antonprima.pro

Blog

  • Рецепт пряників з повидлом

    Рецепт пряників з повидлом

    Пропонуємо до вашої уваги рецепт пряників з повидлом.

    Готуємо пряники з повидлом. (Wul/Dreamstime Stock Photos & Stock Free Images)

    Для їх приготування нам знадобляться такі продукти:

    • 300 г пшеничного або житнього борошна
    • 1 склянка цукру (250 г)
    • 1 ч.л. кориці
    • 1 ч.л. гвоздики
    • трохи фенхеля і запашного перцю
    • 1/2 пакетика розпушувача
    • 2—3 ст.л. меду
    • 2 ст.л. молока
    • 2 яйця
    • цукрова пудра

    Для начинки:

    • 5 ст.л. повидла
    • 1 ст.л. лимонної цедри
    • 8 ст.л. ядер горіхів
    • 150 г фініків

    таблиця мір і ваги

    Рецепт пряників з повидлом:

    Мед розігріємо і перемішаємо з розпушувачем, гвоздикою, корицею, фенхелем, перцем, молоком і збитим яйцем.

    Додамо цукор, просіяне борошно і замісимо тісто. Розділимо тісто на 3 частини і розкачаємо смужками завширшки 5 см.

    Приготуємо начинку

    Перемішаємо повидло з натертою лимонною цедрою, крупно нарізаними фініками і горіхами.

    Посередині кожної смужки покладемо начинку, сторони смуг з’єднаємо, защипаємо краї і покладемо на лист швом донизу.

    Змащуємо вироби яйцем і випікаємо в духовці при температурі 180 градусів.

    Готові пряники посиплемо цукровою пудрою.

    Наріжемо косими скибочками і подамо до столу з молоком або ароматним чаєм.

    Смачного!

  • Рецепт: горіхи із сиру

    Рецепт: горіхи із сиру

    Для приготування «горіхів із сиру» — сирних кульок — нам знадобляться такі продукти:

    • 250 г сиру
    • 2 яйця
    • 5—6 ст.л. цукру
    • 0,5 ч.л. соди, гашеної оцтом
    • щіпка солі
    • 1 склянка борошна
    • 1 пакетик ваніліну
    • олія

    Горіхи із сиру. Приготування:

    Готуємо тісто. У сир додамо яйця, цукор, сіль, соду гашену оцтом, ванілін, все перемішаємо до однорідної маси. Потім додамо борошно. З тіста зробимо кульки. Сирні кульки обваляємо в манній крупі і обсмажимо на олії до золотистого кольору. Готові кульки обваляємо у цукровій пудрі.

  • Рецепт: Рисова локшина по-корейськи

    Рецепт: Рисова локшина по-корейськи

    Для приготування такої локшини найкраще використовувати сковороду-вок! Але можна приготувати страву і в звичайній великій сковороді з антипригарним покриттям. Рецепт дуже простий і готується швидко!

    Для приготування страви «Рисова локшина по-корейськи» нам знадобляться продукти:

    • 300 г рисової локшини;
    • 300 г м’яса (свинина);
    • 2 цибулини;
    • 100 г грибів (консервовані шампіньйони);
    • солодкий червоний перець;
    • 200 г мексиканської овочевої суміші;
    • 2 ст. л. соєвого соусу;
    • 1 ч. л. винного оцту;
    • оливкова олія;
    • сіль за смаком.

    Процес приготування рисової локшини по-корейськи:

    Свинину наріжемо невеликими смужками і обсмажимо на олії. Цибулю наріжемо кільцями, перець і гриби подрібнимо. Додамо овочі до м’яса, обсмажуємо близько 10 хв. Потім увіллємо винний і соєвий соус, посолимо і готуватимемо ще 2 хв. Рисову локшину замочимо на 8 хв. Воду зіллємо. Варимо локшину протягом 5 хв. Локшину викладемо до м’яса і готуємо ще протягом 5 хв.

    Корисно знати:

    Оливкова олія містить органічні кислоти, мінерали і вітаміни, які так необхідні організму людини. Крім того, оливкова олія чинить омолоджувальну дію, покращує роботу травної системи.

  • Рецепт сирного супу з грибами

    Сирний суп — один із найулюбленіших супів у багатьох сім’ях, завдяки ніжному вершковому смаку.

    Він ситний і його нескладно приготувати.

    Для цього знадобиться:

    • 3 л води або бульйону;
    • 100 г свіжих печериць;
    • 100 г цвітної капусти;
    • 100 г рису;
    • 2 пачки у фользі (180 г) плавленого сиру;
    • 2—3 середні картоплини;
    • 1 цибулина;
    • 1 морквина;
    • соняшникова олія;
    • 2—4 ст. л. нарізаної зелені;
    • сіль, перець

    Очищаємо картоплю, моркву і цибулю.

    Промиваємо рис, печериці та капусту.

    Воду доводимо до кипіння.

    Поки вода закипає, підготуємо овочі. Картоплю нарізаємо соломкою, цибулю — кубиками, печериці — скибочками. Суцвіття капусти розрізаємо на чотири частини, моркву тремо на крупній тертці.

    Як тільки вода закипить — додаємо картоплю. Потім, коли вода знову закипить, висипаємо рис. Піну від картоплі і рису знімаємо.

    Тільки-но починає варитися картопля, відразу ставимо сковороду на вогонь і в соняшниковій олії кілька хвилин обсмажуємо цибулю.

    Потім додаємо моркву і обсмажуємо її до золотистого кольору.

    Додаємо печериці і злегка підсмажуємо. Піджарку висипаємо в каструлю.
    Додаємо капусту. Поки вона вариться, натираємо на тертці плавлений сирок і висипаємо в суп.

    Перемішуємо — потрібно щоб сирок повністю розчинився.

    Солимо, додаємо приправи.

    Суп потрібно поварити ще близько 5 хвилин на слабкому вогні і вимкнути.

    За бажанням можна дати супу настоятися близько 10 хвилин.

    Перед подаванням додати зелень.

    Смачного!

    Читайте також:
    Суп з помідорами
    Андалузский суп гаспачо

  • Китайський суп: готуємо вдома

    Китайський суп: готуємо вдома

    Святковий обід у Піднебесній включає як мінімум три види китайського супу, наприклад, суп з плавників акули, суп з ластівкового гнізда і між стравами — суп з гірчичною зеленню. На вишуканих обідах подають суп і під час великої перерви між стравами для нейтралізації смаку попередньої серії страв і «очищення піднебіння», що дозволяє повною мірою насолодитися новими стравами.

    Але яким би не був китайський суп, вишуканим банкетним або простим повсякденним, його основу завжди повинен становити добрий бульйон. Такий бульйон повинен під час довгого помірного варіння витягти весь природний букет і солодкість із кісток і м’яса. Крім того, він повинен бути нейтральним — щоб приправи і спеції, які будуть введені потім, могли безперешкодно розкрити свій аромат. Зважаючи на це, кухарі в Китаї для варіння бульйону використовують тільки курятину або свинину, але ніколи — яловичину, оскільки їй характерний більш виражений смак.

    Китайський суп

    Китайський суп буває легким (або швидким) і щільним (або «цілющим»).

    У багатьох супах тривалого варіння використовуються сушені продукти. Це одна з особливостей китайської кухні. Століття тому китайці опанували науку збереження харчових продуктів за допомогою заквашування та висушування під вітром і на сонці. Такі продукти, як корінь лотоса, китайський мангольд, ріпа, гриби, гірка диня, морські водорості і т.п., висушуються, навіть якщо вони вживаються в їжу і свіжими. Висушені морепродукти, такі як плавники акули, каракатиці, кальмари, устриці та гребінці, використовувати в китайському супі краще, оскільки сушені продукти змінюють смакові якості супу, роблячи його більш насиченим. Тривале варіння на повільному вогні надає китайському супу особливий смак.

    У звичайний день вдома подають якийсь один вид супу. Зазвичай достатньо густий, з шматочками курки, м’яса, сушених грибів, кореня лотоса і з різними іншими овочами, щоб китайський суп вийшов ситний. Кожному гостю надається право налити собі стільки супу, скільки він забажає, тому супи зазвичай подають у великій супниці. Їдять супи з піал, використовуючи невелику фарфорову або металеву ложку-черпачок діаметром близько 15 см. Як правило, суп є останньою стравою обіду.

    Готуємо китайський суп вдома

    Китайський суп

    Рецепт № 1. Китайський суп

    Варена куряча грудка — 200 г
    Соєвий соус — 2 ст.ложки
    Рисове вино або сухий херес — 4 ст.ложки
    Мелений білий перець
    Часник — 10 зубчиків
    Шпинат — 100 г
    Лимонний сік — 4 ст.ложки
    Бульйон курячий — 1,5 л
    Рисова локшина — 60 г
    Порізана кінза — 1 ст.ложка

    Щоб приготувати китайський суп, спершу наріжте м’ясо вузькими смужками. Херес з’єднайте з соєвим соусом, посипте перцем і вилийте на м’ясо.

    Доведіть бульйон до кипіння, почистіть часник і опустіть в бульйон. Зменшіть вогонь. Нехай часник вариться близько 10 хвилин, потім вийміть його.

    Переберіть шпинат, помийте і наріжте. Введіть його в бульйон і варіть близько 3 хвилин. Вичавіть в суп лимонного соку, куряче м’ясо з маринадом, локшину і варіть протягом хвилини.

    Китайський суп готовий. Подаючи до столу, для краси посипте його нарізаною кінзою.
     

    Рецепт № 2. Китайський суп

    вода — 2 л
    куряча грудка — 2 шт
    морква — 1 шт
    консервовані паростки бамбука — 150–200 г
    сушені гриби шиітаке — 80 г
    цукор — 1 ст. ложка
    світлий соєвий соус — 4–5 ст. ложок
    чорний перець горошком, свіжий перець чилі, соус, зелень кінзи — за смаком

    Курячі грудки помийте, залийте водою і поставте на середній вогонь. Додайте цілу очищену моркву, трохи горошин чорного перцю і солі за смаком. Варіть близько години.

    Тим часом замочіть сушені гриби в теплій воді протягом 40 хвилин, потім вийміть їх і наріжте скибочками.

    Моркву і курячі грудки вийміть з бульйону, наріжте маленькими шматочками і складіть в миску. Додайте консервовані паростки бамбука і скибочки грибів. Влийте соєвий соус, введіть цукор і сіль. Все перемішайте і залиште на годину для маринування.

    Далі викладіть маринад у каструлю з киплячим бульйоном, нагрійте до кипіння і варіть близько 5 хвилин. Готовий китайський суп розлийте по тарілках. За бажанням прикрасьте зеленню кінзи і дрібно нарізаним перчиком чилі.
     

    Рецепт № 3. Китайський кисло-гострий суп з локшиною

    Бульйон — 3 л
    Гриби шиітаке — 10 шт
    Перець чилі — 1 шт
    Корінь імбиру — 50 г
    Лимон — 1 шт
    Локшина рисова — 50 г
    Рисове борошно або картопляний крохмаль — 4 ст.ложки
    Яйця — 2 шт
    Тофу (соєвий сир) — 100 г
    Помідори — 2 шт
    Соєвий соус — за смаком

    Спосіб приготування:

    Гриби замочіть у воді десь на годину для збільшення в об’ємі.

    Потім обсушіть гриби і наріжте смужками.

    Подрібніть корінь імбиру і разом із перцем чилі і грибами опустіть в каструлю з бульйоном. Поставте каструлю на вогонь і варіть протягом півгодини. Після цього влийте сік лимона і вийміть з супу перець. Опустіть в суп локшину.

    Потім влийте в борошно трохи води, перемішайте до консистенції сметани і вилийте в каструлю.

    Збийте яйця міксером і тонкою цівкою введіть в суп. Проваріть близько 5 хвилин.

    Наріжте тим часом помідори, тофу і додайте в суп. Готуйте ще 2–3 хвилини. Після виключення вогню бажано дати китайському супу настоятися.
     

    Рецепт № 4. Китайський суп курячий

    Морква — 2 шт
    Цибулина —1 шт
    Цибуля-порей — 1 шт
    Часник — 1 зубчик
    Капуста — 1 чашка, порізана тонкою соломкою
    Бульйон курячий
    Чорні китайські гриби (можна білі)
    Спагеті сушені
    Соєвий соус

    Поріжте грудки, посоліть і поперчіть. У моркві зробіть виїмки і поріжте на кружечки, щоб зробити «квіточки». Цибулю наріжте соломкою. В олії стушкуйте моркву, цибулю та подрібнений часник протягом двох хвилин. Потім покладіть капусту і курку, налийте необхідну вам кількість бульйону (в залежності від бажаної густоти китайського супу) і тушкуйте ще протягом 15 хвилин.

    Замочіть гриби і спагеті приблизно на 20 хвилин, а потім варіть в супі 5 хвилин. В кінці приготування за смаком додайте солі і трохи цукру.

    Намагайтеся не переварити суп.

    Смачного!
     

  • Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Китайська кухня дуже своєрідна й екзотична в порівнянні з європейською. А все тому, що в давні часи до приготування їжі в Китаї ставилися по-філософськи, як до якогось естетичного ритуалу. Проте, традиційна народна китайська їжа дуже проста ― рис, локшина, бобові, овочі і т. ін. М’ясні страви в Китаї не користуються особливою популярністю. Однак, банкетна їжа разюче відрізняється від повсякденної. Качка по-пекінськи чи Бей Джин Хао ― одна з найулюблених китайських святкових страв.

    Качка по-пекінськи

    Отже, Бей Джин Хао можна приготувати двома способами: смажити тушку в підвішеному стані над вогнищем або ж у закритій печі.

    Так чи інакше, для приготування цієї страви в домашніх умовах нам знадобляться такі інгредієнти:

    Тушка качки (2―3 кг);

    Херес 1 ст. ложка;

    Мед 4 ст. ложки;

    Соєвий соус 5 ст. ложок;

    Імбирний порошок 1 ст. ложка;

    Кунжутне масло 1 ст. ложка;

    Перець мелений 1 ст. ложка;

    Вода 1 склянка;

    Харчовий барвник червоного кольору (за бажанням);

    Сіль.

    Хрустка шкірочка

    Качку по-пекінськи подають на стіл із мандариновими коржиками, але їх можна замінити млинцями, для приготування яких нам знадобиться:

    Пшеничне борошно 500 г;

    Окріп 1 склянка;

    Яйце 1 шт.;

    Молоко 2/3 склянки;

    Масло рослинне 2 ст. ложки;

    Зелена цибуля.

    Качка по-пекінськи готується таким чином: тушку слід промити, видалити з неї волосяний покрив (якщо треба), потім просушити, обрізати кінчики крил. Зрізати з качки зайвий жир, обдати її окропом. Потім натираємо тушку хересом зовні і всередині, залишаємо її за кімнатної температури хвилин на 10. Натираємо качку сіллю і в такому стані кладемо у холодильник на 12 годин. Бажано, щоб качка «стояла» на великій тарелі або в каструлі. Для цього можна скористатися склянкою, яку ми поміщаємо в тушку. Періодично з тарелі потрібно видаляти рідину, що натекла.

    Дістаємо качку, рівномірно змащуємо її медом і знову ставимо в холодне місце на такий же час (12 годин). Як мине цей час готуємо піч: заливаємо в деко воду, нагріваємо духовку до 190 ˚С. Качку кладемо грудкою догори на решітку для гриля, під якою ставимо деко з водою. Покриваємо всю цю конструкцію шаром фольги. Запікаємо качку по-пекінськи протягом години. У цей час готуємо соус: змішуємо імбир, кунжутне масло, перець і соєвий соус до стану густої маси. Витягуємо качку і за допомогою пензлика змащуємо її щойно приготованим соусом. Деко з водою ми прибираємо, а качку на решітці знову поміщаємо в піч, встановивши попередньо температуру в ній 260˚С. Стежимо, щоб птах не підгорів. Чекаємо приблизно 25 хвилин.

    Третій раз змащуємо качку сумішшю меду і соєвого соусу і знову ставимо в піч, в режимі «гриль» готуємо 5 ― 10 хвилин. За цей час наша качка по-пекінськи підрум’яниться і отримає хрустку скоринку. Дістаємо готову качку, даємо їй трохи охолонути, видаляємо кістки і ріжемо птицю на тонкі шматочки. Важливо, щоб скоринка залишалася на кожному з них.

    Сама качка по-пекінськи вже готова, а ми в цей час беремося за приготування доповнення до неї ― млинців. Змішуємо борошно і воду, додаємо збите яйце. Вливаємо молоко, потім масло. Кидаємо туди ж подрібнений зелений лук. І ретельно перемішуємо. Випікаємо тонкі млинці на тефлоновій пательні, не змащуючи її олією!

    Качка по-пекінськи

    Качку по-пекінськи подаємо на стіл із млинцями, соєвим соусом, зеленою цибулею та цибулею-пореєм. Незважаючи на те, що для приготування цієї страви доведеться виділити так багато часу, в цілому, рецепт простий. Тому наступного разу здивуєте своїх гостей справжнім делікатесом китайської кухні.

  • Польський майстер допомагає відновлювати «Козацький хутір» недалеко від Чигирина

    Польський майстер Ян Жонса приїхав до Черкащини, щоб допомогти краєзнавцям відновити етнографічний комплекс «Козацький хутір». Майстер з укладання очеретяної покрівлі, Ян радо ділиться своїм досвідом з місцевими волонтерами.

    #img_center_nostream#

    В історичному краї на Чигиринщині майстер Ян Жонса відпочиває душею і набирається сил. Він повертає до життя будинки етнографічного комплексу «Козацький хутір», розповідається в сюжеті каналу «Факти ICTV». Ян каже, що у цього місця є душа і він хоче її зберегти.

    Ян не молодий, йому шістдесят один рік. Він цікавиться історією козацтва та вже понад 20 років укладає покрівлі будинків, побудованих у традиційному українському стилі. Дізнавшись, що на Черкащині 12 років волонтери відновлюють будинки і старовинний хутір, Ян вирішив допомогти ентузіастам і вже кілька тижнів відновлює покрівлі будинків.

    «Козацтво — це мене завжди цікавило. Я приїхав, побачив цей заповідник і подумав — чому б не зробити? Це не тільки для мене, це для наших дітей. Це спільна культура, спільна історія», — говорить Ян.

    Дахи, які робить майстер Ян, повністю ручної роботи. Очерет скошують, пов’язують в снопи, висушують, після чого нарізають і укладають на дерев’яні рейки. Виходить екокрівля — без хімікатів чи обробок і до того ж дуже міцна — може простояти 70—80 років. Взимку в будинку з таким дахом тепло, а влітку відчувається прохолода.

    У ХVII столітті запорізький козак Стеценко побудував хутір-зимівник. Назва села Стецівка походить якраз від його імені. Згодом будинки почали руйнуватися, але не втратили свою історичну цінність. За їх збереження і борються місцеві волонтери. На сьогодні вони вже відновили кілька комор і два будинки.

    «В одній половині будинку буде етнографічна експозиція, а в інший люди зможуть пожити в етносередовищі», — говорить директор історико-культурного заповідника «Чигирин».

    #img_center_nostream#

    У цій місцевості є й козацька церква кінця ХVIII століття. Держава не може виділити кошти на її зовнішнє відновлення і внутрішнє декорування. Тому ентузіасти покладаються тільки на свої сили. Вони планують відновити поселення з дванадцятьма будинками, а для цього потрібно близько 5 млн грн.

  • Польский мастер помогает восстанавливать «Козацький хутір» недалеко от Чигирина

    Польский мастер Ян Жонса приехал в Черкасскую область, чтобы помочь краеведам с восстановлением этнографического комплекса «Козацький хутір». Он является мастером в укладке камышовой кровли и с радостью делится своим опытом с местными волонтёрами.

    #img_center_nostream#

    На Чигиринщине, в этом историческом крае мастер Ян Жонса отдыхает душой и набирается сил. Он возвращает к жизни дома этнографического комплекса «Козацький хутір», рассказывается в сюжете канала «Факти ICTV». Ян говорит, что у этого места есть душа и он хочет её сохранить.

    Ян не молод, ему шестьдесят один год. Он интересуется историей казачества и уже более 20 лет кладёт кровли на дома, построенные в традиционном украинском стиле. Узнав, что на Черкасщине двенадцать лет волонтёры восстанавливают дома и старинный хутор, Ян решил помочь энтузиастам и уже несколько недель восстанавливает кровли домов.

    «Казачество — это меня всегда интересовало. Я приехал, увидел этот заповедник и подумал — почему бы не сделать? Это не только для меня, это для наших детей. Это общая культура, общая история», — говорит Ян.

    Крыши, которые делает мастер Ян, полностью ручной работы. Камыш скашивают, связывают в снопы, высушивают, после чего нарезают и укладывают на деревянные рейки. Получается экокровля — без химикатов и обработок и к тому же очень прочная — может простоять 70—80 лет. Зимой в доме с такой крышей тепло, а летом чувствуется прохлада.

    В ХVII веке запорожский казак Стеценко построил хутор-зимовник. Название села Стецовка происходит как раз от его имени. Со временем дома начали разрушаться, но не утратили свою историческую ценность. За это и борются местные волонтёры. На сегодня они уже восстановили несколько кладовых и два дома.

    «В одной половине дома будет этнографическая экспозиция, а в другой люди смогут пожить в этносреде», — говорит директор историко-культурного заповедника «Чигирин».

    #img_center_nostream#

    В этом крае есть казацкая церковь конца ХVIII века. Государство не может выделить средства на её внешнее восстановление и внутреннее декорирование. Поэтому энтузиасты полагаются только на свои силы. Они планируют восстановить поселение с двенадцатью домами, а для этого нужно около 5 млн грн.

  • Чому насіння зі свого городу краще за покупне — пермакультура

    Більшість видів насіння і саджанців, куплених на ринку або в магазині, непридатні для нашої місцевості. Це гібриди, які постійно потребують хімічних добрив і засобів захисту. Про те, чому потрібно берегти «бабусині» насіння і як це зробити, розповідає прихильник пермакультури Тетяна Чучко.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    Тетяна Чучко — керівник Львівського клубу природного землеробства і пермакультури. В інтерв’ю Ecoidea.by вона розповіла, чому фермери усього світу об’єднують свої зусилля, щоб зберегти місцеві та добре відомі сорти насіння і будь-якого іншого посадкового матеріалу — розсади, черешків, саджанців. Ці рослини натуральні та стійкі до місцевих умов, дають багатий та якісний урожай.

    Величезною різноманітністю насіння, які пропонують сьогодні в магазинах, Тетяна радить не спокушатися: це гібриди. Їх спеціально створюють для отримання великого врожаю (що теж дуже сумнівно), а ось зібрати з них життєздатне насіння неможливо, а якщо воно і проростає, то рослини народжуються вже з іншими властивостями. Виходить, що покупці «підсаджуються» на щорічну купівлю нового матеріалу для посадки.

    Заповнення ринку гібридами призвело до того, що в останні роки зникло понад 90% сортів.

    У чому переваги гібридів? Рослини, вирощені з такого насіння, красиві, стійкі до зберігання і транспортування. Але смакові якості у них можуть бути гірші, ніж у рослин з «рідного» насіння. Ще один мінус гібридів — вони схильні до захворювань і потребують постійного захисту та внесення добрив.

    Часто фірми, які створюють насіння-гібриди, співпрацюють з корпораціями, які розробляють добрива і ненатуральні засоби захисту. Для них це вигідно: купуючи їхнє насіння, ви змушені «підсаджуватися» і на придбання їхніх добрив, якщо хочете зберегти рослини і врожай.

    Детальніше про це — у забороненому до широкого показу фільмі Колін Серро «Локальне вирішення глобальних проблем» (Coline Serreau, Solutions locales pour un désordre global).

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    Ці хімікати небезпечні для людей і мікрофлори ґрунту, який руйнується і може довго не відновлюватися. Вода і продукти забруднюються небезпечними отрутами.

    Як зберегти сортове насіння

    Є кілька способів. Перший — створення банку-сховища, де зберігаються зразки головних культур з усього світу. У разі катастрофи це насіння відновить рослинне розмаїття. У бункерах-сховищах створені умови для тривалого зберігання насіння. Банки насіння є в Норвегії, Таїланді і країнах колишнього СРСР.

    Другий спосіб — вирощувати рослини і постійно оновлювати сортове насіння. Оскільки це невигідно великим селекційним корпораціям, цим можуть займатися прості фермери та городники: збирати, обмінюватися, ділитися.

    Знайти таке насіння можна і у перевірених компаній, в яких ви впевнено придбаєте негібрід.

    Старанно зберігайте насіння рослин, які довгі роки вирощували ви, ваші знайомі або сусіди, приєднуйтесь до «дбайливого» руху, закликає Тетяна Чучко.

    Фермер з Полтави вже багато років практикує у себе органічне землеробство і збирає великий урожай завдяки маленьким помічникам.

  • Почему семена со своего огорода лучше гибридных — пермакультура

    Большинство видов семян и саженцев, которые можно приобрести на рынке или в магазине, непригодны для нашей местности. Это гибриды, которые постоянно нуждаются в химических удобрениях и средствах защиты. О том, почему нужно беречь «бабушкины» семена и как это сделать, рассказывает сторонник пермакультуры Татьяна Чучко.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    Татьяна Чучко — руководитель Львовского клуба природного земледелия и пермакультуры. В интервью Ecoidea.by она рассказала, почему фермеры всего мира объединяют свои усилия, чтобы сохранить местные и хорошо известные сорта семян и любого другого посадочного материала — рассады, черенков, саженцев. Эти растения натуральны и устойчивы к местным условиям, дают богатый и качественный урожай.

    Огромным разнообразием семян, которые предлагают сегодня в магазинах, Татьяна советует не соблазняться: это гибриды. Их специально создают для получения большого урожая (что тоже весьма сомнительно), а вот собрать с них жизнеспособные семена невозможно, а если они и прорастают, то растения получаются уже с другими свойствами. Получается, что покупатели «подсаживается» на ежегодную покупку нового материала для посадки.

    Заполнение рынка гибридами привело к тому, что в последние годы исчезло более 90% сортов.

    В чём преимущества гибридов? Растения, выращенные из таких семян, красивые, устойчивы к хранению и транспортировке. Но вкусовые качества у них могут быть хуже, чем у растений из «родных» семян. Ещё один минус гибридов — они подвержены заболеваниям и нуждаются в постоянной защите и внесении удобрений.

    Часто фирмы, которые создают семена-гибриды, сотрудничают с корпорациями, разрабатывающими удобрения и ненатуральные средства защиты. Для них это выгодно: приобретая их семена, вы вынуждены «подсаживаться» и на приобретение их удобрений, если хотите сберечь растения и урожай.

    Подробней об этом можно узнать в запрещённом к широкому показу фильме Колин Серро «Локальное решение глобальных проблем» (Coline Serreau, Solutions locales pour un désordre global).

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    Эти химикаты опасны для людей и микрофлоры почвы, которая разрушается и может долго не восстанавливаться. Вода и продукты загрязняются опасными ядами.

    Как сохранить сортовые семена

    Есть несколько способов. Первый — создание банка-хранилища, которое вмещает образцы главных культур со всего мира. В случае катастрофы эти семена восстановят растительное разнообразие. В бункерах-хранилищах созданы специальные условия для длительного хранения семян. Банки семян есть в Норвегии, Таиланде и странах бывшего СССР.

    Второй способ — выращивать растения и постоянно обновлять сортовые семена. Поскольку это невыгодно большим селекционным корпорациям, этим могут заниматься простые фермеры и огородники: собирать, обмениваться, делиться.

    Найти такие семена можно и у проверенных компаний, в которых вы уверенно приобретёте негибрид.

    Старательно сохраняйте семена растений, которые долгие годы выращивали вы, ваши знакомые или соседи, присоединяйтесь к «бережливому» движению, призывает Татьяна Чучко.

    Фермер из Полтавы уже многие годы практикует у себя органическое земледелие и собирает большой урожай благодаря маленьким помощникам.