Blog

Незважаючи на те, що я починав свою подорож як волонтер, місією якого було допомогти жменьці місцевих сільських дітей вивчити англійську, проте жителі Непалу і той час, який я провів в цій чарівній країні, навчили мене більшому, ніж я міг чекати.

#img_left#Ще перед тим, як ступити на землю королівства Непал, я вже зміг відчути, що мене чекає попереду, побачивши здалеку гору Еверест. Це не тільки додало мені ще більшого натхнення і нетерпіння, але й абсолютно розвіяло хоч який-небудь натяк на втому після виснажливого польоту.

Катманду сама собою, своїми краєвидами, звуками і запахами, вже може перенасичити відчуттями і привести до сенсорного шоку, підкріпивши це незвичайно чистим і незрівняно свіжим повітрям долини Катманду.

Проте, якщо заглянути глибше, то окрім обов’язкових туристичних місць Непалу, є ще щось, що гідне уваги. Спілкування волонтера з жителями цієї країни на більш особистому рівні, ніколи не зрівняється із спілкуванням чергового туриста.

Моя волонтерська організація називається INFO (Inside Nepal Friendship Organisation of Nepal). Її місією, як вказано на вебсайті, є «забезпечення волонтерів спеціальною програмою, яка допоможе їм зробити вагомий внесок в життя жителів Непалу». Вона також надає волонтерам унікальну можливість дізнатися більше про самих себе за допомогою тісного контакту з непальцами і їхнім способом життя.

Люди в INFO не тільки були привітно зустрінуті і навчені під час вибору своїх волонтерських місць; організація також продемонструвала велику гнучкість в можливих варіантах розміщення, і стала неофіційним особистим агентом із подорожей, надихаючи своїх волонтерів «відчути» свою країну, і допомагаючи у всіляких видах бронювання.

#img_right#Мене помістили недалеко від Саураха, міста біля відомого у туристичному світі Королівського національного парку Читван, однієї з двох природних визначних пам’яток ЮНЕСКО в Непалі.

Короткий, але вибоїстий 20-хвилинний маршрут на велосипеді пролягав з Саураха в бібліотеку INFO в Джанкаулі, єдиний цементний будинок, розташований в селі Джанкаулі, куди місцеві діти самі приходили до і після школи, щоб вчити англійську.

Що було найбільш надихаючим у цих дітях, віком від трьох до дев’ятнадцяти років, то це їхнє щире бажання вчитися. Спілкування і навчання сільських дітей було частиною моєї подорожі, яка ще більше зміцнила моє трепетне ставлення до Непалу.

Напевно, найяскравішим враженням в Непалі був час, коли я жив у сім’ї, в яку мене помістила INFO під час мого волонтерського перебування в Саураха. Я не міг навіть сподіватися на таку гостинну і дбайливу сім’ю. Тепер я відчуваю, що у мене з’явилася ще одна сім’я далеко від дому.

Щоденні ритуали, включаючи їжу дхал бахт (суміш рису, чечевиці і карри), чайний напій, вивчення рідної мові Тару*, а також спілкування з їхньою великою сім’єю і сусідами проходили впереміш з незмінними і унікальними заходами, такими як пісні і танці до і після щорічного сімейного пікніка на капоті трактора.

Відсутність досвіду в навчанні може зупинити деяких потенційних волонтерів. Але, що насправді важливе, то це щире прагнення працювати з дітьми, бажання віддавати і брати, а також відвертість до будь-якого життєвого досвіду, який неминуче з’явиться в процесі роботи.

#img_left#Можливо, я навчив декількох непалських дітей в Саурахе деякій лексиці, граматиці, а також основам світової географії. Проте я дійсно впевнений, що люди Непалу навчили мене життю більше, ніж всі англійські підручники разом узяті. За допомогою INFO я отримав багатий досвід і величезну віддачу. І хоча я не подорожував багато, проте мав можливість побачити багато туристичних визначних пам’яток.

Щира доброта людей Непалу, їхнє відчуття власної гідності з крапелькою гумору, а також їхні надихаючі спроби жити добре в країні загальної бідності, залишили в мені незгладимий слід. Я ніколи не забуду слова «Sabdin sopannama jiyasi» – «завжди жити мрією».

За більш детальною інформацією про волонтера з INFO, відвідайте infonepal.org.

******

* Тарус – це одна з найчисленніших груп в районі Терай, що проживає переважно уздовж кордонів Індії та Непалу.

Китайська кухня належить до однієї з найрізноманітніших і витонченіших у світі. Частково це пояснюється розміром країни, її культурою, давньою історією та величезним населенням. Традиційно в кожної страви є цікаві особливості, які ґрунтуються на природних законах і гарних манерах.

#img_left#Одна з основних характеристик традиційної китайської кухні в тому, що, готуючи їжу, враховують теорію про інь і ян. Кажучи коротко, відповідно до цієї теорії кожному природному явищу властива протилежність, яка доповнює її. В цілому, страви, в яких уміст води вищий, уважаються за своєю природою «холодними» (інь). Страви з вищим вмістом енергії (зокрема жиру) розглядаються як «теплі» (ян). Часто це відноситься до смажених страв.

Ідучи за цією теорією, раціон, що складається з їжі, в якій збалансовано вміст інь і ян, може допомогти уникнути хвороб та емоційних проблем. Ця теорія говорить, що під час спеки треба їсти «холодну» їжу, а під час холоду – «теплу». Інша фундаментальна теорія, яка лежить в основі китайської кухні, – теорія про п’ять елементів. У ній мовиться про те, що всі речі у Всесвіті утворені з п’яти елементів – вогню, води, землі, дерева й металу. З цієї теорії випливає ідея про п’ять смакових відчуттів: солодке, кисле, гірке, солоне, пряне.

Вони у свою чергу також поділяються на інь і ян. Солодкі та пряні страви відносяться до інь; гіркі, кислі та солоні – до ян. Кожному з п’яти елементів відповідають свої кольори – червоний, жовтий, білий, блакитний, зелений, які також враховуються для вибору інгредієнтів

Інші чинники, які беруться до уваги для приготування їжі, – смак, аромат і поживна цінність. Китайський учений І Інь династії Шан уважав, що п’ять головних органів людського тіла (серце, легені, нирки, селезінка і жовчний міхур) мають зв’язок із п’ятьма смаковими відчуттями, оскільки вважалося, що кожна страва має специфічні властивості, покликані підтримувати здоров’я й гармонію в тілі. Згідно з древніми китайськими традиціями їжу завжди пов’язували з духовним і фізичним благополуччям людини.

Коли мова доходить безпосередньо до трапези у китайців, як і в європейців є свої власні звичаї. Наприклад, стіл найчастіше має круглу форму і для кожного члена сім’ї та гостя передбачено своє місце. Почесного гостя зазвичай садять перед дверима і напроти господаря, який сидить спиною до дверей. Це дає змогу господареві бути ближчим до кухні, таким чином, маючи можливість, швидко подавати страви до столу.

Гість першим бере палички для їди, проте першим починає їсти господар. Палички для їди як правило виготовляють з дерева, але зустрічаються й інші матеріали, наприклад, слонова кістка й срібло. Суп, який на Заході подається як перша страва, у китайців завершує трапезу. Ложка, яку використовують для супу традиційно керамічна. Інша істотна відмінність – у китайців не подають десерту, оскільки деякі солодкі продукти, як, наприклад, фрукти, входять до складу основних страв.

За кожною стравою приховується мудрість поколінь. Хоча європейцеві зовсім необов’язково знати про всі традиції, пов’язані з китайськими стравами, деякі знання можуть стати знаком пошани до господаря.

Курка «п’ять елементів»

Курка «п’ять елементів» – гармонійне поєднання п’яти смаків: солодкого, кислого, гіркого, солоного й перченого.

Інгредієнти:

• 4 курячі грудинки,
• 300 г китайської локшини,
• 1 ч. л. кунжутової олії,
• 2 ч. л. холодного зеленого чаю,
• 3 ч. л. арахісової олії,
• 2 ч. л. соєвого соусу,
• 2 ч. л. оцту,
• 2 ч. л. цукру,
• 1/2 ч. л. солі,
• половина дрібно нарізаної цибулі,
• 1/4 чашки рідкої арахісової олії,
• 1/4 чашки коріандру,
• 1 подрібнений зубчик часнику.

Приготування:

1) Кип’ятимо в каструлі 6 чашок води, кладемо курку. Варимо 15 хвилин (поки не стане м’якою). Виймаємо, остуджуємо, ріжемо на шматочки.

2) Знову кип’ятимо воду і, додавши локшину, варимо 5-7 хвилин, додаємо олію сезаму.

Соус

3) Змішуємо чай, оцет, цукор, сіль і соєвий соус.

4) Цибулю й часник злегка обсмажуємо в арахісовому маслі, додавши чайну ложку суміші для соусу.

5) Перемішавши курку з часником, цибулею та залишками соусу, посипаємо коріандром. Подаємо гарячим.

Смачного!

Весільна сукня арабських наречених враховує вдачу та звичаї мусульманського світу.

#img_gallery#