Поверхня Титана дивно схожа на земну, проте температура там настільки низька (приблизно мінус 180 градусів за Цельсієм), що метан може текти, а водяний лід стає твердим, як скеля.
Чіткі фотознімки поверхні Титана, які були зроблені з висоти менш ніж 40 км, відкрили незвичайний світ, багато в чому схожий на Земний, особливо метеорологією, геоморфологією і «річковою» активністю. Після 7-річної подорожі на борту космічного апарата «Касіні» дослідницький зонд «Гюйгенс» відокремився від нього 25 грудня 2004 року. Він досяг верхніх шарів атмосфери Титана 14 січня 2005 року і зробив посадку на поверхні супутника Сатурна.
Метан, присутній в атмосфері супутника, утворюється, найімовірніше, у результаті геологічних процесів, що відбуваються на Титані. Такого висновку дійшли вчені після попереднього аналізу інформації, зібраної приладами зонда «Гюйгенс».
Проте, наявність молекул метану в атмосфері Титана поки нез’ясовна. Якби озера на супутнику були єдиним джерелом метану, цей газ зник би з атмосфери протягом 100 млн. років, оскільки цей газ розпадається у верхніх шарах атмосфери Титана під впливом сонячного світла. Зважаючи на вік Титана – 4,5 млрд. років – за 100 млн. років запаси метану, звичайно ж, випарувалися б.
Ученим стало зрозуміло, що компоненти молекул метану взаємодіють один з одним і з атмосферним азотом, формуючи важчі молекули, – так утворюється оранжевий туман, що огортає Титан.
Південна півкуля світліша, ніж екватор, а північна півкуля має темне кільце. Ці смугасті особливості, ймовірно, пов’язані з хмарами в атмосфері Титана.
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.