Blog

Щороку в Канберрі, Австралія, люди зі всього світу на довгі пасхальні свята приходять у виставковий парк на Національний Народний Фестиваль. Співаки, поети, художники і ремісники зі всієї Австралії і світу збираються на святкування традиційної культури і музики.

#img_right#Енергійні і галасливі танцювальні групи Морріса з палицями і дзвінкими дзвіночками – завжди особлива, дуже цікава подія. І всесвітньовідомі традиційні народні співаки, і талановиті аматорські вуличні музиканти віком від шести років приєднуються до п’янкого музичного міксу.

Продавці кіосків, торгуючи їстівним, привезеним з Німеччини, Таїланду, Лаосу, Греції, Італії та інших країн, підтримують хорошу вагу тисяч туристів і місцевих відвідувачів. Відвідувачі фестивалю можуть купити зроблені руками акордеони, цимбали, арфи і більш екзотичні інструменти.

Фестиваль має унікальну сімейну атмосферу, що створюється людьми різного віку і стилю життя, що разом насолоджуються музикою в теплому навколишньому середовищі і не звертають уваги на сягаючу нуля вечірню температуру.

У перший рік фестиваль мав елементи азіатської культури: у Канберрі академія Ушу організувала перформанс з танцем лева, а послідовники Фалунь Дафа з Квінсленда і Сіднея показали традиційні китайські танці.

На фестивалі 2006 р. головними учасниками були виконавці з QLD, котрі подолали холодний клімат, щоб взяти участь у цій фантастичній події.

Великая Эпоха (The Epoch Times)

Великая Эпоха (The Epoch Times)

Уранова шахта 792 розташована в місті Дебу автономної області Тібету на півдні провінції Ганьсу.

Сунь Сяоді, працівник шахти, безперервно, протягом декількох років, подавав петицію до центральної влади. Нещодавно в своєму інтерв’ю на радіо він стверджував, що працівники уранової шахти повинні були скидати неналежним чином оброблені радіоактивні речовини прямо в річку Янцзи, сильно забруднюючи воду, і зараз зібрано достатньо доказів для притягнення відповідальних за це до суду.

Існують правдиві свідчення цього. Домішки в річці повинні бути негайно відправлені на дослідження до міжнародного співтовариства, переконаний пан Сунь. «Навіть зараз вони продовжують скидати без обробки радіоактивно забруднену воду в річку Байлун. Вони не турбуються про небезпеку, яка з’явилася після цих подій», – говорить свідок.

По-перше, влада не тільки зливає в річку Янцзи радіоактивно забруднену воду, яка відповідним чином не оброблена, але й продає радіоактивно забруднені речі і руду на місцях, а також по всьому Китаю. «В результаті, робітники по всьому Китаю працюють в гірничій промисловості по обробці урану без належних профілактичних заходів. Вони привезли труби, які використовуються для очищення брудної води міста Дебу та продали їх непоінформованим про це тибетцям», – розповідає пан Сунь.

Декілька жителів почали страждати від впливу радіації, яка викликала злоякісні пухлини. В своєму інтерв’ю Сунь Сяоді також розкрив, що наглядачі, які відповідають за уранову шахту, отримали хабарі у розмірі 100 мільйонів юаней (приблизно 12,5 мільйонів доларів США), які були призначені для переселення робітників.

«Доходи деяких можуть вимірюватися в мільйонах юаней (десятки мільйонів доларів США). Тож, як вони заробляють ці гроші? Ніяк, тільки недовговічними проектами. Але звідки беруться гроші? Вони привласнили їх», – говорить пан Сунь Сяоді.

Сунь підкреслив: «Я буду розповідати про банкрутство уранової шахти 792. Всі їх письмові повідомлення були неправдиві. Вони просто змінили військове підприємство на громадянське, і зараз продовжують займатись крупномасштабною гірничою промисловістю. Вони все ще в крупних масштабах видобувають уран.

Підчас візиту в квітні Прем’єр-міністра Вень Цзябао в Австралію, Китай підпише контракт з Австралією щодо закупівлі урану. Австралійський уряд зазначив, що він буде продавати уран Китаю, але за однієї умови – якщо він буде використовувати даний матеріал тільки в мирних цілях. Уранова шахта 792 була закрита по політичним причинам, але тут все ще з’ясовуються деякі деталі.

Велика Епоха (The Epoch Times)

Уранова шахта 792 розташована в місті Дебу автономної області Тібету на півдні провінції Ганьсу.

Сунь Сяоді, працівник шахти, безперервно, протягом декількох років, подавав петицію до центральної влади. Нещодавно в своєму інтерв’ю на радіо він стверджував, що працівники уранової шахти повинні були скидати неналежним чином оброблені радіоактивні речовини прямо в річку Янцзи, сильно забруднюючи воду, і зараз зібрано достатньо доказів для притягнення відповідальних за це до суду.

Існують правдиві свідчення цього. Домішки в річці повинні бути негайно відправлені на дослідження до міжнародного співтовариства, переконаний пан Сунь. «Навіть зараз вони продовжують скидати без обробки радіоактивно забруднену воду в річку Байлун. Вони не турбуються про небезпеку, яка з’явилася після цих подій», – говорить свідок.

По-перше, влада не тільки зливає в річку Янцзи радіоактивно забруднену воду, яка відповідним чином не оброблена, але й продає радіоактивно забруднені речі і руду на місцях, а також по всьому Китаю. «В результаті, робітники по всьому Китаю працюють в гірничій промисловості по обробці урану без належних профілактичних заходів. Вони привезли труби, які використовуються для очищення брудної води міста Дебу та продали їх непоінформованим про це тибетцям», – розповідає пан Сунь.

Декілька жителів почали страждати від впливу радіації, яка викликала злоякісні пухлини. В своєму інтерв’ю Сунь Сяоді також розкрив, що наглядачі, які відповідають за уранову шахту, отримали хабарі у розмірі 100 мільйонів юаней (приблизно 12,5 мільйонів доларів США), які були призначені для переселення робітників.

«Доходи деяких можуть вимірюватися в мільйонах юаней (десятки мільйонів доларів США). Тож, як вони заробляють ці гроші? Ніяк, тільки недовговічними проектами. Але звідки беруться гроші? Вони привласнили їх», – говорить пан Сунь Сяоді.

Сунь підкреслив: «Я буду розповідати про банкрутство уранової шахти 792. Всі їх письмові повідомлення були неправдиві. Вони просто змінили військове підприємство на громадянське, і зараз продовжують займатись крупномасштабною гірничою промисловістю. Вони все ще в крупних масштабах видобувають уран.

Підчас візиту в квітні Прем’єр-міністра Вень Цзябао в Австралію, Китай підпише контракт з Австралією щодо закупівлі урану. Австралійський уряд зазначив, що він буде продавати уран Китаю, але за однієї умови – якщо він буде використовувати даний матеріал тільки в мирних цілях. Уранова шахта 792 була закрита по політичним причинам, але тут все ще з’ясовуються деякі деталі.

Велика Епоха (The Epoch Times)

Весь світ був шокований фактами вилучення органів у живих людей, послідовників духовної практики Фалуньгун, що знаходяться у концтаборі Суцзятунь поблизу міста Шеньян. Можливо, це одна з найжахливіших трагедій в історії людства. Багато людей не можуть повірити і уявити, що таке дійсно відбувається в Китаї. Західне суспільство має суворі вимоги і стандарти при трансплантації органів. Крім того, є загальні для всіх країн медичні норми.

#img_left#Міжнародне суспільство відчуває постійний брак органів для трансплантації, особливо нирок, оскільки після вилучення вони здатні зберігати життєздатність тільки 48 годин. Зазвичай пацієнти можуть отримати їх тільки тоді, коли вони підходять до їх внутрішніх тканин. Якщо не підходить, то нова нирка може не пристосуватися до організму. Очікування, зазвичай, триває протягом багатьох років. Чому при такій кількості вилучених у живих послідовників Фалуньгун органів у Суцзятунь, кількість лікарень, що спеціалізуються на трансплантації нирок, обмежена. Китайський і західний медичний центр лікування тромбозу є тільки другою з цієї спеціалізації лікарнею. Але чи можуть вони робити такі операції?

Інше питання полягає у тому, чи можуть неспеціалізовані лікарні на материковому Китаї пересаджувати нирки або інші органи. ЗМІ повідомили, що велика кількість людей з-за кордону спеціально їздили до Китаю, щоб зробити операцію з пересадки нирок. Найбільша вигода у тому, що пацієнтові не потрібно довго чекати відповідної нирки, найкоротший час очікування – два тижні. В даний час повідомлення про швидку трансплантацію нирок на материковому Китаї рекламуються у Японії і країнах Південно-східної Азії.

Великій кількості китайських чиновників, бізнесменів, відомих акторів і актрис, інших знаменитих і багатих людей дуже швидко роблять трансплантацію нирки на материковому Китаї. Досвідчені медичні аналітики говорять, що, найімовірніше, Китай є постачальником нирок з живих тіл. Для багатьох ясно, що отримати хорошу, якісну нирку інакше просто неможливо.

Реклама про швидку пересадку з’являється у громадських місцях і оголошеннях у різних провінціях і містах материкового Китаю. «Ви хочете зробити трансплантацію нирки?», «Ми можемо негайно забезпечити вас новою ниркою!». Люди на материку говорять, що Китай тепер пересаджує нирки, неначе лікує звичайні хвороби. Навіть у звичайних лікарнях міст і сіл можуть робити це. Доктори і навіть некваліфіковані фахівці у цій галузі роблять велику кількість таких операцій у приватних умовах.

Політика КПК передбачує, що за побиття послідовників Фалуньгун, і навіть за їх смерть немає ніякої відповідальності. Фактично, їх можуть незаконно заарештувати, щоб забезпечити живого донора.

Головний телеканал провінції Гуандун випустив програму «Перспективи суспільства» про мешканця Гонконгу Ван Няньвеня, який їздив у Гуаньчжоу на операцію з трансплантації нирки. Ця програма повинна була підняти тривогу серед тих, хто читає такі оголошення і має сумніви щодо вилучення органів у живих людей у Суцзятунь.

Ми продовжуватимемо повідомляти новини з цієї проблеми, і сподіваємося, що люди з різних провінцій, що мають свідоцтва, зможуть викрити міжнародному співтовариству ці безжальні дії.

У Гонконзі ті, хто страждає на захворювання нирки на останній стадії, повинні чекати в середньому 7-8 років. Проте 52-х річний мешканець Гонконгу Ван Няньвень, у пошуках нирки поїхав у Гуанчжоу і це зайняло один місяць. З Гонконгу у Гуанчжоу він відправився сповнений надій, чекаючи довгожданого зцілення. 16 днів він провів у лікарні після операції з трансплантації нирки з надією, але покинув цей світ у величезних стражданнях.

Ван страждав від захворювання нирки протягом десяти років. На четвертому році його захворювання загострилося. На дев’ятому році погіршення стану, примусило його залишити роботу і знаходитися вдома. 23 травня 2003 року він поїхав у перший філіал лікарні при університеті ім. Сунь Ят-Сена у провінції Гуандун (відому як лікарня Чжуншань) для постановки діагнозу. Чжу Лан‘їн, директор хірургічного відділення ниркових захворювань, повністю дослідила і протестувала його. Був проведений пошук «відповідної нирки», і проведена операція з трансплантації.

29 травня 2002 року сім’я Вана отримала результати тестів. Ван Няньвень і його син зустрілися з Чжу Лан‘їн знов. Чжу сказала, що у неї дуже багато пацієнтів цього дня і запропонувала їм призначити зустріч на інший інший день. Батько і син чекали Чжу Лян‘їн у лікарні Синьцяо у палаті № 601. Вони дали їй 3000 гонконгських доларів та інші подарунки. Чжу Лан‘їн з посмішкою сказала: «Зберігайте спокій!»

Складна операція у провінційній лікарні

26 червня 2002 року Чжу Ланьін повідомила Ван Няньвеню про те, що нирка доставлена, і йому негайно потрібно їхати у лікарню, інакше нирка належатиме іншому пацієнтові. Сім’я Вана відразу ж приїхала у Гуанчжоу, але була вражена примітивним устаткуванням в гуанжоуській лікарні Яньлін.

Побачив сумніви сім’ї, Чжу пояснила, що операція повинна проводитися тут, оскільки їх лікарня знайшла цю нирку і не хоче передавати її іншим. Вона сказала, що лікарня Яньлін і лікарня Чжуншань контактують між собою, і доктор Чен Ганн з лікарні Чжуншань міг би виконати цю операцію. У лікарні Чжуншань одна з медсестер обслуговує одночасно вісім пацієнтів протягом декількох годин, а медсестри у лікарні Яньлін приділяють увагу кожному пацієнтові і щодня для огляду приходять лікарі з лікарні Чжуншань. Після того, як вони це вислухали, сім’я Вена погодилася зробити операцію у лікарні Яньлін.

У інструкціях лікарні говориться, що пацієнт, який переходить у спеціалізовану лікарню для лікування, повинен спочатку пройти консультацію у лікаря. Якщо пацієнт знаходиться у критичному стані, то потрібно почекати з транспортуванням хворого доти, поки його стан не стабілізується.

Сім’я Вана зустрілася з заступником директора лікарні Яньлін Лі Ваньхуа. Лі негайно наказав персоналу готуватися до операції. При натяку Лі, сім’я Вана негайно витягнула пачки грошей: 2 200 юанів для Чжу Лян‘їн, 3 000 юанів для Чен Гана, 1 000 юанів плюс велику кількість дорогих подарунків для Лі Ваньхуа, 500 юанів для анестезіологів і по 200 юанів для кожного лікаря і медсестер, що чергували вночі.

При підготовці до операції треба провести відповідне обстеження – це загальноприйнята істина. Проте операцію з трансплантації нирки зробили через 30 хвилин, після того, як Вана помістили у лікарню. Перша операція зайняла дві години. Проте тромб у кровоносній судині примусив персонал повторити операцію, і повторна процедура зайняла 3 години 45 хвилин.

Післяопераційний стан Вана став нестійким

Після операції стан здоров’я Вана характеризувався як нестабільний, і з’явилися перші ознаки відторгнення нирки. У лікарні Яньлін відсутнє ультразвукове устаткування, і Вана двічі довелося перевозити на обстеження у Головний воєнізований шпиталь міліції провінції Гуандун. Часті переїзди і втома негативно позначаються на здоров’ї післяопераційного хворого, а також збільшується вірогідність зараження ран. При переїздах між лікарнями Вана супроводжував тільки один лікар, що підтримував мішок з киснем.

Стан Вана погіршувався з кожним днем. Результати тесту третього ультразвукового обстеження у лікарні Чжуншан показали наявність некрозу тканин (омертвіння). Відсутність належного медичного догляду, невірний підбір медикаментів і сумнівна кваліфікація лікарів спричинили за собою це важке ускладнення.

Вранці 12 липня 2002 року Ван був покладений на діаліз, призначений Чжу Лан‘їн (найчастіше терапія діалізом проводиться до трансплантації, що дозволяє зменшити вираженість уремії, анемії, порушень електролітного і кислотно-основного стану, а також понизити ризик можливих оперативних втручань. Діаліз – це процес фільтрації рідини через мембрану, який використовується для очищення крові від продуктів обміну і регуляції її хімічного складу).

У цей час його стан був стійким, а свідомість ясна. Чжу сказала, що у пацієнта високий вміст сечовини у крові і тому він потребує трьох годин діалізу. Проте після тридцятихвилинної процедури тиск крові Вана став знижуватися. Через дві години медсестра зупинила діаліз через надзвичайно низький тиск, рана раптово роздулася, і стан здоров’я Вана став критичним. Відсутність у лікарні реанімаційного устаткування і засобів інтенсивної терапії спричинили за собою смерть хворого.

Звідки взялася нирка?

Пізніше сім’я Вана запитала Чжу Ляньін: «Чому зі всіх пацієнтів у лікарні Яньлін помер тільки Ван Няньвень?» «Важко передбачити успішний результат операції, це нормально навіть для таких великих лікарень, як лікарня Чжуншань», – відповіла Чжу.

У довідці з лікарні повідомлялося, що походження і стан нирки невідомо, а оскільки нирка має сумнівне походження, лікарня не відповідає за результат операції.

Кореспондент видання Next Magazine з Гонконгу відвідав всі лікарні у місті Дунгуан і виявив, що устаткування там спеціалізоване. Лікар з центру трансплантації нирок признався, що більшість його пацієнтів приїжджають з Гонконгу, проте джерело донорських органів назвати відмовився.

Чи мала лікарня Яньлін дозвіл на подібну діяльність?

Чи достатньо лікарня Яньлін кваліфікована, щоб проводити подібну діяльність?

Департамент охорони здоров’я провінції Гуандун передбачив критерії для трансплантації нирок:

1. Операції з пересадки нирок можуть робити тільки лікарні третьої категорії кваліфікації;

2. Операція повинна проводитися тільки хірургами – урологами;

3. Головний хірург, відповідальний за операцію, повинен мати вищу категорію і досвід роботи в урології не менш п’яти років.

В даний час тільки лікарня Чжуншань у місті Гуанчжоу, яка оцінюється як кваліфікована лікарня третьої категорії, може робити такі складні операції. Лікарня Яньлін навіть не досягає кваліфікації другого рівня, тому і не може виконувати операції такої складності.

Після операції, ультразвуковий тест для Вана Няньвена був двічі зроблений у Головному військовому шпиталі міліції у лікарні Чжуншань (тест FK 506). Це доводить, що у лікарні Яньлін немає устаткування, необхідного для операції з трансплантації нирки.

Один з кореспондентів Next Magazine відвідав лікарню Яньлін. При вході у хол лікарні він відчув сильний неприємний запах. Освітлення у внутрішній частині лікарні було тьмяним, підлога брудною і всюди видно завали старого і зламаного устаткування. Постільна білизна була старою, залізні ліжка покриті іржею. При уважному огляді виявили, що навіть медичні візки були іржаві.

Серед медперсоналу, залученого до цієї операції, був Лі Ваньхуа. Він не мав хірургічної ліцензії, але провів цю операцію. Лю Цінхуа, яка робила діаліз крові, була простим лікарем згідно інформації у її сертифікаті. Чжу Лан‘їн, Чен Ганн, У Пейгень, У Цинжуй, так звані «лікарі-візитери», фактично приходили тільки через гроші, і не входили до медичного персоналу лікарні Яньлін.

Основний стандарт, випущений відділом охорони здоров’я провінції Гуандун, свідчить, що хірург, який виконує трансплантацію нирки, повинен мати кваліфікацію уролога. Проте жоден з лікарів, включаючи і головного хірурга, не мали цієї кваліфікації. Головний хірург Чен Ган значився у списку персоналу лікарні Чжуншань як пластичний хірург і не мав ліцензії, щоб робити операцію з трансплантації нирки.

Оскільки лікарня Яньлін не мала відповідної кваліфікації, Департамент охорони здоров’я зажадав від них пройти ліцензування з хірургії.

Щодо того, чи може лікарня робити такі операції чи ні, повинно бути чітко зазначено у медичній ліцензії. Рішення на проведення операції Вана було ухвалене персоналом лікарні, не беручи до уваги те, що у лікарні відсутні відповідні вимоги (умови та медичне обладнання).

Поки що тільки Next Magazine і програма головного ТБ Гуандун «Перспективи суспільства» повідомили про цей випадок. Іншим китайським ЗМІ заборонили повідомляти про цей інцидент. Сім’я жертви зіткнулася з відмовою розгляду цієї справи, куди б вони не зверталися. Вони сподіваються знайти правосуддя іншими засобами.

Цзи Да, Юе Юнь. Велика Епоха

Весь світ був шокований фактами вилучення органів у живих людей, послідовників духовної практики Фалуньгун, що знаходяться у концтаборі Суцзятунь поблизу міста Шеньян. Можливо, це одна з найжахливіших трагедій в історії людства. Багато людей не можуть повірити і уявити, що таке дійсно відбувається в Китаї. Західне суспільство має суворі вимоги і стандарти при трансплантації органів. Крім того, є загальні для всіх країн медичні норми.

#img_left#Міжнародне суспільство відчуває постійний брак органів для трансплантації, особливо нирок, оскільки після вилучення вони здатні зберігати життєздатність тільки 48 годин. Зазвичай пацієнти можуть отримати їх тільки тоді, коли вони підходять до їх внутрішніх тканин. Якщо не підходить, то нова нирка може не пристосуватися до організму. Очікування, зазвичай, триває протягом багатьох років. Чому при такій кількості вилучених у живих послідовників Фалуньгун органів у Суцзятунь, кількість лікарень, що спеціалізуються на трансплантації нирок, обмежена. Китайський і західний медичний центр лікування тромбозу є тільки другою з цієї спеціалізації лікарнею. Але чи можуть вони робити такі операції?

Інше питання полягає у тому, чи можуть неспеціалізовані лікарні на материковому Китаї пересаджувати нирки або інші органи. ЗМІ повідомили, що велика кількість людей з-за кордону спеціально їздили до Китаю, щоб зробити операцію з пересадки нирок. Найбільша вигода у тому, що пацієнтові не потрібно довго чекати відповідної нирки, найкоротший час очікування – два тижні. В даний час повідомлення про швидку трансплантацію нирок на материковому Китаї рекламуються у Японії і країнах Південно-східної Азії.

Великій кількості китайських чиновників, бізнесменів, відомих акторів і актрис, інших знаменитих і багатих людей дуже швидко роблять трансплантацію нирки на материковому Китаї. Досвідчені медичні аналітики говорять, що, найімовірніше, Китай є постачальником нирок з живих тіл. Для багатьох ясно, що отримати хорошу, якісну нирку інакше просто неможливо.

Реклама про швидку пересадку з’являється у громадських місцях і оголошеннях у різних провінціях і містах материкового Китаю. «Ви хочете зробити трансплантацію нирки?», «Ми можемо негайно забезпечити вас новою ниркою!». Люди на материку говорять, що Китай тепер пересаджує нирки, неначе лікує звичайні хвороби. Навіть у звичайних лікарнях міст і сіл можуть робити це. Доктори і навіть некваліфіковані фахівці у цій галузі роблять велику кількість таких операцій у приватних умовах.

Політика КПК передбачує, що за побиття послідовників Фалуньгун, і навіть за їх смерть немає ніякої відповідальності. Фактично, їх можуть незаконно заарештувати, щоб забезпечити живого донора.

Головний телеканал провінції Гуандун випустив програму «Перспективи суспільства» про мешканця Гонконгу Ван Няньвеня, який їздив у Гуаньчжоу на операцію з трансплантації нирки. Ця програма повинна була підняти тривогу серед тих, хто читає такі оголошення і має сумніви щодо вилучення органів у живих людей у Суцзятунь.

Ми продовжуватимемо повідомляти новини з цієї проблеми, і сподіваємося, що люди з різних провінцій, що мають свідоцтва, зможуть викрити міжнародному співтовариству ці безжальні дії.

У Гонконзі ті, хто страждає на захворювання нирки на останній стадії, повинні чекати в середньому 7-8 років. Проте 52-х річний мешканець Гонконгу Ван Няньвень, у пошуках нирки поїхав у Гуанчжоу і це зайняло один місяць. З Гонконгу у Гуанчжоу він відправився сповнений надій, чекаючи довгожданого зцілення. 16 днів він провів у лікарні після операції з трансплантації нирки з надією, але покинув цей світ у величезних стражданнях.

Ван страждав від захворювання нирки протягом десяти років. На четвертому році його захворювання загострилося. На дев’ятому році погіршення стану, примусило його залишити роботу і знаходитися вдома. 23 травня 2003 року він поїхав у перший філіал лікарні при університеті ім. Сунь Ят-Сена у провінції Гуандун (відому як лікарня Чжуншань) для постановки діагнозу. Чжу Лан‘їн, директор хірургічного відділення ниркових захворювань, повністю дослідила і протестувала його. Був проведений пошук «відповідної нирки», і проведена операція з трансплантації.

29 травня 2002 року сім’я Вана отримала результати тестів. Ван Няньвень і його син зустрілися з Чжу Лан‘їн знов. Чжу сказала, що у неї дуже багато пацієнтів цього дня і запропонувала їм призначити зустріч на інший інший день. Батько і син чекали Чжу Лян‘їн у лікарні Синьцяо у палаті № 601. Вони дали їй 3000 гонконгських доларів та інші подарунки. Чжу Лан‘їн з посмішкою сказала: «Зберігайте спокій!»

Складна операція у провінційній лікарні

26 червня 2002 року Чжу Ланьін повідомила Ван Няньвеню про те, що нирка доставлена, і йому негайно потрібно їхати у лікарню, інакше нирка належатиме іншому пацієнтові. Сім’я Вана відразу ж приїхала у Гуанчжоу, але була вражена примітивним устаткуванням в гуанжоуській лікарні Яньлін.

Побачив сумніви сім’ї, Чжу пояснила, що операція повинна проводитися тут, оскільки їх лікарня знайшла цю нирку і не хоче передавати її іншим. Вона сказала, що лікарня Яньлін і лікарня Чжуншань контактують між собою, і доктор Чен Ганн з лікарні Чжуншань міг би виконати цю операцію. У лікарні Чжуншань одна з медсестер обслуговує одночасно вісім пацієнтів протягом декількох годин, а медсестри у лікарні Яньлін приділяють увагу кожному пацієнтові і щодня для огляду приходять лікарі з лікарні Чжуншань. Після того, як вони це вислухали, сім’я Вена погодилася зробити операцію у лікарні Яньлін.

У інструкціях лікарні говориться, що пацієнт, який переходить у спеціалізовану лікарню для лікування, повинен спочатку пройти консультацію у лікаря. Якщо пацієнт знаходиться у критичному стані, то потрібно почекати з транспортуванням хворого доти, поки його стан не стабілізується.

Сім’я Вана зустрілася з заступником директора лікарні Яньлін Лі Ваньхуа. Лі негайно наказав персоналу готуватися до операції. При натяку Лі, сім’я Вана негайно витягнула пачки грошей: 2 200 юанів для Чжу Лян‘їн, 3 000 юанів для Чен Гана, 1 000 юанів плюс велику кількість дорогих подарунків для Лі Ваньхуа, 500 юанів для анестезіологів і по 200 юанів для кожного лікаря і медсестер, що чергували вночі.

При підготовці до операції треба провести відповідне обстеження – це загальноприйнята істина. Проте операцію з трансплантації нирки зробили через 30 хвилин, після того, як Вана помістили у лікарню. Перша операція зайняла дві години. Проте тромб у кровоносній судині примусив персонал повторити операцію, і повторна процедура зайняла 3 години 45 хвилин.

Післяопераційний стан Вана став нестійким

Після операції стан здоров’я Вана характеризувався як нестабільний, і з’явилися перші ознаки відторгнення нирки. У лікарні Яньлін відсутнє ультразвукове устаткування, і Вана двічі довелося перевозити на обстеження у Головний воєнізований шпиталь міліції провінції Гуандун. Часті переїзди і втома негативно позначаються на здоров’ї післяопераційного хворого, а також збільшується вірогідність зараження ран. При переїздах між лікарнями Вана супроводжував тільки один лікар, що підтримував мішок з киснем.

Стан Вана погіршувався з кожним днем. Результати тесту третього ультразвукового обстеження у лікарні Чжуншан показали наявність некрозу тканин (омертвіння). Відсутність належного медичного догляду, невірний підбір медикаментів і сумнівна кваліфікація лікарів спричинили за собою це важке ускладнення.

Вранці 12 липня 2002 року Ван був покладений на діаліз, призначений Чжу Лан‘їн (найчастіше терапія діалізом проводиться до трансплантації, що дозволяє зменшити вираженість уремії, анемії, порушень електролітного і кислотно-основного стану, а також понизити ризик можливих оперативних втручань. Діаліз – це процес фільтрації рідини через мембрану, який використовується для очищення крові від продуктів обміну і регуляції її хімічного складу).

У цей час його стан був стійким, а свідомість ясна. Чжу сказала, що у пацієнта високий вміст сечовини у крові і тому він потребує трьох годин діалізу. Проте після тридцятихвилинної процедури тиск крові Вана став знижуватися. Через дві години медсестра зупинила діаліз через надзвичайно низький тиск, рана раптово роздулася, і стан здоров’я Вана став критичним. Відсутність у лікарні реанімаційного устаткування і засобів інтенсивної терапії спричинили за собою смерть хворого.

Звідки взялася нирка?

Пізніше сім’я Вана запитала Чжу Ляньін: «Чому зі всіх пацієнтів у лікарні Яньлін помер тільки Ван Няньвень?» «Важко передбачити успішний результат операції, це нормально навіть для таких великих лікарень, як лікарня Чжуншань», – відповіла Чжу.

У довідці з лікарні повідомлялося, що походження і стан нирки невідомо, а оскільки нирка має сумнівне походження, лікарня не відповідає за результат операції.

Кореспондент видання Next Magazine з Гонконгу відвідав всі лікарні у місті Дунгуан і виявив, що устаткування там спеціалізоване. Лікар з центру трансплантації нирок признався, що більшість його пацієнтів приїжджають з Гонконгу, проте джерело донорських органів назвати відмовився.

Чи мала лікарня Яньлін дозвіл на подібну діяльність?

Чи достатньо лікарня Яньлін кваліфікована, щоб проводити подібну діяльність?

Департамент охорони здоров’я провінції Гуандун передбачив критерії для трансплантації нирок:

1. Операції з пересадки нирок можуть робити тільки лікарні третьої категорії кваліфікації;

2. Операція повинна проводитися тільки хірургами – урологами;

3. Головний хірург, відповідальний за операцію, повинен мати вищу категорію і досвід роботи в урології не менш п’яти років.

В даний час тільки лікарня Чжуншань у місті Гуанчжоу, яка оцінюється як кваліфікована лікарня третьої категорії, може робити такі складні операції. Лікарня Яньлін навіть не досягає кваліфікації другого рівня, тому і не може виконувати операції такої складності.

Після операції, ультразвуковий тест для Вана Няньвена був двічі зроблений у Головному військовому шпиталі міліції у лікарні Чжуншань (тест FK 506). Це доводить, що у лікарні Яньлін немає устаткування, необхідного для операції з трансплантації нирки.

Один з кореспондентів Next Magazine відвідав лікарню Яньлін. При вході у хол лікарні він відчув сильний неприємний запах. Освітлення у внутрішній частині лікарні було тьмяним, підлога брудною і всюди видно завали старого і зламаного устаткування. Постільна білизна була старою, залізні ліжка покриті іржею. При уважному огляді виявили, що навіть медичні візки були іржаві.

Серед медперсоналу, залученого до цієї операції, був Лі Ваньхуа. Він не мав хірургічної ліцензії, але провів цю операцію. Лю Цінхуа, яка робила діаліз крові, була простим лікарем згідно інформації у її сертифікаті. Чжу Лан‘їн, Чен Ганн, У Пейгень, У Цинжуй, так звані «лікарі-візитери», фактично приходили тільки через гроші, і не входили до медичного персоналу лікарні Яньлін.

Основний стандарт, випущений відділом охорони здоров’я провінції Гуандун, свідчить, що хірург, який виконує трансплантацію нирки, повинен мати кваліфікацію уролога. Проте жоден з лікарів, включаючи і головного хірурга, не мали цієї кваліфікації. Головний хірург Чен Ган значився у списку персоналу лікарні Чжуншань як пластичний хірург і не мав ліцензії, щоб робити операцію з трансплантації нирки.

Оскільки лікарня Яньлін не мала відповідної кваліфікації, Департамент охорони здоров’я зажадав від них пройти ліцензування з хірургії.

Щодо того, чи може лікарня робити такі операції чи ні, повинно бути чітко зазначено у медичній ліцензії. Рішення на проведення операції Вана було ухвалене персоналом лікарні, не беручи до уваги те, що у лікарні відсутні відповідні вимоги (умови та медичне обладнання).

Поки що тільки Next Magazine і програма головного ТБ Гуандун «Перспективи суспільства» повідомили про цей випадок. Іншим китайським ЗМІ заборонили повідомляти про цей інцидент. Сім’я жертви зіткнулася з відмовою розгляду цієї справи, куди б вони не зверталися. Вони сподіваються знайти правосуддя іншими засобами.

Цзи Да, Юе Юнь. Велика Епоха

Інформація про концтабір Суцзятунь шокувала всіх китайців. Я отримую все більше і більше телефонних дзвінків і повідомлень від людей з Китаю і зарубіжних країн, що запитують мене про це. Якщо комуністичний режим зберігатиме мовчання про цю жахливу справу, тоді, незважаючи на те, що інцидент у Суцзятунь ще не розкритий, він завдасть смертельного удару владі КПК.

Компартія завжди заявляла про свій внесок у кожну хорошу справу, якої, насправді, не здійснювала. Вона завжди стверджувала, що кожна погана справа, зроблена нею, теж хороша. На КПК лихословлять за скоєні злочини, але вона спокійно на це реагує, інакше було б неймовірним, це начебто сонце зійшло на заході.

Суцзятунь це не дрібниці. Якщо це тільки чутки, тоді  звинувачення, що виносяться владі компартії, суттєві. КПК звинувачується у здійсненні антигуманних дій і геноциді. Коли такий інцидент трапився, стало неможливо не обговорювати варіанти вирішення цієї ситуації. Кілька років тому за часів кризи верхівка КПК часто говорила: "Брати під контроль надзвичайні ситуації". Але у цьому випадку вона мовчала більше десяти днів. Це показує, що вони теж розгублені, побоюючись що-небудь сказати з цього приводу.

Режим КПК повинен бути засуджений за злочини проти людства і за геноцид у таборі Суцзятунь, але це не означає, що кожна людина, що знаходиться у верхівці влади КПК, була втягнена у це. Те, що вищі чиновники довгий час не реагували на таку шокуючу подію, яка стосується виживання партії, це не зовсім погано. У минулому, коли справа стосувалася загрози існування партії, керівництво КПК, зазвичай, показувало виняткову єдність. Незважаючи на те, чи було це скоєно, їх перша реакція завжди заперечувати, при цьому звинуватити "людей, що мають приховані мотиви, які злим чином атакують" партію і владу. Якщо у цьому випадку влада зможе швидко зреагувати, то це чітко вказує на дві ситуації. По-перше, впевненість, що вони можуть вирішити цю кризу; по-друге, швидкість єдиного ухвалення рішення кризи. Історія показує, що, одного разу, узявши під контроль ситуацію, вони завжди претендують на всю славу з погашення кризи.

Мовчання про інцидент у Суцзятунь затягнулося так надовго, що це вказує хоча б на те, що є очевидні розбіжності, як вирішити цю ситуацію і вони ще не прийшли до єдиної згоди про ухвалення відповідальності за це. По-друге, кожен усвідомлює, що якщо інцидент у Суцзятунь буде доведений, тоді злочинцями повинна бути менша частина внутрішньої верхівки КПК. Очевидно, що інші не хочуть нести на собі тягар поганої слави від вбивства своїх громадян. По-третє, суд над злочинцями проти людства і геноциду; всі, хто були причетні до інциденту у Суцзятунь, будуть виявлені і покарані у міжнародному суді, але це те, що влада КПК не може вирішити традиційним шляхом.

Одного разу два звинувачення будуть пред’явлені, почнеться міжнародний судовий розгляд і навіть верхівка влади не зможе уникнути суду. Наочним прикладом є колишній президент Югославії Мілошевіч. Якщо верхівка режиму КПК намагається приховувати злочини у Суцзятунь як колективна група, тоді кожен буде засуджений як виконуючий активну роль у цьому кримінальному злочині. Поза сумнівом, це буде смертельним жахом для кожного чиновника КПК. Кожен чиновник КПК винен і думатиме про це.

Коли інцидент у Суцзятунь буде доведено, це стане найколосальнішою трагедією для людства, незважаючи на те, скільки в результаті слідства буде покарано злочинців.

Принаймні, судячи з мовчання влади, це (їх мовчання) вказує, що більшість з них у верхівці КПК ще мають совість. Вони сподіваються на прекрасне майбутнє для себе і своєї сім’ї. Це перший раз, коли їх совість не задушена партійною природою. Принаймні, такий висновок сьогодні можливий. Чи зможуть вони вистрибнути з "партійного човна", який швидко ковзає над глибокою прірвою жорстокого геноциду у Суцзятунь, залежить від того, наскільки вони усвідомлюють свою совість і природу людини у цю критичну мить.

Вони не можуть мовчати завжди! Правда обов’язково буде розкрита всьому світові! В даний момент Небо все ще дає останній шанс кожному чиновникові КПК – мати хороше майбутнє.

Сьогодні секретна поліція слідує за мною на дистанції. Кількістьмашин, що стежать за мною, теж помітно зменшується. Після обіду колишні колеги моєї дружини у Сіньцзяні приїхали до нас у Пекін. Для їх безпеки ми зустрічалися у ресторані. Принаймні, було три секретних поліцейських машини, які слідували за нами на великій дистанції. Коли ми увійшли до ресторану, вони припаркувалися на протилежній стороні і спостерігали за нами з машин. Вони не входили за нами у ресторан. Після обіду ми спустилися і бачили їх знов, вони спостерігали за нами зі своїх машин, які стояли в ряд, на тому ж самому місці. І знову вони слідували за нами неквапливо на відстані і стежили до самого будинку. Порівнюючи з попереднім разом, цей раз "цивілізованіший".

Написано 23 березня, у своєму будинку в Пекіні під наглядом секретної поліції.

Гао Чжішен. Спеціально для Великої Епохи