Blog

Президент Украины Владимир Зеленский выступил в среду поздно вечером с общенациональной речью, в которой назвал Россию «террористическим государством», заявив, что её нападение на Мариуполь ничем не отличается от осады Ленинграда.

Речь Зеленского прозвучала после того, как Украина сообщила, что россияне сбросили мощную бомбу на Драматический театр в осаждённом Мариуполе, где прятались более тысячи мирных жителей.

«Война ещё не окончена. Военные преступления России продолжаются. Экономика России всё ещё способна поддерживать военную машину. Поэтому нужны новые санкции против России. Мир должен, наконец, официально признать, что Россия стала государством-террористом», — заявил Зеленский, цитируемый Guardian.

Зеленский также обратился напрямую к россиянам, прося их спрашивать самих себя, чем отличается осада Мариуполя от блокады Ленинграда, обещая русским солдатам, сложившим оружие шанс на выживание.

Обращаясь на русском, он сказал:

«Граждане России! Чем отличается ваша осада Мариуполя от осады Ленинграда во время Второй мировой войны? У кого вы учитесь?»

У каждого российского солдата, сложившего оружие, будет шанс на выживание, — добавил он.

Есть ещё один шанс. Есть [шанс] у каждого солдата, отправленного в нашу страну, у каждого солдата, который не убит, не ранен и не взят в плен.

Российская армия несёт потери, которых не видела ни в Сирии, ни в Чечне, которых [не было] у советских войск в Афганистане. Если ваша война, война против украинского народа, будет продолжаться, русские матери потеряют больше детей, чем в войнах в Афганистане и Чечне вместе взятых. Зачем вам это?

У каждого русского солдата, сложившего оружие, будет шанс на выживание.

Я обращаюсь к новобранцам, брошенным в вихрь этой войны — не своей, и к другим солдатам, у которых ещё сохранился инстинкт самосохранения. Бросьте своё оружие. Это лучше, чем умереть на поле боя, на нашей земле».

Президент України Володимир Зеленський виступив у середу пізно ввечері із загальнонаціональною промовою, в якій назвав Росію «терористичною державою», заявивши, що її напад на Маріуполь нічим не відрізняється від облоги Ленінграда.

Промова Зеленського прозвучала після того, як Україна повідомила, що росіяни скинули потужну бомбу на Драматичний театр в обложеному Маріуполі, де ховалися понад тисячу мирних жителів.

«Війну ще не закінчено. Військові злочини Росії продовжуються. Економіка Росії досі здатна підтримувати військову машину. Тому потрібні нові санкції проти Росії. Світ має, нарешті, офіційно визнати, що Росія стала державою-терористом», — заявив Зеленський, якого цитує Guardian.

Зеленський також звернувся безпосередньо до росіян, просячи їх запитувати себе, чим відрізняється облога Маріуполя від блокади Ленінграда, обіцяючи російським солдатам, які склали зброю шанс на виживання.

Звертаючись російською, він сказав:

«Громадяни Росії! Чим відрізняється ваша облога Маріуполя від облоги Ленінграда під час Другої світової війни? У кого ви вчитеся?

Кожен російський солдат, який склав зброю, матиме шанс на виживання, — додав він.

Є ще один шанс. Є [шанс] у кожного солдата, відправленого в нашу країну, у кожного солдата, якого не вбито, не поранено і не взято в полон.

Російська армія зазнає втрат, яких не бачили ні в Сирії, ні в Чечні, яких [не було] у радянських військ в Афганістані. Якщо ваша війна, війна проти українського народу, продовжуватиметься, російські матері втратять більше дітей, ніж у війнах в Афганістані та Чечні разом узятих. Навіщо вам це?

Кожен російський солдат, який склав зброю, матиме шанс на виживання.

Я звертаюся до новобранців, кинутих у вихор цієї війни — не своєї, та інших солдатів, у яких ще зберігся інстинкт самозбереження. Киньте свою зброю. Це краще, ніж померти на полі бою на нашій землі».

Российская журналистка Марина Овсянникова, которая в прямом эфире государственного телевидения протестовала против российского вторжения в Украину, отклонила предложение президента Франции Эммануэля Макрона о предоставлении убежища, заявив, что не хочет покидать свою страну.

Президент Франции во вторник предложил убежище Марине Овсянниковой, но журналистка ответила, что она не покинет Россию.

«Я патриот, а мой сын еще больше. Мы не хотим уезжать ни при каких обстоятельствах, мы не хотим никуда идти», — сказала она в интервью немецкому новостному журналу Der Spiegel.

Марина Овсяникова, редактор российского государственного телевидения «Первый канал», появилась позади ведущей главных новостей с плакатом протеста против войны.

Президент Франции Эмануэль Макрон заявил, что его страна «инициирует дипломатические шаги» для обеспечения защиты журналистке либо в посольстве Франции в России, либо через систему предоставления убежища.

Російська журналістка Марина Овсянікова, яка у прямому ефірі державного телебачення протестувала проти російського вторгнення в Україну, відхилила пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона щодо надання притулку, заявивши, що не хоче залишати свою країну.

Президент Франції у вівторок запропонував притулок Марині Овсяніковій, але журналістка відповіла, що вона не залишить Росію.

«Я патріот, а мій син ще більший. Ми не хочемо їхати за жодних обставин, ми не хочемо нікуди йти», — сказала вона в інтерв’ю німецькому журналу новин Der Spiegel.

Марина Овсянікова, редактор російського державного телебачення «Перший канал», з’явилася позаду ведучої головних новин із плакатом протесту проти війни.

Президент Франції Емануель Макрон заявив, що його країна «ініціює дипломатичні кроки» для забезпечення захисту журналістці або в посольстві Франції в Росії, або через систему надання притулку.

Несмотря на сообщения о прогрессе, достигнутом в ходе переговоров между Украиной и Россией о прекращении огня, высокопоставленный представитель Кремля назвал это утверждение неверным, но сказал, что дискуссии все еще продолжаются.

Пресс-секретарь Кремля Дмитрий Песков заявил Financial Times, что киевское правительство “не торопится” и тянет время.

В целом сообщения о достигнутом прогрессе “[являются] ошибочными”, – сказал Песков. Он также раскритиковал президента Джо Байдена за то, что тот недавно назвал президента России Владимира Путина “военным преступником”, назвав подобное “непростительным”.

“Нет, работа [над переговорами] продолжается”, – сообщил он. Он добавил, что Москва проинформирует общественность о любом прорыве в переговорах.

В четверг Песков также заявил агентству Рейтер, что ряд людей внутри России ведут себя как “предатели”, и добавил, что Запад хочет использовать этих людей в качестве “пятой колонны”, чтобы разрушить страну изнутри.

“В такие трудные времена … многие люди показывают свое истинное лицо. Очень многие люди оказываются, как мы говорим по-русски, предателями”, – сказал Песков информационному агентству.

Песков добавил: “Они сами исчезают из нашей жизни. Кто-то уходит со своих постов, кто-то уходит из активной трудовой жизни, кто-то покидает страну и переезжает в другие страны. Вот так происходит эта чистка”.

В среду вечером Путин выпустил видеоролик с предупреждением “так называемой пятой колонне” или “предателям”, которые зарабатывают деньги в России, “но живут там… живут, не в географическом смысле, а в смысле своих мыслей, своего рабского мышления”.

“Любой народ, а особенно русский народ, всегда сможет отличить настоящих патриотов от подонков и предателей и просто выплюнуть их, как мошкару, случайно залетевшую в рот”, – также отметил Путин.

Это прозвучало в тот период, когда появилось соообщение от украинских властей о том, что в городе Мариуполе был нанесен авиаудар по Драмтеатру, в котором прятались мирные жители. Российские официальные лица отрицают свою причастность.

“Здание выдержало удар мощной авиабомбы и защитило жизни людей, прятавшихся в бомбоубежище”, – сообщила в четверг в Telegram уполномоченный по правам человека Украины Людмила Денисова.

“Ведутся работы по разблокированию подвала”, написала она. По ее словам, информации о жертвах пока нет.

Украинский законодатель Леся Василенко сообщила Associated Press, что от 1000 до 1500 человек укрывались в театре, когда по нему был нанесен авиаудар, и назвала атаку преднамеренным “уничтожением убежища”.

Ассошиэйтед Пресс внесло свой вклад в этот отчет.

По материалам Epoch Times USA

Кремль отклонил в четверг решение Международного суда ООН, высшей юрисдикции ООН, который призвал Россию «немедленно» прекратить военные действия в Украине.

Международный суд приказал России «немедленно прекратить» наступление, которое президент В. Путин начал 24 февраля. Киев приветствовал решение, вызвавшее глубокое недовольство Москвы.

«Мы не можем принимать во внимание это решение», — заявил пресс-секретарь Путина, Дмитрий Песков, цитируeмый государственным информационным агентством ТАСС.

Песков подтвердил позицию Москвы во время слушаний в начале этого месяца, согласно которой Международный суд не обладает юрисдикцией, поскольку иск Киева не подпадает под Конвенцию о геноциде 1948 года, на которой основано дело.

«Есть такое понятие, как согласие сторон в международном суде. Здесь никакого согласия не может быть», — заявил он журналистам.

Украина обратилась в Международный Суд ООН с просьбой вмешаться, утверждая, что Москва ложно ссылается на существование геноцида в удерживаемых сепаратистами Донецкой и Луганской областях Украины, чтобы оправдать свое нападение.

Судья Джоан Донохью, председатель Международного суда ООН, заявила, что у Международного суда нет доказательств геноцида в Украине. Она выразила сомнение в том, что Конвенция о геноциде санкционирует военные действия «для предотвращения предполагаемого геноцида или наказания за него».

Ни один российский представитель не присутствовал на слушаниях в Гааге.

Эксперты говорят, что полное слушание по делу Украины может занять много лет.

Кремль відхилив у четвер рішення Міжнародного суду ООН, найвищої юрисдикції ООН, який закликав Росію «негайно» припинити воєнні дії в Україні.

Міжнародний суд наказав Росії “негайно зупинити” наступ, який президент В. Путін розпочав 24 лютого. Київ вітав рішення, яке викликало глибоке невдоволення Москви.

«Ми не можемо брати до уваги це рішення», — заявив прессекретар Путіна, Дмитро Пєсков, цитований державним інформаційним агентством ТАРС.

Пєсков підтвердив позицію Москви під час слухань на початку цього місяця, згідно з якою Міжнародний суд не має юрисдикції, оскільки позов Києва не підпадає під Конвенцію про геноцид 1948 року, на якій ґрунтується справа.

«Є таке поняття, як згода сторін у міжнародному суді. Тут жодної згоди не може бути», — заявив він журналістам.

Україна звернулася до Міжнародного Суду ООН з проханням втрутитися, стверджуючи, що Москва хибно посилається на існування геноциду в Донецькій та Луганській областях України, які утримуються сепаратистами, щоб виправдати свій напад.

Суддя Джоан Донохью, голова Міжнародного суду ООН, заявила, що Міжнародний суд не має доказів геноциду в Україні. Вона висловила сумнів у тому, що Конвенція про геноцид санкціонує військові дії «для запобігання передбачуваному геноциду або покаранню за нього».

Жоден російський представник не був присутній на слуханнях у Гаазі.

Експерти кажуть, що повне слухання у справі України може забрати багато років.

Война России с Украиной вызывает опасения по поводу возможного глобального кризиса поставок пшеницы, причем страны Ближнего Востока могут потерять больше всего из-за зависимости от двух стран в поставках этого основного продукта питания.

На долю России и Украины вместе взятых приходится 29 % мирового экспорта пшеницы, причем Ближний Восток является основным покупателем. Если Россия захватит Одесский порт Украины, это может существенно нарушить поставки пшеницы Киевом на Ближний Восток и в Северную Африку. Импортируя в прошлом году около 50 % и 30 % пшеницы из России и Украины соответственно, Египет остается главным мировым импортером зерна.

Главное управление по поставкам товаров Египта закупает пшеницу для обеспечения хлебом с высоким уровнем субсидирования более 60 миллионов из более чем 105 миллионов жителей страны. После российского вторжения Главное управление по поставкам товаров Египта было вынуждено отменить два тендера из-за высоких цен и отсутствия предложений. Две партии груза в настоящее время застряли в портах Украины.

Учитывая запасы пшеницы в Египте, а также местные поставки, которые вскоре будут пополнены, у страны достаточно зерна на девять месяцев, сказал агентству Reuters Ибрагим Ашмави, заместитель министра снабжения и внутренней торговли.

Но для будущего импорта в оставшуюся часть года «мы будем рассматривать ЕС из-за близости, но не будем исключать и других экспортеров, таких как США, Казахстан, Румыния», — добавил он.

Ожидается, что правительство Египта добавит в текущий бюджет дополнительные $ 950 млн, чтобы компенсировать повышение цен на пшеницу. Кроме того, поставки из стратегических резервов также могут истощиться.

По состоянию на 7 марта цена на местную пшеницу выросла на 23 %, а на муку — на 44 %, сообщил агентству Reuters Эззат Азиз из Каирской торговой палаты.

Ливан является еще одним крупным импортером пшеницы и может серьезно пострадать от кризиса в Украине. Когда российские войска вошли в Украину, запасов пшеницы в стране хватило всего на месяц. Ливан импортирует 60 % своей пшеницы из Украины.

«Они импортируют много пшеницы из Украины или России, но они также импортируют много муки. Где производится мука? В Египте, Турции и Арабских Эмиратах. А где они получают свою пшеницу? Они получают ее из Черного моря», — сказал Джо Глаубер, старший научный сотрудник Международного исследовательского института продовольственной политики в Вашингтоне, в интервью газете The Washington Post.

«Существует множество побочных эффектов, которые, как мне кажется, проявляются не сразу, и которые мы начинаем выявлять».

Сообщается, что в Тунисе правительство запретило официальным лицам обсуждать тему импорта пшеницы. Запасы хлеба упали, а в магазинах муку выдают по карточкам. В Сирии правительство начало нормировать пшеницу.

Хотя Ливия, Алжир и другие нефтедобывающие страны также подвержены риску повышения цен на пшеницу, некоторые дополнительные расходы могут быть компенсированы более высокими ставками, получаемыми от продажи нефтепрдуктов.

Китай может попытаться воспользоваться ситуацией, поскольку, как говорят, у этой страны имеются большие излишки пшеницы, составляющие примерно 50 % мировых запасов.

Например, египетское правительство часто поддерживало Пекин в таких вопросах, как преследование мусульман-уйгуров в Синьцзяне. Египет не только арестовал и депортировал уйгуров в 2017 году, но и поддержал политику Китая в отношении Синьцзяна в 2019 году в письме в ООН.

Предлагая небольшую часть своих резервов странам, испытывающим трудности, таким как Египет, Китай стремится укрепить связи в регионе.

Автор — Навин Атрапулли, репортер The Epoch Times.

Війна Росії з Україною викликає побоювання щодо можливої глобальної кризи постачання пшениці, причому країни Близького Сходу можуть втратити найбільше через залежність від двох країн у постачанні цього основного харчового продукту.

На Росію та Україну разом узятих припадає 29 % світового експорту пшениці, причому Близький Схід є основним покупцем. Якщо Росія захопить Одеський порт України, це може суттєво порушити постачання пшениці Києвом на Близький Схід та Північну Африку. Імпортуючи минулого року близько 50% та 30% пшениці з Росії та України відповідно, Єгипет залишається головним світовим імпортером зерна.

Головне управління з постачання товарів Єгипту закуповує пшеницю для забезпечення хлібом з високим рівнем субсидування понад 60 мільйонів з більш ніж 105 мільйонів жителів країни. Після російського вторгнення Головне управління з постачання товарів Єгипту було змушене скасувати два тендери через високі ціни та відсутність пропозицій. Дві партії вантажу застрягли в портах України.

Враховуючи запаси пшениці в Єгипті, а також місцеві поставки, які незабаром будуть поповнені, країна має достатньо зерна на дев’ять місяців, сказав агенції Reuters Ібрагім Ашмаві, заступник міністра постачання та внутрішньої торгівлі.

Але для майбутнього імпорту в частину року, що залишилася, «ми розглядатимемо ЄС через близькість, але не виключатимемо й інших експортерів, таких як США, Казахстан, Румунія», — додав він.

Очікується, що уряд Єгипту додасть до поточного бюджету додаткові $ 950 млн, щоб компенсувати підвищення цін на пшеницю. Крім того, постачання зі стратегічних резервів також можуть виснажитися.

Станом на 7 березня ціна на місцеву пшеницю зросла на 23 %, а на борошно — на 44 %, повідомив агентству Reuters Еззат Азіз із Каїрської торгової палати.

Ліван є ще одним великим імпортером пшениці та може серйозно постраждати від кризи в Україні. Коли російські війська увійшли до України, запасів пшениці в країні вистачило лише на місяць. Ліван імпортує 60 % своєї пшениці з України.

«Вони імпортують багато пшениці з України чи Росії, але вони також імпортують багато борошна. Де виробляється борошно? У Єгипті, Туреччині та Арабських Еміратах. А де вони одержують свою пшеницю? Вони отримують її з Чорного моря», — сказав Джо Глаубер, старший науковий співробітник Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики у Вашингтоні, в інтерв’ю газеті The Washington Post.

«Існує безліч побічних ефектів, які, як мені здається, виявляються не відразу, і які ми починаємо виявляти».

Повідомляється, що у Тунісі уряд заборонив офіційним особам обговорювати тему імпорту пшениці. Запаси хліба впали, а у магазинах борошно видають за картками. У Сирії уряд почав нормувати пшеницю.

Хоча Лівія, Алжир та інші нафтовидобувні країни також схильні до ризику підвищення цін на пшеницю, деякі додаткові витрати можуть бути компенсовані вищими ставками, що отримуються від продажу нафтопродуктів.

Китай може спробувати скористатися ситуацією, оскільки, як кажуть, ця країна має великі надлишки пшениці, що становлять приблизно 50 % світових запасів.

Наприклад, єгипетський уряд часто підтримував Пекін у таких питаннях, як переслідування мусульман-уйгурів у Сіньцзяні. Єгипет не лише заарештував та депортував уйгурів у 2017 році, але й підтримав політику Китаю щодо Сіньцзяну у 2019 році у листі до ООН.

Пропонуючи невелику частину своїх резервів країнам, які мають труднощі, таким як Єгипет, Китай прагне зміцнити зв’язки в регіоні.

Автор — Навін Атрапуллі, репортер The Epoch Times.

За матеріалами The Epoch Times USA

Інформаційний аналіз

Державні ЗМІ Китаю, включаючи такі інформаційні видання, як People’s Daily та China Daily, поширюють російську пропаганду про війну в Україні, зокрема антиамериканські заяви та висловлювання проти НАТО.

Китайська комуністична партія (КПК) зайшла так далеко, що порівняла ситуацію з Тайванем і публікації націоналістичного видання Global Times, виправдовуючи вторгнення в демократію цієї країни.

ЗМІ Китаю, контрольовані КПК, називають вторгнення Путіна «спеціальною військовою операцією», закликаючи зупинити те, що московська дезінформація називає «геноцидом» росіян в Україні та «розширенням НАТО», що нібито загрожує Росії та Китаю. Така пропаганда перекручує правду, обіляючи криваву і нічим не виправдану війну Путіна проти суверенної держави, перетворюючи її на необхідність.

Така дезінформація КПК проявляється у найгіршому вигляді, враховуючи, що Москва зруйнувала безліч лікарень в Україні, включаючи дитячі та пологові будинки. Пекін використовує свою владу над компаніями, застосовуючи цензуру, видаляючи з китайських соціальних мереж відео звичайних китайських громадян, які намагаються подати альтернативну точку зору, у тому числі привернути увагу до бомбардувань лікарень, руйнування шкіл та житлових будинків.

Ще один приклад поширення китайськими ЗМІ кричущою російською дезінформацією, що нібито Сполучені Штати фінансують українську лабораторію з виробництва біологічної зброї. Улюблений прийом російських пропагандистів — розповсюдження зухвалої брехні, наприклад, нібито заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила про небезпеку захоплення російськими біологічної лабораторії, що знаходиться на території України, розробки яких спонсоруються США. Це твердження, звісно, хибне, і Нуланд нічого подібного не говорила.

Центральне місце в китайських урядових ЗМІ у питанні вторгнення Росії в Україну, від цензури офіційних заяв до інформації в соціальних мережах, займає антиамериканський та антинатовський підтекст.

«У дипломатичних заявах та обговореннях у соціальних мережах війна Росії в Україні називається необхідним кроком у протистоянні західної та (головним чином американської) агресії», — написали Марія Репнікова та Венді Чжоу в Atlantic 11 березня. «Китайські чиновники не висловлюють прямого схвалення вторгнення Росії, вони заявляють, що цей конфлікт — результат військової ескалації, спровокованої Сполученими Штатами».

Американські офіційні особи справедливо заявляють, що Москва «нахабно бреше» у своїй пропаганді. Брехня Росії, посилена глобальною мережею пропаганди та дезінформацією (різноманітною та багатошаровою у своєму підході) активно поширюється, заплутуючи населення багатьох країн, навіть таких демократичних як: Франція, Німеччина, Великобританія, Канада, Індія, Бангладеш і, звичайно, США, а це не дає їм вжити ефективних заходів для об’єднання демократичних держав та їх союзників з метою стримування агресії та глобальних амбіцій Москви та Пекіна щодо всього світу.

Китайські інформаційні гіганти, у тому числі Sina Weibo, Tencent та ByteDance, змушені брати участь у російській дезінформаційній кампанії, просуваючи погляд Москви та не дозволяючи публікувати будь-які думки, які співчувають Україні. Більшість цих компаній отримують великі інвестиції від Заходу, у тому числі через інвестиційні фонди, які, ймовірно, повинні підтримувати екологічні, соціальні та управлінські (ESG) принципи.

Але інвестори починають усвідомлювати реальні плани Китаю. Минулий тиждень став одним з найгірших за рік для китайських акцій та облігацій, у тому числі для акцій інформаційних компаній, які поширюють руйнівну пропаганду Москви та Пекіна.

Американські та європейські інвестори різко скорочують свої активи у китайських компаніях. Багато з них можуть бути виключені зі списку компаній, що інвестуються США, через недотримання вимог Комісії з цінних паперів і бірж та бухгалтерського обліку і піддані санкціям за участь у геноциді проти уйгурів, інших народів у Китаї, а також, за налагодження або розширення співробітництва з економікою Росії.

Останнім часом спостерігаються тиск на китайські активи у зв’язку зі зростанням захворюваності на коронавірус, скорочення будівництва житлових будинків, зростання цін на сировину і складності у компаній, які прагнуть продати акції в Гонконзі. На китайські активи негативно впливає і посилення грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи США, наслідком якої є відтік коштів державних активів Америки з неамериканських компаній на міжнародному рівні назад у безпечну гавань американських цінних паперів.

Індекс The Fragrant Harbor’s Hang Seng минулого тижня знизився на 5,6 відсотка, водночас акції китайських мас-медійних компаній впали на 11 відсотків. У ході торгів постраждали Tencent і Alibaba, внаслідок надмірного втручання в їхню діяльність з боку китайських органів держнагляду, які зловживають своєю владою у пропагандистських цілях.

Китайські компанії, зареєстровані в офшорах, перебувають під подвійним тиском. З одного боку, Сполучені Штати, які хочуть більшої прозорості при складанні бухгалтерських звітів, до рівня компаній інших країн, зареєстрованих на біржі, з іншого — Пекін, який, за іронією долі, розглядає свої власні компанії, зареєстровані за кордоном, як загрозу національній безпеці.

Китай надає економічну підтримку Росії, коли уряди інших країн, вводять проти неї санкції і просуває Московську пропаганду. Це ясно показує, кому партія та підвладні їй новинні видання надають підтримку: диктаторським та жорстоким режимам у всьому світі, які чинять зло проти звичайних громадян в Україні, Тайвані, Китаї, Росії, Ірані, Венесуелі, Північній Кореї, Об’єднаних Арабських Еміратах та інших країнах.

Настав час інвесторам повністю відмовитися від вкладень у Китай та його союзників, оскільки їхні гроші використовуються для фінансування пропаганди та ескалації війни двома найгіршими диктаторами в історії, Сі Цзіньпіном та Путіним, а також іншими менш значними союзними їм диктаторами у всьому світі. Інвестиції в ці країни стають дедалі кривавішими і становлять небезпеку для існування світової демократії. Цьому необхідно покласти край.

Ідеї, висловлені у цій статті, є авторськими і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.

Андерс Корр отримав ступінь бакалавра/магістра політології в Єльському університеті (2001) та докторський ступінь у галузі державного управління в Гарвардському університеті (2008). Він є керівником компанії Corr Analytics Inc., що видає журнал Journal of Political Risk. Він проводив великі дослідження у Північній Америці, Європі та Азії. Його останні книги — «Концентрація влади: інституціоналізація, ієрархія та гегемонія» (2021) та «Великі держави, великі стратегії: нова гра в Южно-Китайському морі» (2018).

За матеріалами The Epoch Times USA