Blog

  • Бізнес важливіший за закон?

    Бізнес важливіший за закон?

    #img_left_nostream# Австралійський уряд запропонував притулок 20,000 китайцям, котрі навчалися в Австралії на момент розправи на площі Тяньаньмень у 1989 році.

    Але часи міняються й економіка теж. Канберра ще не надала притулок посадовій особі з китайського консульства Чену Юнліню, котрий попросив політичного притулку, після того, як сховався, залишивши китайське консульство в Сіднеї в травні цього року, посилаючись на звірства диктатури в Пекіні. Пана Чена запросто можуть викрасти й відправити назад у Китай для покарання.

    Чи дійсно на сьогодні австралійсько-китайські економічні зв’язки настільки важливі, що Канберра не бажає конфліктувати з Пекіном у випадку з Ченом, незважаючи на порушення австралійських принципів в області прав людини? Є про що задуматися американцям у світлі зростання об’єму торгівлі з Китаєм.

    Мельбурнська газета «The Age» писала: " Права людини – про що Ви говорите, коли прагнете робити бізнес із тираном".

    Чень Юнлінь

    За матеріалами
    projo.com

  • Моральність і довголіття

    Моральність і довголіття

    У дослідженнях, проведених Єльським і Каліфорнійським університетами, взяли участь 7,000 корінних жителів району Аламеда (Alameda), Каліфорнія (США). В процесі ще одного дослідницького проекту Досвідчений Дослідницький Центр Університету Мічіган (the University of Michigan) спостерігав за 2,700 людьми впродовж 14 років. Вони дійшли висновку, що довголіття людини безпосередньо залежить від рівня її моральності.

    #img_left#Дослідники, вивчаючи взаємозв’язки між рівнем моральності і відносинами людини з суспільством, дійшли висновку, що оптимістична людина, та, яка піклується про інших, живе в гармонії з іншими, може розраховувати на довший відрізок часу. Результати підтвердили, що це особливо яскраво виявляється у осіб чоловічої статі. З іншого боку, рівень смертності у людей, які виношують злі наміри по відношенню до інших людей, заподіюють іншим збиток заради особистої користі, або з якими важко ужитися, в 1,5-2 рази вище норми. Дослідники довели, що феномен працює серед різних рас, людей різних станів, з різним рівнем фізичної підготовки і різними стилями життя.

    Починаючи з 1958 року, доктор Вільямс (Williams), знаменитий американський фахівець з серцево-судинних захворювань, спостерігав за 500 студентами медичних інститутів впродовж 25 років. Він виявив, що коефіцієнт смертності для тих, хто поводився вороже по відношенню до інших, складав 96%, і у них також з’являлися серцеві захворювання в п’ять разів частіше, ніж у інших.

    Пан Мартінс (Martins), бразильський учений-медик, провів спостереження за 583 корумпованими чиновниками, які брали хабарі, займалися крадіжкою і зловживали владою в корисливих інтересах. Після 10 років вивчень і досліджень, він виявив, що 60% корумпованих чиновників були або важко хворі, або мертві.

    Сучасні дослідження показують, що доброзичлива, дружня і ввічлива манера поведінки, в поєднанні з високими моральними якостями, дає нормальний розвиток головного мозку, центральної нервової і ендокринної систем. Це також допомагає в систематичній регуляції біологічного годинника і стабілізації мікрофлори в організмі.

    Виявляється, що звертаючи увагу на мораль і вдосконалення, ми не тільки слідуємо фундаментальним принципам людства, але також закладаємо важливу основу для свого міцного здоров’я.

  • Усвідомлення минулого

    У своїх передвиборних виступах Президент РФ В.В.Путін висловився про необхідність відродження моральності як найактуальнішої проблеми сучасності. Цю думку він розвив у своєму відкритому листі, заявивши, що «для громадянина Росії важливі моральні підвалини, які він вперше знаходить у родині і які становлять самий стрижень патріотизму…»,«наша інша проблема – відсутність твердих і загальновизнаних правил…», «наш пріоритет – відродження особистого достоїнства громадян в ім’я високого достоїнства країни».

    Важливість поставлених Президентом завдань очевидна. Більше восьмидесяти років ми відкидали загальнолюдську моральність як буржуазний забобон, заперечували ПРАВО, тобто інструмент, що регулює життя, як окремого громадянина, так і суспільства в цілому, заміняючи ці поняття «соціалістичною свідомістю», «соціалістичною доцільністю».

    В остаточному підсумку, все це привело до небаченого раніше в історії людства сплеску того кривавого насильства, до духовної ентропії, до занепаду вдач, до деградації особистості.

    Як виконати висловлені В. В. Путіним побажання? Очевидно, не обійтися без усвідомлення нашої історії, ретельного її аналізу. Нагадаю, що головним політичним інструментом більшовизму було і, очевидно залишається, необмежене насильство над особистістю. Помилково думати, що розстріли без суду і слідства тільки за одну приналежність до дворянського стану, купецтва, духівництва були характерні для перших років радянської влади. Репресії середини тридцятих років не менш жахливі. У роки застою насильство над особистістю прийняло ще більш витончені форми: тих, хто критикували “розвинений соціалізм" просто ховали до психушок. Розстріли в Алма-Аті, Баку, Тбілісі, Вільнюсі незадовго до розпаду СРСР… Криваві події серпня 1991 р. і жовтня 1993 р. – хіба це не свідоцтво того, що більшовики не відмовилися від насильства, як зброї політичної боротьби? Але чи можна вважати розстріли «методом вироблення комуністичного людства з матеріалу капіталістичної епохи», а насильство – засобами побудови нового самого справедливого суспільства?

    Мимоволі виникає питання: спостережуваний в останні роки сплеск замовних убивств нічим не мотивованої жорстокості – чи не результат усього колишнього виховання, проходження принципу: «ціль виправдує засоби»? Тільки раніше всі злочини прикривалися високими ідейними міркуваннями, а тепер спростилися і звелися до задоволення низинних похотей.

    Про карні злочини більшовиків опублікована величезна кількість матеріалів (не можу не згадати книгу доктора юридичних наук Ю.Стецовського «Історія радянських репресій»).

    Але зараз я хотів би звернути увагу на ще один злочин більшовизму. Моральність, повага до особистості виховуються в родині. Але більшовики завдали найтяжчого удару по російській родині. Скільки поколінь росіян виросло в комуналках, у гуртожитках! Не дарма герой М.Булгакова ще у двадцяті роки говорив, що москвичів зіпсувало квартирне питання. Але ж це привело не тільки до падіння моралі, але і до значного скорочення народжуваності в Росії, що варто кваліфікувати як демографічний злочин.

    Заслуговує ретельного аналізу така особливість радянського суспільства, як «злиття партії, проголошеної керівною і напрямною силою», з органами державної влади. Насадження однодумності, таємності привело до створення нової касти – номенклатури, непідвласної суспільному контролю. А це сприяло процвітанню в суспільстві сваволі та насильства.

    Безприкладна жорстокість, придушення інакомислення привели до появи в суспільстві великого прошарку людей з колективною свідомістю, не здатних самостійно оцінювати події, що відбуваються, звиклих задовольнятися партійними гаслами, демагогією вождів. На цю особливість тоталітарного суспільства першими звернули увагу письменники. Назва роману Є. Замятіна "Ми”, написаного ним ще в 20-ті роки, говорить про те, що мова йде про суспільство, яке представляє собою певну аморфну масу. М.Пришвін на сторінках свого щоденника 30-х років пише, що його гнітить «масовидність» радянського буття, що якщо з’являється вождь, який захоплює за собою людей, то це, як правило, слідство не геніальності вождя, а «масовидності» слідуючих за ним прихильників.

    Демагогічні гасла – це потужна зброя будь-якого тоталітарного режиму, здатна захопити за собою певну частину населення. Саме вони становлять електорат комуністів. Але чи можна і надалі дозволяти націонал-комуністам експлуатувати затурканість, неуцтво таких верств суспільства? Як, принаймні, мінімізувати, якщо не виключити повністю такий вплив на долі маргіналізованої категорії громадян?

    Імовірно, доречно нагадати, що ж являла собою комуністична партія. От як озивалася про більшовиків Роза Люксембург («Новый мир», 1991 г., № 1): «Создание централизации на двух принципах: слепое под¬чинение всех организаций до мельчайших деталей одному цен¬тру, который за всех думает, со¬здает и решает, а также строгое разграничение между ядром партии и окружающей ее рево¬люционной средой, то, за что борется Ленин, представляется нам механическим перенесением организационных принципов бланкистского заговора рабочих кружков в социал-демократичес¬кое движение рабочей массы. Ход мыслей Ленина направлен на контроль партийной деятельнос¬ти, а не на ее оплодотворение, на сужение, а не на расширение, на раздробление, а не на объедине¬ние». Мені здається, що це дуже точна характеристика більшовизму, ціль якого – створити слухняного, ні про що не міркуючого «солдата партії».

    Отже, однопартійна система – це пріоритет маси над особистістю, опора на юрбу, міфологічна ідеологія, демагогічна пропаганда, боєпостачання не любові, а ненависті, культ вождя, роздування масової істерії. Легко помітити, що все це властиво як фашизму, так і більшовизму, націонал-комунізму. Одним словом, близькість цих двох політичних течій не викликає сумнівів. Але фашизм засуджений Нюрнберзьким трибуналом.

    Чи не настав час і в Росії провести хоча б суспільне обговорення нашого нелегкого минулого, зрозуміти джерела наших сьогоднішніх труднощів, дати політичну, карну, моральну оцінку діяльності партії, що була в недалекому минулому «керівною та напрямною силою»?

    Виникає питання: чи не пізно ворушити наше минуле? Думаю, що до злочинів більшовизму, як і до злочинів фашизму, не застосовується принцип давнини. Не оброблене в глибинах совісті минуле, яке не потребує каяття, може назавжди залишитися сьогоденням. Тому буде злочином – забути про минуле, а сьогодення віддати тим, хто винний у колишніх злочинах напряму або побічно.

    Я повністю згоден з істориком А.І. Борозняком: «Ми переживаємо болісний період лікування від тоталітарної шизофренії, виходу з тупиків тоталітарної свідомості. До формування масової демократичної свідомості в Росії ще досить далеко, і кожному з нас необхідно протистояти спадщині сталінізму в наших генах і в нашім суспільному устрої.

    Ми тільки тепер починаємо розуміти, що перехід Росії і Німеччини від тоталітарних режимів до демократичного устрою – це розірвані в історичному часі і в історичному просторі акти єдиної планетарної драми, що вирішують фази руху XXI століття». («Спокута. Чи потрібний Росії німецький досвід подолання тоталітарного минулого?», видавництво «Пік», 1999 р.).

    Нагадаю, що як у ГДР, так і у ФРН шли тривалі дискусії про сутність фашизму, про його провину перед людством. Пора і в Росії всім демократичним силам об’єднатися і провести глибоке обговорення сутності більшовизму, дати оцінку всім його злочинам, приділивши особливу увагу злочинам, пов’язаним із попранням духовності, моралі. Адже покалічена психологія людини – одне з найстрашніших, небезпечних злочинів.

    Колись Валентина Іванівна Матвієнко, повернувшись із «Міжнародної конференції по Голокосту», заявила, що про злочини фашизму повинен знати кожен. Я впевнений, що і про злочини комунізму теж повинен знати кожен: не тільки старше покоління, яке випробувало на собі всі «принадності» цього режиму, але, що є особливо важливим – і молодь. Це охоронить її від помилок батьків і дідів.

    Думаю, що водночас з організацією і проведенням суспільного суду над більшовизмом, доцільно в школах, у вузах ввести курс «Історії радянських репресій».

    Борг демократичних партій і рухів – не тільки в здійсненні перебудови економіки та державного устрою, але і у перебудові свідомості, у сприянні відродженню моральності, духовності.

    Роберт Іванович Мазінг, учасник ВОВ, доцент механіко-математичного факультету МДУ.

  • 25 кроків, щоб кинути палити

    25 кроків, щоб кинути палити

    Основна передумова успішного застосування цього способу – дійсно ЗАХОТІТИ кинути палити. Втім, усвідомлене і тверде бажання – неодмінна умова боротьби з цією шкідливою звичкою, до якого б варіанту ви не вирішили вдатися. Поставивши перед собою цю мету, методично, крок за кроком йдіть до неї.

    #img_left#Приготуйтеся до того, що процес може виявитися довгим і болісним – як для вас, так і для вашого оточення. Але якщо ви прийняли тверде рішення, то успіх цілком реальний. Отже, ось які кроки вам необхідно зробити:

    Тиждень перший.

    1. Підрахуйте, скільки сигарет в день ви викурюєте.

    2. Прослідкуйте, в яких ситуаціях ви тягнетеся за сигаретою найчастіше, і постарайтеся контролювати себе в такі моменти.

    3. Викурюйте на одну сигарету в день менше, ніж звичайно.

    4. Якщо в один з днів ви з якихось причин викурили більше встановленої для себе норми, в наступні дні цього тижня "поверніть борг".

    Тиждень другий і третій.

    5. Викурюйте на три сигарети в день менше, ніж минулого тижня.

    6. Не паліть натщесерце, на морозі і на сильному вітрі.

    7. Купіть електрозапальничку і не користуйтеся більше сірниками, щоб запалити конфорку газової плити.

    8. Всякий раз, коли вам хочеться закурити, спершу долічіть до п’ятнадцяти, потім пригадаєте всі термінові справи і лише після цього беріть сигарету – якщо бажання до цього моменту не пропало.

    Тижні четвертий і п’ятий.

    9. Ще мінус п’ять сигарет до тих трьох.

    10. Вийміть зі всіх сумок і кишень сигарети і сірники і покладіть їх в ящик письмового столу, шафи або комода. Запальнички подаруйте або заховайте в труднодоступне місце.

    11. Ніколи більше не палите на ходу.

    12. Постарайтеся не палити відразу після їжі, а також після чаю або кави.

    13. Якщо вам захочеться закурити на вулиці, доведеться купувати нову пачку сигарет і сірники: пам’ятайте, у вас в сумці запасів більше немає!

    14. Купіть нікотинову жуйку.

    Тижні шостий і сьомий.

    15. Кількість викурюваних вами сигарет відтепер не повинна перевищувати чверті первинної денної норми. Наприклад, якщо вам була потрібна пачка на день, коли ви приступили до боротьби зі своєю шкідливою слабкістю, то зараз ви повинні обходитися не більше, ніж п’ятьма сигаретами.

    16. Не забувайте виконувати всі попередні кроки і перечитуйте час від часу цей список.

    17. Випробувавши бажання закурити, спочатку зробіть яку-небудь справу, а потім вже беріть сигарету, якщо до цього моменту не передумали.

    18. Коли вам протягують пачку сигарет, відповідайте: "Спасибі, я не палю".

    19. Поступіть з попільничками так само, як раніше із запальничками: заховайте їх абикуди подалі.

    20. Не купуйте більше сигарети блоками, ідіть за черговою пачкою тільки коли в попередній не залишиться жодної сигарети.

    Тижні восьмий і дев’ятий.

    21. Закурюйте першу сигарету не раніше 16.00, а останню – не пізніше 23.00.

    22. Не забувайте: якщо ви зірвалися і перевищили свою норму, в наступні дні доведеться палити менше, щоб "розрахуватися за борги".

    23. Спробуйте не палити цілий день. Можете використовувати як "компенсацію" нікотинову жуйку.

    24. Відтепер ваша доза – одна сигарета на день.

    25. А коли цей термін підійде до кінця, паліть по одній сигареті в тиждень. Поки не кінчиться остання пачка.

    Навіть якщо ця пачка не виявиться дійсно останньою, то, пройшовши всі 25 кроків, ви, з одного боку, обов’язково випробуєте відчуття гордості за проявлену силу волі, а з іншою – все-таки станете менше палити. Що теж, погодьтеся, непогано.

  • Астрономи відкрили неможливий бездомний квазар

    Астрономи відкрили неможливий бездомний квазар

    #img_left_nostream#Міжнародна команда астрономів, що працює зі знімками з космічного телескопа Hubble і телесокпа VLT Європейської південної обсерваторії в Чилі (ESO), повідомила про відкриття квазара, що, як видно, не має галактики-будинку.

    Раніше виявлені квазари (по суті — це надмасивні чорні діри, на які падає матерія, випромінюючи при цьому енергію) — оточені власними галактиками, у центрі яких і утворилися колись.

    Але в квазара HE0450-2958 галактику побачити не вдалося.

    Хоча квазари в 100 разів більш яскраві, ніж їх "будинки", дотепер ці зоряні острови вдавалося виявляти. Якщо галактика в HE0450-2958 усе-таки є — вона в багато разів менша і слабкіша, ніж більшість галактик.

    Правда, неподалік астрономи дійсно побачили перекручену галактику з інтенсивним процесом формування нових зірок, а також — велику "краплю" міжзоряного газу, що, імовірно, і харчує чорну діру, "запалюючи" квазар.

    Ці об’єкти говорять про можливе дивовижне зіткнення, яке сталося там за 100 мільйонів років до моменту, що спостерігається. І все-таки навіть ця катастрофа не може пояснити — що відбулося з галактикою-будинком квазара HE0450-2958.

    Учені говорять, що необхідно немислимо рідкісне зіткнення відразу трьох галактик, щоб вибити величезну чорну діру з її "законного" місця в центрі однієї з них.

    Інше гіпотетичне пояснення — що "будинок" у цього квазара є, але це – галактика, що складається цілком із загадкової темної матерії, про природу і навіть про саме існування якої давно йдуть суперечки.

    Але чи могла взагалі чорна діра сформуватися в такому об’єкті — знов-таки невідомо.

    Стаття підготовлена за матеріалами:
    Офіційного сайту European Southern Observatory, Membrana

  • Щоденники молодої мами. Перші дні вдома

    Щоденники молодої мами. Перші дні вдома

    Для багатьох молодих мам не меншим шоком, ніж роди, стають перші дні після пологового будинку. Залишившись наодинці з малюком без лікарів і медсестер, новоспечені матусі (і татусі) часто не уявляють, що з НИМ робити? Новонароджений вимагає постійної уваги, догляду, а мамі іноді навіть ніколи поїсти! Звичайно, пару разів на тиждень до Вас заходитиме патронажна медсестра, яка обробить дитині пупок, може навіть зробить масаж і відповість на Ваші питання, але це і все! Для тих, хто народив першу дитину, це стає серйозною проблемою.

    #img_right#Зараз в багатьох пологових будинках мама і малюк весь час знаходяться поряд (біля маминого ліжка стоїть ліжечко новонародженого). У такій організації є свої плюси і мінуси.

    Плюси:

    • Малюк постійно відчуває маму поряд, що необхідно для встановлення надійного зв’язку, спокою і хорошого самопочуття обох.
    • Мама може погодувати малюка у будь-який момент на його бажання.
    • Мама вчиться піклуватися про малюка: сповивати, підмивати попку, гуляти з ним і т.д.
    • Помічено, що в таких умовах краще прибуває молоко.
    • Повертаючись додому, мама вже знає, що потрібне її малюку!

    Ми з моїм Левком "знайомилися" якраз у такому пологовому будинку.

    Мінуси:

    • Матусі ніколи відпочити, опам’ятатися.
    • Вночі ні лікар, ні медсестра не підійдуть до Вас, якщо тільки дитина не в критичній ситуації або не лежить в дитячому відділенні.

    Вся наша палата (5 матусь) народжувала вранці, а малюків принесли вже перед обідом. Яким дивом нам вдалося умовити дитячу медсестру забрати малюків на ніч, щоб ми хоч би виспалися, не знаю. Але це була остання спокійна ніч в моєму новому житті!

    У "старорежимних" же пологових будинках, все з точністю до навпаки!

    Сучасна наука вважає особливо важливим для подальшого розвитку дитини так званий адаптаційний період. Тривалість його шість тижнів. Тому вчені рекомендують в цей період створити для малюка умови, наближені до внутрішньоутробних, завдяки яким крихітка відчуватиме себе в комфорті і безпеці. Особливо важливий тісний контакт з матір’ю. Багато лікарів рекомендують батькам перший час класти дитину вночі спати до себе в ліжко, а не в окреме ліжечко (або хоч би ставити її поряд, щоб залишалося тільки руку простягнути). Мій малюк майже весь перший місяць свого життя спав або на моїх грудях, або в ліжечку у голові. До речі, якщо Ви годуєте грудьми, то це навіть зручніше: вночі малюк буде менше за Вас турбувати, самостійно знаходячи груди(!) і, наїдаючись, засинати. Перевірено на собі! На жаль, мій Льовка відмовився від грудей у 3 місяці (але про це докладніше в статті про грудне вигодовування) і я довго ще згадувала, як добре було вночі: не треба було бігати на кухню, розводити суміш, і потім наново укладати Котенятко спати!

    Тепер про прогулянки на свіжому повітрі. Вважалося, що просто необхідно "провітрювати" крихту щодня, починаючи практично з першого тижня життя. Я стала на 20-30 хвилин виносити Льовушку на руках на вулицю, коли йому виповнилося 11 днів. Всупереч поширеній думці, що діти на вулиці завжди добре сплять, Льовка навпаки, прокидався і кричав! Звідси роблю висновок про те, що мають рацію ті лікарі, які радять перший місяць почастіше провітрювати кімнату, де живе малюк, але не виносити його щодня на вулицю! У нас з Левком була проблема – жара! Був дуже спекотливий червень, і на вулиці з ним можна було з’являтися тільки після 22.00 (у Пітері білі ночі). Отже, краще тримайте у спеку відкритим вікно (не допускаючи при цьому протягу). Тих же дітей, які народилися взимку, на вулицю виносити можна, тільки якщо температура не нижче мінус п’яти градусів і немає вітру!

    Одягати дитину на вулицю в такому віці треба по формулі "плюс 1", тобто така кількість речей, яку ви одягаєте на себе, плюс ще одна кофтина. Таке правило діє до тих пір, поки дитина не досягне ваги 6 кг При такій вазі починає нормально функціонувати система терморегуляції, і малюк перестає потребувати додаткового утеплення.

    Часто можна почути фразу: "Не привчайте дитину до рук! Виросте капризною і несамостійною!" Відповідально заявляю – ДУРОЩІ! Можу порівняти Льовку з ровесниками, яких не брали на руки, не "балували" цим природним проявом батьківських відчуттів. Хлопчик старше за нас на три тижні і дотепер (йому майже 12 місяців) не ходить, тоді як Льовушка пішов самостійно в 9,5 місяців (що за медичними показаннями рано, але габарити ми мали цілком відповідні до 1 року).

    Льовка з народження не відлучався від рук, деколи вдень спав тільки на руках. Ми з нашим татом почали носити синульку по квартирі на руках, як тільки тому виповнилося два тижні, і він став самостійно управляти своєю голівкою. Роздивлялися з ним квіти, малюнок на шпалерах, всіх родичів, просто дивилися у вікно. Цікаво відзначити, що вже на третій день цієї практики наше Котеня надавало більшої переваги носінню на руках, чим грі в ліжечку з підвісним мобілем. Капризним синулька не став, та і сам грається непогано. Хтось скаже, що це важко, але можна звикнути, заразом м’язи накачаєте. Якщо у вас немає захворювань, що забороняють носіння важкого (якщо 3 кг можна назвати важким), то сміливо беріть крохотулю на руки, одержте взаємне задоволення! І спілкуйтеся, спілкуйтеся, спілкуйтеся! І хай тато теж не забуває посюсюкать з малюком, їм обом це потрібне!

    Тепер про такі важливі речі як сон, їжа і гігієна. Коротше кажучи, що таке режим і з чим його їдять?

    Почну з того, що співвідношення часу сну і неспання у новонародженого обернено пропорційне дорослому. Тобто, якщо дорослий 16 годин на добу не спить, то новонароджений стільки часу спить! Сон, тривалістю до 18 годин на добу, нормальний до 2-х місяців. Хоча зустрічаються діти, яким достатньо і 12 годин на добу для сну, але це швидше виключення. Звичайно малюк засинає відразу після годування, але мій Льовка навпаки, частіше прокидався, перш ніж поїсти. Знову таки, все індивідуально!

    Що стосується сну, багато фахівців дають такі поради:

    • Не використовуйте в інтер’єрі кімнати малюка насичені, яскраві кольори, особливо червоний, оранжевий і чорний. Більше підійдуть пастельні відтінки блакитного і зеленого кольору. Для неспокійних дітей підійдуть бузкові і рожеві тони.
    • Довжина ліжечка повинна на 30 см перевищувати зростання крихти. Прагніть поставити ліжечко подалі від джерел електромагнітного випромінювання (телевізор, комп’ютер) і від електричних розеток.
    • Використовуйте постільну білизну тільки з натуральних тканин. Краще за все бавовну або добре вироблений льон.
    • Не надягайте на малюка зайвий одяг, краще прикрийте другою ковдрою.
    • Перед сном обов’язково провітрюйте кімнату малюка! А якщо дозволяє погода, то хай спить з відкритою кватиркою або балконними дверима.
    • НІКОЛИ не будіть сплячу дитину! Навіть якщо його пора годувати! Йому важливіше виробити свій біоритм сну і неспання. До трьох місяців всі діти виходять на рекомендований лікарями режим харчування абсолютно самостійно, без якихось відхилень.
    • При нічному годуванні прагніть поводитися якомога тихіше: трохи менше розмов, світла і зорового контакту з малюком. А при денних годуваннях навпроти, будьте активні, голосніше і веселіше розмовляйте з дитиною.
    • Приберіть від ліжечка всі предмети, які зможуть налякати малюка в сутінках.
    • Матрац для дитячого ліжечка не повинен бути пружинним або ватяним (синтепоновим). Краще купити спеціальний ортопедичний матрац або набитий природним напівжорстким гіпоалергенним матеріалом (солома, кокосова стружка, джут). Не використовуйте подушку, вона не потрібна вашому малюку.
    • Якщо дитина часто кричить уві сні, зверніться до невропатолога, причиною може бути підвищений внутрішньочерепний тиск.
    • Не переживайте, якщо ваш малюк погано засинає увечері, а вранці встає пізніше звичайного. Просто дитина – "сова". Мій Льовка саме такий. До півроку він прокидався в 10 годин ранку! Потім у нього полізли зубки, і режим зрушився сам собою.
    • Співайте дитині колисанки! Хай це буде просто "баю-бай", наспіваний на якийсь мотив. Або якщо у Вас проблеми з музичним слухом, купіть в дитячому магазині диск з колисанками. Краще, якщо це буде класична музика.
    • І останнє. Не бійтеся класти дитину спати з собою! Не вірте в розповіді про те, як мати уві сні душила дитину, лягла на неї і тому подібні дурощі! Тільки сильно п’яна або смертельно стомлена мати не помітить свого малюка!

    Режим годування, як і режим сну, в сучасній педіатрії носять "вільний" характер. Це означає, що дитину годують на вимогу, і спить вона, коли хоче. На своєму досвіді можу сказати, що слідування режиму завадило Левку нормально видужати в першому місяці життя (він додав тільки 450 г). Після зважування я прийшла в жах і стала годувати його, як тільки у нього з’являлося бажання. Результати не примусили себе чекати: за 5 днів Льовушка додав 120 г! Вироблення молока допоміг збільшити Апілак (препарат бджолиного маточкиного молочка).

    Для довідки: перші дні норма молока в одне годування росте приблизно на 10 г в день. З 10 г в першу добу до 100-120 г на десяту. Визначити, чи наївся малюк, можна по черевцю – воно роздувається як повітряна кулька. Одне годування триває приблизно 15-20 хвилин, при цьому основну порцію молока дитина висмоктує за перші 7 хвилин! Скільки разів годувати дитину на добу вирішувати Вам, але я, знову таки, раджу довіритися його апетиту! Моя сусідка по палаті (другі роди) годувала 10-12 разів на добу, і її хлопчик був найспокійнішою дитиною в палаті. Єдине, що лікарі рекомендують у будь-якому випадку – це витримувати хоч би 2 години між годуваннями (щоб молоко встигло утворитися в достатній кількості).

    Про грудне вигодовування я розповім в окремій статті, а поки коротко про розпорядок дня в перші дні.

    Перший раз Льовка їв десь в 5.30 – 6.00. Відразу засинав і вставав вже до другого годування в 10.00, дуже рідко раніше. Після сніданку ми роздягалися, умивалися-підмивалися (звичайно діти всі свої справи роблять ПІСЛЯ їжі, але лікарі радять переповивати їх, щоб не торсати після їжі), сповивалися (вільне сповивання вже на другому тижні життя) і йшли гуляти по квартирі або валятися в ліжечку. Сповивати варто весь перший місяць, періодично випускаючи ручки назовні, але на ніч обов’язково жорстке сповивання. У цьому віці малюк не контролює ручки і ніжки, тому може уві сні ударити, подряпати або налякати себе ручкою. Коли Левку виконався місяць, я стала на прогулянку одягати його в повзунки.

    Сповивання проводиться так: сорочечка (по сезону), чіпець, підгузник (простий ганчірковий, можна розрізати старе простирадло на шматки приблизно 50/50) або памперс, легка пелюшка, тепла пелюшка (коли жарко – дві легеньки пелюшки). Рекомендую використовувати сорочечки із зашитими або такими, що завертаються рукавцями.

    Далі по розпорядку дня. До обіду спимо години дві. Приблизно у 13.00 їмо і знову та ж процедура. Коли переповиваєте, кожного разу протирайте і промазуйте складочки шийки, під пахвами, низ черевця, ліктики і пашки. Використовуйте будь-яке дитяче масло. Якщо з’являються попрілості, переходьте на присипку (вона використовується тільки для мокнучих подразнень). При дерматиті призначаються спеціальні мазі (як правило, що містять пантенол і подібні йому речовини). З відомих мені, краще всього Бепантен, він допоможе при роздратуваннях на шкірі малюка і захистить маму від такої неприємності, як тріщини сосків. Я годувала з тріщинами – це страшенно боляче!

    Загалом, так ще 3-4 рази: сон, їжа, гігієнічні процедури, неспання. Протягом доби дитина пісяє не менше 15-20 разів. Якщо ви налічили менше, то або малюку не вистачає молока, або проблеми з сичевою системою – звертайтеся до педіатра. Кишечник спорожняється в середньому 5-6 разів на добу, стілець пахне кислим молоком (що їмо, тим і пахне). Звертаю увагу, що дівчаток і хлопчиків підтирають по-різному: дівчаток – спереду назад, хлопчиків – ззаду наперед!

    Носик і вушка чистити треба. Інша справа, що носик потрібно чистити і змащувати щодня після купання на ніч, то вушка такого ретельного догляду не потребують! Достатньо раз-два в тиждень ватяним тампоном чистити вушну раковину, не проникаючи глибоко у вушко! Запам’ятайте, вушна сірка – це природний антисептик, її регулярне видалення може привести до запалення середнього вуха! Носик краще чистити так: спочатку змастити або змочити ніздрі за допомогою ватяного тампона, і потім дитячою ватяною паличкою або ватяним джгутиком швидко видалити всі забруднення.

    Купайте дитину щодня перед вечірнім годуванням (близько 21.00). Мити її потрібно рази три на тиждень, а попку Ви і так миєте з милом кілька разів на день. Купання з травами (чистотіл, череда) допускається, тільки якщо є шкірне запалення (дерматит, діатез і т.п.), оскільки такі відвари сушать шкіру. З приводу масажу напишу окремо, скажу тільки, що до півтора місяців слід обмежуватися погладжуваннями (якщо інше не показано лікарем).

    Ось, мабуть, і всі поради нашвидкуруч. Резюмуючи, скажу так. Давайте малюку їсти і спати стільки, скільки хоче, тримайте його в чистоті, помалу гуляйте з ним, розмовляйте, сюсюкайте і цілуйте більше, носіть на руках, спіть в обнімку і все буде добре!

    Автор: Левкова мама.

    Джерело інформації: Журнал сучасної жінки myjane

  • Дещо про етику індіанців

    Дещо про етику індіанців

    #img_left_nostream# Живучи в сучасному суспільстві, ми нерідко вважаємо
    світогляд древніх народів дурним і примітивним. Але не варто квапитися в
    судженнях. Матеріальна сторона життя суспільства ще не показник рівня його
    культури, потрібно пізнати й духовну її складову. Нижче приводиться витримка зі
    «Зводу Законів» древнього племені індіанців Ямана, що колись жили на острові
    Вогненна Земля.

     «Закони Племені
    Ямана, що оголошувалося юнакам під час ініціації й записані Мартіном Гусинде»

    • Коли на твою стоянку прийде багато гостей і обдарити всіх
    ти не зможеш, подумай спершу про чужих; що залишиться, роздай рідним і друзям.

    • Коли з кількома людьми ти виявишся в краю, де народився, і
    вони побажають улаштуватися на нічліг, саме безпечне місце звільни тим, хто не
    бував тут. Сам задовольняйся місцем гірше. Не думай: яка мені справа до того,
    що чужинці втратять свого човна.

    • Якщо тобі не повезе на полюванні, дозволь іншим
    приєднатися до тебе. Більше того, покажи їм гарні місця, де водиться багато
    тюленів, добути яких буде не важко.

    • Коли підійдеш до багаття, всідайся з достоїнством,
    піджавши під себе ноги. Дивися на всіх із дружелюбністю. Не приділяй увагу
    комусь одному з них; ні до кого не повертайся спиною. Не ходи в гості занадто
    часто.

    • Якщо тобі запропонували нічліг, залишися. Допоможи людям у
    їхніх турботах. Ніхто не стане просити про допомогу. Але глянь, може бути, у
    них не вистачає води або дров, або ж перед входом не прибраний сніг. Візьмися
    за роботу. Таких людей усюди приймуть із радістю.

    • Не базікай про те, що почув. Занадто легко посіяти
    неправду. Потім люди замисляться, хто ж був базікою – тоді вже вони розшукають
    тебе.

    • Коли знайдеш що-небудь, не говори: це моє. Адже незабаром
    може з’явитися хазяїн. Варто йому побачити загублену річ у твоїх руках, він
    укаже іншим на тебе й промовить: от злодій! Ямана не терплять злодіїв.

    • Зустрінеш на дорозі сліпого, підійди до нього й запитай:
    куди ти йдеш? Бути може, ти довідаєшся, що він заблукав. Скажи йому негайно: ти
    збився з дороги. Він шляхетно відповість тобі: стало бути, я заблукав. Тоді
    запитай його: куди тебе відвести? Він скаже: я хочу потрапити до себе. Негайно візьми
    його за руку  й відведи.

    • Якщо ти когось убив у гніві або по необачності, не
    намагайся втекти. Знайди в собі сили винести всі наслідки, не змушуй своїх
    родичей відповідати за зроблене тобою.

    • Ніколи не забувай ці наставляння. Якщо ти будеш триматися
    їх, все піде добре, люди будуть задоволені тобою; вони скажуть про тебе: це
    Гарна людина!

    Прочитавши ці рядки, нам – сучасним людям, варто над багато
    чим замислитися й переглянути своє ставлення до культури й звичаїв древніх.

    За матеріалами журналу «НАВКОЛО СВІТУ» 1995р., №12.

     

  • Троє молодих людей було арештовано в Китаї за розповсюдження чуток про ситуацію в районах, що постраждали від землетрусу

    Поліція м. Ченду заарештувала трьох молодих людей за розповсюдження чуток про те, що від вибуху хімічного заводу і трупів, що розкладаються, заражені всі джерела води у потерпілих від землетрусу  районах.

    Сайт China News повідомив про те, що 14 травня поліцейські м. Ченду заарештували трьох молодих людей, звинувачуючи їх у порушенні громадського порядку. Ці молоді люди через Інтернет і sms-повідомлення поширювали інформацію наступного змісту: «У районі греблі Дуцзян вибухнув хімічний завод, джерела води заражені, трупи вже починають розкладатися, будь ласка, не використовуйте для пиття воду з природних джерел і колодязів. Фактична кількість загиблих у районах Сичуаня вже перевищила 100 тисяч чоловік».

    За словамих міліціонерів м. Ченду, ця інформація дуже швидко почала розповсюджуватися, люди почали панікувати, багато хто кинувся в магазини купувати мінеральну воду. Міліціонери стверджують, що це помилкова і не достовірна інформація.

  • У потерпілій провінції Сичуань не припиняються підземні поштовхи (фотоогляд)

    У потерпілій провінції Сичуань не припиняються підземні поштовхи (фотоогляд)

    Кількість загиблих від землетрусу в провінції Сичуань вже перевищила 22 тис. чоловік. У зоні лиха не припиняються залишкові поштовхи. Прем’єр Вень Цзябао сказав, що цей землетрус набагато руйнівніший, ніж землетрус у м. Таньшань, що стався 30 років тому.

    #img_right#За станом на 16 травня влада провінції Сичуань підтвердила, що від землетрусу, що стався 12 травня, загинуло 22 069 чоловік, з яких 364 людини загинули в провінції Ганьсу; 168 669 чоловік поранено, з них 7040 чоловік із провінції Ганьсу.

    Радіо Бі-Бі-Сі повідомило, що в провінції Сичуань на південному заході Китаю без даху над головою залишилося близько 5 млн. чоловік.  У повідомленні також мовиться, що в п’ятницю (16 травня) у тій же провінції стався ще один підземний поштовх силою 5,5 бали, його епіцентр знаходиться на глибині 10 км. В результаті нового поштовху сталися обвали і в деяких районах знову порушений тільки недавно відновлений зв’язок.

    За даними сейсмічного бюро провінції Сичуань, за станом на 12 годину ночі 16 травня, вже зафіксовано 4432 залишкових поштовхи, найсильніші з яких складають 6,5 бали; зафіксовано понад 10 поштовхів силою більше 5 балів за шкалою Ріхтера.

    Китайські ЗМІ повідомляють з посиланням на чиновників сейсмічного бюро, що ті будівлі, які встояли під час найсильнішого поштовху, що стався у понеділок, в результаті численних залишкових поштовхів повністю перетворилися на руїни.

    За словами прем’єр-міністра КНР Вень Цзябао, який прибув у потерпілі райони, цей землетрус за силою руйнувань перевищив землетрус, що стався в 1976 р. у м. Таньшань (тоді загинуло 240 тис. чоловік – прим. автора).

    Лікарі лікарні Хуаси кажуть, що зараз до них привозять поранених, які провели під розвалинами будівель довгий час, у них починається газова гангрена. Вже зафіксовано 4 таких випадки. Інформацію про це повідомило Центральне агентство новин.

    Влада провінції Сичуань припускає, що кількість загиблих від землетрусу може перевищити 50 тисяч чоловік.

    #img_gallery#

  • Нью-Йорк, осінь 2008: мода від Badgley Mischka (фотоогляд)

    Нью-Йорк, осінь 2008: мода від Badgley Mischka (фотоогляд)

    Показ осінньої колекції дизайнерського дуету Badgley Mishka пройшов 12 травня 2008 року в Нью-Йорку.

    Обидва дизайнери Mark Badgley і James Mischka ставлять спільні цілі, тому й шляхи їхніх творчих пошуків співпадають. У 1988 році вони разом створили бренд Badgley Mischka. У 1993 році вони представили глядачеві свої весільні колекції. У бренда Badgley Mischka також є духи, жіночі сумочки, взуття, окуляри та інші аксесуари.

    #img_gallery#