Президент Украины Володимир Зеленский призвал США «сделать больше» в «самый мрачный период» для его страны и ужесточить санкции в отношении России, CNN.
«В самое мрачное время для нашей страны и для всей Европы я призываю вас сделать больше. Нужны новые постоянные пакеты санкций, каждую неделю, пока российская военная машина не остановится. Нужны ограничения для всех тех, на ком держится этот несправедливый режим», — заявил в среду украинский лидер в видеообращении к Конгрессу США.
В частности, Зеленский заявил, что Соединенные Штаты должны ввести санкции против всех российских политиков, «которые остаются в своих кабинетах и не разрывают связи с теми, кто выступает против Украины».
«Все американские компании должны покинуть Россию, немедленно покинуть их рынок, потому что он залит нашей кровью. Дамы и господа члены Конгресса, проявите инициативу, если у вас в округах есть компании, которые финансируют российскую военную машину, вы должны оказать давление. Я прошу вас сделать так, чтобы русские не получали ни одного рубля, чтобы использовать его для уничтожения народа Украины», — заявил Зеленский.
Он также предложил создать «новые институты, новые союзы», наделённые ответственностью и силой остановить войну.
«Мы предлагаем создать ассоциацию… союз ответственных стран, у которых есть сила и совесть немедленно прекращать конфликты. Оказывать всю необходимую помощь в течение 24 часов, если нужно, даже оружие, если нужно, санкции, гуманитарную помощь, политическую поддержку, финансы, всё необходимое для сохранения мира и быстрого спасения людей, для спасения жизней», — заявил украинский лидер.
Президент України Володимир Зеленський закликав США «зробити більше» у «найпохмуріший період» для його країни та посилити санкції щодо Росії, CNN.
«Найпохмуріший час для нашої країни і для всієї Європи я закликаю вас зробити більше. Потрібні нові постійні пакети санкцій щотижня, поки російська військова машина не зупиниться. Потрібні обмеження для всіх, на кому тримається цей несправедливий режим», — заявив у середу український лідер у відеозверненні до Конгресу США.
Зокрема, Зеленський заявив, що Сполучені Штати мають запровадити санкції проти всіх російських політиків, які залишаються у своїх кабінетах і не розривають зв’язку з тими, хто виступає проти України.
«Усі американські компанії мають покинути Росію, негайно покинути їхній ринок, тому що він залитий нашою кров’ю. Пані та панове члени Конгресу, виявите ініціативу, якщо у вас в округах є компанії, які фінансують російську військову машину, ви повинні чинити тиск. Я прошу вас зробити так, щоби росіяни не отримували жодного рубля, щоб використати його для знищення народу України», — заявив Зеленський.
Він також запропонував створити «нові інститути, нові союзи», наділені відповідальністю та силою зупинити війну.
«Ми пропонуємо створити асоціацію… союз відповідальних країн, які мають силу і совість негайно припиняти конфлікти. Надавати всю необхідну допомогу протягом 24 годин, якщо потрібно навіть зброю, якщо потрібно, санкції, гуманітарну допомогу, політичну підтримку, фінанси, все необхідне для збереження миру і швидкого порятунку людей, для порятунку життів», — заявив український лідер.
Джо Байден заявил в среду, что считает российского лидера Владимира Путина «военным преступником» за его нападения на Украину.
Это был первый раз, когда Байден публично назвал Путина таким образом.
Комментарий Байдена прозвучал через несколько часов после того, как президент Украины Владимир Зеленский и другие высокопоставленные чиновники виртуально встретились с главным прокурором Международного уголовного суда, который две недели назад начал расследование возможных преступлений, совершенных Россией в ходе войны.
Замечания Байдена прозвучали после того, как сенатор Марк Келли, представитель штата Аризона, заявил в среду утром, что Байдену следует назвать Путина военным преступником.
Келли привел в пример нападения России на «больницы, родильные дома, жилые дома» в Украине и «прямой огонь ее военных по гражданскому населению».
В обмене заявлениями с репортером, Байдена спросили: «Господин президент, после всего увиденного вы готовы назвать Путина военным преступником?»
Байден сначала ответил: «Нет».
Затем репортер спросил, не поедет ли Байден «в Польшу», где многие украинские беженцы укрылись от российского вторжения.
Тогда Байден сказал: «Вы спрашивали меня, должен ли я решать [звонить – прим. ред.]?» Затем он продолжил: «О, я думаю, что он военный преступник», — сказал Байден.
Госсекретарь Белого дома Джен Псаки позже сказала, что Байден говорил от всей души будучи потрясён тем что увидел в новостях, а именно «варварские действия жестокого диктатора».
Псаки отметила, что существует отдельный юридический процесс для определения того, нарушал ли Путин международное право и совершал ли военные преступления. По её словам, сейчас этот процесс идёт в Госдепартаменте.
Организация Объединенных Наций заявила во вторник, что с 24 февраля, когда Россия начала вторжение в Украину, около 700 мирных жителей были убиты и более 1140 ранены.
Также в среду Джо Байден заявил, что Соединенные Штаты предоставляют Украине дополнительные 800 миллионов долларов в качестве оборонной помощи для борьбы с вторжением России, причем новый пакет включает беспилотники и зенитные системы.
«Пакет включает 800 зенитных комплексов, чтобы украинские военные могли продолжать останавливать самолеты и вертолеты, которые атакуют ее население», — сказал Байден.
Джо Байден заявив у середу, що вважає російського лідера Володимира Путіна «військовим злочинцем» за його напади на Україну.
То був перший раз, коли Байден публічно назвав Путіна таким чином.
Коментар Байдена пролунав за кілька годин після того, як президент України Володимир Зеленський та інші високопосадовці віртуально зустрілися з головним прокурором Міжнародного кримінального суду, який два тижні тому розпочав розслідування можливих злочинів, скоєних Росією під час війни.
Зауваження Байдена пролунали після того, як сенатор Марк Келлі, представник штату Аризона, заявив у середу вранці, що Байдену слід назвати Путіна військовим злочинцем.
Келлі навів приклад нападу Росії на «лікарні, пологові будинки, житлові будинки» в Україні та «прямий вогонь її військових по цивільному населенню».
В обміні заявами з репортером, Байдена запитали: «Пан президент, після всього побаченого ви готові назвати Путіна військовим злочинцем?»
Байден спочатку відповів: Ні.
Потім репортер запитав, чи не поїде Байден «у Польщу», де багато українських біженців сховалися від російського вторгнення.
Тоді Байден сказав: «Ви питали мене, чи маю я вирішувати [дзвонити – прим. ред.]?» Потім він продовжив: «О, я думаю, що він військовий злочинець», — сказав Байден.
Держсекретар Білого дому Джен Псакі пізніше сказала, що Байден говорив від щирого серця будучи вражений тим, що побачив у новинах, а саме «варварські дії жорстокого диктатора».
Псакі зазначила, що існує окремий юридичний процес для визначення того, чи Путін порушував міжнародне право і чи чинив військові злочини. За її словами, зараз цей процес триває у Держдепартаменті.
Організація Об’єднаних Націй заявила у вівторок, що з 24 лютого, коли Росія почала вторгнення в Україну, близько 700 мирних жителів було вбито та понад 1140 поранено.
Також у середу Джо Байден заявив, що Сполучені Штати надають Україні додаткові 800 мільйонів доларів як оборонну допомогу для боротьби з вторгненням Росії, причому новий пакет включає безпілотники та зенітні системи.
«Пакет включає 800 зенітних комплексів, щоб українські військові могли продовжувати зупиняти літаки та вертольоти, які атакують її населення», — сказав Байден.
Владимир Путин вступил в войну, чтобы удержать Украину под контролем России и тем самым обеспечить переход России под контроль Китая.
Война в Украине была для России войной выбора и глубокой ошибкой, поскольку Россия теперь является более слабым партнером в фактическом союзе с Китаем. Игра не стоит свеч, как он, вероятно, уже понял. Но его решение о вторжении, или точнее — решение Си и Путина, влияет не только на Россию и Украину, но и на баланс сил, поскольку поддержка Китаем России до войны, была одной из главных причин.
Классический европейский баланс сил включал пять великих держав: Австрия (Австро-Венгрия после 1867 года), Франция, Великобритания, Пруссия (позднее Германия после объединения в 1871 году) и Россия. Ключ к успеху заключался в том, чтобы оказаться в группе трех великих держав против двух. Это было чрезвычайно трудно сделать из-за двуличности партнеров по альянсу и меняющихся интересов великих держав.
Логика баланса сил также повлияла на стратегию США. На заре холодной войны американский дипломат и стратег Джордж Кеннан утверждал, что существует только пять мировых центров силы: США, Британская империя, Франция и Германия, Япония и Советский Союз. Его мнение заключалось в том, что Соединенные Штаты и их союзники имели подавляющий баланс сил против Советского Союза. Если они смогут сохранить этот дисбаланс, то Советский Союз будет повержен.
Баланс сил сегодня
Сегодня в мире существует шесть центров военной и экономической силы: США, Европейский Союз, Индия, Япония и Южная Корея (союзники США в северо-восточной Азии), Россия (исключительно как военная держава), и Китай.
До решения Си и Путина о вторжении в Украину существовало пять центров силы, балансирующих между Китаем и склоняющейся к нему Россией. После того, как Путин принял свое решение, пять центров силы теперь должны балансировать против китайско-российского альянса. В результате стратегической ошибки Путина в Украине, баланс сил остается благоприятным для США, но он не такой позитивный, как был до войны.
Но положение не должно ухудшиться. Соединенные Штаты должны использовать свои ресурсы для обеспечения того, чтобы остальные центры силы оставались направленными в сторону интересов США, и чтобы к Китаю и России не присоединились другие центры силы.
Всегда существует риск, что еще один центр силы присоединится к китайско-российской системе, ускоряя тревожную тенденцию, уже наметившуюся при администрации Байдена — силу и решительность ее стратегического фокуса на Китае. Издержки войны в Украине заключаются в том, чтобы запутать и без того запутанные стратегические приоритеты администрации Байдена и определить китайскую угрозу как существующую угрозу для Соединенных Штатов. Результатом войны и ее последствий станет то, что у администрации будет оправдание для того, чтобы не действовать немедленно и стратегически, используя то, что Си и Путин предоставили Соединенным Штатам.
Возможности, которые предоставили Си и Путин
Действия Си и Путина укрепили ЕС. Соединенные Штаты должны действовать сейчас, чтобы неприязнь к Путину была разделена с союзником России, Китаем. ЕС не спешит признать угрозу со стороны Китая. Вторжение в Украину вынуждает ЕС признать обе угрозы и сформулировать стратегию в сотрудничестве с НАТО для защиты от обеих угроз.
Китайско-российская угроза многогранна. Это, безусловно, военная угроза, но не меньшую озабоченность вызывает проникновение Китая в политику, фирмы и экономические интересы ЕС, а также торговля с Китаем. Беспокойство по поводу энергетической зависимости Германии от российского природного газа, по праву привлекает внимание. Но не менее опасной является экономическая зависимость ЕС от Китая. Когда украинская война закончится договором, перемирием или долго изнурительной войной на истощение, возникнет сильное искушение вернуться к сотрудничеству с Китаем и Россией.
Нельзя допустить возврата к тому, что было до российско-украинской войны. Вероятность того, что Россия будет прощена, меньше, поскольку она выступала в качестве воюющей стороны. Вероятность того, что Китай будет общепринят, более велика, поскольку его вина не была привлечена к ответственности. Чтобы противостоять этой угрозе, Соединенные Штаты должны воспользоваться моментом стратегической ясности в Европе, чтобы добиться признания в ЕС того, что Россия и Китай являются реально существующими угрозами для Европы, здоровья, их обществ и экономик, а также западного порядка, и действовать соответственно.
Во-вторых, Индия также вызывает беспокойство, из-за наследия дружбы с Советским Союзом во второй половине холодной войны и давних военных закупок у Советского Союза. В хоре осуждения России, голос премьер-министра Нарендры Моди не слышен. Хотя связи с Россией важны, но они перечеркиваются угрозой со стороны Китая. Чем сильнее Путин в союзе с Си, тем больше ухудшаются отношения между Москвой и Нью-Дели.
В-третьих, Япония и Южная Корея являются сильными союзниками, и вторжение Си-Путина в Украину, а также недавние выборы в Южной Корее очень помогают Соединенным Штатам.
В-четвертых, война вынуждает США не только быстро реагировать вместе со своими союзниками и друзьями в противостоянии с Китаем, но и менять структуру сил и стратегию США. Война Путина в Украине усложнила будущее стратегического планирования США, потому что теперь Соединенные Штаты должны противостоять и Китаю и России.
Россия – надежный энергетический ресурс для Китая, ценный союзник в сотрудничестве в области разведки: с Ираном, Венесуэлой, Кубой и Северной Кореей, а также как обычный и стратегический военный партнер. Напряженность, существующая между Китаем и Россией, например, из-за их влияния в республиках Центральной Азии, будет ослаблена.
Россия далеко не идеальный союзник для Китая, но ее военная мощь, разведывательные возможности, дипломатическое влияние, лидерство в космосе и ядерных технологиях позволяют ей угрожать Европе. Это позволяет Китаю представить Соединенным Штатам второй фронт в китайско-американской конкуренции за безопасность и предотвратить использование российской мощи против Китая.
Решение поставленных задач
Эта война является самым значительным стратегическим вызовом со времен поражения Советского Союза и несет множество рисков для Соединенных Штатов. В то же время, это возможность изменить приоритеты существующих альянсов и вовлечь в борьбу против Китая те государства, которые ранее находились в стороне.
Во-первых, Соединенные Штаты и их союзники по НАТО должны изменить направленность альянса. НАТО необходимо стать антикитайским альянсом, поскольку угрозой для Европы сейчас является китайско-российский альянс. Для борьбы с этим необходимо, но недостаточно, сохранить развертывание сил в Европе, и НАТО необходимо развернуть силы в Индо-Тихоокеанском регионе. Требуется постоянное развертывание сил НАТО на Тайване а также в Восточно-Китайском и Южно-Китайском морях.
Во-вторых, необходимо более глубокое сотрудничество с Индией с целью создания альянса с Нью-Дели, включающего военное сотрудничество и планирование войны против Китая. Эти шаги должны включать также Австралию и Японию. Соединенным Штатам необходимо сотрудничать с Сеулом, чтобы определить, как он может помочь в борьбе против Китая, и как он может помочь Соединенным Штатам и Японии защитить Тайвань, и удержать Восточное и Южное моря от перехода под контроль Китая.
В-третьих, Соединенные Штаты должны подготовиться к тому, чего они не предпринимали со времен холодной войны – подготовиться к ведению двух обычных и ядерных войн с крупными противниками, причем одновременно. В настоящее время Соединенные Штаты не обладают таким потенциалом и должны расширить свои обычные и стратегические вооруженные силы, включая противоракетную оборону, чтобы ответить на вызов двух равных военных конкурентов.
Опасности, которые таит в себе новый баланс сил, равны возможностям. Потребуется смелая и дальновидная администрация США, чтобы воспользоваться этими возможностями в предоставленное узкое окно.
Отто фон Бисмарк сказал, что «государственный деятель… должен ждать, пока не услышит шаги Бога, звучащие в событиях, а затем подпрыгнуть и ухватиться за подол Его одежды». Способность президента Джо Байдена к прыжкам, конечно, меньше, чем у Бисмарка. Тем, кто выступает против амбиций Китая, остается только надеяться на то, что Божьи одеяния настолько длинны, что не потребуют усилий.
Володимир Путін вступив у війну, щоб утримати Україну під контролем Росії і забезпечити перехід Росії під контроль Китаю.
Війна в Україні була для Росії війною вибору та глибокою помилкою, оскільки Росія тепер є слабшим партнером у фактичному союзі з Китаєм. Гра не вартує свічок, як він, мабуть, уже зрозумів. Але його рішення про вторгнення, чи точніше — рішення Сі і Путіна, впливає не лише на Росію та Україну, а й на баланс сил, оскільки підтримка Китаєм Росії до війни, була однією з головних причин.
Класичний європейський баланс сил включав п’ять великих держав: Австрія (Австро-Угорщина після 1867 року), Франція, Великобританія, Пруссія (пізніше Німеччина після об’єднання в 1871 року) і Росія. Ключ до успіху полягав у тому, щоб опинитися у групі трьох великих держав проти двох. Це було надзвичайно важко зробити через двоособливість партнерів по альянсу та мінливих інтересів великих держав.
Логіка балансу сил також вплинула на стратегію США. На зорі холодної війни, американський дипломат і стратег Джордж Кеннан стверджував, що існує лише п’ять світових центрів сили: США, Британська імперія, Франція та Німеччина, Японія та Радянський Союз. Його рада полягала в тому, що Сполучені Штати та їхні союзники мали переважний баланс сил проти Радянського Союзу. Якщо вони зможуть зберегти цей дисбаланс, то Радянський Союз буде повалений.
Баланс сил сьогодні
Сьогодні у світі існує шість центрів військової та економічної сили: США, Європейський Союз, Індія, Японія та Південна Корея (союзники США у північно-східній Азії), Росія (виключно як військова держава), та Китай.
До рішення Сі та Путіна про вторгнення в Україну існувало п’ять центрів сили, що балансують між Китаєм і Росією, яка схиляється до нього. Після того, як Путін ухвалив своє рішення, п’ять центрів сили тепер мають балансувати проти китайсько-російського альянсу. Внаслідок стратегічної помилки Путіна в Україні баланс сил залишається сприятливим для США, але він не такий позитивний, як був до війни.
Але становище не має погіршитися. Сполучені Штати повинні використовувати свої ресурси для того, щоб інші центри сили залишалися спрямованими у бік інтересів США, і щоб до Китаю та Росії не приєдналися інші центри сили.
Завжди існує ризик, що ще один центр сили приєднається до китайсько-російської системи, прискорюючи тривожну тенденцію, що вже намітилася при адміністрації Байдена — силу та рішучість її стратегічного фокусу на Китаї. Недоліки війни в Україні полягають у тому, щоб заплутати і так заплутані стратегічні пріоритети адміністрації Байдена і визначити китайську загрозу як існуючу загрозу для Сполучених Штатів. Результатом війни та її наслідків стане те, що адміністрація матиме виправдання для того, щоб не діяти негайно і стратегічно, використовуючи те, що Сі та Путін надали Сполученим Штатам.
Можливості, які надали Сі та Путін
Дії Сі та Путіна зміцнили ЄС. Сполучені Штати повинні діяти зараз, щоб неприязнь до Путіна була поділена із союзником Росії, Китаєм. ЄС не поспішає визнати загрозу Китаю. Вторгнення в Україну змушує ЄС визнати обидві загрози та сформулювати стратегію у співпраці з НАТО для захисту від обох загроз.
Китайсько-російська загроза багатогранна. Це, безумовно — військова загроза, але не менше занепокоєння викликає проникнення Китаю в політику, фірми та економічні інтереси ЄС, а також торгівля з Китаєм. Занепокоєння щодо енергетичної залежності Німеччини від російського газу, по праву привертає увагу. Але не менш небезпечною є економічна залежність ЄС від Китаю. Коли українська війна закінчиться договором, перемир’ям або довгою виснажливою війною на виснаження, виникне сильна спокуса повернутися до співпраці з Китаєм та Росією.
Не можна допустити повернення до того, що було до російсько-української війни. Імовірність того, що Росія буде прощена, менша, оскільки вона виступала як воююча сторона. Імовірність того, що Китай буде загальноприйнятий, більша, оскільки його провина не була притягнута до відповідальності. Щоб протистояти цій загрозі, Сполучені Штати повинні скористатися моментом стратегічної ясності в Європі, щоб домогтися визнання в ЄС того, що Росія та Китай є реальними існуючими загрозами для Європи, здоров’я, їхніх суспільств та економік а також західного ладу, та діяти відповідно.
По-друге, Індія також викликає занепокоєння через спадщину дружби з Радянським Союзом у другій половині холодної війни і давніх військових закупівель у Радянського Союзу. У хорі засудження Росії, голос прем’єр-міністра Нарендри Моді не чутний. Хоча зв’язки з Росією є важливими, але вони перекреслюються загрозою з боку Китаю. Чим сильніший Путін у союзі з Сі, тим більше погіршуються відносини між Москвою та Нью-Делі.
По-третє, Японія та Південна Корея є сильними союзниками, і вторгнення Сі-Путіна в Україну а також недавні вибори у Південній Кореї, дуже допомагають Сполученим Штатам.
По-четверте, війна змушує США не лише швидко реагувати разом зі своїми союзниками та друзями у протистоянні з Китаєм, а й змінювати структуру сил та стратегію США. Війна Путіна в Україні ускладнила майбутнє стратегічного планування США, бо тепер Сполучені Штати мають протистояти і Китаю і Росії.
Росія — надійний енергетичний ресурс для Китаю, цінний союзник у співпраці в галузі розвідки: з Іраном, Венесуелою, Кубою та Північною Кореєю, а також як звичайний та стратегічний військовий партнер. Напруженість між Китаєм і Росією, наприклад, через їх вплив у республіках Центральної Азії, буде ослаблена.
Росія далеко не ідеальний союзник для Китаю, але її військова міць, розвідувальні можливості, дипломатичний вплив, лідерство у космосі та ядерних технологіях, дозволяють їй загрожувати Європі. Це дозволяє Китаю надати Сполученим Штатам другий фронт у китайсько-американській конкуренції за безпеку, та запобігти використанню російської могутності проти Китаю.
Вирішення поставлених завдань
Ця війна є найбільшим стратегічним викликом з часів поразки Радянського Союзу і несе безліч ризиків для Сполучених Штатів. Водночас, це можливість змінити пріоритети існуючих альянсів та залучити до боротьби проти Китаю ті держави, які раніше були осторонь.
По-перше, Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО мають змінити спрямованість альянсу. НАТО необхідно стати антикитайським альянсом, оскільки загрозою для Європи є китайсько-російський альянс. Для боротьби з цим необхідно, але недостатньо зберегти розгортання сил у Європі, і НАТО необхідно розгорнути сили в Індо-Тихоокеанському регіоні. Потрібне постійне розгортання сил НАТО на Тайвані, а також у Східно-Китайському та Південно-Китайському морях.
По-друге, необхідне більш глибоке співробітництво з Індією з метою створення альянсу з Нью-Делі, що включає військову співпрацю та планування війни проти Китаю. Ці кроки повинні залучити також Австралію та Японію. Сполученим Штатам необхідно співпрацювати з Сеулом, щоб визначити, як він може допомогти у боротьбі проти Китаю, і як він може допомогти Сполученим Штатам та Японії захистити Тайвань, та утримати Східне та Південне моря від переходу під контроль Китаю.
По-третє, Сполучені Штати повинні підготуватися до того, чого вони не робили з часів холодної війни – підготуватися до ведення двох звичайних та ядерних війн із великими противниками, причому одночасно. В даний час Сполучені Штати не мають такого потенціалу і повинні розширити свої звичайні та стратегічні збройні сили, включаючи протиракетну оборону, щоб відповісти на виклик двох рівних військових конкурентів.
Небезпеки, які таїть у собі новий баланс сил, дорівнюють можливостям. Потрібна смілива і далекоглядна адміністрація США, щоб скористатися цими можливостями проходу у вузьке вікно.
Отто фон Бісмарк сказав, що «державний діяч… повинен чекати, доки не почує кроки Бога, що лунають у подіях, а потім підстрибнути і вхопитися за поділ Його одягу». Здатність президента Джо Байдена до стрибків, звичайно, менша, ніж у Бісмарка. Тим, хто виступає проти амбіцій Китаю, залишається тільки сподіватися, що Божі шати настільки довгі, що не вимагають зусиль.
Пекин 10 марта заявил, если США попытаются ввести санкции против китайских предприятий в связи с конфликтом между Россией и Украиной, он примет ответные меры.
«В процессе урегулирования отношений с Российской Федерацией США не имеют права вводить санкции против китайских компаний и частных лиц», — заявил в четверг официальный представитель МИДа КНР Чжао Лицзянь.
«В противном случае Китай даст решительный и жесткий отпор».
Предостережения Чжао, вероятно, стали ответом на заявление, которое за день до этого сделала министр торговли США Джина Раймондо. Выступая перед The New York Times, Раймондо предупредила Пекин о серьезных последствиях, с которыми столкнутся китайские компании, если они попытаются «помочь» России.
Соединенные Штаты ранее заявили, что любая попытка помощи России в обходе экономических санкций будет встречена ответными мерами. Другими словами, если Пекин подорвет усилия США наказать Россию за Украину, то тем самым откроет Китай для экономических санкций.
Какова цель Чжао? Попытка выглядеть сильным перед мировым сообществом и стремление показать, что выбор политического курса Пекина не будет диктоваться Вашингтоном или находиться под его влиянием?
Или же Китай на самом деле готов начать экономическую деятельность, которую Соединенные Штаты сочтут враждебной своей политике в отношении России?
Маловероятно, что Китай готов пожертвовать своими прочными экономическими связями с Соединенными Штатами и Европейским союзом в угоду России, уровень экономического развития которой стоит на 11 месте (исходя из ВВП). Как уже ранее отмечалось в данной публикации, широкие торговые отношения и взаимосвязанная финансовая система составляют основу отношений между Китаем и Западом.
Выраженное в словесной форме неповиновение воле Вашингтона ради общественного имиджа может являться одной из причин, однако, скорее всего, есть и другое намерение: расколоть антироссийский западный фронт поддерживающий применение санкций. Если Пекин сможет ослабить решимость политического и экономического альянса, который сейчас направлен против России, то сможет сохранить свои выгодные отношения с западным миром и одновременно снизить вероятность введения санкций за расширение бизнеса с Россией.
Заканчивая выступление Чжао сказал, что действия Вашингтона не выгодны никому и в действительности «оказывают [негативное] влияние на процесс политического урегулирования».
Возможно, Китай не хочет жертвовать своими отношениями с Соединенными Штатами, но расширяя связи со странами Европы, он может получить возможность добиться раскола Запада. В частности, есть область, которую Пекин определил как благоприятную для раскола между Вашингтоном и Брюсселем: энергетика.
В недавней статье государственного СМИ Китая Global Times говорится о том, что решение США прекратить импорт энергоносителей из России оказало негативное влияние на их европейских союзников. Название статьи «Эгоистичная тактика Вашингтона подрывает автономию ЕС», в ней США обличаются в попытке создать из континента вассальное государство, сделав его полностью зависимым от американских энергоносителей.
Китайский прогноз в отношении потенциального раскола в западной политике, однако, не является полностью ошибочным. В статье обращается внимание на то, что Германия не согласилась отказаться от импорта российской нефти и газа, как это сделали Соединенные Штаты. Кроме того, в статье представлена инфографика демонстрирующая, что действие американских санкций носит эгоистичный характер и будет иметь пагубные последствия для ЕС.
«Крах российской торговли энергоресурсами может привести к сокращению энергопотребления в некоторых районах Европы, что, в свою очередь, приведет к разрыву торговых цепочек», — тревожный вывод из анализа инфографики.
«Разрыв торговой цепи» — фраза, которая приобрела в последнее время сокрушительную силу и используется Китаем в международных переговорах. Высокое (чрезмерное) влияние Китая на мировую торговлю стало до боли очевидным за последние пару лет, после распространения пандемии, последствия которой ощущаются до сих пор.
Таким образом, Пекин напоминает западному миру о том, что усиление санкций против Китая — в том числе и усиление односторонних санкций, введенных против России, — скажется на мировом рынке и торговых связях в целом.
Китайские должностные лица заявляют, что санкции могут осложнить и работу транспортной сети Китай-Европа. А это поставит под угрозу всю систему межконтинентальной торговли.
Фэн Сюбинь, заместитель председателя Координационного комитета по железнодорожным торговым перевозкам Китай-Европа сообщил Global Times, что многие экспортеры прекратили поставки в Европу из-за экономической неопределенности. Особенно это касается компаний, которые работают по системе “наложенных платежей”. Другими словами, оплата производится не авансом, а после доставки товара.
Расширение Западом санкций может подвергнуть риску процесс торговли в целом. «Если Запад заблокирует финансовые каналы с Россией, которая является промежуточно страной в международной финансовой системе, это будет означать, что система расчетов за грузоперевозки между Китаем и Россией не сможет нормально функционировать», — сказал Фэн.
Для Соединенных Штатов это выгодный шаг, направленный на ослабление отношений между Китаем и Россией, однако для Европы он будет иметь ощутимые негативные последствия.
Одновременно с попытками посеять сомнения в Европе относительно цены введенных Вашингтоном санкций, КПК предпринимает активные шаги по усилению своего влияния на континенте посредством дипломатического взаимодействия и экономического захвата.
8 марта лидер КПК Си Цзиньпин провел видеосаммит с президентом Франции Эммануэлем Макроном и канцлером Германии Олафом Шольцем. Они обсудили традиционный перечень ключевых моментов «развития сотрудничества» и «продвижения мира». Во время саммита традиционно прозвучал призыв к расширению «зеленого» сотрудничества для сокращения выбросов углекислого газа и борьбы с изменением климата.
Пекин уже долгое время использует стратегию завоевания признания среди западного населения, делая упор в переговорах на климатической политике, тонко продвигая стратегию низких темпов роста в других странах, однако в Китае по-прежнему приоритет отдается экономическому росту и промышленному развитию.
Таким образом, Си является защитником климата за рубежом и одновременно продолжает увеличивать темпы экономического роста внутри страны, используя, как лазейку, тот факт, что Китай все еще считается «развивающейся» страной, а это освобождает его от некоторых более строгих мер, принятых международными организациями, занимающимися вопросами экологической защиты.
Когда такие страны, как Германия, борются за то, чтобы природный газ считался одним из видов «зеленой» энергии, Китай заключает с Россией сделки по добыче нефти и газа на общую сумму в 117,5 миллиарда долларов. Он также продолжает строить угольные электростанции с высоким уровнем выбросов углекислого газа внутри страны. В то же время, в Европе он строит менее эффективные с экономической точки зрения, но более чистые предприятия производства энергии, например, недавно построенная ветряная электростанция в Хорватии.
Еще одна победа Пекина: проведение показной фотосессией в Брюсселе для оторванных от реальности политиков, помешанных на «зеленой» энергии и увеличение китайского долга в одной из европейских стран — в тоже время запуск заводов по производству экологически вредной энергии у себя дома.
Однако КПК двулична не во всех вопросах. Например, она искренне стремится достичь недавно установленных 5,5-процентных темпов роста в предстоящем году. Учитывая экономический прогноз, согласно которому западным компаниям дан совет — перейти из сферы производства в сферу услуг, рынок недвижимости сокращается, инвестиционная среда ненадежна, а китайское население склонно экономить, Китаю необходимо использовать все экономические возможности.
Лучше попытаться подорвать решимость Запада ввести более строгие санкции, напомнив ему, что он экономически связан с Китаем. Компромисс позволит сохранить санкции против Москвы и одновременно (хотя бы частично) позволит Пекину стать экономическим выходом для России.
Китай ведет себя как страна стремящаяся извлечь максимальную выгоду из своей геополитической ситуации, не придерживаясь при этом никаких нравственных принципов или ценностей. Соединенные Штаты должны осознавать это.
Мнения, выраженные в этой статье, являются мнением автора и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.
Пекін 10 березня заявив, якщо США спробують ввести санкції проти китайських підприємців у зв’язку з конфліктом між Росією і Україною, він вживе відповідних заходів.
«В процесі врегулювання стосунків з Росією США не мають права вводити санкції проти китайських компаній і приватних осіб», — заявив у четвер офіційний представник МЗС КНР Чжао Ліцзянь.
«Інакше Китай дасть рішучу і жорстку відсіч».
Застереження Чжао, ймовірно, стали відповіддю на заяву, яку за день до цього зробила міністр торгівлі США Джина Раймондо. У промові перед The New York Times, Раймондо попередила Пекін про серйозні наслідки, з якими зіткнуться китайські компанії, якщо вони спробують допомогти Росії.
Сполучені Штати раніше заявили, що будь-яка спроба допомогти Росії уникнути економічних санкцій зустріне відповідні заходи. Іншими словами, якщо Пекін підірве зусилля США покарати Росію за Україну, то тим самим відкриє Китай для економічних санкцій.
Яка мета Чжао? Він намагається виглядати сильним перед світовою спільнотою і прагне показати, що вибір політичного курсу Пекіна не диктуватиметься Вашингтоном і не опиниться під його впливом?
Або ж Китай насправді готовий вдатися до кроків, які Сполучені Штати визнають ворожими своїй політиці відносно Росії?
Малоймовірно, що Китай готовий пожертвувати своїми міцними економічними зв’язками зі Сполученими Штатами і Європейським союзом на користь Росії, рівень економічного розвитку якої стоїть на 11 місці (виходячи з ВВП). Як вже раніше відзначалося, широкі торгові стосунки і взаємозв’язана фінансова система складають основу стосунків між Китаєм і Заходом.
Виражена словесно непокора волі Вашингтону заради створення відповідного іміджу може бути однією з причин, проте, швидше за все, є і інше: намір розколоти антиросійський західний фронт що підтримує застосування санкцій. Якщо Пекін зможе ослабити рішучість політичного і економічного альянсу, який зараз спрямований проти Росії, то зможе зберегти свої вигідні стосунки із західним світом і водночас зменшити вірогідність введення санкцій за розширення бізнесу з Росією.
Закінчуючи виступ Чжао сказав, що дії Вашингтону не вигідні нікому і насправді «негативно впливають на процес політичного врегулювання».
Можливо, Китай не хоче жертвувати своїми стосунками зі Сполученими Штатами, але розширюючи зв’язки з країнами Європи, він може отримати можливість розколоти Захід. Зокрема, є сфера, за допомогою якої Пекін намагається зіпсувати взаємини між Вашингтоном і Брюсселем : енергетика.
У нещодавній статті державного ЗМІ Китаю Global Times говориться про те, що рішення США припинити імпорт енергоносіїв з Росії негативно вплинуло на їх європейських союзників. Назва статті «Егоїстична тактика Вашингтону підриває автономію ЄС», в ній США викриваються в спробі створити з континенту васальну державу, зробивши її повністю залежною від американських енергоносіїв.
Проте, китайський прогноз відносно потенційного розколу в західній політиці не є повністю помилковим. У статті звертається увага на те, що Німеччина не погодилася відмовитися від імпорту російської нафти і газу, як це зробили Сполучені Штати. Також представлена інфографіка, яка демонструє, що дія американських санкцій носить егоїстичний характер і матиме згубні наслідки для ЄС.
«Крах російської торгівлі енергоресурсами може привести до скорочення енергоспоживання в деяких районах Європи, що, у свою чергу, спричинить розрив торгівельних ланцюжків», — висновок з аналізу інфографіки.
«Розрив торгівельного ланцюга» — фраза, яка придбала останнім часом нищівну силу і використовується Китаєм в міжнародних перемовинах. Високий (надмірно) вплив Китаю на світову торгівлю став до болю очевидним за останні кілька років, після поширення пандемії, наслідки якої відчуваються досі.
Таким чином, Пекін нагадує західному світу про те, що посилення санкцій проти Китаю, у тому числі і посилення односторонніх санкцій, введених проти Росії, позначаться на світовому ринку і торгових зв’язках в цілому.
Китайські посадовці заявляють, що санкції також можуть ускладнити роботу транспортної мережі Китай-Європа. А це поставить під загрозу усю систему міжконтинентальної торгівлі.
Фэн Сюбінь, заступник голови Координаційного комітету з залізничних торгівельних перевезень Китай-Європа повідомив Global Times, що багато експортерів припинили постачання в Європу через економічну невизначеність. Особливо це стосується компаній, які працюють за системою «післяплати». Іншими словами, оплата здійснюється не авансом, а після доставки товару.
Розширення Заходом санкцій може становити ризик для процесу торгівлі в цілому.»Якщо Захід заблокує фінансові канали з Росією, яка є проміжною країною в міжнародній фінансовій системі, це означатиме, що система розрахунків за вантажоперевезення між Китаєм і Росією не зможе нормально функціонувати», — сказав Фэн.
Для Сполучених Штатів це вигідний крок, спрямований на послаблення стосунків між Китаєм і Росією, проте для Європи він матиме відчутні негативні наслідки.
Одночасно зі спробами посіяти сумніви в Європі відносно наслідків введених Вашингтоном санкцій, КПК робить активні кроки по посиленню свого впливу на континенті за допомогою дипломатичної взаємодії і економічного захоплення.
8 березня лідер КПК Сі Цзиньпін провів відеосаміт з президентом Франції Эммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Вони обговорили традиційний перелік ключових моментів «розвитку співпраці» і «підтримання миру». Під час саміту традиційно було зроблено заклик до розширення «зеленої» співпраці для скорочення викидів вуглекислого газу і боротьби зі зміною клімату.
Пекін вже довгий час використовує стратегію завоювання визнання серед західного населення, наголошуючи в перемовинах увагу на кліматичній політиці, тонко просуваючи стратегію низьких темпів зростання в інших країнах, проте в Китаї як і раніше пріоритет віддається економічному зростанню і промисловому розвитку.
Таким чином, Сі з одного боку є захисником клімату за кордоном і водночас продовжує збільшувати темпи економічного зростання усередині країни, використовуючи, як лазівку, той факт, що Китай все ще вважається країною, що «розвивається», а це звільняє його від деяких суворіших заходів, прийнятих міжнародними організаціями, що займаються питаннями захисту екології.
Коли такі країни, як Німеччина, борються за те, щоб природний газ вважався одним із видів «зеленої» енергії, Китай заключає з Росією угоди по видобутку нафти і газу на загальну суму в 117,5 мільярда доларів. Він також продовжує будувати вугільні електростанції з високим рівнем викидів вуглекислого газу усередині країни. В той же час, в Європі він будує менш ефективні з економічної точки зору, але без шкідливих викидів підприємства з виробництва енергії, наприклад, нещодавно побудована повітряна електростанція в Хорватії.
Ще одна перемога Пекіну: проведення показної фотосесії у Брюсселі для відірваних від реальності політиків, схиблених на «зеленій» енергії і збільшення китайського боргу в одній з європейських країн, — в той же час введення в експлуатацію заводів по виробництву екологічно шкідливої енергії у себе вдома.
Проте КПК лукавить не в усіх питаннях. Наприклад, вона щиро прагне досягти нещодавно встановлених 5,5% темпів зростання в майбутньому році. Враховуючи економічний прогноз, згідно з яким західним компаніям рекомендовано перейти зі сфери виробництва в сферу послуг, ринок нерухомості скорочується, інвестиційне середовище ненадійне, а китайське населення схильне економити, Китаю необхідно використати усі економічні можливості.
Краще спробувати підірвати рішучість Заходу ввести більш суворі санкції, нагадавши йому, що він економічно пов’язаний з Китаєм. Це дозволить зберегти санкції проти Москви і одночасно (хоча б частково) дозволить Пекіну стати економічним порятунком для Росії.
Китай, поводиться як країна, що прагне отримати максимальну вигоду зі своєї геополітичної ситуації, не дотримуючись при цьому ніяких моральних принципів або цінностей. Сполучені Штати повинні усвідомлювати це.
Думки, виражені в цій статті є авторськими і не обов’язково відбивають точку зору The Epoch Times.
Соединенные Штаты предупредили Китай не оказывать военную или финансовую помощь Москве после ее вторжения в Украину на фоне усиления санкций против российских политических лидеров и бизнесменов, Reuters.
По словам официальных лиц США, Россия обратилась за военной и экономической поддержкой к Пекину, и Пекин выразил готовность помочь.
Однако Москва это отрицает, утверждая, что у неё достаточно ресурсов для достижения всех поставленных целей. Министерство иностранных дел Китая также опровергло это, назвав сообщения о помощи «дезинформацией».
«Мы ясно дали понять Пекину, что не будем оставаться в стороне. Мы не позволим ни одной стране компенсировать России её потери», — заявил журналистам представитель Госдепартамента Нед Прайс после встречи советника по национальной безопасности США Джейка Салливана с главным дипломатом Китая Ян Цзечи в Риме.
По словам официального представителя США, семичасовая встреча была «напряженной» и отражала «серьёзность момента».
Во вторник ожидаются новые переговоры между украинскими и российскими переговорщиками по преодолению кризиса после того, как переговоры в понедельник в формате видеосвязи завершились без каких-либо заявлений о прогрессе.
Между тем, во вторник утром в Киеве перед восходом солнца прогремели два сильных взрыва, а в разных регионах, в том числе в Одессе, Чернигове, Черкассах и Смеле, прозвучали сирены воздушной тревоги.
Тысячи людей погибли в ожесточенных боях и бомбардировках с тех пор, как 24 февраля В. Путин отдал приказ о вторжении в Украину.
Россия называет свои действия «специальной военной операцией» по «денацификации» страны и предотвращению геноцида, заявление, которое Соединенные Штаты и их союзники отвергают, считая это только предлогом для неоправданного и незаконного нападения.
Сполучені Штати попередили Китай не надавати військову чи фінансову допомогу Москві після її вторгнення в Україну на тлі посилення санкцій проти російських політичних лідерів та бізнесменів,Reuters.
За словами офіційних осіб США, Росія звернулася за військовою та економічною підтримкою до Пекіна, і Пекін висловив готовність допомогти.
Однак Москва це заперечує, стверджуючи, що має достатньо ресурсів для досягнення всіх поставлених цілей. Міністерство закордонних справ Китаю також спростувало це, назвавши повідомлення про допомогу дезінформацією.
«Ми ясно дали зрозуміти Пекіну, що не залишатимемося осторонь. Ми не дозволимо жодній країні компенсувати її втрати Росії», — заявив журналістам представник Держдепартаменту Нед Прайс після зустрічі радника з національної безпеки США Джейка Саллівана з головним дипломатом Китаю Ян Цзечі в Римі.
За словами офіційного представника США, семигодинна зустріч була “напруженою” і показала “серйозність моменту”.
У вівторок очікуються нові переговори між українськими та російськими перемовниками щодо подолання кризи після того, як переговори у понеділок у форматі відеозв’язку завершилися без жодних заяв про прогрес.
Тим часом у вівторок вранці у Києві перед сходом сонця прогриміли два сильні вибухи, а в різних регіонах, зокрема в Одесі, Чернігові, Черкасах та Смілі, пролунали сирени повітряної тривоги.
Тисячі людей загинули у запеклих боях та бомбардуваннях з того часу, як 24 лютого В. Путін віддав наказ про вторгнення в Україну.
Росія називає свої дії «спеціальною військовою операцією» з «денацифікації» країни та запобігання геноциду, заяву, яку Сполучені Штати та їхні союзники відкидають, вважаючи це лише приводом для невиправданого та незаконного нападу.
