Blog

Заява про самоспалення (у Китаї) – фікція? Будівельники стверджують, що вони цього не бачили

#img_left_nostream#ПЕКІН – Тоді як державна преса опублікувала коротку замітку, в якій стверджується, що послідовники Фалуньгун підпалили себе – робітники з місця події на вулиці Наньчан в Пекіні говорять, що вони нічого подібного не бачили. Активісти з прав людини в Пекіні заявили, що дуже маловірогідно, щоб послідовники Фалуньгун зробили щось подібне.

Подія дуже схожа на широко висвітлений в пресі і надалі спростований інцидент самоспалення, що нібито відбувся в січні 2001года на площі Тянь-Ань-Мень. Державні ЗМІ спочатку повідомили, що послідовники Фалуньгун підпалили себе. Проте, ретельний перегляд репортажу про інцидент привів аналітиків до висновку, що це було інсценування, і що одна жінка померла від удару поліцейського важким предметом, а не від опіків; і що ці люди зовсім не були послідовниками Фалуньгун.

Стаття "Вчора жінка спалила себе на вулиці Наньчан" говорить: "Вчора, близько 9:00 вечора, на південно-східному кінці вулиці Наньчан жінка підпалила себе. Коли про це дізнався поліцейський, він кинувся рятувати її життя. Жінку терміново відправили до лікарні, але врятувати її так і не вдалося, вона померла в лікарні. За доказами з місця інциденту і попереднім розслідуванням, а також за повідомленнями місцевих жителів – жінка була послідовницею Фалуньгун Лі Сяоїн з міста Шицзячжуань, провінції Хебей. Відповідні розслідування все ще тривають".

Вулиця Наньчан – 5 метрів завширшки з дуже небагатьма пішоходами. Тільки автобус 5-го маршруту проїжджає цією вулицею. Пройшовши 200-300 метрів вперед, виходиш на площу Тянь-Ань-Мень, ще через 500-600 метрів – до Брами Сіньхуа Чжуннанхай – головної будівлі Комуністичної партії Китаю (КПК).

У південній частині вулиці Наньчан на десятки метрів розгорнені будівельні роботи і останнім часом там постійно працювали робітники. Коли декількох з них запитали, чи чули вони про недавнє самоспалення в цьому районі, всі вони відповіли: "Ні".

Чому не на площі Тянь-Ань-Мень?

У Пекіні існує досить велика мандрівна спільнота, що складається з людей, які приїхали в столицю, щоб апелювати проти несправедливих дій, застосованих до них. Згідно думок людей, що приїхали для апеляції, здійснювати самоспалення в не дуже людному місці – не зовсім логічно. Якби жінка, яка нібито себе підпалила, пройшла трохи далі, то опинилася б на місці, яке привертає світову увагу. Чом би не протестувати проти якоїсь заподіяної до неї несправедливості в тому місці?

Нещодавно стали з’являтися повідомлення про самоспалення на площі Тянь-Ань-Мень. 2-го листопада четверо з провінції Цзянсу облили себе бензином і підпалили. Їх забрали в місцеве відділяння поліції.

3-го листопада приводом для демонстрації численної кількості людей і їх походу до Брами Сіньхуа стала смерть колишнього китайського президента Жун Іженя. Внаслідок цього, в районі площі Тянь-Ань-Мень, зібралося безліч поліцейських. Зі слів одного з них, всіх поліцейських з Управління Державної Безпеки округу Сичен відправили чергувати на площу Тянь-Ань-Мень. Цей поліцейський також повідомив, що в районі Сичен мало бути місце самопідпалу, але деталі не відомі.

Пекінський активіст з прав людини, чиє ім’я тримається у секреті, щоб захистити його або її від репресій, сказав: "Тепер, коли погода стала холодніша, людям ніде жити і нічого їсти. Багатьох з них довела до самоспалення держава. Але послідовники Фалуньгун ніколи не вдадуться до самогубства. Вони винесли так багато мук, і не дивлячись на це, все ж таки продовжують жити і пропонувати допомогу іншим – хіба можуть вони підпалити себе?"

У той час, коли готувалася ця стаття, репортеру не вдалося зв’язатися з пекінською газетою "Дейлі Ньюс" або з відділянням поліції Фую, щоб одержати інформацію по справі інциденту самоспалення.

Нова хвиля репресій

Інтернет-автор Оуян Фей підкреслив в своїй статті на вебсайті Мінхуей, що за повідомленням про цей випадок "самоспалення" стоїть вельми явний намір КПК – вона бажає впровадити нову хвилю репресій.

У статті відмічено, що в 2005році Цзен Цинхун і Ло Гань почали новий етап масових арештів послідовників Фалуньгун. Повідомлення про смерть в результаті жорстокого поводження продовжували рости, і багато надзвичайно серйозних випадків тортур були оприлюднені.

Так, пані Гао Жунжун з Шеньяна, яка практикує Фалуньгун, була по-звірячому скалічена після тривалих ударів електричними палицями, внаслідок чого померла. Поліція з трудового табору Масаньцзя використовувала струм електричних палиць, щоб серйозно покалічити груди Ван Юйцзе.

Репресії, що загострюються, задають тон повідомленню від 3-го листопада 2005 року про самоспалення жінки на вулиці Наньчан, опублікованому в підконтрольній КПК газеті. Не дивлячись на те, що в повідомленні стверджувалося, що ведеться розслідування – негайно було заявлено, що жінка, яка підпалила себе, є послідовницею Фалуньгун.

У статті пана Фей також наголошується, що на початку 2001 року Цзянь Цземінь, Цзен Цинхун і Ло Гань інсценували інцидент "самоспалення" послідовників Фалуньгун на площі Тянь-Ань-Мень. При сповільненому перегляді відеозапису, показаному на державному телебаченні, стає очевидним, що пані Лю Чаньлін, яка за заявою нібито померла в результаті самоспалення, був завданий удар тупим предметом одним з поліцейських на місці події. Не дивлячись на ряд "спеціальних інтерв’ю", що пізніше транслюються КПК, щоб виправити помилку, КПК ніколи не наважилася спростувати той факт, що Лю була забита до смерті.

Чжао Цзифа. Велика Епоха

19 May 2011
Кисень у стародавній атмосфері: «залізний» доказ поставлено під сумнів

Вважається, що приблизно 2,7 мільярда років ціанобактерії, що жили в океані, навчилися здобувати кисень з води і сонячного світла, а через ще приблизно 300-400 мільйонів років кисень почав накопичуватися в земній атмосфері. Проте, результати недавнього дослідження, можливо, примусять переглянути цю гіпотезу.

#img_right#Гіпотеза про появу кисню в атмосфері заснована, перш за все, на вивченні мінеральних відкладень, відомих як полосні залізорудні формації, ПЗФ (у них чергуються шари – смужки – окису заліза і кварця). Передбачається, що шари окису заліза в цих стародавніх формаціях не могли з’явитися інакше як в результаті взаємодії заліза з киснем, що вироблявся ціанобактеріями. Цим же пояснюється і розрив між появою ціанобактерій і помітним накопиченням кисню в атмосфері: кисень, що вироблявся за допомогою фотосинтезу ціанобактеріями, потрапивши в атмосферу, миттєво вступав у реакцію з розчиненим в океані залізом. Зрештою, на дні океанів утворилися величезні поклади гематитів (Fe2О3) і магнетитів (Fe3О4).

Проте деякі вчені закликають не незважати й на іншу можливість походження ПЗФ. У 90-і роки минулого століття німецькі дослідники виявили, що пурпурні бактерії – мікроорганізми, що з’явилися ще раніше, ніж ціанобактерії, – здатні окислювати залізо без участі кисню (в процесі анаеробного фотосинтезу, використовуваного ними для отримання енергії зі світла і двоокису вуглецю). А якщо так, то виходить, що шари окису заліза в ПЗФ вже не можуть виступати як надійний доказ наявності в стародавній атмосфері кисню.

Нещодавні досліди, проведені фахівцями з Каліфорнійського технологічного інституту, німецького Університету Тюбінгена і канадського Університету Альберти, підтвердили той факт, що шари окису заліза в ПЗФ насправді могли з’являтися в результаті діяльності пурпурних бактерій. Клавдія Паськуеро (Claudia Pasquero) з Каліфорнійського інституту визначила навіть товщину шару пурпурних бактерій, який був би необхідний для повного окису частинок заліза. Її розрахунки показали, що вона повинна складати близько 17 метрів (зараз шари бактерій такої товщини можна знайти, наприклад, у Чорному морі).

«Суть питання в тому, як саме утворилися ПЗФ, – говорить Діана Ньюман (Dianne Newman) з Каліфорнійського інституту. – Вважається, що ПЗФ відображають історію появи кисню на Землі, але це може бути справедливо по відношенню не до всіх з них».

Як передають «Елементи», зараз вчені зайняті пошуком біомаркерів, які дозволили б надійно розрізняти ПЗФ, що з’явилися під впливом різних типів бактерій, йдеться в прес-релізі Каліфорнійського інституту.

19 May 2011
Фаст-Фуд страшніше за наркотики

#img_left_nostream#Надмірне вживання жирів і цукру, які містяться в чіпсах, гамбургерах і кока-колі, веде до хімічної залежності, подібно наркотичної.

Постійне харчування на швидку руку в ресторанах швидкого приготування перетворюється в таку саму хворобливу залежність, як паління або вживання наркотиків. До такого висновку прийшли британські вчені, які опубліковали свою доповід у Лондоні.

Дослідники одностайно стверджують, що надмірне вживання жирів і цукру, які містяться у звичайних "гамбургерах" і картоплі-фрі, приводить до зміни хімічних процесів у мозку людини, що найчастіше відбувається при кокаїновій або героїновій залежності.

Автори доповіді підкреслюють, що більшість людей з величезними труднощами повертаються до правильного харчування, при цьому вони найчастіше потребують поради дієтолога, намагаючись позбутися зайвих кілограмів.

Вчені відзначають, що особливу небезпеку фаст-фуди становлять для дітей у період активного росту. Зловживання "макдональдсами" і іншими ресторанами швидкого приготування гарантує дитині проблеми із зайвою вагою й сердечно- судинною системою вже в 30 років.

У середньому для повноцінного харчування дорослій людині потрібно близько 2300 калорій на день, тоді як традиційний обід у ресторані швидкого обслуговування вже перевищує цю норму. На думку дослідників, головна проблема полягає в тому, що подібне харчування порушує баланс гормонів, які відповідають за відчуття ситості. Тому багато людей можуть тоннами з’їдати булки з котлетами, запиваючи солодкою колою, і відчувати при цьому постійний голод.

"Більшість ресторанів швидкого харчування продає свою продукцію без яких-небудь попереджень про її походження, про те, які в ній містяться хімічні елементи, – стверджує один із вчених. – Їхні власники знають, що публікація правди різко знизить продаж".

Джерело: fashionlook.ru

19 May 2011
У Йємені знайдені руїни одного з семи ‘Чудес світу’

#img_left_nostream#Американські археологи оголосили, що знайшли в Йємені одне з "чудес світу" старовини. Дослідник із США Мадлен Філіпс заявила журналістам у неділю в Сані про відкриття руїн храму біля палацу біблейської цариці Савської в Марібе (на північ від Сани). За її словами, знайдені колони, численні малюнки і предмети віком 3 тисячі років.

Філіпс вказала, що наступного року почнуться реставраційні роботи, що дозволять відновити храм, в якому молилися стародавні сабейці.

В античні часи налічувалося сім "чудес світу", з яких збереглося тільки одне, – Великі піраміди в Гізі в Єгипті.

За легендою, за часів царювання Балкіс, відомої нам під ім’ям цариці Савської, Йємен був багатющою країною світу – Сабейським царством. Він описувався як чарівна країна, де пісок дорожчий за золото, де ростуть дерева з райського саду, а люди не знають війни. Від колишньої розкоші в Йємені залишилися лише тисячолітні руїни і легенди про велику правительку, яка за мудрістю дорівнює царю Соломону. За переказами, нащадки царя Соломона і цариці Савської заснували ефіопську єврейську спільноту; вони ж – за деякими раввінськими традиціями – хранителі ковчега Заповіту, який був втрачений після руйнування Першого Храму вавілонянами.

Палац, в якому в 1000-950 роках до Р.Х. жила легендарна цариця, є головним туристичним об’єктом Йємену. Тут буде відкрито музей, присвячений історії Сабейського царства. За словами фахівців, що працюють над реалізацією цього проекту, палац цариці Савської – перлина світової культури, гідна того, щоб її побачив весь світ. Про це повідомляє РІА "Новини".

19 May 2011
Фоторепортаж: У Берліні чекали Ху!

У четвер і п’ятницю Берлін приймає китайську делегацію на чолі з головою компартії Китаю Ху Цзінтао. У ці дні заплановані зустрічі з політичних і економічних питань з лідерами Німеччини, після чого делегація заїде в Дюссельдорф і далі попрямує в Іспанію.

#img_left#У цей час від історичного місця “Чекпоїнт Чарлі” близько тисячі чоловік під пісні китайською "Виходь з комуністичної партії", скандуючи "Ні КПК", "Свобода Китаю від комунізму", розмахуючи різнобарвними прапорами під гуркіт барабанів йдуть через центр Берліна до Китайського посольства.

У друкованих матеріалах, що роздають учасники ходи, докладно описана історія вбивств китайської компартії, котрі вона зробила і продовжує робити по відношенню до свого народу. Чекпоїнт Чарлі вважають місцем, що належить усьому світу, тому що тут ирішувалася світова історія і тут відкрито пам’ятник тим, хто віддавав життя, намагаючись знайти волю.

У Німеччині – країні, що подолала поділ нації стіною й ідеологією, люди добре розуміють загрозу від тоталітарних систем правління. У центрі Берліна в ході вільно майоріють прапори Тайваню і прихильників незалежності Тибету, гасла про підтримку більше 5 мільйонів чоловік, що вийшли з компартії, звертання зупинити придушення послідовників Фалуньгун.

Подібні вираження своєї думки є частиною життя у вільних країнах, але як ми пам’ятаємо з подій у 1989 році в Пекіні на площі Тянь-ань-мень, кожне вираження своєї думки в Китаї чи звернення до уряду, можливо, закінчиться для мирних демонстрантів жорстоким придушенням і смертю.

Чого так бояться лідери компартії Китаю, що хочуть приховати від людей і світового співтовариства?

У світі за жорстокі переслідування й убивства багатьох людей треба постати перед правосуддям.

Злочини не зійдуть з рук навіть найбільш високим посадовцям Китаю, і як би вони не намагалися їх ховати, факти і докази їхніх незаконних дій усе більше розкриваються для людей і зазнають осуду.

#img_gallery#

19 May 2011
Фоторепортаж: у Новій Зеландії проходить Чемпіонат світу з перегонів із пригодами

Сорок шість груп із сорока країн, кожна з яких складається із чотирьох атлетів, будуть подорожувати 428 км пішки, на човні, плоту та гірських мотоциклах більш ніж п’ять безперервних днів.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

19 May 2011
Вчені знайшли рештки крокодила з головою динозавра

#img_left_nostream#У регіоні, що географічно включає сучасну Аргентину, 135 мільйонів років тому в Юрський період жили крокодили з головою динозавра і хвостом, як у риб. Такого висновку дійшли палеонтологи, які ще в 1996 році знайшли в Аргентині скам’янілі рештки чудовиська – череп і частини хребта.

На основі знайдених скам’янілостей аргентинські вчені на чолі з Зульмой Гампаріні з університету ла Плата (Zulma Gasparіnі of Argentіna’s La Plata Unіversіty) склали комп’ютерний "портрет" чудовиська. Зображення з’явилося на цьому тижні в онлайновій службі журналу "Scіence".

Опис проливає світло на хижих тварин, що панували в ті доісторичні часи на просторах океану й у прибережних болотних зонах.

У крокодила не подовжена, як у нинішніх представників крокодилячого сімейства, голова, а – вкорочена з високою мордою, більш властивою динозаврам. Тулубу його надавали руху перетинчасті кінцівки замість лап і риб’ячий хвіст.

Це тварина, підкреслив Дієго Пол (Dіego Pol), співавтор наукової праці разом з аргентинськими колегами з державного університету штату Огайо в США (The Ohіo State Unіversіty), являє собою "найбільш дивного представника морського крокодила з усіх відомих дотепер науці".

З огляду на подібність з казковим персонажем японського епосу "страшилок" "Годзиллою", палеонтологи охрестили сенсаційну знахідку тим же прізвиськом.

Правда, досі невідомій тварині дали й цілком наукову назву Dakosaurus andіnіensіs, привласнену за аналогією з виявленим раніше європейським крокодилом. Той також жив у Юрський період, але в Європі, і мав деякі подібні до "Годзилли" характеристики. повідомило РІА "Новини".

Морський, або соленоводний крокодил "Годзилла" у період свого розквіту досягав чотирьох метрів у довжину. Знаряддя убивства – страшну пащу оснащували 13 гострих зубів, що дуже нагадували бойове оснащення тих же динозаврів.

19 May 2011
Кліматична тривога

Не варто більше просто обговорювати кліматичні зміни. Настав час діяти, і якогомога скоріше. Людство робить все для власного знищення: живе тільки для споживання, проявляє зневагу до природних ресурсів і навколишнього середовища, у якій власне й живе.

#img_left#26 жовтня в Палаці конгресів у Монреалі відбулася конференція по темі «Кліматична тривога». Серед учасників були видатні вчені Юбер Рівес і Девід Судзукі.

Ця конференція об’єднала 3400 активістів таких природоохоронних організацій, як Епітерр, Грінпіс і різних регіональних рад по охороні навколишнього середовища. Вона проходила напередодні Конференції ООН по кліматичних змінах, наміченої на період з 28 листопада по 9 грудня ц.р. у Монреалі.

Відомий астрофізик і популяризатор науки Юбер Рівес, після десяти років вивчення змін клімату, так і не зміг знайти загальної мови з аудиторією по оцінці феноменів, пов’язаних з парниковим ефектом і змінами клімату. Наукове співтовариство прийшло до однакового розуміння причин зміни клімату, але тепер необхідно продовжити роботи, щоб врахувати й інші зміни в погоді за останні 600 тисяч років в історії нашої планети.

Розглянувши історію нашої планети, Ю.Рівес відзначає п’ять великих катастроф, які відібрали життя майже 50% її біоорганізмів. Зокрема, останнє п’яте руйнування відбулося з вини метеорита, що впав на Землю. Це призвело до загибелі всіх динозаврів. На думку Ю.Рівеса, ми переживаємо 6-й руйнівний період, вперше за історію Землі він викликаний антропогенними факторами, тобто діяльністю людини, яка існує 150 тис. років.

Ю. Рівес порушує питання так: « Чи виживе людство? Чи продовжиться життя на Землі?» Він допускає, що кінець цього періоду масованого знищення розмаїтості життів приведе або до загибелі людини, або ж до найглибших змін у взаєминах людини й природи.

Девід Судзукі, відомий вчений і засновник Фонду свого ім’я стверджує, що прийшов час переглянути закони існування сучасного суспільства й запропонувати рішення по оздоровленню жалюгідного стану навколишнього середовища Землі. «Вже досить просто вивчати й досліджувати. Час – діяти», – закликає пан Судзукі. Він бачить корінь проблеми у величезному споживанні й самому способі життя населення індустріальних країн. «Сьогодні кожна людина повинна взяти на себе відповідальність за охорону середовища, контролювати кожну свою дію», – продовжує Д.Судзукі.

В цей же час лобі з великих вугле- і нафтовидобувних компаній бажало переконати публіку й представників урядів у технічній можливості зменшити кількість викиду вуглекислого газу в атмосферу без зміни структури промисловості й способу життя громадян. Були представлені чотири можливих шляхи: поховання вуглекислого газу в гірських порожнинах, звідки витягнуте вугілля; зберігання вуглекислого газу під водою; масові лісопосадки; збільшення водної рослинності, яке завдяки фотосинтезу, використовує вуглекислий газ і перетворює його в кисень.

В 2003 році було проведено дослідження й проведене випробування зберігання вуглекислого газу в підземних порожнинах і під водою. У цій роботі брали участь вчені країн-членів Міждержавної групи ООН по вивченню еволюції клімату.

Результати досліджень показують, що значна кількість вуглекислого газу може вже до 2100 року бути схована в порожнинах земної кори й під водою при помірних економічних витратах. Кількість газу вимірюється в цифрах від 22 до 2200 млрд. тонн. Тобто від 15 до 55% викидів вуглекислого газу в нинішньому сторіччі може бути вилучене з атмосфери завдяки цим технічним методам.

Вуглекислий газ важко піддається збору, це можливо тільки при його великій концентрації, наприклад, на теплостанціях або на підприємствах важкої промисловості. Його можна вбирати спеціальною технікою на виході з димарів, конденсувати й відправляти на зберігання в глибини Землі або в підводні сховища. На сьогоднішній день наслідки впливу газу на навколишнє середовище ще мало відомі й вимагають поглибленого вивчання. Що ж стосується зберігання газу в підземних розробках, є ризик його витоку в атмосферу, отруєння й загибелі навколишньої флори й фауни. При зберіганні концентрованого газу під водою, це може спричинити занадто сильне окислення середовища, що зробить підводне життя в цих місцях неможливим.

Вартість цих робіт сьогодні важко уявити, але у випадку схвалення технічного проекту міжнародним співтовариством, великі вугле- і нафтовидобувні компанії й промислові підприємства могли б піти на зменшення видобутку викопного палива й розвитку поновлюваної енергетики, розуміючи, що від цього залежить скорочення виробництва вуглекислого газу.

Як урок, пригадується історія з пестицидами на межі століть. Тоді говорили про зелену революцію, у зв’язку з тим, що вчені дозволили виробникам сільгосппродукції миттєво потроїти виробництво. Однак сьогодні проблеми забруднення середовища, погіршення здоров’я людини й екосистеми багато в чому викликані саме пестицидами.

Сьогодні, коли прийшла пора важливих рішень із проблем кліматичних змін, два провідні канадських вчених Д.Судзукі і Ю.Рівес закликають населення й тих, хто приймає політичні рішення, звернути особливу увагу на необхідність значного скорочення й на довгий строк виробництва газу з парниковим ефектом. Вони хочуть, щоб люди ясно усвідомили, що якщо намагатися не бачити існуючу реальність, то не вдасться перемогти погрозу кліматичних змін.

Ерік Сомюр. Велика Епоха

19 May 2011
Фоторепортаж: Міс Всесвіту 2005 приймає учать у компанії по боротьбі зі СНІДом в Індії

Нью-Дейлі, Індія. 14 листопада Міс Всесвіту Наталі Глєбова прибула до Індії в рамках Туру розуміння СНІДу. До 26 листопада вона відвідає індійські міста Мумбай, Ченай, Бангалора, Хайдарабада та Коті.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

19 May 2011
Вундеркінд

#img_right#Одним з видатних композиторів усіх часів і народів, а також безперечних вундеркіндів був Вольфганг Амадей Моцарт. Його життя було повне геніальних творів, неповторної і віртуозної гри на різних музичних інструментах, цікавих історій, цікавих і складних ситуацій, з яких музикант, ще будучи зовсім юним, з блиском виходив. Про дотепність і геніальність музиканта свідчать коротенькі цікаві історії з його життя.

Ще в чотирилітньому віці (Вольфганг ріс у сім’ї музиканта) він написав складний клавір для фортепіано. Батько, бачачи, що його малюк щось захоплено дряпає пером на папері, вмочуючи в чорнильницю перо разом з пальцями, вирішив подивитися. Але замість дитячих каракуль, на які він очікував, побачив недбало написаний і весь у плямах складний музичний твір!

– Але ж цей клавір такий складний, що його ніхто не зможе зіграти! – вигукнув здивований батько.

– Ну чому, – заперечив 4-річний син, – його зможе зіграти навіть дитина. Наприклад, я.

І це було правдою. З 6 років для нього почалися концертні виступи в різних містах і країнах Європи. Проте, маючи нечуваний успіх, Моцарт підкоряв своєю дитячою безпосередністю і простотою, абсолютно не усвідомлюючи своєї геніальності.

Під час одного з своїх концертів, коли маленький музикант виконував складні твори на клавесині, він раптом побачив кішку, яка звідкись з’явилася в центрі зали. Ледве побачивши її, він забув про все і кинувся до неї гратися. На строгий окрик батька малюк простодушно відповів:

– Тато, будь ласка, почекай трохи, адже клавесин нікуди не подінеться, а кішечка може піти.

Коли Вольфганг був у Франфкурті-на-Майні, після виступу до нього підійшов хлопчик років чотирнадцяти.

– Ти так чудово граєш! – захопився він. – Я ніколи так не зможу.

– Ну чому ж? – здивувався маленький музикант. – Це дуже просто. Ти ніколи не пробував писати ноти? Записувати мелодії, які приходять тобі в голову…

– Не знаю. Мені в голову приходять тільки вірші.

– Оце так! – тепер уже захопився Моцарт. – Напевно, писати вірші дуже важко?

– Та ні, зовсім легко. Ти можеш спробувати.

А розмовляв він з іще маленьким Гете.

У натурі Моцарта парадоксально поєднувалися протилежні риси: він був і великодушний, і схильний до сарказму, легковажний і досвідчений життям, дотепний, у поєднанні з тверезим поглядом на життя.

Заробляючи цілком пристойні гонорари, він, проте, постійно займав гроші. Його аристократичний приятель, у якого він спробував у черговий раз зайняти грошей (отримавши за виступ на концерті величезну суму, Вольфганг вже через два тижні сидів без грошей), щиро поцікавився:

– У тебе немає ні замку, ні стайні, ні дорогої коханки, ні купи дітей… Куди ж ти діваєш гроші, мій дорогий?

– Але у мене є дружина Констанція! – весело нагадав той. – Вона – мій замок, мій табун породистих коней, моя коханка і моя купа дітей…

Якось ясним літнім вечором Моцарт зі своєю дружиною Констанцією вийшов на прогулянку. На головній вулиці Відня, у відомого модного магазина, їм зустрілася ошатна коляска, з якої випурхнула чудово одягнена дівчина.

– Яка чепурна! – вигукнула Констанція, – мені понад усе на світі подобається її пояс, а особливо червоний бантик, на який він застебнутий.

– Я радий, – життєрадісно відгукнувся геніальний чоловік, – що тобі подобається саме бантик. Тому що тільки на нього у нас і вистачить грошей…

Проте, не дивлячись на своє марнотратство, Моцарт, при своїй геніальності, був дуже скромною людиною. "Дуже багато за те, що я зробив, і дуже мало за те, що я міг би зробити", – написав він якось на розписці при отриманні своєї жалюгідної платні.

Про його доброту і співчуття свідчить також один яскравий випадок: одного разу йому на вулиці зустрівся бідний чоловік, який звернувся до нього по допомогу. У того з собою зовсім не було грошей, і він, зайшовши з ним у кав’ярню, витягнув з кишені аркуш паперу і швидко написав менует. Потім дав його жебракові разом з адресою музичного видавництва. Бідна людина попрямувала туди, не дуже-то вірячи в цю затію. Але вона була приречена на успіх: видавець, проглянувши менует, заплатив золотими, і попросив, щоб таку музику приносили ще.

Напевно, мало хто з нас знає, що наша країна також пов’язана з ім’ям великого композитора – адже у Львові майже 30 років працював і творив син Амадея Вольфганга – Франц Ксавер Моцарт. Він організував у місті хорову студію, навчав дітей грі на фортепіано, сам виступав з концертами і диригував оркестром. У Львові він написав п’єси для фортепіано на мотиви українських народних пісень. І досьогодні в Львівській консерваторії імені М. Лисенка звучить музика, створена сином Вольфганга Моцарта.

19 May 2011