Blog

  • У Китаї 300 мільйонів послідовників різних релігій

    У Китаї 300 мільйонів послідовників різних релігій

    Нещодавнє опитування Природничого університету східного Китаю (East China Normal University) показало, що кількість людей у Китаї, що сповідують ту чи іншу релігію, сягає більше 300 мільйонів чоловік.
    #img_left#Офіційна газета Китайської комуністичної партії China Daily говорить, що ці дані стали результатом 4 500 опитувань, проведених науковцями Природничого університету східного Китаю. Результати опитування показали, що 31,4% китайців віком від 16 років, уважають себе релігійними віруючими. У цілому це становить близько 300 мільйонів людей, що в три рази перевищує державні статистичні показники.
    В іншому офіційному виданні Outlook Weekly була опублікована стаття, у якій ішлося про те, що в економічно нерозвиненому районі Китаю Шаансі-Ганьсу-Нінься фермери беруть активну участь у релігійній діяльності. У статті згадується, що в деяких сільських районах, майже «у кожному селі є храми. Люди моляться, як тільки бачать статую Будди». Це призвело до того, що з’явилася велика кількість нових храмів, збільшився вплив релігійних віруючих.
    У статті з Outlook Weekly говориться про те, що останнім часом люди можуть усе більше контролювати свою культуру й ідеологію. Експерти вказують, що релігійність є проявом людської природи, яку важко стримати. Істинні релігії й вірування, фактично, приносять суспільству стабільність і розвиток. Тому уряд не повинен придушувати прояв цих ідей чи вказувати широким масам у що вони можуть, а в що не можуть вірити.
    У Китаї загальна кількість релігійних віруючих у три рази перевищує офіційні дані
    Опитування, проведені Природничим університетом східного Китаю в Шанхаї, показали, що з 300 мільйонів релігійних віруючих 200 мільйонів є послідовниками буддизму, даосизму або Короля дракона, а інші є послідовниками Бога Багатства (God of Wealth) і інших міфічних божеств.
    У China Daily згадується, що, згідно з опитуванням, 40 мільйонів людей є християнами. Це становить 12% від загальної кількості віруючих у Китаї. У 2005 році комуністичний режим визнав, що в Китаї 16 мільйонів християн.
    До теперішнього часу атеїстичний комуністичний режим визнає тільки схвалені державою церкви, храми й мечеті. Громадянам дозволяється брати участь тільки в службі церков, храмів і мечетей, які перебувають під контролем держави. Міжнародне товариство завжди критикувало подібний підхід.
    Кількість релігійних прихильників швидко зростає в селах; те ж саме відбувається й у містах
    Серед релігійних китайців багато хто займається фермерством. У статті Outlook Weekly повідомляється про зростаючу кількість релігійних вірувань у регіоні Шааньсі-Ганьсу-Нінься.
    У цій статті регіон Шааньсі зі Цзінбянь було взято за приклад. Якщо не брати до уваги маленькі храми, у цьому регіоні налічується 297 храмів в 22 областях. Фермери цього регіону заробляють відносно небагато грошей, однак разом їм вдається робити щедрі пожертвування.
    За повідомленням «Голосу Америки», китайський християнин і незалежний оглядач Юй Цзе вважає, що відродження релігії в Китаї однаково набирає оберти як у містах, так і в сільській місцевості. Хоча через надзвичайну бідність фермерів на заході Китаю, відсутність пенсій, медичного страхування й інших видів соціальної допомоги, а також відсутність у цих людей надії, та віри в майбутнє ведуть до того, що вони мають більшу потребу в релігійній вірі ніж міські жителі.
    Далекі від політики, люди вірять у релігію, а не в комуністичну партію
    У статті Outlook Weekly висловлюється причина широкого поширення релігії в сільській місцевості: фермери вже не вірять у комуністичну партію, і не впевнені в її перевазі. Дехто вважає, що комуністична партія стала причиною безробіття, неосвіченості населення й інших соціальних проблем. До того ж повідомляється, що звичайні партійні кадри повністю корумповані.
    Радіо Вільна Азія повідомило, що фахівець-психіатр лікарні при Університеті Томаса Джеферсона, д-р Ян Цзіньжуй із Філадельфії зробив наступний висновок: «Збільшення релігійних вірувань фактично є неминучим результатом невір’я народу в комунізм».
    Ян сказав: «Сьогодні в Китаї є дві великі проблеми: по-перше, люди більше не вірять у комунізм. Навіть високопоставлені лідери комуністичної партії не вірять у нього. По-друге, КПК нападає на ортодоксальні релігії, віру в Бога або цінність людей, і любов до життя. Це сприяє появі різні духовних течій, включаючи релігійні вірування».
    Використання ярлика «культ» для переслідування
    Стаття Outlook Weekly ґрунтується на інтерв’ю з послідовниками підпільної церкви, яка називається «Реальний Бог». У повідомленні говориться, що місцева влада відчуває брак ефективних заходів для придушення й контролю дій підпільних релігій. Як наслідок, ці підпільні релігії поступово сильнішають. Зрештою, вони стали поширюватися в містах.
    У минулому китайська комуністична партія затаврувала сімейні церкви, які не перебували під її контролем, як «культ». Ця практика, яку застосувала КПК, піддалася широкій критиці.
    Юй Цзе зазначив, що Китай зіштовхнувся з наявністю великої кількості так званих груп «єретичних культів», які, можливо, відхилилися від норм суспільства. Однак, це стало природним результатом жорстокої політики у відношенні релігій, прийнятої урядом. Ці групи були змушені піти в підпілля. Тому уряд повинен взяти на себе повну відповідальність за це.
    Юй Цзе сказав, що секуляризм (відділення держави від церкви) є фундаментальним принципом сучасного суспільства. Тому такі релігійні адміністративні агентства уряду, як «Патріотичний комітет Триєдності», повинні бути розпущені. Також, щоб дозволити пануючим ортодоксальним релігіям швидко розвиватися, уряд повинен відкрити громадські місця й дозволити кожній релігійній групі вільно розвиватися.
    Віросповідання є частиною людської природи
    «Голос Америки» повідомляє, що Фань Яфен, помічник дослідника Китайської Академії соціальних наук, уважає, що для людей дотримання релігійних канонів є неодмінною частиною природи людини. «Пошук духовності й віри є природною тенденцією людської раси, і ця тенденція не слабшатиме. Це – людська природа – завзято домагатися свободи релігії», – говорить Фань.

    Ши Юй. Велика Епоха

  • Немолоде подружжя понад 30 років живе у долині, яка ізольована

    Немолоде подружжя понад 30 років живе у долині, яка ізольована

    У горах, що розташовані на кордоні з провінціями Сичуань та Хунань в Китаї, пан Цінь Дайхуа та його дружина Лі Цаймей живуть у долині, далеко від людей, ось вже протягом 33 років.
    #img_left#Їхній дім оточений небезпечними скелями та прірвами. Для того щоб потрапити у долину, необхідно пройти через дві потаємні вузькі печери. У тихому та відірваному від світу місці немолоде подружжя живе спокійним життям.
    Пройшовши півгодини вузькою стежинкою у високих горах, ви потрапите до іншого невеликого входу. Всередині печери є спіральна кам‘яна драбина, яка спускається вниз на десятки метрів.
    Вийшовши з цієї печери, ви потрапите у залите сонцем місце. Пройшовши декілька сотень метрів і подолавши урвище, можна потрапити в іншу печеру, вхід до якої перегороджують дерев’яні двері висотою один метр. По інший бік дверей стелиться гірська полонина, де земля пласка, споруди акуратно розміщені, і можна почути півнів, які кукурікають, та гавкіт собак – ви побачите тут справжній притулок спокою.
    Пан Цинь розповів по те, що вони з дружиною переїхали сюди у 1974 році. До цього вони жили в селищі Боян міста Личуань, розташованого за десятки кілометрів звідси. Подружжя жило з великою сім’єю пана Циня у маленькому будинку. До того ж земля їхня була безплідною, а врожай видався поганим. Через нестачу грошей, вони часто не мали ніякої їжї. Побачивши те, що його дружина стає усе тоншою з дня в день, пан Цинь вирішив знайти "рай" для неї.
    Після довгих пошуків він зрештою помітив маленьку невідому долину, сховану глибоко в горах на висоті 1200 метрів над рівнем моря. Тому подружжя спокійно переїхало сюди, побудувало дім із соломи, зайнялося обробітком землі та почало нове життя. Пан Цинь і його дружина обробили приблизно біля 20 му посівної землі (близько 3,5 акра), виростили свиней, курчат і бджіл, тому жили на всьому тому, що самі виробляли. Через деякий час пані Лі Цаймей народила двох здорових синів, і подружжя не було більше самотнім тут.
    Не так давно обидва їхні сини Цинь Сінпін та Цинь Сіньбінь залишили родину та обзавелися сім’ями в іншому місці. Оскільки вони нечасто відвідують свій рідний дім, батьки почувають себе дуже самотньо, але подружжя не жаліється на це. Вони не залишали долини вже протягом багатьох років. Цинь Дайхуа та Лі Цаймей кажуть "Ми звикли до цього місця; коли настане час помирати, ми хотіли б померти тут."

    Фен Іжань. Велика Епоха

  • Гасла «Небо знищує КПК» з’являються всюди

    Гасла «Небо знищує КПК» з’являються всюди

    Борець за демократію з провінції Хунань пан Хе Вейхуа недавно написав статтю під назвою "Гасла "Небо знищує КПК" з’являються всюди; чиновники рятуються втечею".

    #img_left#У цій статті він відзначає, що багато гасел «Виходь з КПК» можна побачити як на головних вулицях міст Китаю, так і у вузьких провулках. Він говорить, що люди відчувають огиду до корупції китайської компартії (КПК) і її беззаконних вчинків, і те, що «Небо знищує КПК», є беззупинною тенденцією, яка відображає волю народу.

    Велика Епоха взяла інтерв’ю у пана Хе Вейхуа з провінції Хунань.



    Написи «Виходь з КПК» з’являються всюди

    Хе Вейхуа говорить: «Я часто бачу ці написи на стінах громадських будівель, в житлових районах, на електричних стовпах, на дверях  магазинів, на великих вулицях і у вузьких провулках, а також на кожному поверсі східцевих майданчиків. Одного разу хтось залишив брошуру "Дев’ять коментарів про комуністичну партію" біля моїх дверей».

    Він розповів, що був дуже розгніваний тим, що влада стежила за ним протягом довгого часу, тому, коли він бачить такі гасла, вони надихають його. Хе сфотографував їх – деякі плакати приклеєні на сільськогосподарських ринках, і багато людей можуть побачити їх. Коли він фотографував, люди з цікавістю дивилися і посміхалися.

    Щодо величезної кількості (20 мільйонів) китайців, які вийшли з КПК, Вейхуа сказав, що це відображає волю народу і є беззупинною тенденцією.

    Він підтвердив, що всі хочуть вийти з компартії. Просто деякі люди побоюються, що, коли вони публічно заявлять про вихід, то вони можуть втратити роботу, соціальний статус або допомогу (пенсії), яку вони отримують. В даний час люди приєднуються до партії заради економічних інтересів. Вступивши в партію, людина здобуває владу і економічні вигоди; КПК перетворилася на партію, що забезпечує людей вигодами.

    Хе Вейхуа згадав про те, що в Китаї багато безробітних і звільнених робітників; вони отримують всього лише близько 100 юанів ($12). Компартія не піклується про них, і в них немає майбутнього, тому вони хочуть вийти з КПК.

    Люди відчувають велику огиду до корупції в компартії, її беззаконня і нелюдяності. Більш того, КПК не піклується про простих людей. За процвітанням, про яке повідомляють ЗМІ [Китаю], насправді ховається обурення людей, у багатьох з яких немає ні будинку, ні роботи, ні гарантії того, що завтра вони не голодуватимуть.

    Плакат «Небо знищує КПК» випромінює чисту енергію

    Хе Вейхуа пише у своїй статті: «Подивіться уважно… цими гаслами всіяні гори і долини. Вони з’являються у великих кількостях, охоплюючи всі області, подібно до реклами, яка цілком заповнила небо і землю».

    Він сказав, що в людях, які всюди поширюють ці гасла, відчувається прихована сила.

    «Це якась чиста енергія. Ви не зрозумієте цього, поки самі не побачите. Здається, що китайська компартія спокійна, неначе нічого не відбувається, але написи «Небо знищує КПК» з’являються скрізь, вони відображають почуття народу. Завдяки могутній силі суспільства, вона [КПК]  остаточно потерпить крах».

    Хе Вейхуа, прихильник і активіст демократичного руху з 1989 року. З того часу він зазнає сильного тиску. У 1998 році він припинив займатися своєю десятирічною дослідницькою діяльністю і почав писати правду в умовах деспотичного режиму.

    Версія англійською

  • Весільні сукні від Angel Sanchez (фотоогляд)

    Весільні сукні від Angel Sanchez (фотоогляд)

    У Нью-Йорку Анжел Санчес (Angel Sanchez) представив свою колекцію весільних суконь.

    #img_gallery#

  • Два спортсмени з України зайняли перші місця на Чемпіонаті Європи із спортивної гімнастики (фотоогляд)

    Два спортсмени з України зайняли перші місця на Чемпіонаті Європи із спортивної гімнастики (фотоогляд)

    Два спортсмени з України зайняли перші місця на Чемпіонаті Європи із спортивної гімнастики, який пройшов в Амстердамі.



    Олександр Воробйов зайняв перше місце на кільцях, а Дарина Згроба зайняла перше місце на брусах.

    Результати чемпіонату Європи:

    Чоловіки:

    Кінь:1. Крістіан Беркі (Угорщина). 2. Даніель Кітінгс (Великобританія). 3. Флавіус Косі (Румунія).

    Кільця:1. Олександр Воробйов (Україна). 2. Йордан Йовчев (Болгарія). 3. Андреа Копполіно (Італія).

    Опорний стрибок: 1. Антон Голоцуцков (Росія). 2. Рафаель Вінаніц (Франція). 3. Джеффрі Ваммс (Нідерланди).

    Вільні вправи:1. Рафаель Мартінес (Іспанія). 2. Томас Буель (Франція). 3. Маттіус Фаріг (Німеччина) і Елефтеріус Космідіс (Греція).

    Бруси: 1. Мітя Петковчек (Словенія). 2. Микола Крюков (Росія). 3. Епке Зондерленд (Нідерланди).

    Щаблина: 1. Фабіан Хамбюхен (Німеччина). 2. Альяш Пеган (Словенія). 3. Ігор Кассіна (Італія).

    Жінки:

    Бруси:1. Дарина Згоба (Україна). 2. Стеліана Ністор (Румунія). 3. Катерина Крамаренко (Росія).

    Опорний стрибок:1. Карлотта Джованніні (Італія). 2. Оксана Чусовітіна (Німеччина). 3. Ганна Грудко (Росія).

    Вільні вправи: 1. Ванесса Феррарі (Італія). 2. Елізабет Твіддл (Великобританія). 3. Аліна Козіч (Україна).

    Колода: 1. Юлія Ложечко (Росія). 2. Сандра Ізбаса (Румунія). 3. Стефані Бісмпіку (Греція).

    #img_gallery#
  • Кози замінюють садівників у каліфорнійському парку

    Кози замінюють садівників у каліфорнійському парку

    Сан-Франциско. У міському парку Менло кози замінять садівників, щоб «общипати» стару траву.

    #img_left#«Ідея викликала сплеск захоплення серед місцевих жителів», – говорить Девід Муні, інспектор парків і зелених насаджень. «Але що важливіше», – додав Муні, – «цей метод є екологічно чистою альтернативою отруйним хімікатам і механічним апаратам, що несуть  забруднення, які застосовуються для підстригання високих бур’янів і трави щоб уникнути пожеж у літній період».

     Зі слів Муні, цей  дуже ефективний і нешкідливий метод застосовується в парках Менло протягом 7 років. Раз на рік керівництво міста укладає контракт з компанією «Ecosystem Concepts», розташованою в Девісі, яка надає кіз і «все необхідне для них».

    Муні розповів, що місто щорічно виділяє 15 000 доларів для укладання контракту з цією компанією для парків Шерон і Шерон Хілс. Він пояснив, що такий проект здійснюється тільки в цих двох парках з малоосвоєною землею, оскільки в них, на відміну від інших міських парків,  більше дикорослої трави.

    Приблизно в кінці квітня пастух відвідує парк, щоб переконатися, що трава придатна для кіз. У призначений день компанія привозить 200 цапів і кіз різного віку, щоб очистити парк від трави, яка може стати причиною пожеж.

    За словами Муні, кози здатні завершити роботу за три тижні.  «Вони дуже швидко їдять і добре справляються із своїм завданням».

    Цього року кози приїдуть в парк Шерон Хілс біля  23 квітня, а після завершення їх роботи, за два тижні або трохи пізніше, будуть перевезені в парк Шерон, де проведуть від 5 до 7 днів.

    «Після того, як кози будуть завезені, пастух, який також надається компанією «Ecosystem Concepts»,  знаходитиметься з ними 24 години на добу», – говорить Муні.

    Огорожа з низькою електричною напругою і пастуші собаки  не дозволять козам забрести дуже далеко. Після того, як вони очистять від трави одну зону, загорода буде перенесена в іншу частину парку, щоб дозволити їм з’їсти непотрібну траву, що залишилася.

    На думку Муні, дуже важливим  є те, що місто демонструє приклад турботи про навколишнє середовище. «Ми раді тому, що продовжуємо  застосовувати цей популярний альтернативний метод видалення трави і низьких чагарників для запобігання пожежам», – додав він. Відвідувачі можуть прийти і подивитися на кіз за умови, що вони дотримуватимуться встановлених правил і триматимуть своїх собак на повідку.

    Марія Делі. Велика Епоха

  • Харчові домішки. Користь чи шкода?

    Харчові домішки. Користь чи шкода?

    Виготовлення харчових продуктів в промислових масштабах привело до того, що хімічні домішки стали частиною нашої щоденної дієти. Можна сказати без перебільшення, що сотні різних штучних домішок входять у наш щоденний раціон. Не дивно, що люди починають все більше турбуватися про те, як ці домішки впливають на наше здоров’я.

    #img_left#Згідно з недавно проведеним дослідженням у Великобританії понад 80 % того, що ми тепер споживаємо, купується в універсамах. За статистикою, це на 20 % більше в порівнянні з 1950-ми роками. З того часу ми спостерігаємо відповідне збільшення росту таких хвороб як рак, діабет, ожиріння, депресія і астма. Багато працівників охорони здоров’я вважають, що зменшення кількості свіжих харчових продуктів і збільшення штучних домішок може бути однією з причин зростання захворювань.

    В Австралії існують закони, які контролюють вимоги маркіровки всіх упакованих харчових продуктів. У цій країні дозволено понад 350 харчових домішок, і понад 50 визнані шкідливими для здоров’я. В середньому кожна людина в рік з’їдає понад 5 кг цих домішок. Хто з нас дійсно знає, як ці хімікати впливають на наш організм?

    Кожна харчова домішка має свою назву і номер, які однакові для всього світу, і в деяких країнах Європи буква E поміщена перед номером. Наприклад, сумно відомий глутамат натрію називається 621 в Австралії і E621 у Великобританії.

    Харчові домішки, як правило, використовуються або як консервант, або для підсилення смаку, аромату та кольору. Передбачається, що консерванти додають для запобігання гниття і бактерійного зараження. Широко розрекламований приклад – додавання консерванта 282, пропіонату кальцію. Ця речовина переважно використовується в Австралії та США, і її зазвичай додають у хліб. Виробники харчових продуктів стверджують, що ця домішка зберігає свіжість вашого улюбленого буханця хліба. Фактично це інгібітор цвілі. Дія цієї домішки на організм широко відома – від мігрені до синдрому розладу кишечника, депресії та хронічної втоми.

    Виявилось, що підсилювачі кольору і аромату ще шкідливіші, ніж консерванти. Призначення цих домішок полягає в тому, щоб зробити позбавлені смаку харчові продукти привабливішими. Ці підсилювачі містять у собі речовини, які використовуються для зміни консистенції несмачних або рідких продуктів.

    Відомо, що, принаймні, 60 домішок погіршують стан астматиків і не рекомендуються для вживання дітям, через їхні не перевірені наслідки на поведінку і розвиток.

    Деякі вважають, що підсилювач аромату глутамат натрію (MSG) є основною причиною більшості негативних реакцій на китайську їжу. Деякі люди навіть називають ці реакції "синдромом китайського ресторану". Але не тільки в ресторанній їжі використовується глутамат натрію, він додається до багатьох заморожених харчових продуктів, консервованого тунця і приправ.

    Якщо ви вважаєте, що ви чутливі до деяких небезпечних харчових домішок, то варто читати ярлики і дізнатися більше про згадані домішки. Зараз важко купити продукти без домішок, але, якщо ви зможете запобігти вживанню найшкідливіших із них, це сприятиме поліпшенню вашого здоров’я.

    Яких харчових домішок слід уникати

    Фарбники: 102, 104, 107, 110, 122-124, 127-129, 132, 133, 142, 151, 155, 160b;

    Консерванти: 200-203, 210-213, 220-225, 228, 249-252, 280-283, 310-312, 319-321;

    Загусники: 407;

    Підсилювачі аромату: 620-625, 627, 631, 635;

    Штучні замінники цукру: 950-952,954-957;

    Для додаткової інформації відвідайте сайт fedupwithfoodadditives.info.

    Саймон Ян. Велика Епоха
  • Фітнес. Поради інструктора

    Фітнес. Поради інструктора

    Милі пані, ви нарешті зважилися записатися у фітнес-клуб. Схвальне рішення! Перший крок на шляху до здоров’я, підтягнутої фігури, нових знайомств і гарного настрою зроблено.

    #img_right#Очі розбігаються від різноманіття пропонованих видів тренувань. Тут і тренажерний зал, і різноманітні групові програми – від степ-аеробіки і Пілатеса, до танців народів Африки… Як визначити, що ж підходить саме вам?

    Визначтеся з метою – навіщо ви прийшли у фітнес-клуб. Як правило, пріоритетні цілі бувають такими:

    – Схуднути, розвинути витривалість серцево-судинної системи. Тут вам необхідне поєднання кардіо- і силового навантаження. Всупереч поширеній думці, «сила» для схуднення дуже важлива – розробка м’язів дозволяє прискорити обмін речовин, внаслідок чого процес спалювання жиру під час кардіо-навантаження відбувається швидше. Плюс до всього це дозволяє зберегти досягнутий вами результат, та й фігура виглядає набагато кращою ніж, якби ви просто скинули вагу без роботи з м’язовою масою. Відмінно підійдуть програми, що поєднують різні види аеробіки (класична, степ і т.д.) і силові вправи на різні групи м’язів. Як правило, це 30-45 хвилин інтенсивного кардіо-навантаження, яке добре впливає на серцево-судинну систему, і 15-30 хвилин «сили», спрямованої на зміцнення основних груп м’язів. Крім групових програм, рекомендується ще відвідувати тренажерний зал. Але тут треба відзначити – ніякої самодіяльності, обов’язково радьтеся з інструктором про техніку виконання вправ на тренажерах, вагу навантаження, кількість повторів і підходів. Безграмотно підібравши собі програму в тренажерному залі, можна, щонайменше – не досягти бажаного результату, а найгірше – нашкодити собі фізично;

    – Отримати заряд енергії, розвинути гнучкість. Тут відмінно підійдуть різні танцювальні класи – Latino, RNB, Hip-hop, Strip Dance, фламенко, російські народні танці, ірландські танці і т.д. і т.п. Серед такого різноманіття кожен може підібрати собі урок за смаком і темпераментом. На цих тренуваннях відмінно розробляються, крім основних, дрібні групи м’язів, про існування яких ви раніше могли й не підозрювати. Причому, в танцювальному запалі, урок пролітає настільки швидко, що ви не встигаєте подумати про втому. Тут окремо хотілося б виділити такий популярний останніми роками «Танець живота», або, як його ще називають, Belly Dance. Він припаде до смаку панночкам, які особливо цінують свою жіночність, а також володаркам пишних форм. Пластика рухів животом, стегнами, грудьми і руками просто зачаровує! Плюс до всього, що особливо важливе, Belly Dance позитивно впливає на дітородні органи жінки, зміцнюючи дрібну мускулатуру, що підтримує їх;

    – Розвинути гнучкість, зміцнити м’язи, розслабитися. Фітнес-йога, Пілатес, Streich і т.п. – те, що вам потрібне. Основний акцент робиться на розтяжці і статичному навантаженні, вправи володіють помітним лікувальним ефектом, зміцнюються основні групи м’язів і дрібна мускулатура, знімається напруга. Ці заняття відмінно підходять тим, хто, через свій характер, не любить зайвої рухливості, а також жінкам у віці, які страждають від варикозного розширення вен і хвороби суглобів;

    – Набути навичок самооборони, позбутися негативних емоцій, розвинути швидкість реакції. В даному випадку до ваших послуг різні види групових програм з елементами східного єдиноборства. Тобто вас не навчатимуть єдиноборству в чистому вигляді – все адаптовано під фітнес. Ви в режимі нон-стоп вивчите основні елементи і їх певні комбінації. Як правило, такі тренування відрізняються дуже високою інтенсивністю і вимагають чималої енерговіддачі.

    Ну а якщо вам хочеться перепробувати всі види тренувань – будь ласка! Крім різноманітності, в цьому є ще один плюс – організм не встигає звикнути до одного виду навантаження.

    Якщо ви новачок у фітнесі – почніть відвідувати заняття з 2 разів на тиждень. Запишіться в групу для початківців, щоб спершу ознайомитися з базовими кроками і правильною технікою їх виконання, після чого вже можна буде сміливо перемикатися на інтенсивніші тренування із складнішою хореографією. Не лякайтеся і не бентежтеся, якщо у вас щось не виходить. Не варто дивитися на оточуючих. Не зупиняйтеся – пробуйте!

    Дотримуйтесь вказівок інструктора, і все у вас вийде – ваша мета буде досягнута!

    Тетяна, інструктор з фітнесу, Нижній Новгород

  • Сальма Хайєк: від покоївки до кінодіви

    Сальма Хайєк: від покоївки до кінодіви

    На сьогодні Сальма Хайєк є однією з найуспішніших голлівудських актрис латиноамериканського походження. Підкоривши своєю вродою весь світ, вона не боїться експериментувати і грати різнопланові ролі, не задовольняючись участю лише в розважальних комерційних фільмах.

    Сальма Хайєк Хіменес народилася 2 вересня 1966 в маленькому мексиканському місті Коацакоалкос у католицькій сім’ї керівника нафтової компанії. Її мати Діана Хіменес – мексиканська оперна співачка, а батько, Самі Хайєк, ліванець за походженням, – керівник нафтової компанії. Її ім’я в перекладі з арабської означає «мир».

    Вступивши до Іберо-Американського інституту в Мехіко на факультет міжнародних відносин, вона на превеликий жаль батьків незабаром кинула навчання, твердо вирішивши стати актрисою. У 23 роки Хайєк вдалося отримати  головну роль в мексиканській теленовелі «Тереза» (1989), яка мала велику популярністю. Пізніше в 1994 році Хайєк знялася у фільмі «Алея чудес», за роль у якому була номінована на головну кінопремію Мексики.

    Завоювавши величезну популярність в Мексиці, Сальма ухвалила сміливе рішення – кинути все і вирушити підкорювати США. Її не зупинив ні той факт, що мало кому з мексиканських актрис до неї вдавалося підкорити Голлівуд, ні відсутність зв’язків та хорошого знання англійської мови.

    Перші роки життя в Америці вона ходила на акторські курси і вивчала англійську мову. Будучи зіркою в Мексиці, тут їй доводилося задовольнятися епізодичними ролями покоївок.

    #img_gallery#

    Першу популярність їй вдалося завоювати знявшись у фільмі Роберта Родрігеса «Відчайдушний», де партнером Сальми став Антоніо Бандерас (1995). Під час зйомок Сальма Хайєк відмовилася від послуг дублерші і разом з Бандерасом сама виконувала всі трюки. Фільм мав успіх, і відтоді вона стала для Родрігеса таким собі талісманом: хоча б в епізодичні ролі він запрошує її у кожен свій фільм. Сама Сальма відмовилася від ролі в «Масці Зорро» через те, що Родрігес покинув проект як режисер.

    Після «Відчайдушного» були ролі у високобюджетному «Дикому-дикому Заході» (1999) і «Трафіку» (2000), що завоював безліч нагород.  Ставши успішною голлівудською актрисою,  Сальма Хайєк вирішила не зупинятися на досягнутому і зайнялася  продюсерською діяльністю, заснувавши власну компанію Ventanarosa.

     

    У 2002 році вийшов фільм «Фріда» про життя відомої мексиканської художниці Фріди Кало, що мав величезний успіх у всьому світі. Сальма Хайєк стала співпродюсером картини і виконала головну роль, за яку була номінована на «Оскара», як краща актриса.

    Що стосується особистого життя, її найближча подруга – знаменита іспанська актриса Пенелопа Круз. Вони разом знялися у фільмі «Бандитки», що вийшов у 2006 році. Проте всупереч очікуванням він особливого успіху не мав. Сальма Хайєк заручена з французьким бізнесменом Франсуа-Аанрі Піно, від якого в даний час чекає дитину.

    Крім кіноіндустрії Сальма займається добродійністю, виступаючи в захист жінок від насильства та іммігрантів від дискримінації. Вона говорить іспанською, англійською, арабською і португальською мовами, і відома також як виконавець саундтреків у декількох своїх фільмах.

  • Обтяжена спадковість комунізму або великі уроки маленької Албанії

    Обтяжена спадковість комунізму або великі уроки маленької Албанії

    На Заході Балканського півострова знаходиться невелика країна, новітня історія якої має, мабуть, одне з найбільших світових значень. Вона свідчить про те, який страшний комунізм взагалі і ортодоксальний комунізм зокрема, і як складно сьогодні нести тягар наслідків цього диктаторського режиму. Йдеться про країну  Албанію.

    #img_left#Історія Албанії завжди залишалась у тіні в Європі, та й в Росії, хоч і країна, і народ її, який говорить унікальною мовою, належать до однієї з гілок давньоєвропейської цивілізації. Після Другої світової війни тут, як і в багатьох інших країнах Східної Європи, "переміг" соціалізм сталінської моделі. З такими його неодмінними атрибутами, як репресії, гоніння, придушення свободи слова. Тодішній "батько" албанського народу Енвер Ходжа активно позбувався товаришів по партії, які могли  скласти йому конкуренцію в особовому та інтелектуальному плані. До речі, за всіма законами сталіністського жанру, в "народній" Албанії жоден із шести міністрів внутрішніх справ не помер своєю смертю. Всі вони були або розстріляні, або покінчили життя самогубством за дивних обставин…

    Хрущовська "відлига" надихнула албанських комуністів до відходу від комуністичної ортодоксії, і вони повністю розірвали всі відносини з тодішнім СРСР і так само неозираючись поплили у фарватері червоно-маоїстського Китаю. З КНР скандальне розлучення відбулося в 1978 році: албанські товариші визнали візит колишнього американського президента Ніксона проявом опортунізму і зрадою комуністичних ідей. Але албанські учні багато в чому перевершили своїх вчителів з Москви та Пекіна. Крім репресій, непробивної залізної завіси, жорстких обмежень не тільки на приватну власність на засоби виробництва, але навіть і на особисту власність (у Албанії аж до краху комунізму не існувало, наприклад, приватних автомобілів). У 1968 році Ходжа, хворобливо боячись вторгнення як західних армій, так і радянських військ, звелів побудувати по всій країні укріплення-доти в кількості 750 тисяч. І сьогодні вони розсіяні по всій Албанії, дещо лякаючи своїм апокалептично-інопланетним виглядом. До речі, з’ясувалося, що ці укріплення сконструйовані таким чином, що вже через деякий час в ході бою, солдат у них просто б задихнувся від порохових газів.

    Але головне, в чому албанські комуністи виявилися попереду усієї планети, у тому числі й країн комуністичного табору – це те, що вони в 1967 році повністю відмінили релігію. Була повністю заборонена не тільки релігійна діяльність, але навіть виконання обрядів приватно. Серед албанців 70% мусульман (третина з них належить до синкретичної течії бекташі, з елементами ісламу та християнства, поширеної тільки в Албанії) і приблизно по 13-15% католиків і православних. Всі водночас стали атеїстами, релігійні споруди або зруйнували, або "перепрофілювали", а священнослужителі поповнили і без того численні ряди ув’язнених.

    У 1977 році до кримінального кодексу країни була внесена стаття, за якою відправлення релігійних обрядів визнавалось кримінальним злочином. На практиці це означало, що за здійснений навіть удома мусульманський намаз, або пофарбоване до Великодня яйце, будь-яка людина могла запросто потрапити у в’язницю. Сьогодні албанці кажуть, що в останні 15 років свого беззмінного правління, яке тривало до 1985 року, Енвер Ходжа разом з іншими хворобами страждав на очевидний психічний розлад, і реальну владу здійснювала його дружина Неджаміє.

    Це є яскравим свідченням того, що тільки в тоталітарно-комуністичній системі при владі можуть знаходитися важко хворі та недієздатні люди, яких неможливо усунути від влади. А той факт, що  дружина комуністичного диктатора (їй зараз 85 років) і його син як і раніше живуть в столиці країни Тірані, і вважаються одними з найбагатших людей країни, взагалі важко логічно осмислити. І албанці в бесідах абсолютно однозначно стверджують, що це багатство накопичене виключно за рахунок каси Албанської партії праці.

    Здається, російський філософ Іван Ільїн вказував на те, що комунізм страшний, але ще страшніше виявитися похованим під тягарем його уламків, коли цей нелюдський порядок рухне. Маленька Албанія пройшла той же шлях, що й великий колись СРСР тільки в гостріших формах. Після комуністичного диктатора Ходжі до влади пришли помірні комуністи-реформісти, на зразок наших "перебудовщиків". Довго вони при владі не втрималися, і в 1992 році в країні була введена двопартійна система, що означало крах  тоталітарного комунізму.

    Сформувалася партія ліва (соціалістична) і права (демократична), яка зараз перебуває при владі. Рядові албанці щодо цього говорять, що у них немає правих партій, є тільки ліві, тим самим натякаючи, що вся нинішня політична еліта, незалежно від проголошуваних гасел, вийшла з однієї "шинелі" – номенклатури Албанської партії праці. Лідер "демократів" нинішній прем’єр Салі Беріша колись був особистим лікарем диктатора Ходжі. І крім цієї обставини, назвемо ще декілька рис сучасного життя цієї країни, що визначаються спадщиною комунізму.

    По-перше, очевидно, що політична демократія, а точніше прагнення правлячих посткомуністичних угрупувань увірвати владу явно випереджає будівництво нової і здорової ринкової економіки. Албанія, як і раніше, залишається найбіднішою країною Європи. Мабуть найпомітнішою подією економічного характеру за останнє десятиліття тут була криза, коли місцеві організатори фінансових пірамід обдурили мало не більшу частину населення країни. Для росіян це дуже знайомо. Правда, албанці, з їх південно-гірським менталітетом, трохи не взялися в 1997 році за зброю, і лише проголошення нових виборів до парламенту зупинило можливу громадянську війну.

    Але головний висновок про небезпеку комунізму і його наслідків породжує навіть не аналіз політичних і економічних реалій, а простий погляд на сьогоднішнє життя Албанії. Через 15 років після краху комунізму вигляд цієї прекрасної країни можна охарактеризувати двома словами – бідність і занедбаність. Жахливі дороги, вибоїни навіть на бруківці центральної площі столиці –  Тірани, "житловий фонд" з обшарпаних канаркових чотирьохповерхівок, які давно забули, що таке ремонт. Звичайно, багато будують, але всі ці будівництва виглядають якось покинуто. Магазини асортиментом товарів і виглядом вітрин нагадують наші продмаги часів ранньої перебудови. Можна побачити певну заможність, але не багатство. Заможними є переважно ті албанці, які після краху "залізної завіси" виїхали робити кар’єру або просто працювати. Треба сказати, що в світі албанці цінуються не тільки як гарні робітники, але й, наприклад, дуже здатні студенти, кваліфіковані фахівці з вищою освітою. Серед албанців всесвітньовідомі мати Тереза, голлівудський кіноактор Белуші.

    До цього списку можна додати лауреата Нобелівської премії з медицини Феріда Мураті, на основі розробок якого була створена знаменита "віагра". Але це все про албанців за межами Албанії, а ось сумний образ цієї країни породжує питання: чи не національний менталітет албанців спричиняє такий безлад і занедбаність? Але в сусідніх країнах колишньої Югославії – Чорногорії і Македонії, де тоталітарно-комуністичний прес був не таким жорстким, навіть на перший погляд побут і життя тих же албанських міст і селищ виглядає значно благополучнішим.

    І тоді спадає на думку, що справа тут не в національних рисах, а в наслідках багаторічного комуністичного ярма, можна навіть сказати гіпертоталітаризму. Саме він породив серед більшості людей глибоку інертність, неспроможність відчути себе особистістю, здатною самостійно створювати свій життєвий шлях і благоустрій, не сподіваючись на керівництво і вождів. Саме ця прищеплена режимом риса породила розбиті дороги і обшарпані будинки, а якщо копати глибше – всі негативні явища посткомуністичної епохи. Це нам виразно демонструє маленька Албанія, тим самим нагадуючи про велику обтяжену спадковість комунізму.

    Валерій Ємельянов. Спеціально для Великої Епохи