Blog

Як повідомляється, протягом свого останнього візиту в Китай пані Садако Огата, президент Японського агентства з міжнародного співробітництва (Japanese International Cooperation Agency /JICA) домагалася того, щоб була визначена сума податку щодо діючих кредитних договорів з Китаєм і щоб було підготовлене підґрунтя для остаточної ліквідації економічної допомоги Китаю, чого вимагає в останні роки, як нинішній уряд, так і опозиційні партії Японії.

#img_left#Офіційним приводом для припинення надання допомоги Китаю є те, що на даний момент Китай, який в змозі самостійно проводити Олімпійські ігри й всесвітню виставку World Expo, довів, що його національний розвиток уже не потребує в такій допомозі. Насправді, основна причина даного рішення Японії полягає в тому, що її прокомуністична сусідська держава роками безупинно накачувала свої військові м’язи шляхом збільшення військових витрат, і свідомо стимулювала ненависть до Японії. Незвичайний ріст китайських військових витрат поряд із закритістю його економіки турбує сусідів Китаю, включаючи Японію.

У відповідь на зміну політики Японії міністр закордонних справ Китаю Лі Чжаосін, заявив: "Китай буде прекрасно себе почувати і без допомоги Японії". Насправді, це типова позиція Китаю, відбита в китайському прислів’ї "людина вважає, що виноград кислий, якщо його неможливо дістати", що означає наступне: коли людина не може володіти чимось, чого сильно бажає, вона намагається очорнити це. Як відомо, в останні три десятиліття економічний розвиток Китаю багато в чому залежав від іноземних інвестицій, а не від власних зусиль. Щорічно десятки мільярдів іноземних грошей у доларах США і японських ієнах вливаються в китайську економіку, щоб підтримувати явище так званого економічного буму.

Економічна допомога Японії, в основному, у формі позик у японських ієнах, почала надходити в 1979 році, і з тих пір Китай одержав більше 3 трлн. ієн, включаючи впровадження капіталів в 232 проекти, що відіграють важливу роль в економічному будівництві, особливо в розвитку інфраструктури. Японські позики, в основному, використовуються у великих будівельних проектах, таких, як будівництво портів, залізниць та електростанцій. Однак у звертаннях до населення пекінська влада ледь згадує про роль Японії в національній економіці в спробі претендувати на власний внесок у розвиток країни. І Японії це не дуже подобається.

Більше того, уряд Китаю свідомо розвиває у своєму народі антияпонські настрої. Хвилі антияпонського руху, що піднімаються в Китаї – це не спонтанний вибух стримуваних народом емоцій, а результат політики комуністичного режиму з перемикання уваги народу на побутові проблеми, щоб домогтися своїм цілям на політичній арені. Закордонна преса повідомляє, що під тиском китайського режиму китайський народ має свободу самовираження тільки у двох областях: футбольні матчі й ненависть до Японії.

Відвідування прем’єр-міністром Японії храму Ясукуни підняло великий шум серед сусідських держав, тому що це зачепило почуття народів Азії. Китайський комуністичний режим, однак, використав цей інцидент і несамовито напав на Японію, заявивши: "Ніхто не може забути й змінити історію".

Якщо китайський комуністичний режим дійсно серйозно ставиться до історії, чому він не думає про свою власну історію? Звірства, вчинені Японією під час Другої світової війни, були наслідком правління мілітаристів, а не сьогоднішньої демократичної влади. У Китаї, однак, більш ранні політичні рухи, такі як “Великий стрибок”, “Культурна революція” або “Великий голод”, а пізніше розправа на площі Тяньаньмень в 1989 році й сьогоднішні репресії Фалуньгун – все це робота китайської компартії.

Зловмисники, замість того, щоб відступити назад, піднімаються вище, замість того, щоб подумати над вчиненими гріхами, виправдують свої злочини, даючи помилкові й безглузді пояснення. Диктатура та репресії у Китаї, замість того, щоб згасати, існують дотепер і продовжують розвиватися.

Японські політики виражають надію, що демократичний Китай в остаточному підсумку виявиться, що завдасть прямого удару по проблемі китайсько-японських відносин. Звичайно, упертість КПК, заснована на диктатурі й тоталітарному режимі влади, нашкодила, як її іноземним зв’язкам, так і національним інтересам. На Китай були накладені міжнародні санкції після розправи на площі Тяньаньмень в 1989 році. Деякі найважливіші міри в галузі економіки не були застосовані дотепер. США, Європейський Союз і Японія – три головних світових економічних центри – дотепер накладають заборону на експорт високотехнологічної продукції в Китай.

У західних країнах 75% їхньої продуктивності ґрунтується на технічному прогресі, причому тільки 25% – це праця, сировина й енергетичні ресурси. У Китаї, однак, все навпаки, 25% його продуктивності досягається за рахунок розвитку високих технологій, а 75% – завдяки наявності сировини, трудових та енергетичних ресурсів і т.д. Інакше кажучи, після 30 років "відкритості й реформ" Китай залишається на примітивній стадії розвитку при високій вартості продукції, низьких результатах, високих вкладеннях і низькій продуктивності праці.

Китай страждає не тільки від недоліку іноземної високотехнологічної продукції, але також переживає зміни в процесі надходження іноземних інвестицій, яких він так сильно потребує для підтримки постійного економічного росту. Наприклад, у цей час Китай втрачає капітали, які він одержував з Японії, які йдуть в Індію. Японська ієна не єдина валюта, яку втрачає Китай. Інвестиції й бізнес Тайваню теж починають повертатися до Індії. Говорячи про економічну реформу, Індія почала її на 10 років пізніше, ніж Китай, але вона не тільки наздогнала, але й перегнала в цьому Китай. Причина проста: Індія дотримується закону й демократичних норм, це самий безпечний спосіб захисту міжнародного капіталу. Індія – це країна, де представники міжнародного бізнесу відчують, що їм буде дуже вигідно вкладати в неї гроші.

В остаточному підсумку, відкидаючи демократію, китайський комуністичний режим відмовляється й від міжнародних зв’язків, втрачаючи можливість представляти високотехнологічні товари Заходу й одержувати японські кредити.

Сьогоднішній світ переживає інформаційний бум, і багато країн, що живуть за рахунок високих технологій, швидко розвиваються. Китай не зможе піднятися без високих технологій. Через свої егоїстичні інтереси, Китай свідомо відкидає демократичні реформи й, таким чином, світові досягнення в області високих технологій проходять повз китайський ринок. У цьому змісті КПК стала самою великою і важкою перешкодою в процесі відродження Китаю.

Чень Цзиньсун. Радіо Вільна Азія

#img_right#Північно-американське видавництво Broad Press готує до друку книгу відомого китайського адвоката Гао Чжишена «Бог бореться пліч-о-пліч з нами». 360 сторінок, м’яка палітурка.

Сьогодні для багатьох принижених безправних китайців Гао Чжишен – символ віри і благородства, майже бог.

#img_right#Північно-американське видавництво Broad Press готує до друку книгу відомого китайського адвоката Гао Чжишена «Бог бореться пліч-о-пліч з нами». 360 сторінок, м’яка палітурка.

Сьогодні для багатьох принижених безправних китайців Гао Чжишен – символ віри і благородства, майже бог.

#img_left_nostream#Питання народження дітей завжди було дуже важливим для сім’ї. Адже кінцева мета сімейних відносин – це виховання гідної зміни. Питанням планування сім’ї займаються крупні інститути світу.

Одна з основних проблем, якої вони торкаються, – жіноче безпліддя. Безпліддя – наслідок захворювань або переривання вагітності. Але, окрім згубної дії на здоров’я жінки, аборт – це ще і вбивство, вбивство зародженої живої істоти, що несе інформацію (хромосоми) чоловіка і жінки.

Виявляється, плід, що не народився, передчуваючи смерть, починає тривожно рухатися, частота биття серця у нього зростає у два рази, і з початком операції, він розкриває рот у безмовному крику… Можливо, разом з киснем і іншими життєво необхідними речовинами, від матері плоду передаються її думки та емоції…

Щоб зрозуміти це, цілком досить подивитися фільм американського режисера Бернарда Натансона – "Безмовний крик". У ньому показано, як під час операції, в цей же час за допомогою УЗВ, спостерігають за поведінкою плоду. Помічено, що після перегляду фільму, багато лікарів відмовляються робити аборти.

Ще страшніший аборт на пізньому терміні вагітності. Це позбавлення життя вже життєздатного немовляти. Медицина відкидає штучне переривання вагітності у термінах більше 12 тижнів, не враховуючи необхідності проведення цього за життєвими показниками. Тому лікар, що зважився на таку операцію, крім ризику можливих ускладнень, етичних аспектів, може зіткнутися ще з юридичними проблемами.

Згідно східних вчень, душа людини вселяється в майбутнє життя у мить зачаття. І саме з того часу починається відлік віку людини. Тому, наприклад, на Сході прийнято вважати, що дитині, яка тільки народилася, вже виповнюється рік. Чи є у такому разі різниця між вбивством дитини в утробі матері і вбивством дволітньої дитини?

Сьогодні сучасна наука вже може підтвердити достовірність східних вчень про вселення душі у зародок. Ще у 1993 році професор Жером Лежен говорив: "З самого початку життя дух і матерія (я б сказав: душа і тіло) були так тісно переплетені, що ми користуємося одним і тим же словом, щоб визначити і народження ідеї, і народження нової істоти. І це походить не від бідності словника, бо одне і те ж слово – є єдиним способом визначити те, що насправді є початком життя: дух, оживляючий матерію".

Тому кожна жінка, що зважилася на аборт через будь-які причини, бере на себе гріх вбивства, який разом з нею, звичайно, розділяє і чоловік, що змусив її до цього або схвалив аборт. В даний час існує багато способів уникнути небажаної вагітності. Треба тільки проконсультуватися у гінеколога, звернутися до фармацевта.

Всі ортодоксальні релігії відкидають штучне переривання вагітності, але не всі віруючі, на жаль, дотримують цього. З розвитком цивілізації спостерігається процес зниження народжуваності і, в звичайних сім’ях вже вважається нормальним мати одну дитину.

У періоди соціально-економічної напруженості в країнах, з’явилися сім’ї, охочі які не хочуть мати дітей взагалі. Вони пояснюють це необхідністю приділяти час на виховання дітей, витрачаючи на це і сили, і засоби. Така думка заснована на егоїзмі, жадібності, обмеженості тільки своїм вузьким колом проблем. А це йде врозріз з людською натурою, якій із самого початку  не властиві  ці якості.

Людина носить зовнішність Бога. Чому? Чи не тому, що йому властиві принципи Доброти, Милосердя; чи не до Істини прагнуть багато людей? А де вона? Та вже ж не у законодавчих системах деяких країн, що дозволяють одностатеві шлюби і автоназію, що вітають страту як розплату за минулі діяння. Адже Бог дає людині право на життя, і лише він має право позбавляти її, влаштовуючи долю до тієї або іншої життєвої пори.

Деякі жінки, що не народили дітей через різні причини, все ж таки приходять до шляху усиновлення дітей інших батьків. Найчастіше це артистки, балерини, спортсменки, що присвятили себе кар’єрі, роботі. Але чи є що-небудь цінніше, ніж близькість рідної маленької істоти, яку ти виростив і виховав за своїми принципами?

У народів Кавказу, Азії, племен циганів дотепер існують традиційні багатодітні сім’ї, кількість дітей в яких налічується до 2-х десятків. І діти в таких сім’ях, як правило, виховуються за принципами взаємодопомоги, пошани до старших, працьовитості і терпіння. Чи не завдяки цьому такі національності легко "приживаються" у будь-якому середовищі, завжди співіснують недалеко один від одного, часто працюючи разом.

Людина – найцінніша жива істота на Землі. І всі її вчинки повинні відповідати цьому високому імені!

Олена Захарова. Велика Епоха

#img_left_nostream#Питання народження дітей завжди було дуже важливим для сім’ї. Адже кінцева мета сімейних відносин – це виховання гідної зміни. Питанням планування сім’ї займаються крупні інститути світу.

Одна з основних проблем, якої вони торкаються, – жіноче безпліддя. Безпліддя – наслідок захворювань або переривання вагітності. Але, окрім згубної дії на здоров’я жінки, аборт – це ще і вбивство, вбивство зародженої живої істоти, що несе інформацію (хромосоми) чоловіка і жінки.

Виявляється, плід, що не народився, передчуваючи смерть, починає тривожно рухатися, частота биття серця у нього зростає у два рази, і з початком операції, він розкриває рот у безмовному крику… Можливо, разом з киснем і іншими життєво необхідними речовинами, від матері плоду передаються її думки та емоції…

Щоб зрозуміти це, цілком досить подивитися фільм американського режисера Бернарда Натансона – "Безмовний крик". У ньому показано, як під час операції, в цей же час за допомогою УЗВ, спостерігають за поведінкою плоду. Помічено, що після перегляду фільму, багато лікарів відмовляються робити аборти.

Ще страшніший аборт на пізньому терміні вагітності. Це позбавлення життя вже життєздатного немовляти. Медицина відкидає штучне переривання вагітності у термінах більше 12 тижнів, не враховуючи необхідності проведення цього за життєвими показниками. Тому лікар, що зважився на таку операцію, крім ризику можливих ускладнень, етичних аспектів, може зіткнутися ще з юридичними проблемами.

Згідно східних вчень, душа людини вселяється в майбутнє життя у мить зачаття. І саме з того часу починається відлік віку людини. Тому, наприклад, на Сході прийнято вважати, що дитині, яка тільки народилася, вже виповнюється рік. Чи є у такому разі різниця між вбивством дитини в утробі матері і вбивством дволітньої дитини?

Сьогодні сучасна наука вже може підтвердити достовірність східних вчень про вселення душі у зародок. Ще у 1993 році професор Жером Лежен говорив: "З самого початку життя дух і матерія (я б сказав: душа і тіло) були так тісно переплетені, що ми користуємося одним і тим же словом, щоб визначити і народження ідеї, і народження нової істоти. І це походить не від бідності словника, бо одне і те ж слово – є єдиним способом визначити те, що насправді є початком життя: дух, оживляючий матерію".

Тому кожна жінка, що зважилася на аборт через будь-які причини, бере на себе гріх вбивства, який разом з нею, звичайно, розділяє і чоловік, що змусив її до цього або схвалив аборт. В даний час існує багато способів уникнути небажаної вагітності. Треба тільки проконсультуватися у гінеколога, звернутися до фармацевта.

Всі ортодоксальні релігії відкидають штучне переривання вагітності, але не всі віруючі, на жаль, дотримують цього. З розвитком цивілізації спостерігається процес зниження народжуваності і, в звичайних сім’ях вже вважається нормальним мати одну дитину.

У періоди соціально-економічної напруженості в країнах, з’явилися сім’ї, охочі які не хочуть мати дітей взагалі. Вони пояснюють це необхідністю приділяти час на виховання дітей, витрачаючи на це і сили, і засоби. Така думка заснована на егоїзмі, жадібності, обмеженості тільки своїм вузьким колом проблем. А це йде врозріз з людською натурою, якій із самого початку  не властиві  ці якості.

Людина носить зовнішність Бога. Чому? Чи не тому, що йому властиві принципи Доброти, Милосердя; чи не до Істини прагнуть багато людей? А де вона? Та вже ж не у законодавчих системах деяких країн, що дозволяють одностатеві шлюби і автоназію, що вітають страту як розплату за минулі діяння. Адже Бог дає людині право на життя, і лише він має право позбавляти її, влаштовуючи долю до тієї або іншої життєвої пори.

Деякі жінки, що не народили дітей через різні причини, все ж таки приходять до шляху усиновлення дітей інших батьків. Найчастіше це артистки, балерини, спортсменки, що присвятили себе кар’єрі, роботі. Але чи є що-небудь цінніше, ніж близькість рідної маленької істоти, яку ти виростив і виховав за своїми принципами?

У народів Кавказу, Азії, племен циганів дотепер існують традиційні багатодітні сім’ї, кількість дітей в яких налічується до 2-х десятків. І діти в таких сім’ях, як правило, виховуються за принципами взаємодопомоги, пошани до старших, працьовитості і терпіння. Чи не завдяки цьому такі національності легко "приживаються" у будь-якому середовищі, завжди співіснують недалеко один від одного, часто працюючи разом.

Людина – найцінніша жива істота на Землі. І всі її вчинки повинні відповідати цьому високому імені!

Олена Захарова. Велика Епоха

Оточені кристалами галактики одержали спеціальну назву ультралюмінесцентних інфрачервоних галактик (ultraluminous infrared galaxies або ULIRGs). Ці галактики мають надвисоке випромінення світла в інфрачервоному діапазоні й мають властивість зіштовхуватися між собою. У їхніх ядрах, що змішуються, постійно гинуть і знову народжуються масивні зірки. Багато інфрачервоних галактик мають центральні й надмасивні чорні діри.

Знайти подібні силікатні кристали за межами нашої власної Галактики дотепер не вдавалося. Але в невеликих кількостях вони знаходяться в межах нашої Галактики – в деяких зірках, подібних за типом з нашим Сонцем. На Землі вони іскряться на піщаних берегах, а вночі їхню присутність можна зареєструвати в земній атмосфері серед інших пилових часток, що попадають до нас разом з метеорами. Виявлені в галактиках, що зіштовхуються, кристали являють собою спечений пісок – силікатні зерна, які сформувалися в певній зоряній подобі печей для випалу. Силікати, за своїм складом нагадують скло, і для своєї кристалізації вимагають певного температурного режиму.

"Великий подив викликає той факт, що ми змогли відшукати такий тендітний і уразливий матеріал (маленькі кристали) у настільки агресивному середовищі, – говорить доктор Хенрік Спун (Henrik Spoon) з Корнельського університету. (Cornell University, Итака, штат Нью-Йорк) – провідний автор статті, присвяченої цим дослідженням, що буде опублікована 20 лютого у випуску "Астрофізичного журналу" (Astrophysical Journal ApJ). «Кристали, подібні знайденим, надзвичайно легко зруйнувати, однак у цьому випадку, ймовірно, темпи їхнього утворення масивними зірками, що гинуть, перевершують темпи їхнього руйнування».

Яким же чином утворяться кристали в ядрах галактик? Доктор Спун і його колеги вважають, що їх створять великі зірки в центрах галактик. Ці зірки, ймовірно, розсипають кристали безпосередньо перед тим, як вибухають у якості наднових. Однак учені розрахували, що частки, породжені вибухом наднових зірок, повернуть кристали назад в аморфний стан. Цей цикл із появою кристалічної речовини і його наступним зникненням триває порівняно недовго.

"Уявіть дві вантажівки з борошном, що врізалися одна в одну й підняли на якийсь час білу хмару, – пояснює Спун. – За допомогою "Спітцера" ми бачимо подібну хмару із кристалізованих силікатів, створених зірками із двох галактик, що зіштовхуються,".

Інфрачервоний спектрограф "Спітцера" дозволив виявити сліди силікатних кристалів в 21 галактиці (розташованої на відстані від 240 мільйонів до 5,9 мільярда світлових років від нас) з 77 вивчених ULIRGs. Спун вважає, що галактики із кристалами швидше за все просто були помічені в "правильний час", а в 56 галактиках, що залишилися, все вже спокійно й зіткнення з вибухами не настільки інтенсивні.

Оточені кристалами галактики одержали спеціальну назву ультралюмінесцентних інфрачервоних галактик (ultraluminous infrared galaxies або ULIRGs). Ці галактики мають надвисоке випромінення світла в інфрачервоному діапазоні й мають властивість зіштовхуватися між собою. У їхніх ядрах, що змішуються, постійно гинуть і знову народжуються масивні зірки. Багато інфрачервоних галактик мають центральні й надмасивні чорні діри.

Знайти подібні силікатні кристали за межами нашої власної Галактики дотепер не вдавалося. Але в невеликих кількостях вони знаходяться в межах нашої Галактики – в деяких зірках, подібних за типом з нашим Сонцем. На Землі вони іскряться на піщаних берегах, а вночі їхню присутність можна зареєструвати в земній атмосфері серед інших пилових часток, що попадають до нас разом з метеорами. Виявлені в галактиках, що зіштовхуються, кристали являють собою спечений пісок – силікатні зерна, які сформувалися в певній зоряній подобі печей для випалу. Силікати, за своїм складом нагадують скло, і для своєї кристалізації вимагають певного температурного режиму.

"Великий подив викликає той факт, що ми змогли відшукати такий тендітний і уразливий матеріал (маленькі кристали) у настільки агресивному середовищі, – говорить доктор Хенрік Спун (Henrik Spoon) з Корнельського університету. (Cornell University, Итака, штат Нью-Йорк) – провідний автор статті, присвяченої цим дослідженням, що буде опублікована 20 лютого у випуску "Астрофізичного журналу" (Astrophysical Journal ApJ). «Кристали, подібні знайденим, надзвичайно легко зруйнувати, однак у цьому випадку, ймовірно, темпи їхнього утворення масивними зірками, що гинуть, перевершують темпи їхнього руйнування».

Яким же чином утворяться кристали в ядрах галактик? Доктор Спун і його колеги вважають, що їх створять великі зірки в центрах галактик. Ці зірки, ймовірно, розсипають кристали безпосередньо перед тим, як вибухають у якості наднових. Однак учені розрахували, що частки, породжені вибухом наднових зірок, повернуть кристали назад в аморфний стан. Цей цикл із появою кристалічної речовини і його наступним зникненням триває порівняно недовго.

"Уявіть дві вантажівки з борошном, що врізалися одна в одну й підняли на якийсь час білу хмару, – пояснює Спун. – За допомогою "Спітцера" ми бачимо подібну хмару із кристалізованих силікатів, створених зірками із двох галактик, що зіштовхуються,".

Інфрачервоний спектрограф "Спітцера" дозволив виявити сліди силікатних кристалів в 21 галактиці (розташованої на відстані від 240 мільйонів до 5,9 мільярда світлових років від нас) з 77 вивчених ULIRGs. Спун вважає, що галактики із кристалами швидше за все просто були помічені в "правильний час", а в 56 галактиках, що залишилися, все вже спокійно й зіткнення з вибухами не настільки інтенсивні.

Оточені кристалами галактики одержали спеціальну назву ультралюмінесцентних інфрачервоних галактик (ultraluminous infrared galaxies або ULIRGs). Ці галактики мають надвисоке випромінення світла в інфрачервоному діапазоні й мають властивість зіштовхуватися між собою. У їхніх ядрах, що змішуються, постійно гинуть і знову народжуються масивні зірки. Багато інфрачервоних галактик мають центральні й надмасивні чорні діри.

Знайти подібні силікатні кристали за межами нашої власної Галактики дотепер не вдавалося. Але в невеликих кількостях вони знаходяться в межах нашої Галактики – в деяких зірках, подібних за типом з нашим Сонцем. На Землі вони іскряться на піщаних берегах, а вночі їхню присутність можна зареєструвати в земній атмосфері серед інших пилових часток, що попадають до нас разом з метеорами. Виявлені в галактиках, що зіштовхуються, кристали являють собою спечений пісок – силікатні зерна, які сформувалися в певній зоряній подобі печей для випалу. Силікати, за своїм складом нагадують скло, і для своєї кристалізації вимагають певного температурного режиму.

"Великий подив викликає той факт, що ми змогли відшукати такий тендітний і уразливий матеріал (маленькі кристали) у настільки агресивному середовищі, – говорить доктор Хенрік Спун (Henrik Spoon) з Корнельського університету. (Cornell University, Итака, штат Нью-Йорк) – провідний автор статті, присвяченої цим дослідженням, що буде опублікована 20 лютого у випуску "Астрофізичного журналу" (Astrophysical Journal ApJ). «Кристали, подібні знайденим, надзвичайно легко зруйнувати, однак у цьому випадку, ймовірно, темпи їхнього утворення масивними зірками, що гинуть, перевершують темпи їхнього руйнування».

Яким же чином утворяться кристали в ядрах галактик? Доктор Спун і його колеги вважають, що їх створять великі зірки в центрах галактик. Ці зірки, ймовірно, розсипають кристали безпосередньо перед тим, як вибухають у якості наднових. Однак учені розрахували, що частки, породжені вибухом наднових зірок, повернуть кристали назад в аморфний стан. Цей цикл із появою кристалічної речовини і його наступним зникненням триває порівняно недовго.

"Уявіть дві вантажівки з борошном, що врізалися одна в одну й підняли на якийсь час білу хмару, – пояснює Спун. – За допомогою "Спітцера" ми бачимо подібну хмару із кристалізованих силікатів, створених зірками із двох галактик, що зіштовхуються,".

Інфрачервоний спектрограф "Спітцера" дозволив виявити сліди силікатних кристалів в 21 галактиці (розташованої на відстані від 240 мільйонів до 5,9 мільярда світлових років від нас) з 77 вивчених ULIRGs. Спун вважає, що галактики із кристалами швидше за все просто були помічені в "правильний час", а в 56 галактиках, що залишилися, все вже спокійно й зіткнення з вибухами не настільки інтенсивні.