Під час сесії національного конгресу Китаю багато жителів Шанхаю втратили свободу

#img_left_nostream#

В дні сесії національного конгресу Китаю, в Пекіні одних апелянтів заарештовують, їм на зміну приходять інші. Недавно до Шанхаю з Пекіна одну за іншою повернули дві групи апелянтів. У зв’язку з цією ситуацією шанхайська влада взяла багатьох місцевих апелянтів під домашній арешт у готелях. Кажуть, що їх там протримають до закінчення сесії.

Апеллянтка Цуй Фуфан, яку повернули з Пекіна й ув’язнили в готелі Чинчун, розповіла кореспондентові: «За мною наглядають 24 години на добу п’ять чоловік, я позбавлена свободи. Вчора я викликала міліцію, коли вони приїхали, то сказали, що надійшло розпорядження згори, згідно з яким я не можу залишити це місце. Вони сказали, що, можливо, мене відпустять 19 березня».

8 березня з Пекіна до Шанхаю повернули групу з 14 апелянтів, після чого їх усіх замкнули в одній кімнаті. Апеллянтку Шан Жунмей, якій понад 50 років побили так, що їй знадобилася медична допомога і її відвезли до лікарні. 

З початку урядової сесії в Пекіні влада Шанхаю використовує всі способи і можливості, щоб не пустити місцевих апелянтів до Пекіна із зверненням. Деяких із них ще до початку сесії взяли під  домашній арешт або вдома, або в готелях і спеціальних приміщеннях. Але частина апелянтів ховається від влади та все ж сподівається потрапити до Пекіна і звернутися до найвищих чиновників уряду під час проведення сесії.

Версія китайською

Довідка:

Китайські апелянти – це численні китайські громадяни, які зазанали несправедливого або незаконного ставлення до себе з боку місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції у встановленій законодавством формі у відповідні державні інстанції.

Боячись втратити свої пости, місцеві чиновники всіма силами прагнуть перешкодити апелянтам звернутися в інстанції провінційного або ж столичного рівня, для цього вони тримають штат агентів, завданням яких є за допомогою залякувань, биття і навіть арештів та ув’язнень змусити апелянтів замовкнути. 

Після дисидентів та «інакодумців», ця категорія людей є найпильнішим об’єктом уваги і контролю комуністичної влади, які суворо стежать, щоб з ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокують репортажі про них усередині країни.