Blog

  • Відкрито кільця Сатурна, що вмирають та відроджуються

    Відкрито кільця Сатурна, що вмирають та відроджуються

    #img_right_nostream#Астрономи, які аналізують дані з космічного апарату Cassіnі, повідомили, що частки кілець Сатурна, скоріше, є пухнатими сніжками, ніж твердими крижинками, як вважалося раніше. І деякі кільця, як з’ясувалось, зникають і відроджуються знову.

    Скоріш за все, говорять вчені, кільця Сатурна обертаються трохи повільніше, ніж показували колишні оцінки. Справа в тому, що, проходячи тінь від планети, кільця встигають дуже охолонути – до 15 градусів вище абсолютного нуля. Це показали нові виміри їхньої температури в різних зонах.

    Нові відкриття в системі кілець також включають кілька слабких нитковидних локонів, що в’ються навколо кільця F і оточують планету великим спіральним рукавом. Спіраль постійно створюється й руйнується через її взаємодію з одним із місяців Сатурна – приблизно із трирічним циклом розсіювання й самоорганізації часток.

    Вчені стверджують, що не бачили нічого подібного.

    Стаття підготовлена за матеріалами: BBC

  • Астрономи знайшли свідчення додаткових вимірів простору

    Астрономи знайшли свідчення додаткових вимірів простору

    #img_right_nostream#Всесвіт нараховує шість просторових вимірів. Таке припущення обґрунтували у своїй новій роботі Джозеф Силк (Joseph Sіlk) та його колеги з Оксфорду (Unіversіty of Oxford).

    Додаткові три просторових виміри вчені вивели з дивної поведінки так званої темної матерії – таємничого матеріалу, якого не можна побачити, але який проявляє себе гравітаційним впливом.

    Джозеф Силк і його колеги спостерігали за тим, як темна матерія поводиться  в маленьких галактиках і в великих групах галактик.

    В менших об’єктах темна матерія, здається, досить активно притягує до себе іншу речовину. Але в великих групах галактик – такого не спостерігається. Там темна матерія повинна б створювати ядра, куди більші, ніж ті, які група обчислила, виходячи з аналізу обертання об’єктів.

    Можливе таке пояснення – три додаткових просторових виміри змінюють гравітаційні ефекти на дуже коротких відстанях – приблизно нанометр.

    Цікаво, що подібну в чомусь гіпотезу, про додаткові виміри і їхній прояв, але не на коротких, а на надвеликих відстанях, нещодавно вже висловлювали.

    Джозеф Силк припускає, що додаткові виміри в просторі впливають на взаємодію темної матерії з іншою речовиною. Оскільки в масивних галактичних групах частки темної матерії розігнані до більш високих швидкостей, ніж у карликових галактиках, вони (частки) менше часу перебувають близько один до одного, що, мол, знижує ефект від існування додаткових вимірів – пишуть автори роботи.

    До речі, найпопулярніші версії теорії струн припускають, що є цілих вісім додаткових просторових вимірів.

     Стаття підготовлена
    за матеріалами:
    nature.com

  • У Японії виставлений на огляд найбільший «зелений діамант»

    У Японії виставлений на огляд найбільший «зелений діамант»

    #img_center_nostream# 
    #img_center_nostream#

     

    8 вересня, на виставці, що проходить у центрі міста Токіо, виставлений на огляд найбільший «зелений діамант» вагою 40.70 карат. Зберігається цей діамант у музеї «Winston» міста Вінстон у Німеччині.

    Китайська версія статті
    The Epoch Times 

  • На Сонці відбувся найсильніший за останні 15 років спалах

    На Сонці відбувся найсильніший за останні 15 років спалах

    #img_left_nostream#Увечері 7 вересня відбувся спалах на Сонці. Він був зареєстрований апаратурою американського метеорологічного супутника GOES у групі плям, що знаходяться поблизу східного лімбу Сонця. За останні 15 років цей спалах був найдужчим.

    Інтенсивність спалаху відповідає максимальному класу. Вона викликала порушення умов радіозв’язку протягом години після явища. В основному неполадки були зафіксовані в західній частині Атлантики і на східному узбережжі Америки.

    Основний викид сонячної речовини спрямований вбік від Землі, у зв’язку з цим очікуються лише помірні збурювання геомагнітної обстановки. Однак при подальшому зсуві групи плям до центру Сонячного диска і напрямку до Землі, ступінь збуреності при повторенні спалахів може бути більш високим, про це повідомили фахівці Росгідромету.

    Незважаючи на те, що рівень сонячної активності в середньому сильно зменшився, сплески в окремих активних областях продовжуються, хоча їхня періодичність значно зменшилася, повідомляє ІТАР-ТАРС.

    Крім цього вчені з Центру по вивченню космічного простору Національної океанічної й атмосферної служби США в Баудлері (штат Колорадо) після вивчення цієї події прийшли до висновку, що в найближчі дні на Сонці пройде ряд сильних викидів.

    Стаття підготовлена
    за матеріалами
    Компьюлента

  • Форум: «Комунізм – загроза миру»

    16 вересня з 10.00 до 14.00 години у Київському міському будинку учителя по вулиці Володимирська, 57, Міжнародний медіа-проект «Велика Епоха» разом із київською міською організацією ім. Василя Стуса “Меморіал” проведуть форум «Комунізм – загроза миру: свіжий погляд на світ, що змінюється».

    Мета форуму – привернути увагу громадськості до злочинів, що були скоєні комуністичною партією протягом 70 років її існування та до загрози, яку комунізм становить для людства.

    19 листопада 2004, The Epoch Times, міжнародна газета, що виходить сімома мовами, надрукувала серію статей про Комуністичну партію Китаю (КПК). “Дев’ять коментарів про комуністичну партію” дали повне та ясне уявлення про походження та природу КПК. З часу їх виходу, вони шокуюче вплинули як на Китай, так і на інші країни світу. Більше 3,8 мільйонів людей в усьому світі написали свої відкриті заяви про вихід із лав комуністичної партії та її дочірніх організацій різних країн. Вперше китайці отримали доступ до інформації, що не пройшла цензуру, про історію КПК, а також те, що за нею стоїть. Щоденно кількість людей, які поривають свої зв’язки із КПК коливається в межах від 20,000 до 30,000.

    18 серпня 2005 року Азіатсько-Американська Асоціація Журналістів (АААЖ) підкреслила цінність "Дев’яти Коментарів про комуністичну партію" і нагородила цю роботу Національним Призом в області Журналістики в категорії азіатсько-американські питання онлайн.

    Даний форум, запланований  в Україні, є одним із багатьох міжнародних форумів, що проводились по всьому світі для розкриття правди про злочини комунізму. Зокрема, 22 липня 2005 року, газета "Велика Епоха" (The Epoch Times) у США успішно провела міжнародний форум "Пильний погляд на Китай – масові виходи із КПК" у міжнародному прес-клубі у Вашингтоні. На форумі були присутні більше 500 чоловік, включаючи спеціального Доповідача Ради Європи й члена парламенту Швеції Герана Лінблада (Göran Lindblad), конгресмена США Тома Танкредо (Tom Tancredo), колишнього помічника Секретаря Оборони США Френка Гаффні (Frank Gaffney), члена Парламенту Канади Роба Андреса (Rob Anders), і головного редактора китайського видання "Велика Епоха", Аннет Го (Annette Guo).     

     У цей важливий період нашої історії ми запросили деяких відомих експертів розкрити питання комунізму та його впливу на формування сьогодення в світовому масштабі. З точки зору історії, прав людини, моралі та політики вони детально розкриють дану проблематику.  На форум планується приїзд учасників з багатьох кран світу, включаючи країни Євросоюзу та Росії.

     

    Спеціальний гість: прoфесор Шао Лі (Великобританія) – у минулому головний редактор  великобританського англомовного видання газети ”The Epoch Times”. На сьогоднішній день він є позаштатним журналістом газети та спеціальним експертом з прав людини й розвитку сучасного Китаю. Доктор Шао – доцент Ноттінгемського  університету. Він проводив презентаційні семінари у відомих університетах, парламенті Великої Британії, а також протягом щорічного засідання ООН з прав людини у Женеві.

    На форум запрошені: громадські та правозахисні організації,  вчені, відомі політики, викладачі, студенти та всі, кому не байдужі ці питання. Також планується приїзд представників закордонних ЗМІ.

    Для нас буде великою честю Ваша участь у цьому заході.

    17 вересня з 12.00 до 16.30 у рамках форуму заплановано проведення ознайомлювальних акцій по темі «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» на перехрестях: вул. Хрещатик- вул Прорізна, вул Хрещатик – вул.  Хмельницького; вул. Хрещатик – Майдан Незалежності.

    Координатор проекту: Антон Прима +380-50-443-14-62

    Керівник відділу зв’язків з громадськістю: Ганна Варавва +380-67-992-93-07

    E-mail: vgi@epochtimes.com.ua • Web: www.epochtimes.com.ua

    Epochtimes Europe, Zeitungsverlag GmbH • Bundesstr. 20 • 20146 Hamburg • Germany

    Tel.: +49-700-325 498 26 • Fax: +49-40-254 790 003

    E-mail: editors_europe@epochtimes.com • Web: www.theepochtimes.com
  • Колонізація американського континенту людиною почалася більше 23 тисяч років назад

    Колонізація американського континенту людиною почалася більше 23 тисяч років назад

    #img_left_nostream#Бразильські учені провели генетичне дослідження, вивчивши код ДНК знайдених решток людини.

    Результати були приголомшуючі. З них випливає, що колонізація американського континенту людиною почалася більше 23 тисяч років тому. Ці дані вони представили на Конгресі бразильських генетиків, що завершився в місті Агуас-де-Ліндойя.

    Нова теорія спростовує колишню версію про те, що заселення континенту почалося тільки 14 тисяч років тому з міграції великого числа людей з Південно-східної Азії і Далекого Сходу.

    Згідно версії учених з Федерального університету Порту-алегрі, перші люди проникли на американський континент у кінці Льодовикового періоду 23 тисячі років тому по тій перемичці, що існувала тоді між Америкою і Азією в районі Берингової протоки.

    Вони наполягають, що тоді існував цілий континент – Берингія, через який азіати перемістилися до Америки.

    Як показує аналіз ДНК знайдених в Південній Америці людських черепів і решток, генетичний код мешканців Нового континенту містить ознаки монголоїдів.

    Це ще один сюрприз, який залишається загадкою для вчених, оскільки ознаки монголоїдів почали з’являтися у самих жителів Азії тільки починаючи з семи тисяч років тому.

    Стаття підготовлена
    за матеріалами
    РІА "Новини"

  • Українська мова і проблеми етнічної самоідентифікації

    Українська мова і проблеми етнічної самоідентифікації

    У спадок від комуністичної системи молода українська держава отримала ряд протиріч, котрі в потрібний час уміло використовуються деякими політиками з метою загострення і доведення протиріч до рівня конфліктів. Більшість конфліктів в Україні виникають на етнічному грунті. Часто протистояння відбувається між колись домінуючою частиною посткомуністичної спільноти і тією, що історично зазнала певних утисків від системи. Однією із найбільш серйозних причин виникнення конфліктів в Україні є питання мови.

    #img_left#Нещодавно в журналі „Кореспондент” був опублікований лист пана Ачкасова до редакції під назвою „Разве можно гордиться таким языком”, в якому автор стверджує, що українська мова є недосконалою, малорозвиненою та нездатною до повноцінного існування, і саме тому користуватися, а тим більше пишатися нею – неможливо (1). Що можна на це зауважити?

    На прикладі історичного розвитку східних областей України спробуємо вивести причини того, чому досьогодні в українському соціумі зберігаються настрої, відображені у вказаному листі.

    Так сталося, що в українському суспільстві етнонаціональна та мовна більшості не співпадають, і це залишається серйозною етнополітичною проблемою та джерелом можливого конфлікту на мовному грунті. Так, на сході України 59% громадян вважають себе етнічними українцями, проте лише 14% з них спілкуються українською мовою (2).

    Причиною цього є те, що регіоналізм в Україні залишається об’єктивною реальністю, а процес регіоналізації тісно пов’язаний з формуванням регіональної ідентичності. У стабільних суспільствах регіональна ідентичність не домінує над національною. Але в умовах трансформації суспільства, в кризових ситуаціях її роль підвищується, вона стає своєрідною захисною реакцією регіонів та індивіда на економічні труднощі, політику „центру” в економічній, культурній, мовній та інших сферах.

    До середини Х1Х століття, внаслідок колонізаторської політики царської Росії, на сході України була сформована строката етноструктура. Однак абсолютну більшість становили українські селяни – вони складали 75% (1858 рік). Інтенсивний етап освоєння краю розпочався після реформи 1861 року. Виробничо-економічні та соціальні фактори викликали величезні хвилі міграції робочої сили на Донбас. Чисельність населення в цей період тут зростала у п’ять разів швидше, ніж у інших регіонах імперії. Існував і політичний аспект проблеми залучення робочої сили з регіонів Росії – прагнення імперської влади розчинити „інородців” російським елементом, зросійщити їх і в такий спосіб закріпити за собою національні окраїни. Така політика призвела до того, що міста ставали російськомовними, а село, як і раніше, говорило українською мовою. Така мовна географія, посилювана політикою русифікації як у дореволюційний, так і в пострадянський час, проглядає і сьогодні, підкреслюючи своєрідність регіону (3).

    Отже, на прикладі східного регіону можна реально оцінити ті декструктивні механізми, що застосовувалися спочатку Російською імперією, а пізніше Радянським Союзом, спрямовані на знищення української національної ідентичності і, як її складову, – української мови. Приблизно таким самим шляхом відбувалася насильницька асиміляція на південній та центральній України та в Криму. Крім того, ґрунтовним фактором за часів Радянського Союзу в зменшенні частки україномовного населення стала відсутність перспектив та передумов до кар’єрного росту в тих, хто відверто спілкувався українською.

    Звісно, ці процеси не могли не вплинути на українську спільноту і до сьогодні зберігаються як фактори загрози у суспільстві. Проте, сьогодні все більше проглядаються позитивні тенденції в процесі національної самоідентифікації і, відповідно, збільшення значення української мови в суспільстві.

    Ще однією проблемою залишається відносно стійка тенденція в ідентифікації українських громадян як „радянських людей”. Ці явища у більшості зберігаються на сході та півдні і зменшується до заходу України. В той самий час у зворотньому напрямку, тобто із заходу на схід, корелює самоідентифікація громадян як „громадян України”.

    Денаціоналізація значної частини української спільноти все частіше стає причиною не лише етнічного конфлікту, але й конфлікту внутрішнього – кожної окремої особистості, що, в свою чергу, призводить до агресії.

    Отже, причини, про які так емоційно говорив пан Ачкасов, часто не відповідають дійсності, скоріше – навпаки. Проблема української мови залишається не в малорозвинутості останньої, а в тому, яку національну ідентичність сповідує той чи інший індивід. За твердженням доктора історичних наук Олександра Майбороди, в української мови (на противагу російській) є незаперечна перевага: вона не була мовою, що служила політиці соціального й національного гноблення, політиці упокорення народів. Фактично українська мова є мовою з „чистою совістю”(4).

    Але проблема існує. Як стверджує дослідник М. Шульга, в сімейному спілкуванні співвідношення мов становить 50:50, і ця пропорція свідчить про те, що українське суспільство розділене на дві мовні спільноти (5).

    Не варто також відкидати тенденції до зменшення частини україномовних в етномовній структурі східних областей України з 1991 року, що є причиною відсутності державної політики, направленої на посилення національно-державницької загальноукраїнської ідеології. Саме це стало причиною до поглиблення регіоналізації проблемних регіонів і виникнення тенденцій сепаратизму.

    Механізмом, котрий може змінити подібні настрої в суспільстві, є державна політика, спрямована на самоусвідомлення громадянами України національної ідентичності. Насамперед – це політика в галузі культури та освіти. Мова ж, у свою чергу, має стати як предметом, так і засобом досягнення цієї мети. Саме нівелювання негативних антидержавницьких процесів, створення передумов до „націоналізації” усіх громадян, незалежно від етносу, до якого вони належать, об’єднання їх навколо національної самоідентифікації стане передумовою для домінування української мови в суспільстві і відкине деструктивні процеси, пов’язані з мовними протиріччями.

    Висновок.

    Це невелике дослідження мало на меті довести, що втрата мовної ідентичності в українському суспільстві може призвести не лише до втрати української державності, а й позбавлення українців одного із основних чинників у формуванні національної ідентичності. Нині, за твердженням, І. Данилюка, етнічне відродження розглядається як одна з рис розвитку людства наприкінці ХХ – на початку ХХ1 століття (5). Етнічне відродження має стати основним чинником на противагу часто руйнівним глобалізаційним процесам. Саме тому найбільш важливим фактором в умовах становлення ринкової економіки України повинно стали залучення ринкових механізмів до відродження і популяризації української мови. Українська мова має стати необхідною умовою кар’єрного росту і досягнення популярності, а також підвищення рівня культури, адже престижність мови часто залежить від культури, яку вона обслуговує. І, нарешті, українська мова може стати чинником для об’єднання усього українського суспільства. В іншому випадку, українська держава залишиться генератором етнічних конфліктів на мовному грунті.

    Література

    1. Максим Ачкасов. Разве можно гордиться таким языком?//Кореспондент.- №34 (173).- 3 вересня, 2005.
    2. Олена Кривицька. Конфліктний вимір етнонаціонального розвитку України.// Політичний менеджмент.- №3 (12).- 2005.- С.42-62.
    3. Наталія Пашина. Етномовний чинник політичної ідентичності в Донбасі.//Політичний менеджмент.- №1 (10).- 2005.- С.24-34.
    4. Олександр Майборода. Як зможе українська об’єднати українців.//Газета по-українськи.- №2.- 9 вересня 2005.- С.24.
    5. Іван Данилюк. „Мовні конфлікти” та конструювання етнічної та національної ідентичності.//Соціальна психологія.- №3 (11).- 2005.- С.43-51.
    Сергій Сахацький
  • Програма міжнародного форуму: “Комунізм – загроза миру: свіжий погляд на світ, що змінюється”

    Анонс форуму:

    “Комунізм – загроза миру: свіжий погляд на світ, що змінюється”

    Київ, 16 вересня 2005, 10:00 – 14:00 год.

    Місце проведення: Київський міський будинок учителя,

    вул. Володимирська, 57

    Програма:

    10.00 – 10.10

    Відкриття форуму

    10.10 – 10.15

    Модератор

    10.15 10.35

    "Комуністична інквізиція на Україні", доповідачКруцик Роман   Миколайович, Київська міська організація Всеукраїнського товариства "Меморіал" ім. В.Стуса

    10.35 11.15

    "Комунізм – загроза миру", доповідач – професор Лі Шао, Великобританія

    11.15 11.30

    "Сумний досвід комуністичного правління на Україні. Репресії політв’язнів", доповідач –  Сергієнко Олесь Федорович, член ради старійшин УРП «Собор»

    11.30 – 11.50

    Запитання та відповіді

    11.50 – 12.10

    Перерва

    12.10 – 12.25

    "Проблема особистості в комуністичній та посткомуністичній системі освіти", доповідач – Скорик Олена Євгенівна, «Відкрита педагогічна школа»

    12.25 – 12.40

    "Історія боротьби Комуністичної  партії проти релігії та сучасне "християнство" українських комуністів", доповідач –  Бут Юрій Олександрович, Київська обласна організація “Комітет виборців України”

    12.40 – 12.50

    "Заклик до комунізму – шлях до трагедії народів", доповідач – Проник Євген Васильович, Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих

    12.50 13.30

    Закриття форуму

     

    Передмова:

    Створена на основі комуністичної ідеології ”партійна культура”, яка дісталась нам у спадок, пустила глибоке коріння в свідомості української нації. Її плоди ми пожинаємо і сьогодні. Вона настільки вкоренилися, що стала зовсім непомітною: значна частина українців досі підсвідомо керується її принципами. Схеми корупції так в’їлися, що практика хабарів до сьогодні залишається нормальним явищем.

    Тоталітарні системи не терплять будь-якої свободи і самовираження, роблячи людину гвинтиком у ланці державної системи. Колишня комуністична влада прагнула контролювати свідомість народу, для чого було розроблено найвитонченіші механізми.

    Просто змінити владу – не означає змінити свідомість. Вплив комуністичної ідеології проявляється не тільки в пострадянських країнах, але й в країнах з розвиненою демократією у вигляді болючих невирішених питань з правами людини.

    Країни різні, але історія повторюється. Зараз схожа ситуація у Китаї. Світ помилково вважає КНР економічним гігантом, країною, що надзвичайно швидко розвивається. Але разом з тим у Китаї не відбулося ніяких змін з питань прав людини. Тут і досі широко застосовується смертна кара, цензура на незалежну інформацію, репресії людей за їх віру, довільне запроторення незалежних репортерів до в’язниці та ін.

    19 листопада 2004 року міжнародна газета ”The Epoch Times”, яка виходить сімома мовами, надрукувала серію статей про комуністичну партію. “Дев’ять коментарів про комуністичну партію” дали повне та ясне уявлення про походження та природу комуністичної партії Китаю (КПК). З часу їх виходу вони шокуюче вплинули як на Китай, так і на інші країни. Близько чотирьох мільйонів людей в усьому світі написали свої відкриті заяви про вихід з лав комуністичної партії та її дочірніх організацій. Вперше китайці отримали інформацію, що не пройшла цензуру, про історію КПК, а також те, що за нею стоїть. Щоденно кількість людей, які поривають свої зв’язки з КПК, збільшується на 20 – 30 тисяч чоловік.

    18 серпня 2005 року Азіатсько-Американська Асоціація Журналістів (АААЖ) підкреслила цінність ”Дев’яти Коментарів про комуністичну партію” та нагородила цю роботу Національним Призом в галузі Журналістики в категорії азіатсько-американські питання.

    Даний форум є одним із багатьох міжнародних форумів, що проводились по всьому світі для розкриття правди про злочини комунізму. Зокрема, 22 липня 2005 року газета "Велика Епоха" (The Epoch Times) США успішно провела міжнародний форум "Пильний погляд на Китай – масові виходи із КПК" у міжнародному прес-клубі у Вашингтоні. На форумі були присутні більше 500 чоловік, включаючи спеціального Доповідача Ради Європи й члена парламенту Швеції – Герана Лінблада (Göran Lindblad), конгресмена США – Тома Танкредо (Tom Tancredo), колишнього помічника Секретаря Оборони США – Френка Гаффні (Frank Gaffney), члена Парламенту Канади – Роба Андреса (Rob Anders) і головного редактора китайського видання "Велика Епоха" – Аннет Го (Annette Guo).

    У цей важливий період нашої історії ми запросили відомих експертів розкрити питання комунізму та його впливу на формування сьогодення в світовому масштабі. З точки зору історії, прав людини, моралі та політики вони детально розкриють дану проблему.

    Доповідачі:

    Круцик Роман Миколайович

    Голова київської міської організації Всеукраїнського товариства "Меморіал" ім. В.Стуса, народний депутат України другого скликання

    Лі Шао

    доцент Ноттінгемського університету. Проводив презентаційні семінари у відомих університетах, парламенті Великобританії, а також протягом щорічного засідання ООН з прав людини у Женеві. На сьогоднішній день він є позаштатним журналістом газети The Epoch Times” та спеціальним експертом з прав людини й розвитку сучасного Китаю.

    Сергієнко Олесь Федорович

    колишній політв’язень, магістр державного управління, політолог, культуролог, помічник – консультант Левка Лук’яненка, член ради старійшин УРП «Собор».

    Скорик Олена Євгенівна

    головний редактор журналу «Відкритий урок», відмінник освіти України, розробник та координатор проекту «Відкрита педагогічна школа».

    Бут Юрій Олександрович

    Голова Київської обласної організації “Комітет виборців України”, колишній лідер Ліберально-демократичної партії України, експерт з питань політології, виборчих процесів,  місцевого самоврядування та корпоративного управління.

    Пронюк Євген Васильович

    Голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, народний депутат України другого скликання, 17 років комуністичної неволі (або може просто колишній політв’язень).

  • Постійний інформаційний потік – причина нових дитячих захворювань

    Постійний інформаційний потік – причина нових дитячих захворювань

    Діти є нашим найбільшим багатством. Вони – наше майбутнє. Проте кому вдається сьогодні створити для них відповідне середовище для росту та розвитку?

    Вони проводять свій день у дитячих садах, школах, групах продовженого дня. Обоє з батьків вимушені працювати, щоб вижити в нашому прогресивному суспільстві. Повертаючись, кінець-кінцем, втомленими додому після роботи, залишають малят біля телевізора, комп’ютера, ігрових приставок. Це насправді не те, чого б ми хотіли, але всюди панує байдужість.

    Нові дитячі захворювання

    З’являється все більше дітей, розвиток яких загальмовується через те, що вони постійно перебувають в інформаційному потоці. Одна з причин цього – постійне перебування біля комп’ютера та телевізора, інша – відсутність у сім’ї правильних моделей поведінки. Антоніо Піццулі з профспілки педіатрів каже, що особливо ця проблема стосується дітей із сімей, які мають низький соціальний рівень.

    Втрачене покоління

    “Оскільки мова йде про дітей, які після народження нічим не відрізнялися від інших, – провадить далі Піццулі, – проблеми в розвитку обумовлені відсутністю необхідної стимуляції у сім’ї та за її межами”. Школи і дитячі сади та навіть мовна терапія більше не здатні компенсувати відставання в розвитку, що виникло через пробіли у вихованні. Доктор Томас Фішбах, голова педіатрів Північного Рейну, йде ще далі. На його думку, стосовно цих нових дитячих захворювань необхідно розробляти нові терапевтичні програми, інакше може бути втрачене ціле покоління.

    Затримка в розвитку в результаті проблем у вихованні

    Професор Вабіч із дитячої клініки м. Ульма називає ще й інші серйозні причини затримок у розвитку дитяти. Інформаційний потік і “макдональдси” призводять до ожиріння дітей. “Такі рецепти, як менше їсти і більше рухатися, більше не дають ефекту”, – каже Вабіч в інтерв’ю медичній газеті. Потрібно якнайскоріше змінювати спосіб життя. Діти просто стають хворими. Все частіше у них з’являються такі захворювання, як подагра, жовчні камені, жирна печінка й артроз. У багатьох виникло порушення рівня цукру в крові, а в деяких – діабет. Згідно з діагнозами педіатрів, більше третини огрядних дітей мають підвищений кров’яний тиск, інсулінорезистентність і порушення зміни жирової речовини. Щоденні контакти з такими дітьми викликали у професора серйозні побоювання стосовно того, що підростає ціле покоління кандидатів на інфаркт і апоплексичний удар.

    Вимоги повинні зрости

    “Причини таких порушень і надлишкової ваги – не лише в надмірному споживанні їжі, але і в браку вимог і стимулів до розвитку”, – вважає професор Клаус Хуррельман, директор Центру здоров’я дітей і підлітків WHO у Білефельді. Він переконаний, що всі програми для профілактики повинні передбачати допомогу в подоланні психічних і соціальних труднощів. Але це речі, яким зазвичай починають учити в дитячих садах. Навіть міністр охорони здоров’я ФРН Улла Шмідт висловлювала думку про те, що діти, в яких краще розвинене відчуття тіла, зможуть демонструвати вищі результати в школі.

  • Фоторепортаж з форума ‘Комунізм – загроза миру’

    Фоторепортаж з форума ‘Комунізм – загроза миру’

    16 вересня з 10.00 до 14.00 години у Будинку Вчителя по вулиці Володимирська, 57 в Києві, Міжнародний медіа-проект «Велика Епоха» разом із київською міською організацією ім. Василя Стуса “Меморіал” провели перший в Україні міжнародний форум «Комунізм – загроза миру: свіжий погляд на світ, що змінюється».
    Мета форуму – привернути увагу громадськості до злочинів, що були скоєні комуністичною партією протягом 90 років її існування та до загрози, яку комунізм становить для людства.

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#

     

    #img_left_nostream#