Думки про Поділ

Проходячи вулицями сьогоднішнього Подолу, ми бачимо на багатьох старих будинках сірі металічні пластинки з написом: «Пам’ятка архітектури, охороняється законом». Сором’язливо і нерішуче дивляться на нас вони, сподіваючись, що їх захищає закон, що вони не будуть знесені з лиця Землі новими людьми, новим життям. Як старі фотографії в сімейних альбомах, так і ці свідки життя, що минуло, мають право на бережливе ставлення до себе.

#img_left#Із задоволенням дивимося ми на нещодавно відреставровані старі будинки, наприклад, на вулиці Хоревій, 4, на вулиці Костянтинівській, 15, де мужні атланти підтримують балкони, а вишукані каріатиди – легкі портали. Подібні фігури дуже часто прикрашали будівлі Києва в ХІХ столітті. Університет «Україна» розміщується в будинку, який охороняється законом, – колись там була церковно-парафіяльна школа Притиско-нікопольскої церкви, а в будинку-садибі напроти, як декорацію до п’єси про життя старого Подолу, можна побачити вражаюче сучасне кафе «Трактир у Мясоєдова». З якою гордістю дивляться вікна цих старих-нових домів, виставляючи на показ ґрати художнього лиття на своїх балконах та брамах. Нехай в цих будинках сьогодні розташовуються офіси, банки, авіакаси, магазини сучасної комп’ютерної техніки, бутики з одягом зарубіжних фірм – вони органічно вписуються в обриси старого Подолу. Подолу, в якому день сьогоднішній зустрічається з днем учорашнім.

На вулиці Сагайдачного всі пожежі пережили лише два будинки: 27а і 27б, будинок купця Балабухи (його сухе київське варення закупала вся Європа). Тепер тут розмістилося кафе «Запоріжжя». На тій же вулиці в будинку №16/5 жив купець Дегтерьов, перший голова міської думи, в будинку №20 – золотих справ майстер Коробка. Тепер його вироби зберігаються в Музеї історії України. В готелі «Національні номери» за адресою Сагайдачного, 4 колись Куприн писав свої розповіді «Київські типи».

А в першій безплатній школі для невгамовних та малограмотних дорослих, яка була відкрита в ХІХ столітті напроти будинку Петра І, тепер розміщується вечірня школа №2. Старовинна вулиця Андріївський узвіз – складова частина великого історико-архітектурного та археологічного комплексу «Стародавній Київ» – здавна з’єднує Верхнє місто з Подолом. Це вулиця артистів,  митців, народних умільців. Це одна з визначних пам’яток Києва, куди регулярно по неділях та святах приходять тисячі мешканців Києва та гостей міста. Але викликає хвилювання її доля: як би генеральний план реконструкції не зруйнував її історичного обличчя. Не можна допустити, щоб здійснилися плани деяких жвавих прожектерів, які пропонують перенести цей музей під відкритим небом на набережну Дніпра і в Пирогово. Андріївський узвіз ще довго має радувати не тільки нас, але й наших дітей.

P.S.  Майже в центрі старого Подолу на вул. Хоревій, 11 стоїть скромний будинок, табличка на якому дуже коротко повідомляє: «Тут жив архітектор А. Міленський». Так-так, той самий Міленський, з яким пов’язане нове обличчя Подолу. Виникає питання до Міністерства культури, до Головного управління охорони культурної спадщини та до Союзу архітекторів: чому до цього часу в цьому будинку немає музею Міленського?! Це наш священний обов’язок – увічнити пам’ять про цю людину.