Blog

Без сумніву, зелені насадження приємніші для ока, ніж занедбані та всіяні сміттям порожні ділянки. Однак нові дослідження показують, що рослинність має і набагато більше значення для міських жителів: навіть невелика кількість зелених насаджень чинить позитивний вплив на психічне здоров’я людей.

Навіть невеличкі зелені ділянки можуть значно поліпшити настрій тих, хто живе в міських районах з недостатнім рівнем обслуговування. Перетворення порожніх ділянок на зелені насадження має оздоровчий ефект для жителів міста, повідомляє MNN.

При цьому не обов’язково витрачати мільйони на міські парки, які приваблюють туристів. Дорогі парки — це непогано, але коли справа доходить до того, щоб якісно змінити життя малозабезпечених городян, досить і невеликих зелених зон.

Нове дослідження, проведене у Філадельфії (місті, де достатньо покинутих будинків і вільних ділянок, особливо у районах із низькими доходами), показує, що зелений простір — це, так би мовити, те, що лікар прописав.

Дослідження, опубліковане в JAMA Open Network, — одне з багатьох, у яких проводиться паралель між міськими зеленими зонами та психічним здоров’ям мешканців. Але, як пояснює Рейчел Морелло-Фрош, професор кафедри екологічної науки, політики й управління в Каліфорнійському університеті Берклі, це дослідження є відносно новаторським, оскільки воно не є строго наглядовим.

Під час дослідження вчені довільним чином вибрали 541 вільну ділянку у Філадельфії. Потім команда розділила ці ділянки на 110 зон і провела опитування 442 дорослих філадельфійців, що живуть за чверть милі від них. Учасникам задали питання, що стосуються, перш за все, їхнього психічного здоров’я та загального добробуту: як часто вони відчувають себе нервовими, безнадійними, пригніченими, неспокійними, непотрібними тощо.

Після цього вчені розділили 110 зон на три групи. Територію просторів, які потрапили до першої групи, Пенсільванське садівниче товариство повністю змінило. Вивезли сміття, прибрали зарості бур’янів та чагарників, посадили невеликі дерева, зробили газон, встановили дерев’яні паркани. Території, віднесені до другої групи, також очистили від сміття та провели деяке базове обслуговування, але повністю їх не озеленювали. Остання група стала контрольною, і на територіях, віднесених до неї, нічого не робили (але після завершення дослідження їх також облагородили).

Вісімнадцять місяців потому дослідники повторно опитали людей, що живуть поблизу цих ділянок. Вони виявили, що ті, хто живе поруч із територіями, які були повністю трансформовані у зелені насадження, відчули значне поліпшення настрою порівняно із тими, хто проживає поблизу розчищених ділянок, із яких тільки прибрали сміття або залишили без зміни.

У тих, хто живе поблизу повністю озеленених ділянок, депресія знизилася майже на 42% порівняно з іншими групами. Самооцінка «поганого психічного здоров’я» філадельфійців зменшилася на 62,8%. Зміни в бік поліпшення психічного здоров’я та благополуччя були найбільш помітними в найбідніших районах, випадково вибраних для дослідження.

Ці висновки підтверджують, що вплив зелених насаджень може стати частиною відновлення психічного здоров’я, особливо для людей, що живуть у стресових і хаотичних міських умовах. Вчені впевнені, що зелений простір відіграє важливу роль для здоров’я людини: допомагає швидше відновлюватися від розумової втоми та долати стрес.

Читайте далі:

Як дерева зцілюють людей: унікальна японська практика лісотерапії

Чи може перебування серед природи запобігти розвитку шизофренії?

Прогулянки в лісі лікують хворе серце та легені

Без сомнения, зелёные насаждения приятнее для глаз, чем заброшенные и усеянные мусором пустые участки. Однако новые исследования показывают, что растительность имеет и гораздо большее значение для городских жителей: даже небольшое количество зелёных насаждений оказывает позитивное влияние на психическое здоровье людей.

Даже небольшие зелёные пространства могут значительно улучшить настроение тех, кто живёт в городских районах с недостаточным уровнем обслуживания. Превращение пустых участков в зелёные насаждения имеет оздоровительный эффект для жителей города, сообщает MNN.

При этом не обязательно тратить миллионы на городские парки, которые привлекают туристов. Дорогие парки — это неплохо, но когда дело доходит до того, чтобы качественно изменить жизнь малоимущих горожан, достаточно и небольших зелёных зон.

Новое исследование, проведённое в Филадельфии (городе, где нет недостатка в заброшенных зданиях и свободных участках, особенно в районах с низкими доходами), показывает, что зелёное пространство — это, как говорится, то, что доктор прописал.

Исследование, опубликованное в JAMA Open Network, — одно из многих, в которых проводится параллель между городскими зелёными зонами и психическим здоровьем жителей. Но, как объясняет Рейчел Морелло-Фрош, профессор кафедры экологической науки, политики и управления в Калифорнийском университете Беркли, это исследование довольно новаторское, поскольку оно не является строго наблюдательным.

В ходе исследования учёные случайным образом выбрали 541 пустующий участок в Филадельфии. Затем команда разделила эти участки на 110 зон и опросила 442 взрослых филадельфийцев, живущих в четверти мили от них. Участникам задали вопросы, касающиеся, прежде всего, их психического здоровья и общего благополучия: как часто они чувствуют себя нервными, безнадёжными, подавленными, беспокойными, ненужными и т. п.

После этого учёные разделили 110 зон на три группы. Территорию пространств, которые попали в первую группу, Пенсильванское садоводческое общество полностью преобразовало. Вывезли мусор, убрали заросли сорных кустарников, посадили небольшие деревья, застелили землю газоном, установили деревянные заборы. Территории, отнесённые к второй группе, также очистили от мусора, и провели некоторое базовое обслуживание, но полностью их не озеленяли. Последняя группа стала контрольной, и на территориях, отнесённых к ней, ничего не делали (но после завершения исследования их также облагородили).

Восемнадцать месяцев спустя исследователи повторно опросили людей, живущих поблизости этих участков. Они обнаружили, что те, кто живёт рядом с территориями, которые были полностью трансформированы в зелёные насаждения, испытали значительное улучшение настроения по сравнению с проживающими поблизости от расчищенных участков, с которых только убрали мусор или оставили без изменения.

У тех, кто живет вблизи полностью озеленённых участков, депрессия снизилась почти на 42% по сравнению с другими группами. Самооценка «плохого психического здоровья» филадельфийцев уменьшилась на 62,8%. Изменения в сторону улучшения психического здоровья и благополучия были наиболее заметными в беднейших районах, случайно выбранных для исследования.

Эти выводы подтверждают, что влияние зелёных насаждений может стать частью восстановления психического здоровья, особенно для людей, живущих в стрессовых и хаотических городских условиях. Учёные уверенны, что зелёное пространство играет важную роль для здоровья человека: оно помогает быстрее восстанавливаться от умственной усталости и преодолевать стресс.

Читайте далее:

Как деревья исцеляют людей: уникальная японская практика лесотерапии

Может ли пребывание среди природы снизить риск развития шизофрении?

Прогулки в лесу как чудесное лекарство от 100 болезней

Кішр, інша назва якого — каскара (cáscara), за звичкою називають чаєм, хоча фактично цей напій — не чай. Його отримують, заварюючи у чайнику лушпиння кавової ягоди.

Однак не можна сказати, що кішр — це кава. Деякі визначають його як «кавовий чай».

Протягом тривалого часу цей напій вживали лише в Ємені та Ефіопії, а потім він став популярний і в інших країнах. Сьогодні найкращий кішр постачають із Південної Америки, зокрема з Коста-Рики. Напій має незвичайний і приємний смак і його неодмінно варто спробувати.

Як отримують кішр?

Після збору стиглі плоди кавового дерева відправляють на переробку, де відокремлюють м’якоть і шкірку від зерен. Зерна сортують і згодом після обсмажування з них роблять каву.

Колись цю лузгу просто відправляли в компост або утилізували іншими способами, але виявилося, що з неї можна приготувати незвичайний напій! Тому лушпиння стали висушувати окремо на сонці.

Напій з лушпиння готують таким же чином, як заварюють звичайний чай: заливають окропом і дають настоятися кілька хвилин. За смаком цей напій не схожий ані на чай, ані на звичайну обсмажену каву.

Хоча кішр і залишається рідкісним напоєм, але поступово його популярність зростає, і в деяких країнах більш високий попит саме на лушпиння, а не на зерна кави.

Аїда Батлє, яка вирощує каву на своїй сімейній фермі в Санта-Ана у Сальвадорі, каже, що вона отримує $7 за фунт (близько 0,45 кг) кішра, тоді як середня ціна на каву коливається близько $1,2. Така низька ціна на каву тримається вже близько двох років через надлишок бобів арабіки.

Кішр — приготування та дегустація

Кішр не можна класифікувати як каву, адже він не зроблений із бобів. Але це також і не чай, тому що він зроблений із плодів кавового дерева. Деякі кажуть, що найкраще відносити кішр до фруктового відвару або трав’яного чаю. Він трохи солодкий і має фруктові ноти. У напої міститься кофеїн, але тільки близько чверті від його кількості в каві.

Оскільки кішр готують як чай, його можна зробити гарячим або холодним, використовуючи будь-який спосіб, яким ви любите заварювати чай. Іноді в напій додають різні спеції, цукор або мед.

Ось декілька варіантів приготування кішра:

Читайте далі:

Матча — супернапій для здоров’я та довголіття

Найефективніший детокс-напій — яблуко, імбир і лимон

Смачна «Риба по-кантонськи» на пару та історія шеф-повара, який був змушений оголосити голодування

Кишр, второе название которого — каскара (cáscara), по привычке называют чаем, хотя фактически он им не является. Этот напиток получают, заваривая в чайнике шелуху кофейной ягоды.

Однако нельзя сказать, что кишр — это кофе. Некоторые определяют его как «кофейный чай».

В течение длительного времени этот напиток употребляли только в Йемене и Эфиопии, а затем он стал популярен и в других странах. Сегодня лучший кишр поставляют из Южной Америки, в частности из Коста-Рики. Напиток имеет необычный и приятный вкус, и его непременно стоит попробовать.

Как получают кишр?

После сбора спелые плоды кофейного дерева отправляют на переработку, где отделяют мякоть и кожуру от зёрен. Зёрна сортируют и впоследствии после обжарки из них делают кофе.

Когда-то эту лузгу просто отправляли в компост или утилизировали другими способами, но оказалось, что из неё можно приготовить необычный напиток! Поэтому шелуху стали высушивать отдельно на солнце.

Напиток из шелухи готовят таким же образом, как заваривают обычный чай: заливают кипятком и дают настояться несколько минут. На вкус этот напиток не похож ни на чай, ни на обычный обжаренный кофе.

Хотя кишр и остаётся редким напитком, но постепенно его популярность растёт, и в некоторых странах более высокий спрос именно на шелуху, а не на зёрна кофе.

Аида Батле, которая выращивает кофе на своей семейной ферме в Санта-Ана в Сальвадоре, говорит, что она получает $7 за фунт (около 0,45 кг) кишра, тогда как средняя цена на кофе колеблется около $1,2. Такая низкая цена на кофе держится уже около двух лет из-за избытка бобов арабики.

Кишр — приготовление и дегустация

Кишр нельзя классифицировать как кофе, так как он не сделан из бобов. Но это также и не чай, потому что он сделан из плодов кофейного дерева. Некоторые говорят, что лучше всего относить кишр к фруктовому отвару или травяному чаю. Он немного сладкий и имеет фруктовые ноты. В напитке содержится кофеин, но только около четверти от его количества в кофе.

Поскольку кишр готовят как чай, его можно сделать горячим или холодным, используя любой способ, которым вы предпочитаете заваривать чай. Иногда в напиток добавляют различные специи, сахар или мёд.

Вот несколько вариантов приготовления кишра:

Читайте далее:

Матча — супернапиток для здоровья и долголетия

Яблоко, имбирь и лимон — самый эффективный детокс-напиток

Вкуснейшая «Рыба по-кантонски» на пару, и история шеф-повара, который был вынужден объявить голодовку

Адаптогени — традиційні лікарські рослини Азії, що використовуються протягом століть у практиках зцілення. Сьогодні їх часто рекомендують як засіб для боротьби зі стресом.

Адаптогенами називають рослинні сполуки, що поліпшують здатність організму пристосовуватися до різних факторів навколишнього середовища і протистояти стресам. Вони використовувалися в китайських і аюрведичних методиках лікування та нещодавно пережили відродження у сучасній альтернативній медицині, повідомляє MNN.

Якщо ви хочете почати застосовувати адаптогенні засоби, зверніться за консультацією до лікаря, який спеціалізується на травах.

Список адаптогенів

Список адаптогенних рослин досить довгий, і нижче наведені лише деякі з найбільш поширених:

Ашвагандха. Ця рослина (також відома як «індійський женьшень») здавна використовувалася як тонізуючий засіб при різних станах — від розладу сну до болю у спині. Є деякі свідчення того, що ашвагандха, у поєднанні із практикою глибокого дихання та спеціальною дієтою, допомагає при проявах занепокоєння. Однак досі залишається невивченим, який саме вплив чинить ця рослина на організм.

Базилік священний (туласі) — вважається дуже цінною рослиною у індусів. Його традиційно застосовували для лікування багатьох хвороб — від застуди й головного болю до серцевих захворювань і малярії. Під час деяких досліджень було виявлено, що, застосовуючи цю ароматичну рослину, можна полегшити стан при стресі.

Азіатський женьшень. Ця рослина (також відома як panax ginseng) використовується для поліпшення пам’яті та концентрації, а також для підвищення фізичної витривалості та лікування депресії. Під час деяких досліджень було виявлено, що женьшень покращує розумову працездатність у людей із хворобою Альцгеймера і, як вважається, із деякими іншими станами, такими як втома, пов’язана із розсіяним склерозом. Однак наукою все ще не підтверджено, чи може азіатський женьшень допомогти в боротьбі із занепокоєнням або стресом.

Родіола рожева (золотий корінь). Вважається, що родіола може полегшити прояви розумової втоми та зменшити симптоми депресії. Цю рослину застосовують для збільшення сил і енергії, поліпшення уваги та пам’яті, а також для того, щоб справлятися зі стресом.

Корінь солодки (локриця) — зазвичай рекомендують вживати при розладах травлення: печії, виразці тощо. Локрицю також часто застосовують для лікування різних шкірних інфекцій. Вважається, що ця рослина може регулювати рівні гормонів, пов’язані зі стресом. Однак поки існує мало доказів того, що вона допомагає при якихось специфічних порушеннях. Вживання кореня солодки протягом тривалого часу може викликати підвищення кров’яного тиску та брак калію, що призведе до проблем із серцем і м’язами.

Сибірський женьшень (елеутерокок, лат. Eleutherococcus senticosus). Цю рослину застосовують для поліпшення спортивних результатів, підвищення імунної системи та боротьби із симптомами грипу. Є деякі докази того, що, вживаючи цей корінь, можна зменшити симптоми стресу.

Астрагал — використовується для зміцнення імунної системи, боротьби з алергією та для контролю діабету. Часто його застосовують у поєднанні з іншими травами, такими як женьшень і лакричник. Астрагал приймають також для полегшення наслідків стресу, проте наукових даних, що підтверджують позитивний вплив цієї рослини на стан здоров’я, поки немає.

Лимонник китайський — застосовується для підвищення стійкості до хвороб і стресів, а також для збільшення енергії та витривалості. Його часто приймають як засіб від кашлю, при проблемах зі сном і шлунково-кишковим трактом. Як було доведено під час ряду досліджень, ця рослина покращує концентрацію уваги.

Адаптогени є природними лікарськими засобами, однак вони можуть взаємодіяти з іншими ліками або вітамінними добавками, які ви приймаєте. Тому перш ніж включати їх у свій раціон, порадьтеся з лікарем.

Попри те, що здебільшого застосування адаптогенів не шкодить здоров’ю, для ефективного лікування варто шукати справжню причину стресу і боротися з нею. Як говорить доктор Бренда Пауелл: «Легше прийняти таблетку, ніж змінити спосіб життя».

Читайте далі:

Вправи цігун — альтернатива лікам?

Вплив медитації на організм — дослідження

Як зробити воду, настояну на фруктах і травах