#img_left_nostream#Прагнення до досконалості не змогли зломити ні важка хвороба, ні довгих вісім місяців незаконного арешту в китайській в’язниці. Історія життя всесвітньо відомої китайської сучасної художниці.
Блискучий початок
Батьки навіть уявити собі не могли, що їх дочка стане відомою в усьому світі китайською художницею, і її прийматимуть президенти країн, а голова Європарламенту Нікол Фонтейн у своєму листі висловить підтримку і схвалення її поглядам на життя.
Все почалося 13 травня 1962 року, коли в Шанхаї, в простій добросердій китайській сім’ї народилася дівчинка, яка згодом одержала ім’я Чжан Цуйін. Вже з раннього дитинства у неї виявилися неабиякі здібності до малювання. Дівчинка ні про що інше не могла думати, як тільки про малювання. Розваги та іграшки її не цікавили. Вона могла проїхати в автобусі свою зупинку, піти не в той бік, забути чайник на вогні, відбувалися різні смішні історії – так сильно вона любила малювати, що постійно думала тільки про це. Не маючи рисового паперу для малювання (її сім’я була небагатою), Чжан зволожувала звичайний аркуш і малювала на напівсухому папері, щоб створити ефект рисового. Вчитель початкової школи, побачивши такий малюнок, був дуже вражений майстерністю автора і відіслав картину на регіональний конкурс. Так Чжан Цуйін одержала свою першу нагороду. У десять років батьки віддали її на навчання майстру малювання і каліграфії Шень Цичену.
Чжан розповідає: "У пана Шеня була чудова репутація серед художників. Його поважали за високий рівень моральності й непіддатність славі та користі. Він наставляв мене не гнатися за славою і грошима й учив мене бути перш за все хорошою порядною людиною. Він говорив, що картини схожі на свого творця. Книги – на свого письменника. Тільки за умови, що ти – людина високої моралі, ти можеш створювати прекрасні картини. Якщо ти став грубим, твої картини також будуть грубими і непотрібними. Тому тобі слід уникати непристойності, для того, щоб малювати благородні витвори мистецтва. Тільки в такому разі ти можеш досягти високої кваліфікації. Він учив мене бути порядною людиною, показуючи приклад своїми словами і вчинками".
Китайське традиційне мистецтво налічує більше 5 тис. років. Техніка полягає в тому, що рухи пензлем повинні бути точними, плавними, спокійними, як у цигуні. Емоційний стан художника відобразиться в картині, тому, чим гармонійнішим є внутрішній світ митця, тим спокійнішим буде враження від його картини.
Традиційна китайська картина має включати п’ять основних елементів. Перший – цікавий сюжет або історія, які будуть відображені на картині. Другий – майстерність художника, що здобувається роками наполегливої праці. Третій елемент – вірш або вислів, що передає глибокий сенс картини і наноситься за допомогою каліграфії. Четвертий – це печатка художника. І, нарешті, картина згортається в сувій, для того щоб її було зручно переносити і показувати аудиторії. Тільки за наявності всіх п’яти складових виходить справжній витвір мистецтва.
Чжан розповідає: "Для того, щоб закласти твердий фундамент, майстер просив мене змальовувати деякі шедеври ранніх художників. Я скопіювала величезну кількість відомих робіт. Цей процес відняв багато років старанної, втомливої і важкої праці. Напевно, вивчаючи шлях мовчання, всі великі художники слідують цьому шляху. Це також є якнайкращим способом вивчення мистецтва традиційних художників".
У 1986 році в Шанхаї проходив конкурс Поезії і Живопису. Брали участь кандидати з 30 різних міст. На конкурсі була представлена картина Чжан Цуйін "Дівчина восени". Вона одержала другу премію. Коли художниця приїхала на нагородження, всі судді здивувалися, побачивши юну дівчину, оскільки вони чекали побачити немолодого художника. На них справило враження, що робота, виконана пензлем, виглядала досить зріло.
Ке Вень Ху, відомий критик китайського мистецтва, заявив, що образи стародавніх китайських дівчат на картинах Чжан елегантні й граціозні, в той же час стримано урочисті. Лінії – плавні, точні. Світла туш випромінює сяйво. Вони не дуже м’які і ніжні, як більшість робіт жінок-художниць. Він також напророкував їй успіх.
Роботи Чжан часто публікувалися в газетах і журналах Китаю та за кордоном.
Хвороба та ув’язнення
#img_right#З благословіння батьків Чжан у 1985 р. вийшла заміж за Чжо, і в 1986 народилася дочка Бела
Чжан розповідає: "Не дивлячись на те, що умови мого життя були хорошими, а кар’єра складалася дуже успішно, я відчувала в душі страждання і дискомфорт. Я бачила звичайних людей, які борються за славу і вигоду, дійсно нещасних, і мені хотілося знайти безхмарну і чисту землю. Це надихнуло мене на малювання Парадизу (раю) і деяких інших пейзажів, в яких я бачила чисту землю. Незабаром після цього я поїхала до Австралії".
На Різдво 1991 року Чжан емігрувала до чоловіка Чжо до Австралії. Там вона влаштувалася на роботу, на фабрику заморожених продуктів. Це дуже погано відбилося на її здоров’ї: розвинувся ревматичний артрит. Будь-який рух завдавав їй сильного болю. Чжан не могла тримати в руках палички для їжі, але найсумніше – художниця не могла малювати. На лікування було витрачено близько 10 тис. доларів. Не допомагали ні європейські, ні китайські лікарі.
Вона розповідає: "Важко було підняти чашку з рисом. Я не могла малювати. Навіть коли спала трохи довше, моя спина боліла. Я жила життям, коли краще було померти. Я думала, що ще така молода. Якщо мене паралізує і прикує до ліжка, як я житиму. Краще було б померти, ніж жити з таким болем". Так продовжувалося шість місяців.
Одного разу Чжо приніс своїй дружині запрошення на безкоштовний дев’ятиденний семінар з Фалуньгун (Фалунь Дафа). Він сказав, що це дуже цікава школа цигун і їй необхідно піти разом з ним. Чжан довгий час знаходилася вдома і втомилася від самотності, страждань і туги. Вона погодилася і пішла, долаючи біль при кожному русі. Після першого заняття, на її подив, біль зник. Чжан стала вивчати Фалуньгун. Ця система цигун, або самовдосконалення, заснована на принципі Істина-Доброта-Терпіння і містить п’ять комплексів плавних гармонійних фізичних вправ. Все вчення викладене в книзі "Чжуань Фалунь" Майстра Лі Хунчжі.
Художниця розповідає: "Чому біль минув? Чому Фалуньгун такий чудовий? І так я почала займатися Фалуньгун. Почала знову і знову перечитувати книгу, намагаючись відшукати істину людського життя. Після того, як я почала вивчати Фалунь Дафа, я стала молодше виглядати. Зараз мені більше сорока, проте, я відчуваю, що стаю молодшою з кожним днем. Моє тіло знову стало здоровим, і стан розуму – чудовим, звільнилася від хвороб і занепокоєння, я так добре не почувала себе ніколи раніше".
Система Фалуньгун була представлена в Китаї в 1992 році Майстром Лі Хунчжі. Завдяки простоті і повній відкритості (заняття проводяться безкоштовно, відсутня адміністративна структура) Фалунь Дафа набув широкої популярності спочатку в себе на батьківщині, а згодом і за кордоном. Послідовників нараховувалося приблизно 70 млн. чоловік тільки в самому Китаї. На Східній Виставці Здоров’я в Пекіні, в 1993р., Фалуньгун був названий Золотим, а Майстру присуджена вища нагорода виставки.
Здивування Чжан Цуйін було дуже сильним, коли вона дізналася про заборону Фалуньгун і переслідування його послідовників у Китаї, що почалося в 1999 р. Вона вирішила їхати до Пекіна і розповісти уряду про своє одужання, про те, що Фалунь Дафа дає людям можливість змінити себе в кращий бік і що заборона на цю систему є непорозумінням. Там її заарештували і незаконно ув’язнили, піддаючи нелюдським тортурам.
"Мене кинули в чоловічу в’язницю. Природні потреби доводилося справляти у присутності чоловіків-сусідів по камері і наглядачів, що було образливо як етично, так і фізично. Я була вимушена спати на бетонній підлозі, що промерзла, так, що моя голова була поряд з туалетом. Харчувалася я залишками їжі інших ув’язнених, і мені не дозволялося торкатися питного ковша. Мене позбавили елементарних прав людини і забрали 2000 юанів (приблизно чотири середньомісячні заробітки міського робітника). Мої страждання підсилювали важкі іржаві кайдани, в які мене закували.
Всі ув’язнені говорили, що я інша, тому що ніщо не турбувало і не ранило мене. Вони почували себе погано весь час, але я не відчувала чогось подібного. Вони говорили, що я була особливою. Всі люди переживали, але я – ні. Вони говорили, що я вийшла за межі звичайних людських турбот. Просили мене намалювати малюнок на стіні, і я намалювала образ Тянь-Ань-Мень (центральної площі Пекіна), а під нею – дюжини троянд і піонів. З тих пір я медитувала під Тянь-Ань-Мень, зображеній на стіні. Ув’язнені сказали, що хоча мені і не вдалося потрапити на площу Тянь-Ань-Мень, але я намалювала її. Охоронці також бачили це, і оскільки картина була добре намальована, то вони сказали ув’язненим в камерах прийти і подивитися на неї. Милуючись прекрасною картиною Тянь-Ань-Мень, вони бачили, як я поряд виконую вправи Фалуньгун".
Звільнення
#img_right#Ув’язнений хлопець, свідок грубого поводження з нею у в’язниці, написав чоловіку Чжан, що він боїться за неї, вона може померти, якщо той вчасно не визволить її з в’язниці. Чжо звернувся до австралійського уряду і преси, і за допомогою Міністерства Закордонних Справ Австралії Чжан, нарешті, звільнили. Вона пробула у в’язниці вісім місяців.
Після звільнення Чжан Цуйін побувала зі своїми виставками в багатьох країнах світу. В Києві й Дніпропетровську мешканці України мали нагоду познайомитися з її роботами, в яких втілені художні традиції стародавніх китайських майстрів. Під час проведення виставок зали наповнювали гармонія, спокій і неголосна китайська музика. Теплота, яку випромінювали картини Чжан, зігрівала серце. Художниця проводила майстер-класи. Відвідувачі, затамувавши подих, спостерігали за зосередженою роботою Чжан Цуйін. Від неї віяло спокоєм. На малюнку, як живі, розквітали лотоси – символи Досконалості в східних традиціях. Одним-двома мазками зображався рух води, гра сонця на пелюстках прекрасних квітів. На виставці в Дніпропетровську Чжан Цуйін залишила автографи групі студентів з художнього училища і кожний з них поніс з собою декілька ієрогліфів, написаних визнаним майстром каліграфії.
Лотос ніколи не зів’яне
#img_left_nostream#Мистецтво і життєві принципи художниці були високо відмічені екс-президентом Чехії Вацлавом Гавелом. У своєму листі він написав: "Мистецтво об’єднує людей у всьому світі та сприяє розвитку єднання і відповідальності за життя інших. Вашими картинами Ви можете привернути увагу до несправедливості і беззаконня і, отже, допомогти виправити ситуацію. Як Президент Республіки Чехія і як її громадянин, я сильно стурбований ситуацією, що склалася з правами людини в КНР, і намагаюсь, коли можу, докладати зусиль до вирішення даного питання. Я вірю, що права людини, засновані на пошані до інших, є цінностями не тільки для однієї частини людської цивілізації, але вони дійсно універсальні. Ми ніколи не повинні задовольнятися ситуацією в світі, яка веде до втрати цих цінностей".
Нинішня діяльність Чжан Цуйін спрямована на розкриття фактів переслідувань послідовників Фалуньгун, системи, яка звільнила художницю від смертельної недуги і дала їй можливість втілити красу в своїй творчості. Нікол Фонтейн – Голова Європейського Парламенту – підтримав Чжан в її діяльності. "Дорога пані Чжан Цуйін! Ваша історія в Китаї – дуже зворушлива, і це підтверджує наше розуміння в цьому питанні. Європейський Парламент у багатьох випадках засуджував китайський уряд (злочинну кампанію Цзян Цземіня) за його поведінку. Європейське Співтовариство в черговий раз закликає всі держави зупинити репресії і дискримінацію слабких мирних націй, які слідують іншим релігіям або концепціям світогляду. Особливо ця вимога торкається Китаю, який повинен зупинити переслідування руху Фалуньгун, а також послідовників інших вчень, християн і буддистів.
#img_center_nostream#
Я даю Вам гарантію, що ми продовжуватимемо висловлювати нашу думку з цього питання рішуче і голосно до тих пір, поки ця ситуація не одержить задовільного рішення", – написав він.
Євген Бруг. Велика Епоха, Україна
