Blog

Сирний суп — один із найулюбленіших супів у багатьох сім’ях, завдяки ніжному вершковому смаку.

Він ситний і його нескладно приготувати.

Для цього знадобиться:

• 3 л води або бульйону;
• 100 г свіжих печериць;
• 100 г цвітної капусти;
• 100 г рису;
• 2 пачки у фользі (180 г) плавленого сиру;
• 2—3 середні картоплини;
• 1 цибулина;
• 1 морквина;
• соняшникова олія;
• 2—4 ст. л. нарізаної зелені;
• сіль, перець

Очищаємо картоплю, моркву і цибулю.

Промиваємо рис, печериці та капусту.

Воду доводимо до кипіння.

Поки вода закипає, підготуємо овочі. Картоплю нарізаємо соломкою, цибулю — кубиками, печериці — скибочками. Суцвіття капусти розрізаємо на чотири частини, моркву тремо на крупній тертці.

Як тільки вода закипить — додаємо картоплю. Потім, коли вода знову закипить, висипаємо рис. Піну від картоплі і рису знімаємо.

Тільки-но починає варитися картопля, відразу ставимо сковороду на вогонь і в соняшниковій олії кілька хвилин обсмажуємо цибулю.

Потім додаємо моркву і обсмажуємо її до золотистого кольору.

Додаємо печериці і злегка підсмажуємо. Піджарку висипаємо в каструлю.
Додаємо капусту. Поки вона вариться, натираємо на тертці плавлений сирок і висипаємо в суп.

Перемішуємо — потрібно щоб сирок повністю розчинився.

Солимо, додаємо приправи.

Суп потрібно поварити ще близько 5 хвилин на слабкому вогні і вимкнути.

За бажанням можна дати супу настоятися близько 10 хвилин.

Перед подаванням додати зелень.

Смачного!

Читайте також:
Суп з помідорами
Андалузский суп гаспачо

Жителі великого будинку на Чернігівщині навчилися економити на комунальних послугах: зараз на місяць за один квадратний метр вони витрачають не більше 10 грн. Про те, які енергоефективні технології допомогли домогтися таких результатів, — далі у статті.

#img_center_nostream#Юрій Трофименко живе у великому будинку (300 м²) в селі Трисвятська Слобода, розповідає Vdalo.

Задовго до купівлі будинку у нього з’явилася ідея створити енергоефективне житло: «Ще на початку 90-х зрозумів, що підхід до ресурсів варто міняти: з однодумцями, серед яких була Вікторія, полька за походженням, яка часто жила у Варшаві, вирішили впроваджувати енергоощадні технології, поєднуючи досвід сходу і заходу. Три родини зібрали всі свої кошти, продали три квартири в Чернігові і придбали великий будинок за містом», — розповідає Юрій.

#img_center_nostream#Як каже Вікторія, в Польщі енергозаощадження стало «модним» ще 15 років тому:

«Люди почали масово встановлювати склопакети і додатково утеплювати будинки, підвищення енергоефективності підтримала і держава. У нашому будинку діє принцип: за можливістю зберігати тепло і не витрачати його більше, ніж потрібно, і це не тільки з точки зору економії коштів, а й тому, що кожен повинен споживати рівно стільки, скільки він може собі дозволити».

#img_center_nostream#У будинку на південній стороні встановлені сонячні колектори, тепла від яких досить, щоб підігріти 150 літрів води в безхмарний день, і на це не витрачається газ. До дванадцятої години вода нагрівається до 30 градусів, до середини дня — до 50, а в дуже жаркий день — до 60 градусів. Використовуючи сонячну енергію, в місяць виходить економити 50 м3 газу, в теплий сезон — близько 2 тис. грн.

Якщо сонячних колекторів недостатньо, і вони не забезпечують необхідну температуру, то вода догрівається електробойлером.

#img_center_nostream#«Взимку ми економимо завдяки тому, що не використовуємо газ, а опалюємо дровами. Свого часу ми поставили твердопаливний котел — коли дрова згоряють, вони викидають стільки ж CO₂ в атмосферу, скільки дерево споживає за своє життя», — каже Юрій.

У будинку встановлені енергоощадні вікна за європейськими стандартами: двокамерний енергоощадний склопакет з опором теплопередачі більше нормативного 0,6 та мінімум 3 скла, відстань між якими не менше 32 мм.

#img_center_nostream#«У нашому будинку багато великих і добрих вікон, що не підходять для нашого клімату, і через які втрачалося багато тепла, — пояснює Юрій. — Установка енергоощадних вікон, між склом у яких міститься газ аргон для зменшення витрат енергії, дозволило скоротити понаднормативні втрати тепла на 40% і підвищити температуру в приміщеннях більше ніж на 2 °С».

Тепло, отримане від альтернативних джерел, потрібно також вміти зберігати: «Тамбур перед входом не дає холодному повітрю потрапляти відразу до будинку. Зовні будинок утеплений листами пінопласту, а стіни товщиною 60 см утримують тепло всередині», — пояснює Юрій

#img_center_nostream#В майбутньому також планується обладнати в будинку рекуперацію тепла — процес повернення тепла з відпрацьованого витяжного повітря, а також повітряний сонячний колектор.

Такий колектор грітиме не воду, а вхідне повітря. У міжсезоння, коли потрібно опалювати будинок, а сонце ще досить активне — його енергії буде достатньо для того, щоб в будинок заходило тепле повітря, а система розводки буде розносити тепле повітря в кімнати.

#img_center_nostream#Юрій впевнений, що з кожним роком українці все дбайливіше ставитимуться до енергоресурсів і не розтрачуватимуть їх даремно.

Сьогодні їхнім енергоефективним житлом цікавляться люди з усієї України, тому він охоче розповідає, як краще облаштувати свій будинок, і вірить, що найближчим часом, як і в Європі, екобудинки стануть для України нормою.

#img_center_nostream#Відмовитися від традиційних джерел енергії, замінивши їх на поновлювані — сонячну батарею, геліоколектор і вітряк, зміг пенсіонер із селища в Рівненській області. А полтавець побудував будинок-купол із пінопласту і обігріває його сонячними колекторами.

Жители большого дома на Черниговщине научились экономить на коммунальных услугах: сейчас в месяц за один квадратный метр они тратят не более 10 грн. О том, какие энергоэффективные технологии помогли добиться таких результатов, — далее в статье.

#img_center_nostream#Юрий Трофименко живёт в большом доме (300 м²) в селе Трисвятская Слобода, рассказывает Vdalo.

Задолго до покупки дома у него появилась идея создать энергоэффективное жильё: «Ещё в начале 90-х понял, что подход к ресурсам стоит менять: с единомышленниками, среди которых была Виктория, полька по происхождению, которая часто жила в Варшаве, решили внедрять энергосберегающие технологии, сочетая опыт востока и запада. Три семьи собрали все свои средства, продали три квартиры в Чернигове и приобрели большой дом за городом», — рассказывает Юрий.

#img_center_nostream#Как говорит Виктория, в Польше энергосбережение стало «модным» ещё 15 лет назад:

«Люди начали массово устанавливать стеклопакеты и дополнительно утеплять дома, повышение энергоэффективности поддержало и государство. В нашем доме мы заложили принцип: по возможности сохранять тепло и не тратить его больше, чем нужно, и не только с точки зрения экономии средств, но и потому, что каждый должен потреблять ровно столько, сколько он может себе позволить».

#img_center_nostream#В доме на южной стороне установлены солнечные коллекторы, тепла которых достаточно, чтобы подогреть 150 литров воды в безоблачные дни, и на это не тратится газ. К двенадцати часам вода нагревается до 30 градусов, к середине дня — до 50, а в очень жаркий день — до 60 градусов. Используя солнечную энергию, в месяц получается экономить 50 м³ газа, в тёплый сезон — около 2 тыс. грн.

#img_center_nostream#Если солнечных коллекторов недостаточно, и они не обеспечивают необходимой температурой, то вода догревается электробойлером.

«Зимой мы экономим благодаря тому, что не используем газ, а отапливаем дровами. В своё время мы поставили твердотопливный котёл — когда дрова сгорают, они выбрасывают столько CO² в атмосферу, сколько дерево потребляет за свою жизнь», — говорит Юрий.

В доме установлены энергосберегающие окна по европейским стандартам: двухкамерный энергосберегающий стеклопакет с сопротивлением теплопередаче больше нормативного 0,6 и минимум 3 стекла, расстояние между которыми не менее 32 мм.

#img_center_nostream#«В нашем доме много больших и хороших окон, не подходящих для нашего климата, и через которые терялось много тепла, — объясняет Юрий. — Установка энергосберегающих окон, между стёклами которых содержится газ аргон для уменьшения потерь энергии, позволило сократить сверхнормативные потери тепла на 40% и повысить температуру в помещениях больше чем на 2°С».

Тепло, полученное от альтернативных источников, нужно уметь и сохранять: «Тамбур перед входом не даёт холодному воздуху попадать сразу в дом. Внешне дом утеплён листами пенопласта, стены толщиной 60 см удерживают тепло в доме», — объясняет Юрий

#img_center_nostream#В будущем также планируется оборудовать в доме рекуперацию тепла — процесс возвращения тепла из отработанного вытяжного воздуха, а также воздушный солнечный коллектор.

Такой коллектор будет греть не воду, а входящий воздух. В межсезонье, когда нужно отапливать дом, а солнце ещё довольно активно — его энергии будет достаточно для того, чтобы в дом заходил тёплый воздух, а система разводки будет разносить тёплый воздух в комнаты.

#img_center_nostream#Юрий уверен, что с каждым годом украинцы всё бережнее будут относиться к энергоресурсам и не растрачивать их впустую.

Сегодня их энергоэффективным жильём интересуются люди со всей Украины, поэтому он охотно рассказывает, как лучше обустроить свой дом, и верит, что в ближайшее время, как и в Европе, экодома станут для Украины нормой.

#img_center_nostream#Отказаться от традиционных источников энергии, заменив их на возобновляемые — солнечную батарею, гелиоколлектор и ветряк, смог пенсионер из посёлка в Ровенской области. А полтавчанин построил дом-купол из пенопласта и обогревает его солнечными коллекторами.