вправам Фалуньгун колег, стала головним об’єктом «перетворення».

Протягом восьми місяців за допомогою тиску і погроз на роботі, її намагалися змусити відмовитися від практики. Після цього, оскільки вона відмовилася «перевиховуватися», її виключили з партії, звільнили із займаної посади і позбавили всіх привілеїв держслужбовця.

У червні 2001 року Чжан засудили до 1,5 років ув’язнення і відправили в пекінський виправний табір. Після закінчення терміну ув’язнення, через її тверді переконання, їй додали ще 10 місяців табору.

«Щоб змусити мене "перетворитися", вони часто ув’язнювали мене в одиночну камеру, морили голодом і робили ін’єкції якихось ліків. – Розповідає Чжан – Одного разу мене катували 42 доби поспіль. Мені кілька днів не давали спати, як тільки я закривала очі, вони сильно били мене по голові кийками. Від побиття на моєму тілі у не було жодного живого місця. Голова була вся в синіх і смугах, волосся майже всі посивіли! Зуби вешталися і, здавалося, що вони ось-ось випадуть. Після цих катувань я 17 днів не могла вставати з ліжка».

«Оскільки мій чоловік у той час все ще обіймав посаду високого чиновника, вони [співробітники табору] випробували на мені все, крім двох видів тортур, які застосовують практично до всіх ув’язнених послідовників Фалуньгун: по-перше, вони не били мене електричними палицями, тому що після цього залишаються шрами і рубці; по-друге, вони не наважилися вставляти мені в статеві органи чотири зубні щітки, пов’язані разом ворсинками назовні. – Продовжує розповідати Чжан. – Таке небувале зло, такі жорстокі фізичні катування і приниження, а також сильний психологічний тиск, все це дуже важко описати людською мовою!»

На думку Чжан, ті, хто піддався «перетворенню» хоч навіть тимчасово і позбавилися від мук і болю, але ще більш сильний біль залишився у них в душі.

«Людина, яка одного разу дізналася про справжні принципи, якщо під тиском відмовилася від своєї віри, то надія і основа її життя будуть знищені», – пояснила вона.

Свідоцтво застосування лікарських препаратів для тортур

«Пам’ятаю, колись давно я дивилась японський фільм, в якому людям вводили якісь препарати, після яких вони повністю слухалися команд інших. Наприклад їм казали йти вперед і вони йшли, навіть якщо попереду обрив … Але я не могла тоді і подумати, що компартія, яка називає себе "великою, світлою і правильною" використовує подібні методи до віруючих людей!»

Далі Чжан розповіла про те, як під час її ув’язнення у виправному таборі в Пекіні, коли вона оголосила голодування на знак протесту проти репресій, її відправили в психіатричну клініку.

«Кілька міцних чоловіків туго прив’язали мої руки і ноги до ліжка і зробили мені ін’єкцію якихось ліків. Після цього я втратила контроль над своєю свідомістю. Я перебувала в стані прострації, навіть не було сил говорити», – згадує Чжан.

Звернення до доброї сторони людей

Коли Чжан звільнили з табору, вона ледве ходила, все її тіло боліло, вона майже повністю втратила зір, у неї були порушення пам’яті, а мова була повільною і переривчастою. Тільки після тривалого періоду практики Фалуньгун їй вдалося відновити здоров’я.

Фалуньгун почав поширюватися в Китаї в 1992 році. До початку репресій число його послідовників досягло 100 млн людей.

«У ті роки серед працівників центрального Уряду, Держради, МЗС, міністерства культури, освіти, внутрішніх справ, а також у різних університетах було безліч практикуючих Фалуньгун. Наприклад, в пекінському університеті "Цінхуа" близько тисячі викладачів і студентів займалися цією практикою. У МЗС я знала чотирьох начальників відділів, які практикували Фалуньгун», – розповідає Чжан.

«Така хороша практика, яка приносить суспільству і державі тільки користь, в даний час вже більше 10 років переслідується комуністичним режимом [у Китаї]. Хіба це не шанс для людей розбудити свою совість і розпізнати праведне і зле?», – завершуючи свою розповідь, запитала пані Чжан.