Blog

Нижче наведено свідчення свідка, жінки, що назвала себе Аньне; її розповідь була зафіксована на папері зі звукозапису.

Вона надала інформацію про табір смерті Суцзятунь. Аудіозапис з її свідченнями як свідка був прослуханий під час прес-конференції, яку провела "Велика Епоха" 13 квітня 2006 року в Національному прес-клубі у Вашингтоні, округ Колумбія.

"Мене звуть Аньне. Раніше я працювала в Центрі комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини провінції Ляонін. Я розкрила існування концентраційного табору, прихованого усередині лікарні.

Моя робота була пов’язана зі статистикою. Мій чоловік працював хірургом в тій лікарні. Даруйте, що не змогла прийти на сьогоднішню прес-конференцію. Останні декілька років я рятуюся від реальної загрози моєму життю. Коли мій чоловік вирішив припинити вилучати органи у практикуючих Фалуньгун, його мало не вбили представники якоїсь організації у Китаї.

Ми з чоловіком працювали в тій лікарні з 1999 по 2004 рр. Він вилучав органи у практикуючих Фалуньгун. Він був нейрохірургом. Його обов’язок полягав у вилученні рогівки у живих практикуючих Фалуньгун. Я розкрила жахливу інформацію – в цій лікарні у великої кількості живих практикуючих Фалуньгун вилучали органи, такі як печінка та рогівка. Деякі практикуючі все ще дихали після того, як у них вилучили органи проти їх волі, але їх все одно відправляли в кремаційну піч лікарні.

Піч в котельні лікарні використовували також як кремаційну. Деякі практикуючі були слабкими, а інші були здоровими та міцними. Оскільки поліція викрадала цих людей без ордера на арешт, у них не було з собою ніяких документів. Таким чином, жоден практикуючий Фалуньгун не вийшов звідти живим. Там у декількох тисяч практикуючих Фалуньгун брали і нирки, і рогівку, і шкіру, а їх тіла спалювали, щоб знищити докази.

Центр комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини провінції Ляонін знаходиться за адресою 49 Xuesong Road, Sujiatun, Shenyang City, Liaoning Province. Це перша головна лікарня у Китаї, що спеціалізується на лікуванні серцевих та церебрально-васкулярних хвороб. Ця лікарня складається з лікарні по навчанню традиційній медицині в провінції Ляонін та центру лікування тромбозів у Шеньяні. Тільки там є…

Частина персоналу лікарні знає, але вони… Багато хірургів беруть участь у таких операціях по вилученню органів таємно. Деякі співробітники не насмілюються розкрити цю таємницю, навіть коли вони знають про неї. Вони уникають говорити про це, оскільки не хочуть, щоб їх убили. Більшість практикуючих Фалуньгун надходило з в’язниці Дабей, примусового трудового табору Масаньцзя та інших в’язниць Шеньяна.

Інших викрадали у парках або прямо з їх домівок. Їх викрадали, тому що вони відмовлялися відректися від своєї віри у Фалуньгун. Поліція не оформлювала ордерів на арешт, та їх рідні не знали, коли їх заарештовували. Оскільки, відповідно до політики китайського комуністичного уряду, вбивство практикуючого Фалуньгун не мало ніяких правових наслідків, смерть практикуючого Фалуньгун у китайській каральній системі була просто нічим.

Вбиваючи практикуючих Фалуньгун, китайська компартія говорила залученому в цю справу персоналу лікарні, що практикуючі Фалуньгун були на межі смерті, оскільки вони піддавалися насильству, вони були страчені за кримінальні злочини або стали схибленими через практику Фалуньгун.

Болісно згадувати минуле. Ціна на живі людські органи набагато вища, ніж на ті, які вилучили з мертвих тіл. Після вилучення живих органів деякі практикуючі Фалуньгун залишалися живими і ще дихали, але деякі тіла відразу кидали в кремаційну піч. Не залишалося ніяких слідів від їх тіл. Іноді хірурги зашивали розрізи та просили родичів [жертви] або представників родичів підписати договір, за яким тіло підлягало спалюванню.

Деякі родичі поняття не мали про те, що якісь органи були видалені. Більш того, деякі практикуючі, які надійшли з в’язниці, мали дуже хороше здоров’я. Але їм вводили психотропні препарати, які завдавали тяжкої шкоди їх центральній нервовій системі. Потім їх переводили в концентраційний табір Суцзятунь для додаткових тортур, поки в них не вилучать органи та їх тіла не будуть спалені. Деякі практикуючі були дуже слабкими, а інші були дуже здоровими та сильними.

За останні декілька років багато з них було викрадено. У них з собою не було ніяких документів. Вони були такі нещасні. Я дізналася про це у кінці 2003 року. У той час мій чоловік став розсіяним та знаходився неначе у трансі. Він робив це роками, але ніколи не розповідав мені про це. Він тримав це у таємниці. У нього часто траплялися нічні кошмари, він прокидався з жахом і криком. Він тупо дивився в екран телевізора.

Коли я або дитина торкалися до нього, він скрикував. Я думала, що він ненормальний. У цей час я почула, як деякі колеги говорять про це, оскільки в нашому Бюро Охорони здоров’я багато людей працюють разом і у наших друзів теж є друзі з цього кола. Був вже 2003 рік. Пройшло вже близько двох років з 2001 по 2003. У мене пішло близько двох років на те, щоб з’ясувати, що чоловік, який спить поряд зі мною, такий мерзотник. Я не могла це витерпіти. Я примусила його піти з роботи, і він погодився.

Але те, що він пішов з роботи, поставило його в смертельну небезпеку. Через це моя сім’я вирішила виїхати за кордон. Мій чоловік сказав мені: "Ти поняття не маєш про мої муки. Ці практикуючі Фалуньгун були живими. Все було б нормально, якби ми брали органи з мертвих тіл, але ці люди були дійсно живими". Ці речі робилися таємно. Хірурги, що брали участь у цьому в нашій лікарні, були інтернами, направленими з інших лікарень.

Оскільки уряд не захищає життя практикуючих Фалуньгун, їх життя ні в що не ставиться. Лікарі-інтерни використовували тіла практикуючих Фалуньгун для експериментів. Багато таких лікарів-інтернів приходило до нас у лікарню, а також і наша лікарня направляла своїх інтернів у інші лікарні. Деякі лікарі мучилися після того, як робили це. Деяких переводили в інші місця. Деякі міняли своє ім’я та переїздили абикуди.

Деякі виїжджали за кордон. Деяких, можливо, убили, щоб прибрати свідків. Співробітники нашої лікарні таємно називали котельню – піччю "спалювання". Правда, мені так боляче, коли я іноді думаю про це. Це дуже жорстоко. Адже місія лікаря рятувати людей від смерті та лікувати поранених, але там… У мого чоловіка була звичка вести щоденник. Був такий запис у щоденнику. Коли пацієнт знепритомнів, він ножицями розрізав його одяг. З кишені випав пакет. Мій чоловік розкрив його і виявив там коробочку.

У коробочці лежав амулет на щастя з символікою Фалуньгун і записка. У записці: "З днем народження, мама". Мій чоловік був абсолютно спустошений. У Китаї багато лікарень, які займаються цими справами. Таємно вони вилучили органи у багатьох живих практикуючих Фалуньгун.

Коли наші робочі котельні тільки почали там працювати, вони були бідними. Через деякий час вони накопичили велику кількість наручних годинників, каблучок та намист. Вони зняли ці цінності з практикуючих Фалуньгун перед тим, як кинути їх в кремаційну піч. За словами співробітників нашої лікарні, деяких практикуючих кидали у піч до того, як вони помирали. Бідні практикуючі Фалуньгун. Мені так шкода. Щодня я мучуся, відчуваючи провину. Якби я змогла раніше переконати свого чоловіка кинути це, можливо, багато практикуючих залишилося б живими.

Я знаю, що багато практикуючих Фалуньгун знаходяться в ув’язненні в багатьох лікарнях у Китаї. Сподіваюся, що ці злочини будуть швидше розкриті міжнародним співтовариством, щоб можна було врятувати тих, хто залишився. Сподіваюся, моя сім’я та родичі зможуть почути мої свідчення. Я розлучилася з чоловіком, тому що я не можу прийняти той факт, що мій чоловік вилучав органи у практикуючих Фалуньгун.

Я сама дуже травмована та спустошена. Якби мій колишній чоловік не сказав мені, що він вилучав органи у живих практикуючих Фалуньгун, я б не повірила в це. Я не є практикуючою Фалуньгун. Говорячи тут, я не знаходжуся на такому високому ступені моральності, як практикуючі Фалуньгун. Але, як китаянка, що має совість, я дійсно відчуваю провину останні декілька років.

Я думала розповісти про це у Китаї, але багато людей у Бюро Охорони здоров’я, хто знає про це, не погодилися зі мною. Вони сказали мені, якщо я розкрию це, то мене і мою сім’ю вб’ють. Це державний злочин. Я знаю, що ця держава скоює ці злочини. Знаю, поодинці я не зможу змінити це, але знаю, що багато лікарів перестануть це робити. Я щиро сподіваюся, що ці лікарі після того, як вислухають мої щирі свідчення, діятимуть за совістю.

Також сподіваюся, що це питання буде швидко вирішене. Я не критикую Китай. Я зовсім не хотіла критикувати Китай, але саме китайський уряд був причиною цього. Сподіваюся, вони дадуть щиру відповідь тим людям без совісті. Дякую вам".

17 квітня 2006 р.

Я просто звичайний журналіст. «Велика Епоха» і я першими повідомили про існуючі факти вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун у клініці комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини в провінції Ляонін.

Спочатку я вважав, що через розкриття цього злого злочину його можна буде зупинити, та ті, хто зробив історичні гріхи, зазнає покарання, а ув’язнені там послідовники Фалуньгун зможуть звільнитися, та їх життя буде врятоване. Це – найтрагічніший і та антилюдяніший злочин.

Я дуже засмучений, що китайський режим вивіз звідти всіх живих свідків і знищив усі докази того, що відбувалося у Суцзятунь. КПК ще раз обдурила міжнародне співтовариство та ЗМІ, спокусивши вигодами міжнародне співтовариство та погрожуючи всім свідкам, агентствам та країнам, які захочуть розповісти про ці злочини.

#img_center_nostream#

Сьогодні день, коли Ху зустрічається з Бушем, і це – мить, коли міжнародні ЗМІ та люди всього світу звертають увагу на Китай. Я вибрав цей день, щоб публічно засудити злочини КПК у Суцзятунь. Я не боюся втратити своє життя, і якщо потрібно – використовувати його як свідчення заради викриття жахливих злочинів КПК, що вирізує органи у живих послідовників Фалуньгун.

Я знаю, що КПК не залишить мене у спокої, тому що я повідомив про цю ситуацію, але я все ж таки хочу, ризикуючи своїм життям, розповісти про факти цих переслідувань. У той же самий час я хочу сказати кожному, що я вже неодноразово говорив вам, що злочини в Суцзятунь є тільки верхівкою айсбергу в загальнонаціональному переслідуванні. Викрадання та продаж органів послідовників Фалуньгун та інших ув’язнених відбуваються в трудових таборах по dсій країні.

Моє повідомлення про злочини у Суцзятунь було зроблене в надії допомогти розслідувати інші трудові табори, і як звернення до таких свідків як Аньне, які володіють такою інформацією, щоб сміливо вийти вперед. Виходьте! Я запрошую всіх Вас сміливо вийти вперед і засвідчити злочини КПК.

До і після 2000 року, за родом діяльності я контактував з деякими людьми у Китаї, щоб зібрати різнобічну інформацію, яка допомогла б мені отримувати нове розуміння заяв китайського уряду, його дій, і поточної ситуації.

У 2003 році, коли епідемія атипової пневмонії у Китаї була в найбільшому розпалі, я виїхав з Гонконгу, та подорожував півднем Китаю, провінцією Хейлунцзян, також північним Китаєм, спостерігаючи корупцію та всю низькість системи КПК. Я зв’язувався з багатьма чиновниками у місті Шен’ян, провінції Ляонін. Їх брехливість, жадібність, незаконна поведінка не вкладається в голові й огидно зла. Нова та стара політика, яку встановив центральний уряд, урядові агентства, судова система та влада, дана чиновникам, все спрямоване на здирництво у людей грошей. Коли я зв’язувався з цими чиновниками, я вперше зрозумів, що існує підземний табір Суцзятунь.

Проте, в такому великому місті дуже важко вести розслідування та довести його існування. За минулі три роки, я досліджував велику кількість всіляких ресурсів, спілкувався з багатьма людьми, і нарешті вийшов на табір Суцзятунь, де було дуже багато практикуючих Фалуньгун, у яких вирізували рогівки, брали кістковий мозок, внутрішні органи, а тіла спалювали. Навіть їх волосся йшло на виготовлення перук, продавалися шкіра і жир. Рештки їх тіл спалювали в кремаційній печі, знищуючи будь-які свідоцтва. Пані та панове, чи можете Ви уявити, що такі злочини поширені скрізь по всьому Китаю?

Я збирав інформацію на вебсайтах центрів з пересадки органів у містах Шеньян та Тяньцзінь. Реклама на цих сайтах спрямована на іноземних пацієнтів, які потребують пересадки органів, надаючи їм велику кількість живих органів.

На англійській версії вебсайта Міжнародного центру допомоги з трансплантації в Китаї (China International Transplant Network Assistance Center (CITNAC)) оголошено, що пошук відповідної нирки займає від тижня до місяця. Тоді як в США період очікування складає два роки і довше. Всі ми знаємо, що нирки та інші органи дуже важко підтримувати живими, для нирок це 24-48 годин, і ще менше для серця. Ясно видно, що з 2001 року в тяньцзінському центрі трансплантації органів кількість операцій з пересадки значно збільшилася.

Експерти з пересадки органів вважають, що для того, щоб підтримувати такий швидкий підбір органів відповідним пацієнтам, повинні існувати секретні канали постачань живих органів. Багато лікарів та медсестри, які відповіли на телефонні дзвінки у лікарнях і центрах пересадки в Пекіні та Шен’яні, відкрито визнали, що донори живі та дуже здорові, та навіть безпосередньо визнали, що вони – послідовники Фалуньгун. Коли починали задаватися конкретніші питання, вони говорили, що це нетелефонна розмова і це є тонкою темою: "Продовжимо нашу розмову, коли ви приїдете сюди".

Зараз є багато рекламних матеріалів та оголошень про пересадку нирок або інших органів, реклами на вебсайтах центрів пересадки органів у Китаї. Китай став країною-гігантом з пересадки органів. Міжнародне співтовариство дізналося, що якщо ви потребуєте швидкої пересадки органів, то вам потрібно їхати до Китаю, там є такі канали.

Ці злочини вчиняє мережа корпорацій та співучасників, які торгують органами викрадених послідовників Фалуньгун. Туди залучені охоронці трудових таборів, хірурги, медсестри, урядовці системи охорони здоров’я, чиновники поліції, чиновники центрального уряду, торговці органами на чорному ринку та закордонні торговці органами. Це величезний злочин, що знаходиться поза нашою уявою.

Колишній чоловік пані Аньне хворий на рак і знаходиться на останній стадії, проходячи курс хіміотерапії у Канаді. Він – сирота героя КПК. Він втік з Китаю і не хотів брати участь у цих злочинах. За ним стежили та погрожували йому. Дружина, яка його захищала, отримала глибоке поранення ножем у ліву ділянку живота, у нього самого на руках п’ять великих ран. Аньне вийшла, щоб допомогти сплатити за гріхи свого колишнього чоловіка.

Кілька лікарів та службовець, залучені в операції з пересадки органів у Суцзятунь, засвідчили, що органи були узяті у живих послідовників Фалуньгун.

Політика переслідування КПК практикуючих Фалуньгун така, що за їх вбивство немає ніяких покарань.

Я отримав багато анонімних дзвінків на свій мобільний, включаючи дзвінки від деяких моїх колишніх колег та босів, що просили припинити викриття того, що я знайшов, з тим, щоб великий інцидент перетворився на маленький, а потім з маленького в ніщо. Я дійсно сподіваюся, що моє розслідування – помилка. Але якщо є хоч один відсоток вірогідності того, що це правда, ми повинні вийти і викрити це, зупинити злочини, які не повинні бути прийняті ніким.

Нещодавно "Велика Епоха" отримала конфіденційний документ організації під назвою «Офіс 610» міста Таншань провінції Хебей.

Документ наказував провести «ретельне та посилене розслідування» по всій провінції Хебей, вимагаючи «реєстрації кожного практикуючого Фалуньгун зі складанням досьє».

#img_center_nostream#

Ці нові накази говорять про те, що в Таншані ще залишилося багато «неперевихованих» практикуючих Фалуньгун, по відношенню до яких «Офіс 610» має намір продовжити політику репресій.

«Перевиховання» – евфемізм, який «Офіс 610» використовує для того, щоб примусити практикуючих Фалуньгун зректися своєї віри, описуваний багатьма практикуючими як крайня форма ідеологічної обробки та тортур.

#img_center_nostream#

Джерело всередині Китаю, що передало документ, сказало, що «Офіс 610» у місті Таншань провінції Хебей почне наступну стадію переслідувань практикуючих Фалуньгун з кодовою назвою «Операція Весняний Грім», слідуючи наказам, отриманим з головного управління «Офісу 610» в Пекіні.

Документ наказував усім комітетам КПК кожного населеного пункту, району та округу, також відомствам під прямим управлінням окружних адміністрацій проводити ретельне, детальне розслідування практикуючих Фалуньгун на їх території. Їх мета – мати ясне уявлення про тих практикуючих, які відмовилися бути «перевихованими», дані про їх освіту, інтелектуальний рівень, рівень кваліфікації, судимості, звільнення з місць роботи, виключення зі шкіл, а також про те, чи були вони раніше координаторами консультаційних пунктів Фалуньгун.

#img_center_nostream#

Згідно джерелам, всебічне дослідження почалося 5 квітня 2006 року. Перевіряється кожне село, житло та робоче місце. На кожного практикуючого складається досьє. Також здійснювалися розслідування серед сезонних робочих, які знімають квартири. Проект украй конфіденційний, всі досьє з позначкою «Практикуючі Фалуньгун» повинні бути складені до кінця квітня.

Документ рекомендує наступну поведінку поліцейським при зборі відомостей про послідовників Фалуньгун: «Повинні бути присутніми офіцери поліції. У разі непередбачених обставин слід діяти напролом.»

#img_center_nostream#

При проведенні обшуку нам слід тільки виконувати його, але не розголошувати операцію. Операція строго конфіденційна. Ми повинні жорстко контролювати кількість людей, що знають про проект. Ми не повинні дозволяти кому-небудь звинувачувати нас, дотримуйтеся обережності при використанні примусових заходів».

8 квітня «Велика Епоха» повідомляла про посилення переслідувань, спрямованих проти Фалуньгун, наводячи місто Шицзячжуан у провінції Хебей в якості приклада. Нещодавно поліція міста Шицзянчжуан та офіцери «Офісу 610» провели спільну нараду, наказавши всім поліцейським ділянкам та їх комітетам, бригадам пожежної охорони та іншим робочим одиницям спланувати черговий раунд репресій.

#img_center_nostream#

Основним завданням було звернути пильну увагу на квартиронаймачів, сезонних робочих практикуючих Фалуньгун протягом наступних трьох місяців. Також вони наказали всім сумісним комітетам реєструвати домашні телефонні номери відомих практикуючих Фалуньгун. Аналітики вказують, що за минулі декілька років КПК навмисно придушувала новини про Фалуньгун на материковому Китаї, породжуючи у багатьох думку, що він зник на материку. Проте вищенаведена інформація «Офісу 610» демонструє, що послідовники Фалуньгун твердо продовжують практикувати.

Вень Хуа. Велика Епоха

Здрастуйте, мене звуть Аньне. Я була співробітником цієї лікарні в Суцзятунь. Недавно ви чули те, що я розповіла в інтерв’ю. Я дуже жалкую, що не змогла вийти ще тоді. Сьогодні я хочу сказати Вам, що хоча на поверхні ситуація для нас не дуже хороша, ці речі не відбулися за один день, та не можуть бути вирішені за один день.

Мій колишній чоловік та я працювали в цій лікарні з 1999 по 2004 рр. Мій колишній чоловік був нейрохірургом, який був залучений у вилучення органів у практикуючих Фалуньгун. Я хочу принести вам за нього вибачення.

Практикуючі Фалуньгун стали надходити до нашої лікарні у 2001 році. Тоді я не знала про це, а дізналася тільки у 2003р. У лікарні мінялося багато лікарів, деякі з них знали про це, інші відмовлялися в цьому брати участь. Вилучення органів проводилося таємно. Оскільки ці послідовники Фалуньгун надходили в лікарню без всяких документів, у мене не було доказів того, що вони там були.

Дуже можливо, що ніхто не міг вийти звідти живим, але я впевнена, що деякі все ще перебувають там, залишаючись живими (з моменту мого першого інтерв’ю). Багато людей в лікарні знали про це. Багато лікарів було залучено в ці таємні операції. Деякі інші знають про це, але не сміють говорити, вони бояться, що їх знищать. Всі вони уникають говорити про це.

Практикуючі Фалуньгун, які туди надходили, були в основному з в’язниці Дабей, трудового табору Масаньцзя та деяких інших в’язниць. Багато сімей не знали, де вони були. Оскільки китайські власті проводять політику "немає відповідальності" за те, що знищуються послідовники Фалуньгун, їх смерть для китайських в’язниць – не дуже велика проблема.

Мій чоловік розповів мені, що більшість з них була сильною та здоровою, і багато хто після вилучення органів все ще продовжував дихати. Потім багатьох відправлели до кремаційної печі, щоб не залишилися ніяких слідів, тіла інших після операцій зашивали. Деякі сім’ї знали, що практикуючі були затримані тут, та просили видати їх тіла.

Мій чоловік просив не виконувати ці операції, але тоді він не мав ніякої влади. Він знав, що якщо він зупиниться, його дружина, дитина та батьки – всі можуть бути знищені. Після того, як я дізналася про це в 2003 році, я продовжувала прохати його, щоб він виїхав за кордон, і нарешті він погодився. Він припинив виконувати ці операції. У той час йому погрожували різні люди, і він дуже сильно боявся. Навіть сьогодні він не насмілюється говорити.

Я хочу сказати, чи це послідовники Фалуньгун, або ж інші люди, навіть злочинці, китайський уряд не має права забирати їх життя. Тепер, хоча вже неможливо перевірити ці злочини в лікарні Суцзятунь, це – тільки верхівка айсбергу. Ми можемо розслідувати це в інших в’язницях та лікарнях.

Я думаю, з нашими щирими серцями наступить день, коли відкриється правда, ми зможемо врятувати тих практикуючих Фалуньгун, які ще залишилися в живих. Я впевнена, що ми доб’ємося більшого успіху в майбутньому.

27 березня 2006 року, за день до того, як комуністична партія Китаю (КПК) вперше привселюдно заперечувала існування концентраційного табору Суцзятунь після трьох тижнів мовчання з цього питання, в Канаді помер "перший свідок" існування концентраційного табору Аушліц, пан Рудольф Врба.

#img_center_nostream#

На що натякає Небо людям за допомогою його смерті? У червні 1944-го року пан Рудольф Врба та його друзі, ризикуючи своїм життям, втекли з концентраційного табору Аушліц, та вперше проінформували союзницькі війська про жахливий геноцид євреїв у газових камерах та крематоріях цього концтабору. Вони попередили світ, що єврейський народ знаходився у великій небезпеці.

Недивлячись на те, що розказане ними було неймовірно кривавим та жорстоким, міжнародна громадськість опинилася неспроможною ні обнародувати це попередження, ні вжити профілактичних заходів, а в результаті протягом двох подальших місяців ще 437000 євреїв, відправлених з Угорщини у концентраційний табір Аушліц, було вбито.

Історики згодом прокоментували, що навіть при тому, що принаймні 100000 євреїв було б врятовано в результаті їх повідомлення, якби громадськість повірила їх повідомленню і не піддала сумніву; долі мільйонів убитих в таборах євреїв склалися б абсолютно по-іншому.

Історія може повторюватися найдивовижнішим чином

Вже 22 грудня 2000 року вебсайт Мінхуей/Прозріла Мудрість опублікував перше попередження практикуючих Фалунь Дафа у Китаї: "Ганебні поліцейські планують продавати органи ув’язнених практикуючих Фалуньгун". Опублікована стаття розповіла про охоронців та лікарів, які продавали органи практикуючих Фалунь Дафа і розподіляли донорів органів по різних лікарнях.

Таким чином, шість донорів органів мали відправити лише в одну лікарню традиційної китайської медицини у місті Шицзячжуан. На підставі фактів, що багато з тіл практикуючих Фалунь Дафа, замучених до смерті, мали криваві отвори невідомого походження, розрізи та сліди швів від незаконних розтинів тканин, вебсайт Мінхуей зробив ще одне попередження світу 16 червня 2004 року: "Необхідно терміново привернути увагу міжнародного співтовариства: вилучені та продані органи тіла практикуючих Фалунь Дафа, замучених до смерті в Китаї" (переведено та опубліковано на сайті Прозріла Мудрість (англійська версія), 25 червня 2004 року).

Починаючи з березня 2006 року, декілька чоловік засвідчили диявольські злочини, що відбуваються в таємному концентраційному таборі, в якому, починаючи з 2001 року, містилися тисячі практикуючих Фалунь Дафа. Принаймні у чотирьох тисяч практикуючих, які містяться там, вилучили органи, тоді як вони ще були живими (серця, нирки, рогівки та шкіру), а потім їх спалили у крематорії табору, щоб знищити всі сліди цих злочинів.

Крім того, серед цих жертв були люди похилого віку та зовсім ще діти. Це жорстока акція, що почалася у 2001 році та досягла свого піку в 2002 році, призвела до того, що у таборі не залишилося жодного живого практикуючого. Один зі свідків, військовий службовець, завірив: "У країні існує принаймні 36 таких концентраційних таборів; найбільший з них розташований в області Цзілінь під кодовою назвою — ‘672-S’.

Там міститься більше 120 000 практикуючих Фалунь Дафа та інших політичних в’язнів. П’ятий за розміром табір знаходиться в області Цзілінь. Там в ув’язненні міститься більше 14 000 чоловік… КПК відкрито заявила, що практикуючі Фалунь Дафа — це вороги народу та з ними можна поводитись відповідно до потреб економічного розвитку, без необхідності отримання на це дозволу від начальства, що означає, що практикуючих Фалунь Дафа не вважають людьми, а скоріше сировиною для виробництва, яку можна використовувати як товар …"

Таким чином, темна завіса над огидними фактами піднялася, оприлюднена була інформація про неймовірне диявольське насильство, здійснюване проти невинних жертв. Душа розривається на частини, коли бачиш, якими повільними та слабкими діями міжнародна громадськість відповідає на всі ці попередження. За минулих сім років практикуючі Фалунь Дафа багато разів ризикували своїм життям, прориваючись через інформаційну блокаду в Китаї, щоб показати трагічну правду про переслідування Фалуньгун всьому світу.

Все більше та більше людей, урядів, організацій та агентств дізналися правду про геноцид, засудили вбивство та закликали до негайного припинення переслідування. Проте, дії міжнародної громадськості, спрямовані на підтримку правосуддя, все ще дуже повільні та неадекватні і не йдуть ні в яке порівняння з жорстокістю КПК. У питанні про концентраційні табори, КПК, як завжди, обдурює громадськість і заперечує їх існування.

Протягом трьох тижнів після першого повідомлення про концтабори в Китаї КПК зберігала мовчання, але, не втрачаючи часу, швидко перемістила звідти в’язнів та знищила всі свідчення їх перебування в таборі. Саме так і засвідчив військовий лікар, сказавши, що можна дуже легко перевезти декілька тисяч чоловік з одного місця на інше — один закритий потяг може перемістити п’ять тисяч чоловік за одну ніч так, що якби хто-небудь приїхав сьогодні в Суцзятунь, він би не виявив ніяких слідів злочинів, що відбувалися там.

Як тільки КПК виконала все необхідне та підготувалася до наступного кроку, 27 березня 2006 року вона видала "Тимчасове законоположення для практики з пересадки людських органів", що забороняють торгівлю органами. Проте, законоположення вступить в силу тільки 1 липня 2006 року, лише через три місяці, що дасть їм досить часу, щоб продовжити знищення живих свідків (практикуючих Фалунь Дафа).

Наступного дня, 28 березня, спікер Міністерства закордонних справ КПК виступив із запереченням існування концентраційного табору Суцзятунь, і навмисно запросив представників міжнародної громадськості приїхати на розслідування ситуації у Суцзятунь, таким чином намагаючись розповсюдити свою брехню за допомогою ЗМІ, які не знають правди. Демон КПК не зупиняється ні перед чим і продовжує коїти зло.

6 квітня 2006 року Об’єднаний комітет з проведення розслідування діяльності секретного концентраційного табору Суцзятунь та фактів репресій Фалуньгун в Китаї опублікував термінову заяву. Всі розслідування підтвердили, що лікарні та центри пересадки органів у місті Тяньцзінь, у провінціях Хейлунцзян, Ляонін, Цзілінь, Хенань, Хебей, Хубей, у місті Пекіні, у місті Ухані, провінції Хунань, місті Шанхаї, провінції Чжецзян, провінції Юньнань, провінції Аньхой, провінції Шаньси та в автономній області Синьцзян працюють понад норму, виконуючи операції з пересадки органів.

КПК чинила криваву різанину, щоб знищити всі жертви концентраційних таборів; в той час, як кожну хвилину відбувається вбивство, зовнішній світ спостерігає та сумнівається. Кров тече рікою під ножами м’ясника – КПК! Зі всіх подій, починаючи від Олімпійських ігор 1936 року в Берліні до Олімпійських ігор у Пекіні в 2008 році, від 100% економічного зростання нацистів до підйому економічних можливостей КПК, від західної історичної політики заспокоєння до сучасної несправедливості розподілу прибутків, від нацистської фабрики людських тіл до вилучення органів у живих практикуючих Фалунь Дафа в секретних концентраційних таборах за вказівкою КПК, від сумнівів і відстрочення реакції на свідчення першого свідка про концентраційний табір Аушліц до сумнівів і відстороненого спостереження, що триває, за нинішніми концентраційними таборами КПК.

Боги використовують смерть першого свідка того, що відбувалося в концентраційному таборі Аушліц, пана Рудольфа Врби, щоб попередити людей всього світу: Сьогодні прийшов час виконати клятву, зроблену 60 років тому: "Це ніколи не повториться!" Пройшло майже сім років з того часу, як почалося переслідування Фалуньгун, і в той час, як ми коливаємося в холодній, боязкій тиші, мільйони практикуючих Фалунь Дафа гинуть в кривавих руках КПК лише за те, що твердо зберігають свою віру в людську совість – свою віру в Істину, Доброту та Терпіння.

Геноцид, що має місце, далеко перевищує проблему релігійного переслідування або проблему прав людини; цей геноцид — це напад на душу кожної людини. Ми наполегливо просимо, щоб кожна людина і кожен уряд зробили свій вибір між особистою вигодою та своєю совістю. Цей вибір визначить долю кожного.

Хе Юнь. Велика Епоха

"Якщо я не вийду, тоді, можливо, і інші свідки не зроблять цього", — говорить Ені, звертаючись до інших свідків того, що відбувається в трудових таборах, і які ще не виступили відкрито зі своєю інформацією.

Після інтерв’ю з приводу вилучення органів Пітера залякували та він отримав безліч дивних телефонних дзвінків. Проте він висловив рішучість виступити публічно, не дивлячись на загрозу нападу з боку китайського режиму.

"Те, що я зараз стою перед вами та говорю про це, означає, що я плачу величезну плату, котра, можливо, дорівнює моєму життю, але я вважаю, що це не марно", — говорить Пітер. "Я можу допомогти людям, які знають про такі випадки, розповісти правду публічно про те, що насправді відбувається в [китайському] суспільстві".

Близько п’ятисот чоловік, присутніх на мітингу, кричали на підтримку цих двох свідків "Ені та Пітер — герої!"

Підтвердження повідомлень

Ці люди повідомили подробиці про вилучення органів у Китаї, особливо в Суцзятунь, на північному сході Китаю, де знаходилося в ув’язненні близько 6 000 практикуючих Фалуньгун. Вони підкреслили важливість їх публічного виступу — це сприятиме тому, що люди більше віритимуть їх повідомленням.

"Чи то уряд США, чи уряд КНР, вони заперечують існування таких речей, тому виникла необхідність сказати про це", — говорить Ені.

Державний Департамент США повідомив, що вони мали два візити до лікарні Суцзятунь і не знайшли ніяких доказів вилучення органів, але 14 квітня в новинах наголошувалося, що "нас ще турбують репресії Китаю по відношенню до практикуючих Фалуньгун. У нас також викликають неспокій повідомлення про вилучення органів".

Вперше Пітер розповів про звіряче вилучення органів 9 березня, він повідав про те, що дуже багато практикуючих Фалуньгун вбивають для того, щоб вилучити у них органи, а потім останні вигідно продати.

Ені, чий колишній чоловік був хірургом по видаленню рогівки у лікарні по лікуванню тромбозів провінції Ляонін (лікарня, пов’язана з табором Суцзятунь), 17 березня дала інтерв’ю "Великій Епохі". Вона розповіла, що її чоловік робив операції [по вилученню рогівки] живим практикуючим Фалуньгун і що потім тіла таких практикуючих кидали в кремаційну піч; іноді ці люди були ще живими.

Пітер додав, що звірства у Суцзятунь — це тільки "верхівка айсберга".

31 березня "Велика Епоха" опублікувала повідомлення, що ґрунтується на інформації, яку надав військовий лікар; він стверджує, що у Китаї 36 таких місць, як Суцзятунь, і вони розташовані по всьому Китаю, в найбільшому з них, під кодом 672-S, міститься близько 120 000 чоловік.

"Сподіваюся, що вони поїдуть туди та розслідують цю справу", — говорить Ені. "Якщо цього не станеться, тоді відкрийте двері в свою країну і дайте можливість всім брати участь, все оглянути та розслідувати".

Ені також висловила бажання виступити зі свідченнями в Конгресі США.

Велика Епоха (The Epoch Times)

У п’ятницю я була звільнена з Окружного суду та вважаю необхідним пояснити свій протест у четвер зранку під час зустрічі Ху Цзиньтао та Джорджа Буша на Південній галявині Білого дому.

#img_left#9 березня «Велика Епоха» повідомила про великомасштабне вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун у лікарні Суцзятунь міста Шеньян, провінції Ляонін на північному сході Китаю. Після того, як стала відома ця історія, китайська компартія терміново вивезла з Суцзятунь всіх послідовників Фалуньгун, що залишилися в живих, приймаючи й інші заходи, щоб приховати те що було зроблене, та заперечуючи інцидент. В цей час «Велика Епоха» доручила мені досліджувати цю історію, тому що я лікар-патолог та маю досвід з трансплантації органів.

Спочатку наші повідомлення ґрунтувалися на інтерв’ю двох чоловік з Шеньяна про те, що відбувалося в лікарні Суцзятунь: "Пітер", китаєць, який працював продюсером в японській телекомпанії Шеньяна; та "Ені", у минулому співробітниця лікарні з лікування тромбозів в Суцзятунь, вона є колишньою дружиною хірурга, який протягом декількох років особисто проводив видалення органів у живих людей в Суцзятунь.

З початку березня, я супроводжувала цих двох свідків на зустрічах з провідними міжнародними ЗМІ, Конгресом США та урядовцями. У той же самий час, ми отримали інформацію про великомасштабні вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун в період з 2001 по 2003 рік у головних трудових таборах для практикуючих Фалуньгун.

#img_center_nostream#

Йдучи, кожний пов’язаний з цим, піддає своє життя небезпеці

Деякі пацієнти, які їздили до Китаю для проведення операцій з пересадки органів, розповіли нам, що джерелами органів були послідовники Фалуньгун. Деякі лікарі, які знають повну картину яка відбувається, повідомили нам, що нелюдяна жорстокість того, що відбувається неймовірна, огидна та знаходиться далеко за межами того, про що повідомила «Велика Епоха». Вони сказали нам, що, коли стануть відомі подробиці, люди у всьому світі будуть приголомшені.

Хоча ці люди були в тісному контакті з «Великою Епохою», вони не насмілюються вийти вперед, тому що бояться бути вбитими. Всі вони пильно стежать за цією проблемою та особливо за позицією американського уряду та міжнародних ЗМІ, тому що вони мають потребу в безпеці.

Я зрозуміла, що для американського уряду знати про це дуже важливо. Я контактувала з урядовцями, постійно інформуючи їх про нові факти.

Пацієнти хочуть отримати здорові живі органи. Щоб привертати клієнтів, лікарі в Китаї відкрито говорили в записаних розмовах по телефону про те, що органи отримані від живих послідовників Фалуньгун. Крім того, майже всі лікарні заявляють, що час очікування відповідних органів складає від двох тижнів до місяця. Іноді процес займає всього тиждень, щоб знайти орган та провести аналізи на сумісність крові та тканин.

Багатомовна реклама на вебсайті центру з трансплантації органів в Шеньяні навіть обіцяла, що пацієнт приїхавши до Китаю, зможе через 3 тижні щасливим повернутися додому. Після того, як з’явилися новини про Суцзятунь, вебсторінка китайською мовою була видалена. Як доктор з досвідом в трансплантації органів, я точно знаю, що в багатьох провінціях континентального Китаю повинні бути крупні банки живих органів. Думка про це доставляє мені нестерпний біль.

Ми маємо десятки тисяч без вісті зниклих послідовників Фалуньгун. Їх розшукують сім’ї, які не мають взагалі ніякого поняття про їх місцезнаходження.

Я хочу особливо підкреслити, що це відбувається прямо зараз: широкомасштабне дослідження, яке почалося, включаючи записані інтерв’ю з лікарями з пересадки органів в Китаї показує, що зараз провідні китайські клініки проводять операції з пересадки, використовуючи органи живих послідовників Фалуньгун. Наші дослідження також показали, що лікарні в Китаї поспішають провести якомога більше таких операцій.

Незабаром після того, як світу стало відомо про вилучення органів у живих практикуючих Фалуньгун, КПК видала нову директиву щодо трансплантації органів. Хоча в директиві оголошено про незаконність вилучення органів, вона набуде чинності тільки 1-го липня. Тим часом, багато лікарень переконують пацієнтів скоріше робити трансплантацію, пояснюючи, що після 1-го травня органів буде вже мало. Аудіозаписи цих розмов були опубліковані в Інтернеті.

Очевидно, що китайська компартія знищує всі сліди, в той же самий час поспішаючи щонайшвидше закінчити трансплантації органів. Ми знаємо, що щодня велика кількість послідовників Фалуньгун стає жертвами, з тіл яких здобувають необхідні органи.

У мене зараз немає часу піклуватися про своїх дітей, я залишила їх у Нью-Йорку. Я постійно контактую з різними урядовими установами та ЗМІ, сподіваючись перешкодити цим злочинам і врятувати тих, хто стоїть перед цією небезпекою.

Коли я спілкувалася з представниками ЗМІ, деякі сказали, що вважають інформацію про вилучення органів у живих людей правдоподібною, проте, так як ЗМІ не в силах чинити опір тиску або не хочуть зачіпати двосторонні відносини між їх країнами та Китаєм — не посміли повідомити про це.

19 квітня, за день до зустрічі між Президентом Бушем та Ху Цзиньтао, я пішла на засідання Конгресу з прав людини в Китаї. Проте, двом свідкам, які ризикуючи своїми життями хотіли дати свідчення про вилучення органів, не дозволяли виступити і пояснити, що вони знали. Їм дозволили тільки засвідчити це перед конгресменами на закритій зустрічі. Після того, як вони побачили, що слухання не мало ніякого результату, 21-го квітня вони сміливо вирішили зробити свої перші публічні заяви на прес-конференції.

Після цього слухання в Конгресі США, я зрозуміла, що повинна була зробити те, що я могла, щоб привернути увагу до цих жахливих лиходійств. 20 квітня, я відправилася до Білого дому для освітлення цієї події, проте побачивши, що Президент Буш обмінявся рукостисканням з Ху Цзиньтао, я не могла не запротестувати.

Я плачу про тих учнів Фалуньгун, які були піддані або кого збираються піддати вилученню органів. Я плачу про тих, хто був замучений та став жертвою сучасного геноциду.

Я не хочу, щоб американський президент та міжнародні ЗМІ були обдурені КПК, та сподіваюся, що Ху Цзиньтао перестане слідувати за Цзян Цземінем в переслідуваннях і геноциді Фалуньгун.

Я розповідала факти про ці переслідування нашим читачам та громадськості, відвідала багато подій міжнародного значення. Я вважаю, що вилучення органів у живих людей — найсерйозніший злочин проти людства, геноцид найбільшого масштабу, що відбувається прямо зараз, прямо у нас на очах.

Це — злочин, який зачіпає все людство, і людство повинне об’єднатися щоб зупинити його. Інформація про цю проблему неодноразово ховалася. Я не мала ніякого вибору, окрім як зробити те, що я зробила.

Я діяла у згоді з американським духом свободи, щоб захистити гідність Америки і роду людського.

Згодом, мене затримали на один день. Коли я була звільнена, то побачила, що перед будівлею суду зібралися багато ЗМІ та чекають мене. Всі вони питали мене: "Чому?"

Після звільнення я дала інтерв’ю. Прямо перед одним інтерв’ю з однією з провідних компаній ЗМІ, продюсер сказав мені: не згадуйте про органи. Інформація про вилучення органів у практикуючих Фалуньгун блокується вже шість тижнів.

Преса повідомила, що я зробила біля Білого дому, але нічого не повідомила про причину, чому я це зробила. Проте, саме це питання є ключем до всього.

Америка є Америкою, через її високу пошану до прав людини. Я думаю, що масове вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун стосується кожного з нас та кидає виклик нашій совісті. Це — виклик для всього людства. Таким злочинам та гріхам не можна дозволити більше продовжуватися.

У пошуках житла

Кореспондент «Великої Епохи» узяв у Гао інтерв’ю, коли він проїздив Пекін.

Репортер: Ви думаєте, Вам вдасться виїхати з Пекіна? Чи не можуть вони послати людей, щоб зупинити Вас?

Гао: Важко сказати. Я не думаю про їх плани та продовжуватиму добре виконувати свою роботу. (Сміється) Моє головне завдання цього року — це знайти, де жити. Вони не дозволять мені залишитися у Пекіні або північному Шаньсі, так що я вимушений шукати житло десь у іншому місці. Мені дуже хочеться знайти місце, де я міг би мати хороший, тривалий відпочинок.

Репортер: Чжао Синь отримав попередження з Відділу Національної Безпеки. Як Ви думаєте, що може трапитися під час цієї поїздки?

Гао: Я поняття не маю. Думаю, що ми зустрінемося з перешкодами незалежно від успіху поїздки. Оскільки протилежна сторона [китайський комуністичний режим] завжди атакує першою, я постійно знаходжуся в оборонному стані. Ми граємо одні й ті ж ролі в кожному змаганні: я дотримуюся своєї позиції, тоді як вони діють непередбачено. У результаті, мої супротивники стають істеричними та втрачають контроль. З тих пір, як я повернувся до Пекіна кілька днів тому, китайська компартія послала близько ста таємних агентів та десяток транспортних засобів, щоб стежити за мною. Вони діють абсолютно нераціонально.

Я не знаю, чи помітили інші, але після мого повернення до Пекіна, в команду тих, хто за мною стежить, були також залучені військові.

Репортер: Ті два солдати там?

Гао: Так, неймовірно, що вони можуть прислати цілий батальйон за такий короткий термін. Це доводить, що відповідальна особа, яка відповідає за переслідування моєї сім’ї, наділена владою на різних рівнях, подібно до «Офісу 610».

Операція по придушенню моралі

Гао: "Сьогодні мені телефонувала безліч людей, кажучи, що після того, як вони дізналися про мої страждання – вони були зворушені до сліз. Я хочу передати їм через засоби масової інформації — не потрібно так реагувати. Чи відчуваю я біль? Звичайно, врешті-решт, всі ми люди. Я колись сказав Ху Цзяну та Ци Чжиюну [1] не думати про свої власні страждання, якщо ми думатимемо, то тоді це дуже боляче. Ті, хто не байдужі до моєї долі, жахливо себе відчувають, їх співчуття примушують їх задатися питанням: «Як можна так знущатися з людини?» Насправді, війна між нами та китайською компартією – це битва за моральні принципи. У цій боротьбі ми не єдині, хто страждає.

За останні сто днів вони не змогли змусити мене втратити людяність. Навпаки, я дуже багато що придбав, головним чином, для свого розуму та духу. Я знайшов щось, чого раніше не мав, а КПК не добилася нічого, вона тільки втратила.

Отже, не думайте, що наш біль зараз є наслідком негуманного та жорстоко поводження. Цей процес неминучий на нашому шляху до пошуку мирного перетворення та закінчення знегод китайського народу. Я такий схвильований, що ми знаходимося в цьому процесі! По дорозі з міста Тайюань до Пекіна я читав третій відкритий лист з моєї книги "Боги підтримують нас". Спочатку мені було так боляче, що я розплакався, але пізніше я відчув хвилювання. Чому? Тому що, як я вже згадував у листі, я борюся за одну з найбільших націй в світі, і це більш ніж достатньо, щоб надихнути мене!

Репортер: У ваших словах відчувається рішучість.

Гао: Так, у повідомленні, залишеному студентом коледжу з Фуцзянь, мовилося: "З 1.3 мільярдів китайців тільки Ви б’єтеся проти ганебної тиранії КПК". Він сказав: "Я мрію, що одного разу разом з Вами битимуся проти КПК. Багато людей Вами дуже захоплюються". Я хочу всім подякувати. Я хочу сказати, що мені не так вже й погано. Якщо кожен думатиме, що я страждаю, то вони також будуть погано себе почувати. Я не хвилююся, моє серце спокійне. Будь ласка, передайте всім, що якщо я переживаю, то це тому, що так багато людей турбується про мене. Якщо ніхто не думатиме, що я страждаю, тоді я не відчуватиму болю.

Репортер: Тоді, що ці люди могли б зробити, щоб Ви відчували себе спокійніше?

Гао: Я вже неодноразово говорив: робіть, що можете, починаючи зі своєї голови. Якщо ви не достатньо хоробрі, щоб вийти, ви можете відректися від диявольської КПК у своєму розумі. Ніколи не вірте її брехні. Особливо для тих, хто все ще є членами КПК — вийдіть з цієї тиранічної організації якомога швидше. Ви можете вийти з лав КПК, використовуючи вигадане ім’я. Якщо Ви все ще належите цій організації, кожен злочин, який вона здійснює, включаючи моє переслідування, також робиться від вашого імені.

Якщо у вас достатньо хоробрості та вас не дуже цікавлять особисті вигоди та втрати — ви можете вийти. Навряд чи ваше життя опиниться в небезпеці в поточній боротьбі. Звичайно, є виключення, яким є практикуючі Фалуньгун. КПК вільно позбавляє життя послідовників Фалуньгун і робить це у будь-який час. Для пересічних громадян — найгірше, що вони можуть з вами зробити — це посадити у в’язницю або щось у вас конфіскувати".

[1] Активіст з проблем СНІДу Ху Цзя та борець за демократію Ци Чжиюн перебувають під домашнім арештом за підтримку Естафети голодовки, розпочатої адвокатом Гао.

Гао Лінь. Велика Епоха